CC BY
34
ОФЩШНИЙ В1ДД1Л
ЗВ1Т ПРЕЗИДП АЕН УКРА1НИ НА ЩОР1ЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ
16-17 травня 2014 р.
Шановш колеги!
Дозвольте почати з деяких сумних речей.
Вже понад два з половиною роки з нами немае нашого першого Президента — академп Миколи Григоровича Чумаченка! На виконання постанови щодо вшанування його пам'яп коротко нагадаю стан справ на сьогодш. На будинку 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни встановлено пам'ятну дошку, направлено подання Донецькш мюьюй радi та мiському головi про присвоення однш з вулиць мюта iменi академiка Чумаченка, затверджено поло-ження та розпочато нагородження медаллю iменi першого Президента АЕН Укра!ни «За значний вне-сок в економiчну науку», в Тернополi проведена чер-гова Всеукра!нська науково — практична конферен-цiя присвячена М.Г.Чумаченку, в Iнститутi економь ки промисловосп пiдготовлено до друку черговий збiрник наукових праць «Друп Чумаченювськ чи-тання», який вже став щорiчним у вiддiленнi нашого iнституту, яким керував М.Г.Чумаченко. Якщо я щось пропустив, в ходi зiбрання Ви матимете змогу додати до цього перел^ сво! думки.
Також протягом перюду, який минув з дати ми-нулих наших зборiв тшли з життя видатнi укра!нськ економюти, академiки нашо! Академп — Науменко Сергш Васильович, Виноградський Микола Данилович, Куличенко Валентин Арсентшович, Галуза Ста-нiслав Григорович, Волинський Григорий Семенович.
Вони внесли свш вагомий внесок у дослщження рiзних аспекгiв економiчноl думки. Прошу вшанува-ти !х пам'ять хвилиною мовчання.
Але життя не зупиняеться, час плине. Ми може-мо чесно пишатися тим, що на протязi всього цього часу ми не були осторонь, а завжди намагалися нада-ти посильну допомогу керiвництву кра!ни та ll регю-шв. Не був виключенням i минулий рж.
Протягом звiтного перiоду Президiею нашо! академп, дев'ятьма вщдшеннями та шютьома pe-гiональними центрами, членами академп проведено значну роботу, спрямовану на тдготовку пропозицш з метою виведення економiки кра!ни з кризи та реа-лiзацil курсу реформ спрямованого на модершзащю сучасного суспшьства. Частковим результатом е ви-дання отриманового Вами тому нашо! колективно! монографп «Перший етап модернiзацi! економiки Укра!ни: досвщ та проблеми», який видано нами вщ-повщно до Постанови наших минулор1чних з6орГв у Запорiжжi спшьно з Класичним приватним ушверси-тетом. Користучись нагодою, хочу ще раз щиро по-дякувати члена нашо! академп ректора цього вишу Огаренка Вiктора Миколайовича та юрГвникн Запо-рГзького осередку нашо! академп Семенова ГригорГя Антоновича за допомогу у пщготовщ та виданш цiе! монографi!, яка посяде одне з чшьних мюь серед дру-кованих праць нашо! академп.
Члени нашо! Академп активно працювали над науковою розробкою та практичним втшенням у життя заходiв та програм реформування економiки, брали участь у науковому супроводженш сощально-економiчних перетворень, дослщженш проблем про-
гнозування та стратепчного планування розвитку вiтчизняноI eKOMOMiKH, лiквiдацii !"! структурних дис-пропорцш, розвитку людського потенцiалу, а також наукове обГрунтування вирiшення проблем економь чно! iнтеграцiI, в контекстi виклиюв свiтовоI рецесп та очiкувань друго! хвилi свiтовоI економiчноI кризи, визначення прюритетних напрямiв модернiзацii суспшьства, економiчноI i соцiальноI полiтики в загаль-нодержавному та регiональному вимiрах.
Минулий, 2013 p., був для Украши перюдом спроб налагодити дiяльнiсть iнститутiв влади в на-прямi стимулювання дiловоI активностi, забезпечення виходу з кризи та досягнення запланованих темтв зростання економiки, запровадження ряду швести-цiйних проектiв з метою залучення iнвестицiй, здшс-нення реальних кроив в напрямi завершення намiче-них реформ та вдосконалення системи соцiальних стандартiв i допомоги малозабезпеченим верствам населення, подолання негативноI практики корупцп та монополiзму, полiпшення стану соцiальноI пщт-римки з боку держави численного прошарку грома-дян, що живуть за межею бщность
Але зимовi подiI у Киeвi та «росшська весна» у Криму i на Донбасi перевернули все шкереберть. Ш-сля цих подш Мтжнародний валютний фонд(МВФ) прогнозуе зниження реального ВВП в УкраIнi. "У ниншнш складнiй обстановцi реальний ВВП, як очь куеться, скоротиться на 5% в 2014 рощ на rai слабко-го iнвестора i низькоI довiри споживача. Iнфляцiя, за прогнозами, носитиме тимчасовий стрибок у вщпо-вiдь на зниження обмшного курсу, а також пщви-щення тарифiв на газ i опалювання, досягнувши 16% до кшця 2014 року", - вщзначаеться в документа. Втiм, в середньостроковiй перспективi (до 2016 року) на думку цих експертав, украшська економiка посту-пово буде рости. Про це говориться в документу об-народуваному Фондом тсля засiдання виконавчоI ради МВФ наприкшщ квiтня цього року. Одночасно дефщит поточного рахунку "повинен впасти прибли-зно до 4,5% ВВП", а валовi мiжнароднi резерви "за рахунок поповнень мiжнародноI допомоги" стабЫзу-ються на рiвнi близько 2,5 мюящв покриття iмпорту.
"Девальвацiя валюти i державнi запозичен-ня(щоб допомогти фiнансувати все ще глибокий дефщит державного бюджету), як оч^еться, збшьшать державний борг до 57% вщ ВВП i зовнiшнiй боргу до рiвня трохи нижче 100% вщ ВВП", - прогнозують у Фондь В той же час вщзначаеться, що "економiчнi перспективи Украши покращають в середньостроко-вiй перспективГ. Реальне зростання ВВП, як очiку-еться, вiдновиться до 2% в 2015 рощ, пщнявшись до 4-4,5% в середньостроковш перспективi. Рiвень без-робiття, за прогнозами МВФ, поступово знижувати-меться з 8,5% в 2014 рощ до 7,5% в 2016 рощ Спи-раючись на вщновлення конкурентоспроможностi, експорт, за прогнозами, виросте бшьш нiж на 6% в рж впродовж 2015-2016 роив. До кшця 2016 року шфлящя впаде до приблизно 6% i НБУ зможе збшь-шити своI мiжнароднi резерви для покриття майже 4 мюящв iмпорту. Нагадаемо, що 30.04.2014 рада МВФ затвердила програму stand - by для Украши на
$17, 01 млрд. на два роки з негайним наданням $3, 19 млрд.
Загалом реальний стан справ шдтверджуе подальше сповзання краши в рецеетю, поглиблення вщт-ворювальних диспропорцiй в економщ, погiршення стану державних фiнансiв та зростання корупщйно1 i рейдерсько1 активносп в усiх сферах господарювання i суспшьного життя. Ситуацiя ускладнюеться деструк-тивними дiями «критик1в влади» та поширенням не-гативних настро'ш, що стримують розвиток як держа -ви, так i особистостi. Необхiдно формувати суспшьну думку про те, що подолання кризових явищ та вщно-влення позитивно! динамiки розвитку досягатиметься лише спшьними зусиллями держави i суспшьства, з урахуванням глобальних виклиюв, оскшьки, на жаль, економiчна криза у свт ще не подолана.
Наприклад, у МВФ пiдкреслюють, що врожай i вiдносно стабшьний показник внутршнього спожи-вання дещо пом'якшили процеси рецес!! в Укра'ш в четвертому кварталi 2013 року, але на початку 2014 року внутршньополггична нестабiльнiсть i анексiя Криму Роетею вже несприятливо вплинули на еко-номiку Украши i продовжують чинити згубну дiю на швестицп i споживання. У свою чергу, Свiтовий банк спрогнозував спад економiки Украши в 2014 роцi на 3%, шфлящю в 2014 р. на рiвнi 15%, а у 2015 р. — на рiвнi 10,5%. Дефщит поточного рахунку платiжного балансу прогнозуеться на рiвнi 6,5% ВВП в 2014 рощ i 4,3% в 2015 роцi. Дефiцит держбюджету з урахуванням ПДВ-облiгацiй — на рiвнi 4,8% ВВП в 2014 рощ i 3,3% в 2015 роцi. Валовий зовнiшнiй борг, за прогнозами банку, досягне 86,1% ВВП в 2014 рощ, 88,5% в 2015 рощ.
Не вщстае в песимiзмi i Кабмш, який також по-гiршив макропрогнози на 2014 рж. Зокрема, номша-льний ВВП зменшений iз спочатку прогнозованого показника в 1,65 трлн. грн до 1,57 трлн. грн. Показник шфлящ! закрiплений на рiвнi 8,5%, а грудень до грудня — 12%, хоча i це здаеться надмiрно оптимю-тичним. Прогноз прибутку пiдприемств скорочений до 253,2 млрд грн з 302,1 млрд грн Прогноз розмiрiв фонду оплати пращ за тдсумками року понижений до 459,8 млрд грн з 511,6 млрд грн, а показник сере-дньо! зарплати — до 3379 з 3575 грн. Рiвень безробгт-тя за ощнками Кабмшу складе 8,2% за методолопею Мiжнародноl оргашзацп працi при первинному про-гнозi 7,1%, що також представляеться занадто опти-мiстичним. Також зменшений прогнозний показник експорту i iмпорту. Зокрема, прогноз експорту за щд-сумками року понижений до 82,7 млрд дол. зi 104,7 млрд дол., iмпорту — до 95,3 млрд долл з 119,3 млрд дол.
До цього слщ додати, що втрати вщ розриву тор-говельно-економiчних зв'язюв з Роаею можуть скла-сти до $7 млрд в рж. При цьому йдеться про високо-технологiчний експорт, втрата якого не може бути компенсована зниженням мит на експорт в бвросо-юз, куди Украша поставляе переважно сировину, напiвфабрикати i iншi товари з низькою доданою вартiстю. У цих умовах заходи, спрямоваш, як ствер-джують в Кабмш, на «подолання катастрофи», а по суп, на отримання за всяку цiну кредиту МВФ, ще бшьше знекровлять економiку, поставлять громадян на грань або навiть за грань виживання. Нацiональна валюта вже знещнена на 50%, що привело до сплеску цiн. Зростання тарифiв ЖКГ, сувора економiя витрат у бюджетнш сферi i сферi сощальних виплат доб'ють споживання, за рахунок якого економжа якось три-малася останнiми роками.
