CC BY
41
ОФ1Ц1ЙНИЙ В1ДД1Л
ЗВ1Т ПРЕЗИДЛ АЕН УКРА1НИ НА ЩОР1ЧНИХ ЗБОРАХ 17-18 ТРАВНЯ 2013 РОКУ
Шановш колеги!
Дозвольте почати з деяких сумних речей. Вже по-над твтора року з нами немае нашого першого Президента - академiка Миколи Григоровича Чумаченка! На минулих зборах ми приймали постанову щодо вшану-вання його пам'ят! Цьому було також присвячено роз-ширене ви!зне засiдання Президй' академй' у верест ми-нулого року у м. Омферопол^ вiдповiдна iнформацiя про яке була надрукована у другому минулорiчному но-мерi «Вюника економiчноl науки Укра!ни». Коротко нагадаю стан справ на сьогодш. На будинку 1нституту еко-номiки промисловостi НАН Укра!ни встановлено пам'ятну дошку, направлено подання Донецьк1й мiськiй радi та мюькому головi про присвоення однш з вулиць мiста iменi академша Чумаченка, як вже згадувалося -затверджено положення та розпочато нагородження ме-даллю iменi першого Президента АЕН Укра1ни «За зна-чний внесок в економiчну науку», в Тернополi проведена вже друга Всеукра!нська науково - практична конферен-цiя присвячена М.Г.Чумаченку, в Iнститутi економiки промисловосп готуеться до друку збiрник наукових праць «Першi Чумаченк1вськ1 читання», який стане що-рiчнжм. Якщо я щось пропустив, в ходi зiбрання Ви ма-тимете змогу додати до цього перелiку сво! думки.
Також протягом перiоду, який минув з дати минулих наших зборiв тшли з життя видатш украшсью еко-номiсти, академiки нашо! Академй' - Анатолiй Андршо-вич Чухно, Сергiй Iллiч Юрiй, Леотд Степанович Сорока, Алiмжан Абдулович Садеков, Олександр Семенович Редьюн, Борис Миколайович Локотош, Кирило Вгталь йович Костенко, Вадим 1ванович Ляшко, Анатолш 1ва-нович Омельянчук, Валерiй Володимирович Суховерхий, Сергiй Якович Салига.
Вони внесли свiй вагомий внесок у дослщження рь зних аспекпв економiчноl думки. Прошу вшанувати !х пам'ять хвилиною мовчання.
Прошу свдати.
Але життя не зупиняеться, час плине.
Двадцять рок1в нашiй академй' - це двадцять рок1в пошуку, спроб реформування та трансформаций помилок та досягнень. Але попри все це, ми можемо чесно пиша-тися тим, що на протязi всього цього часу ми не були осторонь, а завжди намагалися надати посильну допомо-гу керiвницгву кра!ни та ii регiонiв. Не був виключенням i минулий рiк.
Протягом звггаого перiоду Президiею нашо! академй', дев'ятьма вщдшеннями та шютьма peгiональними центрами, членами академй' проведено значну роботу, спрямовану на подготовку пропозиц1й з метою виведення економши кра!ни з кризи та реалiзацil проголошеного Президентом Укра!ни В.Ф.Януковичем курсу реформ спрямованого на модернiзацiю сучасного суспшьства. Члени нашо! Академй' активно працювали над науковою розробкою та практичним втшенням у життя заходiв та програм реформування економiки, брали участь у науко-вому супроводженш соцiально-економiчних перетво-рень, дослiдженнi проблем прогнозування та стратепч-
ного планування розвитку впчизняно! економiки, лшвь даци И структурних диспропорцш, розвитку людського потенцiалу, а також наукове обгрунтування вирiшення проблем економОчно! штеграцп, в контекст виклик1в свггово! рецесп та очiкувань друго! хвил свггово! еконо-мОчно! кризи, визначення прiоритетних напрямiв модер-шзацп суспшьства, економОчно! i сощально! полiтики в загальнодержавному та регiональному вимiрах.
Минулий, 2012 рш, був для Украни перiодом спроб налагодити дiяльнiсть шститупв влади в напрямi стиму-лювання дшово! активностi, забезпечення виходу з кризи та досягнення запланованих темтв зростання економiки, запровадження ряду Онвестицшних проекпв з метою за-лучення iнвестицiй, здшснення реальних крок1в в напря-мi завершення намiчених реформ та вдосконалення сис-теми сощальних стандартiв i допомоги малозабезпече-ним верствам населення, подолання негативно1 практики корупци та монополiзму, полiпшення стану сощально! шдтримки з боку держави численного прошарку грома-дян, що живуть за межею бiдностi.
Реальний стан справ тдтверджуе подальше сповзан-ня краши в рецесш, поглиблення вщтворювальних диспропорцш в економщ, погiршення стану державних фь нанав та зростання корупдшно! О рейдерсько1 активносп в уах сферах господарювання О сусп1льного життя. Ситуа-ця ускладнюеться деструктивними д1ями «критиюв влади» та поширенням негативних настро1в, що стримують розвиток як держави, так О особистосп. Необхщно форму-вати сусп1льну думку про те, що подолання кризових явищ та вщновлення позитивно1 динашки розвитку дося-гатиметься лише сп1льними зусиллями держави О суспшьства, з урахуванням глобальних виклик1в, оск1льки, на жаль, економОчна криза у свт ще не подолана.
Основш результати сощально-економОчного розвитку та роботи галузей национального господарства краши у 2012 р. можна охарактеризувати наступним стислим оглядом. Загалом, реальний валовий внутршнш продукт за 2012 р. збшьшився порОвняно з 2011 р. лише на 0,2%, зашсть очшуваних 4% О за оперативними даними Держстату Украши номшальний ВВП в абсолютному обсязО склав - 1408,9 млрд. гривень.
При цьому по промисловосп рОчний обсяг продукци зменшився у 2012 р. на 1,8% порОвняно з 2011 роком. Зростання мало мюце у добувних галузях (на 1,9%), у вироб-ницга та розподшент електроенерги (на 3,0%). Також протягом 2012 р. в Укрш'т зростали виробництво харчо-вих продуктОв та обсяги !х реатзацл. 1ндекс промислово1 продукци у сферО виробництва харчових продукпв, напо1в та тютюнових виробОв склав 101,5% порОвняно з 2011 роком. У сшьському господарствi за попередшми даними обсяг продукци в уах категор1ях господарств у фактичних щнах, за розрахунками, склав 258,3 млрд. грн. О скоротив-ся, порОвняно з попередтм 2011 роком, як у сшьськогос-подарських шдприемствах (на 6,5%), так О господарствах населення (на 2,4%), що в цшому призвело до скорочення виробництва на сел на 4,5%.
За 2012 р. в Украш було освоено каттальних ш-вестицiй на 263,7 млрд. грн., що складае 108,3% до об-
сягу 2011 р. (за 2011 p., nopiBHHHO з 2010 p., зростання становило 118,9%). У загальному обсязi капiтальних ш-вестицш найбiльша частка припадае на мюто Кт'в (24,5%) та Донецьку область (11,4%), що певним чином було обумовлено подготовкою та проведенням £вро-2012. Обсяг виконаних будiвельних робгг у 2012 р. склав 62,3 млрд. грн., що в порiвняльних цiнах становить лише 86,2% ввдповвдного показника 2011 року. Протягом року введено в експлуатащю рекордний з 1994 р. обсяг загальноТ площi житла - 10750,0 тис. кв. ме^в.
За минулий рiк вщ'емне сальдо зовшшньоТ торп-вл товарами i послугами склало 9,03 млрд. дол. США проти також вщ'емного сальдо у розмiрi 6,66 млрд. дол. США за 2011 рш. Обсяг експорту зовтшньо! торгiвлi Украши товарами за 2012 р. становив 68,8 млрд. дол. США (100,6% до рiвня 2011 р.), iмпорту - 84,7 млрд. дол. США (102,5% до рiвня 2011 p.). Ввд'емне сальдо зовшшньо! торгiвлi товарами склало за рж 15,8 млрд. дол. США проти аналопчного вщ'емного показника по-переднього року у розмiрi 14,2 млрд. дол. США. За подсумками 2012 р. у зовтшньоторговельному балансi збе-реглося позитивне сальдо в частинi надання послуг, що склало 6,8 млрд. дол. США проти 7,6 млрд. дол. США у 2011 роц1.
Пpямi iнoземнi швестици (акц1онерний кап1тал) в економщ Украши наростаючим п1дсумком з початку швестування досягли на початок 2013 р. 54,5 млрд. дол. США, з них найбшьшу частку складають швестици з К1пру (17,3 млрд. або 31,7%), Шмеччини (6,3 млрд. або 11,6%), Нвдерландш (5,2 млрд. або 9,5%) та Росшсько! Федерацп (3,8 млрд. дол. США або 7,0%).
Аналопчний показник швестицш з Украши в еко-номши iнших кран свiту склав на початок 2013 р. 6,5 млрд. дол. США, з них 5,8 млрд. дол. припадае на Юпр та 292,5 млн. дол. США - на Росшську Федерацш.
В рейтингу конкурентоспроможност Всесвггньо-го економiчного форуму (WEF) за 2012 р. Украша посша 73 мiсце серед 144 краш. Таким чином, за рш Украша п1днялася на дев'ять позицш i зараз у рейтингу знахо-диться мiж Чорногорiею i Уругваем. Украша обiгнала у рейтингу Грузш (77-ме мiсце), Румунiю (78), Хорватш (81), Вiрменiю (82), Молдову (87), Грецш (96-те мiсце). Вище за Украшу, у рейтингу перебувають Чорногорiя (72-ге мiсце), Росiя (67), 1ран (66), Руанда (63), Болгарiя (62), Угорщина (60-те мiсце). Крiм того, Украша пвдня-лася на 15 позицш у рейтингу легкосп ведения бiзнесу i посiла 137-ме мiсце серед дослвджуваних економiк 185 кран за параметрами, як1 ввдстежують рамковi умови для дiяльностi малого та середнього щдприемництва.
