CC BY
23
рони здоров'я в Укра!ш. — 2014. — № 2 (60). — С. 3943.
15. Короткий 3bít про проведення V Всеукрашсь-кого форуму приватних навчальних заклащв та II М!ж-народно! конференций незалежних шкл бвропи «Роз-магття в освiтi — яка школа потрiбна Укра!ш?» (12 гру-дня 2011 р., Ки!в) [Текст] / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.privateschools.org.ua/forum-2013/forum-2011/.
16. Де i за скшьки в Укра!ш отримати другу вищу освiту [Текст] / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://riu.com.ua/content/view/1850/48/lang.ru/.
17. Офщшний сайт ствтовариства штернет-тд-приeмцiв Genius Marketing [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://geniusmarketing.me/ —.
18. Сержов А.В. SWOT: системний погляд [Текст] / А.В. Сержов // Вюник економiчноï науки Украши. — 2013. — № 1(23). — С. 159-164.
19. Каплан Р. С. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты [Текст] / Роберт С. Каплан, Дейвид П. Нортон; пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. — 512 с.
20. Царевский Ф.Л. Яндекс.Директ: Как получать прибыль, а не играть в лотерею [Текст] / Ф.Л. Царевский. — СПб.: Питер, 2015. — 224 с.
21. Внедрение сбалансированной системы показателей [Текст] / Horvath & Partners; пер. с нем. — 2-е изд. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. — 478 с.
22. Эшуорт Г. Менеджмент, основанный на ценности (Value-based management): Как обеспечить ценность для акционеров [ Текст] / Г. Эшуорт, П. Джеймс; пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2006. — 190 с.
А. Я. Сохнич
д-р екон. наук заслужений dinn науки i тетки Украти
м. Львiв
В. М. Кульбака
астрант м. Днтропетровськ
1НФРАСТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ В УМОВАХ ФIНАНСОВОÏ ТА СОЦIАЛЬНО-ПОЛIТИЧНОÏ КРИЗИ
Постановка проблеми. Економiчну ситуащю сьогодш найкраще ощнюють вiдомi закордонш вчеш, як! особливо наголошують, що втрачеш можливоси укра!нського народу лежать не в площиш матерiаль-ного виробництва чи фшансових потоюв, а у вщповщ-нш системi управлшня народним господарством. В!т-чизняш економiсти давно обходять цей чинник стороною, ощнюючи та дослщжуючи вже тальки катастро-фiчнi наслщки в бiльшостi абсолютно бездарного ке-рування кра!ною.
Змiна системи управлшня економжою держави в коротю термши е безперечно революцieю, як в еконо-мiчнiй, так i в сощальнш сферах, а це вже викликае багато запитань вiд державно! Служби безпеки. Очевидно, що ствробггники Служби безпеки Укра!ни не-достатньо обiзнанi щодо економiки кра!ни i необхщ-ностi 11 нагального реформування, тому такий очевид-ний стан справ об'ективно стримуе перехщ до ново!, б1льш прогресивно!, моделi управлiння кра!ною без корупщ! та кримшалу. З цього випливае обГрунтоване судження, що довiряти висновкам вичизняних еконо-мiстiв-науковцiв, як! вимушенi дотримуватися вста-новлених у державi безпекових закошв, абсолютно не варто.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. Науково-теоретичш аспекти iнфраструктурно! перебудови економiки Укра!ни в умовах фiнансово! кризи до-слiджували багато вчених, зокрема, В. М. Геець (2009),
В. О. Шевчук (2009), О. I. Рогач (2009), Л. I. Федулова (2009), О. М. Сохацька (2007) та iншi [1-12].
Все ж залишаеться низка питань, як! потребують науково-методолопчного обГрунтування. У сьогод-ншшх умовах не проведений економiчний аналiз причин, як! примушують мiжнароднi фшансово-кредитш органiзацi! спiвпрацювати з Укра!ною та кра!нами, що мають найнижчий кредитний рейтинг.
Мета статтi. Метою стати е анатз та обГрунтування наукових пiдходiв щодо шфраструктурно! перебудови економiки Укра!ни в умовах фшансово! та со-щально-полгтично! кризи.
