CC BY
32
УДК 336.5
MAKPOФiHAHCOBE ЗАБЕЗПЕНЕНИЯ РОЗВИТКУ ЕК0Н0М1КИ: ПРi0РИТEТИ, CТРAТEГiЯ ТА РИЗИКИ
® 2014 К0Т1НА Г. М., СТЕПУРА М. М., ТАБАКОВА Т. В.
УДК 336.5
Котша Г. М., Степура М. М., Табакова Т. В. Макрофiнансове забезпечення розвитку економши: прiоритети, стратегiя та ризики
Метою cmammi е досл/дження теоретичных засад прюритетних сфер економши, розробка удосконаленоi системи х в/дбору з метою забезпечення макрофшансово/ стабшьностi в державi та сприяння в'дновленню нац/онального господарства шляхом визначення потенцйних напрям/в при-скорення темтв економ/чного розвитку Укра/ни. У статтi проанал/зовано теоретичнi тдходи до трактування поняття «прюритетна галузь», встановлено сучаснi критерн, в'дпов'дно до якихгалузь вважаеться прюритетною, та розроблено власт критерн, в'дпов'дно до яких повинен здй-снюватись в/дб/р галузей економ'жи до прюритетних з точки зору бюджетного ф/нансування. У процес досл/дження обфунтована актуальн/сть державноi тдтримки розвитку прюритетних галузей економши та визначено, що основною рушшною силою розвитку економ'жи стане фшансу-вання iнновацй та проект'в, присвячених розвитку та модермзацп прюритетних галузей, а не фшансування поточних проблем та нвестицшних проектв, якi зм/нюють сво! цш та ор/ентири кожного року, не досягнувши при цьому мети свого створення. Ключов'! слова: прюритетна галузь економши, валова додана варт/сть, макрофшансова стабшьшсть, розвиток економши Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 21.
Котна Ганна Михайл'тна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра ф/нанав, Ки/вський нацюнальний економ/чний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Укра/на) Email: akotina@ukr.net
Степура Марина Михайл'юна - кандидат економ'нних наук, доцент, кафедра ф/нанав, Ки/вський нацюнальний економ/чний унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Укра/на) Email: armasha@ukr.net
Табакова Тетяна Володимирiвна - астрант, кафедра ф/нанав, Ки/вський нацюнальний економ/чний унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Украна) Email: tabakova. tetiana@gmail.com
УДК 336.5
Котина А. М., Степура М. М., Табакова Т. В. Макрофинансовое обеспечение развития экономики: приоритеты, стратегия и риски
Целью статьи является исследование теоретических основ приоритетных сфер экономики, разработка усовершенствованной системы их отбора с целью обеспечения макрофинансовой стабильности в государстве и содействия восстановлению национального хозяйства путем определения потенциальных направлений ускорения темпов экономического развития Украины. В статье проанализированы теоретические подходы к трактовке понятия «приоритетная отрасль», установлены современные критерии, согласно которым отрасль считается приоритетной, и разработаны собственные критерии, согласно которым должен осуществляться отбор отраслей экономики к приоритетным, с точки зрения бюджетного финансирования. В процессе исследования обоснована актуальность государственной поддержки развития приоритетных отраслей экономики и определено, что основной движущей силой развития экономики станет финансирование инноваций и проектов, посвященных развитию и модернизации приоритетных отраслей, а не финансирование текущих проблем и инвестиционных проектов, которые меняют свои цели и ориентиры каждый год, не достигнув при этом цели своего создания.
Ключевые слова: приоритетная отрасль экономики, валовая добавленная стоимость, макрофинансовая стабильность, развитие экономики
Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 21.
Котина Анна Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина)
Email: akotina@ukr.net
UDC 336.5
Kotina A. M., Stepyra M. M., Tabakova T. V. Macro-financial Provision of Economic Development: Priorities, Strategy, and Risks
The objective of the article consists in studying theoretical foundations of priority economic sectors, development of an improved system of their selection in order to ensure macro-financial stability in the state and contribute to recovery of the national economy by determining potential areas for acceleration of Ukraine's economic development rates. The article analyzes theoretical approaches to interpretation of the «priority sector» concept, establishes up-to-date criteria according to which a sector is regarded as a priority, and develops its own criteria according to which economic sectors are to be selected as priority ones from the viewpoint of budget funding. In the process of the study, relevance of state support for the development of priority economic sectors is substantiated, and it is established that the major driving force of economic development will be provision of financing for innovations and projects concerned with the development and modernization of priority sectors rather than financing current problems and investment projects whose objectives and targets change annually, whereas the objectives they were created to meet remain unachieved.
Keywords: priority economic sector, gross value added, macro-financial stability, economic development Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 21.
Kotina Anna M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Get-man (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) Email: akotina@ukr.net
Stepyra Marina M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Get-man (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine)
Степура Марина Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) Email: armasha@ukr.net
Табакова Татьяна Владимировна - аспирант, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) Email: tabakova.tetiana@gmail.com
Email: armasha@ukr.net
Tabakova Tetiana V. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) Email: tabakova.tetiana@gmail.com
Змщнення економiчного потенщалу держави, за-безпечення потреб майбутнк поколшь, сощально-еконо-мiчний розвиток е головними завданнями уряду вск кра!н. Ниш в Украш досить гостро сто!ть питання досягнення конкурентоспроможност вггчизняною економжою та и розвитку i модернiзацГ¿ шляхом протиди зовнiшнiм та вну-трiшнiм загрозам, оновленням виробничого потенщалу та швестицш в науково-техшчш розробки. Формування зростаючо! економiки, яка здатна задовольнити потреби та розв'язувати соцiально-економiчнi проблеми як всере-диш кра!ни, так i на мiжнародному рiвнi, безперечно, на сьогоднi е прюритетним в УкраМ. Без забезпечення еко-номiчного розвитку неможливо розв'язати жодне важливе завдання бюджетно! полiтики [20, с. 345]. Проте на цьому шляху стоять суттевi перешкоди, породженi обмеженiстю ресурсш та об'емiв виробництва, наслiдками економiчно! кризи та значним занепадом виробничо! сфери.
