CC BY
11
ОФЩШНИЙ В1ДД1Л
Проект
ЗВ1Т ПРЕЗИДП АЕН УКРА1НИ НА ЩОР1ЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ
12-13 травня 2017 р.
Шановн колеги!
Дозвольте почати з приемного. Дозвольте вшану-вати наших гостинних господарiв i вручити Почесну вщзнаку нашо! академп — Золоту медаль iM. М.1. Ту-ган-Барановського ректору Нащонального ушверси-тету державно! фшансово! служби Укра1ни, академiку нашо! академп Пашку Павлу Володимировичу за зна-чний особистий внесок в подготовку кадрiв.
На виконання постанови наших Зборiв щодо вшанування пам'ятi Миколи Григоровича Чумаченка подовжено нагородження медаллю iменi першого Президента АЕН Укра!ни «За значний внесок в еко-номiчну науку». Цього року дозвольте вручити цю нашу вiдзнаку ВОЛОДИМИРУ ЯКОВИЧУ ОМЕЛЬ-ЧЕНКУ — за багаторiчну працю заступником декана економiчного факультету Донецького нацiонального унiверситету.
В Тернополi проведена чергова Всеукра!нська на-уково-практична конференцiя присвячена М.Г. Чу-маченку, в Iнститутi економiки промисловосп НАН Укра!ни готуеться до друку черговий збiрник наукових праць «П'яп Чумаченк1вськ1 читання», який вже став щорiчним у вiддiленнi нашого шституту, яким керував М.Г. Чумаченко. Хочу також нагадати що ми заплану-вали до 95-! рiчницi з дня народження Миколи Григоровича Чумаченка видати монографда «Академiк М.Г. Чумаченко у споминах i роздумах сучасниюв», тому ще раз прошу й закликаю ветх у кого е що запропону-вати Президп АЕН Укра!ни, як колективному упоряд-нику матерiалiв для цiе'i книги, по можливосп поква-питися з передачею матерiалiв. Прохання подавати вщскановаш матерiали i тексти в електроннш та розд-рукованiй формах на нову адресу Президп в м. Киевi по вул. Желябова 2, к.304.
Але життя не зупиняеться, час плине. Ми можемо чесно пишатися тим, що на протязi всього цього часу не були осторонь, а завжди намагалися надати поси-льну допомогу керiвництву кра!ни та !! регюшв. Не був виключенням i минулий рж. Можна не сподiватися, що нишшнш рiк ще раз жорстко протестуе владу на !"! здатшсть створити реальний майданчик для зростання нацiонально'i економiки. Попри незначну макроеко-номiчну стабiлiзацiю, у 2016 р. Укра!ш так i не вдалося створити базу для впевненого економiчного пiдйому. Тому i цього року перед вггчизняною економiкою стоять деклька виклиюв, вiд адекватно! вщповда на якг залежатиме доля нашо! кра!ни в найближчi к1лька роив. Серед них — необхщшсть ютотного нарощування обсягiв експорту, залучення внутрiшнiх i зовнiшнiх ш-вестицш, стабiлiзацiя банювського сектору, зниження боргових ризиюв та iншi.
Минулий 2016 р. пришс першi ознаки слабко! макроекономiчно'! стабiлiзацi! та виходу з рецесГ!. Еко-номiчне зростання, за ощнками Мiнiстерства економ-розвитку i торгГвлГ, склало 1,8%. Загальмувалися темпи шфляцп (12,4% рГк до року в грудш 2016 р.) i девальваций (за 2016 р. курс гривш стосовно долара знизився на 13,3%). Плалжний баланс залишаеться додатним, i пГсля дворГчного стрГмкого падiння почала зростати
реальна заробiтна плата (+8,4% рiк до року в листопадi 2016 р.). Однак говорити про остаточне видужання економiки зарано. Слабке економiчне зростання торiк було досягнуте на основi дуже низько! статистично! бази. Одшею з ознак мляво! економiчно! активностi е високий рiвень безробитя. У третьому кварталi 2016 р. вш залишався на рiвнях, близьких до iсторичних мак-симумiв, i становив 8,8% (що на 0,2% вище порiвняно з аналогiчним перюдом 2015 р.). Цього року рiвень безробiття також залишиться близьким до 9%. Навггь до початку 2020 р. при зростант економiки вщповщно до урядових прогнозiв (3% у 2017 р. i 4% у 2018— 2019 рр.) Укра!на ще не досягне рiвня 2013 р. (стано-витиме тшьки 95,2%).
Великий економiчний розрив м1ж Укра!ною i ев-ропейськими сусiдами з 6С зберiгаеться i загрожуе по-дальшим збшьшенням. На початок 2016 р. подушовий ВВП в Укра!нi становив приблизно 1/6 вщ рiвня Польщь Для скорочення розриву хоча б до 1/2 Укра!ш потрiбно зростати значно швидше — не менш як 30 роив iз темпами приросту 6% на рж. Створення умов для такого динамiчного зростання на середньострокову перспективу i мае бути крш^ем усп1ху при оцшщ еко-номiчноТ полiтики як цього, так i на наступнi роки.
На жаль, у 2016 р. в Укра!ш так i не було створено базу для швидкого економiчного пiдйому. Економiка залишаеться ослабленою через негативнi наслiдки АТО, деiндустрiалiзащ!, фiнансового шоку, зниження купiвельно! спроможносп громадян i поганого швес-тицшного клiмату. Встановлення мiцного миру в Дон-басi полiтичними iнструментами та рештегращя поки що не контрольованих Укра!ною територiй залишиться головним полгтичним завданням 2017 р. Крiм того, iснують i iншi проблеми, яю необхiдно вирiшити в найкоротшi термiни.
По-перше, потрiбен позитивний перелом у динамЫ експорту. Експорт падае четвертий рiк поспiль i стано-вить трохи бшьше половини вщ рiвня 2013 р. Зона вь льно! торгiвлi з 6С поки що не стала компенсатором втрат вщ руйнування торговельних зв'язюв iз кра!нами СНД. Тiльки за етчень—листопад 2016 р. експорт у кра!ни СНД упав на 24,2% (1,734 млрд дол.), а в кра!ни 6С зрiс лише на 3,1% (0,367 млрд дол.). Це суттево обмежуе зростання мало! вщкрито! економiки Укра-!ни, розмiр яко! в доларовому обчисленнi за остант три роки й так стиснувся бшьш як удвiчi. Було б наТвно сподiватися, що очiкуване пожвавлення внутрiшнього попиту стане основним драйвером економжи краТни. Треба переходити до бшьш прагматично! та масштабно! пщтримки експорту, у тому чи^ при виходi на европейсью ринки та ринки третiх кра!н, зокрема Азп та Африки. Вибiр iнструментiв визначатиметься наяв-ними фшансовими ресурсами й мистецтвом викорис-товувати в нащональних iнтересах пiдписанi кра!ною мiжнароднi угоди. Прийняте наприкiнцi минул ого року ршення про створення Експортно-кредитного агентства — крок у правильному напрямку. Щоправда, початок дiяльностi агентства можуть перенести на 2018 р. Перед урядом постае непросте завдання довести м1жнародним партнерам необхщшсть цього ш-
струменту для тдтримки вгтчизняного експорту або запропонувати новий. Саме реальний прорив в обся-гах експорту мае стати одним з iндикаторiв ycnixy цього року.
Другий виклик пов'язаний i3 необхiднiстю ктотно наростити внутрiшнi i зовтшт швестищь За першi три квартали 2016 р. капiтальнi швестицп збшьшилися на 16,9%. Однак це тдвищення досягнуте з дуже низько! бази. Рiвень капiтальних iнвестицiй торiк залишився на 16% нижчим за рiвень 2013 р., не вщповщаючи за-вданню забезпечити стiйке зростання. Частка валового накопичення основного катталу (iнвестицiй) у ВВП за дев'ять мюящв 2016 р. в Укра!ш становила 13,5% (2014 р. — 14%, 2015 р. —12%). Нормальним для щдт-римки економiчного зростання вважаеться показник хоча б 20% ВВП. А у швидкозростаючих кра!нах цей показник значно вищий (наприклад, у Кита! — понад 45%, 1ндонезп — 33, Швденнш Коре! — 30%). Джере-ла iнвестицiй поки що вкрай обмеженi. Частка вало-вих внутршшх заощаджень низька: за тдсумками 2015 р. — 13,5% ВВП в Укра!ш порiвняно з 23,5% у Польщь Незважаючи на зростання гривневого креди-тування пiдприемств, сумарний кредитний портфель за 2016 р. знизився. Зовшшш ринки для нових коме-рцшних запозичень залишаються закритими (розмь щення 25 сiчня Kernel п'ятирiчних облiгацiй на 500 млн дол. точно не стане масовим явищем). Фондовий ринок узагалi зник з радарiв iнвесторiв. Незважаючи на наявшсть двох рад по робота з швесторами (при президентовi i прем'ер-мiнiстрi), iнвестори в Укра!ну не поспшають. Левова частка припливу прямих шо-земних iнвестицiй (2,2 млрд з 3,8 млрд дол. за 2016 р.) тшла на рекапиатзащю банив з шоземним катта-лом, а не в реальний сектор.