Пересiчних громадян у черговий раз примушу-ють заплатити за розiкрадену кра1ну. Уряд демонстративно таоруе той факт, що обсяги виведених
олтархами за руб1ж з Украши капiталiв тшьки за остант роки оцiнюються в $100 млрд, i влада шчого не робить для к повернення. Кабмiн героИчно боров-ся за балансування бюджету на 2014 рiк в cyMi трохи больше 70 млрд грн, коли, за даними Федераци пра-цедавцiв, тальки на держзакутвлях розкрадаеться до 160 млрд грн, а в «податкових ямах», як стверджуе нове керiвництво податково! служби, втрачаеться 80 млрд грн щорiчно.
Серед комплексу економiчних, полiтичних, сощальних та шших причин, яю обумовили нездатнiсть вичизняноИ економiки гщно протистояти викликам нишшньо!, та мабуть i наступних криз, без яких саме iснування ринково! економiки е неможливим, однiею iз визначальних, е саме невщповщшсть якостi техно-лопчного розвитку Украши останнiх роив сучасним свiтовим тенденщям. Загальна вiдсталiсть технолопч-но! бази навдональноИ економiчноl системи та слаб-к1сть механiзмiв П iнновацiйного оновлення - все це значно посилюе та буде i у подальшому посилювати негативний вплив кризових ситуацiй у свiтi на ситуа-цiю в Украш та ускладнювати процеси подолання !х негативних наслщюв. Проте нинiшня ситуацiя в еко-номiцi Укра1ни е свщченням того, що дана проблема i надалi залишатиметься однiею серед найбшьш акту-альних.
Технологiчна рiзноукладнiсть вiтчизняноl еко-номiки, наявнiсть рiзних техноекономiчних сектс^в, ринкових i галузевих сегментiв - це особливють пе-рехiдного етапу П розвитку у технологiчному i структурному вимiрах.
В той же час поточний стан речей не може не хвилювати будь кого з нас, як фахових економютав. З одного боку декларуються завдання якомога швидше наблизитися до найбшьш розвинутих кра'ш свггу, а з шшого - у найбшьш вщомих свiтових рейтингах по-зицп Укра1ни не покращуються, а часом навиъ i по-гiршуються. Хоча е i виключення з ще1 негативно1 тенденцil.
Наприклад за останнш рiк наша кра1на пiдня-лася на три рядки в глобальному рейтингу глобалiза-цп i розташувалася на 44-м мiсцi серед 191 держави. Про це свщчать дат зв^ «KOF Index of Globalization 2014», тдготовленого швейцарським науково-дослщним iнститутом KOF Swiss Economic Institute. Хоча шформащею для експертного аналiзу i послужили данi за 2011 р. цшого ряду впливових мiжнаро-дних органiзацiй, таких як Всесвггаш банк, Мiжна-родний валютний фонд, ЮНЕСКО i iншi, але метою дослщження було оцiнити рiвень залученостi кра1н свiту в глобальш процеси. Головним результатом ро-боти ствробггаиюв швейцарського iнституту став шдекс глобалiзацil (KOF Index of Globalization), за-вдяки якому щороку публiкуеться оновлений свiто-вий рейтинг рiвня глобалiзацil. Пiдсумкове значення iндексу, яке коливаеться вщ 0 до 100 балiв, форму-еться шляхом ощнки 24 показник1в, об'еднаних в три компоненти : глобалiзацiя в економiчнiй, соцiальнiй i полiтичнiй сферах. Чим вище значення iндексу держави, тим бшьше вона залучена у свiтовi процеси. Згщно з даними звиу, свiтова першiсть з рiвня глоба-лiзацil належить Iрландil. Пдсумкове значення ii iн-дексу склало 92,17 бали, завдяки чому ця краша по-сунула на другу позищю переможця торiшнього рейтингу — Бельпю (91,61). Лiдируючу тршку, як i рiк тому, замкнули Нщерланди (91,33). Самою глобалiзо-ваною державою в Азп визнаний Сшгапур (88,63), який, зайнявши 5-й рядок, виявився единим неевро-пейським представником в першш десятцi рейтингу. Канада (85,63) значно випередила США (74,94) в спорi за звання найбшьш залученоi в глобальнi процеси пiвнiчноамериканськоi держави (12-е мiсце про-
ти 32-го). Австралiя(82,93), що окупувала 19-й рядок, виявилася кращою серед кра!н Океан!!. Державою з найвищим рiвнем глобал!защ! на Близькому Сходi визнанi ОАЕ (76,02), що замкнули тридцятку кращих свiтового списку. Першють серед латиноамерикансь-ких кра!н дiсталася Чилi (72,41), що зайняла 37-е мiсце всесвiтнього рейтингу. А остр!вний Маврик1й (65,71), що розташувався на 54-й сходинцi, став ре-гiональним лiдером в Африцi. В той же час на Юри-бап (26,20), Соломоновi острови (25,43) i Сомалi (24,03), за ощнками експертiв, глобалiзацiя мала найменший вплив, що i вiдправило це трю загалом на дно свiтового рейтингу.
Поточне значення укра!нського iндексу глобаль зац!! цього року досягло юторичного максимуму i склало 68,85 бали, що дозволило нашiй державi роз-ташуватися в рейтингу м!ж Йордатею (69,46) i 1сла-ндieю (68,66), а також випередити вщразу трьох геог-рафiчних сусiдiв — Роетю (65,42), Молдову (64,12) i Б!лорусь (59,85). Найбшьш схильною до глобал!защ! виявилася полiтична сфера (86,05) Украши, а най-менш — сощальна (60,06). Зростання цього року значення вггчизняного iндексу (+1,07 бали) багато в чо-му стало можливим завдяки iстотному прогресу в питаннях шформацшних поток1в i культурно! схожо-стi.
Загалом ситуацiя, що складаеться у свiтi така, що за тдрахунками Financial Times, майже м!льярд чоловiк у свiтi, що розвиваеться, ризикують випасти з лав середнього класу, що зароджуеться. За остант 30 роив вражаючш кшькосп людей вдалося здолати межу бщносп, але тепер виникають сумнiви, чи вда-сться !м не скотитися назад. Зростаюча нерiвнiсть i уповшьнення темпiв зростання свiтово! економiки можуть спричинити серйозш наслiдки для бiзнесу, активно iнвестувавшого в ринки, що розвиваються. Одне з найважливiших питань, яким задаються уряди, — як уповшьнення розвитку позначиться на фо-рмуванш середнього класу в Кита! i 1нд!!, адже багато хто вважае щ кра!ни двигунами свггово! економiки в XXI столгтп.
МВФ у квiтнi 2014 р. попередив, що свп можуть чекати роки повального зростання, а економюти Св!-тового банку застерегли, що зростання економж, що розвиваються, ймовiрно, буде в середньому на 2-2,5% нижче, нiж до свiтово! фшансово! кризи 2008 р. Аз!-атський банк розвитку вiдносить до нового середнього класу людей, що здолали межу бщноси у $2 в день, з поправкою на кутвельну спроможтсть. Iншi економiсти вщдають перевагу б!льш висок1й планцi в $10 в день. Але проведене Financial Times дослщжен-ня даних Свггового банку про розподш доходiв в 122 кра!нах, що розвиваються, починаючи з 1970-х, чгтко показало, що велика частина мшьйотв людей, що здолали межу бщноси в остант декшька десятюв рокiв, знаходяться в, як !! вдало назвали, крихкш серединi мiж цими двома показниками. У 2010 р. — св!жших даних немае — в кра!нах, що розвиваються, больше 2,8 млрд людей, тобто 40% населення плане-ти, витрачали на життя вщ $2 до $10 в день. Крихка середина — це найбшьша група по рiвню доходiв у свт. Бiльше того, витрати значно! частини ще! групи лише у небагатьох перевищують $2 в день. Згщно з тдрахунками Financial Times, в 2010 р. в кра!нах, що розвиваються, 952 млн чоловж заробляли вщ $2 до $3 в день. Чисельтсть цie! уразливо! категор!! населення росте швидше, н!ж який-небудь !нший. Мiжнародна органiзацiя пращ заявила, що вже бачить наслщки повального зростання в економiках, що розвиваються, — кшьюсть працюючих людей, як! знаходяться в крайнш убогосп, в 2013 р. зменшилася всього на
2,7%. Це один з найнижчих показникiв за остант десять роив.
Головний економют Всесвггаього банку Каушик Басу попередив у своему штерв'ю, що багато хто з тих, хто здолав рису бщносп остантми роками, все ще «дуже уразливий» i можуть скотитися назад. За його словами, юнують також загрози свгговш еконо-мщ1, включаючи небезпеку ще iстотнiшого уповшьнення зростання в Кита!. Навиъ якщо цей ризик не матерiалiзуеться, додав Басу, нинiшнього рiвня роз-витку може бути недостатньо, щоб повернутися до темтв подолання бiдностi останнiх деклькох десят-кiв роив.
Вiдсутнiсть чиких, прозорих, реалiстичних пла-нiв i дiй уряду з реформування економiки, а також складнощi з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплинули на очiкування бiзнесу. Спроби уряду покращити бiзнес-клiмат, щоб надати поштовх розвитку малого i середнього бiзнесу, не були вдали-ми, особливо з прийняттям Податкового та Митного кодекетв. Iншi пiдготовленi законодавчi iнiцiативи врештi не були схвалет парламентом кра!ни.
Щодо внеску нашо! академп, то приемно згада-ти, що дв1 останнi колективнi монографп «Глобальна економiчна криза 2008-2010 роив: свгговий досв!д та шляхи подолання в Укра!т» та «структурн! реформи економiки: св!товий досв!д, !нститути, стратег!! для Укра!ни», як! завдяки зусиллям Презид!! нашо! Академ!! ( а останню - разом !з жр!вництвом Терноп1ль-ського нацiонального економiчного унiверситету, за що !м ще раз наша велика подяка), а також творчий мс^з! члетв нашо! Академп вдалося свого часу на-дiслати вищим керiвним органам держави та голов-ним бiблiотекам кра!ни. Також приемно вiдзначити, що щ книжки стали переможницями регiонального конкурсу «Книга Донбасу — 2010 та 2011» в номша-ц1! «Економ1ка», що зайвий раз посприяло пщтримщ позитивного 1м1джу нашо! академп!. Хочу сподiватися, що i презентована сьогодт монографiя «Перший етап модернiзацi! економiки Укра!ни: досв1д та про-блеми» посяде свое належне мiсце, не тшьки на по-лицях бiблiотек, перелiках наукових праць авторiв, але й стане затребуваною в Штернеп, та у посилан-нях на не! як на джерело.
