CC BY
78
I. I. Кукурудза
академк АЕН Украши м. Черкаси
еВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМ1ЧНА 1НТЕГРАЦ1Я УКРА1НИ: НЕОБХЩШСГЬ I МОЖЛИВ1 НАСЛ1ДКИ
Постановка проблеми. В сучасних умовах все бшьшу 1 бшьшу увагу науковщв та полггаюв приваб-люють процеси штеграцп, причому не тшьки у сфер1 економ1ки, а й поливки, культури, науки. I все це тому, що штегращя представляв собою практично без-затратну базу для сталого розвитку кожно! ¿з кра!н-учасниць штеграцшного об'еднання. Больше того, на-виъ менш розвинут кра!ни в раз! учаси в штеграцш-них угрупуваннях, мають можливють бшьш активно 1 з користю для себе включатися у стосунки з третами учасниками свггово! спшьноти. Зрозумшо, що еконо-мюпв найперше щкавлять питання економ1чно! штеграцп, осюльки саме вона прокладае шлях до штегра-цшних процеав в шших сферах людсько! д!яльноси. З огляду на зазначене, тема нашого дослщження вида-еться достатньо актуальною. Тим бшьше в умовах, коли в Укра!ш робляться потужн кроки з метою ак-тив1зацИ входження до бвропейського Союзу (6С). Як зазначае вщомий польський економют 1 полггак Гж. Колодко, «слщ вивчати будь-який процес регюна-льно! штеграцп, в тому числ1 1 величезний европей-ський проект, що реал1зуеться у форм! розширення та поглиблення штеграцп в рамках бвросоюзу. Це най-бшьш устшний сучасний проект 1 найбшьш вдалий приклад регюнально! штеграцп з моменту виникнення США» [1, с. 167].
Аналiз останн1х публжацш. Проблемам европей-сько! економ1чно! штеграцп Укра!ни присвячено ба-гато робгт вгтчизняних 1 зарубгжних вчених. Зокрема, В. Геець присвятив дослщження сощально значущих форм взаемодп населення Укра!ни та кра!н 6С 1 рол! 1нститут1в соц1ал1зацИ [2]. Я. Жалшо аргументував низку необх1дних передумов для поступово! 1нтеграцИ Укра!ни в 6С [3]. Про можлив1 ризики для нащональ-ного с1льського господарства вщ входження Укра!ни в Зону вшьно! торг1вл1 з 6С пише Т. Осташко [4]. Ю.М. Бажал дослщив проблеми економ1чно! конвер-генцГ! економ1ки Укра!ни 1 европейських кра!н у кон-текси необх1дност1 пост1ндустр1ально! розбудови укра-!нсько! економ1ки [5]. Анал1з можливостей в1днов-лення процесу розширення 6С в контекст1 входження до нього Укра!ни зд1йснила С. А. Гуцал [6]. Проте в переважн1й бшьшосп роб1т основну увагу звернуто на позитивш насл1дки евро1нтеграц1! для Укра!ни, хоча цей процес, як засвщчуе досв1д 1нших кра!н, а також наш власний досв1д членства у свгговш орган1зац1! торг1вл1 (СОТ), за певних обставин може спричиняти негативш наслщки.
Метою статтi е дослщження можливих соц1ально-економ1чних насл1дк1в включення Укра!ни в Зону вьльно! торпвл1 з 6С з наступним повноправним членством у цьому угрупуванш. При цьому найперше звертаеться увага на те, яю саме принципи, методи, засоби 1 форми д1яльносп мають бути зад1яш, аби одержати найвищий ефект вщ можливих позитивних наслщюв 1 водночас зменшити, а ще краще, не допус-тити можливих негативних наслщюв. Щоб не сталось так, як в тому присл1в'!: застав дурня молитися Богу, то вш лоба роз1б'е.
