CC BY
6
tions in Ukraine by 2014]. http://www.spfu.gov.ua/spfu.admin. com.ua
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/719-18
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/380-15
[Legal Act of laws/show/1039-14 [Legal Act of laws/show/997-14
[Legal Act of laws/show/436-15
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://new.spfu.gov.ua/user-files/files/11-12_Vidomosti_N20-(869).pdf
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/435-15
"Zvit pro rezultaty audytu efektyvnosti vykorystannia ko-shtiv derzhavnoho biudzhetu, peredbachenykh Ministerstvom enerhetyky ta vuhilnoi promyslovosti Ukrainy na derzhavnu pidtrymku vuhledobuvnykh pidpryiemstv na chastkove pokryttia vytrat iz sobivartosti hotovoi tovarnoi vuhilnoi produktsii" [Report on the efficiency audit of the state budget funds provided by the Ministry of Energy and Coal Industry of Ukraine on state support for coal mining companies to partial cost of the commodity cost of finished coal products]. www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/ document/16746460/zvit_11-1
"Zvit Derzhavnoho ahentstva avtomobilnykh dorih Ukrainy pro vykonannia Derzhavnoho biudzhetu Ukrainy za 2014 rik" [Report of the State Agency of Ukraine on the highways of the State Budget of Ukraine for 2014]. http://www.ukravtodor.gov.ua
Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ Ukraine] (1999). http://zakon3.rada.gov.ua/ Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/
УДК 334.75
1нфраструктурна перебудoвa ekohomim укра1ни в у1шах фiнaнcoвoï
та ^№ho^rrn4hoï кризи
© 2015
кульбака в. м.
УДК 334.75
Кульбака В. М. 1нфраструктурна перебудова економши УкраТни в умовах фiнансовоi' та сощально-полггичноТ кризи
У статт'1 розглянуто питання надання УкраЫ м/жнародних кредит'в, у першу чергу, з боку МВФ та Свтового банку. Окреслено головну причину занепаду економки - це, на думку автора, недостатня компетенттсть головного законодавчого органу держави, який продукуе лобшськ за-кони, повтстю ¡гноруючи необхШшсть ¡х глибокого наукового об(рунтування. В'дзначено важливкть радикальноi зм/ни вектора iнвестицйноi полтики держави з пасивно-вичшувально'1на динашчно-активну, що дасть можливСть отримати сучат технологи, як вкрай необюдш сьогод-ш, зважаючи на жалюгiдний стан науки в держави Звернуто увагу на загрозу втрати важелiв централiзованого управл'тня економкою регюкв у процеа задекларованого плану децентралiзацi¡та передачiчастини владних повноважень на мсця. Проведений економiчний анал'в причин, як примушують мiжнароднi ф'тансово-кредитт органiзацi¡ ствпрацювати iз кранами, що мають найнижчий кредитний рейтинг, до яких нале-жить i Украна. Розглянуто основт макроекономiчнi помилки кер'вництва держави в умовах ведення втськових дй та пошуку ефективних шляхiв в'дродження виробництва та позитивних зрушень у сферi зайнятостi населення.
Ключов'1 слова: економiчна система, ф'шансування, кредити, тфля^я, земельшресурси, ф'шансово-кредитш органiзацi¡. Табл.: 1. Б'бл.: 13.
Кульбака Вктор Михайлович - старший викладач, Придн'тровська державна академiя буд'юництва та архтектури (вул. Чернишевського, 24а, Дн'тропетровськ, 49600, Украна) E-mail: olesya_kulbaka@mail.ru
УДК 334.75
Кульбака В. М. Инфраструктурная перестройка экономики Украины в условиях финансового и социально-политического кризиса
В статье рассмотрен вопрос предоставления Украине международных кредитов, в первую очередь, со стороны МВФ и Всемирного банка. Определена главная причина упадка экономики - это, по мнению автора, недостаточная компетентность главного законодательного органа страны, продуцирующего лоббистские законы и игнорирующего необходимость их глубокого научного обоснования. Отмечена важность радикального изменения вектора инвестиционной политики государства с пассивно-выжидательной на динамично-активную, что позволит получить современные технологии, которые крайне необходимы сегодня, принимая во внимание плачевное состояние науки в государстве. Обращено внимание на угрозу потери рычагов централизованного управления экономикой регионов в процессе задекларированного плана децентрализации и передачи части властных полномочий на места. Проведен экономический анализ причин, которые заставляют международные финансово-кредитные организации сотрудничать со странами, имеющими низкий кредитный рейтинг, к которым относится и Украина. Рассмотрены основные макроэкономические ошибки руководства государства в условиях ведения военных действий и поиска эффективных путей возрождения производства и положительных сдвигов в сфере занятости населения. Ключевые слова: экономическая система, финансирование, кредиты, инфляция , земельные ресурсы , финансово-кредитные организации. Табл.: 1. Библ.: 13.