На жаль, Укра!на, внаслiдок застарело! структури економiки, опинилась серед кра!н, як1 найбшьше потерпають в1д св1тово! кризи, тому сподiватись на швидкий вих1д на передкризовi рубежх та структурн1 трансформаций економiки не доводиться. Це дало пщ-ставу Вiддiленню економiки НАН Укра!ни, Донець-кому регiональному центру Академп економiчних наук Укра!ни та 1нституту економiки промисловост1 НАН Укра!ни виступити з iнiцiативою започаткуван-ня тако! форми обговорення нагальних проблем су-часно! реструктуризац^! промисловост1, як проведен-ня Академiчних слухань. Вони можуть стати як дис-кусшним майданчиком, так i iнструментом вироб-лення компром1сних рiшень: експертна академiчна сп^льнота не заангажована анi 61зжсом, анi владою, вона поки що здатна бути об'ективною, мудрою, спроможною до виршення складних завдань.
У 2013 р. таю слухання вщбулися в 1нститут1 економiки промисловост1 НАН Укра!ни з питань розвитку вугшьно! та металургiйно! промисловост1 та сощальних проблем розвитку цих галузей в Укра!т. Зараз е плани оргатзувати i цього року под16н1 заходи спшьно з нашим Запорiзьким мiсцевим вiддiлен-ням на базi Класичного приватного унiверситету з питань машинобудування або енергетики.
Дозвольте висловити спод1вання на те, що i у по-дальшому ми будемо мати i iнiцiативу i п1дтримку ана-
лопчнгих заходiв членами нашоТ академй, якi також будуть брати в них активну участь.
Зараз як тколи Укра!ш насамперед noTpi6m дп, спрямованi на стабiлiзацiю державних фшанетв, оздоровлення банювсько! системи, спрощення сис-теми регулювання i стимулювання конкуренцй. Не вживши цих заходiв, Укра'1на буде програвати у гост-рiй конкурентнiй боротьбi кра'1нам, що винесуть пот-рiбнi уроки тсля кризи. Наявнiсть подiбних розривiв та необхщшсть !х лжшдаци i ставить на порядок ден-ний перед членами нашо'1 академп низку завдань з нагального реформування напрямюв наших досш-джень з метою подготовки вiдповiдниx рекомендацiй для всix рiвнiв державного керiвництва. З iншого боку — це також i своерщний «момент ютини», який дае нам нагоду визначитися, який свш доробок ми, як елiта економiчноi думки кра'1ни, можемо запропо-нувати народу, кра!ш та владi у найближчш та бшьш вщдаленш перспективь Деяки з цих питань знайшли свое вiдображення в розданiй Вам сьогодш моногра-фП, за що велика подяка нашим минулорiчним запо-рiзьким органiзаторам зборiв.
Користуючись нагодою також хочу ще раз нага-дати що у 2015 рощ до 90-1 рiчницi з дня народження Миколи Григоровича Чумаченка ми плануемо видати монографда «Академiк М.Г. Чумаченко у споминах i роздумах сучасниюв». Орiентовний план ще! книги ви отримали при реестрацп разом з проектом Постанови наших зборiв. Тому ще раз прошу й закликаю ветх у кого е що запропонувати Президп АЕН Укра!-ни, як колективному упоряднику, ще! книги не затя-гувати з передачею матерiалiв. Прохання надати ма-терiали по можливостi до 31 грудня, юнцевий тер-мш — 1 березня. Прохання подавати вщскановаш матерiали i тексти у електроннш та роздрукованiй формах на адресу Президп.
А зараз дозвольте меш коротко зупинитися на ос-новних результатах, яы отримали протягом звггного перiоду члени нашоТ академй', оскльки бiльш детально, я вважаю, вони будуть висвiтленi у звггах кер1вник1в регiональних центрiв та мгсцевих вщдыень.
У Пiвнiчному центрi нашо! академп пiд керiвниц-твом вще-президента нашо! академп Валер1я Михайловича Гейця обГрунтовано взаемозв'язки ключових макроекономiчниx балансiв (дисбалансiв) за макрое-кономiчними розрахунками, виходячи iз умов та ри-зиюв розвитку макроекономiчно! ситуацп, на базi теорп i моделей ендогенного зростання. Розроблено оновленi моделi макроекономiчниx балансiв (ВВП, Бюджет, Грошовий огляд, Платжний баланс) за ос-новними секторами економiки та виконано сценарш оцiнки наслiдкiв впливу можливих небезпечних мак-роекономiчниx дисбалансiв на розвиток економiчноi ситуацп в Укра!ш на перiод до 2015 (2020) р.
Запропонований академжом нашо! академй та членом-кореспондентом НАН Укра!ни Анаташем 1ва-новичем Даниленком переxiд вщ галузево! моделi управлiння економiкою до державного регулювання економiчного розвитку Укра!ни на основi нащональ-них прюритепв ( замiсть галузевого управлiння) мае так переваги: 1) створюються умови для забезпечен-ня реально! учаси держави у залученнi тдприемств до вирiшення найактуальнiшиx нацiональниx проблем, незалежно вiд форм !х власностi. При цьому державне регулювання !х дiяльностi здiйснюеться виключно економiчними методами (задiяння стиму-лiв для досягнення ними цшей, пов'язаних з нащо-нальними прiоритетами); 2) тдприемства, не задiянi у реалiзацi! прюритетних проектiв, здiйснюють гос-подарську дiяльнiсть згiдно з власними планами роз-
витку, вщповщно до чинного законодавства i реаль-них ринкових умов, без державно! цшьово! пщтрим-ки; 3) забезпечуеться концентрацiя обмежених ресур-сiв держави на реалiзацi! нащональних прiоритетiв, що у юнцевому тдсумку визначатиме рейтинг Укра!-ни у свт щодо стану !! економiки та рiвня життя населення; 4) пщвищуеться рiвень фiнансово! стабь льносп економiки за рахунок бiльш тюно! ув'язки наявних фiнансовиx ресурсiв держави та банювсько! системи з виршенням проблем розвитку реального сектору, що зменшить ризики виникнення кризових явищ на фшансових ринках у результатi створення «бульбашок».
Академж нашо! академп Захарiй Степанович Варналш завершував тему "Розвиток державних фь нансiв Укра!ни в умовах глобалiзацii", що виконува-лась у вщдМ державних фiнансiв 1нституту економь ки та прогнозування НАН Укра!ни, зокрема роздшу "Податаога ризики формування доходно! частини бюджету". Наукова новизна одержаних ним результата полягае у наступному:
1) доведено, що для тдвищення ефекгивносп стимулювання пщприемницько! дiяльностi необхщно по-перше, зменшити загальний податковий тягар, по-друге, спростити адмшстрування податк1в, потрете, держава повинна забезпечити проведення ре-iнвестування у розширення чи удосконалення вироб-ництва, коштав отриманих пiдприемством у результата дп податкових пiльг. Це забезпечить повернення довiри до податково! системи кра!ни з боку платниюв податюв, та дасть змогу бшьш ефективно застосову-вати систему податкових пшьг в подальшому. Запро-поновано закршити положення про обов'язковiсть проведення пщприемствами реiнвестування пшьгових коштiв у Податковому Кодекс Укра!ни;
2) обГрунтовано, що головними напрямами за-безпечення податкового стимулювання пщприемницько! дiяльностi в кризовий перюд повиннi бути: розширення сектору малого бiзнесу шляхом забезпе-чення його пшьгового оподаткування, що дасть змогу, з одного боку, забезпечити зайнятасть значно! частини населення, а з другого — значною мiрою прис-корити процеси розвитку нацiонально! економiки; оптимiзацiя спiввiдношення м!ж фiнансовими ресурсами, мобМзованих до бюджетiв рiзниx рiвнiв у ви-глядi податюв, зборiв та iншиx загальнообов'язкових платежiв, i грошовими засобами, що залишаються в розпорядженнi фiзичниx та юридичних оаб; змiна спiввiдношення м!ж податками, як1 сплачуються на-селенням i пiдприемницькими структурами, за рахунок ютотного збшьшення доxодiв фiзичниx оаб; по-силення ролi прямих податюв i, зокрема, податку на прибуток, податку на власшсть, податку на викорис-товуванi ресурси i скорочення непрямих податюв, передуам унiверсальниx акцизiв; збшьшення податково! бази зi значно! кiлькостi прямих податюв, ви-користання обГрунтованих податкових ставок залеж-но вщ виду дiяльностi та отриманих доxодiв; пщви-щення ролi мiсцевиx податкiв i на цш основi збшь-шення фiнансовиx ресурав органiв мiсцевого самов-рядування тощо;
3) доведено, що введення податкових кашкул для вмх суб'ектiв малого пiдприемництва в Укра!ш не буде достатньо ефективним заходом, оскльки данi суб'екти господарювання вже знаходяться на спеща-льному режимi оподаткування, а отже певш стимули вже створенi. Аргументовано, що податаога канiкули матимуть короткостроковий ефект, оскльки шфра-структура для розвитку реального малого бiзнесу (маються на увазi малi виробничi пiдприемства з ш-новацiйним потенцiалом) не сформована;
4) запропоновано впроваджувати режим подат-кових кашкул для малих пiдприeмств Укра!ни в тих сферах дiяльностi, де рентабельнiсть знаходиться на низькому рiвнi (передусiм це реальне виробництво). Доведено, що введення податкових кашкул для тдп-риемств сфери торгiвлi буде неефективним;
5) дютали подальшого розвитку методичнi пщхо-ди щодо вiднесення до методiв податкового стимулю-вання, яю необхiдно використовувати в Укра!ш для пришвидшення темтв розвитку пiдприeмництва, попередньо закрiпивши к у податковому законодав-ствi: диференщащю податкових ставок та вщтермшу-вання сплати податюв, вiднесення на затрати вироб-ництва витрат, пов'язаних з науково-дослщними та експериментально-конструкторськими роботами, ви-користання пришвидшено! амортизацп та швести-цiйного кредиту, спрощення загально! системи опо-даткування та створення вшьних економiчних зон;
6) удосконалено висновок, що основним недоль ком юнуючо! на сьогоднiшнiй день податково! системи, що значено перешкоджае розвитку тдприемни-цько! дiяльностi, е високий рiвень непрямих податюв. Вщповщно з метою сприяння податковому сти-мулювання пщприемницько! дiяльностi загальний рiвень непрямих податюв у структурi податкових на-дходжень в Укра!ш необхщно знизити до рiвня не бшьше 30%;
7) дютали подальшого розвитку науковi пiдходи щодо забезпечення розвитку пщприемницького сектору в Укра!ш використовуючи процес створення альтернативних виробництв на малих та середшх щд-приемствах, що повинен стимулюватися податковою полiтикою у формi зменшення податкових ставок та збшьшення неоподаткованого мшмуму. Доведено, що в нинiшнiх кризових умовах коли економiчна ситуацiя на пщприемствах е нестабiльною податкове стимулювання мае бути зосереджене на забезпеченш зниження податкового тиску, що дозволить збшьши-ти обсяги виробництва, пщняти заробiтну плату робь тникам, чи знизити щну товару. Все це забезпечить вихщ вiтчизняних пiдприeмств з депресивного стану та сприятиме розвитку нащонально! економiки. Для стимулювання пщприемницько! дiяльностi в Укра!ш також пропонуеться знижувати митнi ставки, що сприятиме покращенню конкурентоспроможностi вiтчизняних товарiв на свгговому ринку, застосувати та законодавчо закршити в Укра!ш так званого адресного стимулювання прюритетних галузей економiч-ного дiяльностi та регюшв;
Пiд керiвництвом академiка нашо! академп та члена-кореспондента Нащонально! академп наук Укра!ни 1горя Германовича Манцурова виконано тему «Розроблення довгостроково! стратег!! регюнального розвитку» в межах яко!: 1) розроблено науково об-Грунтований концептуальний пiдхiд для формування регiонально! поливки Укра!ни з урахуванням сучас-них виклиюв та визначення стратегiчного бачення, мети i цшей регiонального розвитку; 2) сформовано науково обГрунтовану систему ощнювання рiвня до-сягнення поставлених стратепчних завдань вщповщ-но до iндикаторiв визначених на пiдставi розрахунку основних прогнозних показниюв (макроекономiчних, за видами економiчноl дiяльностi та адмшстративно-територiальних одиниць) на перiод до 2020 року за цшьовим, оптимютичним та песимiстичним сценарь ями; 3) розроблено мехашзми, етапи, iнструменти фшансового забезпечення та визначено очiкуванi результати реалiзацi! Державно! стратег!! регюнально-го розвитку до 2020 року; 4) здшснено наукове су-проводження та шформацшне забезпечення Мшеко-номрозвитку для роботи з регюнами щодо узгоджен-ня цiлей, прiоритетiв та основних завдань Державно!