Питання використання бюджетних видаткш з метою змщнення та розквггу нащонально! економши завжди було актуальним як для свггових краш-л^ерш так i для вйх ш-ших держав. Саме через це на сьогодш в^омо безлiч до-слiджень, що йому присвячеш, серед яких можна видкити роботи В. Федосова, Н. Галазюка, Я. Жалiло, А. Собкевича, К. Михайличенко та ш. Утiм окреслене питання потребуе подальшого вивчення, адже фшансування прiоритетних галузей економiки на сьогодш характеризуеться невисо-кою ефектившстю вкладених бюджетних коштiв, рiвень !х розвитку та основнi показники дiяльностi мають тенден-цiю до зниження.
Виклад основного матерiалу:
Особливу увагу в процесi досягнення економiчного розвитку кра!ни слiд звернути на стан прюритетних галузей народного господарства, процвггання яких спроможне забезпечити поступальний розвиток економiки та дае кра-!ш конкурентнi переваги, дозволяе в^новити та модерш-зувати виробництво. Бюджетш видатки мають спрямову-ватися на стабшзащю економiки, створення необхiдного ринкового середовища, пiдтримання прiоритетних i базо-вих галузей економiки, розвиток наукомктких шновацш-них технологiй, модернiзацiю шфраструктури тощо [19, с. 536], а для цього використання бюджетних кошпв мае бути максимально ефективним.
У сучасному розумшш поняття «прюритетна галузь» серед вiтчизняних науковцш не мае суперечностей. Пiд прюритетною галуззю вони розумiють напрями, яи мають першочергове значення для нащонально! економiки кра!-ни як у поточному, так i у довгостроковому перюд^ якi е головними швесторами в передовi технологи i формують технолопчну парадигму суспкьства, мають первинне зна-
чення для досягнення поточних i перспективних цкей сощально-економ!чного i науково-технiчного розвитку [6; 7; 8]. Так, украшсьи науковцi Н. В. Ковтун та А. I. 1гнатюк [12] стверджують, що процес визначення прюритетних галузей економши в!дбуваеться на основi моделi економ!чно-го розвитку кра!ни. Так, для ресурсо-ор!ентовано! моделi економiчного розвитку прiоритетними е видобувш та галу-зi первинно! переробки, для експортно-ор!ентовано! - га-лузi, пiдприемства яких конкурентоспроможнi на зовнш-н!хх ринках, для iмпортозамiщення - галузi, пiдприемства яких виробляють продукцiю аналогiчну тiй, що !мпорту-еться, для шновацшно-ор!ентовано! -галузi, що викорис-товують iнновацiйнi технолог!! або виробляють шновацш-ну продукщю. Ми шдтримуемо дан! шдходи до трактуван-ня поняття «прюритетна галузь» i вважаемо за доц!льне зазначити, що в!дпов!дно до укра!нського законодавства прюритетна галузь - галузь, розвитков! яко! держава надае перевагу, враховуючи !! роль i важливкть для економши кра!ни. Визначення прiоритетiв дозволяе знайти ефектив-ний споаб концентрац!! обмежених фшансових ресурс!в на стратегiчно важливих напрямках, розвиток яких спри-ятиме прискоренню темпiв економiчного потенцiалу та со-цiальному зростанню [3].
Основш напрями розвитку економiки визначають-ся Кабшетом Мшстрш Укра!ни, Академiею наук Укра!-ни !з залученням зарубiжних та в!тчизняних фахiвцiв та науково-досл!дних установ [20, с. 158]. В!дпов!дно до Закону Укра!ни «Про стимулювання швестицшно! д!яльност! у прюритетних галузях економши з метою створення но-вих робочих мкць» [1] прюритетними галузями економiки е галуз!, спрямованi на забезпечення потреб сустльства у високотехнологiчнiй конкурентоспроможнiй екологiчно чистш продукц!!, високояисних послугах, як! реалiзують державну пол!тику щодо розвитку виробничого та екс-портного потенщалу, створення нових робочих мюць.
Досл!дженню питання критер!!в, за якими та чи шша галузь стае прюритетною, в л!гератур! натомкть майже не прид!ляеться уваги. Лише окрем! науковщ вид!ляють кри-тер!! в!дбору прюритетних галузей, наприклад, украшсьи досл!дники Ю. М. Уманщв, О. I. Мшяйло, В. I. Косик [18] стверджують, що перспективи попиту на внутршньому ринку, зниження ресурсомюткост виробництва, експорт-ний потенщал галуз!, мшМзацш залежност! в!д !мпорту, швидка в!ддача, сприяння сощально-економ!чному розвитку держави, сприятливий поб!чний ефект е !дентифшато-рами прюритетност галузь Вивчення та анал!з нормативно-правових акт!в дають змогу згрупувати основш критер!!, за якими в УкраМ встановлюються прюритети шдтримки розвитку галуз! на загальнодержавному р!вш:
■ пiдвищення конкурентоспроможностi економiки та покращення iнвестицiйного клiмату;
■ пiдтримка нащонального товаровиробника та ре-алiзащя полiтики iмпортозамiщення;
■ розвиток високотехнологiчних перспективних секторiв, сприяння реконструкцп виробничого потенщалу;
■ пiдтримка стратегiчних сфер економши;
■ збiльшення обсягiв експорту товарiв вггчизняно-го виробництва та послуг;
■ сприяння розвитку екологiчно чистих вироб-ництв;
■ збереження юнуючих, створення та модершзащя робочих мiсць [2; 4].
Стратепчною метою Украши е побудова сильно! та сучасно'' европейсько'1 демократично! держави з потуж-ною економшою для забезпечення гiдного життя кожного громадянина [11]. З щею метою на законодавчому ршш затверджеш прiоритетнi з точки зору державного фшансу-
вання галузi економiки [3], розвиток яких мае забезпечити досягнення макрофшансово! стабкьност в державi. На нашу думку, у зв'язку з нестабкьною макроекономiчною ситуацiею та з огляду на обмежеш бюджетнi можливост держави, iснуе потреба у вдосконаленш системи тдтрим-ки прiоритетних галузей, критерив '1х вiдбору та форм '1х державного фiнансування. Адже забезпечити позитивну тенденщю розвитку економiки в довгостроковш перспек-тивi не вдаеться протягом останшх десяти рокiв, незва-жаючи на значну пiдтримку економши. Виходить, що проблема сто'1ть не у недостатностi коштiв, як видiляються, а у неправильнiй '1х структурi та розставленнi прiоритетiв державно'1 пiдтримки. Така ситуацiя е св^ченням потреби у розробцi нових критерив выбору прiоритетних галузей економiки.
