CC BY
25
ОФ1Ц1ЙНИЙ В1ДД1Л
ЗВ1Т ПРЕЗИДП АЕН УКРА1НИ НА ЩОР1ЧНИХ ЗБОРАХ 13-14 ТРАВНЯ 2011 Р.
Шановш колеги!
Вперше за майже 20-рiчну iсторiю нашо! Академп Н Загальнi збори вiдбуваються на ЗахГднш Укра!ш у мальовничому Тернополь Тому перед усiм дозвольте меш вiд iменi ПрезидГ! АкадемГ! економiчних наук вислови-ти щиру подяку нашим гостинним господарям, якi не тшьки проявили iнiцiативу щодо проведення ниншнгх наших зборiв, але й внесли значний особистий внесок у створення умов, яю зробили можливими наше чергове зiбрання — ректору Тернопшьського нацiонального еко-номiчного ушверситету академiку нашо! академГ! — Серию Iллiчу Юрiю, а також Вще-президенту нашо! академГ! — бвгену Васильовичу Савельеву. Як вГдзначив у сво! доповiдi на Загальних зборах Нацюнально! академГ! наук Укра!ни !! вiце-президент Валерiй Михайлович Геець: «2010 рш в життi нашо! держави знаменний ршу-чим започаткуванням системних реформ, покликаних кардинально модершзувати кра!ну та ввести Г! в перс-пективi до кола найрозвинешших кра!н свГту». Тому протягом звГгаого перiоду Президiею нашо! академп, дев'ятьма вГддшеннями та шiстьма peгiональними центрами, членами академГ! проведено значну роботу, спря-мовану на подготовку пропозицiй з метою виведення економши кра!ни з кризи. Члени нашо! Академп активно працювали над науковою розробкою та практичним втшенням у життя заходiв та програм реформування економши, брали участь у науковому супроводженш соцiально-економiчних перетворень.
Серед результат необхiдно видiлити:
аналiз причин i наслiдкiв фшансово-економГчно! кризи в УкраТш, !! основних тенденцiй у сферi держав-них фiнансiв, у банювському секторi, фондовому ринку та зовншньоторговельних вiдносинах;
пропозицГ! до обГрунтування напрямiв державно! полiтики, спрямовано! на стабшзащю економiки в 2010—2011 рр. на основi змiцнення банювсько! системи, вдосконалення оподаткування та рацюналГзацГ! бюджет-них видаткiв;
пiдготовленi аналiтичнi матерiали до АдмшГстрацГ! Президента Укра!ни та Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни з проблем реформування податково! системи та розроб-ки проектiв Податкового та Бюджетного кодекшв.
Свiтова економiчна криза не оминула Укра!ну, бо-лiсно зачепивши майже всi галузi економiки, тисячi компанiй i мiльйони громадян. Криза загострила резуль-тати бездiяльностi останнГх рокiв. Серед причин !! ви-никнення слiд виокремлювати основну i похiднi. Основною, згiдно з марксистською теорiею, е суперечнiсть мГж суспiльним характером сучасного виробництва i приват-нокапiталiстичною формою привласнення його резуль-татiв. А це означае, що економiчнi (фшансово-еко-номiчнi) кризи в умовах ринково! економiки подолати неможливо. Перiодично повторюючись в кра!нах з рин-ковою економiкою, вони будуть зачшати i кра!ни з по-тужним державним регулюванням в тш мiрi, в якiй вони втягнут у глобалiзацiйнi зв'язки. Проте руйшвна сила
кризи в згаданих кра!нах завжди буде меншою i термiн виходу з кризи буде коротшим.
На жаль, Укра!на опинилась серед кра!н, якi найб-шьше потерпають вiд свп-ово! кризи. Серед комплексу економiчних, полiтичних, соцiальних та шших причин, якi обумовили нездатшсть вичизняно! економiки гiдно протистояти викликам нинiшньо! кризи, однiею iз виз-начальних, на нашу думку, е саме невщповщшсть якостi технологiчного розвитку Укра!ни останн1х рокiв сучасним свГговим тенденцiям. Загальна вiдсталiсть технологiчно! бази нацюнально! економiчно! системи та слабюсть ме-ханiзмiв !! iнновацiйного оновлення ? все це значно по-силило негативний вплив свп-ово! кризи на ситуацш в Укра!нi та ускладнюе процес подолання !! негативних наслщюв. Проте нинiшня ситуацiя в економщ Укра!ни е св!дченням того, що дана проблема i надалi залишати-меться однiею серед найбшьш актуальних.
Технологiчна рiзноукладнiсть вiтчизняно! економь ки, наявнiсть рiзних техноекономiчних сектс^в, ринко-вих i галузевих сегменпв ? це особливiсть перехiдного етапу !! розвитку у технологiчному i структурному вим-iрах. Наслiдки застосування «наздоганяючо!» моделi значною мiрою обумовили змшаний характер техное-кономiчно! моделi укра!нсько! економiки, де iснують сектори рiзно! конкурентоспроможностi: для деяких iз них характерна низька конкурентоспроможнiсть галузей i технологiй масового використання; для других ? значний потенщал перспективних напрямiв фундаменталь-них i прикладних дослiджень у рядi виробництв; для третiх ? великi експортш можливостi традицiйно-iндус-трiальних i сировинно-транзитних галузей.
В той же час поточний стан речей не може не хви-лювати будь кого з нас, як фахових економютав. З одного боку, Президент Укра!ии В. Ф. Янукович декларуе завдання увшти якомога швидше до 20-ки найбшьш розвинутих кра!н свиу, а з шшого у рейтингу Всесвггаьо-го економiчного форуму за 2009—2010 рр. Укра!на по-сша 82-у позицiю серед 133-ох кра!н — i впала на 10 позицш. Пiсля перiоду вiдносно! стабшьносп рейтингу у 2006—2008 рр. (69, 73 i 72-е мiсце вщповщно), кра!на опинилась у дев'ятiй десятщ кра!н, де вона перебувала до цього. При цьому Укра!на знаходиться у груш лати-ноамериканських та африканських кра!н, що розвива-ються. Нашими безпосередшми сусщами за рейтингом конкурентоспроможноста е Гамбiя та Алжир. Рейтинг Укра!ни, як зрештою i багатьох шших кра!н, виявився нестiйким до наслщюв фшансово! кризи. Подiбне рiзке падiння (на 10 i бшьше позицiй) вiдбулося ще у дев'ять-ох кра!нах: Ботсванi, Ганi, Латви, Малi, МонголГ!, Рос1!, СирГ!, Фшпшнах г Хорвати. Так, Латвiя г росгя поггрши-ли сво! оцшки на 14 Г 12 позицш вГдповГдно.