стратег!! регюнального розвитку на перюд до 2020 року з метою !! узгодження з регюнальними стратегiями розвитку; 5) подготовлено проект Державно! стратег!! регюнального розвитку на перюд до 2020 року з метою удосконалення системи управлш-ня регюнальним розвитком. Вш постiйно здiйснюe контакти iз закордонними науково-дослщними iнсти-тутами, дослiдницькими центрами, представниками науки, державного управлiння та бiзнесу iнших кра!н, зокрема Швейцар!!, 1талп та Свiтового Банку.
Академiки нашо! академ!! Кiр'ян Тетяна Михай-л1вна та Шаповал Микола Сергшович у 2013 роцi приймали участь у розробщ: обГрунтування стратег!! розвитку системи створення робочих мюць для еко-номiчно активного населення та розвитку професш-но! освiти i навчання для забезпечення якостi робочо! сили; проекту Концепц!! соцiального розвитку Укра!-ни на 2013-2023 роки; пропозицш до проекту Закону Укра!ни „Про внесення змiн до Закону Укра!ни „Про збiр та облж единого внеску на загальнообов'язкове державне сощальне страхування"; змiн до Закону Укра!ни „Про прожитковий мiнiмум" та Закону Укра!ни „Про державнi сощальш стандарти та дер-жавнi сощальш гарант!!", яю спрямованi на забезпечення гщного рiвня життя населення та на вщповщ-нiсть европейським та мiжнародним вимогам; пропо-зицш та зауважень до проекту Державно! стратег!! регюнального розвитку на перюд до 2020 року щодо вдосконалення регюнально! сощально! полiтики.
Академiк нашо! академ!! Вжтор Васильович Сол-датенко як вiце-президент Товариства «Укра!на-Болгарiя» прийняв участь у декшькох науково-практичних конференцiях з питань розвитку культу-рних, наукових та економiчних стосунк1в м!ж народами Болгар!! та Укра!ни.
Академiками нашо! академ!! Олександром Мико-лайовичем Алимовим та Вжтор1эю Володимир1вною Микитенко розроблено методичш пiдходи до оцiню-вання масштабiв розвиненостi потенцiалу сталого розвитку, отримали подальший розвиток категорiаль-не поле теорп економiки та управлiння нащональним господарством за рахунок розбудови вихщних поло-жень i понятiйно-категорiального апарата теорп ощнювання потенщалу сталого розвитку держави.
П!д керiвництвом академжа нашо! академ!! та члена-кореспондента НАН Укра!ни Валер1я 1вановича Мунт1яна запропоновано сценарш оцiнки економiч-но! штеграцп Укра!ни в сучасних умовах, а також перспективш напрями розвитку вшськово-техшчного спiвробiтництва та економiки оборонно! сфери дер-жави.
Академжом нашо! академ!! Юр1ем В1кторовичем Гончаровим минулого року: 1) сформована система показниюв та факторiв оцiнки впливу на витрати пщприемств, як основи проведення управлiнських та дослщницьких робiт в сферi управлшня витратами; 2) запропонована методика порiвняльного аналiзу систем показник1в (факторiв) витрат на виробництво продукцп, що забезпечуе адаптацiю пiдходiв до вимог конкретного середовища; 3) побудоваш системи аналггачних i прогнозних моделей процесу формування витрат з урахуванням специфiки виробничих процеетв та ринку продукцп легко! промисловосп як основа формування управлшських структур та обГрунтування управлшських рiшень; 4) на основi системного пiдходу визначенi концептуальш основи управ-лiння витратами, визначеш сучаснi методи кальку-лювання собiвартостi та управлiння витратами про-дукцп як основного iнструменту системи управлшня витратами; 5) запропонована модель оптимiзац!! систем управлшня витратами в рамках шновацшно! стратег!! пщприемства шляхом застосування креатив-
них технологш; 6) розроблена система формування конкурентного статусу на основi мiнiмiзацil витрат пiдприeмств легко! промисловость
Узагальнюючi основнi результати наукових дос-лiджень, отриманi членами секци економгс™-аграрнмк1в нашо! академп слiд зазначити, що у сучас-них соцiально-економiчних умовах аграрне виробни-цтво вдаграе помiтну роль в економщ держави, створюючи до 10% валово! додано! вартостi та забез-печуючи близько 25% експорту кра!ни за рахунок агропромислово! продукцп. Сшьське господарство останшм часом демонструе стiйке зростання. Пiсля деякого спаду обсягiв виробництва порiвняно з реко-рдним роком галузь вiдновила позитивну динамiку i за пiдсумками 2013 року збшьшила виробництво по-рiвняно з 2012 роком майже на 14%. Причому сшьсь-ке господарство стало единою серед виробничих га-лузей економiки, де забезпечено прирют обсягiв виробництва. Важливим чинником стабильного розвит-ку агропромислового виробництва е високий рiвень наукового супроводу його галузей, що забезпечують науковцi Укра!ни. При цьому ютотну роль вiдiграe економiчна складова аграрно! науки. Нею прово-дяться дослщження за найактуальнiшими проблемами розвитку сектору: розбудови iнституцiонального забезпечення розвитку пщприемництва й кооперацп, трансформаций земельних вiдносин, забезпечення розвитку сшьських громад i територiй та ш. Науковi напрацювання вчених економютав — аграрники зна-ходять вщображення в розробках, рекомендацiях для сшьгосптоваровиробниюв й органiв державно! влади, змшах i доповненнях до нормативно-правових акив, що забезпечують формування стiйко! конкурен-тоспроможно! структури вiтчизняного агропромисло-вого виробництва.
Протягом звггного перiоду академiк нашо! академп 1ван 1ванович Кукурудза продовжував дослЬ дження за темою «Соцiально-економiчнi наслiдки ринкових перетворень у постсощалютичних кра!нах». При дослiдженнi наслiдкiв роздержавлення та приватизации ним було встановлено, що: радикально - лiбе-ралiстське реформування вiдносин власностi не створило ефективного господаря; приватизащя не сприя-ла активiзацi! шновацшно! дiяльностi; застосованi форми та методи приватизацп в Укра!нi призвели до розшарування населення на дуже багатих i на дуже бiдних. Дослщжуючи особливостi сучасно! нацюна-льно! економiки виявлено, що: в економiцi Укра!ни мае мiсце надмiрна мiкроекономiчна та макроеконо-мiчна нестiйкiсть, викликана тим, що змши, як1 здш-снено в умовах ринково! трансформаций i як1 були покликанi руйнувати елементи планово! економiки з тим, щоб на !хне мiсце прийшла ринкова економжа, в певнiй мiрi суперечили загальним тенденцiям сус-пшьно! еволюцп; виникнення та функцiонування особливих перехщних форм, як1 суперечать плановiй економщ (приватна власнiсть, конкуренцiя, кутвля-продаж робочо! сили тощо), але яю ще не в повнiй мiрi вiдповiдають тим, як1 е в кра!нах з розвинутою ринковою економжою; особливий характер супереч-ностей перехщно! економiки, породжений тим, що перехщ здiйснюeться не вiд традицiйно! до ринково! економiки, а вiд планово!, яюй при всiх !! недолях i вадах були властивi елементи тсляринково! економь ки; вiтчизняна економжа становить собою eднiсть загального та окремого, а отже при реформуванш слiд виходити з того, що вона не повинна (не може) бути котею чие!сь економiки. Вона мае бути укра!н-ською: враховувати вс особливостi розвитку еконо-мiки Укра!ни i в далекому, i в близькому минулому. Про таку необхiднiсть засвiдчив здiйснений аналiз ринкового менеджменту Укра!ни i Польщi. Здшсню-
ючи пошук основних напрямюв подолання кризових явищ в економiцi Укра!ни, автор дiйшов висновку, що такими напрямами могли б бути: осюльки в умовах глобалiзацi! високу конкурентоспроможнiсть де-монструють головним чином велик! пщприемства, то е потреба в створенш у базових галузях економiки транснацiональних корпорацiй, яю б повшстю належали державi, або в яких держава володiла контроль-ним пакетом акцiй.