Виклад основного матерiалу. Актив1зац1я входження Укра!ни до 6С, хто б що не говорив, мала мюце за час1в правл1ння кожного 1з укра!нських пре-зидент1в. Нав1ть В. Янукович, котрого дехто ниш проголосив вщступником вщ курсу на повноправне членство в 6С, насправд1 був палким прихильником евро-1нтеграц11, що знаходило в1дображення не тшьки у його в1дом1й формул! «бвропа — наш д1м, Рос1я — су-с1д», а й в розробщ та реал1зац1! стратегп европейсько! 1нтеграц11, як фундаментально! складово! укра!нсько! зовн1шньо! пол1тики. Досягненню умов 1 критерпв членства в 6С та в НАТО було пщпорядковано д1яль-н1сть м1н1стерства закордонних справ та шших держа-вних оргашв. Неп1дписання ж Угоди про Зону вшьно! торпвл1 (ЗВТ) з 6С, за що в1н розплатився посадою глави держави, було, як нам думаеться, лише вщ-строчкою з тих чи шших тактичних м1ркувань. Але це вже 1нша тема дослщження, причому з1 сфери чисто полпично!, а нас ц1кавить передуам сфера еконо-м1чна.
У вичизнянш економ1чн1й л1тератур1 немае р1з-них думок щодо необхщносп та корисноси економ1ч-но! 1нтеграц1! як об'ективного процесу об'еднання ви-робничих 1 науково-техшчних можливостей р1зних кра!н з метою пщвищення ефективност1 виробництва кожно! з них та пщвищення на цш основ! р1вня життя населення. Така одностайн1сть в поглядах на необхщ-н1сть ! корисн1сть економ1чно! ¿нтеграц!! зумовлена як в1тчизняним, так ! зарубгжним досв1дом участ! в ште-грац1йних об'еднаннях. Адже ш для кого не е таемни-цею за с1мома печатками той факт, що участь Укра!ни як складово! колишнього СРСР в Рад1 економ1чно! взаемодопомоги (РЕВ) робила помггаий вплив на ефективн1сть виробництва, розвиток торпвл! та п1дне-сення добробуту населення. Так само благотворно впливае на процеси суспшьного вщтворення участь тих чи шших кра!н в тому ж таки 6С та шших штег-рац1йних об'еднаннях, яю в т1й чи ¿нш1й форм! охоп-люють практично ус1 кра!ни св1ту.
А ось щодо вектора економ1чно! ¿нтеграц!! Укра-!ни думки роздшилися: одн1 виступають за приед-нання до Митного союзу, шш1 вбачають майбутне Ук-ра!ни тшьки в 6С. Оскьльки на сьогодш питання, куди вступати вир1шено на державному р1вш, ми не будемо дискутувати правильно чи неправильно обрано вектор економ1чно! 1нтеграц1!. То е окрема тема. Проте, ми спробуемо пояснити, чому перевагу надано европей-ському вектору економ1чно! 1нтеграц1!. На наш погляд, на виб1р вектора вплинула цша низка фактор1в, серед яких найб1льш вагомими були наступн1:
- 6С посл1довно пройшов через ус1 форми еко-ном1чно! 1нтеграц1! (зону вшьно! торпвл1, митний союз, спшьний ринок, економ1чний та валютний союз) 1 сьогодш характеризуемся найвищим ступенем штеграцп, яка привела до створення наднацюнальних владних та управлшських шституцш, р1шення яких е обов'язковими для вс1х кра!н-член1в;
- надходження пор1вняно великих грошових пе-реказ1в вщ родич1в, як1 ви!хали на зароб1тки в Польщу,
Чехда, Шмеччину, Ггалда, Iспанiю, Португалiю та де-яю iншi кра!ни. У отримувачiв nepeKa3iB формуеться думка, що достатньо зробити европейський вибiр i ми будемо таю ж багата, як европейщ;
- бaгaторiчнa пропаганда так званих «европейсь-ких цшностей» i «европейських стандарта» у засобах масово! шформацп та в навчальних закладах;
- постшне приховування правди про дшсний стан економiки 6С та основш тенденцп li руху;
- нaдiя полiтичного керiвництвa кра!ни та вгг-чизняного олiгaрхaту легiтимiзувaти сво! надвисою статки в зaхiдних банках за допомогою евроiнтегрaцii.