Кульбака Виктор Михайлович - старший преподаватель, Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры (ул. Чернышевского, 24а, Днепропетровск, 49600, Украина) E-mail: olesya_kulbaka@mail. ru
UDC 334.75
Kulbaka V. M. Infrastructural Restructuring of Economy of Ukraine in the Conditions of Financial and Socio-Political Crisis
The article considers the question of granting international credits to Ukraine, primarily by the IMF and the World Bank. The main cause of decline of the economy has been identified, in the author's opinion, it's the poor competence of the main legislative body of country, producing lobbyist laws and ignoring the need for an in-depth scientific substantiation of these laws. The article specifies importance of a radical change in the vector of investment policy of the State from the passively waiting to the dynamically proactive, allowing to provide modern technologies, which are indispensable today, considering the deplorable state of the science in the State. Attention has been drawn to the threat of losing leverages for centralized management of regions' economies in the process of implementing the declared decentralization plan, along with devolution of authority to the local bodies. An economic analysis of reasons that make international financial and credit organizations to cooperate with countries that have a low credit rating, among them Ukraine, has been conducted. The basic macroeconomic errors of the State in conditions of warfare and searching effective ways of revival of production and improvements in the sphere of employment have been considered. Keywords: economic system, financing, credits, inflation, land resources, financial-credit organizations. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Kulbaka Victor M. - Senior Lecturer, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (vul. Chernyshevskogo, 24a, Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine) E-mail: olesya_kulbaka@mail.ru
Eкономiчну ситуацш сьогоднi найкраще оцiнюють вiдомi закордоннi вченi, якi особливо наголошу-ють на тому, що втрачеш можливостi укра!нського народу лежать не в площиш матерiального виробництва чи фшансових потокiв, а у вцповцнш системi управ-лiння народним господарством. Вггчизняш економк-ти давно обходять цей чинник стороною, оцiнюючи та дослцжуючи вже ткьки катастрофiчнi наслцки мало-ефективного керування кра!ною.
Змша системи управлiння економiкою держави в коротю термiни е безперечно револющею як в еконо-мiчнiй, так i в соцiальнiй сферах. Вцсутшсть бажання у керiвникiв держави проводити радикальш перетво-рення проглядаеться протягом останнк 25 рокiв. Це i призвело до зростання рiвня корупци та вiдсутностi позитивних iнфраструктурних змш. Тому такий оче-видний стан справ об'ективно стримуе переход, до ново!, бкьш прогресивно!, моделi управлшня кра!ною. Вкрай незадовкьний стан фшансування всiе*í науки в краМ та економiчно! зокрема призвело до падшня авторитету нацiональних економiчних шкк у свт. Зрозумко, що наукова думка не може розвиватися вiдокремлено вц потреб економiки кра!ни, а вона зорiентована на заку-пiвлю iмпортних товарiв та послуг зi значною доданою вартiстю та експортом сировинно! продукци скьсько-го господарства, рцкоземельних металiв та первинно! продукци металургшного комплексу. Як бачимо, потреби у перспективных наукових розробках та прорив-них технологiях у вгтчизняних виробникiв немае, i це е об'ективним фактом. Тому в економiчнiй наущ укра!н-ськi вченi поки що вимушеш послуговуватися досгяг-неннями закордонних наукових шкк.
Науково-теоретичнi аспекти шфраструктурно! перебудови економiки Укра!ни в умовах фшансово! кри-зи дослцжувалися багатьма вченими, зокрема, у пра-цях Гейця В. М. (2009), Шевчук В. О. (2009), Рогач О. I. (2009), Федулово! Л. I. (2009), Сохацько! О. М. (2007) та ш. [1-10].
Усе ж залишаеться низка питань, яю потребують науково-методологiчного обгрунтування. У сьогоднш-ни умовах не проведений економiчний аналiз причин, якi примушують мiжнароднi фiнансово-кредитнi орга-шзаци спiвпрацювати з Укра!ною та кра!нами, що мають найнижчий кредитний рейтинг.
Метою статтi е аналiз та обгрунтування наукових пiдходiв щодо шфраструктурно! перебудова економiки Укра!ни в умовах фшансово! та сощально-полiтично! кризи.
Радикальнi змши в управлiннi державою, якi роз-робленi мiжнародною науковою спкьнотою, уже давно готовi до запровадження, але це, безумовно, приведе до замши старо! традицшно! групи полгтиюв^знесмешв на нових реформаторiв, i фiзична протидш новим пiд-ходам у цьому випадку е неминучою.
Зарубiжнi економiчнi школи глибоко вивчають феномен розвалу економж колишнiх республiк СРСР i особливо Роси та Укра!ни як найбкьш визначальних у колишнiй радянськiй тоталгтаршй економiцi. Дуже важ-ливою, в плаш розумiння сучасних напрямiв розвитку багатовекторно! економiки Укра!ни, е думка одного з
найкращих економiстiв бвропи професора Ерiка Рай-нерта, який брав активну участь в економiчних реформах Норвеги, Малайзи, Китаю та Сшгапуру. Стосовно Укра!ни це не просто особиста думка, а науковий ви-сновок його економiчно! школи: «Ваша найактуальнiша проблема - це конфлжт деккькох цеологш управлш-ня кра!ною та груп, яю !х вiдстоюють. Ви кидаетеся мiж залишками радянсько! економiки та неолiберальними iдеями, якi пропонують вам захцш кра!ни. I вашим ель там зараз вкрай важко випрацювати консенсус вцносно того, як функцюнуе свiт навколо вас i яке мюце у ньому Укра!ни» [13]. Вш пiдкреслюе головну спкьну рису ка-шталютично! й тотально-сощалютично! економж - це розумiння важливостi випереджаючого розвитку нацю-нального виробництва при иноруванш важливостi фор-мування i розширення ринкiв збуту продукци.