Пропонуемо, з метою досягнення економiчного розвитку Украши, використовувати такi критерп вiдбору прь оритетних з точки зору бюджетного фшансування галузей економжи (рис. 1), за якими доцкьно здiйснювати '1х вiдбiр.
Рис. 1. Критерп выбору прiоритетних з точки зору фшансування галузей економши
(розроблено на основi [9])
На наш погляд, прiоритетною з точки зору бюджетного фшансування доцкьно вважати галузь, яка в^повкае щонайменше двом iз запропонованих критерив. Для оцш-ки функцiонування як всiх галузей економжи, так i тих, яи користуються особливою пiдтримкою держави, роз-глянемо макроекономiчну ситуацiю в Укра'ш, а також ви-значимо в^повкно до обраних критерив, як розвивались прiоритетнi галузi економiки та можливi напрямки змiни прiоритетiв для майбутнього економiчного розвитку.
Для визначення поточного стану галузей економь ки та можливост для '1х подальшого розвитку детальнь ше зупинимось на досидженш виробничих критерив. Для оцiнки показниив дiяльностi прiоритетних галузей економiки доцкьно дослiдити темп проросту валово'1 додано'! вартост (далi ВДВ). Варто вiдмiтити, що почина-ючи з 2011 року вкбуваеться значне зростання обсяпв валово'1 продукци скьського господарства (темп приросту становив 19,9 %) (табл. 1), що е насидком поступового становлення на селi нових оргашзацшно-правових структур ринкового типу внаслкок реалiзацil засад аграрного реформування. Проте прогрес незначний (як i в попереднi перiоди) - незначне зростання (у 2008, 2011 та 2013 роках) супроводжуеться суттевим зниженням темпу зростання (у 2007, 2009, 2010, 2012 роках) (табл. 1). Така тенденщя е свк-ченням нерiвномiрного та незадовкьного рiвня розвитку скьського господарства.
Валова додана варткть, сформована у добувнiй та обробнш промисловостi, характеризувалась найвищими темпами падшня в 2013 роцi (табл. 1), що е надзвичайно загрозливим явищем, адже серед iнших галузей народного господарства промисловкть видкяеться комплексоутво-рювальними функцiями. Вiд того, як працюе промисло-вiсть, багато в чому залежить функщонування вае'' економжи. Тому темпи зростання, ршень розвитку i структура промисловостi е найважлившими показниками не ткьки ккьисно!, а й яисно! характеристики економши, а також життевого ршня населення [15].
У структур промислового виробництва Украши у докризовий перюд найбкьшу частку займало машинобу-дування (30,7 %), харчова (18,6 %), металурпя та оброблен-ня металу (11,0 %), легка промисловкть (10,8 %), проте, завдяки негативним тенденщям, що вкбулися в економiцi кра'1ни в 2010 - 2012 рр. частка машинобудування знизи-лася до 10,0 %, харчово'1 промисловостi - до 17,3 %, легко'! промисловост - до 0,7 %. При цьому збкьшилися частки сировинних галузей - металургп та оброблення металу до 18,2 %, електроенергетики - до 18,1 %, о^м цього зросла частка добувно'' промисловосп з 7,3 % у 2004 рощ до 10,4 % у 2012 р.1 , що е негативним з точки зору досягнення еко-номiчного розвитку.
1 Розраховано на оснсш [21]
Таблиця 1
Темп приросту валовоТ додано! вартост за основними видами економiчноi' дiяльностi в 2004 - 2013 роках, %2
Рк Сшьське господарство, мисливство та лкове господар-ство Добувна промисло-вкть Обробна промисло-вкть Виробни-цтво та роз-подшення електро-енергм, газу та води Будiвни-цтво Оптова i роздрiбна торпвля; торпвля транспорт-ними засоба-ми; послуги з ремонту Транспорт lншi види економiч-ноТ дiяль-носп
2004 128,2 115,3 129,0 101,2 140,9 129,8 121,7 155,9
2005 108,8 143,3 135,5 122,1 113,2 136,5 111,1 121,3
2006 101,1 123,0 126,0 122,7 129,3 122,4 118,2 131,5
2007 115,6 143,7 131,1 124,9 143,9 138,9 125,0 150,5
2008 137,4 171,4 114,9 123,9 95,8 137,9 124,3 142,2
2009 100,9 74,9 86,1 110,4 73,8 99,0 111,5 103,2
2010 125,7 161,2 111,7 110,0 151,0 126,8 114,4 107,4
2011 133,8 132,8 105,0 128,7 114,5 123,6 120,0 108,8
2012 102,0 95,6 111,2 106,3 105,1 106,3 97,4 113,4
2013 117,2 99,7 94,1 101,0 92,9 105,8 103,8 107,1
У процесi визначення стану галузей економiки та перспектив, яи вони мають, важливим е аналiз фiнансових результатiв пiдприемств до оподаткування. У загальнш структурi фшансових результатiв пiдприемств до оподаткування найбкьшу частку прибутку припадае на скьське гос-подарство, мисливство та люове господарство у 2013 рощ, хоча у попередш роки спостер1галось значне вiдставання ще'1 галузi за ршнем прибутковостi вiд пiдприемств про-мисловостi3. Фiнансовi результати вiд звичайно'1 дiяльностi до оподаткування будшельно! галузi свiдчать про те, що су-часний стан пiдприемств ще'1 галузi надзвичайно складний, осккьки за останш п'ять роив (2008 - 2012 рр.) показники мали вiд'емне значення i коливались вiд (-6807,9) млн грн у 2008 р. до (-5547,2) млн грн у 2013 р. [21]. У всьому свт будiвництво - це один з найприбутковших видш бiзнесу, а у нашш державi будiвельний ринок характеризуеться далеко не найкращими показниками розвитку i перебувае на етат становлення. Натомiсть прибутковiсть транспортно'1 галузi надзвичайно мiнлива i характеризуеться тдйомами та спадами iз року в рж, що свiдчить про кнування висо-кого ршня ризиковостi каттальних вкладень у цю галузь. До 2008 року прибутковкть транспортно'1 галузi посту-пово зростала i склала 11342,8 млн грн в 2007 рощ4, про-те у зв'язку зi скороченням попиту на послуги транспорту з боку провiдних вантажоформуючих галузей економiки, а також з боку населення (як щодо вантажних перевезень, так i з приводу територiального перемiщення) вiдбулось погiршення основних показниив дiяльностi у кризовий перюд.