Розрекламоваш кроки з дерегуляцп, на яку зро-била ставку ниншня влада, ситуацп кардинально не змшили. Бiзнес-клiмат залишаеться несприятливим, а довiра потенцiйного iнвестора до кра!ни — низькою. Про це, зокрема, свщчить iндекс iнвестицiйно! актив-ностi EBA, який залишаеться в негативнiй зош, зни-зившись з 2,88 у першш половинi 2016 р. до 2,85 — у другш. За шдексом комфортностi ведення бiзнесу Forbes у 2016 р. Укра!на посла 74 мiсце зi 139 кра!н (у 2015 р. — 61 зi 144 кра!н). Причини CT^i — незахище-нiсть прав власноси, недовiра до судiв (63% насе-лення, за опитуванням, проведеним проектом "Вщк-ритий суд"), рейдерство, висока корупцiя.
Без кардинального полiпшення захисту прав власносп й бiзнес-клiмату не можна побудувати платформу для динамiчного економiчного розвитку кра-!ни. Боротьба з корупцiею та продовження судово! ре-форми мають отримати новий iмпульс у реалiзацi! вже прийнятих закошв. Однак критерiем устху, а отже, сигналом для швестора стане не поява ще одше! ради iнвесторiв i навiть не гучна "посадка" 2—3 корупщоне-рiв. Цим критерiем мае стати прихщ в Укра!ну цього року двох-трьох великих як1рних iноземних iнвесторiв, готових вкласти свiй капiтал у нефшансовий сектор кра!ни.
Третiй виклик залишаеться в баншвськш сферi.
Банк1вська криза з вiдставкою голови НБУ Валери Гонтарево! не зак1нчилася й продовжуе генерувати си-стемний фiнансовий ризик. Банки не кредитують реальний сектор економiки i продовжують зазнавати збитюв (-18,9 млрд грн за 11 мюящв 2016 р.). Реальна частка поганих кредита у великих банках "зашкалюе" за 50%, а з валютно! шотеки фiзосiб становить i всi 80—85%. Третiй рiк тривае так зване «очищення» бан-ювсько! системи, i нацiоналiзацiя найбшьшо! фшуста-
нови в краIнi — Приватбанку — показала, що цей про-цес також ще далекий вщ завершення. Потрiбна ско-ординована робота НБУ, уряду й коалщи iз завершення реабiлiтацiI банк1вського сектору. Переб^ нащ-оналiзацiI "Привату" i мiнiмiзацiя пов'язаних з цим процесом ризиюв, а також зусилля щодо захисту прав кредиторiв, розчищення баланмв банк1в у 2017 р. ста-нуть тестом на здатнiсть влади вщновити здорове кре-дитування економiки. I якщо при черговому деклару-ваннi доходiв вищими держчиновниками мшьйони 1х-нього "кешу" добровольно перетворяться на вклади в украшськш банювськш системi, можна буде сказати, що ми на правильному шляху.
Четвертий виклик пов'язаний зi зростаючими бор-говими ризиками. За оцiнками МВФ, сумарний держ-борг на юнець 2016 р. перевищив 90% ВВП. З ураху-ванням нацiоналiзацiI Приватбанку у 2017 р. цей показник може досягнути 95% ВВП. Зростае бюджетна "цша" обслуговування держборгу: з 3,3% ВВП у 2014 р. до 4,6% 2016 р. Шки виплат за кредитами МВФ настануть у 2018 р., а за реструктуризованими еврооб-лтащями — у 2019 р. Усього в 2017—2019 рр. Укра1на повинна погасити за зовншшми боргами близько 14 млрд дол., у тому чи^ 11,4 млрд — у 2017—2018 рр. Для порiвняння: золотовалютш резерви (ЗВР) НБУ на юнець 2016-го становили лише 15,5 млрд дол. Чи готова економ^ кра1ни до "боргового шоку"? Збере-ження макроекономiчноI, а також боргово1 стабшьно-стi прямо залежатиме вiд продовження ствробггни-цтва з м1жнародними фшансовими органiзацiями (МФО) i здатностi максимiзувати для краIни плоди цього ствробггництва. У цьому планi на жаль альтер-нативи зовнiшньому ф1нансуванню Украши донорами поки що немае. За останш три роки УкраIна одержала вщ м1жнародних фiнансових органiзацiй (МФО) 17 млрд дол. на макростабМзащю. Але це не безопла-тна допомога, а кредити (нехай i за пшьговою ставкою), яю треба в!ддавати. Тому украIнськiй владi вже давно час перестати розглядати програму цього ств-робiтництва виключно як "кубишку" для покриття ко-роткострокових розривiв у фiнансуваннi. Ця програма мае стати якорем i шструментом для глибоких iнсти-туцюнальних та структурних змiн, як1 закладають базу для стiйкого зростання i можливостi розрахуватися за боргами у майбутньому. Якщо це правило не працюе, отже, треба мiняти виконавщв програми чи II напов-нення, або i те й шше.
Протягом звiтного перiоду Президiею нашо! ака-демiI, дев'ятьма вiддiленнями та шютьома peгiональ-ними центрами, членами академп проведено значну роботу, спрямовану на тдготовку пропозицiй з метою виведення економiки краIни з кризи та реалiзацiI курсу реформ, спрямованого на модершзащю сучас-ного суспшьства.
Члени нашоI АкадемiI активно працювали над на-уковими розробками та практичним втоленням у життя заходiв та програм реформування економiки, брали участь у науковому супроводженш сощально-еконо-мiчних перетворень, дослiдженнi проблем прогнозу-вання та стратегiчного планування розвитку вгтчизня-ноI економiки, лiквiдацiI II структурних диспропорцш, розвитку людського потенщалу, а також науковому обГрунтуванню виршення проблем економiчноI iнте-грацiI, в контекси виклик1в свiтовоI рецесiI та очiку-вань другоI хвилi свгтово! економiчноI кризи, визна-чення прюритетних напрямiв модернiзацiI сусполь-ства, економiчноI i соцiальноI полiтики в загально-державному та регiональному вимiрах.
Поди останшх трьох роив у Криму i на Донбас перевернули все шкереберть. Загалом реальний стан справ пiдтверджуe подальше сповзання кра!ни в реце-сiю, поглиблення вщтворювальних диспропорцiй в економiцi, попршення стану державних фiнансiв та зростання корупцшно! i рейдерсько! активностi в уах сферах господарювання i суспшьного життя. Ситуацiя ускладнюеться деструктивними дiями «критиюв влади» та поширенням негативних настро!в, що стри-мують розвиток як держави, так i особистость Крiм того не можна не помiчати й того, що птч-о-птч i3 руйнуванням духовним iде руйнування економiчне. Практично вичерпано величезний промисловий багаж, що дiстався нам вщ радянсько! епохи. Кра!на стр!мко втрачае залишки сво!х високотехнологiчних виробництв, конкуренты галузi, ринки, переваги. Ук-ра!на, що продовжуе хворiти духовно, все бшьше на-бувае ознак i економ!чно! катастрофи. Нам, вченим-суспшьствознавцям, необхiдно формувати суспшьну думку про те, що подолання кризових явищ та вщ-новлення позитивно! динамiки розвитку досягати-меться лише спшьними зусиллями держави i суспшь-ства, з урахуванням глобальних виклиюв, оскшьки, на жаль, економiчна криза у свт також ще не подолана.
На мою думку, революцшт поди на Майдаш, як i будь-яка буржуазно-демократична революцiя мали привести до розширення можливостей та шщативи людей бiзнесу, до розвитку креативного середнього класу (який в Укра!ш поки що становить на жаль бли-зько лише 10—12% вщ населення). Середнiй клас е за-звичай носieм демократичних цiнностей. Демокрапя сильна в кра!нi тодi, коли вона усвщомлюеться як ш-струмент для досягнення цшей у руках середнього класу. Це — прописш ютини. Якщо ми зараз реально вщмовляемося вiд промислово! складово!, вщ розвитку економiчного потенцiалу кра!ни, вщ нових прозорих форм ведення бiзнесу, значить, процес, який назвали Револющею не став таким за своею суттю, а став зви-чайним «бунтом опозиц!!»?