Ринки збуту сформувалися спонтанно з чгтким розподком: табiр соцiалiстичних кра!н СЕВ за-йняв нiшу сировинних ресурйв iз дуже значним обсягом виробництва, Захцна бвропа, США, Канада, Австралш та Японiя зайняли нiшу готово! продукци зi значним вмiстом додано! вартост (капiталiстична еко-номiка). При цьому, ^м деструктивного впливу сфери глобального матерiального виробництва та спорцне-ною з нею системи свиових ринкiв, рiвноцiнну роль у розгортанш кризи свiтово! економiки зiграла розбалан-сована токсичними кредитами мiжнародна банювська система. Вiдома формула «товар - грошi - товар» породила iз вiртуально! фiнансово! вартостi невiдомi ранiше вiртуальнi товари та послуги.
Фiнансовi деривативи, не пiдкрiпленi банювськи-ми високолiквiдними активами, та матерiальнi розписки на товари, яких немае, i послуги, якi не надаш, створили у свiтовiй економщ своерiдне вiртуальне товарно-фшансове загальне поле, яке функцiонувало i функцюнуе доа як реальне. Вiддiлити реальне вiд вiртуального вия-вилося дуже непросто через залучення до цього процесу страхового катталу, який гарантував повернення коштiв у разi виявлення пiдмiни реальних активiв вiртуальни-ми. Але включення в цей складний процес страхового капiталу, який по сво!й природi складно капiталiзувати, рiзко шдсилив процес деструкци.
Широке залучення перестрахувального капiталу не послабило наростаючi системш причини глобально! фшансово-кредитно! кризи, а ткьки вiдтягнуло у часi !! пiк. Зрозумко, що перестрахувальний каштал вирiс iз страхового капiталу i мав одну i ту ж природу, тому, в1д-тягнувши на себе значну частину ризиюв, вш санував до-статньо велику частину вiртуального капiталу, особливо у США. Але з часом щ «порожш капiтали» почали шу-кати собi матерiалiзацiю через кредити Аргентинi, Чил^ Роси та Укра!нi. Багаторiчне домшування на свiтовому финансовому ринку американсько! валюти призвело до появи значно! кiлькостi емiтованих приватною Федеральною Резервною Системою США незабезпечених матерiальними ресурсами фiнансових активiв. Свiтова фшансова система вимагала вiд 'й учасниюв проводити резервування золотовалютного резерву держави фшан-совими розписками найбкьших американських банкiв
о
ш
сс:
<
т 2
со
=л <
X
та цшними паперами Федерально! резервно! системи у Нью-Йорку. За нешдтвердженими даними, частина цих резервiв у виглядi реального золота була продана на свь тових ринках, утворивши величезну вiртуальну вартiсть через подвшну оцiнку задшного золовалютного резерву. За неперевiриними оцiночними даними, у сховищах Федерально! резервно! системи збериаеться золотий матал вагою 6700 тис. тонн на суму $368 500 000 000, причому 98 % якого не належить США. Щ активи були зайвими у свГтовш економМ та постшно провокували неконтр-ольовану iнфляцiю свiтово! валюти. З ще! причини фГ-нансовий бомонд США спрямував щ вiртуальнi кошти у фiнансовi розписки нацiональних економж свiту, велику частку вГльних кошпв вдалося санувати за рахунок шд-вищення цш у сферi енергоресурав, насамперед нафти та, звичайно, у шотечний та страховий бiзнес, яю погли-нули значнi фiнансовi ресурси. Осккьки бiзнес у сферi нафтодобування та нафтопереробки е дуже рухливим, то виявити, де реальнi каттали, а де вiртуальнi, не було можливим, особливо, враховуючи, що це не було випдно кра!нам «Велико! амки». Але з часом, коли вказаш ринки стали перенасиченими вiртуальними капiталами, фшан-совий ринок не знайшов бкьше сфер дiяльностi людини зi значною стабкьною перспективою розвитку Г, напо-внений деривативами рiзного гатунку ринок фiнансових запозичень увшшов в режим тако! кризи, коли банки масово вГдмовляються виконувати сво! зобов'язання вiдносно вiртуальних капiталiв. США термшово спро-бувало стимулювати ринок комп'ютерних технологiй, вклавши туди значш суми коштiв, але очiкуваного зро-стання цiн на технiчнi засоби та програмне забезпечення комп'ютерного ринку не вГдбулося.
Сталося це з двох причин:
1) активне малоконтрольоване запровадження но-вГтнГх «ноу-хау» у процес виробництва та залучення просто! дешево! робочо! сили з Китаю призвело до знач-ного здешевлення вартост на свiтових ринках засобiв обчислювально! технiки i падiння цш на обладнання;
2) доволi дорой продукти програмного забезпечен-ня протиправно використовувались у засобах комп'ю-терно! техшки без купiвлi лiцензi!. Така крадiжка ште-лектуального продукту по всьому свГту не дозволила отримати значш кошти за розробку програмного за-
безпечення. Як шзшше виявилося, витрати на захист авторських прав у неправових кра!нах СНГ, i в першу чергу УкраМ, були насткьки значними, що американськi фiрми-розробники практично вГдмовилися вiд тотального переслГдування порушникГв лiцензiйних умов на програмне забезпечення. До речГ, в УкраМ й сьогодш деякi державнi установи школи, попри кримiнальну вГд-пов1дальшсть за такi дГ!, використовують шратсью версГ! базового програмного забезпечення.