Виклад основного матерiалу. Радикальш змiни в управлiннi державою, як! розроблеш м!жнародною на-уковою спшьнотою, вже давно готов! до запрова-дження, але це безумовно призведе до замши старо! традицшно! групи пол!тик!в-б!знесметв на нових ре-форматор!в ! ф!зична протид!я новим тдходам в цьому випадку е неминучою.
Заруб!жн! економ!чн! школи глибоко вивчають феномен розвалу економiк колишн!х республж СРСР i особливо Рос!! та Укра!ни, як найбiльш визначальних у бувшш радянськiй тоталiтарнiй економiцi. Дуже важливою, в планi розум!ння сучасних напрямiв роз-витку багатовекторно! економiки Укра!ни, е думка одного !з найкращих економiстiв бвропи Ер^ Рейт-нера, який приймав активну участь в економiчних реформах Норвегп, Малайзi!, Китаю та Сшгапуру. Сто-
92
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
совно Укра!ни це не просто особиста думка, а науко-вий висновок його економiчноl школи: «Ваша сама актуальна проблема — це конфл^ деюлькох щеологш управлiння кра!ною та груп, яю !х вщстоюють. Ви ки-даетеся мiж залишками радянсько! економiки та нео-лiберальними iдеями, яю пропонують вам захщт кра-!ни. I вашим елггам зараз вкрай важко випрацювати консенсус вщносно того, як функцiонуе св^ навколо вас i яке мюце у ньому Укра!ни». Вiн тдкреслюе го-ловну спшьну рису катталютично! та тотально-сощ-алютично! економiк — це розумшня важливостi випе-реджаючого розвитку нацiонального виробництва, при таорувант важливостi формування i розширення ринюв збуту продукцп.
Ринки збуту сформувалися спонтанно з чiтким розподшенням: табiр соцiалiстичних кра!н СЕВ зайняв ншу сировинних ресурсiв iз дуже значним об'емом виробництва, Захщна бвропа, США та Япотя зай-няли ншу готово! продукцп iз значним вмютом додано! вартостi (капiталiстична економша). При цьому, крiм деструктивного впливу сфери глобального мате-рiального виробництва та спорщненою iз нею системи свiтових ринюв, рiвноцiнну роль з^рала розбалансо-вана токсичними кредитами м1жнародна банювська система. Вiдома формула «товар — грошi — товар» породила iз вiртуально! фiнансово! вартосп невiдомi ра-нiше вiртуальнi товари та послуги.
Фiнансовi деривативи, не тдкршлеш банювсь-кими високолiквiдними активами, та матерiальнi роз-писки на товари, яких немае, i послуги, яю не наданi, створили у свгговш економiцi своерiдне вiртуальне то-варно-фiнансове загальне поле, яке функцюнувало i функцiонуе досi як реальне. Вщдшити реальне вщ вiртуального виявилось дуже непросто через залу-чення до цього процесу страхового катталу, який га-рантував повернення коштав у разi виявлення пiдмiни реальних активiв вiртуальними. Але включення в цей складний процес страхового катталу, який за своею природою складно капиатзувати, рiзко пiдсилив процес деструкцп.
Широке залучення перестрахувального катталу не послабило наростакга системнi причини фшан-сово-кредитно! кризи, а тшьки вщтягнуло у часi пiк кризи. Зрозумшо, що перестрахувальний капiтал вирю iз страхового капiталу i мав одну i ту ж природу, тому, вщтягнувши на себе частину ризиюв, вiн санував до-статньо велику частину вiртуального капiталу, особливо у США. Але з часом щ «порожш каттали» почали шукати собi матерiалiзацiю через кредити Аргентит, Чкт, Росп та Укра!нi.
Багаторiчне домiнування на свгговому фiнансо-вому ринку американсько! валюти призвело до появи значно! кiлькостi ем^ованих приватною Федеральною Резервною Системою США незабезпечених матерiаль-ними ресурсами фшансових активiв. Цi активи були зайвими у свгговш економiцi i постшно провокували неконтрольовану iнфляцiю свiтово! валюти. З цiе! причини фiнансовий бомонд США спрямував щ вiр-туальт кошти у фiнансовi розписки нацюнальних економiк свiту, велику частку вшьних коштiв вдалося санувати за рахунок тдвищення цiн у сферi енергоре-сурсiв, насамперед нафти та, звичайно, у шотечний та страховий бiзнес, як1 поглинули значнi фiнансовi ре-сурси.
