CC BY
15
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВАЦ1В
_Л1НГВ1СТИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
студенти на четвертому Kypci, конкретизовуються комплексом проблемних запитань.
Подальшого вивчення потребуе питання етапiв формування ЛСКК у читанш хyдожнiх творiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бориско Н. Ф. Теоретические основы создания учебно-методических комплексов для языковой межкультурной подготовки учетелей иностранных языков (на материале интенсивного обучения немецкому языку): дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Н. Ф. Бориско. - К., 2000. - 508 с.
2. Голуб I. Ю. Формування у майбутшх перекладач1в соцюкультурно! компетенцп у процес вивчення шмецько! мови шсля англшсько!: дис. ... канд. пед.наук: 13.00.02 / I. Ю. Голуб. - К., 2010. - 210 с.
3. Програма з англшсько! мови для ушверситепв /шститулв (п'ятир1чний курс навчання): [Проект] / С. Ю. Школаева, М. I. Соловей, Ю. В. Головач та ш.; тд кер. С. Ю. Школаево!, M.I. Соловея. -Вшниця: Нова книга, 2001. - 245 с.
4. Смелякова Л. П. Художественный текст в обучении иностранным языкам в языковом вузе (Теория и практика отбора): Монография / Л. П. Смелякова. - СПб.: Образование, 1992. - 142 с.
5. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словарь: более 2000 слов / А. Н. Щукин. -М.: Астрель: АСТ: Хранитель, 2007. - 746 с.
6. Valdés J. M. Culture in literature / Joyce Merril Valdes // Culture bound: Bridging the cultural gap in language teaching; ed. by J. M. Valdes. - Cambridge: Cambridge University Press, 1986. - P. 137-148.
REFERENCES
1. Borisko N. F. Teoreticheskie osnovy sozdanija uchebno-metodicheskih kompleksov dlja jazykovoj mezhkul'turnoj podgotovki uchetelej inostrannyh jazykov (na materiale intensivnogo obuchenija nemeckomu jazyku): dis. doktora ped. nauk: 13.00.02 [Theoretical basis of designing teaching complexes for language intercultural preparation of foreign language teachers]. Kyiv, 2000, 508 p.
2. Holub I. Yu. Formuvannya u maybutnikh perekladachiv sotsiokul'turnoyi kompetentsiyi u protsesi vyvchennya nimets'koyi movy pislya anhliys'koyi: dys. ... kandydata ped.nauk: 13.00.02 [Forming sociocultural competence of future interpreters in the process of learning English after German], Kyiv, 2010, 210 p.
3. Prohrama z anhliys'koyi movy dlya universytetiv /instytutiv (p'yatyrichnyy kurs navchannya): [Proekt], [Curriculum for English language development in Universities and institutes], Vinnytsya: Nova knyha, 2001, 245 p.
4. Smelyakova L. P. Khudozhestvennyi tekst v obuchenii inostrannym yazykam v yazykovom vuze (Teoriya i praktika otbora): [Monografiya]. [Fiction in foreign language teaching in specialized universities]. Saint Petersburg.: Obrazovanie, 1992, 142 p.
5. Shhukin A. N. Lingvodidakticheskij jenciklopedicheskij slovar: bolee 2000 slov. [Linguodidactic encyclopedia of more than 2000 words]. Moscow.: Astrel: AST: Hranitel, 2007, 746 p.
6. Valdés J. M. Culture in literature. Culture bound: Bridging the cultural gap in language teaching; ed. by J. M. Valdes, Cambridge: Cambridge University Press, 1986, P. 137-148.
7. Стаття надшшла до редакци 15.12.2017 р.