В цшому, як показують дослiдження проведенi академжом нашо! академп Володимиром Семеновичем Уланчуком, в Укра!нi значнi потенцiйнi можливоси збшьшення виробництва конкурентоспроможного зерна, що дае можливють забезпечувати продовольчу безпеку кра!ни та реалiзовувати зерно в кра!ни
свиу. Основш результати дослщжень показали, що в сучасних умовах, нарощування обсяпв виробництва конкурентоспроможно! сшьськогосподарсько! продукцп укра!нським аграрiям основну увагу необхiдно звернути на використання наявного ресурсного поте-нщалу та ефективне використання родючих земель. Укра!на, володдачи четвертою частиною свггових чорноземiв, здатна вiдiгравати ключову роль у вирь шеннi глобально! продовольчо! проблеми.
Специфiка пiдприeмницько! д!яльноси в сшьсь-кому господарствi полягае в тому, що основним ви-робничим ресурсом тут е земля. Вщ того, насюльки ефективно вона використовуеться землекористувачем залежить не тшьки величина одержуваного доходу, а й добробут суспшьства в целому та кожного громадя-нина зокрема. Експортний потенщал Укра!ни високий i !й як потужному виробнику зерна мае належати одно !з провщних мюць на свгговому ринку зерно продукцп. Виробництво зернопродукцп пов'язано з використанням р1зних вид!в ресурсiв - земельних, матерiально-технiчних та трудових. Тому в перспектив! конкурентоспроможне виробництво зерна мае забезпечуватися високоефективним використанням даних ресуретв та умшо розробленим оргашзацшно -економ!чним мехашзмом на р!вш держави для забезпечення внутршнього, а також зовншнього ринк1в зерном та продуктами його переробки. Оптим!зац!я розм!р!в сшьськогосподарських пщприемств за пло-щею !х землекористування е нагальною потребою для вгтчизняних сшьгосптоваровиробниюв.
Не можна не вщзначити активну громадянську позищю академжа Михайла Андршовича Швайки.
Продовжило активно д!яти наше Житомирське мiсцеве вщдыення де члени нашо! академп Писаренко Борис Андршович i Проценко Наталя Бориетвна роз-робили модель на основ! методу оцшки стратепчно! конкурентоспроможноси пiдприeмства, вщповщно до якого рiвень стратегiчно! конкурентоспроможноси визначаеться на основ! окремих оцшок досягнутого р!вня тактично! конкурентоспроможностi i конкурен-то стшкосп пiдприeмства. При оцшщ стратегiчно! конкурентоспроможностi пiдприeмства доцшьно ви-користовувати нечiтко - лопчний пщхщ, який дозво-ляе узагальнювати безлiч р!зних факторiв в едину штегральну оцшку, що мае безпосередню смислову цшшсть для аналiзу конкурентно! ситуащ! i ухвален-ня ршень.
Вщповщно системному щдходу до оцшки кон-курентоспроможностi пiдприeмства було сформовано перелж показник1в i !х групування. До комплексних показниюв, як1 вщбивають рiвень внутршньо! кон-курентостiйкостi пщприемства вщнесеш: стшюсть системи маркетингу, стшюсть виробничо! системи, стшюсть кадрiв, ефектившсть фiнансово! i швести-цшно! д1яльноси, як1сть управлiння, рiвень сощаль-но! вiдповiдальностi. Комплекснi показники дп зовншнього середовища: тиск постачальниюв, тиск
споживачiв, piBeHb конкуренцп, piBeHb державного тиску, piBeHb впливу НТП. Показниками конкурен-тоспpоможностi пiдпpиeмства е: конкурентоспромо-жнiсть товару i частка певного виду товару в загаль-ному обсязi. Конкуpeнтоспpоможнiсть матepiального товару включае чотири складовi: яюсть товару, яюсть обслуговування, eксплуатацiйнi витрати, щна товару. Конкуpeнтоспpоможнiсть телекомушкацшно! послуги включае двi складовi: яюсть послуги i обслуговування, ваpтiсть послуги. Розроблена модель дозволяе проводити аналiз piвня стратепчно! конкурентоспро-можностi пiдпpиeмства в цшому, а також здшснюва-ти аналiз промгжних показниюв. Результати ощнки використовуватимуться при пpийняттi упpавлiнських ршень на тактичному i стpатeгiчному piвнях.
У Пiвнiчно-Схiдному регiональному центрi — тд кepiвництвом нашого акадeмiка Вжтора Нестеровича Майорченка на замовлення Мшрегюнбуду Укра!ни здiйснeно розробку "Науково-обГрунтованих пропо-зицiй щодо природного убутку матepiалiв, що засто-совуються пiд час утримання об'eктiв благоустрою". Акадeмiк нашо! академп Коротич Олена Бориавна брала участь у виконаннi наукових тем „Мехашзми узгодження iнтepeсiв учасниюв державно-управ-лiнських вiдносин на peгiональному piвнi", яка вико-нуеться творчим колективом кафедри державного упpавлiння Харювського регюнального шституту державного упpавлiння Нацiонально! академ!! державного управлшня при Пpeзидeнтовi Укра!ни (ХарР1-ДУ НАДУ) та "Науково-методичне забезпечення со-щально! складово! ре^заци державно! полггаки сталого розвитку регюну органами пу6л!чно! влади". Головною метою цих дослiджeнь стало теоретичне обГрунтування та розробка науково-методичного забезпечення реформування оргашв публ1чно! влади у контeкстi реатзаци державно! сощально! полггаки сталого розвитку регюну.
Пд кepiвництвом Валентина Степановича Поно-маренка акадeмiка нашо! академп, ректора Харювсь-кого нацiонального eкономiчного ушверситету !м. Семена Кузнеця - Секщя проблем eкономiчного розвитку peгiону цього регюнального центру працюе над удосконаленням теоретичного, мeтодологiчного i методичного забезпечення формування оргашзацш-но-eкономiчного мeханiзму управлшня сощально-eкономiчними вiдносинами суб'eктiв господарювання в peгiонi. Користуючись нагодою хочу поздоровити колектив вишу i особисто Валентина Степановича з присвоенням минулого року ушверситету iмeнi цього славетного нобeлiвського лауреата, який свого часу працював у Харковь
В межах теми «Формування концептуальних засад та методичного шструментарда прогнозування потреби нащонально! eкономiки у фахiвцях з вищою освггою»: здiйснeно аналiз тенденцш розвитку свгго-во! eкономiки та свггового освгтянського простору, який дозволить визначити складноструктуровану систему джерел виникнення дисбалансу м!ж випуском фахiвцiв виш!в та потребами й запитами ринку пращ; узагальнено свгговий, нащональний досвщ та сучасне теоретико — метолопчне пщГрунтя прогнозування потреб у фахiвцях з вищою освггою, визначення ш-стpумeнтiв державного регулювання випуску фахiвцiв на пiдставi моделювання прюритепв розвитку нащо-нально! eкономiки та !! сeктоpiв; розроблено концеп-щю упpавлiння забeзпeчeнiстю у фахiвцях з вищою освггою; розроблено складно структурований меха-шзм упpавлiння забeзпeчeнiстю у фахiвцях з вищою освггою.
За участ члeнiв нашо! академп! Гавкалово! Ната-лi Леонидiвни, Лепейко Тетяни ¡вашвни, Назарово! Галини Валентинiвни, Пилипенка Андр1я Анатолшови-
ча, Перерви Петра Григоровича, Пушкаря Олександра 1вановича, Ястремсько!' Олени Микола'1'вни та iнших отримано низку наукових результатiв, що мають тео-ретичну та практичну значущють. Зокрема удоскона-лено:
методичний щдхщ до вибору стратег!! управлшня розвитком персоналу як передумови комерщал!за-ц!! знань, вiдмiннiсть якого полягае у врахуваннi двох складових — рiвня розвитку i продуктивности працi, що утворюють матрицю «Портфель стратегш пщпри-емства», яка складаеться з чотирьох квадрантiв, кожному з яких вiдповiдае певна група персоналу за р!в-нем його розвитку та набiр стратегiй управлшня розвитком персоналу;
методичне забезпечення для ощнювання рiвня розвитку персоналу, особливютю якого е комбшащя кльюсно! та як1сно! оцiнки на основi поеднання ме-тодiв !х визначення (методу факторного аналiзу — для вщбору кльюсних показниюв, як! об'еднаш у групи, що характеризують результатившсть працi персоналу, як!сть процеав управлiння ним i витрати на розвиток персоналу; методу експертних ощнок — для ощнки яюсного показника — компетентностей) та об'еднання отриманих значень в iнтегральний показник розвитку персоналу методом таксоном!!;
методичний щдхщ до формування потреби ств-робггаиюв у навчаннi як основи створення оргашза-цшних знань, який вщр!зняеться тим, що в його межах виокремлюеться формальна, а також особистюну потреба у навчанш як усвiдомлена шдивщом необ-хщшсть в удосконаленнi вже юнуючих, або набутп нових знань, вмшь та навичок, як! можуть сприяти у майбутньому задоволенню i шших значимих для ш-дивща потреб, що спонукае людину до ц!леспрямо-вано! д!яльноси з пщвищення власного р!вня освгти та професшно! компетентности;
змют та послщовшсть етатв визначення ступеня адаптивност системи професшного навчання пращв-ник!в, як!, на вщмшу вщ юнуючих, дозволяють кль-к!сно ощнити вплив адаптивност зазначено! системи на результати д1яльносп пщприемства на основ! за-стосування методу моделювання структурними р!в-няннями, що надае змогу проводити пор!вняльний анал!з пщприемств за вказаними ознаками;
структуру штегрального показника системно! ефекгивноси розвитку промислових пщприемств в умовах шформацюлопчно! економ!ки, особливють яко! полягае у визначенш цього показника на основ! системи умов, що змшюються сп!льно та взаемоза-лежно, i вщ ще! взаемод!! утворюеться його додатко-вий прирют, який враховуе зворотш позитивш зв'яз-ки м!ж результативтстю, наявним потенщалом i фу-нкцюнальною оргашзовашстю розвитку пщприемст-ва.