Припускаеться, що конкурентоспроможнГсть кра!-ни не повинна залежати вГд тимчасових економГчних шокГв, проте фшансова криза виявилася затяжною Г негативно позначилася практично на всГх кра!нах. Еко-номГка Укра!на бГльше за шшГ кра!ни регГону постраж-
дала вщ кризи — падшня ВВП у 2009 рощ склало 15,1 %. Незважаючи на те, що свiтова економiка почала вщнов-люватись, наслiдки кризи ще будуть довго вiдчуватися, зокрема, у фшансовому секторi.
Як свiдчать результати пщрахунку iндексу глобально! конкурентоспроможност Украши за 2009—2010 рр., кра!'на вiдкотилась назад за всiма трьома грушами скла-дових рейтингу: базовими вимогами (з 86-го на 94 мюце); пщсилювачами ефективностi (з 58-го на 68-е) та факторами шновацшного розвитку (з 66-го на 80-е мюце). При цьому, для Украши найважлившими е оцiнки саме за першими десятьма складовими конкурентоспромож-носп, оскiльки кра!на знаходиться на другш стади розвитку за методолопею ВЕФ.
Украша покращила свш рейтинг лише за трьома складовими конкурентоспроможность Кра'на посiла 49-е мюце за ефективнютю ринку пращ, 29-е мюце за роз-мiром ринку i 78-е мiсце за складовою «инфраструктура». Так, покращення рейтингу ефективностi ринку працi на п'ять пунклв пояснюеться бiльшою гнучкютю визначення заробiтних плат у кра'щ (перехiд з 61-го на 52-е мюце в глобальному рейтингу). Дшсно, реальне падшня заробггно! плати в Укра'щ було дуже рiзким i склало 9 % у 2009 рощ. Водночас рейтинг також вказуе на попршення вщносин мiж роботодавцями i пращвни-ками, що iмовiрно пояснюеться болючютю процесу зниження заробiтних плат i скорочення персоналу пiд час кризи для обох сторш.
Фшансова криза викрила слабкi сторони конкурен-тоспроможностi кра!ни. Так, найбiльш рiзко попрши-лися рейтинги Украши за такими трьома складовими: макроекономiчна стабшьнють (падiння на 15 пунктiв), рiвень розвитку фiнансового ринку (падiння на 21 пункт) i оснащення новими технологiями (падiння на 15 пунклв). Часто саме в тих сферах, де зафшсовано пад-iння, також спостертаеться i найбiльше вiдставання Украши вiд iнших кра!н.
У крш'ш не лише рiзко зросла маржа за вщсоткови-ми ставками, але i практично призупинилось банкiвське кредитування. Рiвень державного боргу i розмiр бюджетного дефiциту також почали збшьшуватись, знижуючи конкурентоспроможнiсть економiки. У пщсумку кра'на пос1ла 106-е мюце поряд з Йордашею i Парагваем. Фшансова система краши виявилась вкрай вразливою до кризи. Доступнють фiнансування рiзко знизилася, збшьши-лися обмеження на рух капталу ^ до всього iншого, рiзко погiршилась надiйнiсть банкiв. Дй НБУ з подолання кризи у банювський сферi були неефективними. Реструкту-ризацiя проблемних банкiв почалась не вщразу i проводилась недостатньо прозоро, що поставило гад сумшв незалежнiсть регулятора. Водночас, слiд зазначити, що Украша отримала вищий рейтинг (106-е мюце), нш Казахстан i Рот — 111-е и 119-е мiсце вiдповiдно.
Нарештi, у складовш «технолопчна готовнють» особливо рiзке падiння вiдбулось за показником прямi iноземнi швестицп i передання технологш. П11 i каш-тальнi швестицп дiйсно продемонстрували рiзкий спад. Така тенденция створюе негативнi передумови для швид-кого виходу краши з кризи. За шшими показниками ще! складово! оцiнки також погiршились. Так, компаниям було не до впровадження нових технологiй на фонi кризи, а ключовi показники розвитку телекомушкацшного
ринку суттево уповiльнили зростання. Останне пояснюеться не лише фшансовою кризою, але i насиченням ринку, насамперед мобщьного зв'язку.
Пд час кризи зростае роль держави, а тому ii ефек-тивнiсть як нiколи важлива для пщвищення конкурен-тоспроможностi економiки. Хоча рейтинг ефективност iнституцiонального середовища в Укрш'ш впав лише на п'ять пунклв, причини для занепокоення залишають-ся. За щею складовою в Украши найнижчий рейтинг — 120-е мюце, поряд з Шкарагуа i Монголiею. На думку представникiв бiзнесу, найбшьше зниження оцiнки вiдбулося у сферi ефективностi дiй уряду, зокрема, за такими показниками, як необГрунтованють державних витрат i адмiнiстративне навантаження на бiзнес.
Вiдсутнiсть чiтких, прозорих, реалютичних планiв i дiй уряду з реформування економiки, а також складнощi з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплинули на очiкування бiзнесу. Спроби уряду покращити 6Гзжс-ктмат, щоб надати поштовх розвитку малого i середнього бiзнесу, не були вдалими, особливо з прийняттям Подат-кового кодексу. Iншi пiдготовленi законодавчi iнiцiативи врештi не були схвалеш парламентом краши.