Стаття над1йшла в редакщю 17.09.17р
УДК 378.14
DOI 10:25128/2415-3605.17.4.13
ОЛЬГА ВОЛЧЕНКО
[email protected] кандидат педагопчних наук, доцент Микола!вський нащональний ушверситет iменi В. О. Сухомлинського вул. Школьська, 24, м. Микола!в
В1РА Н1К1ШИНА викладач
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
_Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
Микола!вський нащональний унiверситет iменi В. О. Сухомлинського вул. Школьська, 24, м. Микола!в
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ У ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В
Розглядаються особливостг застосування змшаного навчання як форми реал1зацп компетентнгсного тдходу у профестнт тдготовцг майбутнгх перекладач1в. Професшна компетентнгсть майбутнього перекладача розумгеться як яюсть особистостг перекладача, що характеризуе ргвень його ¡нтеграцИ як з професшним, так I з разними соцгальними середовищами, входження в як потребуе виконання ргзних соцгальних ролей. В1дзначено, що нинг у вищому навчальному закладI дв1 третини навчально'1 дгяльностг припадають на самостшну роботу студент, тож особливо'1 актуальностI набувае використання змШаного навчання, основою якого е поеднання традицтних та тновацшних (електронних) форм навчання з посттним нарощуванням тформацшно-комунгкацтних технологт (1КТ) та електронних ресурсгв. Умовою впровадження змШаного навчання у навчальний процес ВНЗ е створення освгтнього комунгкативного середовища. Воно розглядаеться як складне системне утворення, що Трунтуеться на суб'ект-суб'ектних в1дносинах м1ж уЫма учасниками освтнього процесу та передбачае таку орган1зац1ю навчання, коли професшна пгдготовка вгдбуваеться безпосередньо у реальнш або змодельованш професшно-комунгкативнш дгяльностг. Вказано, що створення освгтнього комунгкативного середовища передбачае застосування ргзних методгв навчання. Активт методи навчання характеризуются виконанням студентами самостшног роботи, ргзних творчих завдань. 1нтерактивш методи за допомогою електронних навчальних курс1в, конференцзв 'язк1в, 1ндив1дуального консультування через електронну пошту, дискусшш чати дозволяють студентам активно взаемодгяти в процесI навчання, що дае змогу на основI внеску кожного з учасниюв у спшьну справу отримати нов1 знання й оргашзувати спшьну д1яльн1сть вгд окремоI взаемодП до широкоI спгвпрацг.
Ключовi слова: компетенттсний тдх1д, компетентнгсть, освтне комунгкативне середовище, змгшане навчання, майбутнш перекладач.
ОЛЬГА ВОЛЧЕНКО
кандидат педагогических наук, доцент Николаевский национальный университет имени В. А. Сухомлинского ул. Никольская, 24, г. Николаев
ВЕРА НИКИШИНА
преподаватель Николаевский национальный университет имени В. А. Сухомлинского ул. Никольская, 24, г. Николаев
РЕАЛИЗАЦИЯ КОМПЕТЕНТНОСНОГО ПОДХОДА В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ
Рассматриваются особенности использования смешанного обучения как формы реализации компетентносного подхода в профессиональной подготовке будущих переводчиков. Профессиональная компетентность будущего переводчика рассматривается как качество личности, которое характеризует уровень его интеграции как с профессиональной, так и с различной социальной средой, вхождения в которые требует выполнения всевозможных социальных ролей. Отмечено, что сегодня две третьих учебной деятельности в вузе отводится на самостоятельную работу студентов, поэтому актуальным становится использование смешанного обучения, основой которого является объединение традиционных и инновационных (электронных) форм обучения с постоянным возрастанием информационно-коммуникационных технологий и электронных ресурсов. Условием внедрения смешанного обучения в учебный процесс вуза является создание образовательной коммуникативной среды. Она рассматривается как сложное системное образование, основанное на субъект-субъектных отношениях между всеми участниками образовательного процесса и предполагает такую организацию
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВАЦ1В _Л1НГВ1СТИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
обучения, когда профессиональная подготовка происходит непосредственно в реальной или смоделированной профессионально-коммуникативной деятельности. Указано, что создание образовательной коммуникативной среды предполагает применение различных методов обучения. Активные методы обучения характеризуются выполнением студентами самостоятельной работы, различных творческих задач. Интерактивные методы с помощью электронных учебных курсов, конференцсвязи, индивидуального консультирования по электронной почте, дискуссионных чатов позволяют студентам активно взаимодействовать в процессе обучения, что позволяет на основе вклада каждого из участников в общее дело получить новые знания и организовать совместную деятельность от отдельного взаимодействия к широкому сотрудничеству.