види моделей вщносин промислового пщприем-ства з суб'ектами зовншнього середовища, що е складовою його оргашзацшних знань; !х особливють полягае в розпод!ленш за класифжацшними ознаками: основною метою перебпу закутвельно! д!яльнос-ri, наявшстю посередниюв, компетентшстю оаб, як! ухвалюють ршення щодо формування вщносин у закутвельнш д1яльноси, ïï термшом та умовами отримання ефекту; уточнено змют та суттсть моделей, визначено !х взаемозв'язок з стратепями формування вщносин м!ж промисловими п!дприемствами виробниками i постачальниками у в!дпов!дност! з принципами прокьюремента;
методичний п!дхщ до визначення стратег!й формування вщносин пщприемств з суб'ектами зовншнього середовища в умовах шформацюлопчно! еко-ном!ки, найб!льш прюритетними з яких е постачаль-ники. В!дм!нн!стю розробленого п!дходу е викорис-
тання двох складових: результата господарювання пiдприeмств-постачальникiв, що об'ективно характеризуюсь !х економiчний стан, та умов i наслiдкiв спiвпрацi з ними у закутвельнш дiяльностi за уяв-леннями пiдприeмств-виробникiв, що формують 9-ти квадрантну матрицю, яка мютить види i моделi вщ-носин, стратеги !х формування з постачальниками, стратеги формування вiдносин постачальниюв з тд-приемствами-виробниками, стратеги !х шформацш-но! взаемодГ! та використання шструмента штегро-ваних комунiкацiй;
дiстали подальшого розвитку:
визначення основно! мети управлшня системою органiзацiйних знань пiдприeмства, що, на вщмшу вiд iснуючих точок зору, полягае у формуванш суку-пностi iнтелектуальних активiв, тобто комерцiалiзо-вано! частини iнтелектуального капiталу та оргашза-цiйних знань, котра активно працюе на досягнення цшей пщприемства та здатна приносити йому прибу-ток як у теперiшньому, так i у майбутньому перiодi;
сукупшсть факторiв, що впливають на розвиток системи органiзацiйних знань. Особливостi запропо-нованого пiдходу полягають у розглядi факторiв у контекстi синергетично! парадигми як управляючих параметрiв, що здшснюють вплив на поведiнку пара-метрiв порядку. Видшено три групи таких управляючих параметрiв: тi, що пов'язаш iз зовнiшнiм середо-вищем (або зовнiшнi фактори), а також т що пов'язанi iз внутршшм середовищем (серед них до-цшьно видшити фактори, що дiють на рiвнi пщпри-емства та на рiвнi окремих елементiв системи оргаш-зацiйних знань);
структура моделi шформативноси оцiнки системно! ефективностi розвитку пщприемства, в яюй ви-значено яюсш змiни в наявному потенщал^ у резуль-тативностi та функщональнш органiзованостi розвитку пiдприeмства гад впливом змiн потреб стейкхол-дерiв
перелiк компетентностей, якими мае володiти виробничий персонал, що, на вщмшу вщ iснуючих, доповнений новою групою корпоративних компетен-тностей (розумiння стратеги та специфiки дiяльностi, спрямованiсть на розвиток пщприемства, орieнтацiя на результат, прихильшсть цшям пiдприeмства); уто-чнюе iснуючi професiйнi (володiння комп'ютерними технолопями, навички планування та органiзацi! вла-сно! працi, здатнiсть до виконання складних завдань i рацiонального використання робочого часу, спрямо-ванiсть на виготовлення яюсно! продукцi!, прагнення та здатшсть до професiйного зростання) та поведш-ковi (самостiйнiсть i самооргашзовашсть, адаптив-нiсть, наполегливiсть у досягненш цшей, авторитет у колективi, робота в командi (навички побудови взае-мовiдносин) та iнiцiативнiсть) групи компетентностей, набуття i розвиток яких забезпечують ефективне виконання професiйних завдань та устшну реалiза-цiю стратепчних цiлей пiдприeмства;
процедура оцiнювання компетентностей персоналу, вщмшшстю яко! вщ iснуючих е використання показника вщносно! частоти рiвня прояву кожно! компетентности у судженнях експертiв, що дозволить переводити яюсш експертш оцiнки у юльюсний ви-мiр та використовувати !х пiд час розрахунку штегра-льного показника рiвня розвитку персоналу.
види вщносин промислового пiдприeмства з суб'ектами зовшшнього середовища, що е частиною його органiзацiйних знань за класифжацшною озна-кою «цiннiсть вщносин», за якою видшено перюдич-ш (разовi), партнерсью, iнтегрованi вiдносини; !х вiдмiннiсть полягае у розподiленнi партнерських вщ-носин на 3 пщвиди: iнсорсинговi або аутсоринговi, вертикальнi або мiжгалузевi, комплементарнi у вщпо-
вщносп з яюсними iнтервалами середнього рiвня iнтегрального показника привабливостi постачальни-ка, яким поставленi у вiдповiднiсть стратеги партнерства, що вГ^зняються глибиною координаци за фу-нкцiями управлшня, функщональними сферами дiя-льностi та перюдом;
послiдовнiсть та сутнiсть етатв процесу управ-лiння вибором прюритетного пiдроздiлу пiдприeмства з першочергового впровадження програм якостi трудового життя, яка враховуе стратегiчнi цiлi пщприемства, конкуренты стратеги та стан якосп трудового життя в кожному окремому пщроздшь
Зазначенi пропозици, висновки i науковi резуль-тати за кожною науково-дослiдною темою впрова-джеш у роботу промислових пiдприeмств Харювсько-го регiону, органiв регiонального управлшня i мюце-вого самоврядування, навчальш процеси пiдготовки бакалаврiв i магiстрiв за економiчними спецiальнос-тями.
Думаю досягнення науковщв Схщного регюналь-ного центру нашо! академп будуть бiльш детально ви-свiтленi у доповiдi його керiвника вiце-президента нашо! акадедеми Юр1я Володимировича Макогона, а я коротко зупинюся лише на деяких з них.
Пщ керiвництвом академiка нашо! академп Ольги Федор1вни Новжово! розроблено теоретико-методо-логiчнi засади гщного рiвня та якостi життя населен-ня як базових складових сощального потенцiалу. Об-грунтовано науково-методичнi пщходи до оцiнки рь вня та якоси життя населення регiонiв у контексп вимог сталого розвитку. Розроблено концептуальний пiдхiд до визначення та ощнки стану духовно-культурного потенщалу сталого розвитку. Встанов-лено особливосп iснуючо! моделi взаемодГ! громадсь-ких об'еднань i органiв мiсцевого самоврядування та визначено можливосп щодо !! трансформацiй.
Членами нашо! академп 1ваном Петровичем Бу-леевим та Натал1ею Юхим1вною Брюховецькою розроблено концепщю управлiння капiталiзацieю iз ви-користанням нейромережевого моделювання. Розроблено науково-методичш засади оновлення основного катталу пщприемства та визначення умов i перед-умов розвитку людського катталу пщприемства, а також обГрунтовано науково-методичний пщхщ до розробки iнституцiо-нального мехашзму управлiння його розвитком.
Активно дiють осередки нашо! академп в Доне-цькому нащональному ун1верситет1 економ1ки 1 торг1вл1 1м. М.1.Туган-Барановського та Донецькому державному ушверситет1 управл1ння.
Ученi Луганського мгського вщдыення Схщного центру нашо! академп академiки Ганна Володимир1вна Козаченко та Алла Ежешвна Воронкова виявили, що в даний час, в умовах нестабшьносп i криз усе бшьша увага придшяеться питанням розробки i широкого впровадження нових i перспективних шструмента безпечного i безризикового функщонування i розвитку економiчних систем з урахуванням сучасного еко-лопчного стану, зокрема, для техногенних пщпри-емств i регiонально! економiки в цшому.
Активно працюе осередок у Луганському нащональному аграрному ушверситеи на чолi з академь ком Василем 1вановичем Богачовим, який також про-довжуе опiкуватися Малою шюльною академieю при Нагольно-Тарасовсьюй середнiй шкот м.Ровенки. Також не можна не вщзначити творчу активнiсть академiка Валентина Миколайовича Гончарова.
У Придншровському центр1 колективним членом нашо? академп Дншропетровською державною фшансо-вою академ1ею проводилися сощолопчш дослiдження на основi розгорнуто! анкети, iнтерв'ю, телефонного опитування та фокус-груп керiвникiв малих щдпри-
емств промислового регюну на приклащ Дшпропет-ровсько! областi, яю доповнюють статистичний ана-лiз.
Академжом 1ваном Дмитровичем Падeрiним вста-новлено, що основними проблемами. яю гальмують розвиток малих пiдприемств, е: нестача власних обь гових коштiв та вщсутшсть доступних кредитних ре-суретв. Вiдсутнiсть дiевих механiзмiв фшансово! тдт-римки; диспропорцiя у розвитку шфраструктурно! пiдтримки по регiонах; нестабiльнi умови ведення бiзнесу; зниження рiвня дшово! та шновацшно! акти-вностi. Комплекс державного мехашзму пiдтримки малого тдприемництва мае охоплювати таю складов! використання гарантiйних фондiв кредитування, пшьгового кредитування та часткову компенсацiю вщсоткових ставок по кредитах; надання фшансово! пiдтримки шновацшно! дiяльностi; сприяння розвитку венчурного бiзнесу; стимулювання до ствпращ великих пiдприемств; розвитку шфраструктури з метою зменшення накладних витрат; створення дiевих програм розвитку та пщтримки малих пiдприемств; активiзацiя пiдготовчих, iнформацiйних i консульта-тивних заходiв для пiдприемцiв. Широке використання електронно'1 комерцп з метою реатзаци това-рiв, робiт та послуг пщприемств.
Комплексна реалiзацiя зазначених напрямiв що-до пiдтримки малого тдприемництва сприятиме створенню сприятливого середовища для розвитку приватно! шщативи громадян Укра!ни, стане одним iз важливих чинниюв сталого економiчного зростан-ня, створення нових робочих мюць, структурно! пе-ребудови вiтчизняно! економiки, змщнення економь ки регiонiв.