Таким чином, запланована широкомасштабна са-нацiя вiртуальних фiнансових ресурйв не вГд-булася, i криза фшансового сектора у свiтових масштабах продовжувала поглиблюватися. Мiжнароднi кредитно-банкiвськi структури такi, як МВФ, СвГто-вий банк, бвропейський банк реконструкцГ! та розвитку продовжили активно надавати кредити потенцшно збитковим кра!нам, зокрема УкраМ.
Уйм зрозум1ло, що Укра!на рухалася до дефолту, але всупереч елементарному глузду отримувала бажанi кредитш ресурси. Фактично мiжнароднi фiнансовi ор-ганiзацi! були вимушенi надавати УкраМ кредити, бо в результат масштабно! фшансово! кризи рГзко загальму-вала реальна економiка в США, Кита! та Япони, г потреби в кредитах значно зменшились.
У цей час на ринку катталгв почала з'являтися велика маса рГзномаштних деривативГв, якГ теж потрГбно було санувати. Тому Укра!на, ставши одним Гз найбГль-ших споживачГв кредитних ресурсГв, частково допомогла мГжнародному капГталу вкласти грошГ в реальну економГ-ку. Наглядно цей процес демонструють даш табл. 1.
На жаль, економжа нашо! кра!ни не була Г досГ не е готовою до економГчно правильного споживання нада-них кредитГв. ОтриманГ кредитш ресурси потрГбно було спрямувати на модершзацш реального сектора еконо-мжи, натомГсть частково цГ грошГ «накачувались» у деякГ приватнГ банки, а потГм через надання високоризикова-них кредитГв розкрадалися Г переводилися в закордонш банки, як, наприклад, у вГдомому випадку з керованим банкрутством Г розкраданням 2 млрд грн у «Терра Банку». Шдтверджено Г ведеться слГдство про викрадення $50,63 млн у «Дельта Банку». Таких випадюв виявляеть-ся дуже багато, Г в шдсумку Укра!на замГсть прибуткГв
Таблиця 1
Державний i гарантований державний борг УкраУни в перiод 2010-2015 рр.
Загальний борг Зовншнш борг Внутршнш борг
Дата розрахунку Сума боргу, млн грн Вщхилення, млн грн Вщхилення, % Сума боргу, млн грн Вщхилення, % Сума боргу, млн грн Вщхилення, %
на 01.01.2010 316884,6 211751,7 105132,9
на 01.01.2011 432235,4 +115350,8 +36,4 276745,6 +30,7 155489,8 +47,9
на 01.01.2012 473121,6 +40886,2 +9,5 299413,9 +8,2 173707,7 +11,7
на 01.01.2013 515510,6 +42388,9 +9,0 308999,8 +3,2 206510,7 +18,9
на 01.01.2014 584114,1 +68603,5 +13,3 300025,4 -2,9 284088,7 +37,6
на 01.01.2015 1100564,0 +516449,9 +88,4 611697,1 +103,9 488866,9 +72,1
на 10.09.2015 1494891,4 +394327,5 +35,8 9764217,1 +59,8 518460,4 +6,2
<
2 ш
Джерело: статистичний щорiчник УкраТни за 2010-2015 роки [11].
отримала величезн борги вiд недонадходжень кошйв у державну скарбницю. На жаль, цей мехашзм дie i дони-нi. Щороку деккька десяткiв банив втрачають лщензи Нацiонального банку через виявлен порушення, але це ншк не зупиняе бажаючих розбагатiти за рахунок дер-жави, бо вГдсутня вiдповiдальнiсть.
Hескладнi розрахунки закордонних економкпв показують, що борги держави наростають такими темпами, що через 2,5-3 роки доведеться вГддати в погашення боргiв значну частину родючо! скь-ськогосподарсько! землi. Тут важливо зазначити, що у заставу шдуть i пайовi землi 6,5 млн селян, якими вони тепер володшть. Зрозумко, що без бою вГддавати шо-земним банкам сво! землi нГхто не збираеться, i прогно-зувати розвиток подiй тепер нгхто не береться. Але, вра-ховуючи свiтовий досвiд, можна зазначити, що Укра!на тут, на жаль, не одинока, можуть початись громадянсью заворушення 1з застосуванням збро!, якою кра!на пере-повнена. Безробiтних громадян, яю можуть використо-вувати зброю, уже сьогодш бкьше 1 млн, так що воювати за будь-що е кому, потрiбнi лише замовники з грошима. А таких е чимало, i в першу чергу спецслужби РФ та !х сателiти з укра!нським корiнням у Криму та на Донбаа, у тому чиси велика «армiя» укра!нських «гастарбайтерiв», що поки що незаконно тимчасово працюють в РосГ! та в кра!нах ЕС. Жорстка полiтика щодо укра!нських роби-никiв у РосГ! шсля введення «зеркальних» торгiвельних обмежень мiж кра!нами та посилення вiзового контрою в ЕС через потоки близькосхГдних бiженцiв призводить до того, що вй незаконно працюючi «нелегали» най-ближчим часом опиняться в УкраМ. Чим вони будуть за-робляти на утримання сво!х сiмей та рГдних в нишшнГх реалiях стагнацГ! економiки, здогадатися неважко.