Оскьльки бiзнес у сферi нафтодобування та наф-топереробки е дуже рухливим, то виявити де реальт капiтали, а де вiртуальнi, не було можливим, особливо,
враховуючи, що це не було вигщно кра!нам «Велико! сiмки». Але, з часом, коли вказат ринки стали пере-насиченими вiртуальними капiталами, фшансовий ри-нок не знайшов бшьше сфер дiяльностi людини iз значною стабильною перспективою розвитку i, напов-нений деривативами рiзного Гатунку ринок фшансових запозичень увшшов у режим кризи, це коли банки масово вщмовляються виконувати сво! зобов'язання вщносно вiртуальних капiталiв. США термшово спро-бувало стимулювати ринок комп'ютерних технологiй, вклавши туди значнi суми коштав, але очiкуваного росту цш на технiчнi засоби та програмне забезпе-чення комп'ютерного ринку не вщбулося.
Сталося це iз двох причин:
1) активне малоконтрольоване запровадження новiтнiх «ноу-хау» у процес виробництва та залучення просто! дешево! робочо! сили з Китаю призвело до значного здешевлення вартостi на свггових ринках за-собiв обчислювально! техтки i падiння цiн на облад-нання;
2) доволi дорогi продукта програмного забезпе-чення протиправно використовувались у засобах комп'ютерно! технiки без купiвлi лiцензi!. Така кра-д1жка iнтелектуального продукту по всьому свиу не дозволила отримати значнi кошти за розробку програмного забезпечення. Як виявилось, затрати на за-хист авторських прав у неправових кра!нах СНГ, та в першу чергу Укра!ни, виявились наст^льки значними, що американсью фiрми-розробники практично вщмо-вились вiд тотального переслiдування порушниюв лi-цензiйних умов на програмне забезпечення. До речi в Укра!т i сьогоднi майже всi державт установи вико-ристовують пiратськi версп базового програмного за-безпечення.
Таким чином, запланована широкомасштабна са-нацiя вiртуальних фiнансових ресурсiв не в;дбулася, i криза фiнансового сектору у свггових масштабах про-довжувала поглиблюватись. Мiжнароднi кредитно-банк1вськ1 структури так1, як МВФ, Свгговий банк, бвропейський банк реконструкцп та розвитку продо-вжили активно надавати кредити потенцiйно збитко-вим кра!нам, зокрема, Укра!нi.
Вам зрозумшо, що Укра!на рухалась до дефолту, але всупереч елементарному глузду отримувала бажат кредитнi ресурси. Фактично мiжнароднi фiнансовi ор-ганiзацi! були вимушет надавати Укра!нi кредити, бо в результата масштабно! фшансово! кризи рiзко зага-льмувала реальна економша в США, Кита! та Японп i потреби в кредитах значно зменшились.
У цей час на ринку капиатв почала з'являтись велика маса рiзноманiтних деривативiв, як1 теж по-трiбно було санувати. Тому Укра!на, ставши одним iз найбшьших споживачiв кредитних ресурсiв, частково допомогла мiжнародному капiталу вкласти грошi в ре-альну економiку. Наглядно цей процес демонструють дат таблиць
На жаль економша нашо! кра!ни не була, i досi не е готовою до економiчно правильного споживання наданих кредитiв. Цi кредитнi ресурси потрiбно було направити на модертзащю реального сектору еконо-мiки, натомють цi грошi «накачувались» у приватт банки, а потiм через !х заплановане банкрутство роз-крадались i переводились в закордоннi банки. У пщ-сумку, Укра!на замiсть прибутюв отримала величезнi борги. На жаль, цей мехатзм розвалу держави дiе i донинi.
Таблиця
Державний i гарантований державний борг Укра'ши в перюд 2010 — 2015 рр.