Говорiмо вiдверто: у бшьшосп сучасних укра!н-цiв — абсолютно утриманський пiдхiд до евроштегра-цi!. Мовляв, ми станемо частиною бвропи, i бвропа зробить нас багатими. До реч!, цей же пщхщ соцiологи спостерiгали й у рядi iнших переважно православних кра!н — у Болгар!!, Румун!!, Грец!!, деяких держав ко-лишньо! Югослав!!. Свого часу Радянський Союз при-вчив сво! «кра!ни-сателiти» — як власш республiки, так i кра!ни Ради Економ!чно! Взаемодопомоги (РЕВ), до багаторiвневого патерналiзму й утриманства. Але ж бвросоюз не благодiйна оргашзащя, яка переймати-меться питанням, як !м облаштувати Укра!ну. Кер!в-ництво бС навряд чи прокидаеться з! словами: "Що ти зробив для Укра!ни?". Та й чинник Рос!! — до останн!х час!в — найбшьшого ринку й торговельного партнера — постшно тяж1тиме над гаслами про одв!ч-ну европейськ1сть Укра!ни. За оц!нками експерт!в втрати вщ розриву торговельно-економ!чних зв'язк1в з Роетею можуть скласти до $7 млрд в рж. При цьому йдеться про вщносно високотехнолог!чний експорт, втрата якого не може бути компенсована зниженням мит на експорт в бвросоюз, куди Укра!на поставляе переважно сировину, натвфабрикати i !нш! товари з низькою доданою вартютю. У цих умовах заходи, спрямоваш, як стверджують в Кабмш, на «подолання катастрофи», а по суп, на отримання за будь-яку ц!ну кредиту МВФ, ще б!льше знекровлять еко-ном!ку, поставлять громадян на грань або нав!ть за грань виживання. Нащональна валюта за минулий рж вже знец!нена майже втрич! що призвело до
сплеску ц!н. Зростання тариф!в ЖКГ, сувора еконо-м!я витрат у бюджетн!й сфер! i сфер! соц!альних ви-плат доб'ють споживання, за рахунок якого еконо-мжа якось трималася останн!ми роками.
В останш роки тональнiсть дискусш на европейсь-ких м1жнародних форумах вщчутно змiнюеться. На тлi потужних трендiв европесимiзму на европейських тере-нах i невизначеностi майбутньо! полггаки ново! адмЫс-траци США як щодо Укра!ни, так i щодо 6С европейськ експерти вщчутно розгубили звички зверхньо докоряти УкраШ за зволжання в реформах i зосереджеш на пошу-ках ново! моделi для самого бвросоюзу. Механ!зми останнього також яскраво продемонстрували свою не-!деальн!сть i потребують терм!ново! модершзацп, особливо у св!тл! низки майбутшх вибор!в у пров!дних кра!нах бС. У цих умовах консол!дован!сть позицш у ставленн! до Укра!ни пом!тно ослабла, що, зокрема, продемонстрував i нещодавн!й традиц!йний, уже деся-тий Форум бвропа—Укра!на, що вщбувся наприк1нц! с!чня у польському Жешув!
Гасло, п!д яким готувався форум, — "Шанс, який не можна втратити", виглядав настшьки неодно-значно-символ!чно, що орган!затори нав!ть не ризик-нули розм!стити його в остаточних документах заходу. Вочевидь уже не лише Укра!на перебувае щд ризиком втратити европейське майбутне, а й у самому бвросоюз! реальною е криза подальшо! перспективи. Поки що ця криза, як правило, пщсилюе сумнозвюну "втому вщ Укра!ни". Проте, як в!домо, спшьшсть проблеми — перша сходинка на шляху до знаходження спального ршення. Щоб усв!домити суть еврошансу для Укра-!ни, потр!бно насамперед правильно зрозумгги пщ-Грунтя та мотиващю европейських прагнень сусп!ль-ства. I перш за все вщмовитися вщ спрощеного розу-м!ння членства в бС як шбито мети, що спонукала сусп!льство до радикальних змш. М!ж тим на бвро-майдан(и) сотш тисяч людей вивели мотиви значно б!льш приземлен!. Люди небезпщставно спод!валися, що рух у напрям! евро!нтеграц!! i насамперед Асоща-щя з бС стануть важелем, який дасть змогу вийти з пастки корупц!! та не!нклюзивно! влади, i водночас мотиватором для само! влади, що спонукатиме !! до бажаних сусп!льством зм!н.
Збунтувавшись проти не!нклюзивно! ол!гарх!чно! модел!, укра!нське сусп!льство ще нер!дко залишаеться в полон! т!е! дитячо! хвороби, коли здаеться, що !нклюзивноси можна досягти, коли щось в!д!брати в одних i роздати !ншим. Проте шституцшний перех!д мае завершитися введенням прагнення до справедли-вост! у конструктивне русло, яке являе собою евро-пейська модель розвитку, що юторично формувалася саме на засадах шклюзивноси, базуеться на верховенств! права, консолщованоси та конструктивн!й коопераций сп!льнот, виходячи з! сп!льних штереав. А отже, й реальний устх чи неусп!х евро!нтеграц!! оцшювати-меться суспшьством за цими критер!ями. I саме !х не-виконання, а зовам не технолопчш та безпосередньо дотичш лише до незначно! частки сусп!льства звол!-кання з безв!зом чи ненадання перспективи членства, сприйматимуться (i сприймаються) сусп!льством як реальна зрада.
Найбтьша, майже фатальна помилка бвропи сьо-годнi — в тому, що вона досi недооцiнюе нишшнш р1вень украшсько! iдентичностi. В бС дос! бояться повер-нення Укра!ни в русло пострадянського розвитку, в!дмови в!д проевропейсько! ор!ентац!!. Якби розу-м!ння незворотноси зм!н в Укра!н! у партнер!в з бС усе ж юнувало, вони мали би п!дстави активнше щд-тримувати конкретн! зм!ни в нашш кра!н!, ширше за-
лучати до cboïx проекив i цим змiцнювати ïï евроште-грацiйну opieHTOBaHicTb. На жаль, обмежешсть як Mi-ждержавних, так i мжособиспсних KOHTaKTiB такому poзумiнню не сприяе. Виступаючи на фopумi в Же-шувi, кoлишнiй пpем'ep-мiнicтp Литви Андрюс Ky6i-люс вiдзнaчив реальшсть концептуально'1 кризи в Ук-païm: внacлiдoк агресп з боку РФ суспшьство вже в жодному paзi не прийме пpopociйcькoгo вектора розвитку, проте розчарування у можливосп досягти зга-даних вище сутшсних змiн через прогрес евроштегра-цИ може призвести також до втрати популярносп i ев-ропейського шляху. Тому спшьнота зрештою може схилитися до вибору третього шляху. Вщ себе зазна-чимо, що, припинивши реформи за европейським зразком, цей третш шлях де-факто дуже швидко ско-титься до ново'1 версп oлiгapхiчнoï мoделi нацюнал-по-пулicтcькoгo розливу.
Отже, час для европейського шансу Украши не безмежний. Показовим е урок Молдови. Два десяти-лггтя тому вона теж була eвpoopieнтoвaнoю крашою й нaвiть поплатилася за цю opieffra^Ki теpитopiaльнoю цiлicнicтю та втратами у громадянсьюй вiйнi. Зараз Молдова демонструе, що вiдбувaeтьcя з крашою, яка на довгий час зависае у переходному перюд^ й суст-льство перегоряе, позбавлене бoнуciв послщовного прогресу в eвpoiнтегpaцiï.
Щоб розшзнати, в чому полягае шанс для бвропи, пoтpiбнo уcвiдoмити, що тдГрунтя сучасного евро-скептицизму полягае у розмивант головно!' конкурент-hoï переваги европейсько'1 моделi — ïï шклюзивность За-гравшись у вipтуaльнo-бюpoкpaтичнi побудови, евро-пейсью чиновники банально втратили курс динaмiч-них змiн, що в останне десятилитя вiдбулиcя у глоба-лiзoвaнiй екoнoмiцi, яка дедaлi мiцнiше Грунтуеться на мережевих засадах, i не помнили, як еврорегуляцп пе-ретворилися на гальмо розвитку спшьноти, бо розви-ток екoнoмiки пiшoв шляхом, який потребуе шшо'1 по-лiтики. бвроштегращя у такому виконанш стала сприйматися як чинник витюнення значних сощаль-них груп iз продуктивних суспшьних пpoцеciв. Це piзкo послабило европейську iдентичнicть нацюналь-них спшьнот, викликавши масовий евроскепсис i вщ-центpoвi рухи. I все ж дуже важливо усвщомлювати минущicть нинiшньoï кризи eвpoiдентичнocтi. Втрата шклюзивносп, звужуючи горизонт мислення особис-тocтi, зaкoнoмipнo веде до поширення пoпуляpнocтi нaцioнaлiзму, а вiдтaк, i нaцioнaл-пoпулiзму. Проте лoгiкa розвитку досить швидко пщштовхне розвине-ний свгт до poзумiння, що в сучасних екoнoмiкaх до-сягнення динaмiзму нацюнального розвитку як ос-нови общяних тими ж нaцioнaл-пoпулicтaми ство-рення робочих мюць, зростання дoхoдiв i потужноси нaцioнaльнoï екoнoмiки вже нерозривне з участю вп1-чизняних компанш у глобальному пoдiлi пpaцi. Що знову поставить на перше мюце порядку денного роз-будову глобально'1 та pегioнaльнoï cпiвпpaцi.