Позици Украши в шшому мiжнародному рейтингу Всесвiтнього банку «Doing Business 2010» також практично не покращились. Украша поста 142-е мюце ^i 183 краш) за простотою ведення бiзнесy Тому регуляторна пльйотина i досi е одшею з ключових реформ, що не-обхiднi краi'нi. Початок вщновлення свiтовоi' економiки створюе передумови виходу Украши з кризи. Проте цього недостатньо для пщвищення конкурентоспромож-ност краши. Украiнi насамперед потрiбнi ди, спрямо-ванi на стабiлiзацiю державних фiнансiв, оздоровлення банкiвськоi системи, спрощення системи регулювання i стимулювання конкуренци. Не вживши цих заходiв, Украша буде програвати у гострш конкурентнш боротьбi крашам, що винесуть по^бш уроки пiсля кризи.
Наявнiсть подiбних розривiв та необхiднiсть ix лшвщацп i ставить на порядок денний перед членами нашо! академи низку завдань з нагального реформування напрямюв наших дослiджень з метою подготовки вщповщних рекомендацiй для вах рГвшв державного керiвництва.
З шшого боку — це також i своерiдний «момент ютини», який дае нам нагоду визначитися, який свш доробок ми, як елгга економiчноi думки краши, може-мо запропонувати народу, крш'ш та владi у найближчiй та бщьш вiддаленiй перспектива
Для подолання насадив економiчноi кризи i не допущения (або послаблення) ii в майбутньому слщ д1яти в ншпрямГ послаблення згаданох суперечностi. В умовах, коли джерела швидкого зростання докризових роив вичерпа-но, единий шлях виходу Украши на траекторш стал ого розвитку — це рш^ й всеосяжиi реформи, спрямоваш на пiдвищення конкурентоспроможностi економши.
Запропонована Президентом Украiни В. Ф. Януко-вичем Програма реформ на 2010—2014 рр. «Заможне сусшльство, конкурентоспроможна економiка, ефектив-на держава», в обговоренш та пщготовщ пропозицш до яко'1 активну участь взяли i члени нашоi академii, роз-роблена з метою вщновлення економiчного зростання й модершзацп економiки краши, побудови сучшсноХ, стшко'Х, вщкрито'Х й конкурентоспроможноi у свгговому
Ma^Ta6i економки, формування професшно'1 й ефек-тивно'1 системи державного управлшня, i зрештою — на пщвищення добробуту украшських громадян.
Програма охоплюе широкий набiр стратегiчних перетворень за п'ятьма напрямами:
1. Створення базових передумов економiчного росту через утримання низького рiвня iнфляцiï, стабшзацй' дер-жавних фiнансiв i створення стшко'1 фiнансовоï системи.
2. Формування режиму максимального сприяння для бiзнесу шляхом зменшення ролi держави в еко-номiцi, зниження адмiнiстративних бар'ерiв для бiзне-су, модернiзацiï податково'1 системи й поглиблення мiжнародноï економiчноï iнтеграцiï Украши.
3. Модернiзацiя шфраструктури й базових секторiв шляхом усунення усталених структурних проблем в енер-гетичнiй, вугшьнш, нафтогазовiй галузях i ЖКГ, а також розвитку транспортно'1 iнфраструктури й ринку земль Перехiд вiд дотацш до самоокупностi виробництва й сощальних послуг.
4. Збереження й розвиток людського й соцiального капiталу шляхом пщвищення ефективност й стабшь-ност соцiального захисту, полiпшення якостi й доступ-ностi освiти й медичного обслуговування.
5. Пiдвищення ефективностi державного управлшня шляхом реформування державно!' служби й виконав-чо'1 влади.
На минулорiчних Загальних зборах ми прийняли ршення пiдготувати наукову монографш «Структурш реформи економiки: свiтовий досвщ, iнститути, стратегй' для Украши», яку завдяки стльним зусиллям Президй' нашо'1 Академй' разом iз керiвництвом Тернопшьського нацюнального економiчного унiверситету, а також твор-чий насназi членiв нашо! Академй' вдолося пщготувати та видати напередодш цих зборiв, а Ви отримали il при реестрацп'. Дозвольте щиро подякувати всiх, хто взяв участь у пщготовщ цiеï найбшьш солщно'1 працi за всю юторш нашо'1 академй'.
Не буду тут зупинятися на змiстi цiеï книги. Ви самi зможете з нею ознайомитись та використати, як у нашш дискусй' на Загальних зборах, так i у свош дiяльностi. Також пропоную доручити Президй' розюлати цю книгу найвищим керiвним iнституцiям та провiдним бiблiоте-кам краши, а також, з метою бшьш широкого ознайом-лення, можливо розмiстити il на сайтах Академй' еконо-мiчних наук, Тернопiльського нацюнального економiч-ного унiверситету та 1нституту економiки промисловостi НАН Украши.
А зараз дозвольте меш коротко зупинитися на ос-новних результатах, яю отримали протягом звггного перiоду члени нашо'1 академй', оскiльки бiльш детально, я вважаю, вони будуть висвгтлеш у звиах керiвникiв регiональних цеи^в та мiсцевих вiддiлень.
У Швшчному центрi нашо'1 академй' пiд керiвницт-вом вiце-президента нашо'1 академй' Валерiя михайловича Гейця виокремлено, деталiзовано та системно розк-рито специфшу взаемодй' чинникiв макронестабiльностi у секторному розрiзi; визначено, що процес вщновлен-ня нацiонального господарства Украши, який розпочав-ся у 2010 рощ, збертае ознаки «зростання без розвитку»; узагальнено характеристики антикризових програм та окремi антикризовi пропозицй' для економки Укра'1-ни; розроблено макроекономiчнi прогнози та виконано
оцiнку сценарних варiантiв розвитку макроекономiчно'i ситуацй' в Укрш'ш на перiод 2010—2015 pp.
Пщ час узагальнення новiтнiх процеав на основi цивiлiзацiйного свiтоглядного принципу академшом нашо'1 академй' та Нацюнально'1 академй' наук Анатолiем Андрiйовичем Чухном обГрунтовано та запропоновано новий тип предмету економiчно'i теорй'. Це виробничi вiдносини та iнститути: матерiальнi, нематерiальнi та iнтелектуальнi. Розкрито взаемозв'язок i взаемодш ма-терiального i нематерiального виробництва, iндустрiаль-ного ринкового господарства з шформацшною пост-iндуст-рiальною економшою, традицiйно'i власностi i капiталу з штелектуальними ix формами, що дало змогу розкрити глибои внутрiшнi взаемозв'язки рiзниx теорiй, категорiй i процеав та створити логiчно обГрунтовану структуру економiчно'i теорй' як системи, забезпечити цшсшсть i системнiсть цiе'i науки.