Загальний борг Зовшшнш борг Внутршнш борг
Дата розрахунку Сума боргу, млн грн В!дхи-лення, млн грн В!дхи-лення, % Сума боргу, млн грн В!дхи-лення, % Сума боргу, млн грн В!дхи-лення, %
на 01.01.2010 316884,6 211751,7 105132,9
на 01.01.2011 432235,4 + 115350,8 +36,4 276745,6 +30,7 155489,8 +47,9
на 01.01.2012 473121,6 +40886,2 +9,5 299413,9 +8,2 173707,7 + 11,7
на 01.01.2013 515510,6 +42388,9 +9,0 308999,8 +3,2 206510,7 + 18,9
на 01.01.2014 584114,1 +68603,5 + 13,3 300025,4 -2,9 284088,7 +37,6
на 01.01.2015 1100564,0 +516449,9 +88,4 611697,1 + 103,9 488866,9 +72,1
на 10.09.2015 1494891,4 +394327,5 +35,8 9764217,1 +59,8 518460,4 +6,2
Джерело: Статистичний щор1чник Украти за 2012 рж [11].
Нескладш розрахунки закордонних економютав показують, що борги держави наростають такими темпами, що через 2,5-3 роки прийдеться вщдати у по-гашення борпв значну частину родючих с!льськогос-подарських земель. Тут важливо зазначити, що у заставу тдуть i пайовi землi 6,5 млн селян [12], якими вони тепер волод!ють.
зрозум!ло, що без бою вщдавати iноземним банкам сво! землi н!хто не збираеться, i прогнозувати розвиток под!й тепер шхто не береться. Але, врахову-ючи св!товий досв!д, можна зазначити, що Укра!на тут на жаль не одинока, можуть початись громадянськ! за-ворушення !з застосуванням збро!, якою кра!на пере-повнена. Безробгтних громадян, як! вм!ють викорис-товувати зброю, вже сьогодш б!льше 5 млн, так що воювати за будь-що е кому, потр!бш лише замовники з грошима. А таких е немало i в першу чергу РФ та !х сател!ти з укра!нським кор!нням у Криму та на Дон-басi.
Все кер!вництво кра!ни активно працюе над за-лученням все нових i нових кредитiв, з яких вони по-т!м отримують величезнi статки. Складаеться вра-ження, що отримання кредита i е головною ц!ллю ке-рiвництва держави, поряд !з майже манiакальним ба-жанням добитись безвiзового в'!зду в Шенгенську зону при стшкому небажаннi керiвництва 6С надавати Ук-ра!нi такий статус з вщомих причин. Щоб не вщповь дати за житлово-комунальний сектор та бшьше 3000 державних пщприемств, як! керiвництву т!льки зава-жають збагачуватись, вони виршили !х приватизувати, з передачею, як правило, у сво! руки та передати в!д-повщальшсть за зруйнований житлово-комунальний сектор на мюцев! органи влади гад приводом запрова-дження децентралiзацi!.
Нараз!, вкрай потр!6них грошей на модершзащю комунального сектору економ!ки у сум! 600 млрд дол. США на мюцевому р!вш немае, ! зрозум!ло, що у най-ближч! 25 рок!в вони не з'являться. Економ!ка Укра-!ни знаходиться у такому стан!, що простою косме-тичною замшою облич у Каб!нет! М!шстр!в Укра!ни чи Верховн!й Рад! Укра!ни вже не об!йтись. Необх!дн! складш довготривал! непопулярн! реальн! реформи
вс!е! економ!ки кра!ни, а вони автоматично викличуть тотальну зм!ну пол!тично! верх!вки кра!ни.
Укра!на балансуе на гран! тотального спочатку економ!чного, а потам ! пол!тичного розпаду. Вже тепер мюцев! крим!нально-економ!чн! клани готують змшу пол!тичного устрою Укра!ни тд гаслами зб!ль-шення м!сцевих повноважень, як! гучно проголошен! Президентом, Верховною Радою Укра!ни та Каб!нетом М!шстр!в Укра!ни. I протид!яти цьому згубному для загально! економ!ки процесу дуже складно.