У потощ звiтiв влади про падвищення позицш Украши в рейтингу Doing Business-2013 Свгтового банку та Мжнародно! фшансово! корпораци, на жаль поза увагою опинився той факт, що за параметром «захист швесто-рiв» наша держава погiршила позици на три пункти, пе-ремiстившись зi 114-го на 117-те мiсце. Ввдповвдно ж до останнього звiту Всесвггаього економiчного форуму що-до глобально! конкурентоспроможносп держав за рiвнем захищеносп прав власника Украша посiла 129-те мюце, за ефективнiстю правово! системи - 141-ше. Под час опи-тування, проведеного Свропейською бiзнес-асоцiацiею за подсумками першого кварталу 2013 року серед топ-менеджерiв 115 компанш - членiв цього об'еднання, бiз-
несмени констатували тенденцп посилення тиску на б1з-нес, його перерозподшу в штересах политично! верх1вки, неможливосл для пОдприемств отримати пдний захист сво1х прав у судах.
Наприюнш березня 2013 року газета «КоментарЬ» надрукувала вельми ц1кав1 результата м1жрегюнального дослОдження щодо питання: «Яким виявиться 2013 рiк для економши краТни?». Сво1ми прогнозами подшили-ся учасники соцiологiчного дослОдження, проведеного компашею TNS в Укрш'ш серед 16-65-рОчних жителОв мют з населенням вод 50 тис. чоловж. Наведу 1х детально. ТОльки 18,8% виявилися бОльш менш упевненими оптимютами: 4% заявили, що наступш 12 мюяшв будуть для украшсько! економши «хорошим» часом, 14,8% -«хорошим, але не у всьому». ВарОант «не хорошим, але О не поганим» вибрали 39,1% респондента. I ще бшьше -41,1% - набралося песимюта: 22,8% чекають, що 2013 рш буде «поганим, але не у всьому», а 18,3% - однозначно «поганим» (важко ввдповюти менше 1%). Таким чином, число песимОстОв бОльш нОж в два рази перевищило число оптимОстОв.
ЯкнайпршО прогнози дали городяни ЗахОдно! Украши: 50,5% песимюта проти 16,6% оптимюта. У центра-льних областях це сшвввдношення склало 46,7% проти 14%, в КиевО - 47,7% проти 17,7%. Менш сумш очшу-вання поширен1 в схОдних областях - 35,8% проти 21%, так само як О в твденних регюнах - 35,8% проти 21,2%. Таю результата можна вважати недивними О пояснити 1х ввдмшшстю в ступеш критичносп ввдношення до уряду, зокрема в рОвнО довОри до його здатностО повернути еко-номшу на траекторш зростання.
Також традицОйно найбОльш тривожнО очОкування панують серед пенсюнерОв О швалщв - 51,2% песимюта проти 13,8% оптимюта, а найменш погаш прогнози ви-йшли у студента О що вчаться - 33,9% проти 25,3%. Проте сюрприз принесли ввдповщ респондента з числа керОвникОв: 49,9% проти 17,2%, що лише небагато чим краще, нОж у пенсОонерОв О ОнвалОдОв, О гОрше, нОж у безро-бггних (43,7% проти 19,2%), фахОвщв (41,5% проти 17,7%), домогосподарок О молодих мам (40,6% проти 18,2%), робочих (40,1% проти 18,3%), шдприемшв (39,3% проти 19,4%) О службовшв (37,2% проти 22,3%).
Особливо сильт погаш очОкування серед респондента, що займають керОвш пости в рОзних сферах дОяльно-сп в столиц Укра1ни: песимюта 64,4% проти всього лише 6,9% оптимОстОв. Серед городян-керОвникОв в ЗахО-днш Украш песимюта 63,7% проти 18% оптимюта, в центральних областях - 44,9% проти 25,5%. Ще одним сюрпризом стало те, що на сходО О швдш краши городя-ни-керОвники теж показали критичний настрОй: 45,7% песимОстОв проти 16,6% оптимОстОв в пОвденних регОонах О ввдповвдно 44,6% проти 15,6% в схОдних областях. Це могло бути обумовлене тим, що в цих регОонах керОвники в порОвняннО з Оншими жителями бОльше знають про рО-вень компетентностО уряду О ОншО проблеми економОки.
Минуло вже майже твроку i можна зробити ви-сновок, що жодних катастрофiчних змш поки що не очiкуeться, але передкризовi симптоми треба уважно вщстежувати.
Серед комплексу економОчних, полОтичних, соцОа-льних та шших причин, яю обумовили нездатнють вичи-зняно! економши годно протистояти викликам нитш-
ньо!, та мабуть О наступних криз, без яких саме юнування ринково! економши е неможливим, одшею Оз визначаль-них, е саме невОдповОднОсть якостО технологОчного розви-тку Укра!ни останшх роков сучасним свгговим тенденць ям. Загальна вщсталють технолопчно! бази нацюнально! економОчно! системи та слабкость мехашзмОв и Оннова-цОйного оновлення - все це значно посилюе та буде О у подальшому посилювати негативний вплив кризових ситуацОй у свОтО на ситуацОю в Укра!нО та ускладнювати процеси подолання !х негативних наслодков. Проте ниш-шня ситуацОя в економОцО Укра!ни е свОдченням того, що дана проблема О надал залишатиметься одшею серед найбОльш актуальних.
ТехнологОчна рОзноукладнОсть вОтчизняно! економОки, наявнОсть рОзних техноекономОчних секторОв, ринкових О галузевих сегментОв - це особливОсть перехОдного етапу !! розвитку у технологОчному О структурному вимОрах.
В той же час поточний стан речей не може не хви-лювати будь кого з нас, як фахових економОстОв. З одного боку, Президент Украши В.Ф.Янукович декларуе за-вдання увшти якомога швидше до 20-ки найбшьш роз-винутих кра!н свггу, а з шшого у найбшьш водомих свь тових рейтингах позицО! Укра!ни не покращуються, а часом навОть О погОршуються.
ВОдсутнОсть чОтких, прозорих, реалОстичних планОв О дОй уряду з реформування економОки, а також складнощО з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплину-ли на очОкування бОзнесу. Спроби уряду покращити бОз-нес-ктмат, щоб надати поштовх розвитку малого О сере-днього бОзнесу, не були вдалими, особливо з прийняттям Податкового та Митного кодекав. 1ншО подготовлен законодавчО шщитиви врешт не були схвалеш парламентом кра!ни.
Щодо внеску нашо! академО!, то приемно згадати, що двО остант колективш монографи «Глобальна еко-номОчна криза 2008-2010 рок1в: свгговий досвод та шляхи подолання в Укра!нО» та «СтруктурнО реформи економО-ки: свОтовий досвОд, Онститути, стратегО! для Укра!ни», якО завдяки зусиллям Президи нашо! Академи ( а останню -разом Оз керОвництвом ТернопОльського нацОонального економОчного унОверситету, за що !м ще раз наша велика подяка), а також творчий насназО членОв нашо! АкадемО! вдалося свого часу надОслати вищим керОвним органам держави та головним бОблОотекам кра!ни. Також приемно вОдзначити, що цО книжки стали переможницями регОо-нального конкурсу «Книга Донбасу - 2010 та 2011» в номшаци «Економша», що зайвий раз посприяло подт-римцО позитивного ОмОджу нашо! академО!.
На жаль, Укра!на, внаслОдок застарОло! структури економши, опинилась серед кра!н, як1 найбшьше потер-пають вОд свОтово! кризи, тому сподОватись на швидкий вихОд на передкризовО рубежО та структурнО трансформа-цц економши не доводиться. Це дало подставу Ввддшен-ню економОки НАН Укра!ни, Донецькому регОональному центру Академи економОчних наук Укра!ни та 1нституту економОки промисловостО НАН Укра!ни виступити з ОнО-цОативою започаткування тако! форми обговорення нага-льних проблем сучасно! реструктуризацО! промисловостО, як проведення АкадемОчних слухань. Вони можуть стати як дискусОйним майданчиком, так О Онструментом вироб-лення компромОсних рОшень: експертна академОчна спО-льнота не заангажована анО бОзнесом, анО владою, вона
поки що здатна бути об'ективною, мудрою, спроможною до виршення складних завдань.
13 лютого цього року в 1нституп економши проми-словостО НАН Укра!ни вОдбулися першО АкадемОчнО слу-хання «Розвиток вупльно! промисловосп Украши: згор-тати нерезонно розвивати». Мета слухань: допомогти, умовно кажучи, владО грамотно поставити кому в такому непростому полОтичному реченнО. ПрезидОю науково! ради слухань склали 7 академОкОв, на чолО з вОце-президентом НАН Украши ВалерОем Михайловичем Гейцем та Президентом АкадемО! економОчних наук Укра!ни, один член-кореспондент НАН Укра!ни О депутат Верховно1 Ради Украши Ю.Звяпльський.
Домшантою державно! полиики щодо вугшьно! га-лузО мае бути подвищення ефективносп та конкурентос-проможностО вОтчизняних вугОльних пОдприемств, опти-мОзацОя обсягОв збиткового виробництва, не зловживання перешкодами для Омпорту. Сьогодш вш не повинен пе-ревищувати 8 млн. т коксового вугОлля. ВОтчизняна вугО-льна промисловОсть мае залишатися гарантом енергетич-но! безпеки кра!ни, одним Оз головних постачальникОв енергоресурсОв.
Галузь потребуе технОко-технологОчно! модернОзацО! та реформування господарських вОдносин. ПОдприемст-вам вигОдна диверсифОкацОя дОяльностО, створення на базО дОючих шахт паливно-енергетичних блокОв, комплексне використання всОх корисних компонентОв родовищ. Але при великОй кОлькостО в галузО малопотужних шахт Оз по-вшстю мобшзованими комплексами поверхн1 справжня модертзащя фОзично неможлива. 1х стацюнарт установки зношенО та масово потребують замОни. Вже дОйшло до руйнування баштових копрОв. Як варОант - виршити завдання «одним махом» - по можливосл об'еднати ша-хти прничими роботами та лшводувати поверхн1, що стали непотрОбними. ФОнансування проектОв необхОдно бу-дувати згОдно з принципами приватно-державного партнерства.
Вчора, 16 травня 2013 р. аналопчний заход був при-свячений обговоренню стану справ у металургОйнОй галу-зО - «Укра!нська металургОя: сучаснО виклики та перспек-тиви розвитку». Метою цих слухань було - поеднати ОнтелектуальнО зусилля науково-експертного товариства задля визначення шляхОв подолання проблем та орОенти-рОв розвитку металургОйно! промисловостО Укра!ни з урахуванням сучасних реалОй на свОтових ринках проду-кцО! галузО.