2 Розраховано на основ1 [21]
3 Розраховано на основ1 [21]
4 Розраховано на основ1 [21]
Ольське господарство, мисливство та лкове господарство були найбiльш прибутковим, i 83,4 % пiдприемств ще'1 галузi одержали прибутки в 2011 рощ5. У скьському господарствi за 2006 - 2013 роки тенденщя фшансових результат^ вiд звичайно'1 дiяльностi до оподаткування св^-чить про те, що до 2008 року скьське господарство займа-ло дуже невелику долю прибутковостi (в середньому 4 % вк загальних фiнансових результатов). Проте в 2008 рощ його доля дуже стрiмко зросла до 67,5 %, що е значним показни-ком i свкчить про значне зростання ролi сiльського гос-подарства в економiчному зростаннi Укра'1ни. У 2009 рощ скьське господарство значно постраждало вк економiч-но'1 нестабiльностi в суспкьствь Проте в 2010 та 2011 роках частка тдприемств сiльського господарства, яи отримали прибуток, була значною (69,8 % та 83,4 %) [21], ^ хоча повер-нутися до високого рiвня розвитку ще не вдалось, сiльське господарство потребуе тдтримки з боку уряду, адже наша держава мае усi умови для його розвитку та досягнення рiвня розвинутих кра'1н.
Розвиток промисловост Укра'1ни не вiдбуваеться стабкьно та рiвномiрно, як того вимагають сучасш умови. В 2007 рощ, наприклад, Н частка була нижчою вiд рш-ня 2006 року. В 2008 рощ частка прибуткових тдприемств склала 60 % [21], i саме завдяки промисловосп загальне значення фшансових результатов вiд звичайно'1 дiяльностi до оподаткування було додатшм, адже дуже багато пiд-приемств вже тодi почали показувати збитки. На сьогод-нi промисловiсть поступилась сво'1ми позицiями i 40 % тдприемств за 2010 рж е збитковими, у 2013 рощ ця частка збкьшилась до 43 %, бо тдтримка промислового розвитку в перюд кризи була критично необх^ною, проте п обсяг виявився недостатшм.
5 Розраховано на основi [21]
В той же час збитковiсть паливно-енергетичного комплексу краши зростае з кожним роком, i в 2010 р. цей показник сягнув найвищого значення - 57,3 % [21], i хоча в 2011 та 2012 роках вдалось дещо зменшити ильисть збиткових пiдприeмств, проте поршняно з шшими галу-зями промисловостi показники паливно-енергетичного комплексу в^значаються високою збитковктю. Тому, очевидно, основну роль у переходi до технолопчно! моделi розвитку ПЕК краши вiдiграватиме його фшансове забез-печення, осккьки в^ його ефективностi багато в чому за-лежить конкурентоспроможнiсть краши на свиовому ринку, а також енергетична безпека.
Дослiдження рентабельностi виробництва, як одного з головних вартюних показниив ефективностi виробни-
Показник 25
цтва, дозволяе визначити ршень вiддачi активiв i ступiнь використання катталу у процесi виробництва. Зокрема, в середньому за останш десять роив найвищий ршень рентабельной мали пiдприемства скьського господарства, мисливства та лкового господарства (14,7 %) (рис. 2), хоча ршень рентабельной виробництва скьськогосподарсько! продукцп за аналiзований перiод був надзвичайно нершно-мiрний. До 2009 року И рiвень зростав чи скорочувався кожного року. Проте, починаючи з 2010 року, ршень рентабель-ностi продукцп збiльшився до 23,2 %, що е свiдченням зрос-тання прибутковост галузi (як виявилось, така тенденщя була короткостроковою i в 2013 рощ стрiмко скоротилась до 11,8 %). Найнижчий рiвень рентабельностi у будiвельноl галузi - вiн мае негативне значення останш роки (рис. 2).
20 15 10 5 0
22,9 2з,2 21,7
15,6 14,7/
\11,8
/ 6,0 8,5 6,6 ............. •—к..... " ~ 4,9 5,6 ....... 6,1 .....к........ 5,4 3,9
4,08 1 Г625;35\ ,8 1 1 0 — "з!Г 0 —г 4,7 02 1 -0,1 ■-■*—и- —■3,0
стьське, лiсове та рибне господарство -■— ■промисловiсть -А—будiвництв0
-■*■■■ транспорт, складське господар ство, поштова та кур'врська дiяльнiсть
2005 2006 2007
2011 2012
2013
Роки
Рис. 2. Динамка рiвня рентабельное^ шдприемств у 2005 - 2013 роках, %
(побудовано на основi [21])
Розвиток промислових шдприемств е одним з пер-шочергових, на наш погляд, для розвитку економши Укра'1-ни, тому детальнше зупинимося на рiвнi '1х рентабельность Зокрема, рентабельшсть машинобудшно! галузi мала тен-денцiю до збiльшення протягом 2008 - 2012 роив i сягнула свого максимуму 9,9 % у 2012 рощ. Проте в 2013 рощ скоротилась до 6,6 %. Виробництво комп'ютерiв, електронно'1 та оптично'1 продукцп за аналiзований перюд знаходилось приблизно на одному ршш (7,2 %) i сягнуло свого максимуму в 2011 рощ (13,2 %) [21].
Отже, ощнка виробничих критерпв дае змогу зроби-ти висновок, що галузь доцкьно вiднести до прюритетно! за умови зростання И обсягу у структурi валово'1 додано'1 вартостi краши не менше нiж на 10 % за рш (якщо за умови щльового фiнансування та тдтримки галузi не мае зворот-ного ефекту в^ коштiв, подальше фшансування може при-звести до розпорошення ресурсiв). Окрiм того, значення мають результати дiяльностi галузi: зокрема за умови, якщо вона не досягае рентабельно™ дiяльностi щонайменше 3 % (при бюджетному фшансуванш И розвитку та модершзаци), то така сфера не може забезпечити розвиток як окремо'1 сфери, так i економши в цкому. Важливого значення для ощнки виробничих критерпв прiоритетностi сфери мають також спроможшсть пiдприемств галузi отримувати при-бутки вiд свое'' дiяльностi, адже вони е джерелом бюджет-них доходiв i впливають на фiнансовi можливостi бюджету в майбутньому.