Ран!ше працювало господарство ! рег!они об'ед-нувало окр!м гасел про единий укра!нський народ ще й реальн! м!жгосподарськ! економ!чн! зв'язки. Що ж ми маемо сьогодш, коли практично економжа зупи-нилась? Що об'еднуе прим!ром Луганську ! Льв!вську област!? Зв!сно, т!льки борги та людськ! втрати. Це не той фундамент, який скр!пить кра!ну в раз! реал!зац!! процесу децентрал!зацп в пер!од в!йни. Але про це мало хто думае! Ол!гарх!чним колам дуже хочеться отримати доступ до земельних ресурс!в регюшв без втручання центрально! влади, але в зруйнованш кра!н! р!дко виходить той результат, на який спочатку так спод!вались. За прикладами ходити не треба: пред-ставники донецького кримшально-ол!гарх!чного угру-пування в перюд послаблення центрально! влади виршили п!д фальшивими гаслами «свободного ру-ського мира» вщокремити дв! потужн! в економ!чному план! област! в!д Укра!ни, прикриваючись зрадни-цькою позиц!ею деяких пророс!йських парт!й, що тра-дицшно знаходились у м!сцев!й влад!. Але, у боротьб! за свою територ!ю розпочались бойов! д!!, що приз-вели до повного ф!аско запланованих результат!в. У п!дсумку вся економжа краю знищена ! залишились лише борги, затоплен! шахти та знищена сощальна сфера. Вс! автори «нового м!ра», втративши будь-яку п!дтримку мюцевого населення, розб!глися хто куди, т!льки вже без права власност! на награбоваш активи.
Останн! роки з! вс!х ЗМ1 звучать гасла про те, що Укра!на пов!льно, але все-таки рухаеться до бвропи. Однак, цей факт (про що не хочуть говорити в!д-крито), означае для населення, що жити можна по-европейськи з розмахом, а працювати аби як — в СРСР. Укра!ну незалежну нав!ть не виходить взяти за
94
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
приклад, бо не було такого перюду, коли б населення могло працювати в повну силу. Якщо проаналiзу-вати бшьшють економiчних закошв, за якими живе сьогоднiшня бвропа, то 70% з них, якщо !х гшоте-тично запровадити в Укра!ш, будуть для укра!нсько! економiки просто не прийнятнi. Тому можна вважати благом, що бшьшють закошв, яю депутати бездумно переписували iз кодексiв дiючих законiв кра!н 6С i внесли до Верховно! Ради Укра!ни, не приймаються через цшу низку малозрозумiлих лобiстських причин. Доморощен економiчнi закони постiйно змiнюються i хронiчно не виконуються, це фактично i рятуе роз-балансовану державну систему управлшня вiд повного розвалу.
Колективна вщповщальшсть всiх гшок влади, а точнше сказати «безвщповщальшсть», призводить до того, що за величезш розтрати державних коштав не-мае кого притягнути до вщповщальноста. В результата, ми так i не знаемо коли i як припиниться сповзання економiки в розряд аутсайдерiв. Немае дуже важли-вого розумiння, що вс закордоннi законопроекти чгт-ко орiентованi на складну саморегулюючу i вщповща-льну економiчну систему, яка працюе на Заходь Нi в якому разi не можна проводити однакову економiчну полiтику в Укра!ш i на Заходi, бо сьогодш, наприклад, прогнозна iнфляцiя у нас плануеться на рiвнi 23-29%, а у бврот дефляцiя — 3,1% [11]. У нас тшьки базова ставка рефшансування НБУ коливаеться у межах 25%.
Дуже часто нашi можновладщ посилаються на пiдтримку нових закошв представниками полiтичних кш 6С. Тут важливо зазначити, що пщтримка iде не економiстами, а политиками, як часто видають бажане за дшсне, не вникаючи в суть малозрозумших суст-льно-економiчних процесiв, що протакають в Укра!нi. Звичайно, що таке просте, але хибне обГрунтування розроблених нових економiчних законiв, призводить до гальмування позитивних перетворень у виробничш та соцiальнiй сферах. Зрозумшо, що подiбнi еконо-мiчнi «радники» з 6С не несуть особисто! вщповщаль-ностi за яюсть запропонованих депутатами закошв у нашш Верховнш Радi, !м би попрацювати в Укра!ш, хоча б рiк, тод^ очевидно, вони б глибше вникали в суть законодавчого процесу i не спонукали можно-владцiв до ^норування необхiдного наукового обГрун-тування.