Для обговорення були запропонованО науковО допо-вОдО таких знаних фахОвцОв металургОйно! галузО, як ректора Донецького национального техшчного ушверситету член-кореспондента НАН Укра!ни Олександра АнатолО-йовича МОнаева, член-кореспондента НАН Укра!ни та академша нашо! академи Вггаля Лаврентшовича ПОлю-шенка, вше--президентов нашо! академи СавелОя Семеновича Аптекаря та ЮрОя Володимировича Макогона, якО окреслили найболючОшО проблеми галузО та можливО шляхи !х подолання. Зокрема, розглядалися питання мо-дернОзацО! галузО у руслО ресурсо- та енергозбереження, покращення !! конкурентних позицОй на свОтовому О вну-трОшньому ринку, а також прОоритетнО напрямки державно! полтгики у галузо зокрема форми й методи взаемодп держави та галузевого бОзнесу у рОзних сферах (Онвести-цО!, ОнновацО!, екологОя, ресурсне забезпечення).
Свiй погляд на проблеми, перспективи i необхiднi практичнi заходи висловили також провiднi B4eHi уста-нов НАН Украши, фахiвцi галузевих iнститутiв та вищих навчальних заклащв, представники проводних подпри-емств металургшно- i сум1жних галузей, органiв державно! влади i управлiння рiзних рiвнiв.
За результатами Академiчних слухань було уза-гальнено висновки, пропозицй i рекомендацй' щодо по-дальшого розвитку металургiйноï промисловосп. Осно-вш акценти зроблено на необходносп перегляду сучасноï стратегiï ïï розвитку на засадах енергозбереження та еко-лопчносп, виведення застарiлих надлишкових потужно-стей, у першу чергу мартенiвських печей, та дощльносп впровадження установок вдування пиловугiльного пали-ва у доменному виробницга, прiоритетному розширеннi внутрiшнього споживання металопродукцй' та зниження експортоорiентованостi металургй за рахунок стимулю-вання розвитку металоспоживаючих галузей, поступовiй диверсифiкацiï виробництва на основi випуску нових, високотехнолопчних видiв продукци, органiзацiï ефек-тивного сшвробггницгва держави, бiзнесу та науки.
Дозвольте висловити смодша1мш на те, що i у подальших аналопчних заходах члени нашо!' академй також будуть брати активну участь.
Проведет слухання також показали, що початок вь дновлення свiтовоï економiки створюе передумови ви-ходу Украни з кризи. Проте цього недостатньо для под-вищення конкуренгоспроможностi краши. Укрш'ш на-самперед потрiбнi ди, спрямоваш на стабiлiзацiю держа-вних фшанав, оздоровлення баншвсько] системи, спро-щення системи регулювання i стимулювання конкурен-цц. Не вживши цих заходiв, Укра-на буде програвати у гострiй конкурентнш боротьбi кранам, що винесуть по-трiбнi уроки пiсля кризи.
Наявнють подiбних розривiв та необхiднiсть -х лш-водацй i ставить на порядок денний перед членами нашо! академй' низку завдань з нагального реформування на-ирямк1в наших дослщжень з метою подготовки вщповщ-них рекомендацiй для всiх рiвнiв державного керОвницт-ва. З iншого боку - це також i своеродний «момент юти-ни», який дае нам нагоду визначитися, який свш доробок ми, як елiта економiчноï думки крани, можемо запропо-нувати народу, кран та владi у найближчш та бiльш вiддаленiй перспектива
Для подолання наслiдкiв економiчноï кризи i не до-пущення (або послаблення) ïï в майбутньому слщ дiяти в напрямi усунення згадано! суперечносп. В умовах, коли джерела швидкого зростання докризових рок1в вичерпа-но, единий шлях виходу Украни на траекторш сталого розвитку - це рiшучi й всеосяжнi реформи, спрямоваш на тдвищення конкурентоспроможносп економши.
Запропонована Президентом Украни В.Ф.Янукови-чем Програма реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суст-льство, конкурентоспроможна економша, ефективна держава», в обговореннi та щдготовщ пропозицiй до якоï' активну участь взяли i члени нашо)! академй, зараз потре-буе нових зусиль спрямованих на водновлення економОч-ного зростання й модернiзацiï' економши крани, побудо-ви сучасно], стшко1, вiдкритоï' й конкурентоспроможноï' у световому масштабО економжи, формування професшно! й ефективно! системи державного управлОння, i зрештою - на подвищення добробуту укранських громадян.
Зараз ми вже маемо можливкть оцiнити мерим результати виконання цiеï Програми.
Враховуючи наш попереднш досвод у цш сферО, а також завершення у 2014 рощ першого етапу президент-сько- програми реформ, виникае необхщшсть поперед-нього узагальнення перших щдсумшв ïï виконання, ви-свиленн виниклих проблем та розробки пропозицш щодо напрямшв подальшого реформування. Тому пропо-ную в ПостановО наших зборОв зафшсувати необхвдшсть подготовки подабно] монографй та видання ïï, за сприян-ня господарОв наших зборОв, наприюнщ йього року. Орь ентовний план ц1е1 монографй було розглянуто та схва-лено на засоданш Президй у вересш минулого року у ОмферополО, надруковано у другому номерО «Вюника економОчно! науки Украши» за 2012 р., а також роздано Вам при реестрацй. Прохання до 1 жовтня надати президй сво! матерОали, щоб до 1 грудня ми вже сформували рукопис, а до к1нця року - надрукували.
Також хочу ще раз нагадати що у 2015 рощ до 90-ï рОчнищ з дня народження Миколи Григоровича Чумаченка ми плануемо видати монографш «Академш М.Г.Чумаченко у споминах i роздумах сучасник1в». Тому ще раз прошу й закликаю вах у кого е що запропону-вати Президй АЕН Украни, як колективному упорядни-ку, ще! книги не затягувати з передачею матерОалОв.
А зараз дозвольте менi коротко зупинитися на ос-новних результатах, ям отримали протягом звiтного перюду члени натоТ академй", оскшьки бшьт детально, я вважаю, вони будуть висвгглеш у звiтах кершни-кiв регiональних центрiв та мкцевих вiддiлень.
У Пiвнiчному центрi нашо! академй' п1д керОвниц-твом вще-президента нашо! академй' Валерiя Михайловича Гейця обгрунтовано взаемозв'язки ключових мак-роекономОчних баланав (дисбаланав) за макроекономь чними розрахунками, виходячи Оз умов та ризишв розвитку макроекономОчно- ситуацй, на базО теорй' i моделей ендогенного зростання. Визначено та деталОзовано фак-тори формування значних розривОв у макроекономОчних балансах та -х складових, як1 можуть призвести до стрОм-кого поширення деструктивних процеав, виникнення руйшвного дефОциту та наближення до дефолтного стану економОки, а також виконано варОантн прогнозно-анаттичт розрахунки на перюд до 2015 року.
Академши нашо! академй' Юр'ян Тетяна Михай-. ивна та Шаповал Микола Сергiйович у 2012 рощ та у першому квартал 2013 року приймали участь у розроб-щ Закону Украши «Про зайнятють населення», прийня-того Верховною Радою Украши 5 липня 2012 року №5067-VI; - Програми сприяння зайнятосп населення та стимулювання створення нових робочих мюць на перюд до 2017 року, затверджено! постановою Кабшету МОнОс-трОв Укра-ни 15 жовтня 2012 року № 1008; проекту Закону Украши «Про внесення змш до окремих Закошв Украши щодо задоволення вимог найманого працОвника у випадку неплатоспроможностО роботодавця» (створення гарантОйного фонду по виплап зарплати у зв'язку з банкрутством подприемства); проекту Кодексу загально-обов'язкового державного соцОального страхування та шших.
Под керОвництвом академОк1в нашо! академй' Олек-сандра Миколайовича Алимова та Вшторй' Володи-мирiвни Микитенко формалОзовано й обгрунтовано
багаторiвневу систему порiвиянних показник1в (абсо-лютних, iнтегральних та узагальнених iнтегральних) задля об'ективно! вдентифшацп масштабiв розвиненостi потенцiалу сталого розвитку Украши та параметрiв ефективностi управлiния його формуванням, нарощен-ням та використанням.
Академiком нашо! академп Олексieм Володими-ровичем Мipoшниченкoм тд керiвництвом академiка нашо! академи та члена-кореспондента НАН Украíни Валеpieм Ивановичем Мунпяном розроблено теорети-чиi основи та практичш засоби забезпечення економiчноí ск^лово! нацюнально! безпеки Украíни шляхом модер-тзацп податково^' системи держави.
Академiком нашо1 академи Юpieм Вшторовичем Гончаровим: 1) вперше розроблено концептуальну модель ново! арх1тектури легкое' промисловостi Украíни в контекстi ll сталого розвитку, що передбачае активiзацiю взаемодл мiж органами державноí влади, суб'ектами гос-подарювання та шститутами громадянського сустльст-ва, насамперед, громадськими органiзацiями з еколопч-ного контролю та шститущями сприяння самоосвiтi населенна, що сприятиме iнновацiйному, людському та соцiальному розвитку легкое' промисловосп; 2) створено iнформацiйну панель ощнювання рiвия людського кат-талу тдприемства з урахуванням специфiки легкое' промисловосп; 3) запропоновано модель оцшки економочно! ефективностi дiяльностi служб управлшня персоналом для оц1нювання ефективностi витрат на здiйснения фун-кцiй управлшня персоналом в цшому; 4) сформовано систему факторiв економiчноí безпеки пвдприемств на базi змiни його компонента водповодно до принципiв сталого розвитку; 5) розроблено комплексну модель еко-номОчно! безпеки тдприемства; 6) розглянуто модель формування та реалозаци економiчного потенцiалу тдприемства в контексп сталого розвитку з позицш системно-структурного подходу.