Отже, ми рухаемось до 6С, а тому повинш мати уяву, що нас там чекае. При цьому, як зазначае Гж. Колодко, «нiхто не приречений на невдачу зазда-легщь, але також нiкому a priori не общяно успiху. Ми творимо юторда — щоденно, щорiчно, протягом деся-тирiч, i дaлi li творитимуть нaступнi поколшня» [7, c. 17]. 1ншими словами, нaшi надп на мiсце пiд сонцем штегровано! бвропи збудуться лише у випадку, коли це мiсце ми сaмi будемо активно i з великою обачш-стю творити, вибудовувати. Благо, сьогодш ми не пер-шопрохщщ, тож маемо можливiсть скористатися чужим досвщом i не повторити чужих помилок. Тим бь льше, що aнaлiтики та експерти з проблем економiч-но! iнтегрaцii вказують на можливi позитивнi та нега-тивнi нaслiдки учaстi в тих чи шших об'еднаннях. Зви-чайно, нас щкавить позитив. Причому неабиякий, а такий, щоб дозволив нарешт вирватися iз лещат сощ-aльно-економiчного занепаду, який, до речi, — плщ непродуманих ринкових перетворень та постшного вступу до СОТ.
Хоча нинiшне керiвництво Укра!ни обiцяе нам повноправне членство в 6С вже через п'ять роив, ми не будемо заглядати в цю, скашмо, далеку перспективу, а спробуемо спрогнозувати сощально-еконо-мiчнi нaслiдки першого вагомого кроку на шляху до об'еднано! бвропи — приеднання до Зони вшьно! торп^ з 6С, Угоду про яку вже тдписано i яка, якщо буде на це добра воля усгх крa'iн-членiв, запрацюе з першого ачня 2016 року. Немае жодного сумшву в тому, що реaлiзaцiя Угоди про Зону вiльно'i торп^ з 6С стане потужним чинником розвитку вiтчизняно'i соцiaльно-економiчно'i сфери, формування прозоро! i передбачувано! регуляторно! полгтки, розвитку щд-приемництва, реформування нащонально! економiки вiдповiдно до норм i правил 6С. До можливих пози-тивних результaтiв для мaкроекономiчного стану Ук-ра!ни слiд вiднести створення передумов для полш-шення швестицшного клiмaту, зростання обсягу та вдосконалення структури внутрiшнiх та зaрубiжних ш-вестицiй, розвиток сучасних технологiй, зростання ви-робництва та зaйнятостi, пщнесення добробуту насе-лення через зростання доходiв i зниження цiн на то-вари вiтчизняного та шоземного виробництва, зниження рiвня тшзацп оперaцiй з експорту та iмпорту, полiпшення економiчних i полiтичних позицш Укра-!ни у сучасному глобaлiзовaному свiтi.
Зрозумiло, що крiм згаданих нами, на макроеко-номiчному рiвнi можуть бути й iншi позитивш нас-лiдки, хоча i вони не вичерпують можливого виграшу. Справа в тому, що поряд з вигодами на макроеконо-мiчному рiвнi членство в 6С може забезпечити чима-лий виграш багатьом галузям, якi характеризуються високим рiвнем конкурентоспроможностi, технолопч-но! перспективностi, структурно! прюритетносп тощо.