1мпортоваш таким чином закони, у них, не ви-сять, як у нас «у повирЬ, а спираються на багаточи-сельнi законодавчi традицп, як чiтко дiють в захщнш економiчнiй системi, заснованiй на ринкових та кон-курентних механiзмах. Також вони базуються на ста-лш соцiальнiй iнфраструктурi, в яюй люди чiтко нала-штованi не на бажання оминути закони, як у нас, а на безумовне !хне виконання, де методично точно виконуються навиъ другорядш, з нашо! точки зору, закони.
Яскравим прикладом сощально-статусно! поведь нки у нас i в 6С е безумовне виконання правильного написання в документах вчених звань. Наприклад: якщо кандидат наук свщомо, чи несвщомо, вказуе за-мiсть свого вченого звання «кандидата наук» — вище звання «доктор наук», то винуватцю «свггать» один рж тюрми, або 1-2 млн евро штрафу, звшьненням iз посади та забороною на 5 роюв працювати у закладах освгга i науки. Натомiсть, у нас бувший Президент, не отримавши навиъ шкшьного Атестату, реально не вчившись у ВУЗ^ i з купленим на ринку дипломом, змiг стати доктором економiчних наук та академжом
НАНУ. 1нший красномовний приклад, «алопчно!», з точки зору нашого обивателя, соцiально! поведiнки: за цитування без посилання деяких чужих тез у сво!й докторсьюй роботi Мiнiстр оборони ФРН, заступник голови правлячо! парта! був позбавлений звання «доктор наук» i сам негайно пiшов у вщставку. Зрозумшо, що, якби у нас були подiбнi традицп, ми могли б за-лишитися без бшьшоста керiвних кадрiв. Бачимо, на-сюльки разюче рiзняться правила в Укра!ш i в бврот, та, найголовнше, як по-рiзному поводяться ф^уранти цих подiй. Виходячи з цих прикладiв, можемо зазначити той факт, що мехашчне перенесення захщних за-конiв на наше укра!нське поле, обов'язково призведе до протилежних очiкуваним результатiв.
У нових проектах закошв Верховно! Ради Укра-!ни, Президента та Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни максимум, що присутне часто, це порiвняльна таблиця. Ш-яких наукових результатiв математичного моделю-вання, або хоча б квалiфiкованоl експертно! оцiнки немае. У Верховнiй Радi Укра!ни часто зранку розда-ють тексти законiв, що друкувались вноч^ це значить що !х шхто окрiм профiльних Комiтетiв, як1 !х розгля-дали, просто не в змозi прочитати. Об'ем цих матерь алiв р;дко бувае меншим шж 150-200 сторiнок, а прочитати хоча б десяту частину гад час роботи Верховно! Ради Укра!ни фiзично неможливо. Це свiдчить про те, що закон часто приймаеться «вслшу», а потам його, або вщмшяють, або деюлька рок^в доробляють ^ коли вже вiн приймаеться повторно, в доопрацьованому ви-гляд^ необхiднiсть у ньому може просто вщпасти. Та-ко! хаотичностi у прийнята законiв здаеться немае нще в свiтi. Безсистемнiсть прийнятих закошв викликае у суспiльствi справедливе роздратування i не сприяе не-обхщноста !х безумовного виконання. Крiм того, така законодавча нестабшьшсть сприяе поглибленню ха-барництва та корупцГ! у вах без виключення ланках державно! влади, бо там, де не дiе закон держави — дiе закон кримшалу.