Протягом звггаого перiоду академiк нашо^' академи 1ван 1ванович Кукурудза продовжував дослодження за темою «Сощально-економочт наслвдки ринкових перет-ворень у постсощалютичних кранах». При цьому в центро уваги були так1 питання, як вплив ринкових пере-творень в Укрш'ш на включення национально! економши в процеси економiчноí глобалозаци та сошально-економiчнi наслвдки цього включення. Зокрема були ро-зкрип основш форми включення економоки Укра1ни в процес економочно1 глобалозаци та !х позитивно i негативно наслвдки. Так, було аргументовано, що лобералозащя торпвло i приеднання до COT, з одного боку - створили кращ умови для виходу на зовшшш ринки та покращили доступ до заруб1жних товаров, а з другого - спричинили постшне зростання вод'емного сальдо зовтшньоторгово-го балансу, втрату понад 500 тисяч робочих мюць, за-криття багатьох пвдприемств i скорочення надходжень до бюджету. Вод лобералозаци ринку робочо^' сили Украь на отримала такий позитив, як можливють населення працевлаштовуватися за кордоном i мати бшьш високу зарплату, послаблення напруження на внутршньому ринку пращ, надходження в крашу валюти в результат переказов могранта. Водночас дали себе знати i негативно наслвдки, серед яких найвагомшими е: недовиробництво 25-30% ВВП у зв'язку з емогращею майже 7 млн. пращв-ник1в; попршення демографочно1 ситуаци; розпад амей;
зростання кшькосп дггей, яких виховують не батьки. Дослодження взаемодй' ринкових перетворень в Укрш'ш та включення и у процес глобал1зацй' дало можливють дшти висновку про л1берал1защю процедур транскор-донно! мираци капталу, внаслвдок чого Укра!на отримала бшьшу можливють виходу на свгговий ринок капталу з метою залучення його для потреб нацюнально! економши. Проте поряд з позитивом цей процес призв1в до того, що в кра!т утворився великий державний борг i мае мюце диктат МВФ, який являе собою втручання у внутршт справи кра!ни.
В цшому, як показують дослодження проведет академшом нашо! академи Володимиром Семеновичем Уланчуком, в Укра!ш значш потенцшш можливо-ст1 збшьшення виробництва конкурентоспроможного зерна, що дае можливють забезпечувати продовольчу безпеку кра!ни та реал1зовувати зерно в шш1 кра!ни свиу. Ниш кра!ни свиу перебувае в умовах жорстоко! продовольчо! кризи, тому Укра!на сво!м природно -ресурсним потеншалом змогла б вщграти чи не клю-чову роль у виробнищга сшьськогосподарсько! сирови-ни та продукта харчування для населення свиу. Все залежить вод вибору всеб1чно обгрунтовано! та зважено! стратегй' регюшв. Одночасно Мшютерству аграрно! полиики та продовольства доцшьно стльно з ФАО розробити концепщю створення свпового резерву зерна i визначити мюце та квоти в ньому Укра!ни. В звп-ному рощ поряд з дослвдженням напрям1в пвдвищення ефективноси виробництва зерна значна увага надава-лась дослвдженням шновацшного розвитку окремих галузей рослинництва. Дослвдження показують, що уже багато дискусш виникае з питання використання техно-логш обробку земл1. Все б1льше вчених та пвдприемщв схиляються до теори зменшення мехашчного впливу на грунт з метою ввдродження природно! родючосл, а та-кож скорочення витрат пвдприемств. Така технолопя , яка використовуеться в багатьох кра!нах свиу е NO-till. Сшьськогосподарсьш тдприемства р1зних регюшв Укра!ни починають застосовувати дану технолопю, але е таю, яш уже багато рок1в и використовують. До них слвд ввднести Корпорацш «Агро-Союз» (Дн1пропетров-ська обл), ТОВ «Дружба -Нова» (Чершпвська обл.) ряд пвдприемств Юровоградсько! та Тернотльсько! областей. В Черкаськ1й обласп ТОВ «К1щенц1», ТОВ «Шпо-ла-Агро 1ндустр1» та 1нш1. Це дае можливють сшьсько-господарським виробникам отримувати висок1 врожа! с1льськогосподарських культур та знижувати витрати на виробництво продукци. При цьому р1вень рентабе-льносп продукцИ рослинництва в таких сшьськогоспо-дарських подприемствах значно перевищуе даний пока-зник сус1дн1х аграрних формуваннях, що не застосову-ють цю технолог1ю. Для даних подприемств розробля-лися шляхи п1двищення ефективност1 виробництва на основ1 використання наявного ресурсного потеншалу та залучення 1нвестиц1й. В звгтному роц1 при проведенн1 дослвджень значна увага прид1лялась виявленню резер-в1в зб1льшення обсяг1в виробництва сшьськогосподар-сько! продукцИ' та зв'язку з значним пвдвищенням ц1н на пальне - пошуку напрям1в забезпечення аграрив б1оди-зелем.
Не можна не ввдзначити активну громадянську по-зиц1ю академ1ка Михайла Андрiйовича Швайки.
Почало активно дяти наше Житомирське мкцеве вiддiлення. Член нашо! академй' Борис Андршович Писаренко вОв розробку теоретичних та методолопчних основ ощнки конкурентоспроможносп телекомуткащй-ного подприемства. На основО виконаних дослщжень було уточнено суттсть i змют поняття «ощнка конкурентоспроможносп подприемства» як системи дш з оденти-фОкацй стану подприемства за критерОями (показниками) конкурентоспроможносп. Доведено, що ощнка конкурентоспроможносп подприемства е складовою частиною стратепчно] дагностики i сприяе виробленню адекватно] стратегй' п1дприемства, подвищенню ефективносп дОяль-носп в обласп розвитку i результативносп роботи.
Дослодження також виявило, що на даний момент не юнуе загальноприйнятого визначення поняття «кон-курентоспроможшсть подприемства». Нечптасть в тер-мОнологй ускладнюе дослщження категорй' «конкуренто-спроможшсть» i як наслодок спостерйаеться безлОч тд-ходОв щодо ощнки конкурентоспроможносп подприемс-тва. Подприемство i його зовтшне середовище е динамь чними системами, тому необидно дослщити як статичщ так i динашчт властивосл Тому можна видОлити два рОвщ на яких проводяться ощнка конкурентоспроможносп подприемства, що обумовлене рОзними сферами застосування результатов ощнки при розробц практичных рекомендацш при прийнятп подприемством управ-л1нських ршень: тактичний рОвень та стратепчний рь вень. Запропоновано визначення понять «тактична кон-курентоспроможшсть подприемства» «стратепчна кон-курентоспроможшсть подприемства».
Тактична конкурентоспроможтсть тдприемства -спроможшсть тдприемства до ефективного функцюну-вання в релевантному зовшшньому середовищО, займаю-чи певну конкурентну позицш в даний перюд часу. Кон-курентостшкють подприемства - спроможшсть подпри-емства забезпечити тактичну конкурентоспроможтсть в майбутньому не нижче за мЫмальний рОвень. При цьому под мшмальним рОвнем конкурентоспроможносп запропонована потенцшна спроможшсть подприемства до ефективного функцюнування в майбутньому релевантному зовшшньому середовище В результат проведених дослоджень розроблен теоретичн i методичш засади з вибору конкурентно! стратегй', що дозволяе визначити напрямок дш Оз забезпечення конкурентоспроможносп п1дприемства.
Членом нашо! академй' Валерiем Кириловичем Данилком було завершено дослодження на тему «Розро-бка методики штегрально] оцшки результатов економОч-но! дОяльносп господарюючих систем» у якш виршено низку наступних завдань: 1) вивчено систему показниюв оприлюднено! фшансово], статистично] i податково] звь тносп та дшчих економОчних нормативов в напрямах ощнки активОв подприемства (у тому числ елеменпв основних засобОв, нематерОальних активОв, виробничих запаав, дебпорсько] заборгованосп та грошових потоков) та джерел формування його майна; лшводносп i пла-тоспроможносп; фшансово] стшкосп, дшово] активнос-ri, прибутковосп, Онвестицшно] активносп, податкового навантаження; 2) розроблено алгоритми розрахунку еле-менпв додано! вартосп, зокрема чистого прибутку, ви-трат на оплату пращ, вщрахувань на сощальш заходи, податк1в та амортизацшних водрахувань; використовую-
чи при цьому подходи визначення абсолютних, воднос-них вщхилень та штегрального ощнювання; 3) обгрунтовано модель та розраховано штегральний показник, використовуючи заруб1жний досвщ та напра-цювання впчизняних науковщв i законодавчо визначеш нормативно розробки; 4) оптимОзовано процес даагности-ки, мониторингу i рейтингування господарюючих систем, що дае можливють формувати паспорти мониторингу та комплексну ощнку даяльносп подприемств; 5) розроблено сценарй прийняття управлшських ршень щодо забезпечення зростання сукупного потенщалу господарюючих систем (елеменпв ресурсного, господарсь-кого та варпсного потенщайв) та, водповвдно, полш-шення використання нацюнального багатства макро- та мшрорОвшв.
У Швшчно-Схвдному регiональному центрi - под
керОвництвом члена-кореспондента Григорiя 1вановича Мостового члени нашо! академй' Олег Юрiйович Амосов, Наталя МиколаУвна Мельтюхова, Олена Борись вна Коротич розробляли тему «Впровадження державного регулювання стандартизаци документообОгу у гос-подарськ1й дОяльносп». Метою роботи було здОйснення анатзу сучасних тенденцОй i проблем документування та документообОгу в умовах реформування сощально-економОчних напрямк1в розвитку у ввдповвдносп до мОж-народно] практики та з урахуванням нацОональних ште-ресОв; використання результатов аналОзу для обгрунту-вання пропозицОй щодо посилення ОнформативностО, оперативностО формування ОнформацОйних потоков, унО-фОкованого подходу в питаннях оцОнки результативностО подприемницько] та неподприемницько] дОяльностО вОтчи-зняних суб'ектОв.
У Схщному регiональному центрi нашо] академй' под керОвництвом академОка нашо] академй' та НАН Укра-]ни Валентина Карловича Мамутова розкритО особли-восп правового регулювання водносин публОчно] власно-стО, обгрунтовано правовО форми поеднання ОнтересОв держави, територОальних громад та швесторОв у процесО господарського використання об'екпв публОчно] власно-стО. Розроблено пропозицй' з подвищення ефективносп правового регулювання господарсько] дОяльностО на ос-новО публОчно] власностО. Запропоновано внести змши до законодавства Укра]ни про приватизащю майна держав-них i комунальних подприемств, спрямованО на забезпечення сощально-економОчного обгрунтування проектОв приватизацй, чОтке визначення обов'язк1в покупця з розвитку подприемства i сощально] Онфраструктури, забез-печенню певного рОвня оплати i охорони працО, учасп персоналу в управлОннО подприемством, за платежами до бюджету, а також на визначення порядку передачО цшс-ного майнового комплексу подприемств та шшого неру-хомого майна в публчну власнОсть у випадках, коли така передача зумовлена законами про конфюкащю, реквОзи-ц1ю, нацОоналОзац1ю.