Пщ керiвництвом академiкiв нашо'1 академй' Олек-сандра Миколайовича Алимова та Вшторй' Володимир-iвни Микитенко встановлено системну залежнють та просторовi ознаки сучасного розподшу компонентiв продуктивних сил в системi «ресурсний потенцiал — виробництво — вщтворення» i визначено фактори, сис-темнi ознаки, а також тенденцй' просторового розвитку продуктивних сил Украши та il регюшв. Визначено ос-новнi вектори гарантування економiчно'i безпеки просторового розвитку продуктивних сил.
Академшэм нашо'1 академй' Валерiем 1вановичем Мун-т1яном розроблено сценари розвитку економiчниx об'еднань та краш СНД в умовах свггово'1 економiчно'i рецесй', на пiдставi яких отримано висновок, що в разi вступу Укра1ни до бвроАзЕС та митного союзу на взаемовигщних умовах Украша одержуе ефект масштабу, а також можливють вир-iвняти сво'1 позицй', втраченi при вступi до COT
Академш нашо'1 академй' 1ван 1ванович Кукурудза протягом звiтного перюду продовжував досл!дження за темою «Соцiально-економiчнi наслiдки ринкових перетворень у постсощалютичних кра'1нах». При цьому в ценщ уваги були такi питання, як порiвняльний аналiз економiчно'i полггаки Укра'1ни та Китаю, причини нин-iшньо'i фiнансово-економiчно'i кризи та шляхи ïï подолан-ня, передумови ефективного реформування економши тощо. При дослщженш проблем економiчно'i полiтики Укра'1ни та Китаю було встановлено, що економiчна политика Китаю дае вщчутш позитивнi результати тiльки тому, що вона: 1) Грунтуеться на науковш, перевiренiй практикою теоретичнiй баз^ пристосованiй до нацiональниx особливостей. За змютом il можна назвати другим, свое-рiдним виданням ленiнсько'i ново'1 економiчно'i полiтики (НЕПу); 2) розроблялася нацiональними економiстами та полiтиками, в той час, як украшську економiчну полiти-ку на його думку визначають МВФ, Свиовий банк та iншi мiжнароднi органiзацi'i; 3) виходить з активно'1 ролi держави та ïï власностi у суспшьному вiдтвореннi, чого не можна сказати про Украшу.
При дослщженш причин та шляxiв подолання ни-шшньо'1 фiнансово-економiчно'i кризи, було встановлено, що: украшсью вченi, зокрема академш Валерiй Михайловвич Геець, ще задовго до початку ще'1 кризи зпрогнозували il початок на теренах США з наступним охопленням Зах1дно'1 бвропи i всього свiту, окрiм КНР та ще декшькох кра'1н.
При дослщженш передумов ефективного реформу-вання економiки було встановлено, що для того, щоб реформи були усшшними для суспiльства, потрiбнi, як мiнiмум, три умови: 1) наявнють науково! теори, яка могла б стати методолопчною базою нацюнально! мо-делi реформування економiки; 2) наявшсть висококва-лiфiкованих i чесних полгтиюв, здатних реалiзувати реформи з користю для населення; 3) наявшсть глибоко-го розумшня населенням суп та наслщюв реформування економки, що дозволило б населенню в якшсь мiрi чинити тиск на полггаюв з метою пщпорядкування реформ iнтересам суспiльства.
Пщ керiвництвом члена нашо! академи Тетяни Сте-панiвни Кiр'ян науковi дослщження Науково-дослщно-го iнституту працi i зайнятостi населення Мiнiстерства працi та сощально! полiтики Укра!ни i Нацюнально! академи наук Укра!ни де вана е директором, були спря-моваш на: вивчення сучасного стану та проблем фор-мування попиту на робочу силу в регюнах Укра!ни в умовах фiнансово-економiчно! кризи (за даними вибiр-кових обстежень окремих регюшв); розробку пропозицiй щодо формування попиту на робочу силу на ринку пращ Укра!ни на перспективу в умовах фiнансово-економiч-но! кризи в Укра!ш; розробку механiзмiв державного стимулювання участ роботодавцiв в освптах i наукових процесах; вивчення антидискримшацшно! полiтики у сферi працi оаб з iнвалiднiстю в регiонах Укра!ни (за результатами вибiркового обстеження); розробку пропозицш щодо запровадження антидискримшацшних норм у нацiональному законодавствi вщповщно до положень Плану Дiй Ради бвропи, Конвенци ООН про права швалщв та директиви Ради 6С 2000/78 ЕС вiд 27 листопада 2000 року i подання проекту нормативно-правового акту на експертизу фахiвцям Ради бвропи; анатз впливу окремих факторiв економiчного i соцiального характеру на ринки пращ депресивних регюшв Укра!ни та розробку пропозицш щодо пщвищення ефективност !х функцiонування; науковий супровiд завдань Мшпращ з питань розвитку ринку пращ та зайнятост населення; пiдготовку пропозицш щодо впорядкування умов оплати пращ пращвниюв окремих галузей бюджетно! сфе-ри;
Ученi Пiвнiчно-Схiдного центру нашо! академи Галина Сергивна Одшцова, Одег Юрiйович Амосов, На-таля Микола!вна Мельтюхова, Олена Борисiвна Коро-тич вважають за доцiльне поряд з проектом Закону «Про публiчнi адмшютрацп в Укра!ш» пiдготувати проекти закошв «Про систему виконавчо! влади в Укра!ш», «Про центральнi публiчнi адмiнiстрацi!», «Про здiйснення територiального адмшютрування», «Про мiсцевi публiчнi адмiнiстрацi!», а також «Процедурний кодекс дiяльностi публiчних адмiнiстрацiй».