До реч^ найбшьш зрозумшо це новим членам 6С. Якщо об'ективно поглянути на остант два з половиною десятилитя гхньо1 icтopiï, то побачимо показову юторда уcпiху гхшх евроштеграцшних реформ для на-цioнaльнoгo розвитку. I сьогодш вони перебувають у перших рядах пpибiчникiв реформування бвросоюзу, чим демонструють приклад oптимiзму багатьом зара-женим " вipуcoм Брекситу" пoлiтикaм i спшьнотам Ста-poï бвропи.
Вiдновити европейську iдентичнiсть нацюнальних спiльнот можливо лише через вщновлення iнклюзивностi европейсько'1 моделi. Екoнoмiчним пщГрунтям для цього е становлення ново! мережево'1 екoнoмiки, в
яюй головну роль вдаграе людина i яка, вщтак, е ор-гaнiчнo шклюзивною. Iдеoлoгiя pеiндуcтpiaлiзaцiï 6в-ропи на ocнoвi становлення тако'1 ново'1 екoнoмiки вже поступово впроваджуеться у рамках концепцп проми-слового ренесансу, ухвалено'1 бвропарламентом у 2013 р. Серед нових джерел iнклюзивнocтi для переза-вантаження европейського проекту у широкому вимipi варто також розглядати розвиток малого бiзнеcу та пiдпpиeмництвa як оптимальних цеглинок для побудови мережево'1 екoнoмiки, зокрема сприяння гх вклю-ченню до м1жнародно'1 ствпращ (що втшюеться шляхом pеaлiзaцiï Акта малого бiзнеcу 6С), шдтримку розвитку локальних спшьнот, зокрема через розши-рення транскордонно'1 cпiвпpaцi (еврорегюни), а також вiдтвopення сучасного продуктивного сощального кaпiтaлу, здатного будувати комушкацп в рамках мережево'1 екoнoмiки.
Проте надати довгостроковий вимip глибоким структурним змiнaм европейсько'1 екoнoмiки можливо лише через забезпечення дифузп сучасних цифрових технoлoгiй (1ндустрп 4.0) до широкого спектра секто-piв екoнoмiки нижчих технoлoгiчних уклaдiв. Останш пpедcтaвленi в основному у крашах европериферп та, нaйпoкaзoвiше, в Украшь З одного боку, в умовах ви-чеpпaнocтi тpaдицiйних конкурентних переваг циф-рова мoдеpнiзaцiя галузей е вельми прибутковою й мае защкавити швестс^в, а також формуватиме нoвi ринки для европейсько'1 продукцИ як iнвеcтицiйнoгo, так i споживчого призначення. З iншoгo — тдвищення ефективнocтi використання pеcуpciв краши-рецит-ента генеруватиме нoвi доходи, а отже, прискорюва-тиме екoнoмiчну динaмiку та зростання добробуту. Утворюватиметься cинеpгiчний ефект для розширення екoнoмiчних взаемозв'язк1в, яю, у свою чергу, створять нове тдГрунтя европейсько'1 iдентичнocтi. За-вдяки створенню нacкpiзних пpoектiв i кооперацшних лaнцюгiв формуватиметься новий вимip pегioнaльнoï кoнкуpентocпpoмoжнocтi, що е актуальним в умовах мультиполярного cвiту.
Слщ наголосити, що така модель кооперацп в жодному paзi не означатиме посилення ресурсно'1 експлу-атацп пеpифеpiйних краш. Навпаки, сучасна мережева економ^ максимально зближуе виробника i спожи-вача, зменшуе сировинно-ресурсну залежшсть через зростання ефективнocтi використання ресурав та змiну само'1 гх структури, в як1й на перших ролях перебувають праця, штелект, шформащя тощо. Важливо, що на цих напрямах i Украша, i бвропа можуть разом шукати шляхи виршення спшьно'1 проблеми не-шклюзивность I на зaлученнi до цього пошуку могла б бути побудована нова стратепя щодо Украши, яка ниш втрачена через припинення процесу розширення бвросоюзу, а отже, неможливють запропонувати на-шш кpaïнi визначену перспективу еврочленства.
Нapaзi ключовою перешкодою для залучення Украши до тако'1 ланцюгово'1 cпiвпpaцi е проблема ко-рупцп, яка piзкo знижуе ефективнicть влади та при-вабливють коопераций. Будучи зaцiкaвленим у поглиб-леннi cпiвпpaцi з Украшою як вaжелi вiднoвлення ш-клюзивнocтi розвитку, 6С може перейти вiд пасивного вичжування, доки украшська спшьнота спроможеться власноруч подолати кopупцiю, до штенсифжацп впро-вадження европейських практик дiяльнocтi opгaнiв влади i суспшьства, яю, будучи пpoдуктивнiшими для суспшьства, мають витicнити кopупцiйнi мехaнiзми. Зрозумшо, що для цього бврот пoтpiбнo буде зробити важливий концептуальний крок — усвщомити, що Украша виросла з коротких штанщв безмовного одержу-вача iнcтpукцiй з европейського центру i потроху на-
бувае власно! cy6'eKTHOCTi — не лише на piBHi влади, а головне, на piBHi громадянського суспшьства. Подальше змiцнення суб'ектносп Украши як партнера 6С по-требуватиме паралельного руху за двома напрямами. По-
перше, потpiбна потужна участь 6С в iнституцiйнiй модершзац!! Украши, впpовадженнi iнституцiйних ме-ханiзмiв поглиблення eвpоiнтегpацiï, залученнi до про-цесiв виpiшення проблем загальноевропейського piв-ня, пошиpеннi комунiкацiй на piвнях держави, тери-тоpiальних громад, бiзнесу та особи. Зазначеним змь нам слщ сприяти на таких напрямах:
— розробка механiзмiв дорадчо! участ Украши на етапах пiдготовки ршень у групах i комiтетах бвро-пейсько! комiсiï (за прикладом учаси Норвег!!);
— створення розширено! експертно! групи щодо оцiнки пеpебiгу та проблем pеалiзацiï Угоди про асо-цiацiю, подальшого розширення спiвпpацi Украши та GC;
— iнтенсифiкацiя надання техшчно! допомоги органам державного управлшня та мiсцевого самовря-дування Украши в формуванш адекватних практик ïx-ньо! дiяльностi;
— формування спшьних iнститутiв розподшу та контролю за використанням мiжнаpодноï допомоги Укpаïнi;
— розвиток кооперац!! з дипломатичними ведомствами кра!н 6С щодо системно! пiдтpимки засобами економiчноï дипломат!! украшських експоpтеpiв на европейських товарних ринках;
— створення меxанiзмiв м!жнародно! спiвпpацi малих i сеpеднix компанш Украши та кра!н 6С;
— поглиблення транскордонного ствробгтни-цтва, насамперед на основi якнайповнiшого викорис-тання шструментарда eвpоpегiонiв;
— сприяння розширенню контактiв мiж дшовими об'еднаннями Украши та кра!н 6С;
— розширення м!жособиспсних контактiв на ос-новi впровадження безвiзового режиму для Украши та взаемного сприяння розвитку транспортних комушка-цш.
По-друге, в Укра!ш час вивести питання еврош-теграц!! iз суто сфери зовнiшньоï политики, де дипло-мати-пpофесiонали обговорюють юридичш тонкощi укладання та pеалiзацiï угод. Мають вiдбуватися зага-льний пошук спшьнотою сенсiв pеалiзацiï eвpооpieн-тиpiв та iнтегpацiя у европейськ! дискурси piзниx сфер життя. бвромайдан, по суп, уже розпочав таку кон-веpсiю eвpоiнтегpацiï, проте потiм процес знову вщш-шов до сфери вщповщальноста пpофесiоналiв-дипло-матiв. Наpазi дiалогу всеpединi кра!ни з цього приводу практично немае, вщтак, не формуеться шституцшна готовнiсть суспшьства до евроштеграцп, а pомантичнi eвpоочiкування дедалi драматичнше розходяться з прагматичними евровикликами.
Щоб дати гщш вiдповiдi на сучаснi виклики по-тpiбно зpозумiти та на ветх piвняx державного управ-лiння доводити одне: Украша повинна вести переговори з бвропою на piвниx, а не як бiдна родичка. Але для цього вона мае вщбутися не як об'ект европейсько! полiтики, а як суб'ект регюнально! полiтики. Укpаïнi для початку треба зробити все, аби стати регюнальним лщером (для прикладу вpiвень з Польщею та Туреччи-ною), запропонувати на свгтових ринках унiкальний конкурентоспроможний продукт iз високою доданою вартютю, стати цiкавою як полiтичний (i геополгтич-ний) партнер, i тшьки тодi можна порушувати з ак-тивних позицiй будь-як! iнтегpацiйнi питання.