Под керОвництвом академОка нашо] академй' та НАН Укра-ни Валентина Павловича Вишневського вико-нано розробки в рамках мщдисциплшарного проекту «1нтелектуальна автоматизована шформацшно-аналОтична система супроводження бюджетного процесу на базО вОтчизняно] суперЕОМ», в межах якого розроблено комплекс економОко-математичних моделей регюна-льного рОвня, призначений для прогнозування доходОв О
видаткОв бюджетно! системи О позабюджетних фондОв регОонОв з урахуванням особливостей функцОонування окремих бюджетоутворюючих видОв економОчно! дОяль-ностц програмно-аналгшчний шструментарш сценарного прогнозування основних макроекономОчних показни-кОв Укра!ни на перОод до 2014 року. Результати виконан-ня проекту у тестовому режимО впровадженО у дОяльнОсть МОнОстерства економОчного розвитку О торгОвлО , Укра!ни, Державно! податково! служби Укра!ни, деяких обласних та мОських державних адмОнОстрацОй.
Академшом нашо! академи Ольгою Федорiвною Новшовою визначено науково-методичш подходи до оцОнки соцОального потенцОалу сталого розвитку регОону. Обгрунтовано пропозици з реформування оплати пращ в Укра!нО. Надано пропозицО! з прОоритетних напрямОв жи-тлово! полОтики в контекстО сталого розвитку промисло-вих регюнш. Розроблено концептуальний подход до ви-значення та оцОнки стану духовно-культурного потенцОа-лу сталого розвитку. Виявлено особливосп юнуючо! моделО взаемодО! громадських об'еднань О органОв мОсце-вого самоврядування та можливостО !! трансформацО!.
Членами нашо! академи 1ваном Петровичем Буле-евим та Наталiею Юхимiвною Брюховецькою розроблено концепцш управлшня каппалОзащею Оз викорис-танням нейромережевого моделювання. Розроблено нау-ково-методичнО засади оновлення основного капОталу пОдприемства та визначення умов О передумов розвитку людського капОталу пОдприемства, а також обгрунтовано науково-методичний пОдхОд до розробки ОнституцОональ-ного механОзму управлОння його розвитком. Сформовано концепцш розвитку виробничо-господарських комплексОв вОдповОдно до соцОально-економОчного розвитку тери-тори (мюта, регюну, держави). Запропоновано способи врахування ОнтересОв працОвникОв пОд час реорганОзацО! пОдприемств.
Под керОвництвом академша нашо! академи Анато-л1я 1вановича Кабанова розроблено методику вдоско-налення стратегО! ОнновацОйного розвитку вОтчизняно! вугОльно! галузО. Обгрунтовано методичнО положення страхування економОчних ризиков, пов'язаних Оз здайс-ненням ОнвестицОйно-ОнновацОйних проектОв у вугОльному виробництвО. Складено пропозицО! до проекту Програми розвитку вугОльно! промисловостО Укра!ни на перОод до 2030 року.
Активно дшть осередки нашо! академи в Донець-кому нащональному унiверситетi економiки i торпв-л1 iм. М.1.Туган-Барановського та Донецькому державному ушверситет управлiння.
Тематика наукових дослоджень Донецького нащо-нального ушверситету економши i торгiвлi iменi М.ЬТуган-Барановського формувалась згодно з прюри-тетними напрямами, тематичними прОоритетними на-прямами, регОональними потребами та замовленнями пОдприемств О пОдприемцОв. Основними прОоритетними економОчними напрямами науково! дОяльностО унОверси-тету е: соцОальнО та ОнновацОйнО аспекти сталого економО-чного зростання; економОка, оргатзащя та управлшня пОдприемствами торгОвлО та сфери послуг; маркетингова даяльнють на ринку Укра!ни; фшансово-кредитш та бю-джетнО проблеми економОчного розвитку; бухгалтерсь-кий облОк, аналОз О контроль господарсько! дОяльностО в пОдприемництвО; пОдвищення якостО вищо! освОти згОдно
вимог Болонського процесу. У 2012 рощ в ушверситеп виконувались 140 НДР, 94 були завершенО у звОтному роцО. СлОд вОдзначити, що окремО роздОли наукових проектОв за держбюджетною тематикою, що виконувались у рамках базового фОнансування мОнОстерства, проходили апробацОю у виглядО госпдоговОрних НДР, а результати запропоновано органам державно! влади рОзних рОвнОв О пОдприемствам, що зацОкавленО у впровадженнО розробки.
Учеш Луганського мкького вiддiлення Сх1дного центру нашо! академи академшп Ганна Володимирiвна Козаченко та Алла Ежешвна Воронкова виявили, що в даний час, в умовах нестабОльностО О криз усе бОльша ува-га придОляеться питанням розробки О широкого впрова-дження нових О перспективних шструменпв безпечного О безризикового функцОонування О розвитку економОчних систем з урахуванням сучасного еколопчного стану, зо-крема, для техногенних пОдприемств О регОонально! еко-номОки в цОлому.
На думку академша Султана Курбановича Рама-занова складшсть ршення ще! проблеми полягае ще й у тому, що будь-яка економОчна система з одного боку е складна нелОнОйна активна система, а з Оншого - мае в цОлому, нестабОльне зовнОшне О внутрОшне середовище, обумовлене стохастичними О невизначеними факторами. Варто також подкреслити важливють ршення дано! зада-чО комплексно як еколого-економОчну. Тому розгляд проблеми без глибокого О всебОчного аналОзу О моделю-вання процесОв контролю стану О розробки систем управ-лОння безпекою економОчно! системи з використанням сучасних ОнновацОйних ОнструментОв (методОв управлОн-ня, подходОв моделювання, критерив, шформацшних те-хнологш О т.п.) е неправомОрним.
Активно працюе осередок у Луганському нацОона-льному аграрному унОверситетО на чолО з академОком Ва-силем 1вановичем Богачовим, який також продовжуе опОкуватися Малою шкОльною академОею при Нагольно-Тарасовськш середнш школ м.Ровенки. Також не можна не вОдзначити творчу активнОсть академОка Валентина Миколайовича Гончарова.
У Придншровському центрi колективним членом нашоТ академи Днiпропетровською державною фшансовою академiею проводилися соцюлопчш досль дження на основО розгорнуто! анкети, штерв'ю, телефонного опитування та фокус-груп керОвникОв малих пОдпри-емств промислового регюну на приклада Дншропетров-сько! областО, якО доповнюють статистичний аналОз.
Академшом 1ваном Дмитровичем Падершим встановлено, що основними проблемами, якО гальмують розвиток малих пОдприемств, е: нестача власних обОгових коштОв та вОдсутнОсть доступних кредитних ресурсОв. ВОдсутнОсть дОевих механОзмОв фОнансово! пОдтримки; диспропорцОя у розвитку Онфраструктурно! пОдтримки по регюнах; нестабшьш умови ведення бОзнесу; зниження рОвня дОлово! та ОнновацОйно! активностО. Запропоновано, що комплекс державного механОзму пОдтримки малого подприемництва мае охоплювати тако складов^ викорис-тання гарангшних фондОв кредитування, польгового кре-дитування та часткову компенсацОю вОдсоткових ставок по кредитах; надання фОнансово! пОдтримки ОнновацОйно! дОяльносп; сприяння розвитку венчурного бОзнесу; сти-мулювання до спОвпрацО великих пОдприемств; розвитку Онфраструктури з метою зменшення накладних витрат;
створення дОевих програм розвитку та пОдтримки малих пОдприемств; активОзацОя пОдготовчих, ОнформацОйних О консультативних заходОв для пОдприемцОв. Комплексна реалОзацОя зазначених напрямОв щодо пОдтримки малого пОдприемництва сприятиме створенню сприятливого середовища для розвитку приватно] Ошщативи громадян Украни, стане одним Оз важливих чиннишв сталого еко-номОчного зростання, створення нових робочих мОсць, структурно] перебудови вичизняно] економши, змщнен-ня економОки регОонОв.
У Запорiзькому мiському вщдшенш Приднш-ровського центру членом нашо] академй Серпем Яко-вичем Салигою опублОковано монографОю «Формуван-ня фшансово] безпеки суб'екпв господарювання на ос-новО аудиту податкОв». Визначено та розвинуто сутнОсть, завдання й функцй фшансово] безпеки подприемств на основО аудиту податкОв. РозподОлено загальнодержавнО та мОсцевО податки, збори, внески, мито й плату за категорО-ями згодно i ознаками бухгалтерського облшу, звгтносп, контролю та цОльовою призначення. Подано власне су-часне визначення сутностО та завдання аудиту податкОв, яке, на вОдмОну вОд Оснуючих, розглядае аудит податкОв одночасно чи д1ю, об'ект, управлОнський важшь та оцОн-ку, що дае змогу провести якОсну перевОрку податкОв. Уточнено класифОкацОю загального аудиту та видОв аудиту розрахункОв з бюджетом О позабюджетними фондами згодно з розподшеними категорОями. Запропоновано фу-нкцО] аудиту податюв, як1 додатково включають до фун-кцОй внутрОшнього аудиту податкОв: оптимОзацОйну, захи-сну, ОнформацОйну, профОлактичну, шструктивну, запо-бОжну, стратегОчну, прогнозну, нормативну, а до функцОй зовнОшнього аудиту податкОв, крОм перелОчених, включили також ще облшэву, що дае змогу проводити яюсний аналОз фОнансово] безпеки на основО аудиту податюв. Узагальнено й розвинуто критерО] оцОнювання фОнансово] безпеки подприемства на основО визначення якосп та ефективностО аудиту податкОв.
У робот! «ЕкономОчне обгрунтування ОнвестицОй в шновацшн проекти», яке виконав член нашо] академй Костянтин Сергiйович Салига на базО проведених дос-лОджень визначено економОчну ефективнОсть ОнвестицОй в ОнновацОйнО проекти, яка мае базуватися на певних правилах, тобто принципах. В основу побудови узагальню-ючих показникОв ефективностО покладено принципи: взаемозв'язок показнишв економОчно] ефективностО шно-вацОйних проектОв на рОвнях нацОонального господарства, шдприемства та його структурних подроздшв; взаемоз-в'язок узагальнювального показника Оз частковими пока-зниками економОчно] ефективностО Онновацшного проекту; наявнОсть критерО]в при визначенш показнишв еко-номОчного обгрунтування ОнновацОйних проектОв; повний облОк витрат i результатов реалОзацО] ОнновацОйних проектов, ]х вОдповодшсть один одному у чай й за змютом; кь льшсна вимОрюванОсть показнишв i критерйв економОчно] ефективностО шновацшного проекту; спрямованОсть шновацшного проекту на досягнення мОсО] подприемства; зОставнОсть варОантОв ОнновацОйного проекту. Додатково до сформованих принципОв запропоновано рахувати: принцип економй; принцип соцОально-економОчно] ефективностО; вОдображення в якостО ОнвестицОй споживаних, застосованих i кумулятивних ресурсОв, врахування ]х розподОлу на авансованО та використанО; врахування осо-
бливостей оборотностО необоротних О оборотних активОв, вкладених в ОнновацОйний проект; врахування до фактора часу на результати О витрати ОнновацОйного проекту; враховано залежностО результатОв ОнновацОйного проекту вод кругооберту витрат на нього; враховано термОни жит-тевого циклу ОнновацОйного проекту; враховано у проект нестабОльноОсть факторОв зовнОшнього середовища, ]х невизначенОсть у часО; враховано рОвень управлОння на якому дОе ОнновацОйний проект.