Усе керiвництво кра!ни активно працюе над залу-ченням все нових i нових кредитiв. Складаеться вражен-ня, що отримання кредитГв i е головною метою керГвни-цтва держави, поряд iз майже манiакальним бажанням добитися безвiзового в'!зду в 6С, який для пересiчного укра!нця з його мiзерними доходами на фонi захмарних европейських цiн майже нiчого не виршуе. Водночас проблеми житлово-комунального сектора з рiзким по-дорожчанням комунальних тарифiв е бкьш актуальною проблемою для населення. НаразГ, вкрай потрiбних грошей на модернiзацiю комунального сектора економiки у сумi $600 млрд дол. США на мксцевому рiвнi немае, i зрозумко, що у найближчi 25 рокiв вони не з'являться. Економжа Укра!ни знаходиться в такому сташ, що простою косметичною замшою облич у Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни чи Верховнш Радi Укра!ни вже не обштись. Необхiднi складнi довготривалi непопулярнi реальш ре-форми всГе! економiки кра!ни, а вони автоматично ви-кличуть тотальну змiну полГтично! верхiвки кра!ни.
Укра!на балансуе на гранi тотального спочатку економiчного, а потiм i полiтичного розпаду. Ранiше працювало господарство, i регiони об'еднувало, окрiм гасел про единий украшський народ, ще й реальш мГж-господарськi економiчнi зв'язки. Що ж ми маемо сьогод-нi, коли практично економжа зупинилася? Що об'еднуе, примiром, Луганську i Львiвську областi? Звiсно, ткьки
борги, людськi втрати та вГдсутшсть реально! перспек-тиви. Це не той фундамент, який скршить крашу в разi реалшаци плану децентралшаци в перiод вiйни. Але про це чомусь мало хто думае! Олiгархiчним колам дуже хочеться отримати доступ до земельних ресурсiв та фь нансових потокГв регiонiв без зайвого втручання центрально! влади, але у зруйнованш кра!ш рцко виходить той результат, на який спочатку так сподiвались. За прикладами далеко ходити не треба: представники донець-кого кримiнально-олiгархiчного угрупування в перiод послаблення центрально! влади виршили пГд фальши-вими гаслами «свободного руського мира» вцокремити двГ потужнГ в економiчному планi обласп вГд Укра!ни, прикриваючись зрадницькою позищею деяких проро-сГйських партiй, що традицшно знаходилися в мiсцевiй влад1 Але в 6ороть6Г за свою територш розпочалися 6ойовГ дг!, що призвели до повного фiаско запланованих результатiв. У пГдсумку вся економжа краю знищена, Г залишились лише борги, затоплеш шахти та розвалена соцГальна сфера. Приватний сектор практично збанкру-тував. УсГ вГдомГ автори «нового мГра», втративши будь-яку шдтримку мГсцевого населення, розбГглися хто куди, тГльки вже без права власностГ на награбованГ активи.
Останш роки у багатьох ЗМ1 звучать гасла про те, що Укра!на повкьно, але все-таки рухаеться до бвропи. Однак цей факт (про що не хочуть говорити вГдкрито) означае для населення, що не можна жити по-европейськи, з розмахом, а працювати аби як - як у СРСР. Украшу незалежну навпъ не виходить взяти за приклад, бо не було такого перюду, коли б населення могло працювати на повну силу. Якщо проана-лГзувати бГльшГсть економГчних закошв, за якими живе сьогодшшня бвропа, то 70 % з них, якщо !х гшотетично запровадити в УкраМ, будуть для укра!нсько! економжи просто не прийнятш. Тому можна вважати благом, що бГльшГсть законГв, якГ депутати бездумно переписували Гз кодексГв дГючих закошв кра!н 6С Г внесли до Верховно! Ради Укра!ни, не приймаються через цГлу низку ма-лозрозумГлих лоббГстських причин. ДоморощенГ еконо-мГчнГ закони постГйно змГнюються Г хрошчно не вико-нуються, це фактично Г рятуе розбалансовану державну систему управлшня вГд повного розпаду.
Колективна вГдповГдальшсть усГх гГлок влади, а точ-нГше, «безвГдповГдальнГсть», призводить до того, що за величезш розтрати державних коштГв немае кого при-тягнути до в1дпов1дальностГ. У результат ми так Г не зна-емо, коли Г як припиниться сповзання економГки в роз-ряд аутсайдерГв. Немае дуже важливого розумшня, що всГ закордоннГ законопроекти чггко орГентованГ на складну саморегулюючу Г вГдповГдальну економГчну систему, яка працюе на Заход1 У жодному разГ не можна проводити однакову економГчну полГтику в Укра!нГ та на ЗаходГ, бо сьогоднГ, наприклад, прогнозна Гнфляц1я у нас плануеть-ся на рГвнГ 12-15 %, а у бврош дефляц1я - 3,1 % [11]. У нас ткьки базова ставка рефшансування НБУ на початок 2016 р. коливаеться в межах 22 %.
Дуже часто нашГ можновладщ посилаються на шдтримку нових законГв представниками полгтичних кГл 6С. Тут важливо зазначити, що шдтримка Где з боку
не економкйв, а полГтиюв, якГ часто видають бажане за дшсне, не вникаючи в суть малозрозумГлих суспГльно-економГчних процесГв, що протГкають в УкраМ. Укра!на на теперГшний час е вкрай залежною як в економГчному, так Г полГтичному планах кра!ною вГд закордонних впли-вГв. Звичайно, що таке просте, але хибне обгрунтування розроблених нових економГчних законГв призводить до гальмування позитивних перетворень у виробничГй та сощальнш сферах. ЗрозумГло, що подГбнГ економГчш «радники» з 6С не несуть особисто! вГдповГдальностГ за якГсть запропонованих депутатами законГв у нашГй Верховнш РадГ, !м би попрацювати в УкраМ хоча б рж, тодГ, очевидно, вони б глибше занурилися в суть законо-давчого процесу Г не спонукали можновладцГв до Ггно-рування необхГдного наукового обгрунтування.