Ключевые слова: компетентносный подход, компетентность, образовательная коммуникативная среда, смешанное обучение, будущий переводчик.
OLHA VOLCHENKO
Phd (Pedagogy), Associate Professor Mykolaiv V.O. Sukhomlynskyi National University 24, Nikolska Str., Mykolaiv
VIRA NIKISHYNA lecturer
Mykolaiv V.O. Sukhomlynskyi National University 24Nikolska Str., Mykolaiv
COMPETENT APPROACH IMPLEMENTATION IN THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TRANSLATORS
The peculiarities of using blended learning as a form of implementing a competent approach in the professional training of future translators are under consideration. The professional competence of a future translator is considered as the quality of a person, which characterizes personality integration level with both professional and various social environments, the entry into which requires fulfilling all sorts of social roles. It is stressed that nowadays the peculiarity of the educational process in the university lies in the fact that two-thirds of the academic activity is allocated to the students' independent work, thus the use of blended learning is becoming a topical issue. Its basis is integration of traditional and innovative (electronic) forms of education with the constant growth of information and communication technologies, as well as electronic resources. The condition for the competent approach implementation in the educational process of a higher educational institution is the creation of an educational communicative environment. It is a complex systemic phenomenon based on subject-subject relations between all participants of the educational process and presupposes such training organization when it occurs directly in real or simulated professional and communicative activities. The purpose of the educational communicative environment during the professional training of future translators is their professional and communicative development, which reflects progressive changes in the ability to build a coherent statement; development of listening, reading and writing; the nature of the interaction of all types of speech activity; development of speech mechanisms; development of linguistic means of speech activity on the basis of expanding vocabulary and linguistic rules assimilation; development of ways of forming and formulating thoughts and their conscious differentiation for different communication conditions. Solving problems in various communicative situations students master certain ways of action, the result of such process is their professional and communicative development. Creating an educational communication environment involves the use of various teaching methods. Active methods of teaching are characterized by the fulfillment by students of independent work various creative tasks. Interactive methods through electronic training courses, conference calls, individual e-mail counseling, chats allow students to interact actively in the learning process, to gain new knowledge and to organize joint activities from a separate interaction to broad cooperation.
Keywords: competent approach, competence, educational communicative environment, blended learning, future translator.
Розширення мiждержавних взаемин та прагнення Укра!ни посюти пдне мюце в европейськш та свгговш стльнот1, що вщображаеться в розширенш !! мiжнародних освггшх, культурних i наукових контакпв, ставить перед втизняними освганами ^Bi завдання. Розвиток сучасного суспшьства також висувае певш вимоги до системи вищо! мовно! осв^и,
зокрема в шдготовщ перекладачiв. У цьому контекст тдготовка майбутнiх фахiвцiв i3 перекладу мае зазнати яюсних перетворень, яю забезпечать конкурентоспроможнiсть випускникiв укра!нських ВНЗ на св^овому ринку працi i вiдповiдатимуть запитам сьогодення, оскiльки нишшш фахiвцi повиннi володiти багатьма компетентностями, яю допоможуть !м вирiшувати завдання професшно! дiяльностi на мiжнароднiй ареш.
Метою статт е проаналiзувати особливосп застосування змiшаного навчання як форми ре^зацп компетентнiсного пiдходу у професшнш пiдготовцi майбутнiх перекладачiв.
Рiзнi аспекти професшно! пiдготовки майбутнiх перекладачiв у контекст компетентнiсного пiдходу до навчання дослщжували М. В. Вербицька, Т. В. Гашчева, А. М. Монашненко, Т. Д. Пасiчник, З. Ф. Пщручна, О. В. Попова, О. О.Рогульська, О. В. Смислова, Л.А. Хоружа, Л. М. Черноватий, А. В. Шиба та iншi науковщ.