АкадемОк Григорш Антонович Семенов дослодив чинники, що впливають на покращення фОнансових результатОв роботи подприемства. Прибуток вод реалОзацй продукци, робот, послуг мае найбОльшу питому вагу в структурО балансового прибутку пОдприемства, його величина формуеться тд впливом трьох основних чиннишв: собОвартостО продукцО], обсягу реалОзацО] й рОвня дш-чих цОн на продукцОю, що реалОзовуеться. НайважливО-шою з них е собОвартсть. К1льк1сно в структурО цОни вона мае велику питому вагу, тому зниження собОвартостО помОтно позначаеться на зростаннО прибутку за Онших рОвних умов. На багатьох шдприемствах Оснують пОдроз-дОли економОчних служб, якО здОйснюють постатейний аналОз собОвартостО, знаходять шляхи ïï зниження. Але значною мОрою ця робота знещнюеться ОнфляцОею та зростанням щн на початкову сировину й паливно-енергетичнО ресурси.
В умовах рОзкого зростання щн i недолОку власних обОгових кошпв у подприемств прирОст прибутку в результат зниження собОвартостО унеможливлено. ЗбОль-шення обсягу реалОзацО] продукцО] в натуральному вира-женнО за шших рОвних умов приводить до зростання прибутку. Зростання обсяпв виробництва продукцО], яка мае попит, можна досягати за допомогою капОтальних вкладень, що вимагае спрямування прибутку на купОвлю продуктивнОшого устаткування, освоення нових техно-логш, розширення виробництва. Цей шлях зараз для багатьох подприемств ускладнений або майже неможливий унаслодок шфляцй, зростання цОн i недоступностО довго-строкового кредиту.
В Швденному центрi нашо] академй за безпосере-дньо] участО академОка нашо] академО] та НАН Украши Бориса Володимировича Буркинського обгрунтовано головнО напрями реформування механОзму державного регулювання зернового ринку Укра]ни, орОентован на реалОзацш прОоритетОв нацОонально] зерново] полОтики, активОзащю його водтворювально] функцй, стимулюван-ня експорту готових продуктОв зернопереробки, О, як на-слОдок, забезпечення високо] рентабельностО Онтегрова-ного ринку зерна, високих рОвнОв продовольчо] безпеки держави та ]] регОонОв.
АкадемОком нашо] академО] Серпем Костянтинови-чем Харiчковим обгрунтовано шституцшш засади Оерар-х1чно] системно] побудови та розроблено шновацшну модель екологОчно] Онфраструктури як компоненти Онфра-структурного комплексу держави та ]] регОонОв О складово] системи забезпечення природозберОгаючого Омперативу економОки Укра]ни, орОентовано] на створення необхОдних та достатшх умов рацОонального природокористування, еколопзацй господарювання i забезпечення ресурсно -екологОчно] безпеки соцОально-економОчного розвитку.
У Захщному центрi нашо] академО] под керОвницт-вом академОка нашо] академО] Василя Степановича
Кравщва обгрунтовано концептуально засади та перспективнО напрями сталого використання природних ресурсОв Укра!нських Карпат в нових економОчних умовах, визначено вОдповОднО стратегОчнО й операцОйнО цОлО та за-вдання з охорони та вОдтворення мОнерально-сировинних, земельних, водних, люових, природних ре-креацОйних ресурсОв Карпатського регОону, обгрунтовано мехашзми !х використання. Розроблено Проект Концеп-цО! державно! програми сталого розвитку Укра!нських Карпат як складово! частини програми Свропейського Союзу «Карпатський простОр», який розглянуто та схва-лено Закарпатською, ЛьвОвською, ЧернОвецькою облдер-жадмОнОстрацОями.
Академиком нашо! академи Олiвером Олексшови-чем Орловим запропоновано принципово нове рОшення проблеми розподОлу постОйних витрат пропорцОйно маржинальному прибутку за допомогою коефОцОенту беззби-тковосто, що дозволило, на вОдмшу вОд системи CVP (cost-wobume-profit), дОя яко! обмежена монопродукто-вою моделлю, створити гнучку систему управлОння ви-тратами та прибутком, яка в умовах змОни кон'юнктури дозволить розрахувати кожну кОлькОсть варОантОв планОв з урахуванням !х змОн в умовах багатономенклатурного виробництва. Також запропоновано принципово новий пОдхОд антивитратного формування цОн на нову продук-цОю виробничо-технОчного призначення. В основу систе-ми покладено формування нижньо! межО цОни без участО постОйних витрат у сферО виробництва та розрахунок верхньо! межО цОни без участО постОйних витрат у сферО використання ново! продукцО!, а також формування лОмО-тно! та продажно! цОни.
За Ыщативи академта нашо! академи Михайла Петровича Войнаренка та безпосереднього органОзацОйного забезпечення Онших членОв цього мОсцевого осередку впе-рше на Хмельниччит на базО Хмельнжцького нащональ-ного ушверситету О Хмельнидько! атомно! електростанцО! у жовтнО 2012 року вОдбулося розширене засОдання Ради ЗахОдного наукового центру НАН О МОН Укра!ни з проблем енергозбереження за участю голови Хмельницько! обласно! державно! адмЫстраци, академшв О член-кореспондентОв НАН Укра!ни ЗахОдного регОону, ректорОв ВНЗ областО та провОдних фахОвцОв енергетично! галузО. ПОдписано Угоду про спОвробОтництво мОж ЗахОдним нау-ковим центром НАН О МОН Укра!ни, Хмельницькою обл-держадмОнОстрацОею та Хмельницьким нацОональним унО-верситетом, а також Протокол про намОри створення пер-шого в Укра!т енергетичного кластеру.
Асоцiацiя економюпв-м1жнароднишв (як секщя нашо! академО!) залучала до участО в мОжнародних науко-вих семОнарах О конференцОях провОдних вчених навчаль-них закладОв Укра!ни, ближнього О дальнього зарубОжжя - Донецьких национального та техшчного ушверситепв, Тернотльського национального економОчного ушверси-тету, ЛьвОвського национального ушверситету Ом. 1.Франка, Ки!вських нацюнальних ушверситет1в Ом. Т.Шевченка та економОчного Ом. В.Гетьмана, Донецького державного унОверситету управлОння, Московсько! фО-нансово! академи, Ризького техшчного ушверситету, БОлоруського державного унОверситету, БОлоруського торговельно-економОчного унОверситету споживчо! коо-пераци, Господарсько! академи Ом. Д.А.Ценова (Болгария), Ростовського державного ушверситету, Сандерле-
ндського О Нотпнгемського ушверситет1в (Великобрита-нОя), НацОонального гОрничого унОверситету (м.Дтпропетровськ), МарОупольського гуманитарного ушверситету, Ушверситету мОста БарО (1талОя), Каунась-кого технОчного унОверситету (Литва). Мабуть у висту-пах ми отримаемо бОльш детальну ОнформацОю.
ПОд керОвництвом академОка нашо! академО! та НАН Укра!ни Юрiя Миколайовича Пахомова проаналОзова-но змОни мотивацОйно-цОннОсних прОоритетОв соцОуму в рамках становлення ОнформацОйного суспОльства та ви-явлено мехатзми переорОентаци переважаючого засто-сування штелектуально-творчого потенщалу людини з економОчно-матерОально! у духовно-постматерОальну площину.
Академшом нашо! академи та членом-кореспондентом НАН Укра!ни Валерiем 1вановичем Мунтiяном за результатами дослОджень запропоноваш перспективнО напрямки розвитку вОйськово-технОчного спОвробОтництва та економОки оборонно! сфери держави, а також сценарО! розвитку економОчних об'еднань та кра-!н СНД в умовах свгтово! економОчно! рецеси.
Вважаю, що бшьш детальне висвплення цього на-прямку буде зроблено у виступО вще-президента нашо! академи - Юрiя Володимировича Макогона. Також хочу поздоровити його з тим, що непомгтно подкралася важлива дата в зовшштй полттищ Укра!ни. Вчора, 16 травня виповнилося п'ять роюв з моменту вступу нашоТ краТни до СвгговоТ оргашзацп торгiвлi, якому передували 13 рокт дипломатичних переговорiв...
Перед набуттям Укра!ною членства у СОТ було ви-конано величезну роботу, аналогОв яко!, на нашу думку, в ютори укра!нсько! державносп ще не було. Национально й мОжнародш експерти допомагали встановити перелш норм нацОонального законодавства, якО слОд було привести у вОдповОднОсть Оз нормами та правилами СОТ. Уряд розробляв законопроекти, а парламентарО!, часто в запек-лих дискусОях, !х ухвалювали. Дипломати провели тисячО годин переговорОв з делегацОями кра!н - членОв СОТ, щоб на двосторонн1й основО погодити умови вступу. Уже на цьому етапО виявилися проблеми взаемодО! зацОкавлених суб'ектОв як усерединО кра!ни, так О на мОжнародному рОвнО. УсерединО кра!ни - вОдсутнОсть механОзмОв спОвпрацО, наприклад, асоцОацОй зацОкавлених пОдприемцОв з урядом. Тому пОд час переговорив про вступ до СОТ представни-ки бОзнесу часто не могли донести до влади сво! пропо-зицО!, якО дозволили б урахувати довгостроковО наслОдки прийнятих рОшень.