1мпортоваш таким чином закони у них не висять, як у нас «у повпрЬ, а спираються на багаточисельш законодавчГ традицГ!, яю чГтко дГють в захГднГй еконо-мГчнГй системГ, заснованГй на ринкових Г конкурентних механГзмах. Також вони базуються на сталш соцГальнГй шфраструктурГ, в якГй люди чГтко налаштоваш не на ба-жання оминути закони, як у нас, а на безумовне !хне ви-конання, де методично точно виконуються навпь друго-ряднГ, з нашо! точки зору, закони.
Яскравим прикладом соцГально-статусно! поведш-ки у нас Г в 6С е безумовне виконання правильного написання в документах вчених звань. Напри-клад, якщо кандидат наук, свГдомо чи несвГдомо, вказуе замГсть свого вченого звання вище звання - «доктор наук», то винуватцю «свГтить» один рж тюрми, або 1-2 млн евро штрафу, звГльнення з посади та заборона на 5 роив працювати у закладах освГти Г науки. НатомГсть, у нас колишнш президент, не отримавши навпъ шкГль-ного атестату, реально не вчившись у ВНЗ Г з купленим на ринку дипломом, змГг стати доктором економГчних наук та академжом НАНУ. 1нший красномовний приклад «алопчно!», з точки зору нашого обивателя, сощ-ально! поведшки: за цитування без посилання деяких чужих тез у сво!й докторсьюй роботГ МГнГстр оборони ФРН, замГсник голови правлячо! партГ! був позбавлений звання «доктор наук» Г сам негайно шшов у вГдставку. ЗрозумГло, що якби в нас були подГбш традицГ!, ми могли б залишитися без бГльшостГ керГвних кадрГв. Бачи-мо, наскГльки рГзняться правила в Укра!нГ й у бврош, та, найголовнГше, як по-рГзному поводяться фГгуранти цих подГй. Виходячи з цих прикладГв, можемо зазначити той факт, що мехашчне перенесення захГдних законГв на наше укра!нське поле обов'язково призведе до проти-лежних очжуваним результатГв.
У нових проектах законГв Верховно! Ради Укра!ни, Президента та Кабшету МГнГстрГв Укра!ни максимум, що присутне часто - це порГвняльна таблиця, часто нГким не шдписана. Ншких наукових результатГв математич-ного моделювання або хоча б квалГфжовано! експертно! оцГнки немае. У Верховнш РадГ Укра!ни неодноразово зранку роздають тексти законГв, яю мають прийматися вдень, що означае, що !х нГхто, крГм профГльних КомГ-тетГв, якГ !х розглядали, просто не в змозГ прочитати.
Обсяг цих матерГалГв рГдко бувае меншим шж 150-200 сторГнок, а прочитати хоча б десяту частину шд час ро-боти Верховно! Ради Укра!ни фГзично неможливо. Це свГдчить про те, що закон часто приймаеться «вслшу», а потГм його або вГдмшяють, або декГлька рокГв дороб-ляють, Г коли вже вш приймаеться повторно, у доопра-цьованому виглядГ, необхГднГсть у ньому може просто вГдпасти. Тако! хаотичностГ у прийнятГ законГв здаеться немае шде у свГтГ. БезсистемнГсть прийнятих законГв викликае в суспкьствГ справедливе роздратування Г не сприяе необхГдностГ !х безумовного виконання. КрГм того, така законодавча нестабкьшсть сприяе поглиб-ленню хабарництва та корупцГ! в усГх без виключення ланках державно! влади, бо там, де не дГе закон держави, дГе закон кримшалу.
Укра!нське керГвництво, розумГючи, що дефолт неминучий, могло б використати його з максимальною вигодою, давши шанс перспективним шдприемствах розширити експортну складову на фош банкрутства старих Г безперспективних пГдприемств, якГ тягнуть економГку кра!ни на дно. Але бажання збе-регти сво! посади Г уникнення вГдповГдальностГ за роз-орення багатющо! кра!ни взяло верх над здоровим глуз-дом. Розтягування у часГ дефолту економГки вигГдно також Г кредиторам, осккьки Укра!на потрапляе в дуже невипдну ситуацГю, за яко! вона вимушена через вк,-сутшсть валютних накопичень йти на безумовну про-лонгацГю ранГше взятих кредитних ресурсГв та значних вГдсоткГв по них. Таю вГдстрочки роблять практично неможливим розрахуватися з кредиторами, починаючи вже через 4-5 роюв. Велика небезпека в тому, що КабГ-нет МГнГстрГв Укра!ни, схоже, не бачить, з яких джерел це погашення буде вГдбуватися Г не може дати адекватне пояснення сво!х дш суспГльству. Хоча законодавством встановлено, хто якою дкянкою роботи в краМ займа-еться в «трикутнику» розподГлу владних повноважень, але ва намагаються керувати економГкою та силовими органами. Це вже традицГя, коли все добре - на першо-му плаш Прем'ер-мГнГстр на чолГ команди безпартГйних мГнГстрГв-функцГонерГв, як ткьки проявляються нега-разди, Прем'ер-мГнГстр перекладае вГдповГдальшсть на партГ!, що зпдно з квотним принципом призначали в уряд свого партшця. Це далеко вГд колегГальних прин-ципГв вГдповГдальностГ, без яко! немае Г яюсно! роботи на головних вГдповГдальних постах у держав!