Укра!нське керiвництво, розумдачи, що дефолт неминучий, могло б використати його з максимальною вигодою, давши шанс перспективним пщприем-ствам розширити експортну складову, на фош банк-рутства старих i безперспективних пiдприемств, як1 тягнуть економ^ кра!ни на дно. Але бажання збере-гти сво! посади задля ще бiльшого збагачення i уник-нення вiдповiдальностi за розорення багатющо! кра!ни взяло верх над здоровим глуздом. Розтягування у часi дефолту економiки вигiдно також i кредиторам, осю-льки Укра!на попадае у дуже невигщну ситуацiю, за яко! вона вимушена через вiдсутнiсть валютних нако-пичень йти на безумовну пролонгащю ранiше взятих кредитних ресурмв та значних вiдсоткiв по них. Так вщстрочки роблять практично неможливим розрахува-тись з кредиторами починаючи вже через 4-5 роюв. Велика небезпека в тому, що Кабшет Мшс^в Укра-!ни абсолютно не бачить, з яких джерел це погашення буде вщбуватись i дати адекватне пояснення сво!х дiй суспшьству вiн не може.
Саме головне, чого до юнця не розумдать керiв-ники держави, це осмислення головно! економiчно! аксiоми, що без виробництва не буде шяких позитивних зрушень. Але верхiвка кра!ни не цiкавиться ви-робництвом, яке пщшмати за теперiшньо! економiчно! кризи дуже складно i ризиковано, а як i всi поперед-ники за часiв незалежностi продовжила продавати те, що в не! гад рукою — це багатства кра!ни та !"! сувере-
штет. I навиъ катастроф!чш приклади в пол!тико-еко-ном!чн!й !стор!! Укра!ни н!чому не вчать укра!нську ел!ту. У св!й час, за символ!чн! знижки до тариф!в, дозволили залишити в!йськову базу РФ у м. Севастопол!, а тепер втратили Крим, частину Донецько! та Луган-сько! областей, акватор!! Чорного та Касп!йського мо-р!в, стратег!чну Керченську протоку, весь вшськовий флот ! отримали 3 млн переселенщв, як! е практично безроб!тними ! вимагають значних бюджетних кошт!в. Кр!м того, Укра!на отримала 120 тис. в!йськових-зрадниюв та 60 тис. пращвниюв мшщп, прокуратури, СБУ, судщв, яи перейшли на службу до ворога. Рос!я в нашому район! Чорного моря за пер!од окупа-цп добула компан!ею «Чорноморнафтогаз» больше 3,5 млрд м3 газу, якого нам так не вистачае. За бюдже-тн! витрати, зруйновану !нфраструктуру та людськ! втрати ! говорити зайве. Швестицшш надходження практично припинились, авторитет держави в св!т! втрачений.
Через в!дсутн!сть будь-яко! реально! протид!! пропагандистськш пол!тиц! РФ на теренах Зах!дного св!ту, значна юльюсть закордонних !нвестор!в вважае Рос!ю миротворцем у громадянському внутр!шньому конфл!кт! Укра!ни, тому вони у найближч! 3-5 роив навиъ поки не планують вкладати кошти в нашу еко-ном!ку. Кшьюсть !нвестор!в, як! прилиають у Ки!в з ознайомчою метою за остант 1,5 року скоротилась у 18 раз!в. У переважн!й б!льшост! з них склалось вра-ження, що Украшськш економщ !хн! кошти не по-тр!бш, зважаючи на заплутане законодавство та про-дажн!сть судово! системи. Проблема сьогодн! нав!ть не у вщсутноси кошт!в, а в тому, що немае ч!ткого плану — куди !х вкладати, що з цього буде, а головне ск!льки грошей потр!бно?
Зрозум!ло, що якби не безв!дпов!дальна пол!тика в першу чергу МВФ та Св!тового банку, для яких сво! прибутки е самим головним посилом, що в принцип! е притаманним м!жнародним ф!нансовим структурам, що надають ! дал! кредити Укра!ш з величезним ко-еф!ц!ентом ризику !х неповернення, то кер!вна вер-х!вка кра!ни залишилася б без кошт!в у бюджет!, один на один !з розваленою економ!кою. Можливо тод! вони звернули б свою увагу на розробку шлях!в подо-лання кризи, а не на витрачання отриманих кредит!в на «латання д!рок» у держбюджет! та синхронне !х розкрадання, про що неодноразово зазначала Держф!-н!нспекц!я. Видаеться, що продовжуеться якась дивна гра м!ж МВФ та укра!нським кер!вництвом: банк на-дае кредити, обумовлюючи це вимогами прийняття важливих економ!чних закон!в (потр!бно було б вима-гати своечасне повернення взятих кредитних ресур-с!в) — це робиться б!льше «для галочки», в Укра!н! все одно необх!дно! суми грошей нема, а Верховна Рада Укра!ни приймае ц! закони, що вимагае МВФ, але по-т!м !х абсолютно не виконуе, або блокуе виконання прийняттям додаткових закон!в. У ц!й своерщнш гр!, яка виявляеться виг!дна сьогодн! обом сторонам, не-мае м!сця реформуванню економ!ки, п!двищенню р!вня зайнятост! населення та радикальн!й реконст-рукц!! державно! системи управл!ння.