Економiчнi й тоpговельнi пропозиц11, що 1х нинi диктуе бвросоюз, м'яко кажучи, не завжди вигiднi Ук-pаïнi. Це гра в одш ворота зi свiдомо зpозумiлим пере-
можцем. Насправдi складаеться враження, що бвропа вiддаляеться вщ Укра!ни, попри запевняння в близь-кому безвiзовому режимi та пщтримщ реформ. На-справдi квоти на поставки продукцп з Укра!ни в 6С, за твердженнями переважно! бшьшоси промисловцiв, просто смiшнi. Кра!на майже втратила можливiсть по-повнювати бюджет за рахунок транзиту з бвропи та до бвропи. Втрачено протекцюшстсью мехашзми в рiз-них галузях, зокрема й у сьльському господарствь Ок-ремi галузi економiки поставлено пщ загрозу зни-щення, наприклад машинобудування й суднобуду-вання, лггакобудування й космiчну галузь. Дiйсно, бв-ропi наша сучасна промисловiсть, навиъ нашi галузi з високою додатковою вартiстю, за великим рахунком, не потрiбнi. Але це аж шяк не означае, що вони не потрiбнi Укра!нi.
I тут нам потрiбно ще раз звернути увагу на те що УКРА1Н1 ПОТР1БНА НОВА «РОЗУМНА» 1НДУСТР1-АЛЬНА ПОЛ1ТИКА!
Протягом ХХ ст. Укра!на розвивалася саме як iн-дустрiальна держава. I! промисловий потенщал був одним iз найвищих не тшьки в СРСР (вш поступався лише Росшськш Федерац!!), а й у Схщнш бвропi. Якщо зробити невеликий ретроспективний аналiз, жодна держава Ради економiчно! взаемодопомоги (хто ще пам'ятае про таке економiчне об'еднання) не могла зр1внятися з УРСР за обсягами промислового вироб-ництва. Ба бшьше: можна смшиво стверджувати, що Укра!на (в межах Союзу) була донором для багатьох !з центрально- i схiдноевропейських держав, !хн!х еко-ном!К.
За роки незалежностi багато чого змшилося — народну власшсть радянських часiв приватизували, ча-стково модершзували; час теж вн!с корективи — багато пщприемств перепрофшювалися або знайшли нов! ринки збуту. Але все-таки промисловий потен-щал продовжував бути основою укра!нсько! еконо-м!ки.
Адепти европейсько! !нтеграц11 вказували (при-чому справедливо) на те, що шдустр1альний сектор е одшею з перешкод на шляху евроштеграцп: жорстко регламентований Спшьний ринок европейських держав не був готовий поглинути Укра!ну з !! промисло-в1стю. Питання впиралося, по-перше, у квоти на про-мислову продукц1ю, по-друге, у стандарти; по-трете, в необхщшсть багатомшьярдних компенсац1й за за-криття ц1лих сектор1в економ1ки. Угода про асощащю з бС теж передбачала, що Укра!на невдовз1 може опи-нитися в ситуац!!, за яко! низка п1дприемств (зокрема флагмашв укра!нсько! 1ндустр1!) будуть змушен1 при-пинити роботу, 1 про це чесно попереджали 1 члени нашо! Академ!! ще в 2013 р. На жаль, у гоншта за ефе-ктною, десь нав1ть позерською зовн1шньопол1тичною перемогою укра!нське кер1вництво не думало про мехашзми пом'якшення удару по укра!нськш економ1ц1 за принципом: "Я подумаю про це завтра".
За останш роки в Укра!н1 склалася катастроф1чна ситуац1я в промисловост! Частина об'ект1в перебува-ють на неп1дконтрольн1й Укра!н1 територ!! (1 якщо го-ворити об'ективно, це позначаеться й на д1яльност1 пщприемств на " основн1й" територ!! кра!ни, прим1ром, деяк! металург1йн1 п1дприемства пристосоваш п1д ву-г!лля, яке видобуваеться винятково на непщконтроль-н1й територ!!). Як результат, промислов1 г1ганти ("Шв-денмаш", "Азовмаш") практично зупинено. "Турбо-атом", "Мотор С1ч", НКМЗ, "Електротяжмаш" — на меж1 зупинки. П!д загрозою скорочення опинилися 2,5 млн робочих м1сць у сфер1 промисловост! Реко-мендац!! на кшталт "роб!гаик!в, що втратили робоче м1сце, треба стимулювати до того, щоб вони розвивали
сферу послуг", утотчш. Уявиъ собi процес створення подiбних робочих мюць та перетворення шахтарiв, слюсарiв, токарiв, ливарниюв, сталеварiв та шших на перукарiв, офiцiантiв, масажистiв, продавщв.
Всi цi та iншi сво! вимоги бiзнес виклав у вщпо-вiдному зверненнi на початку кытня 2016 р. до прем'ер-мiнiстра Украши, мшстра економiчного розвитку i торгiвлi, мiнiстра закордонних справ та голови представництва бС в Украши УкраIнськi експортери пропонують уряду якнайшвидше розпочати офiцiйнi консультацiI з бС: «Незважаючи на застосування режиму автономних торговельних преференцш на укра-Iнськi товари, замiсть збшьшення обсяпв експорту Ук-раIна отримала суттеве його зменшення». Так, 2015 р. експорт з Украши до бвросоюзу скоротився на 25% у грошовому вираженш, втрати валютноI виручки за рок перевищили 4 млрд дол. На початку 2016 р. негативна тенденщя не змшилася — експорт украшських товаров в бС скоротився на 6,3% i продовжуе дало знижува-тися. Головш причини такого зниження украIнськi експортери вбачають у замалих нетарифних квотах, в рамках яких здшснюеться поставка товаров без сплати омпортних мит. У першо мюящ 2016 р. квоти на експорт до бС бшьшоста конкурентоздатних, сшьського-сподарських товаров УкраIна вже вичерпала. ПримЬ ром, на початок березня використаш квоти на без-митний експорт в бС цукру, ячмiнноI крупи, боро-шна, меду, соку, кукурудзи. На 86,9% вичерпано квоту на оброблеш томати, на 74,5% на пшеницю м'яку, пшеничне борошно i гранули. Бшьш н1ж наполовину використано квоту з вовса.
Тому бознес у своему зверненш до уряду наполя-гав на збшьшенш квот для поставок украIнськоI про-дукцiI на ринок краIн бС. Зокрема, квоти на кукуру-дзяну муку можна було б збшьшити у 12 разов, на пше-ницю — у 2 рази, на виноградний сок — у 9 разов, на цукор — в 15 разов, на томати — у 3 рази, на боро-шно — в 2 рази, на м'ясо птицо та наповфабрикати оз неI — у 6 разов, а квоти на яблучний сж можуть бути скасовано зовсом. У свою чергу, Федерацоя роботодав-щв УкраIни питання перегляду обсяпв тарифних квот тдшмала у Брюссело, в ходо зустрочо оз найбшьшим бо-знес-об'еднанням бвропи ВштеззБигоре та пiд час за-сiдання украIнськоI сторони Платформи громадянсь-кого суспольства, що функцоонуе водповодно до Угоди про асоцiацiю УкраIна — бС. Не сприяе збшьшенню украIнського експорту до бвросоюзу i наявнiсть iм-портних мит, на водмону яких багато хто сподовався по-сля пiдписання Угоди про асощащю м1ж Украшою та бС. Тому украшський бiзнес вимагае також i зниження iмпортних мит на деяю товари переробноИ про-мисловоста та машинобудування.
Сво'1 пiдписи гад зазначеним зверненням поставили Федеращя роботодавцiв Украши, Рада пщпри-емщв при КМУ, Федерацiя роботодавцiв автомобшь-но'1 галузi, Всеукрашське об'еднання роботодавщв «Укрлегпром», Федерацiя роботодавцiв машинобущв-но'1 промисловостi, Всеукра'гнське галузеве об'еднання оргашзацш роботодавцiв хiмiчноI промисловостi, Союз шаывниюв Украши, Всеукрашський союз виро-бниюв будiвельних матерiалiв та виробiв, Федеращя роботодавщв скляноI промисловостi УкраIни. Рж — минув, а змiн на краще — не вщбулося!
Але оптимютичний iсторичний досвiд свiдчить: «Немае такого економiчного дна, з якого неможливо було б пiднятися за лiченi роки!». Це на практищ було доведено багатьма кранами. «У свт немае проклятих краш» — цю думку ще у 2010 р. висловив батько гру-зинських реформ Каха Бендуюдзе в одному зi своIх ш-
терв'ю. Iнодi здаеться, що в цьому правилi Бендуюдзе е винятки. Але якщо навиъ i так, чому цим винятком мае стати Украша? Не мае! Ва нишшш новi мщш еко-номiки вийшли з вшни з сусiдами або з самоI нижньоI точки свого полiтико-економiчного стану. Ц краши показали, що в свт немае дна, з якого не можна щд-нятися за юлька роков.
Наприклад, у другш половинi XX ст. той же 1зра-шь кожнi 10 роков приймав у себе по однш великой вшни Це не стало перешкодою для побудови держави з рiвнем ВВП в перерахунку на душу населення вище, шж, наприклад, у Япони. Як говорила про це диво iз-рашьський прем'ер-мшстр Голда МеIр: "У нас була секретна зброя — вщсутшсть альтернативи".