У «Свропейському стандартi EN 15038:2006 щодо надання перекладацьких послуг» (European Quality Standard for Translation Service Providers EN-15 03 8:2006) зазначено, що ключовими поняттями у визначеннi рiвня професiоналiзму перекладача е перекладацька компетентнiсть (translating competence), лшгвютична та контекстуальна компетентносп у мовi першоджерела та цшьовш мовi (linguistic and textual competence in the source language and the target language), компетентности пов'язаш зi збором i обробкою шформаци (research competence, information acquisition and processing), культуролопчна компетентнiсть (сultural competence) та компетентности пов'язанi iз застосуванням технiчних засобiв (technical competence) [3].
Експертна група проекту «Свропейський магiстр з перекладу» (The European Master's in Translation) тд епдою Генерального директорату з питань перекладу при Свропейськш комюи зосередила увагу передусiм на компетентностях, якими мають оволодiти майбутнi перекладачi на час закiнчення навчання в ушверситеи, щоб успiшно виконувати сво! професiйнi обов'язки [2]. Обов'язковим для студентiв-перекладачiв на завершальному етапi навчання е володшня робочими мовами принаймш на рiвнi С2 згiдно з Загальноевропейсьми рекомендацiями з мовно! освгги.
Пiд термiном «компетентшсть» експерти розумши поеднання вмiнь, знань, поведiнки й усвщомлення важливостi виконання поставлених задач за певних умов. За певних умов набiр знань, умшь i поведiнки регламентуеться вiдповiдним органом, оргашзащями чи експертами, з якими або на яких працюе той чи шший перекладач.
Експерти вiдзначають, що надання перекладацьких послуг передбачае досконале знання мови, тематики, мiжкультурних особливостей i вимагае технолопчно! та шформацшно! обiзнаностi. До складових професшно! компетентносп перекладача запропоновано вiдносити компетентнiсть з надання перекладацьких послуг, мовну компетентшсть, мiжкультурну компетентнiсть, iнформацiйну компетентнiсть, тематичну компетентнiсть, технологiчну компетентнiсть. Зрозумiло, що щ компетентностi окресленi з урахуванням шютьох взаемопов'язаних сфер дiяльностi фахiвця. Аналiз дослiдження европейських експертiв засвщчуе, що професiйна компетентнiсть майбутнього перекладача е яюстю особистостi, яка характеризуе рiвень його штеграци як iз професiйним, так i з рiзними соцiальними середовищами, входження в як потребуе виконання рiзних соцiальних ролей. Це можна пояснити штегральними тенденщями сучасно! цившзаци, де будь-яка професшна дiяльнiсть характеризуеться зв'язками з багатьма сумiжними сферами дiяльностi.
Аналiз юнуючих моделей професшно! компетентностi майбутнiх перекладачiв у свiтi з урахуванням укра!нських реалiй навчання у ВНЗ дозволив викладачам кафедри перекладу Микола!вського нащонального унiверситету iменi В. О. Сухомлинського запропонувати власну модель, яка складаеться iз загальнопредметних i фахових компетентностей.
До групи загальнопредметних компетентностей майбутшх перекладачiв вiдносяться:
• соцгальна компетентшсть: продуктивно сшвпрацювати з рiзними партнерами в груш та команда виконувати рiзнi ролi й функцп в колектив^ проявляти iнiцiативу, пiдтримувати та керувати власними взаеминами з шшими;
• загальнокультурна компетентшсть: аналiзувати й ощнювати найважливiшi досягнення нащонально!', европейсько! та св^ово! науки й культури, орiентуватися в культурному та духовному контекстах сучасного укра!нського та св^ового суспiльства;
• компетенцИ з 1КТ: ращонально використовувати комп'ютерш засоби при вирiшеннi завдань, пов'язаних з опрацюванням шформацп, И пошуком, систематизацieю, зберiганням, поданням та передаванням;
• здаттсть навчатися впродовж життя як база профестного та життевого самовизначення: студент усвщомлюе свою дiяльнiсть i прагне 11 вдосконалити.