Публiчне адмiнiстрування — це щлеспрямована взаемодiя публiчних адмiнiстрацiй iз юридичними та фiзичними особами з приводу забезпечення реалiзацi! законiв та пщзаконних актiв i виконання частини основ-них функцiй: орiентуючого планування, що визначае бажаш напрями розвитку, створення правових, економ-iчних та шших умов для реалiзацi! штереав учасникiв взаемоди, розподiлу працi, кооперування та координу-вання дiяльностi, мониторинг результатiв. Подальший розвиток публiчного адмшютрування дощльно здшсню-
вати в HanpHMÎ формування системи цiнностей, полiтик та шституцш, якi створюють пiдГрунтя для взаемоди' держави, громадянського суспiльства та 6i3Hecy, а також становлення нового публiчного менеджменту, орiенто-ваного на досягнення конкретного результату, з вико-ристанням напрацювань стратегiчного управлiння, ад-мiнiстративного реiнжинiрингу, маркетингу тощо.
У Схщному центр1 академiк Наталя Дмитрiвна Лук'-янченко дослiджувала теоретико-методологiчнi основи управлшня людськими ресурсами, вивчала заруб1жний досвiд в цiй сферi з метою визначення напрямiв його адаптащ! в Украïнi. На основi ощнки стану управлiння людськими ресурсами на макро-, мезо- та мiкрорiвнi нею визначено основш проблеми та перешкоди розвитку людських ресурсiв. Розроблено комплекс заходiв, реалiзацiя яких сприятиме удосконаленню управлiння людськими ресурсами на державному, регюнальному та виробничому рiвнях.
Розробленi рекомендацй' можуть бути використаш у дiяльностi органiв державно! влади, мюцевого само-врядування, структурних пщроздшв Державно! служби зайнятостi, регiональних вщдшеннях Нацiональноï служ-би посередництва та примирення, а також на промис-лових пiдприемствах з метою усунення кризових явищ в сферi управлiння людськими ресурсами та забезпечення його ефективность
Вченими 1нституту економiко-правових дослiджень HAH Украши пщ керiвництвом академiка нашо! академи' В. К. Мамутова обГрунтовано необхщнють поступового здiйснення подальшо! консолiдацiï, компактизацй', коди-фiкацiï множини законодавчих норм, пщвищення ефек-тивностi державного регулювання економiки, забезпечення суттевого рiвня публiчних засад у правовому ре-гулюваннi господарсько! дiяльностi. Доведено, що найактуальншими публiчно-правовими проблемами зараз е необхщнють чггкого закрiплення в Конституций Укра!ни основ економiчноï системи, формування правового мехашзму, що забезпечуе реалiзацiю наявних законiв про планування та прогнозування соцiально-економiчно-го розвитку, усунення юридичних перешкод та правове сприяння створенню крупних господарських структур, спроможних успшно конкурувати з заруб1жними партнерами. Аргументовано необхiднiсть розробки проекпв Законiв Укра!ни «Про основи економiчноï системи» та «Про iдеологiю економiчного конституцiоналiзму».
В Iнститутi економiкi промисловоста НАН Укра!ни пiд керiвництвом академша нашо! академй' Валенетина Павловича Вишневського спiльно з установами Вiддiлення шформатики HAH Укра!ни виконано розробку в рамках мiждисциплiнарного проекту «1нтелектуаль-на автоматизована iнформацiйно-аналiтична система супроводження бюджетного процесу на базi впчизняно! суперЕОМ», за результатами якого створено шформац-iйно-аналiтичну систему супроводу бюджетного процесу на регюнальному рiвнi для 12 областей та розроблено оновлену версш програмно-аналггачного iнструмента-рш прогнозування основних макроекономiчних показ-ниюв «Макропрогноз економiки Укра!ни», що дае змо-гу прогнозувати основнi показники економiчного розвитку Укра!ни на 2010—2012 роки.
Шд керiвництвом Почесного Президента нашо! академи' Миколи Григоровича Чумаченка визначено
особливост iнституцiйно-економiчного середовища ре-гiонiв, його якостi та узагальнено вiтчизняний та зарубь жний досвщ використання шструменпв та формування шститупв. Визначено науково-методичнi пiдxоди до оцшки ефективностi iнститутiв, що регулюють розвиток старопромислових репошв.
Вченими 1нституту, членами нашо! академй' Ана-толiем 1вановичем Землянкiним, Ларисою Олександрь вно1 Збаразькою, Вштором Микорлайовичем Iнякiним, Вячеславом 1вановичем Ляшенком та iншими обгрун-товано напрями трансформацй' нинiшнього господарсь-кого порядку, основаного на «коротких правилах» еко-номiчноï поведiнки i максимiзацiï рентних прибуткiв домiнуючиx власникiв, в новий порядок, що передба-чае примус домшуючих власникiв до формування «дов-гих правил» поведiнки за допомогою оргашзацшно!' щен-тифiкацiï i створення меxанiзмiв постiйноï вiдкритоï взаемодй' держави i бiзнесу.
Пiд кервництвом академша нашо1 академй' Ольги Федорiвни Новiковоï обгрунтовано теоретико-методо-логiчнi та науково-методичш основи соцiального управлшня iз забезпечення сталого розвитку промислового регюну. Визначено необxiднiсть застосування нових концептуальних пiдxодiв до формування методики ощ-нки дiяльностi органiв репонального управлiння щодо людського, соцiального та сталого розвитку. Проведено науково-методичну оцшку ресурсного забезпечення сталого розвитку та визначено умови, можливостi та пер-спективи його поетапного досягнення.
Учен Луганського MicbKoro вщдшення Схщного центру академiки Ганна Володимирiвна Козаченко та Алла Ежешвна Воронкова у процесi дослiдження проблем економiчноï безпеки пiдприемств, з одного боку вияви-ли, що управлшня нею може бути орiентованим на розвиток, тобто заснованим на зв'язку мш економiчною безпекою та розвитком пщприемства, орiентованим на стшисть, тобто заснованим на зв'язку мш економiчною безпекою та стiйкiстю пщприемства, конкурентоорiен-тованим, тобто заснованим на зв'язку мш економiчною безпекою та конкурентоспроможшстю пiдприемства, орiентованим на вартють, тобто заснованим на залеж-ност мiж економiчною безпекою та ринковою вартютю пiдприемства, та кризозахисним, тобто орiентованим на захист пiдприемства вщ проявiв кризи.