Досл^ження ресурсно-сировинних критерпв выбору прiоритетних для розвитку галузей економши дае змогу стверджувати, що агропромисловий комплекс без-заперечно належить до перспективних галузей. 1сторично склалося, що Укра'на е однiею з найбкьших аграрних кра'1н, чому сприяють И географiчне положення, клiмат та наяв-нiсть значних площ родючих Грунпв. В агропромисловому комплексi формуеться близько 17 % ВВП [16], вш е одним з основних бюджетоутворюючих та експортоорiентованих секторiв нащонально! економши. Уншальний порiвняно з провiдними кра'нами свiту природний потенцiал галузi у поеднанш з надзвичайно вигiдним географiчним та гео-полiтичним положенням ставить нашу крашу в особливу позищю на световому ринку продовольства. Вже ккька рокiв поспiль в УкраМ виробляеться близько 1,6 - 1,8 % свгтових обсягш зерна, 20 - 21 % насшня соняшнику та со-няшниково'1 олп, 6,4 - 6,7 % цукрових бурякш, 6 % картопл^ до 1 % яець, овочш та баштанних культур, 0,6 - 0,7 % м'яса, до 2,2 % молока [14].
У свою чергу машинобудшний комплекс, який е прь оритетним сектором промисловосп, е безумовним атрибутом будь-яко'1 економiчно успшно! держави. В УкраМ функщонуе досить масштабна машинобудiвна галузь, яка, на жаль, перебувае у процеа поступового згасання i мае цку низку складностей. Мюце машинобудування у струк-турi виробництва продукцп промисловостi та в загальному обсязi експорту визначае рiвень розвитку держави i прогре-
сивнiсть структури И економiки [5]. Частка продукцГ! комплексу в загальних обсягах продукцГ! промисловостi складае в середньому 12 %. В економiчно розвинутих кра!нах частка продукцГ! машинобудування в загальному обсязi випуску промислово! продукцГ! становить 30 - 50 % (Шмеччина -53,6 %, Япошя - 51,5 %, Велика Бриташя - 39,6 %, Iталiя -36,4 %, Китай - 35,2 %) [5]. СлГд зазначити, що, враховуючи масштаби економiки наведених кра!н i Укра!ни, досягнення останньою навiть 75 % обсягу машинобудування в про-мисловому виробництвi складало б лише приблизно 9 % вГд промислового виробництва НГмеччини, 6,2 % - Япо-нГ!, 12 % - Велико! БританГ!, 15 % - 1талГ!, 0,35 % - Китаю [5]. На нашу думку, технолопчна модернiзацiя е ключовою передумовою тдвищення конкурентоспроможностi на-щонально! економiки. Проблеми укра!нського машинобудування пов'язан з нерозвиненiстю внутрiшнiх ринив, низьким рiвнем платоспроможностi на ринках збуту продукцГ! машинобудування, занепадом роботи проектних ор-ганiзацiй Г вГдповГдно низьким рГвнем проектГв та науково-технГчного г технологiчного рГвня об'ектiв; недостатнiм попитом на техшку сучасних Г перспективних поколшь, висо-котехнологГчну, наукомГстку продукцГю машинобудування, низьким рГвнем автоматизацГ!, недостатньою гнучистю виробництва, обмеженГстю виробничих потужностей, особливо для здшснення шновацшно! дГяльностГ, вГдсутнГстю державно! уваги до винахГдницько! дГяльностГ, кадровими проблемами, загрозою безповоротно! втрати квалГфжова-ного персоналу Г вГдсутшстю змГни поколГнь, чому сприя-ють недостатне завантаження пГдприемств Г низький рГвень оплати працГ, вГдсутшстю крупних комплексних центрГв машинобудГвних галузей з повним циклом робГт: дослГдних (включаючи маркетинговГ), дослГдно-конструкторських, випробувальних, шновацшних, виробничих, супроводжен-ня машин Г систем машин в експлуатацГ!, !х ремонт тощо. Без цього не можна досягти конкурентоспроможностГ не лише на зовншньому ринку, але Г на внутршньому, осиль-ки вГтчизняному машинобудуванню протистоять крупнГ мГжнароднГ монополГ!, якГ перешкоджають Г будуть пере-шкоджати його штеграцГ! у свГтову економГку [5].
Паливно-енергетичний комплекс е невГд'емною структурною складовою вГтчизняно! економши, який впливае на реалГзацГю задач по досягненню стшких тем-тв вГтчизняного економГчного зростання, забезпечуючи 3,5 - 3,7 % ВВП6 та як базовий сектор виступае одним з основних джерел формування доходно! частини Державного бюджету у структурГ надходжень 2011 року вГд пГдприемств, яю належать до сфери управлшня Мше-нерговуплля Укра!ни (крГм пГдприемств вупльно! галузГ), перераховано 49365,1 млн грн, або 101,6 вГд суми нараху-вань [10]. Забезпечення енерпею всГх пГдприемств нацГ-онального господарства Укра!ни, беззаперечно, е важли-вим стратепчним завданням, яке значно ускладнюеться в останш часи для нашо! держави. Саме тому вГдсутшсть велико! илькосп власно! сировини мае стати поштовхом до розвитку енергозберГгаючих технологГй, пошуку аль-тернативних шляхГв виробництва енергГ! та створення власних енергогенеруючих потужностей промисловими пГдприемствами.
6 Розраховано на оснсш [21]
Транспортна галузь мае надзвичайно важливе зна-чення у сощально-економГчному розвитку кра!ни, адже передумовою економГчного розвитку, тдвищення конкурентоспроможностГ нащонально! економжи Г якостГ життя населення е розвинена транспортна система кра!ни. ВигГд-не географГчне розташування Укра!ни на шляху основних транзитних потокГв мГж бвропою та АзГею, наявнГсть не-замерзаючих чорноморських портГв, розгалужено! мережГ залГзниць, автомобГльних дорГг створюють усГ необхГднГ передумови для збГльшення обсягГв транзиту вантажГв у напрямках «Швшч-Пгвдень» та «ЗахГд-СхГд», а також подальшо! ГнтеграцГ! Укра!ни до транспортно! системи «бвропа-АзГя» [17].
Одним з найважливших комплексГв народного господарства, вГд якого залежить ефективнГсть розвитку економГки кра!ни, е будГвельний комплекс. На розвиток будГвництва безпосередньо впливае стан та дГяльнГсть Гн-ших виробничих сфер, Г з цих позицш вш може вважатися Гндикатором економГчно! динамГки. КрГм того, не можна не вГдзначити, що будГвельна галузь е рушшною силою, яка безпосередньо впливае на рГвень та умови життя на-селення.