Група фахових компетентностей охоплюе такi компоненти:
• лгнгвгстична компетенттсть: знання системи мови, правил 11 функщонування в шшомовнш комушкаци, що дозволяють оперувати мовними засобами для цшей спшкування;
• мовленнева компетенттсть: володiння видами мовленнево! дiяльностi, якi задiянi у перекладi (говорiння, аудiювання, читання, письмо);
• соцголгнгвгстична компетенттсть: знання та вмшня, необхвдш для здiйснення сощального аспекту використання шоземно! мови (лшгвютичш маркери мовлення);
• перекладацька компетенттсть: знання загальних принципiв перекладу, навички та умшня його здiйснення;
• екстралгнгвгстична компетенттсть: знання, що виходять за меж лiнгвiстичних та перекладознавчих (фоновi i предметнi знання).
Зазначимо, що особливютю навчального процесу у ВНЗ на сучасному еташ е те, що двi третини навчально! дiяльностi припадають на самостiйну роботу студента: пошук, пiдбiр та обробку необхщно! шформаци для вирiшення поставлених професiйних завдань, постiйне самовдосконалення мовленневих навичок, тзнання культур та традицш свiту тощо. У зв'язку з цим особливо! актуальносп набувае використання змшаного навчання, основою якого е штегращя традицiйних формальних засобiв навчання - роботи в аудиторiях, вивчення теоретичного матерiалу - з неформальними, наприклад, з обговоренням за допомогою електронно! пошти та iнтернет-конференцiй.
Анатз наукових розвiдок I. П. Воротниково!, Л. Р. Данькевич, В. М. Кухаренка, Н. В. Рашевсько!, В. О. Фандей, Г. А. Чередниченко, Л. Ю. Шапран та шших науковцiв засвiдчуе, що умовою впровадження змiшаного навчання у навчальний процес ВНЗ е створення комфортного осв^нього середовища, системи комунiкацiй, що представляють всю необхвдну навчальну iнформацiю. У розглянутому контекст освiтне середовище сучасного ВНЗ - це поеднання традицшних та шновацшних (електронних) форм навчання з постшним нарощуванням 1КТ та електронних ресуршв, а також безперервним вдосконаленням методiв навчання, професiйних знань викладачiв.
Практична реалiзацiя змiшаного навчання в професшнш пiдготовцi майбутнiх перекладачiв можлива за умови створення у ВНЗ осв^нього комунiкативного середовища, що розглядаеться нами як складне системне утворення, що грунтуеться на суб'ект-суб'ектних вiдносинах мiж усiма учасниками освггнього процесу та передбачае таку оргашзащю навчання, коли професiйна пiдготовка вщбуваеться безпосередньо у реальнiй або змодельованш професiйно-комунiкативнiй дiяльностi.
Метою осв^нього комунiкативного середовища пiд час фахово! пiдготовки майбутнiх перекладачiв е !хнш професiйно-комунiкативний розвиток, який вiдображае прогресивш змiни в умiннi будувати зв'язне висловлювання; розвиток аудiювання, читання та письма; характер взаемоди усiх вцщв мовленнево! дiяльностi; розвиток мовленневих механiзмiв; розвиток мовних засобiв мовленнево! дiяльностi на основi розширення словникового запасу й засвоення мовних правил; розвиток способiв формування i формулювання думки та !х усвiдомлено! диференцiацi! для рiзних умов спiлкування. Все це дозволяе студентовi активно проявляти себе в рiзних сферах фахово! дiяльностi перекладача. Крiм того, студент розглядаеться нами як активний суб'ект комушкативного розвитку, що реатзуеться рiзними видами мовленнево! дiяльностi, мовленневими й професшними дiями. Це означае, що професшно-комушкативний розвиток студентiв здiйснюеться за особистюним, iнтелектуальним i професiйно-дiяльнiсним напрямками.
Компоненти осв^нього комунiкативного середовища вiдображають змют професiйно! пiдготовки майбутнiх перекладачiв як педагопчно адаптований соцiальний досвiд, який мае таю складовк
• досвщ шзнавально! д!яльносп, зафшсований у И результатах - знаниях;
• досвщ здшснення вщомих способ1в д!яльносп - у вигляд! умшь { навичок д!яльносп за зразком;
• досвщ творчо! д!яльносп - у форм! вмшня приймати ефективш ршення в проблемних ситуащях;
• досвщ емоцшно-цшшсних вщносин, ставлень.