П'ять рокОв тому Укра!на приедналася до СвОтово! органОзацО! торгОвлО (СОТ). На сьогоднОшнОй день за еди-ними правилами СОТ грають 157 кра!н свгту, на яко при-падае понад 97% обсягу свотово! торпвлО, 90% свотового ВВП О 85% населення своту! Ще 27 держав мають у СОТ статус спостерОгача й перебувають на рОзних етапах про-цесу вступу. Як Укра!на адаптувалася до свОтово! торгОв-лО за единими правилами за щ п'ять роков? Яко плюси й мшуси отримала економОка? I головне, яко уроки вона мае винести, адже попереду перед нами взяття ще одного торговельного рубежу - створення зони вОльно! торгОвлО з £С? На щ питания намагалися знайти ввдповщ у експер-тОв О кореспонденти газети «День», якО надрукованО у сьо-годнОшньому числО газети. Член нашо! академО! О за сумО-сництвом голова ВсеукратськоХ сптки вчених-
eKOHOMicmie Олександр Володимирович Кендюхов вва-жае: «Коли вступали до СОТ, то вийшло, як завжди, емоцй домОнували над здоровим глуздом. АналОз п'яти рок1в роботи свОдчить, що структура нацОонального ви-робництва Укра]ни пОд час лОбералОзацО] торгОвлО з кра]-нами СОТ не змогла забезпечити позитивний торговель-ний баланс. I це чОтко видно з продаж1в товарОв промис-лово] групи (з високою доданою вартютю): ]'хнш Омпорт Остотно перевищуе власне виробництво в Украш. У ць лому за п'ять рокОв вОд вОльно] торгОвлО Укра]на бОльше втратила, нОж отримала: негативне сальдо торговельного балансу стало становити вОд 10 мОльярдОв до 15 мОльярдОв доларОв на рОк. ЗвОсно, не можна стверджувати, що саме вступ до СОТ став тим головним чинником, що призвОв до цього. Проте його роль у цьому процеа дуже помОтна. Кра]ни, що здобули можливОсть постачати до Укра]ни сво] товари на бОльш пОльгових умовах, вОдвоювали Осто-тну частку внутрОшнього ринку, як результат ринок про-мислових товар1в в Украш на 90% зайнятий Омпортом. Головний висновок - пОдОймати конкурентоспромож-нОсть товарОв О думати про захист свого внутрОшнього ринку. Зараз говорять про створення комюй, яка працю-ватиме над переглядом умов роботи в СОТ, але це лише короткочасне явище. Якщо не навчимося захищати вну-трОшнОй ринок, то ситуацОя Оз зовнОшньою торгОвлею не змОниться». 1нший популярний у засобах масово] шфор-мацй' експерт - Андрш НОВАК, тдкреслюе: «ПершО п'ять рокОв показали, що Укра]на не використала повнОс-тю можливий потенцОал вОд набутого членства. Хоча й не виправдалися негативнО прогнози щодо знищення бага-тьох укра]нських виробникОв О навОть цОлих галузей. Це, так би мовити, набутий результат. Його можна критику-вати, але Укра]на не мала Оншого варОанту - не вступати до СОТ ми не могли. УсО цивОлОзованО й навОть напОвцивО-л1зоваш крани вже в цьому клубО. Лише окремО все ще залишаються за бортом. Навщо це треба? Щоб отримати новО ринки збуту продукцО] й залучити ОнвесторОв. Голо-вний висновок вОд перебування в СОТ, значення якого подвоюеться з наближенням до £С, полягае в тому, що приеднання до будь-яко] колективно] полттично] або економОчно] системи мае давати позитивно результати. Незважаючи на назви торговельних клубОв, у результатО йдеться про конкуренцш. Отже, якщо хочемо винти на вищий рОвень економОчного розвитку, треба пОдвищувати конкурентоспроможтсть продукцО], технологОй, еконо-мОчних систем. I пам'ятати, що сьогодш на свОтовому ринку конкурують уже не окремО компанО], а кра]ни» (День, 17 травня 2013 р.).
ОкремО укра]нськО полОтики О представники промис-ловостО часто стверджують, що вступ до СОТ мае нега-тивний характер не лише для багатьох укра]нських тдп-риемств, а й для цОлих галузей народного господарства. Однак при цьому не враховуються наслОдки свгговоУ фiнансовоï кризи. Нагадаемо: Укра]на стала членом СОТ 16 травня 2008 р., а вже у вересш почав падати курс гривнО, що призвело до ]] девальвацО] вОдносно долара на десятки вОдсотшв. Цей чинник став вирОшальним для статистично] оцшки насладив вступу Укра]ни до СОТ. Через рОзку девальвацОю гривнО в ОмпортерОв виникли величезн проблеми з платежами за Омпортований товар. Водночас набагато знизилася купОвельна спроможнОсть громадян. ПОсля значного падОння 2009-го Омпорт досяг
свого докризового рОвня фактично тОльки торОк - у 2012 роцО, причому далеко не за всОма позицОями. А отже, можливий негативний вплив на нацОональних виробниюв зарубОжних поставок аналогОчних товарОв не е визнача-льним. Треба пам'ятати й те, що в Укра]нО мита на Омпор-тнО товари до моменту вступу у СОТ знижувалися вже кОлька рокОв. При цьому в Онших кра]нах - членах СОТ знижувалися мита й для укра]нських товарОв.
За одностайними оцшками як полгтик1в, так i неза-лежних аналОтикОв, кризовО явища в економОцО тривали протягом 2009-2011 рр. ïх змОнила торОшня стагнацОя. Тому говорити про те, що проблеми в укранськш еко-номОцО виникли через вступ до СОТ, щонайменше по-верхово. На жаль, дос в нас практично не проводилися глибош та всебОчнО експертнО дослодження щодо того, наскОльки вступ Укра]ни у СОТ змОнив економОку кра]-ни, зокрема в умовах свОтово] фОнансово] кризи. Тут е що сказати саме членам нашо!' секцй економюлв-мпжнародникш.
СлОд констатувати, що навОть у державних органах, що несуть полОтичну вОдповОдальнОсть за розробку мОж-народно] торговельно] полОтики Укра]ни, все ще не скла-лося цОлОсного розумОння цОлей, завдань О можливостей СОТ. ПОд час полОтичних дискусОй зО згадуванням СОТ ]х учасники говорять, звичайно, лише про ОмпортнО мита, якО було знижено при вступО до цОе] органОзацО] Укра]ни. 1нода згадують про захиснО заходи, яю запровад^ють ОншО держави проти укра]нського експорту, або про так1 ж заходи, якО Ки]в мае запровадити проти Омпорту пев-них товарОв Оз-за кордону. Однак перелчене - лише невелика частина можливостей, якО кра]на отримуе, стаючи членом цОе] мОжнародно] органОзацО].
Розглядаючи роль членства Укра]ни у СОТ, не можна не сказати, що ствробгтництво в ïï рамках також е лише частиною мОжнародно] торговельно] полгтики на-шо] кра]ни. Зважаючи на це, хотОлося б придОлити певну увагу й питанню, хто в нашОй кра]нО розробляе та реалО-зовуе мОжнародну торговельну полОтику. Укра]на пер-шою серед кра]н колишнього СРСР у квОтнО 1991 р. ух-валила Закон «Про зовнОшньоекономОчну дОяльнОсть», який визначив основи не тОльки ЗЕД, а й державно] поль тики в галузО мОжнародно] торгОвлО. Саме в цьому законО задовго до прийняття КонституцО] 1996 р. було визначе-но роль Верховно] Ради, КабОнету мОнОстрОв, НацОональ-ного банку, Центрального органу влади з питань еконо-мОчно] полОтики, Державно] митно] служби, Антимонопольного комОтету Укра]ни, а також МОжвОдомчо] комОсО] з м1жнародно] торгОвлО. Деяк1 питання вОднесено до ком-петенцО] оргатв мОсцевого управлОння. НадалО законо-давство, що регулюе зовнОшньоекономОчну дОяльнОсть, бурхливо розвивалося. Було ухвалено Митний i Госпо-дарський кодекси, низку спещальних законОв, багато со-тень пОдзаконних нормативних актОв, що регулюють зов-нОшньоекономОчну дОяльнОсть пОдприемств О фОзичних осОб - пОдприемцОв.
На жаль, практика останнОх рокОв показуе, що Закону «Про зовнОшньоекономОчну дОяльнОсть», та й Онших перелОчених законОв явно недостатньо. З моменту вступу Укра]ни до СОТ ми потребуемо не лише регулювання зовнОшньоекономОчно] дОяльностО, а й якОсно та Онтелек-туально оновлено] м1жнародно] торговельно] полОтики. За аналогОею з шахами: двостороннО зовнОшньоекономОч-
нО угоди - це двовимОрнО шахи, а мОжнародна торгОвля -багатовимОрнО. Адже за останнО 15 рокОв Укра!на стала учасником сотень дво- О багатосторонн1х мОжнародних угод у сферО торгОвлО, якО додали як величезну кОлькОсть ОнструментОв для розвитку, так О дуже серйозних викли-кОв для державних менеджерОв, покликаних цими Он-струментами управляти.
ВОдповОдно до Закону «Про зовнОшньоекономОчну даяльшсть» политику у цш сферО розробляють насампе-ред Кабмш О Министерство економОчного розвитку та тор-гОвлО. У структурО МОнекономрозвитку дОють департаме-нти: зовнОшньоекономОчно! дОяльностО, торгово-економОчного спОвробОтництва, торгово - економОчного ствробиництва з кранами СНД О Росшською Федераць ею, сшвробгтництва з Свропейським Союзом, ствробгт-ництва з мОжнародними фОнансовими органОзацОями та координаци мОжнародно! техтчно! допомоги. 1снуючий департамент СОТ О з питань торговельного захисту за-ймаеться торговельною полОтикою в рамках СОТ, монО-торингом виконання угод СОТ, спОвробОтництвом О переговорами з мОжнародними органОзацОями та угрупован-нями, доступом до ринкОв у рамках СОТ, обробкою за-питОв О нотифОкацОй, антидемпОнговими, спецОальними й компенсацОйними розслОдуваннями. У структурО Онших мОнОстерств О вОдомств також давно й уже традицОйно дОють пОдроздОли, покликанО розвивати зовнОшньоеконо-мОчш зв'язки в окремих галузях.
Здавалося б, у держави достатньо структур, покли-каних займатися розробкою та реалОзацОею мОжнародно! торговельно! полОтики. Але залишаеться вОдчуття, що коли справа доходить до конкретних менеджерських рОшень, то найчастОше стаються збо!, якО призводять до довгострокових негативних насладив.