Основоположним критерГем у процесГ пошуку прГ-оритетних сфер економши, розвитку яких можна досягти в державГ найближчим часом Г з мшмальними затратами коштГв, е наявнГсть квалГфшованих трудових ресурыв та центрГв !х освГтньо! пГдготовки. 1з розвитком НТП, зростанням економГчних показникГв також зростають потреби ринку робочо! сили та окремих роботодавцГв у висококвалГфГкованих кадрах, оплата працГ яких буде ста-бГльною Г навГть помГтно зростати. Конкурентоспромож-нГсть робочо! сили в сучасних умовах залежить вГд двох компонентГв:
1) ступеня розвитку суспГльства - чим бГльше буде розвинене суспГльство, його внутрГшнГй потенцГ-ал, чим вищим буде рГвень освГти в ньому, будуть розвиненГ рГзнГ ментальнГ характеристики та здГ-бностГ нацГ!, тим бГльше переваг у конкуренто-спроможностГ робочо! сили буде у само! наци;
2) створення умов, за яких потенцГал суспГльства ви-користовуеться у реальному процесГ вГдтворення, входить у процес виробництва, бере участь у ньо-му, створюе вартГсть Г формуе особистий прибу-ток [11].
На сьогоднГ вкладення в людський капГтал вГдГгра-ють надзвичайно важливу роль у процесГ модернГзацГ! економГки Укра!ни, адже лише у процесГ розвитку науки створюються новГ технологГ!, способи виробництва, шляхи продажу продукцГ! та !"! просування на мГжнароднш аренГ. Саме тому передумовою розвитку економГки держави е розроблення Г реалГзацГ! широкомасштабно! стратеги мо-дернГзацГ! освГти, !! переорГентацГ! на сучаснГ потреби по-стачальникГв робочих мГсць.
Нерозривно пов'язаним з пГдготовкою квалГфГко-вано! робочо! сили е рГвень розвитку науки та наявнГсть науково-техшчних дослГджень, якГ формують собою шно-вацшний критерш пошуку прюритетних сфер вкладан-ня фГнансових ресурсГв. Важливим е не лише наявнГсть науково-технГчних розробок, а Г !х впровадження у прак-тичну дГяльнГсть пГдприемств та створення з !х допомогою
ексклюзивно! продукцГ!, що буде конкурентоспроможною на свГтових ринках.
На основГ проведеного дослГдження макроекономГч-но! ситуацГ!, яка склалась у сферах народного господарства та ступеня !х розвитку, можна зробити висновок, що вГдпо-вГдно до обраних критерГ!в з точки зору бюджетного фшан-сування доцГльно видГлити певнГ сфери, якГ, на наш погляд, е прГоритетними та перспективними Г мають передумови для виводу економГки держави на новий рГвень розвитку. Пропонуемо подГлити !х на категорГ! в залежностГ вГд сту-пеня державно! пГдтримки :
■ тдтримка мГнГмального рГвня розвитку (тран-спортна сфера, промисловють та будГвництво);
■ стратепчного характеру (агропромисловий комплекс, паливно-енергетичний);
■ шновацшного спрямування (дослГдження Г нау-ково-технГчнГ розробки у таких сферах, як маши-нобудування, енергетика та енергоефектившсть, ГнформацГйнГ та комунГкацГйнГ технологГ!, рацГо-нальне природокористування).
У рамках досягнення макрофшансово! стабГльно-стГ питання вирГшення Гнфраструктурних проблем, якГ на сьогоднГ мае Укра!на, е базовим та потребуе забезпечення мГнГмального рГвня розвитку. Адже транспортна сфера мае надзвичайно нерГвномГрнГ показники дГяльностГ, ГснуючГ проблеми у цГй сферГ гальмують розвиток транспортного потенщалу, зокрема недосконала транспортна Гнфраструк-тура перевезень призводить до зростання конкуренцГ! з боку Росшсько! ФедерацГ!, РумунГ!, Молдови та Бкоруа щодо залучення на свою територГю традицГйних для Укра!-ни Г нових транзитних потокГв [17]).
ПромисловГсть Укра!ни потребуе суттево! переорь ентацГ! на виробництво високотехнолопчно!, ГнновацГйно! продукцГ!, Гз поступовою вГдмовою вГд постачання сирови-ни для шших кра!н. БудГвельний комплекс виступае важе-лем економГчного розвитку для кра!ни, шляхом реалГзацГ! бГльшо! частини ГнвестицГй в основний капГтал усГхх галузей виробничо! сфери та Гнфраструктури, фактично формуючи структуру економГки, створюючи умови для ефективного функцГонування усГх прГоритетних сфер народного госпо-дарства та утворюючи основу для модернГзовано! та онов-лено! економГки.
ПГдтримання розвитку галузей стратегГчного характеру спроможне вирГшити проблеми залежностГ Укра!ни вГд Гмпорту продукцГ!. ТехнологГчне переосна-щення та модернГзацГя у агропромисловому та паливно-енергетичному комплексах дозволять не лише позбутися вГд проблем високих цГн на енергоносГ! сусГднГх кра!н, а й стати лГдером постачання агропромислово! продукцГ!, яка буде вГдповГдати всГм стандартам якостГ високо розвину-тих держав. Посткризове вГдновлення економГки Укра!ни вимагае розвитку аграрного виробництва на ГнтенсивнГй основГ, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку кра!ни, гарантуючи кожнГй особГ можливГсть повноцГн-ного рацГонального харчування якГсними та безпечними продуктами харчування, а також реалГзувати конкурентнГ переваги кра!ни на свГтових ринках продовольства. СлГд видГлити, однГею Гз суттевих загроз, яка на сьогоднГ сто!ть перед Укра!ною, е високий рГвень залежностГ вГтчизняного
паливно-енергетичного комплексу bîa iMnopTy енергоно-ciÏB. Саме тому необхiдним е пошук альтернативних на-прямкГв енергп та розробка енергозберггаючих технологiй, спрямованих на економне витрачання первинно! й перетворено! енергг! та природних енергетичних ресурсгв у на-цiональномy господарствг, яка реалiзyеться з використан-ням технгчних, економiчних та правових методiв. Основна роль у запровадженнi енергозбереження та енергоефек-тивностi належить державним органам управлшня, проте за вгдсутностг належного ставлення до енергозбереження з боку пгдприемств дiяльнiсть держави в цьому напрямi буде неефективною [13].