Оргашзащя осв1тнього комушкативного середовища спираеться насамперед на принцип д1алопчност1. Г. О. Бал наголошуе, що парадигма д1алогу передбачае розширення тлумачення д1алогу як форми спшкування, за яко! його учасники обмшюються висловлюваннями або реплшами. Ознаками д1алопчного типу вщносин на вщмшу вщ монолопчного е:
• цей тип вщносин суб'екпв передбачае не тшьки взаемну повагу та настановлення на сшвпрацю, а й щиру готовшсть конструктивно скористатися у цш сшвпращ думками й пропозищями один одного (1 нав1ть, за достатшх шдстав, ютотно змшити сво! позици);
• цей тип знання щентифшуе суперечлив! якост в спробах або результатах тзнання того чи шшого об'екта [1, с. 336].
Принцип д1алопчносп навчання полягае в тому, що навчання у ВНЗ оргашзуеться так, що вс1 студенти залучеш до процесу тзнання, де вони можуть обмшюватись думками, 1деями в умовах емоцшного комфорту та творчо! атмосфери. Кр!м того, на факультетах шоземно! ф!лолог!! цей принцип базуеться на д!алоз! культур, який становить фшософда сп!лкування людей у сучасному полшультурному товариств! кра!н р!дно! та шоземно! мов та е таким засобом комушкаци, коли кожна !з сторш визнае !ншу як р1вну, виявляе до не! !нтерес, визнае !! в!дм!нност1, поважае !! ун!кальн1сть { через п1знання та пор1вняння поглиблюе свою само!дентичн1сть.
Основою навчання, побудованого на принцип! д!алопчност!, е розумшня, спрямоване на в!дкриття мехашзму явища, процесу. Викладач у процес! навчання демонструе лог!ку сво!х м!ркувань, в!дкривае процес власного розум!ння предмета. Зауважимо, що маеться на уваз! не д!алог у суто вербальнш форм!, а й д!яльн!сний д!алог. Це досягаеться шляхом проблемного подання матер!алу, що передбачае не передавати «готов!» знання, а актив!зувати студенпв до роздум!в, самост!йного знаходження шформаци, особистих висновк!в та узагальнень. Такий шдхщ можливий лише за рахунок активно! позици викладача та студенпв як р!вноправних стор!н у комушкативнш д!яльност!. Активне ставлення студент!в до професшно! п!дготовки характеризуеться опрацюванням отримано! !нформац!! на основ! сво!х погляд!в, !нтерес!в ! життевих ц!нностей. Будь-яю ц!нност! повинн! усв!домитися особист!стю як !! власн! до того, коли !! спонукати до певно! дп.
Активн!сть студента як вияв його суб'ективност! проявляеться у двох напрямах: адаптивност! (пристосування до вимог викладач!в ! норм сусп!льства) та креативности що дае йому можлив!сть постшно шукати та знаходити виходи з р!зних ситуац!й, будувати нову ситуащю, яка базуеться на !ндив!дуальних знаннях ! способах дИ. Ц! два напрями е основою побудови !ндив!дуально! траектор!! профес!йного розвитку майбутнього перекладача.
Цшком правом!рно, що головною метою викладача е забезпечення максимально! активност! студенпв у процес! профес!йно! шдготовки, яка може проявлятися у трьох вар!антах:
1) студент розум!е навчальний матер!ал (активне присвоення) ! вщповщною активн!стю !нформуе, що та як вш зрозум!в, а викладач на основ! цього будуе подальший процес;
2) студент не розум!е матер!ал, анал!зуе сво! ускладнення, а викладач допомагае йому в цьому та коригуе сво! пояснення;
3) зрозум!вши лопку викладення матер!алу, але не погодившись !з нею за суттю, студент дае свое розум!ння, аргументуе його, а викладач дал! враховуе р!зницю в розумшш.
Таким чином, роль викладача в такому д!алоз! зводиться до допомоги студентов! сформулювати свою точку зору, власне бачення проблеми, особистий шлях виршення завдання.