Також обГрунтовано доцшьшсть проведення оцш-ки економiчноï безпеки експортно'1' дiяльностi промислового пщприемства на пщготовчому, органiзацiйному та виконавчому етапах та стадiяx il здшснення за вста-новленими показниками. Запропоновано концепцш економiчноï безпеки експортно'1' дiяльностi пщприем-ства, у межах яко1 сформовано единий оргашзацшно-економiчний комплекс заxодiв щодо формування та збереження економiчноï безпеки кожного етапу експортно'1' дiяльностi пiдприемства, який Грунтуеться на виз-начених цiляx, завданнях, принципах, показниках еко-номiчноï безпеки експортно'1' дiяльностi промислового пiдприемства.
В даний час, в умовах нестабшьност i криз усе бшьша увага придшяеться питанням розробки i широкого впровадження нових i перспективних шструменпв безпечного i безризикового функцюнування i розвитку економiчниx систем з урахуванням сучасного еколопч-
ного стану, зокрема, для техногенних пщприемств i ре-гiональноï економiки в цшому. На думку академiка Султана Курбановича Рамазанова складшсть ршення цiеï проблеми полягае ще й у тому, що будь-яка економiчна система з одного боку е складна нелшшна активна система, а з шшого — мае в цшому, нестабшьне зовншне i внутршне середовище, обумовлене стохастичними i невизначеними факторами. Варто також пщкреслити важливють рiшення дано1 задачi комплексно як еколо-го-економiчну. Тому розгляд проблеми без глибокого i всебiчного аналiзу i моделювання процесiв контролю стану i розробки систем управлшня безпекою економь чно1 системи з використанням сучасних iнновацiйниx iнструментiв (методiв управлiння, пiдxодiв моделювання, критерп'в, iнформацiйниx теxнологiй i т. п.) е непра-вомiрним. Пiд шструментами еколого-економiчного управлiння в умовах нестабшьносп, ризикiв i криз ма-ються на увазi новий комплекс для еколого-економiч-ного моделювання, монiторингу, прогнозування i керу-вання — це: концепщя, принципи i методологй'; моделц критерй'; система iнформацiйниx теxнологiй; методи моделювання, оптимiзацiï i керування; програмне забезпечення; техшчна й апаратна платформа. Ним проведет дослщження i розробка технологш моделювання й еко-лого-економiчного управлiння зазначених процесiв з позицш теорй' систем, синергетики, методiв нелшшно!' динамiки i теорй' ризиюв i безпеки, теорй' антикризово-го управлшня.
Активно працюе осередок у Луганському нацюналь-ному аграрному ушверситета на чолi з академiком Васи-лем 1вановичем Богачовим.
У Придншровському центрi нашо1 академй' активно працював осередок у Дншропетровськш державнiй фшан-совiй академй', де академiком 1ваном Дмитровичем Па-дерiним узагалено методи та досвщ дослщження малого пщприемництва промислового репону на прикладi Дншропетровсько!' областi на основi проведених у 2001— 2010 рр. анкетування керiвникiв п!дприемств, телефонного опитування, фокус-груп, iнтерв'ю керiвникiв.
Ученi 3anopi3bKoro мюького вiддiлення Приднiпровсь-кого центру члени нашо1 аккадемй' Сергiй Якович Сали-га та Костянтин Сергiйович Салига на пiдставi проведених дослщжень розробили iнструментарiй iз забезпечення управлшня розвитком промислового наукоемного виробництва. Ними з'ясовано, що на сучасному етат единого, загальноприйнятого пiдxоду до визначення поняття «наукоемне виробництво» все ще не виробле-но. Так, пщ наукоемким виробництвом бiльшiсть нау-ковцiв розумiе виробництво, яке спираеться на розвиток науково-техшчно1 сфери, проте й зараз збертаеться невизначешсть iз трактуванням сутностi наукоемного виробництва. Виходячи iз цих обставин та Грунтуючись на проведеному аналiзi, ними запропоновано наступне трактування: сучасним наукоемним виробництвом е виробництво з високою концентращею виробничих потужностей та поглибленою спецiалiзацiею пращ, в якому використовуються висои технологй' IV (частко-во), V та VI технолопчних укладiв, а також набувають завершено!' — комерцшно! — форми результати науко-во-дослiдниx i дослiдно-конструкторськиx робiт, яю пiдвищують на якiсному рiвнi ефектившсть та загальну конкурентоспроможнiсть нацiональноï економши кра1-
ни. Встановлено, що нацюнальна авiапромисловiсть становить у сучасному наукоемкому виробнищга основу V технолопчного укладу та виступае штеграцшною шдгалуззю в промисловому комплексi нацюнально! еко-номiки кра!ни, зокрема, серед пщгалузей i3 наукоемним виробництвом. При цьому авiащiйна промисловiсть е однiею з найбтьш капiталоемних, що зумовлено висо-кою складнiстю продукцй', яка випускаеться, а рiвень наукоемностi в нш становить у середньому 10 %.
Визначено, що сшльними рисами наукоемких га-лузей промисловостi е потужний iнноващiйний потенц-iал, висока ефектившсть виробництва, пiдвищена враз-ливiсть до промислового шпигунства, iнтегращiйна роль у нацюнальнш економiщi, а також наявшсть постшно! державно! пiдтримки. Визначено також, що ключовими особливостями розвитку наукоемних галузей промисло-востi е прямий зв'язок iз розвитком технологiчних ук-ладiв, переважно випереджальний характер розвитку, дематерiалiзацiя виробництва, поеднання державного та приватного катталу, а також зростання ефективност виробництва внаслiдок консолiдащi! виробниюв.