Нади на прискорення соцiально-економiчного розвитку Укра'!ни в разi '!'! поступового входження до 6С не iлюзорнi. В цьому переконуе досвiд приеднання до 6С як традицшно капiталiстичних, так i деяких постсоцiалiстичних кра'!н. Скаж1мо, Iспанiя до членства в 6С була бщною аграрною кра'!ною iз залишками натурального господарства. Чимало iспанцiв, подiбно нинiшнiм укра'!нцям, змушенi були шукати заробiтки у розвинутих кра'!нах, передуам у Францп, Федера-тивнiй Республщ Нiмеччини, Швейцари. Увiйшовши в 1980-х роках до складу бвросоюзу, кра'!на отримала вiд нього допомогу, завдяки якш забезпечено в коротка строки розвиток промисловоси, пiднесення та розвиток сшьського господарства i туризму. Згодом мали мiсце бум юпансько! нерухомостi i бущвельно! галузi, зростання i розвиток високояк1сно1 автомобшь-но! мереж1, формування потужного середнього класу. Станом на перше десятирiччя XXI столггтя Iспанiя по виробництву валового внутршнього продукту (ВВП) на душу населення зрiвнялася з Нiмеччиною та Фран-цiею [8, с. 21-22].
Не менш переконливим щодо позитивних наслщ-к1в членства у бвросокз е досвiд Польщi. бвропей-ська iнтеграцiя, пише Гж.Колодко, була одним iз двох факторiв, яю з^рали ключову роль у поверненнi кра-1ни на шлях стрiмкого зростання економiки та сощ-ально'1 сфери [1, с. 94]. Чималi результати вщ участi в 6С отримали практично всi постсоцiалiстичнi кра'!ни, в тому чи^ i колишнi республiки Радянського Союзу — Литва, Латвiя та Естонiя. Все це тому, що 6С «дае сво'1м новим членам больше, нiж одержуе у вщпо-вщь» [1, с. 98]. Говорячи про це, вчений зазначае, «що в ходi штеграцшного процесу постсощалютичш кра-1ни могли отримати бшьше i за бшьш низькою цiною, однак, на жаль, не зумши скористатися цiею можли-вiстю на переговорах про входження в 6С. Цей урок слщ вивчити кра'1нам, як! претендують на вступ у 6С» [1, с. 98].
Ось тут якраз i час поговорити про та ризики, не-гативнi соцiально-економiчнi наслiдки, яю можуть ви-никнути у випадку невмшня домовлятися про умови реалiзацi! курсу Укра'1ни на входження до 6С. Най-перше, реалiзатори цього курсу мають отримати гарант щодо компенсацп довготривалими i рiвнознач-ними за обсягами замовленнями iз 6С на вироби, ринком збуту яких були ринки кра'!н-учасниць Мит-ного союзу, адже з приеднанням Укра'!ни до ЗВТ з 6в-росоюзом Митний союз змушений буде задiяти захис-нi митнi заходи. Проте, як на наш погляд, ниншнш спад попиту на свгговому ринку в тому числi i на ев-ропейському, забезпечити згадану компенсацiю не дозволить, адже в протилежному випадку фiрмам бвросоюзу довелося б на деюлька роив потюнитися на освоених ринках ^ головне, змиритися з втратою великих прибутюв, а простому населенню — iз загост-ренням проблеми зайнятоси та зниженням доходiв. При цьому ми не можемо не зауважити, що нашi по-боювання негативних наслщюв i ризик1в це не той ви-падок, коли кажуть, що у страху велик! очь Досить було В. Януковичу лише активiзувати дп щодо приеднання до Зони вшьно'! торп^ з 6С, як кра'1ни Мит-ного союзу скоротили iмпорт укра'1нських виробiв. I це в той час, коли i без цього спостер^алося зниження свiтового попиту на укра'!нський метал i продукдiю хь мiчно! промисловостi, як! дають левову частку ви-ручки у твердш валютi. Сьогоднi вiдомо, що тсля вступу у ЗВТ з 6С Укра'!нi обiцяють надати додаткову
44
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
квоту на експорт у краши бвросоюзу стал! i труб на суму до одного мшьярда доларiв США. При цьому, за прогнозами дослщниюв, оч!куеться скорочення Ро-сieю iмпорту металу i труб з Украши майже удвiчi, приблизно на 2 млрд доларiв [9, c. 32-33].