Найважливгше, чого до кгнця не розумГють ке-рГвники деяких державних органГв, - це осмислення головно! економГчно! аксГоми, що без виробництва не буде ншких позитивних зрушень. Займатися виробни-цтвом, яке шдшмати за теперГшньо! економГчно! кризи дуже складно Г ризиковано, сьогоднГ полГтично не вигГдно деяким представникам найбГльших партги в УкраМ, Г тому вони не виявляють особисто! Мщативи для за-провадження сучасних методГв управлгння державними структурами. I навпъ катастрофГчнГ приклади прийняття недалекоглядних ргшень в полпико-економГчнш ГсторГ! Укра!ни нГчому не вчать сучасну укра!нську керГвну елГту. Свого часу, за символГчш знижки до тарифГв, дозволили залишити вГйськову базу РФ у м. Севастополе а тепер
втратили Крим, частину Донецько! та Лугансько! областей, акваторГ! Чорного та Каспшського морГв, стра-тегГчну Керченську протоку, бгльшу частину вГйськового флоту й отримали приблизно 1,5 млн переселенщв. КрГм того, Укра!на отримала величезну ккьюсть зрадникГв, у тому числГ вГйськових, прокурорш, суддгв, пращвни-кгв мкщп та МНС, яю перейшли на службу до ворога. Довелося майже «з нуля» вГдновлювати спецслуж-би, втрачену боездатнГсть ЗСУ, а це немалГ кошти Гз державного бюджету. Виходить, що кра!на щедро фь нансувала зрадникГв, саме тих, на кого були покла-деш обов'язки фГзичного захисту Укра!ни. Рос1я в на-шому район Чорного моря за перГод окупацп добула компанГею «Чорноморнафтогаз» бГльше 3,5 млрд м3 газу, якого нам так не вистачае. За бюджетш витрати, зруйновану шфраструктуру та людсью втрати Г говори-ти зайве. 1нвестицшш надходження практично припи-нилися, розрекламоваш реформи поки що залишають-ся переважно на паперГ.
Через вГдсутшсть будь-яко! реально! протидГ! про-пагандистськГй полГтицГ РФ на теренах ЗахГдно-го свГту значна ккьюсть закордонних ГнвесторГв вважае РосГю миротворцем у громадянському внутрш-ньому конфлжтГ Укра!ни, тому вони у найближчГ 3-5 рокГв навГть поки не планують вкладати кошти в нашу економжу. Ккьюсть ГнвесторГв, якГ прилГтають у Ки!в з ознайомчою метою, за останш 1,5 року скоротилася у 18 разГв. У переважнш бкьшосп з них склалося враження, що украшсьюй економГцГ !хнГ кошти не потрГбш, зважа-ючи на заплутане законодавство та продажшсть судово! системи та митницГ. Проблема сьогодш навГть не у вГд-сутностГ коштГв, а в тому, що немае чикого плану - куди !х вкладати, що з цього буде, а головне - сккьки грошей чи матерГальних ресурсГв потрГбно? Зрозумко, що МВФ та СвГтовий банк - це не благодшш оргашзаци, для них сво! прибутки е найголовшшим посилом, що об'ективно е притаманним мГжнародним фГнансовим структурам, яю надавали Г далГ продовжують надавати кредитш ресурси Укра!нГ з величезними коефщГентом ризику !х неповер-нення. КерГвництву держави важливо звернути увагу на розробку дГевих та швидких шляхГв подолання кризи, а не на витрачання отриманих кредитш на «латання дГ-рок» у держбюджетГ та часткове !х розкрадання, про що неодноразово зазначала Держфшшспекцш. Видаеться, що продовжуеться якась «дивна гра» мГж МВФ та укра!н-ським керГвництвом: банк надае кредити, обумовлюючи це вимогами прийняття важливих економГчних законГв (потрГбно було б вимагати своечасне повернення взятих кредитних ресурсГв) - це робиться бкьше «для галочки», в УкраМ все одно необхГдно! суми грошей нема, а Верховна Рада Укра!ни приймае щ закони, що вимагае МВФ, але потГм КабГнет МшстрГв неякГсно !х виконуе, або !х виконання блокуеться на мГсцях. У цш своерГднГй «грГ», яка виявляеться вигГдна сьогоднГ обом сторонам, немае мГсця реформуванню економГки, пГдвищенню рГв-ня зайнятостГ населення та радикальнш реконструкцГ! державно! системи управлГння.