Забезпечення розвитку галузей шновацшного спрямування е найважливгшим напрямком для вкладан-ня гнвестицш. Адже саме завдяки розвитку нових техно-логiй, шновацгйно! продукцг!, конкурентоспроможно! на свiтовомy ринку, економгка держави здатна швидкими темпами досягти максимальних результатгв. Фгнансуван-ня дослгджень i наyково-технiчних розробок е основопо-ложним на цьому шляху, адже шдГрунтям створення ново! продукцГ! е зростання науково-технгчного потенцгалу, яке сприятиме оновленню та модернгзацг! виробничо! бази.
Висновок. Отже, можна зробити висновки, що укра-!нська економгка виявилась вразливою до наслгдкгв свгто-во! фгнансово-економгчно! нестабгльностг, структурнг де-формацп, понесен збитки та прискоренг темпи падгння усгх макроекономгчних показникгв поггршили i без того значне вгдставання вгд свгтових краш-лгдергв. Неспро-можнгсть укра!нсько! економгки досягти сталого розвитку та макроекономгчно! стабгльностг можна пояснити тим, що бгльшгсть пгдприемств вгдргзняються технологгчною вгдсталгстю з енергомгстким виробництвом, у них спосте-рггаеться низький ргвень диверсифгкацг! ринкгв збуту, що призводить до недостатньо! адаптивностг до зовнгшнгх ко-ливань i негативних тенденцгй у виробництвг, як наслгдок спостерггаеться низька платоспроможнгсть економгки, високг темпи падгння ВВП i промислового виробництва. Усг цг фактори у поеднаннг з високою вгдкритгстю економгки при нерозвинутостг власного споживчого ринку супроводжуеться надзвичайно високою сприятливгстю до коливань зовнгшньо! кон'юнктури. Враховуючи такий стан економгки, головним стрижнем економгчно! полгтики держави мае стати створення умов для поступового вгд-творення траекторг! сталого розвитку, модернгзацг! галу-зей економгки, сприяння науково-технгчним розробкам та гнвестицгйним проектам, окргм цього покладатися на те, що ситуацгя вийде на новий ргвень розвитку без пгд-тримки держави, на сьогоднгшнгй момент неможливо. Пгдтримка пргоритетних галузей народного господарства з боку держави мае проводитись виключно на гнновацп та проекти, присвяченг розвитку та модернгзацг! сфери, а не на фгнансування поточних проблем та гнвестицгйних про-ектгв, якг змгнюють сво! цглг та оргентири кожного року, не досягнувши при цьому мети свого створення. Забезпечення макроекономгчно! стабгльностг та досягнення економгчного розвитку, розбудови потужно! конкуренто-спроможно! економгки (за умов поступового росту ВВП та пгдвищення ргвня соцгальних стандартгв) потребуе пе-
регляду та вдосконалення структури видатково'' частини бюджету. На в^мшу вiд попередшх роив, коли головним орiентиром виступало забезпечення платоспроможнос-тi держави, на сучасному етат стратегiчною метою мае стати активне стимулювання економiчного розвитку як основного засобу тдвищення заможност кра'ни та ршня добробуту населення. Визначення напрямкш та способiв державного фшансування - надзвичайно важливе завдан-ня, в^ правильностi визначення якого залежить стан усь е'' економши. Саме тому необх^ним е досидження ршня державного фiнансування перспективних галузей народного господарства, яи спроможш дати поштовх до розвитку вае'' економiки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про стимулювання швестицшноТ дн яльностi у прiоритетних галузях економти з метою створен-ня нових робочих мюць» вiд 06.09.2012 // Вщомосп ВерховноТ Ради УкраТни. - 2013. - № 32. - Ст. 410.
2. Постанова Кабшету МУс^в УкраТни «Про затвер-дження ДержавноТ програми активiзацiТ розвитку економти на 2013 - 2014 роки» вщ 27.02.2013 // Oфiцiйний вюник УкраТни. -2013. - № 24. - Ст. 807.
3. Розпорядження Кабшету МУсрв УкраТни «Про за-твердження перелiку прiоритетних галузей економти» // Офн цiйний вюник УкраТни. - 2013. - № 85. - Ст. 3159.
4. Наказ МЫстерства економти УкраТни, МУстерства фiнансiв УкраТни «Про затвердження Положення про критерп визначення прюритетних видiв економiчноТ дiяльностi в спе^альних (вiльних) економiчних зонах та на теритсрях зi спецiальним режимом швестицшноТ дiяльностi i порядок Тх застосування» // Oфiцiйний вiсник УкраТни. - 2000. - № 14. -Ст. 583.
5. Бондар Ю. Г. Ретроспективний огляд та сучасний стан украТнського машинобудування // Зовшшня торпвля: право, економта, фiнанси. - 2011. - № 5. - С. 112 - 121.
6. Гармашова О. П. Прюритетш напрями шновацмно-го забезпечення конкурентоспроможност УкраТни // Вiсник СевНТУ : зб. наук. пр. - 2012. - № 130. - С. 48 - 55.
7. Гевць В. М. Прюритети нацюнального економiчного розвитку в контекст глобалiзацiйних викликiв : монографiя : [у 2 ч. Ч. 1] / за ред. В. М. Гевця, А. А. Мазарага. - К. : КНТЕУ, 2008. -389 с.
8. Герасименко I. С. Державы прюритети управлшня шве-стицшними процесами в комплексному регюнальному розвитку // Електронне наукове фахове видання «Державне управлшня: удосконалення та розвиток». - 2011 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : 1пН:р://\«\«\«^у.паука.сот.иа/?ор=1&2=439
9. Гераймович В. Л. 1нвестицшна привабливiсть прюритетних галузей агропромислового виробництва у регюы // 1н-новацшна економта. - 2013. - № 6. - С. 138 - 145.
10. 1нформацмна довщка про основы показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу УкраТни за грудень та 2011 рт / МУстерство енергетики та вугтьноТ промисловосп УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : №:р://тре.кти.доу.иаЯие!/соп:го!/ик/риЬП$1п/а111с!е?а11_ И=216629&са:_И=35081
11. Квита А. В. Конкурентоспроможшсть робочоТ сили в умовах становлення ринку прац в УкраТнi // Вюник Хмель-ницького нацiонального унiверситету. - 2009. - № 5. - С. 30 - 32.
12. Ковтун Н. В. Прюритеты ^y3i економки: пщходи до визначення та оцшка для економiки УкраТни / Н. В. Ковтун, А. I. 1гнатюк // Теоретичн та приклады питання економти. -2011. - № 26. - С. 27 - 42.