Створення осв!тнього комун!кативного середовища передбачае застосування р!зних метод!в навчання, як! стимулюють шзнавальну активн!сть ! самост!йн!сть студенпв та
спрямованi на !хне залучення до активно! мовленнево! дiяльностi. Активнi методи навчання характеризуються виконанням студентами самостшно! роботи, рiзних творчих i проблемних завдань (переважно домашнiх), роботи в формi запитання-вщповщь у процесi дiалогу з викладачем. Iнтерактивнi ж методи за допомогою електронних навчальних курсiв, вiртуальних клашв та лабораторiй, конференцзв'язкiв, iндивiдуального консультування через електронну пошту, дискусiйнi форуми, чати i блоги дозволяють студентам активно взаемодiяти в процесi навчання, що дае змогу на основi внеску кожного учасника у спшьну справу отримати новi знання й оргашзувати спiльну дiяльнiсть вiд окремо! взаемодi! до широко! спiвпрацi.
Виршення студентами завдань у рiзних ситуащях спiлкування передбачае оволодiння ними певними способами дш, у результатi чого здшснюеться !хнiй професiйно-комунiкативний розвиток.
Так, майбутш перекладачi в Микола!вському нацiональному ушверситет iменi В. О. Сухомлинського вивчають на I курсi дисциплiну «Теорiя мовно! комуткацп», яка мае за мету:
- надати студентам знання, необхщш для вiльного орiентування в основних поняттях i визначеннях, яю застосовуються в теорi! комунiкацi!;
- навчити майбутшх перекладачiв теоретичному осмисленню загальних наукових проблем, пов'язаних iз формуванням знань про комунiкативнi процеси загалом, проблеми органiзацi! засобiв мовного коду у рiзноманiтних типах спшкування;
- дослiдити проблеми мiжособистiсних стосунюв у спiлкуваннi, вивчати закони i правила кооперативного (безконфлiктного) спiлкування як в одномовному середовищi, так i в мiжкультурнiй комунiкацi!;
- сформувати у студенпв-першокурсниюв умiння логiчно мислити та умшня вчитися здобувати шформащю, порiвнювати, узагальнювати, оцiнювати;
- переконати студенев у необхiдностi рiзнобiчного особистюного вдосконалення та розвитку.
У 2016-2017 навчальному роцi згiдно з навчальним планом спещальност на вивчення дисциплiни вщведено 90 годин або 3 кредити БСТ8. Спiввiдношення кiлькостi годин аудиторних занять до самостшно! роботи становить 30 та 60 годин вщповщно. Пщ час вивчення теми «Особливосп мiжкультурно! комушкацп» завданнями для самостшно! роботи студентам пропонувалося здiйснити проектне дослщження «Нацiонально-культурна специфiка мовного коду в мiжкультурнiй комушкаци», результат якого мав бути представлений презентащею про особливосп нацiональних символiв та невербальних засобiв комунiкацi! в кра!нах, мова яких вивчаеться. Студенти самостiйно розподшилися на групи та визначилися з темою презентаций Кожна група створила власну сторiнку в iнтернетi, розподшила обов'язки мiж учасниками та етапи виконання проекту. Викладачу вщводилася роль фасилгатора, головним завданням якого було допомогти студентам отримати знання та умшня, достатш для самостшного опанування матерiалу он-лайн та керувати процесом подальшого отримання значущого навчального досвщу, забезпечити успiшного спiлкування в чаи у режимi студент -викладач, студент - студент.
У результат самостiйного дослiдження студенти представили проекти: «Нацюнальш символи Велико! Британи», «Нацiональнi символи США», «Нацiональнi символи Канади» i «Невербальнi засоби комушкаци в рiзних кра!нах».
Як свщчить досвiд, завдяки колективнiй навчальнiй дiяльностi в групi пiд час проектно! роботи студент отримуе можливiсть багаторазово включати новий мовний матерiал у сво! висловлювання, трансформувати та комбiнувати його з iншим матерiалом у рiзних ситуацiях спiлкування. У процес активно! спiвпрацi з членами групи завдяки !хнш допомозi та шдтримщ, а також завдяки цiлеспрямованому керуванню з боку викладача збiльшуеться швидюсть та iнтенсивнiсть набуття мовленневого досвщу, зокрема й шшомовного, впевнене та безпомилкове виконання мовленневих дш. Отже, професшна пiдготовка майбутнiх перекладачiв - це навчання в процес спшкування студенев один iз одним, з викладачем, у результат якого вони виконують рiзнi соцiальнi ролi: лщера, виконавця, доповiдача, дослiдника, контролера та ш.