Академiком Анаташем Григоровичем Бабенком
завершено НДР «Фшансове забезпечення механiзму реалiзацi! соцiально! поливки в регюш», в як1й зроб-лено наступнi основнi висновки: 1) до найбшьш впливових факторiв щодо фiнансового забезпечення механiзму реалiзацi! сощально! полiтики е недоско-нале законодавство, тшзащя економiки, низький рiвень квалiфiкацi! кадрiв тощо; 2) для визначення впливу факторiв була використана багатофакторна лшшна регресiя; 3) iнтегральний показник стану ре-гiону визначено як добуток сукупносп приведених ресурсiв фшансування регiону; 4) основними напря-мами оптимiзацi! системи соцiального захисту насе-лення е неоптимальна структура доходiв населення, проблеми реалiзацi! пiльг i соцiальних виплат для населення; 5) дiяльнiсть держави щодо оптимiзацi! системи сощального захисту повинна бути спрямова-на на узгодження державно! полиики щодо сощаль-ного захисту з полиикою працi, податюв, демограф!! тощо.
Шд керiвництвом академiка нашо! академ!! Олександра Андршовича Рядна виконувалася науково-дослщна тема «Математичне моделювання соцiально - економiчного розвитку кра!ни i регюшв». У роботi проведено моделювання впливу страхування на еко-номiчний розвиток регюшв, який базуеться на вико-ристаннi эконометрических моделей що дозволяють виявити кiлькiснi взаемозв'язки економiчних проце-сiв i явищ. Запропонована концепщя дозволила провести монiторинг ефективноси державного регулю-вання дiяльностi страхових компанiй Укра!ни на щд-ставi даних по окремих страхових компашях i монi-торинг державного регулювання страхового ринку на регiональному рiвнi, який грунтуеться на агрегованих по регюнах даних Державного комiтету статистики Укра!ни.
За допомогою методу головних чинниюв побу-дованi i видiленi три основш узагальненi чинники, яю характеризують стратег!! економiчноl дiяльностi
страхових компанш Укра!ни. Виявлено, що стратег!! страхових компанш ютотно залежать вiд економ!чно-го розвитку регiону. Побудована динамiчна факторна модель стратегiй страхових компанш з використан-ням методiв факторного аналiзу i елементiв теор!! нечиких великих к!лькостей, яка дозволила виявити зм!ни в стратепях страхових компанш тд впливом зм!н чинного страхового законодавства. А завдяки одному з метод!в факторного анал!зу - модиф!ковано! головно! компоненти - побудований узагальнений показник розвитку страхового ринку в регюнах Укра-!ни. На п!дстав! цього показника проведений рейтинг областей по р!вню розвитку страхового ринку. Цей метод дозволив розрахувати !ндекс розвитку страхового ринку в рег!он! ! визначити л!дер!в страхування. Запропоноваш модел! ощнювання економ!чного розвитку регюшв Укра!ни, як! дозволяють враховувати в моделях таку нову групу чинниюв, як невизначешсть i ризик. Доведено, що щ чинники негативно вплива-ють на економ!чний розвиток рег!он!в.
Оск!льки проблема невизначеноси i конфлжт-ност властива ринковш економщ, а невизначешсть ринкового середовища i ризик тдприемницько! д!я-льносп зменшують ефективнiсть використання ресу-рс!в, той розвиток страхового ринку е чинником еко-ном!чного зростання в регюнах кра!ни. Для досль дження впливу страхування на економ!чний розвиток регюшв в модел! введений узагальнений показник розвитку страхування в регюнах. Виявлено, що стра-хування е !стотним чинником розвитку страхового ринку в регюнах. Побудоваш эконометрические мо-дел! оц!нювання д!яльност! страхових компан!й ! роз-витку страхового ринку Укра!ни дають можливють оц!нити ефективн!сть державного регулювання роз-витку страхового ринку Укра!ни.
У 3anopi3bKOMy MicbKOMy вщщленш Придншровсь-кого центру нашою академ!ею сп!льно з Класичним приватним ушверситетом 21 березня цього року було оргашзовано Круглий ст!л «Сучасний стан та перспе-ктиви розвитку еколог!чного оподаткування в Укра!-ш». Загалом сл!д вщзначити, що тсля проведення на баз! цього ун!верситету минулор!чних Загальних збо-р!в нашо! академ!! там актив!зувалася наукова робота. Можливо певний позитивний вплив на щ процеси мало заснування на його баз! ф!л!! 1нституту еконо-м!ки промисловосп НАН Укра!ни. Так, членом нашо! академ!! Костянтином Сергшовичем Салигою вста-новлено, що !нвестиц!! в !нновац!йн! проекти отото-жнюють з процесом вкладення кошпв в основш за-соби й оборотш кошти. Такий тдхщ не враховуе, що: основш засоби та оборотш кошти мають р!зний перь од оборотности оборотш кошти можуть бути не т!ль-ки авансованими, а й використаними. Перш! обслу-говують процес зд!йснення матер!альних витрат ! оплату пращ, друг! -матер!альних витрат, витрат на оплату прац! та витрат, джерелом яких е валовий прибуток п!дприемства.
Визначено сутшсть понять "капиальш швести-ц!!"", "основш фонди", "основш засоби". З огляду на те, що об'ектом каттального швестування е основш засоби й нематер1альш активи, тд каттальними ш-вестиц!ями розум!темемо витрати на необоротн! ак-тиви п!дприемства. Автором приймаеться точка зору, що основн! фонди - це знаряддя й засоби прац!, представлеш в натуральнш форм!. Основш фонди в грошовому вираженн! е основними засобами. Запро-поновано доповнити класиф!кац!ю !нвестиц!й в !нно-ващйш проекти ознаками: залежно в!д особливостей кругообороту основних засоб!в ! оборотних кошт!в (споживаш, застосоваш, кумулятивш); залежно в!д початку швестування (авансоваш, використаш). Уза-гальнено джерела власних, позикових i залучених
кошта швестування iнновацiйних проекив. До влас-них джерел треба вщнести: прибуток, що залишаеться в розпоряджент пiдприемства пiсля сплати податкГв та iнших обов'язкових платежiв; амортизацшш вщра-хування; ранiше виконанi довгостроковi фiнансовi вкладення, строк сплати яких закГнчуеться в поточному перюдГ; реiнвестований прибуток шляхом продажу частини основних фондiв; страхова сума вщш-кодування збиткГв, викликаних втратою майна; част-ку зайвих оборотних активiв, що iммобiлiзуеться в швестицГ!; гранти. Позиковi кошти, спрямованi на швестування шновацшних проектiв, передбачають 1х повернення з вiдповiдними вiдсотками. До позикових джерел треба вщнести: довгострокове кредитування; цГльовий державний кредит; швестицшний податко-вий кредит; iнвестицiйний лiзинг; iнвестицiйний селенг; венчурне швестування; швестування за рахунок облпацш пщприемства; iнвестування за рахунок мГж-народних фшансових органiзацiй; iнвестування iз залученням коштiв iноземних суб'ектiв; iнвестування у спещальних (вгльних) економiчних зонах. Для швестування шновацшних проекта використовують за-лученi кошти. Емiсiя акцш пiдприемства передбачае залучення нових швесторГв, якГ потребують частки прибутку та участ в управлiннi пiдприемством. Iншi суб'екти також бажають одержати вигоду у виглядi прибутку або учаси в управлiннi пiдприемством. До залучених джерел вiдносять: емiсiю акцiй пщприемства; емiсiю iнвестицiйних сертифiкатiв (швестицшних фондiв i компанiй); внесок стороннГх вiтчизняних та зарубГжних iнвесторiв у статутний фонд; безкоштовне цГльове швестування, що надаеться державними органами, комерцшними структурами й комунальними установами; податковГ та митнi пГльги.
Академжи Григорiй Антонович та Андрш Григорович Семенови дослщили чинники, що впливають на покращення фiнансових результата роботи пщприемства. Прибуток вщ реалГзацГ! продукцГ!, робiт, пос-луг мае найбГльшу питому вагу в структурi балансового прибутку пщприемства, його величина форму-еться пщ впливом трьох основних чинникГв: собГвар-тостi продукцГ!, обсягу реалГзацГ! й рiвня дiючих цiн на продукщю, що реалiзовуеться. Найважливiшою з них е собiвартiсть. КГлькГсно в структурi цiни вона мае велику питому вагу, тому зниження собiвартостi помГтно позначаеться на зростаннi прибутку за шших рiвних умов. На багатьох пщприемствах iснують пщ-роздГли економiчних служб, якГ здiйснюють поста -тейний аналiз собiвартостi, знаходять шляхи 11 зниження. Але значною мiрою ця робота знецiнюеться iнфляцiею та зростанням цш на початкову сировину й паливно-енергетичш ресурси.
В умовах рiзкого зростання цiн i недолГку влас-них обiгових коштiв у пщприемств прирiст прибутку в результата зниження собiвартостi унеможливлено. ЗбГльшення обсягу реалГзацГ! продукцГ! в натуральному вираженш за iнших рiвних умов приводить до зростання прибутку. Зростання обсяпв виробництва продукцГ!, яка мае попит, можна досягати за допомо-гою капiтальних вкладень, що вимагае спрямування прибутку на купiвлю продуктивншого устаткування, освоення нових технологiй, розширення виробництва. Цей шлях зараз для багатьох пщприемств усклад-нений або майже неможливий унаслiдок шфляцГ!, зростання цiн i недоступностi довгострокового кредиту.
В Швденному цешр нашо'1 академГ! за безпосе-редньо'1 участi академiка нашо'1 академГ! та НАН Укра!ни Бориса Володимаировича Буркинського сформовано концепщю розширеного вщтворення сукуп-ного капiталу, що обертаеться на релевантному товарному ринку, яка побудована на засадах оцшки обся-
пв сукупного приросту валовоъ доданоъ вартосты (ВДВ). Розроблено науковий шструментарш визна-чення кГлькГсно! оцшки вщтворювальних процесiв, що вiдбуваються на товарному ринку, на основi стру-ктурно-вартiсних елементiв, задiяних на ринку кат-талу.
У Захщному ^rnpi нашо! академГ! пiд керГвницт-вом академГка нашо! академГ! Василя Степановича Кравщва обГрунтовано пiдходи до моделювання архь тектури територiально! мiграцiйно! системи на регю-нальному рiвнi з видГленням 11 iнституцiйно!, соща-льно-економiчно1, фiнансово! складових. Визначено загальну структуровашсть територiально! мiграцiйно! системи з точки зору взаемодГ! з iншими регюналь-ними пiдсистемами — системою розселення, еконо-мiчною, освiтньою, iнновацiйною, управлшською системами, а також соцiальною шфраструктурою.