Виявлено, що на сучасному еташ НТП свiтова ав-iащiйна промисловють розвиваеться шляхом штеграци науково-експериментальних та виробничих потужнос-тей у напрямi укрупнення виробничих об'еднань та ство-рення великих акщiонерних компанiй. Водночас нацюнальна авiащiйна промисловiсть Укра!ни залишаеться осторонь щих прощесiв. Органiзащiйно-економiчними особливостями нацюнально! авiащшно'! промисловостi Укра!ни е висока конщентращiя виробничих потужнос-тей, з яких у пiдгалузi налiчуеться три основнi авiазаво-ди, 100 %-ва державна власнiсть майже вс1х пiдприемств, невiдповiднiсть обсягiв випуску виробничим можливо-стям, бiльше н1ж на 80 % експортна збутова орiентацiя, а також висока залежшсть вiд заруб1жних постачань комплектуючих виробiв,
Сучасна продукщiя нащiонально! авiащiйно! промис-ловостi Укра!ни, маючи ряд переваг техшчного значен-ня, програе заруб1жним аналогам за економiчними показниками, а саме — за умовами продажу та рiвнем вит-рат на обслуговування, зокрема, через вщсутшсть розга-лужено! мережi сервiсних баз у бшьшоста кра!н свiтy
Академии Григорiй Антонович та Андрiй Григорович Семенови з'ясували, що незважаючи на динамiчно зростаючий попит на наукомютку продукцш на свгго-вому ринку, сучасна економiчна ситуащiя в Укра!'щ ха-рактеризуеться низьким рiвнем попиту на науковi знан-ня, вкрай повшьним нарощуванням наукомiсткого виробництва. Проте навггь у ниншнш економiчнiй ситу-аци зберiгаються передумови для прискорення шнова-щiйного розвитку, яи полягають у ефективному подо-ланнi штучно створених правових бар'ерiв, i зумовленою цим iнститущiйною невизначенютю в iнноващiйнiй сферi. Адже технолопчш прориви здiйснюються там, де науковцi вбачають потреби людства.
В Швденному центрi нашо! академй' в 1нститул проблем ринку та економшэ-еколопчних дослiджень HAH Укра!ни пiд керiвництвом академiка Нащiонально! академи наук та нашо! академи Бориса Володимировича Буркинського сшльно з Володимиром Митрофановичем Лисюклм проведено класифшацт товарних ринив за структурою i фазами вщтворювальних прощесiв, що доз-
волило видшити ринки, що пiдлягають першочергово-му регулюванню. Запропоновано показники ефектив-ност функцiонування товарних ринкiв з точки зору державних (сусшльних) iнтересiв.
Академшом нашо! академй' Сергiем Костянтинови-чем Харiчковим систематизовано концептуально-мето-дологiчнi засади формування стратеги' сталого розвитку Украши в контекста сучасного курсу державотворення, модершзацшних зрушень нацiональноï економiки, гло-бальних та регiональних соцiальних, еколопчних й еко-номiчних викликiв часу. Також обгрунтовано та розроблено методолопчш засади структуризацй' шфраструктур-ного забезпечення природокористування в Украшь На принципах системного пщходу поглиблено визначення сутносп iнфраструктури як економiчноï категорй'.
Важливим напрямком роботи членiв Херсонського мюького В1дд1лення нашо! Академй' була участь в розроб-ках соцiально-економiчних проблем розвитку регiонy На основi цього ними видано низку наукових публiкацiй та проведено науково-практичнi конференцй'. Так, проведено регiональну науково-практичну конференцш «Актуальнi питання реформування податково! системи Укра!ни» (за матерiалами Податкового кодексу). Орган-iзатором !"! виступив Херсонський нацiональний технiч-ний ушверситет та Державна податкова адмiнiстрацiя в Херсонськш областi. В iï робоп взяли участь члени Академй' Наталя Серги'вна Миколайчук та Володимир бвдокимович Труш, а також викладачi, студенти та ас-пiранти кафедри податково! та бюджетно! полiтики «Оподаткування».
Пщ керiвництвом академiка Наталi Сергй'вни Миколайчук у 2010 рощ була продовжена робота над роз-робкою органiзацiйно-економiчного мехашзму забезпечення сталого розвитку регюну. Особлива увага придщя-лась проблемам оцiнки та прогнозування сощально-економiчного розвитку регiонy 1ншим об'ектом дослi-дження була шновацшна дiяльнiсть пiдприемств легко! промисловостi, прогнозування технолопчного розвитку ще! галузi, що знайшло свое вщображення у монографй' «Системне вiдродження пiдприемств легко! промисло-востi на iнновацiйних засадах».
Учеш нашого В]дд1лення економ1ки агропромислово-го комплексу пщ керiвництвом академiка П. Т. Саблука вважають, що основним завданням державно! пщтрим-ки сшьськогосподарських виробниив е досягнення !х фшансово! стабiльностi, створення умов для розшире-ного вiдтворення виробництва, забезпечення конкурентоспроможносп продукцй' та продовольчо! безпеки краши, нарощування експортного потенцiалу окремих груп товарiв. У контекстi вирiшення проблем цшово! та бюджетно! пiдтримки мае бути визначена рацюнальна структура виробництва. Перевагу слщ на-давати тим сферам дiяльностi, якi в конкретних умовах е найбтьш високоприбутковими. При цьому кожний продукт мае бути в основi створення навколо нього професшних (мiжпрофесiйних) iнтегрованих об'еднань товаровиробниив за галузевою ознакою.
Академiк Володимир Семенович Уланчук дшшов висновку, що цiновi спiввiдношення, якi складаються на свгтовому та внутрiшньому ринках продукцй' садiвниц-тва, суттево перешкоджають розвитку галузi в Украïнi. Вiдкритiсть нацюнально! економки, з одного боку,
сприяе наповненню ринку фруктами для полшшення споживання ïx населенням, з шшого — вказуе на неспро-можшсть вiтчизняниx виробникiв конкурувати навiть на власному ринку. Це стосуеться рiвня цiновиx показникiв, яю створюють загрози для розвитку плодiвництва та виробництва яблук зокрема. Динамша вартостi виробництва 1 т зерняткових, вирощених сшьськогосподарсь-кими пщприемствами Черкащини, вказуе на низьку конкурентоспроможшсть ïx продукцп'. Цiна iмпортниx яблук протягом 2005—2006 рр. та 2008 р. була менша навпъ за собiвартiсть вирощених сшьськогосподарськи-ми пщприемствами плодiв на 40,5 та 11,1 % вщповщно. Щоб досягти цшових переваг даним суб'ектам господа-рювання необхщно здiйснювати комплекс заxодiв щодо пщвищення продуктивност багаторiчниx насаджень та, вщповщно, зниження рiвня собiвартостi продукцй'. Три-вала вiдсутнiсть окупного виробництва ставить пщ заг-розу юнування галузi садiвництва.