Взагалi в умовах змшаного навчання освiтне комунiкативне середовище для майбутшх перекладачiв створюеться викладачем i може мати рiзнi форми викладу навчального матерiалу.
Навчальний матерiал лекцiйного заняття може бути оформлений викладачем як матерiал он-лайн курсу, який кожний студент легко використовуе тд час самостiйного освоення в зручний для нього час.
Семшарсью заняття за допомогою вiдео конференцш мiж студентами та перекладачами-практиками агенцш надають можливiсть обговорити найцiкавiшi i найважливiшi теми курсу, а також вщпрацювати практичнi навички.
Он-лайн стлкування передбачае використання рiзних шструмештв (чат, форум, електронна пошта), яю дають можливостi студентам спiлкуватися i працювати разом. З'являеться можливiсть задавати питання викладачевi в будь-який час i в найкоротшi термiни отримати вщповщь.
Iндивiдуальнi та груповi он-лайн проекти розвивають навички роботи в штернеи, аналiзу iнформацiï з рiзних джерел, а також працювати разом з групою, правильно розподiляти обов'язки i вщповщальшсть за виконання роботи. За допомогою таких завдань студент може отримати навички, необхщш для своеï майбутньоï професiйноï дiяльностi.
Багато форм дозволяе робити платформа Moodle у навчальному процесс студент тд керiвництвом викладача самостiйно опрацьовуе на заняттях навчальний матерiал, який подаеться у рiзному виглядi (текстовому, графiчному, анiмацiйному, гiпертекстовому); залучаеться до форуму; виконуе необхiднi навчальнi завдання; складае iспити, залiки, теми у виглвд тестування тощо. Moodle надае доступ до численних ресурсiв, яю необхщш майбутнiм перекладачам для вивчення професшно зорiентованоï англомовноï iнформацiï, надае студентам новi можливостi щодо вивчення дисциплши: можна не лише в будь-який час переглядати необхщний матерiал в режимi он-лайн, а й пройти тестування, перевiрити сво1' знання з навчального предмета, ознайомитися з додатковими джерелами, що вiдповiдають пройденим темам.
Таким чином, впровадження форм змшаного навчання в професшну пiдготовку майбутшх перекладачiв у ВНЗ дозволяе персоналiзувати освiтнiй процес в контекстi розвитку 1'хшх загальних та професiйних компетентностей, яю дозволять 1'м стати конкурентоспроможними не тiльки на украшському, а й на св^овому ринках пращ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балл Г. О. Парадигма д1алогу i проблеми прилучення до науково! культури / Г. О. Балл // Професшна освгга: педагопка i психолопя: Укрансько-польський щор1чник. - Кшв; Ченстохова, 1999. - С. 335-347.
2. EMT expert group. Competences for professional translators, experts in multilingual and multimedia communication. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/emt_competences_translators_en.pdf.
3. European Quality Standard for Translation Service Providers EN-15038:2006. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://qualitystandard.bs.en-15038.com/.
REFERENCES
1. Ball H. O. Paradyhma dialohu i problemy pryluchennya do naukovoyi kul'tury [Dialogue Paradigm and Problems of Involvement in Scientific Culture]. Profesiyna osvita: pedahohika i psykholohiya: Ukrayins'ko-pol's'kyy shchorichnyk. - Kyiv; Chenstokhova, 1999, p. 335 - 347.
2. EMT expert group. Competences for professional translators, experts in multilingual and multimedia communication. Available at: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/emt_competences_translators_en.pdf.
3. European Quality Standard for Translation Service Providers EN-15038:2006. Available at: http://qualitystandard.bs.en-15038.com/.
Стаття над1йшла в редакщю 03.10.2017 р.