У 1949 р. банюр з Детройта Джозеф Додж прижав в Япошку в якостi спещального радника з фiнансових питань. Йому казали: "Ну ти що, дурень? Ти хочеш побудувати в Япони ринкову економ^? Це неможливо. Люди кланяються один одному в пояс. Це феодальна краша". Тим не менш знадобилося зоветм не-багато часу, щоб ос^вна економiка стала шновацш-ноI, з другим у свт за обсягом ВВП.
Сшгапур в 1965 р. тальки вийшов з вшни з Ма-лайзiею, мав проблеми iз засиллям китайського населення i був кинутий британцями без природних ре-сурсiв, навiть без доступу до бущвельного пiску. Батько сшгапурського дива прем'ер-мiнiстр Лi Куан Ю точно описав поди в свош краIнi в назвi мемуарiв «З третього свiту у перший. Iсторiя Сшгапуру». Тепер цю працю цитують навiть украIнськi полiтики як поетбник «Капiталiзм для чайниюв».
Чан Кайш^ засновник незалежноI держави Тайвань, i його партiя Гомiньдан у КитаI програвали всi битви протягом 14 роив. Але потам вони соли на ко-раблi i дременули з ПiднебесноI на острiв Фармозу (Тайвань). 3 млн лузерiв i 4 млн неписьменних селян-остров'ян — що з цього може вийти? Вщреклися вод соцiалiзму. Спростили податки, стабiлiзували валюту i так далi. Тепер 23-мшьйоний Тайвань — одна з най-багатших краIн свiту.
У 1970-х 1рландда за II нещасний вигляд називали "хвора людина бвропи". Приблизно тсда ж влада зро-била ставку на освiту, яюсно покращити людський ка-пiтал. Для залучення iноземних iнвестицiй в IрландiI з'явився спещальний орган — Агентство з шдус^аль-ного розвитку, що надае гранти та фiнансовi пшьги компашям, що розвивають бiзнес в краши Тепер ця краIна з 4,5-мшйонним населенням, порiвнянним з Донецькою, Дшпропетровською областями або з Киевом i КиIвською областю, виробляе товарiв i послуг на $256 млрд. За даними Центрального статистичного управлшня 1рланди, в 2015 р. економжа краIни за рiк зросла на 26,3%. Це свтэвий рекорд.
Словаччина i Чехiя у 1993 р. розкалися, як бiднi родичi. Майно долили за курсом 1 до 2. З промислових активiв Чехи дюталося все. Решта — Словаччини. Ди лили навиъ хокей. Чехiя завоювала всi трофеI. Словаччина змушена була починати з третьоI лии (С). Через юлька роив словаки увшшли в найвищу свгтову хо-кейну лiгу, в 2002 р. стали чемтонами свiту. Ниш 5 млн словаков, яю школи не мали потужноI промисло-воста, виробляють ВВП вище, н1ж у 45-мiльйонноI Ук-раIни.
Польща — жона сучасного стилю. Ключовий етап II перебудови — с^мка приватизащя. За два перших роки в руках корпоративного сектору вияви-лося 45% ветеИ промисловостi. Жодних ваучерiв або за-критих копiйчаних продашв за прописаним пiд одного покупця умовами. Тшьки кеш. Один з перших закошв
польського уряду — закон про шоземш швестицп. Цей документ скасовував обмеження на частку акцюнер-ного катталу для iноземцiв, встановлюючи податков1 пiльги для iноземниx iнвестоpiв, усував усi обмеження на вивiз прибутку та pозмip iнвестицiй. У 1999 р. Польща провела пенсшну реформу. Один з ïï аспекпв вимагав вщ кожного працюючого поляка у вщ понад 30 роив платити 12,2% в державний пенсшний фонд (ПФ), а 7,3% — перераховувати на особистий накопи-чувальний рахунок в недержавний ПФ (НПФ). За пеpшi чотири роки реформ у Польщi було створено 16 неурядових ПФ, яю керували близько 45 млрд злотих (понад €10 млрд). Вже до 2006 р. ця грошова маса зро-сла до €29,5 млрд, а до 2011 р. — перевищила €50 млрд. Ц1 приватш кошти брали участь у великш i малш приватизации.
Звичайно, це далеко не повний список стр1мких пщйом1в. Але достатнiй, щоб прийняти формулу Кахи Бендукидзе: "У св1т1 немае проклятих краш". I ось ще сказане ним в 2010 р.: "В Украши е вс1 шанси або за-лишитися найбгльшою нерозвиненою крашою 6в-ропи, або стати одшею з найбагатших европейських краш". Так, зм1ни неминучi, так! умови м1нливого св1ту, переходу на новий технолопчний уклад. Але це мае бути еволющя завдовжки в поколшня, а не катас-тpофiчне цунам1 на догоду негайним потребам.
Наспpавдi деiндустpiалiзацiя може обернутися для краши значно жорстоюшим експериментом над суспгльством, н1ж сама iндустpiалiзацiя 30—40-х роив минулого столгття, основним по61чним ефектом яко'1 стала спроба знищити класичне украшське село. Де-iндустpiалiзацiя — може вилитися в знищення про-мислово'1 м1стоутворючо1 основи сучасних украшських м1ст, 61льш1сть яких pозташованi на Сход1 Украши.
З другого боку ми не можемо 1гнорувати i ште-реси iмпоpтеpiв, торговельно'1 елгти, оф1сних пращв-ник1в i тих, кого класики понад сотню роив тому назвали др16ними крамарами, а в сучасних умовах — чи-сельних представниюв малого та середнього б1знесу. У цьому сена природа iндустpiальниx м1ст i м1ст торго-вельних зовс1м piзна. I обидва типи мають право на юнування в нашш кpаïнi. Гаслом мае бути: «Ствюну-вання, а не витюнення одних 1ншими! Синерпя взае-модп, а не Руша взаемного знищення!»
Не деiндустpiалiзацiя, а саме нова, «розумна» ш-дустpiалiзацiя — оpieнтована на ч1тко визначеш, в тому числ1 нов1 ринки та сектори економiки, на мо-деpнiзацiю виробництва, на конкретний сегмент спо-живання — необxiдна ниш Украшь Це дасть нов1 ро-6оч1 м1сця громадянам, нов1 надходження до бюджету, нов1 кошти для розвитку. При цьому стимулювати слщ передус1м внутршнш ринок — це до питання про ринки збуту. Саме розвиток шфраструктурних проекив виводив 1з глибоко'1 кризи i Сполучеш Штати, i Н1ме-ччину, i навгть Китай. Безумовно, це хороший рецепт економiчного пiднесення й для Украши.
ЗагальносвГтовим трендом, що народився в про-в1дних економ1ках, стае розум1ння, що в найближчi де-сятил1ття нацiональнi економiки матимуть зростання передус1м за рахунок стимуляцИ купiвельноï спромож-ност1 власного населення, монетизаци соцiальниx вщ-носин держави з громадянами, передових монетарних iнстpументiв, що е, по суп, прямим роздаванням грошей населенню. Це сприятиме зростанню сфери по-слуг, малого й середнього б1знесу. I це — теж сценарш для пщйому вгтчизняно'1 економiки.
Однак сл1д розумгти, що тальки навколо потужно'1 передово'1, сучасно'1, конкурентоспроможно'1 шдустрп в Украш (як i всюди у свт) можлив1 розвиток малого та середнього б1знесу, внутр1шнього ринку, зростання
реальних доход1в громадян, формування того самого, такого потр16ного, третього сектору, громадянського суспшьства. Без сучасно'1 «розумноЬ» неоiндустpiальноï основи жодне зростання неможливе.
Серед комплексу економiчниx, полгтичних, соц1-альних та 1нших причин, яю обумовили нездатнiсть в1-тчизняно'1 економiки г1дно протистояти викликам ни-н1шньо1, та мабуть i наступних криз, без яких саме ю-нування ринково'1 економiки е неможливим, однieю 1з визначальних, е саме невщповщшсть якост1 техноло-г1чного розвитку Украши остантх рок1в сучасним св1-товим тенденцiям. Загальна вiдсталiсть технолопчно'1 бази нацiональноï економiчноï системи та слабюсть меxанiзмiв ïï iнновацiйного оновлення - все це значно посилюе та буде i у подальшому посилювати негативний вплив кризових ситуацiй у св1т1 на ситуащю в Укpаïнi та ускладнювати процеси подолання ïx негативних нас-л1дк1в. Проте нин1шня ситуацiя в економщ Укра'1ни е свiдченням того, що дана проблема i надалi залишати-меться однieю серед найбшьш актуальних.
Теxнологiчна piзноукладнiсть вiтчизняноï еконо-м1ки, наявнiсть р1зних теxноекономiчниx сектс^в, ринкових i галузевих сегментiв - це особливють пере-х1дного етапу ïï розвитку у технолопчному i структурному вимipаx.