Висновки. Для виходу з економ!чно! кризи про-понуеться:
1) припинити процес отримання кредит!в МВФ та Св!тового банку до моменту повного виконання сво!х боргових зовшштх зобов'язань;
2) розробити мехашзм залучення внутрiшнiх ва-лютних ресурав;
3) термшово перерозподшити справедливо всю землю кра'1ни м1ж всiма громадянами, чим унеможли-вити 11 перехiд у власшсть кредиторiв, тому що у цьому разi вiдiбрати землю за державш борги у приватних власниюв закордонними банками через суди буде вкрай складно;
4) розробити державну програму повернення в крашу «закордонних заробичан», бо реальних засобiв автоматизации, окрiм робочих рук, в Укра'1ш наразi немае;
5) розробити програму стимулювання нащональ-ного виробництва товарiв та послуг, залучаючи вшьну робочу силу i радикально скоротити державш витрати на систему управлшня державою;
6) на рiвнi держави, започаткувати програму за-хисту закордонних швестицш та прав власностi, в тому чи^ на iнтелектуальну власшсть вщ незаконних по-сягань самих же державних оргашв;
7) скоротити стввщношення максимальних та мiнiмальних доходiв особи з 55 до прийнятного се-редньоевропейського — 18 разiв, що унеможливить розгортання деструктивних для економiки кра'1ни ма-сових страйюв та погромiв у мiстах.
Список використаних джерел
1. Геець В. М. Капiталiзацiя економiки Украши: наукова доповщь / В. М. Геець (ред.), А. А. Гриценко (ред.), О. I. Барановський, В. В. Близнюк, Б. 6. Квас-нюк; 1нститут економiки та прогнозування НАН Ук-ра'1ни. — К., 2009. — 220 с.
2. Шевчук В. О. Макроекономiчнi ризики прис-корено'1 акумуляцп зовнiшнього боргу в економщ Ук-ра'1ни / В. О. Шевчук // Стратепчш прюритети. — 2009. — № 2 (11). — С. 159-166.
3. Рогач О. I. Мiжнароднi швестицп: теорiя i практика бiзнесу транснащональних корпорацiй / О. I. Рогач. — К.: Либщь, 2009. — 720 с.
4. The World's Biggest Public Companies 2013. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.forbes.com/global2000/list.
5. World Investment Report 2011. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.unctad.org.
6. Global R&D funding forecast 2010 // R&D Magazine. — 2013. — № 1. — P. 3-23.
7. Федулова Л. I. Стан та проблеми Украши в кон-текси розвитку ринюв високотехнолопчних товарiв та послуг / Л. I. Федулова // Наука та шновацп. — 2009.
— Т.5. — №3. — С.40-48.
8. Статистична шформащя Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
9. Сохацька О. М. Корпоративне управлшня в Укра'1ш : теоретико-методолопчш аспекти : моногра-фiя / О. М. Сохацька, Н. П.Тарнавська, А. М. Тибшь та ш. — Тернопшь : Економiчна думка, 2007. — 320 с.
10. Новий курс: реформи в Украшь 2010-2015. Нащональна доповщь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ш.].
— К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
11. Статистичний щорiчник Украши за 2012 рж.
— К. : Техшка, 2013.
12. Ivan Nikolaev. Economic Development of European countries // The USA Journal of Applied Sciences, CIBUNET Publishing. — 2015. — №1. — Р. 121-127.
96
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