Не меншi ризики i втрати можуть насунутись на Украшу внаслщок вiдмови краш Митного союзу вiд продукцiï украшських машинобудiвникiв. Скаж1мо, у 2012 рощ тшьки вщ експорту продукцп машинобуду-вання до Росп Украша отримала 3,5 млрд доларiв i це в той час коли загальна виручка вiд реалiзацiï продук-цИ машинобудування становила 5,7 млрд доларiв [9, c. 33]. I ця загроза, як i попередня, не мiфiчна. Адже, вже сьогоднi нав!ть флагмани вiтчизняного машинобудування таю як «Швденмаш», завод iменi Мали-шева, авiацiйнi пiдприeмства та деяю iншi несуть ко-лосальнi збитки вiд скорочення експорту до Росп. На-далi, як нам думаеться, цi збитки будуть наростати в мiру того, як нашi партнери форсуватимуть !мпорто-замiщення. Не треба бути великим стратегом, щоб зрозумгти, коли таке iмпортозамiщення в наших парт-нерiв станеться, ми змушеш будемо чекати вiд 6С за-мовлень на згадану суму втрат, причому замовлень на вироби, яю нашi заводи спроможнi виробляти вже сьогодш.
Хоча внесок сшьського господарства у виробни-цтво ВВП в останш роки коливаеться в межах 10%, тобто порiвняно невеликий, ми не можемо не звер-нути увагу на Ti ризики, яю за певних умов можуть мати мюце пiсля початку дп Угоди про входження Украши в Зону вшьно'1 торгiвлi з бвросоюзом. Справа в тому, що як, свщчить практика наших вiдносин з 6С, краши цього об'еднання волдать закуповувати у нас сировину, а не готову та упаковану продукщю, яку сьогодш експортуемо в краши Митного союзу, i передуем до Росп. Причому краши 6С не допускають на сво'1 ринки готову продукщю украшського харчопрому не тшьки через те, що не бажають створювати конку-ренцiю для свои виробниюв, а й тому, що наша про-дукцiя виробляеться за технолопями, як суперечать евросоюзним нормам i правилам. Скаж1мо, молоко, вироблене у домогосподарствах, стовщсотково не вщ-повiдаe евросоюзним нормативам щодо процесу його руху вiд корови до переробного пщприемства. Маемо на увазi ручне дошня, вiдсутнiсть системи надiйного охолодження при зберiганнi i транспортуванш тощо. Таке молоко, змшуючись з тим, яке вiдповiдаe саш-тарним нормам, автоматично робить будь-яку про-дукцiю такою, що цим нормам не вщповщае. За прогнозами, в умовах реалiзацiï Угоди про ЗВТ з 6С Украша може недоодержати вщ сшьського господарства 1% ВВП [9, c. 31].
Не можна не бачити i ще один ризик, який пщ-стер!гае наше багатостраждальне сшьське господар-ство в умовах долучення до ЗВТ з 6С. Щоб компен-сувати втрати вiд зменшення, а можливо i припинення експорту готово'1 продовольчо'1 продукцiï, аграрп в!зь-муться нарощувати виробництво та експорт продовольчо'1 сировини, що загрожуе подальшим виснажен-ням наших грунтiв, адже вже сьогодш сшьгоспщпри-емства заради прибутку не дотримуються навiть еле-ментарних правил щодо збереження (ми не кажемо примноження) родючосп грунтав. Мiнеральнi доб-рива, як правило, не вносяться внаслщок 1х дорожнеч^ органiчнi добрива вiдсутнi внаслiдок занепаду тварин-ницько'1 галузi, наукових етвозмш не дотримуються, бо часто ають кукурудзу по кукурудзi, соняшник по со-
няшнику, рiпак по ршаку, сою по со'1, оскшьки на щ культури поки що е попит на свгтовому ринку. Не ря-туе кукурудза по соняшнику i навпаки. Адже кожний селянин знае, що, скажiмо, кукурудза i соняшник «безбожно» виснажують нашi чорноземи.