Минулого року при Кабше^ мiнiстрiв Укра'1'ни ство-рений Нац1ональнии комiтет з промислового розвитку. На мш погляд назрта необхiднiсть за европейськими аналогами у створенш постiйно дiючоï Групи високого р1вня у складi представникiв держави, великого, середнього та малого бiзнесу, науковщв та представникiв громадянського суспшьства з координацп основних страте-гiчних напрямк1в розвитку вггчизняно!' промисловостi. Робочим апаратом тако!" групи мй би стати 1нститут еко-ном1ки промисловостi НАН Укра'1'ни iз залученням i ак-тивiстiв нашоТ Академй' економiчних наук.
У той же час поточний стан речей не може не хвилювати будь кого з нас, як фахових економютав. З одного боку декларуються завдання якомога швидше наблизитися до найбшьш розвинутих краш свиу, а з шшого — у найбшьш вщомих свгтових рейтингах по-зицИ Укpаïни не покращуються, а часом навгть i пог1-ршуються. Якщо ниш Украша, за даними Heritage Foundation, перебувае на 162 мющ у свт в рейтингу економiчниx свобод (найпрший показник для европейських держав), то це не просто тривожний дзвшок. Це вже набат!
Загалом ситуащя, що складаеться у свт така, що за пщрахунками Financial Times, майже мшьярд чолов1к у св1т1, що розвиваеться, ризикують випасти з лав середнього класу, що зароджуеться. За останш 30 роив вражаючш кшькосп людей вдалося здолати межу бщ-ност1, але тепер виникають сумшви, чи вдасться ïм не скотитися назад. Зростаюча торГв^^ь i уповшьнення темпiв зростання свiтовоï економ1ки можуть спричи-нити серйозн1 насл1дки для б1знесу, активно Гнвесту-вавшого в ринки, що розвиваються. Одне з найважли-в1ших питань, яким задаються уряди, — як уповгль-нення розвитку позначиться на формуванш середнього класу в Кшж i 1ндп, адже багато хто вважае ц1 кpаïни двигунами свiтовоï економ1ки в XXI ст.
Чому б нашш секцп економ1ст1в-м!жнародник1в зараз не шщювати досл1дження переваг i недолтв можливого в1дродження адаптованого до сучасних умов колишнього проекту "Мгжмор'я" шляхом ство-рення Балто-Чорноморсько-Середземноморсько-Кас-пшського торговельного союзу або ж вщродження од-нieï з гглок «Великого Шовкового шляху»? Ринки ре-г1ону нам знайом1, вони досить мютю й, головне, пщ-ходять нам за технолог1чним р1внем. Акцентований
рух у цей регюн зможе хоча б частково компенсувати наслщки для нашоI економiки сучасного стану поль тичних та економiчних вiдносин з Росiйською Феде-ращею. Вже сьогоднi Близький Схiд i Центральна Азiя — чи не основш ринки збуту для украшських то-варiв, особливо сшьськогосподарських продукта, ме-талу, лiтакiв, будiвельних матерiалiв, добрив. В Укра-Iни i краш регiону спiльнi геополiтичнi iнтереси. Чому б не розвивати спшьш стратегiчнi прiоритетнi дво- та багатосторош вiдносини поряд з Польщею, Румушею та iншими крашами-членами бС, також i з Казахстаном, Туреччиною, 1раком, 1раном, Азербайджаном, Туркменiстаном?
Сподiваемося, що й економiчнi вiдносини iз Ро-сiйською Федерацiею колись — рано чи тзно будуть збалансоваш. Сторiнку конфронтацiI, недружнiх дiй, вщвертого волюнтаризму обов'язково буде перегор-нуто. Роая — це наш неминучий, самими iсторiею й географiею визначений стратепчний партнер. До речi, попри ва наявнi протирiччя, Росiя до сих тр залишаеться, наприклад, для Польщi торговельним партнером №2 тсля бС. Величезна довжина спшьного кордону зумовлюе цю прописну ютину. Закони економiки говорять, що тсля внутршнього ринку для будь-якоI передовоI краши головними е ринки найближчих, зi спшьним кордоном, сусдав. Тому очевидно, що зго-дом украшсью товари повернуться на величезний ро-сiйський ринок, i це повернення мае стати справжнiм проривом для украIнськоI економiки та величезним кроком до II вщродження, а отже, до загального доб-робуту, але вже на новш, сучаснiй, «розумнш неошдуст-р1альнш основЬ.
Вiдсутнiсть чiтких, прозорих, реалiстичних плашв i дiй уряду з реформування економiки, а також склад-нощi з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплинули на очiкування бiзнесу. Спроби уряду покра-щити бiзнес-клiмат, щоб надати поштовх розвитку малого i середнього бiзнесу, не були вдалими, особливо з прийняттям Бюджетного, Податкового та Митного кодексiв. Iншi пiдготовленi законодавчi iнiцiативи врештi не були схвалеш парламентом краIни. Ми просто зобов'язаш реалiзувати систему, що дае змогу забез-печити приплив швестицш замiсть кредитiв. "Грошi по-зичають чуж й на певний час, а вщдають своИ та на-завжди", — говорить, здаеться, народна мудрють. I можна додати: плюс вщсотки. Плюс вщсотки з вiдсоткiв (особливiсть кредита вщ МВФ). Побачити, до чого призводить поливка непродуманих кредитних позик, можна на прикладi ЛiберiI або Аргентини. У першому випадку кожен громадянин задовольняеться в серед-ньому 90 центами — одним доларом на день, але держава виплачуе за боргами перед МВФ суми, рiвно-значш трьом доларам на день на кожного громадя-нина. У другому випадку два дефолти призвели до того, що земля в Аргентиш й ряд стратепчних об'екпв перейшли у власшсть зовнiшнiх кредиторiв. Не думаю, що хтось у захвата вщ того, що Украша може в перс-пективi стикнутися з комплексним, комбiнованим ва-рiантом. I знову питання впираеться в необхщшсть новоИ iндустрiалiзацiI, без якоI в крашу не пще швес-тор.
Неодноразово доводилося на рiзних рiвнях управ-лiння, засобах масовоI iнформацiI та зiбраннях чути про те, що УкраНш нiби то не треба буде виплачувати вс борги за кредитами. Мовляв, прийдемо в бвропу, i Захiд нам спише нашi борговi зобов'язання, як на початку 1990-х списав половину боргу Польщь Мовляв, ми ш покажемо реформи, а вони нам — бац! — i спишуть борги. Однак не будемо забувати про те, що
реформи — як i демократiя, европейсью стандарти та iншi речi — потрiбнi не бвропi. бвропа упевнена, що вони необхщш нам. Заохочувати людину тальки за те, що вона вмиваеться та чистить зуби, шхто не буде — ппена потрiбна передуетм самiй людинi.
До того ж Украша не Польща. На початку 90-х роив минулого столотя справдi склалася унiкальна ситуацiя, коли з Польщi завдяки впливу II чисельноI дiаспори та не без участа та певного лобiювання в ка-толицькому середовищi з боку 1онна Павла II почали робити зразково-показову краIну, на прикладi якоI можна було продемонструвати шшим краIнам СхiдноI бвропи можливостi при переходi вод соцiалiстичного господарювання до ринковоИ економiки. Для Польщi зробили чимало винятков, i це стосуеться не лише боргових зобов'язань. Польща одержала де-факто пiльговi умови при входжент в европейський спшь-ний ринок (ш Чехiя, анi Угорщина, аш Словаччина, анi краIни Балтп такими умовами похвалитися не могли). Чи е в нас щось подiбне, що мае змусити бв-росоюз тти нинi на поступки УкраНш?
Тому, як науковцi, ми повинш досить обережно ставитися до того, що Лешек Бальцерович на посту радника президента Украши зможе повторити шлях, який пройшла Польща. Бальцерович провiв не реформи, а передреформи — комплекс дш iз порятунку польськоI економiки. Реформи розпочалися пiзнiше — тсля шоковоИ терапiI Бальцеровича.
Якщо вже зайшла мова про Польщу, то в мене е для вас i декшька цiкавих новин. По-перше, на мину-лих i поточних зборах ми приймаемо до своИх лав де-колькох представниюв як польськоI економiчноI думки, так i представник1в польського земляцтва Донеч-чини, як1 евакуювалися влгтку 2014 р. на свою етшчну Батьк1вщину, але не поривають зв'зюв з УкраIною. По-друге, наша Академiя пiдписала угоду про спiв-працю з Познанським державним економiчним уш-верситетом, Фундацiею «М1жнародний iнститут ств-робiтництва та розвитку» при цьому унiверситетi та низкою iнших установ. Представницька делегащя на чолi з заступником мiжпарламентськоI групи Польща — Украша депутатом Сейму Польщi Боженою Ка-мiнською була прийнята Президентом Академп еко-номiчних наук Украши, в ходi якоI було обговорено декшька можливих напрямiв взаемовигiдноI спiвпрацi.