Вченими-аграрниками також подготовлено та подано до керiвниx органiв, як державних, так i регюнальних, велику кiлькiсть наукових доповщей, проектiв законiв Украши, указiв Президента Украши, постанов уряду.
Асощащя економю™-м1жнародниюв (як секцiя нашо'1' академй') залучала до участ в мiжнародниx наукових семiнараx i конференцiяx провiдниx вчених навчаль-них закладiв Укра'1'ни, ближнього i дальнього зарубiж-жя — Донецьких нацiонального та техшчного ушверси-тетiв, Тернопiльського нацюнального економiчного ун-iверситету, Львiвського нацюнального ушверситету iм. I. Франка, Кш'вських нацiональниx унiверситетiв iм. Т. -Шевченка та економiчного iм. В. Гетьмана, Донецького державного ушверситету управлшня, Московсько'1' фшансово'1' академй', Ризького техшчного ушверситету, Бшоруського державного унiверситету, Бшоруського торговельно-економiчного унiверситету споживчо!' ко-операцй', Господарсько1 академй' iм. Д. А. Ценова (Бол-гарiя), Ростовського державного ушверситету, Сандер-лендського i Ноттшгемського унiверситетiв (Великобри-танiя), Нацiонального прничого унiверситету (м. Днiпропетровськ), Марiупольського гумаштарного уш-верситету, Унiверситету мiста Барi (Iталiя), Каунаського теxнiчного унiверситету (Литва).
Продовжували плщно працювати потужнi осеред-ки нашо'1' академй' у провщних економiчниx навчальних закладах — Харювському нацiональному економiчному унiверситетi, Тернопiльському нацюнальному економь чному унiверситетi, Донецькому нацюнальному ушвер-ситетi економiки i торгiвлi iм. М. I. Туган-Барановсько-го, Донецькому державному ушверситеп управлiння, Донецькому нацюнальному ушверситеп, Дншропет-ровському ушверситеп економiки та права та шших.
За звггаий перiод членами академй' видано значну кшьюсть монографiй, пщручниюв, навчальних по-сiбникiв, збiрникiв наукових праць тощо.
Упм нас як науковщв i представникiв практично!' економши не може не хвилювати питання, чи потрiбно вимагати вщ влади провести хоча б частину давно на-зрших реформ саме зараз ? в умовах глобально! фшансо-во-економiчноï кризи? З одного боку, спад i стагнащя вiтчизняноï економши, трансформацiя свiтовоï економ-iчноï системи е саме тим моментом, коли слщ i можна перебудуватися, щоб стати бшьш конкурентоспроможни-
ми шсля закiнчення глобально!' кризи. З шшого ? де га-рантiя, що розпочат реформи в кризових умовах не зйра-ють проти нас, остаточно зруйнувавши економiку? Та й, врештьрешт, для серйозних реформ потрiбнi й серйознi кошти. А ïx, як вщомо, у нас в кра'1'ш нiколи немае... Поступальний розвиток свггово'].' спiльноти як основна соцюлопчна закономiрнiсть у свiтовiй iсторiï з переходом вщ однiеï епохи до шшо1, бiльш високо!' у своему розвитку, мотивуе прискорення ритму змш як технолопчного базису — поколшь теxнiки i теxнологiй, — так i суттевих змiн соцiально-економiчниx форм самоорганiзацiï сусп-iльства та фтософи суспiльного розвитку. В1дчутно змшю-ються форми та методи оргашзаци виробничих процесiв i виробничих вщносин, i разом з цим змшюються системи та меxанiзми управлшня ними.
Сучасна криза висвилила ще один напрям, над яким слщ було б попрацювати як Президй' нашо1 академй', так i ïï членам, — це сшвробггаицтво з недержав-ними аналпичними центрами, яи починають вщграва-ти все бшьш суттеву роль у формуванш економiчно'ï полiтики уряду. У лавах нашо'1' академй' майже немае представниюв цих структур, що не сприяе шформацш-ним контактам та виршенню статутних завдань академ11'. Тому вважав би за доцшьне обговорити на цих зборах питання сшвробггаицтва з недержавними аналггачни-ми центрами та ïx бшьш активного залучення до роботи в нашш академй'. Вщповщний пункт пропонував би внести i до проекту ршення наших Загальних зборiв.
Ще раз хочу рекомендувати регюнальним центрам, мюцевим вiддiленням та членам Академй' при наданш щорiчниx звiтiв не обмежуватися тiльки перелшом статей, конференцiй та назв виконаних наукових тем, але й бшьш детально висвилювати змiст наукового доробку (результати аналiзу, виявленi тенденцп' та законо-мiрностi, розробленi концепцй', обГрунтування перспек-тивних напрямкiв дослщжень тощо). Це сприятиме пiдготовцi змютовних звiтiв як керiвникiв регiональниx вщдшень, так i загалом Презид11' нашо'1' академй'.
У своему вистуш на загальних зборах Нацюнально'1' академ11' академш-секретар Вiддiлення економiки Елла Марленiвна Лiбанова пiдкреслила: «У найближчiй пер-спективi зусилля вчениx-економiстiв будуть спрямованi на оцшку потенцiйниx загроз розвитку украшського суспiльства та економiки, розроблення науково обГрун-тованих моделей, алгоритмiв i управлшських теxнологiй, здатних забезпечити формування та реалiзацiю полiти-ки модершзацй' як способу опанування просторово'1' багатообразноста й меxанiзмiв взаемод11' та розвитку еко-номiки, суспiльства та держави».
Наша Академiя економiчниx наук Украши протягом майже 20 роив и юнування нiколи не залишалася осто-ронь вiд сучасних соцiально-економiчниx проблем Укра'ь ни. Певний погляд та певш думки на сучаснi проблеми будуть висловлеш в процесi обговорення доповщ Пре-зидй' та стану економши на зборах та знайдуть свое вiдоб-раження на шпальтах як академiчниx, так i шших видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету — зро-бити правильш висновки та знайти шляхи подолання негативних наслщюв сучасно'1' кризи.
Дякую за увагу! Запрошую до дискусШ