Багато хто iз тих, що не переймаються можли-вими ризиками в реальному секторi економiки, велик! надп покладають на стрибок в розвитку сфери послуг, частка яко'1 у ВВП коливаеться в останш роки в межах 57-58%. Мовляв, достатньо приростити на 2-3% сферу послуг i можлив! втрати в реальному сектор! еконо-м!ки будуть компенсоваш. Щодо таких мiркувань, так i хочеться сказати: дав би Бог нашому телятку вовка з'юти. Ми не заперечуемо того, що участь у Асощацп i Зон! вшьно1 торпвл! з 6С сфера послуг може отри-мати «друге дихання» внаслщок розвитку, скаж!мо, туристично'1 галуз! i пов'язано'1 з останньою вщповщно'1 шфраструктури. Про таку можливють свщчить досвщ 1спанп, в яюй тсля вступу до 6С розпочався справж-нш бум у туристичнш галуз!, а разом з ним, можна сказати, ржою потекла шоземна валюта. Проте в 1с-панИ розвитку туристично'1 галуз! передували, а школи йшли поряд щедра допомога вщ 6С, модершзащя та пщнесення промисловоси i сшьського господарства, створення одше'1 з найбшьш розвинутих у бврот ав-томоб!льно'{ мереж!. На розвиток туристично'1 галуз! в 1спанп працювали i ïï географ!чне положення, м'який i теплий ктмат i, звичайно, юторико-туристична зна-чущють.
Украш поки що шхто не общяе m щедро'1 фшан-сово'1 допомоги у форм! субсидш, ш прощення, як це мало мюце в Польщ!, половини боргу. Натомють у нас, як вже зазначалося, е певн ризики та загрози щодо розвитку реального сектора економжи, яю, у ви-падку перетворення на реальшсть, неминуче потяг-нуть за собою i скорочення сфери послуг. На думку окремих аналгтиюв, вщ прямого зниження попиту на послуги збоку реального сектора Украша найближчим часом тсля початку дп Угоди про Асощащю Зону вь льно'1 торпвл! з 6С недотримае понад 14 млрд долар!в ВВП [9, c.37]. Найбшьшу частку при цьому дасть скорочення споживання послуг трубопровщного i зал!з-ничного транспорту, осюльки Украша змушена буде скорочувати !мпорт енергоноспв з Росп через зупинку пщприемств або зниження обсяпв виробництва. Кр!м того, посилиться тенденщя до скорочення або навгть припинення прокачування росшського газу в краши 6С. Через скорочення виробництва в реальному сектор! зменшиться попит i на автотранспортш послуги та послуги р1зномаштних обслуговуючих оргашзацш — ремонтних, лопстичних, консалтингових, маркетинго-вих тощо. Сумарн втрати ВВП у сфер! послуг i реальному сектор! можуть становити щонайменше 25 млрд долар!в [9, c.40].