ВИСНОВКИ
Для виходу з економгчно! кризи пропонуеться:
1) припинити процес отримання кредитгв МВФ i Свгтового банку до моменту повного виконання сво!х боргових зовнгшнгх зобов'язань;
2) розробити механгзм залучення внутргшнгх ва-лютних ресурсiв;
3) термiново перерозподкити справедливо всю землю кра!ни мiж всгма громадянами, чим унеможливи-ти Г! переход у власнiсть кредиторiв, тому що у цьому разi вгдгбрати землю за державнi борги у приватних власникiв закордонними банками через суди буде вкрай складно;
4) розробити державну програму повернення в крашу «закордонних заробгтчан», бо реальних засобiв авто-матизацГГ, окргм робочих рук, в УкраГнг наразi немае;
5) розробити програму стимулювання нацгональ-ного виробництва товаргв та послуг, залучаючи вгльну робочу силу, i радикально скоротити державнг витрати на систему управлгння державою;
6) на ргвнг держави започаткувати програму захисту закордонних гнвестицгй та прав власностг, у т. ч. на гнтелектуальну власнгсть вгд незаконних посягань самих державних органгв;
7) скоротити спгввгдношення максимальних та мг-нгмальних доходгв особи з 55 до прийнятного середньо-европейського - 18 разгв, що унеможливить розгортан-ня деструктивних для економгки краГни масових страй-кгв та погромгв у мгстах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Геець В. М. Капiталiзацiя економлки УкраТни : наукова доповiдь / В. М. Геець (ред.), А. А. Гриценко (ред.), О. I. Баранов-ський, В. В. Близнюк, Б. £. Кваснюк / 1нститут економiки та про-гнозування НАН УкраТни. - К., 2009. - 220 с.
2. Шевчук В. О. Макроекономiчнi ризики прискореноТ акумуляцп зовнiшнього боргу в економiцi УкраТни / В. О. Шевчук // Стратепчш прюритети. - 2009. - № 2 (11). - С. 159-166.
3. Рогач О. I. Мiжнароднi швестицп: теорiя i практика бiз-несу транснацiональних корпорацм / О. I. Рогач. - К. : Либщь,
2009. - 720 с.
4. The World's Biggest Public Companies 2013 [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.forbes.com/ global2000/list
5. World Investment Report 2011 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : www.unctad.org
6. Global R&D funding forecast 2010 // R&D Magazine. -2013. - № 1. - P. 3-23.
7. Федулова Л. I. Стан та проблеми УкраТни в контекс^ розвитку ринш високотехнолопчних товарiв та послуг / Л. I. Федулова // Наука та шновацп. - 2009. - Т. 5. - № 3. - С. 40-48.
8. Статистична Ыформа^я Державного комггету статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua
9. Сохацька О. М. Корпоративне управлшня в УкраТ'ш: теоретико-методолопчы аспекти : монографiя / О. М. Сохацька, Н. П. Тарнавська, А. М. Тибшь та ш. - Тернопть : Економiчна думка, 2007. - 320 с.
10. Новий курс: реформи в УкраМ. 2010-2015. Нацю-нальна доповщь / За заг. ред. В. М. Гейця [та ш.]. — К. : НВЦ НБУВ,
2010. - 232 с.
11. Статистичний щорiчник Укра'ши за 2015 piK. - К. : Тех-HiKa, 2015.
12. Nikolaev, I. Economic Development of European countries / Ivan Nikolaev // The USA Journal of Applied Sciences , CIBU-NET Publishing. - 2015. - № 1. - Р. 121-127.
13. Журнал «В Курсе», часопис вщ 25.10.2015 р. [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://vkurse.ua/economics/odin-iz-luchshikh-evropeyskikh-ekonomistov-erik-raytner.html
Науковий KepiBHMK - Сохнич, А. Я., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри Управлшня земельними ресурсами Львiвського аграрного уыверситету
REFERENCES
Fedulova, L. I. "Stan ta problemy Ukrainy v konteksti roz-vytku rynkiv vysokotekhnolohichnykh tovariv ta posluh" [State and problems of Ukraine in the context of market development of high-tech goods and services]. Nauka ta innovatsii, vol. 5, no. 3 (2009): 40-48.
"Global R&D funding forecast 2010". R&D Magazine, no. 1 (2013): 3-23.
Heiets, V. M. et al. Kapitalizatsiia ekonomiky Ukrainy [Capitalization of Ukraine's economy]. Kyiv, 2009.
Novyikurs:reformy vUkraini.2010-2015 [New Deal: reform in Ukraine. 2010-2015]. Kyiv: NVTs NBUV, 2010.
Nikolaev, I. "Economic Development of European countries". The USA Journal of Applied Sciences, no. 1 (2015): 121-127.
Rohach, O. I. Mizhnarodni investytsii: teoriia i praktyka biznesu transnatsionalnykh korporatsii [International investments: theory and practice of business multinationals]. Kyiv: Lybid, 2009.
Shevchuk, V. O. "Makroekonomichni ryzyky pryskorenoi akumuliatsii zovnishnyoho borhu v ekonomitsi Ukrainy" [Mac-roeconomic risks rapid accumulation of debt in the economy of Ukraine]. Stratehichnipriorytety, no. 2 (11) (2009): 159-166.
"Statystychna informatsiia Derzhavnoho komitetu staty-styky Ukrainy" [Statistical information of the State Statistics Committee of Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua
Sokhatska, O. M. Korporatyvne upravlinnia v Ukraini: teore-tyko-metodolohichni aspekty [Corporate Governance in Ukraine: theoretical and methodological aspects]. Ternopil: Ekonomichna dumka, 2007.
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2015 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2012]. Kyiv: Tekhnika, 2015.
"The World's Biggest Public Companies 2013". http://www. forbes.com/global2000/list
"World Investment Report 2011". www.unctad.org "Zhurnal «V Kurse», chasopys vid 25.10.2015 r." [Magazine "V Kurse", Journal of 10/25/2015]. http://vkurse.ua/economics/ odin-iz-luchshikh-evropeyskikh-ekonomistov-erik-raytner.html
О
LU
cc:
<C
OQ 2
£2 =n <C X
<
s
Ш