Також обГрунтовано концептуальнi засади дося-гнення екологiчно! безпеки Укра!ни та 11 прикордон-них регiонiв в умовах евроштеграцГ!. Визначено на-прями та мехашзми екологiзацi! використання при-родних ресурсiв у природоексплуатуючих секторах економiки Карпатського регiону. Пiдготовлено пакет проекта законодавчих акта та нормативних документа, направлених на розв'язання комплексу проблем соцiально-економiчного розвитку прських територiй та розробку дiевого мехашзму !х державного регулю-вання. Розроблено пропозицГ! щодо законодавчих змiн та взаемовщносин держави й iнвесторiв при ви-рiшеннi питань видобування сланцевого газу задля дотримання екологiчно! безпеки та забезпечення ш-тересiв мюцевих територiальних громад.
Асоцiацiя економiстiв-мiжнародникiв (як секщя нашо! академГ!) залучала до учасп в мiжнародних наукових семшарах i конференцiях провщних вчених навчальних закладiв Укра!ни, ближнього i дальнього зарубГжжя — Донецьких нацiонального та техшчного унiверситетiв, ТернопГльського нацiонального еконо-мГчного унiверситету, ЛьвГвського нацiонального уш-верситету Гм. I. Франка, Ки!вських нацiональних уш-верситетiв Гм. Т. Шевченка та економГчного Гм. В. Гетьмана, Донецького державного ушверситету управлшня, Московсько! фшансово! академГ!, Ризь-кого техшчного ушверситету, БГлоруського державного ушверситету, БГлоруського торговельно-еконо-мГчного ушверситету споживчо! кооперацГ!, Госпо-дарсько! академГ! Гм. Д. А. Ценова (БолгарГя), Ростов-ського державного ушверситету, Сандерлендського i Ноттшгемського ушверситета (Великобриташя), На-цюнального прничого ушверситету (м. Дшпропет-ровськ), МарГупольського гумаштарного ушверсите-ту, Ушверситету мюта БарГ (1талГя), Каунаського техшчного ушверситету (Литва). Мабуть у виступах ми отримаемо бГльш детальну шформащю.
Академжом нашо! академГ! та членом-кореспон-дентом НАН Укра!ни Валерieм 1вановичем Мунтiяном за результатами дослщжень запропоноваш перспек-тивн напрямки розвитку вшськово-технГчного ств-робГгаицтва та економГки оборонно! сфери держави, а також сценарГ! розвитку економГчних об'еднань та кра!н СНД в умовах свГшво! економГчно! рецесГ!.
Вважаю, що бГльш детальне висвГтлення цього напрямку буде зроблено у вистут вще-президента нашо! академГ! — Юрiя Володимировича Макогона.
I цього року зайвий раз хочу пщкреслити - маю-чи у наших лавах велику кГлькГсть представникГв ш-ституцiонального напрямку, зокрема Вячеслава Валентиновича Дементьева, Тамару 1вашвну Качалу, Михай-ла Петровича Войнаренка та шших ми сподГвалися на 1х згуртовашсть по прикладу мГжнародникГв у секщю та невичерпний творчий потенщал, але поки що ре-
зультатав не видно. Мабуть Презид!! АЕН Укра!ни треба звернути на цей напрямок певну увагу.
Не втрачае свое! актуальности i той факт, що ще у жовтш позаминулого року на конференц!! у Чер-нiвцях, присвяченiй Й.Шумпетеру, прозвучала про-позицiя утворити в нашш академ!! i секц1ю економгс-тiв-еволюцiонiстiв. Сама iдея, на мш погляд е перспективною. Мабуть i ця пропозицiя може бути обговорена на цих наших зборах i на засiданнях Президп.
Продовжували плiдно працювати потужнi осере-дки нашо! академ!! у провщних економiчних навча-льних закладах — Харювському нацiональному економ^ чному ушверситетс, Тернопiльському нацiональному економiчному унiверситетi, Донецькому нацiональному унiверситетi, Днiпропетровському унiверситетi економ^ ки та права iм. Альфреда Нобеля та шших.
За звггний перiод членами академ!! традицiйно видано значну кшьюсть монографiй, пiдручникiв, навчальних посiбникiв, збiрникiв наукових праць тощо.
Дозвольте звернути Вашу увагу на оргашзацшне питання. На виконання ршення минулорiчних зборiв ми вже маемо перереестрований згiдно чинного за-конгодавства статут академ!!, який надруковано у другому номерi нашого вiсника за 2013 р. Новим статутом передбачено з метою усунення проблем, яю виникають при визначенш кворумiв на загальних зборах, а також втратою деякими членами зв'язюв з академiею i в ньому поряд з членами та членами ко-респондентами введено звання - почесних та асощ-йованих члешв до яких вiдносити тих, хто фактично втратив зв'язки з академiею в силу рiзних обставин.
Минулого року ми приймали вiдповiднi ршен-ня, щодо складання вiдповiдних списков регюналь-ними центрами та мюцевими вщдшеннями i передати !х президi'! для узагальнення i затвердження на цього-рiчних зборах. Згiдно ново! редакц!! Статуту щ кате-гор!! наших члешв не будуть враховуватись- як «бо-йовi багнети» нашо! органiзац!! при визначенш вщ-повiдних кворумiв та прийнятп рiшень. Але на жаль ми не отримали конкретних пропозицш вiд жодного з наших осередюв. Звертаю увагу вiце-президентiв М.Г.Бшопольського та В.1. Ляшенка на нагальну не-обхiднiсть проведення цiе! роботи.
Впм хочу iще раз i цього року наголосити, що сучасна криза висвилила ще один напрям, над яким слiд було б попрацювати як Презид!! нашо! академ!!, так i !"! членам, — це спiвробiтництво з недержавними аналiтичними центрами, як! починають вiдiгравати все бшьш суттеву роль у формуваннi економiчно! полии-ки уряду. У лавах нашо! академ!! майже немае пред-ставник1в цих структур, що не сприяе шформацшним контактам та виршенню статутних завдань академ!!. Тому вважав би за доцшьне обговорити на цих зборах питання ствробггаицтва з недержавними аналггач-ними центрами та !х б!льш активного залучення до роботи в нашш академ!!. Вщповщний пункт пропо-нував би внести i до проекту рiшення наших Загальних зборiв.
Ще раз хочу рекомендувати регiональним центрам, мгсцевим вiддiленням та членам Академй при надант щорiчних звiтiв не обмежуватися тiльки перелiком статей, конференцш та назв виконаних наукових тем, але й б1льш детально висвгглювати змiст наукового доробку (результати аналiзу, виявлен1 тенденцп та закономiрно-ст^ розробленi концепип, обГрунтування перспективних напрямыв дослщжень тощо). Це сприятиме пiдготовцi
змiстовних звтв як кер1вник1в регюнальних вщдыень, так i загалом Президп нашо? академй.
Цього року теж багато з членiв нашо! академ!! не залишилися без урядових нагород.
Академж нашо! академ!! Станiслав Федорович Поважний став Героем Укра!ни.
Академж Анатолiй 1ванович Даниленко у травш минулого 2013 р. отримав диплом лауреата Державно! прем!! Укра!ни в галузi науки i технiки, а а також був нагороджений орденом «Дружби» Соцiалiстично! ре-спублiки В'етнам.
Нагороду вiд Православно! церкви отримав ака-демiк нашо! академ!! Олександр Олександрович Шу-бiн.
Хочу прив!тати вс!х достойник!в та побажати !м подальших усп!х!в та творчо! наснаги.
Журнал „Укра!на: аспекти пращ", шеф-редактором якого е наш академж Юр'ян Тетяна Ми-хайлiвна, а академж Шаповал Микола Сергiйович — членом редакцшно! колег!!, пос!в десяте мiсце серед 100 найбiльш цитованих у Google Scholar укра!нських наукових фахових видань. Вггаемо наших колег та бажаемо — «Так тримати!» - курс — на СКОПУС!
Деяк! члени нашо! академй (зокрема Андрушюв Богдан Миколайович, Б!лопольський Микола Григорович, Юр'ян Тетяна Михайлiвна, Шаповал Микола Сергшович та шш!) спiвчуваючи за долю АЕНУ та тривожному стану !! ф!нансових справ, вносять про-позиц!ю про клопотання перед Каб!нетом М!н!стр!в Укра!ни щодо надання Академ!! статусу державно!. Вони пропонують Презид!! узагальнити все що Ака-дем!я за роки свого юнування зробила позитивного для зростання економ!ки нашо! кра!ни та зробити вщповщне подання. Мабуть така позищя мае право на !снування, але чи на час! вона саме сьогодш? Давайте обсудимо.
Разом з тим, дшсно фшансовий стан кра!ни не м!г не вщбитися i на наш!й академ!!. Внаслщок ш-фляц!йних процес!в ми змушеш поставити питань про п!двищення з 1 червня цього року розм!ру член-ських до 400 грн. та вступного до 1000 грн. внесюв. Прошу учасниюв збор!в з розумшням в!днестися до ц!е! пропозиц!! презид!! та прийняти п!сля обгово-рення в!дпов!дне р!шення.
У своему вистут на минулор!чних загальних зборах Нащонально! академ!! академ!к-секретар В!д-д!лення економ!ки Елла Марленiвна Лiбанова тдкре-слила: «У найближч!й перспектив! зусилля вчених-економ!ст!в будуть спрямован! на ощнку потенц!йних загроз розвитку укра!нського сусп!льства та економ!-ки, розроблення науково обГрунтованих моделей, алгоритм!в i управл!нських технолог!й, здатних забез-печити формування та реал!защю пол!тики модерш-зац!! як способу опанування просторово! багатообра-зност! й механ!зм!в взаемод!! та розвитку економ!ки, сусп!льства та держави».
Ще раз нагадаю, що наша Академ!я економ!чних наук Укра!ни вже понад протягом 20 роив !! юну-вання н!коли не залишалася осторонь вщ сучасних сощально-економ!чних проблем Укра!ни. Певний погляд та певш думки на сучасн! проблеми будуть висловлеш в процес! обговорення доповда Презид!! та стану економ!ки на зборах та знайдуть свое вщо-браження на шпальтах як академ!чних, так i !нших видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету — зробити правильш висновки та знайти шляхи подо-лання негативних насл!дк1в сучасно! кризи.
Дякую за увагу! Запрошую до дискус!!!