Сказане зоветм не означае, що озвучен! нами ризики i загрози зниження виробництва ВВП е фаталь-ними. 1х, як i будь-яких шших, можна або уникнути, або оперативно подолати, якщо процес реал1зацп Угоди про Асощащю i Зону вшьно1 торг!вл! буде су-проводжуватися виваженими структурними перетво-реннями, ефективними антикорупцшними заходами, адекватною макроеконом!чною пол!тикою внутр! кра-1ни i доброю волею партнер!в по 6С. Те, що ми ба-чимо в д!ях нин!шнього уряду, налаштовуе швидше на песим!зм, н!ж на оптим!зм. Б^льш як за рж свое'1 д!-яльност! м!н!стерства та вщомства практично н!ск1-льки не просунулися в питанш зд!йснення продума-
них структурних реформ, яю б започаткували хоча б виповзання з економiчно'! кризи. Швидше навпаки, здiйснено заходи, яю обмежать можливосп внутрш-нього нагромадження катталу. Маемо на увазi заходи, спрямоваш на скорочення доходiв населення, яке (скорочення) тдштовхне змiну структури внутршнього попиту. Люди, щоб прохарчуватися i оплатити надвисою комунальнi послуги, змушеш будуть знiмати грошi з депозитних вкладiв i цим спричинять нарос-тання проблем у банювсьюй сферi i зменшать можли-воси фiнансування реального сектора.
I це в той час, коли вiдомi вчет i практики попе-реджають, що «головним джерелом, з якого фшансу-еться розвиток так званих ринюв, що формуються, були i залишаються внутрiшнi нагромадження капi-талу. Тому формуванню цих нагромаджень повинен надаватися необхiдний прiоритет як в макроекономiч-нiй полiтицi, так i в системi мiкроекономiчних спону-кань» [1, с.96]. Сказане зовсiм не означае, що не треба залучати максимальний обсяг iноземного капiталу. Досвiд Китаю переконуе, що шоземш iнвестицi!, i пе-редусiм прямi, можуть забезпечити надходження в кра!ну нових технологш, полiпшення якостi управ-лiння, розвиток маркетингових послуг та експортну орiентацiю економiки. Проте свiт знае i iнший досвiд. Як пише Гж. Колодко, «досвщ Польщi, а також шших кра!н, служить виразним нагадуванням про те, що без-контрольний притж iноземного катталу часом приз-водить до надмiрно'! залежностi вiд цього капiталу (особливо в секторi фiнансових послуг), що не завжди корисно для довготривалого зростання» [1, с. 96-97]. 1ншими словами, iноземнi iнвестицi! — i особливо прямi — залучати треба, але не за будь-яку щну i не безконтрольно.
Говорячи про можливi ризики i загрози пiсля початку реалiзацi! Угоди про Асощащю i Зону вольно! торгiвлi Укра!ни з 6С, ми не виключаемо того, що 6в-росоюз зробить певт конкретнi кроки щодо надання фшансово! допомоги Укра!т, як це мало мюце з ш-шими кра!нами. За пiдрахунками аналгтюв,6С може надати пряму кредитну допомогу бюджету з метою компенсацп втрат податкових надходжень, може задь яти програми прямо! допомоги населенню i малому бiзнесу для компенсацп зниження реальних доходiв, може тдштовхнути МВФ до вщкриття кредитно! лiнi! для реструктуризацп поточних борпв, може певною мiрою збшьшити замовлення на деяю вироби, але ва цi компенсацп i вливання сягатимуть не бшьше 12,5 млрд доларiв, а нашi втрати ВВП становитимуть 25 млрд доларiв [9, с.40].