На жаль, УкраIна, внаслщок застарiлоI структури економiки, опинилась серед краш, яко найб]льше поте-рпають вод свiтовоI кризи, тому сподiватись на швидкий вихiд на передкризовi рубеж1 та структурнi трансформа-ци економiки не доводиться. Зараз як тколи УкраIнi насамперед потрiбнi ди, спрямованi на стабiлiзацiю державних фiнансiв, оздоровлення банкiвськоI сис-теми, спрощення системи регулювання i стимулю-вання конкуренцп. Не вживши цих заходiв, УкраIна буде програвати у гострш конкурентнiй боротьбi краI-нам, що винесуть потрiбнi уроки пiсля кризи. Наяв-нiсть подiбних розривiв та необхщшсть "х лiквiдацiI i ставить на порядок денний перед членами нашоI академп низку завдань з нагального реформування напря-мiв наших дослiджень з метою подготовки вiдповiдних рекомендацiй для всiх рiвнiв державного керiвництва. З iншого боку — це також i своерщний «момент iс-тини», який дае нам нагоду визначитися, який свш доробок ми, як елгга економiчноI думки краIни, мо-жемо запропонувати народу, краш та владi у най-ближчiй та бiльш вщдаленш перспективi. На жаль, нам не вдалося, як ми це планували на минулорiчних зборах, пщготувати до друку монографiю «Чи потрiбна промисловiсть УкраIнi майбутнього?». Однiею з при-
чин цього стала низька актившсть члешв нашо'1 академп в наданш матер1ал1в. Тому, виходячи з вищевикла-деного пропонуеться Президп (вщповщальш 6.В. Савельев, М.Г. Ылопольськии, В.1. Ляшенко) органiзувати до липня 2017 р. збiр решти матерiалiв, ix узагальнення та роздати ïï учасникам Загальних зборiв 2018 р. (проект орiентовноï структури наведений ще раз у першому но-мерi журналу «Вгсник економiчноï науки Украши» за 2017 р., який Ви отримали при реестрацй).
А зараз дозвольте меш як i минулого року не зу-пинятися на основних результатах, яю отримали про-тягом зв1тного пер1оду члени нашо'1 академп, осюльки через об'ективш обставини Презид1я не отримала своечасно звгти в1д б1льшост1 наших вщдшень та чле-н1в академп. На жаль нам не вдалося оперативно пе-ребудувати нашу взаемод1ю на електронну форму спглкування. Спод1ваюсь що це зроблять присутш в зал1 представники рег1ональних в1дд1лень.
У подальшш частинi свого виступу я хочу зупини-тися головним чином на питанш розробки стратегй дiй нашо'1 академй в умовах набрання чинност Законами Украши про вищу освггу та ново!" редакцй Закону Украши про наукову та науково-техшчну дшльшсть.
Одним 1з кроюв на шляху реал1зацп дп цих зако-н1в може стати бшьш т1сне сп1вроб1тництво з1 Спглкою економ1ст1в Украши. Ми вдячш кер1вництву спшки, що Президент АЕН Украши О.1. Амоша та вще-пре-зидент B.I. Ляшенко обраш до складу Президп ще'1 шановано'1 оргашзацп. Це може надати додатков1 мо-жливост1 для поеднання зусиль наших братшх структур на благо Украши. Хто хоче шукати шляхи виходу з 1снуючо1 кризи, той спгльними зусиллями ïx обов'яз-ково знайде.
На минулор1чних зборах вже допов1далося, що на виконання положень цих закошв та статутних поло-жень нашо'1 академп щодо розбудови ланцюжка «на-ука-осв1та-б1знес», наша Академ1я виступила спгльно з Полтавським ун1верситетом економ1ки i торг1вл1 Укоопспглки та евакуйованим до м. Дшпра «С1мферо-польским вино-коньячним заводом» засновницею громадсько'1 спшки «Мгжнародний центр сощально-економ1чних досл1джень проблем модершзацп та розвитку кооперацп», оф1с яко'1 розташований у Полтав-ському ушверситеть Як показав минулий р1к функщ-онування ще1 структури реально пщсилило представ-ництво економ1чно'1 науки в регюш та сприяе його су-часн1й модершзацИ.
На мою думку ц1 закони також повинш скласти правове пщГрунтя створення на баз1 рег1ональних центр1в НАН та МОН Украши мереж1 рег1ональних шновацшних систем, яю дозволять 1н1ц1ювати форму -вання спец1альних регуляторних режим1в прискорення реал1зацп пр1оритетних напрямюв розвитку регюшв, тим самим прискорити подолання вщставання у впро-вадженн1 сучасних технологш з метою випереджаль-ного розвитку регюшв та краши в цглому.
Можливо для цього треба шукати нов1 форми вза-емодп в областях осередюв нашо'1 академп, створювати спгльно з вишами фши та лабораторп академ1чних ш-ститут1в, бшьш активно взаемод1яти з б1знесом через регюнальш Торгово-промислов1 палати, а з обласною владою та органами м1сцевого самоврядування через обласн1 та м1сцев1 Агенцп рег1онального розвитку, регюнальш фонди п1дтримки п1дприемництва. На м1й погляд це буде сприяти поширенню наших наукових розробок, а також диверсиф1кацп джерел ïx ф1нансу-вання.
Тому пропонуеться розгорнути вщповщне обгово-рення на шпальтах нашого журналу i доручити Президп
(академiки 6.В. Савельев, М.Г. Бтопольський, В.1. Ляшенко) узагальнити вiдповiднi пропозицй, надати ix у вщповщний комггет Верховно'' Ради, а також розробити вщповщш заходи з рeалiзацii' та доповiсти про виконання на наступних Загальних Зборах.
Далi деюлька традицiйних органiзацiйних питань.
Традицiйно за званий перiод членами академп видано значну юльюсть монографiй, пiдручникiв, навчальних посiбникiв, збiрникiв наукових праць тощо. Вважаю, що на цьому бшьш детально зупи-няться кер1вники регюнальних осередюв.
Новим статутом було передбачено з метою усу-нення проблем, яю виникають при визначенш квору-м1в на загальних зборах, а також втратою деякими членами зв'язюв з академ1ею, введення поряд з членами та членами-кореспондентами звань — почесних та асо-цшованих члешв до яких вщносити тих, хто фактично втратив зв'язки з академ1ею в силу р1зних обставин. Минулого року ми приймали вщповщш ршення про перереестращю та щодо складання вщповщних списков регюнальними центрами та мюцевими вщдшен-нями i передач1 !х Президп для узагальнення i затвер-дження на цьогорiчних зборах. Зпдно ново'' редакцй Статуту щ категорй' наших члешв не будуть враховува-тись як «бойовi багнети» нашо'' органiзацй' при визна-чeннi вщповщних кворумiв та прийнятп р1шень. Цю роботу треба завершити, думаю, у першому пiврiччi цього року. Тому ще раз дуже вимогливо прошу вще-прези-дента М.Г. Бiлопольського взяти виконання прийнятих вщдыеннями та центрами кадрових ршень пщ особистий контроль.
Втiм хочу ще раз i цього року наголосити, що су-часна криза висвгглила ще раз напрям, над яким слiд було б попрацювати як Президп нашо! академп, так i i'i членам, — це сшвробггництво з недержавними анал^ тичними центрами, яю починають вiдiгравати все бшьш суттеву роль у формуванш економiчноí полiтики уряду. У лавах нашо! академп майже немае представ-ниюв цих структур, що не сприяе шформацшним контактам та виршенню статутних завдань академп. Тому вважав би за доцшьне ще раз обговорити на цих зборах питання ствробгтництва з недержавними ана-лгтичними центрами та !х бшьш активного залучення до роботи в нашш академп. Вщповщний пункт пропо-нував би внести i до проекту ршення наших Загальних збор1в.
Ще раз хочу рекомендувати рeгiональним центрам, мгсцевим вщдыенням та членам Академй' при наданш щорiчниx звiтiв не обмежуватися тiльки пeрeлiком статей, конференцш та назв виконаних наукових тем, але й бiльш детально висвгглювати змiст наукового доробку (результати аналiзу, виявлeнi тенденцй та закономiрно-стi, розроблeнi концепцй, обГрунтування перспективних напрямшв дослщжень тощо). Це сприятиме шдготовщ змiстовниx звiтiв як кeрiвникiв рeгiональниx вiддiлeнь, так i загалом Президй нашо'' академй.
Ще раз нагадаю, що наша Академiя економiчних наук Укра!ни вже понад протягом 20 роюв и iснування школи не залишалася осторонь вщ сучасних соща-льно-економiчних проблем Укра!ни. Певний погляд та певш думки на сучасш проблеми будуть висловленi в процеа обговорення доповда Президп! та стану еконо-м1ки на зборах та знайдуть свое вщображення на шпальтах як академiчних, так i шших видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету — зро-бити правильш висновки та знайти шляхи подолання негативних наслщюв сучасно! кризи.
Любиъ Укра!ну!
Дякую за увагу! Запрошую до дискус1!!