13. Коршний С. О. Сучасний стан паливно-енергетичного комплексу та можливост використання енергозбереження пщпривмствами / С. О. Коршний // Держава та регюни. - 2011. -№ 6. - С. 88 - 92.
14. Малт М. Стан та проблеми сталого розвитку аграрноТ сфери УкраТни / М. Малт, Л. Забуранна // Вюник ТНЕУ. - 2012. -№ 1. - С. 53 - 63.
15. Пельтек Л. В. Розвиток регюнальноТ промисловоТ по-лiтики держави: теорiя, методолопя, мехаызми : [монографiя] / Л. В. Пельтек. - МиколаТв : Вид-во ЧДУ iм. Петра Могили, 2010. -268 с.
16. Розвиток агарного виробництва як передумова забезпечення продовольчоТ безпеки УкраТни / Нацюнальний ш-ститут стратепчних дослiджень. - К. : Н1СД, 2011. - 39 с.
17. Собкевич О. В. Модершзацшы прюритети рефор-мування транспортно-дорожнього комплексу в УкраТн / О. В. Собкевич, К. М. Михайличенко, О. Ю. Емельянова. - К. : Н1СД, 2013. - 32 с.
18. Уманив Ю. М. Мехашзм економiчноТ полiтики : навч. поабник / Ю. М. Уманив, О. I. Мiняйло, В. I. Косик. - 1вано-Франкiвськ : Мiсто НВ, 2010. - 436 с.
19. Федосов В. М. Бюджетна система : пщруч. / за наук. ред. В. М. Федосова, С. I. Юрiя. - К.; Тернопть : Центр учбовоТ лггератури; Економiчна думка, 2012. - 871 с.
20. Фещенко Л. В. Бюджетна система УкраТни : навч. поабник / Л. В. Фещенко, П. В. Проноза, Н. В. Кузьминчук. - К. : Кондор, 2008. - 440 с.
21. Статистична шформа^я Державного комитету статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ukrstat.gov.ua/
REFERENCES
Bondar, Yu. H. "Retrospektyvnyi ohliad ta suchasnyi stan ukrainskoho mashynobuduvannia" [A retrospective review of the current state of Ukrainian and engineering]. Zovnishnia torhivlia: pravo, ekonomika, finansy, no. 5 (2011): 112-121.
Biudzhetna systema Ukrainy [The budget system of Ukraine]. Kyiv: Kondor, 2008.
Fedosov, V. M. Biudzhetna systema [The budget system]. K.; Ternopil: Tsentr uchbovoi literatury; Ekonomichna dumka, 2012.
Harmashova, O. P. "Priorytetni napriamy innovatsiinoho zabezpechennia konkurentospromozhnosti Ukrainy" [Priority areas for innovation to ensure the competitiveness of Ukraine]. Visnyk SevNTU, no. 130 (2012): 48-55.
Heiets, V. M. Priorytety natsionalnoho ekonomichnoho rozvytku v konteksti hlobalizatsiinykh vyklykiv [Priorities for national economic development in the context of globalization challenges]. Kyiv: KNTEU, 2008.
Herasymenko, I. S. "Derzhavni priorytety upravlinnia investytsiinymy protsesamy v kompleksnomu rehionalnomu rozvytku" [Government priorities for investment management processes in complex regional development]. http://www. dy.nayka.com.ua/?op=1&z=439
Heraimovych, V. L. "Investytsiina pryvablyvist priorytetnykh haluzei ahropromyslovoho vyrobnytstva u rehioni" [Investment attractiveness of the priority branches of agricultural production in the region]. Innovatsiina ekonomika, no. 6 (2013): 138-145.
"Informatsiina dovidka pro osnovni pokaznyky rozvytku haluzei palyvno-enerhetychnoho kompleksu Ukrainy za hruden ta 2011 rik" [Background information on the main indicators of the fuel and energy complex of Ukraine for December and 2011]. Ministerstvo enerhetyky ta vuhilnoi promyslovosti Ukrainy. http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article7art_ id=216629&cat_id=35081
Kvitka, A. V. "Konkurentospromozhnist robochoi syly v umovakh stanovlennia rynku pratsi v Ukraini" [Competitive labor conditions of the labor market in Ukraine]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, no. 5 (2009): 30-32.
Kovtun, N. V., and Ihnatiuk, A. I."Priorytetni haluzi ekonomiky: pidkhody do vyznachennia ta otsinka dlia ekonomiky Ukrainy" [Priority sectors: approaches to the definition and assessment of Ukraine's economy]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, no. 26 (2011): 27-42.
Korinnyi, S. O. "Suchasnyi stan palyvno-enerhetychnoho kompleksu ta mozhlyvosti vykorystannia enerhozberezhennia pidpryiemstvamy" [The current state of the fuel and energy complex and use of energy-saving enterprises]. Derzhava ta rehiony, no. 6 (2011): 88-92.
[Legal Act of Ukraine] (2000).
[Legal Act of Ukraine] (2012).
[Legal Act of Ukraine] (2013).
[Legal Act of Ukraine] (2013).
Malik, M., and Zaburanna, L. "Stan ta problemy staloho rozvytku ahrarnoi sfery Ukrainy" [Status and problems of sustainable development of the agricultural sector of Ukraine]. Visnyk TNEU, no. 1 (2012): 53-63.
Peltek, L. V. Rozvytok rehionalnoi promyslovoi polityky derzhavy: teoriia, metodolohiia, mekhanizmy [The development of regional industrial policy: theory, methodology and mechanisms]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2010.
Rozvytok aharnoho vyrobnytstva iak peredumova zabezpechennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [The development of agrarian production as a prerequisite for food security of Ukraine]. Kyiv: NISD, 2011.
Sobkevych, O. V., Mykhailychenko, K. M., and Yemelianova, O. Yu. Modernizatsiini priorytety reformuvannia transportno-dorozhnyoho kompleksu v Ukraini [Modernization priorities for reforming the transport system in Ukraine]. Kyiv: NISD, 2013.
"Statystychna informatsiia Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy" [Statistical information of the State Statistics Committee of Ukraine]. http://ukrstat.gov.ua/
Umantsiv, Yu. M., Miniailo, O. I., and Kosyk, V. I. Mekhanizm ekonomichnoi polityky [The mechanism of economic policy]. Ivano-Frankivsk: Misto NV, 2010.