А це означае, що керiвництво держави вже зараз, до початку реалiзацi! Угоди про Асоцiацiю i Зону вшь-но! торгiвлi з 6С, повинне розробити програму дш, спрямованих на недопущення економiчних втрат. З одного боку, це могли б бути перемовини з 6С, щодо збшьшення компенсацп можливих втрат. а з шшого — пошук нових ринюв для продукцп, яку вже сьогодт можуть виробляти украшсью пiдприемства, i парале-льно з цим забезпечувати пщвищення конкуренто-спроможноси укра!нських товарiв на свiтових ринках. Останне, як вщомо, забезпечуеться передуам шнова-цiйно-iнвестицiйною дiяльнiстю, на яку у нас немае кошта. Очевидно через це Г. Григор'ев пише, що, сподiвання на швидке технолопчне оновлення Укра-!ни пiсля !! входження до 6С марнi: досвщ середзем-номорських кра!н — члетв демонструе збереження суттевого вiдставання в технолопчному розвитку вiд
«локомотивiв» 6С — Нiмеччини та Францп. Формат штеграцп, обраний Укра!ною вiдображае збереження та закршлення сировинно! складово! експорту як ба-зово!» [10, с.63]. З огляду на сказане, керiвництву на-шо! держави, та й уетм нам, нiчого iншого не залиша-еться, як дiяти за принципом: на Бога надшся, а сам не зiвай. Про це слщ пам'ятати i вiдповiдно дiяти ще й тому, що бвросоюз — це не просто добрий дядя, а партнер, який мае певний штерес щодо входження Укра!ни в европейське iнтеграцiйне об'еднання. На сьогодт найбшьш виразними та зрозумшими, на наш погляд, е штерес до Укра!ни як потенцiйно великого ринку збуту товарiв та закупiвлi дешево! сировини i як можливють розширення бвросоюзом сво!х кордонiв на схщ в умовах боротьби за подш сфер впливу. Але це вже шша тема дослiдження.
Висновки. Свгговий i вiтчизняний досвiд переко-нують, що досягнення вiдчутних результата у розвитку реального сектора економiки та сфери послуг Укра!на може отримати завдяки активнiй учасп у свi-тових та регюнальних iнтеграцiйних об'еднаннях, в тому чи^ в 6С. Проте будь-яка штегращя за певних умов може спричинити ризики та загрози нацюналь-нш економiцi. Щоб !х уникнути, держава повинна !х розумiти i дiяти на випередження шляхом посилення конкурентоспроможноси сво!х товарiв на регiональ-ному та свгговому ринках, а також шляхом активiзацi! перемовин щодо компенсацп отриманих збиткав.
Список використаних джерел
1. Колодко Гж. Глобализация, трансформация, кризис — что дальше? / Гж. Колодко. — М.: Мапстр, 2012. — 176 с.
2. Геець В.М. Сощально значущi форми взаемо-дГ! населення Укра!ни та кра!н 6С i роль шститута соцiалiзацi! / В.М.Геець // Економжа i прогнозу-вання. — 2012. — №1. — С. 20-36.
3. Жалшо Я. бвроштеграцшт перспективи Ук-ра!ни: в;д декларацiй до дш / Я. Жальло // Стратепчт прiоритети. — 2009. — №3(12). — С. 129-135.
4. Осташко Т. Ризики для сшьського господарства вщ встановлення зони вшьно! торгiвлi з 6С / Т. Осташко // Економша Укра!ни. — 2011. — №3. — С. 57-69.
5. Бажал Ю.М. Постiндустрiальнi виклики для економiчно! евроiнтеграцi! Укра!ни: проблеми регю-нально! конвергенцГ! / Ю.М. Бажал // Конвергенщя економiк Укра!ни та бвропейського Союзу: проблеми i перспективи:[зб. наук. пр.]. — К., 2012. — С. 5-12.
6. Гуцал С. Вплив процесу реформування 6С на перспективи европейсько! штеграцп Укра!ни / С. Гуцал // Стратепчт прюритети. — 2009. — №2(11). — С. 239 - 240.
7. Колодко Гж. Глобалiзацiя i перспективи розвитку постсощалютичних кра!н.- К.: «Основнi цшно-стi», 2002. - 248 с.
8. Голуб А. Патологическая анатомия бвросоюза / А. Голуб // Пульс. — 2013. — №7. — С. 2-46.
9. Новицкий А. Дорога на Брюссель / А. Новицкий // Пульс. — 2013. — №8. — С. 5-40.
10. Григор'ев Г.С. Мюце Укра!ни в европейсьюй системi розподшу працi / Г. С. Григор'ев // Конвергенщя економж Укра!ни та бвропейського союзу: проблеми i перспективи: [зб. наук. пр.]. — К., 2012. — С. 62-69.
46
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