Один Оз найяскравОших прикладОв останшх роков: вОдсутнОсть конструктивно! координацО! та прямО проти-рОччя мОж президентом О прем'ер-мОнОстром, що призвело до укладання контракту мОж НАК «Нафтогаз Укра!ни» О РАТ «Газпром» на поставку газу в Укра!ну на значно менш вигадних умовах, шж то, що звучали перед початком переговорОв. Але ж у цих переговорах, крОм перших осОб держави, були задОянО представники й низки мОнОс-терств О вОдомств.
НайбОльшою зовнОшньополОтичною проблемою, яка стримуе розвиток зовнОшньо! торгОвлО, стало зволОкання з пОдписанням Угоди про асоцОацОю та зону вОльно! торгОв-ло з £С, пов'язане з непостшливютю укра!нсько! влади при виршенш проблем у судовш системО кра!ни. От зовам нещодавнш випадок. Спочатку РосОя запровадила утилОзацшний збОр, що стягуеться при ОмпортО автомобь лОв. У вОдповОдь на це Укра!на також запровадила утилО-защйний збОр щодо автомобшв росшського походження. На запитання газети "Коммерсант", наскольки цей крок розв'яже проблеми укра!нського автомобОлебудування, тодашнш мЫстр П.Порошенко вОдповОв: «Узагал не вирОшить». На наступне запитання газети: «НавОщо ж вОн потрОбен?», мОтстр дав ще бОльш дивну вадповадь: «Ця постанова була розроблена МОнекологО!, було б коректно, щоб и коментував мОтстр екологи. £дине, у чому ми беремо участь, — це в переговорах Оз Роаею про взаемне незастосування цього збору». Тобто Мшекономрозвитку взагалО не мало стосунку до найважлившого урядового ршення з питання мОжнародно! торпвл зО стратепчним
партнером?! А як же повноваження, передбаченО Законом «Про зовнОшньоекономОчну дОяльнОсть»?
Ще один показовий приклад, наведений у газетО «Дзеркало тижня» (27 квгтня 2013 р.) запрограмованих менеджерських збо!в: така важлива фпура, як державний уповноважений КМУ з питань спОвробОтництва з РосОею, кранами СНД та £вразшського економОчного ствтова-риства Валерий 1ванович Мунпян (до реч академОк на-шо! та член-кореспондент НАН Укра!ни), вадповадно до положення про його дОяльнють вад 15 червня 2011 р., пОдпорядковувався першому вОце-прем'ер-мОнОстру — мОнОстру економОчного розвитку та торгОвлО. Упродовж тривалого часу цю посаду було подОлено мОж В.Хорошковським О П.Порошенком. Фактично завдання держуповноважений одержував вОд П.Порошенка, а звО-тував перед В.Хорошковським. Схожа ситуацОя спостерО-галася й у статусО В.П'ятницького — урядового уповно-важеного з евроОнтеграцО!. Можливо, саме тому досить часто доводилося спостерОгати, як два високопоставленО чиновники, якО працюють в одному урядО, робили заяви, якО можна було розцОнити як такО, що не збОгаються, з погляду едино! мОжнародно! торговельно! полОтики.
У вересш 2012 р. Украта подала заявку в СОТ на перегляд мит за 371 тарифною позицгею. Йдеться про то розмОри мит, якО були узгодженО пОд час переговорОв про умови вступу до СОТ. I все шбито шчого, правила та норми органОзацО! передбачають право кра!ни клопотати про змОну мит. Якби не одне "але": кшьшсть запропоно-ваних до перегляду тарифних ставок - найбшьша з моменту створення оргатзацл. Це або пОдтвердження слаб-ко! пОдготовки наших представникОв пОд час переговорОв про умови вступу до СОТ, або наслОдки слабко! дипломатично! продуманостО внесення цих пропозицОй.
Одразу ж тсля одержання секретариатом СОТ документов вОд Укра!ни спалахнув дипломатичний скандал. Не найостантшО наш торговельш партнери, серед яких Бразилия, Канада, Свросоюз, 1сландя, Япон1я, Корея, Норвегия, Сингапур, Швейцария, Туреччина, США, Гонконг О Китай, пОдтримали заклик до Укра!ни вОдкликати заявку на перегляд тарифних зобов'язань. На !хню думку, заявка на 371 тарифне найменування виходить за рамки передбачувано! сфери застосування Статп XXVIII ГАТТ. КрОм того, цО кра!ни не переконанО, що Укра!на зможе компенсувати перегляд ставок Оншим членам СОТ, як це передбачено правилами органОзацО!. У вОдпо-вОдь на деяко заяви офОцшних оаб Оз Киева про те, що не так уже й багато членОв СОТ незадоволенО такими дОями Укра!ни, заступник торговельного представника Сполу-чених ШтатОв, посол США при СОТ Майкл Пунке за-уважив, що на засОданнО генерально! ради СОТ усО його кра!ни-члени були близькО до одностайно! пОдтримки держав, яко висловили стурбованють. За його ж словами, японський посол зазначив, що не було нОяко! пОдтримки позицО! Укра!ни, О закликав усОх, хто пОдтримуе Укра!ну, заявити про це, але шхто цього не зробив.
На жаль, аргументи Киева з огляду на дипломатич-ний скандал, що виник одразу ж пОсля передачО документОв у СОТ, були слабкими. В.П'ятницький, наприклад, пояснив, що можливО дОапазони для Омпортних мит наша кра!на визначила ще в 1990-х роках, коли розпочався процес вступу кра!ни до СОТ. За цей час економОчна ситуацОя в Укра!нО та свОтО змОнилася, через що нинО, на
думку П'ятницького, виникла необхвднють модифшувати тарифи. Погодьтеся, що, попри змши в економОчнш си-туацй, якось дивно чути, що саме це було причиною не-обхОдносп встановити рекорд за к1льк1стю змш тарифных позицш.
«Старожили СОТ уже давно створили для себе ко-мфортт торговельт умови. I ми теж хочемо створити нормальний захист для сво!х виробниюв», - наголосив в штерв'ю «Дшовш столищ» В.П'ятницький. Так, але ж 13 роюв переговор1в?.. А прем'ер-мшютр М.Азаров, висту-паючи на прес-конференцй' в Норвегй, яка серед Онших кра!н закликала Укра!ну вОдкликати свою заявку, звернув увагу свого колеги Столтенберга на те, що Укра1на не прша за Норвегш, яка також застосовуе захист заходи вОдносно Омпорту сир1в. Так, але 371 тарифна позищя -це ж не лише сири? I захист заходи - це зовам не перегляд тариф1в.
Незважаючи на те, що не в уах цих прикладах е прямий зв'язок 1з СОТ, слод зазначити, що практично ва вони так чи шакше пов'язат з зобов'язаннями Укра!ни перед шею оргашзащею. I не можна сказати, що про проблеми комушкацш невщомо у найвищих ешелонах влади. От яш проблеми позначив Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень в аналггачнш записщ предста-вленш торж:
- вщсутнють четкого розумшня правово! бази СОТ, що призводить до ршень i проекпв нормативних актив, як1 або суперечать правилам СОТ, або шдмшюють змют правово! бази СОТ;
- пасивтсть кра!ни при вирiшеннi конфлiктних пи-тань зовшшньо! торгiвлi, iнших завдань з обстоювання iнтересiв Укра!ни з використанням iнститутiв СОТ;
- пасивтсть у переговiрних процесах у рамках СОТ, що призводить до того, що Укра!на фактично не бере участ в обговореннi основних питань, як1 стоять на порядку денному СОТ;
- брак комушкативно! активностi, яка сприяла б фо-рмуванню позитивного iмiджу краши в зовтшньоеко-номiчних вщносинах;
- вщсутнють зусиль iз пошуку партнерiв у рамках СОТ, у зв'язку з чим iз моменту приеднання до не! Украина стала членом ильки одше! групи держав, яю нещода-вно приедналися, не виявляючи активностi в переговорах з шшими групами кра!н, чи! штереси вщповщають укра-!нським iнтересам.
Мабуть, з урахуванням цих чинник1в у квит 2013 р. Президент видав указ про створення Державно! комюй з питань сшвробггаищва iз СОТ. Нарешт з'явився документ, у якому чiтко ставиться завдання подготовки та вне-сення узгоджених пропозицш з питань забезпечення единого зовтшньополпичного курсу Укра!ни у вщносинах Оз СОТ та державами - членами СОТ. Це хороший знак. На наш погляд, створення тако! комюй - важливий, але недо-статнш крок. Адже, крОм СОТ, е ще двосторонне та регю-нальне торговельно-економОчне ствробггаиптво. КрОм перелчених вище проблем, юнуе ще протекцютзм на користь деяких державних експортерОв, що супроводжу-еться скандальними обвинуваченнями в корупцй. А е ще недоощнка урядом рол Антимонопольного комггету в реалзащ! торговельно! полтики, кричущО проблеми в шоземних швесторОв та Оз захистом штелектуально! влас-носп, з подготовкою фахОвщв у галузО м1жнародно! торпв-
лО як для державних органОв, так О для бОзнесу. Загалом, можна побажати успОхОв економОстам - мОжнародникам на цьому плодному напрямку. Вважаю, буде правильним до-класти !м певних зусиль, щоб прискорити створення дОево] системи розробки та здОйснення единого зовнОшньополО-тичного курсу в галузО мОжнародно] торгОвлО.
I цього року зайвий раз хочу подкреслити - маючи у наших лавах велику к1льк1сть представнишв шституцю-нального напрямку, зокрема В'ячеслава Валентиновича Дементьева, Тамару 1вашвну Качалу, Михайла Петровича Войнаренка та Онших ми сподОвалися на ]х згуртованОсть по прикладу мОжнародникОв у секцОю та невичерпний творчий потенцОал, але поки що результатов не видно. Мабуть Президй АЕН Укра!ни треба звернути на цей напрямок певну увагу.
Не втрачае свое] актуальностО О той факт, що ще у жовтн позаминулого року на конференцй у Чершвцях, присвяченОй Й.Шумпетеру, прозвучала пропозицОя утво-рити в нашш академй i секцiю економюлв-еволющошстш. На жаль, лодер цього напрямку - акаде-м1к нашо! академй та НАН Укра!ни - Анатолш Андршо-вич Чухно п1шов вод нас, але сама одея, на мш погляд е перспективною. Мабуть О ця пропозицОя може бути обговорена на цих наших зборах О на засОданнях ПрезидО].
Продовжували плОдно працювати потужнО осередки нашо] академО] у провОдних економОчних навчальних закладах - Харшвському нацiональному економiчному унiверситетi, Тернопшьському нацiональному еко-номiчному унiверситетi, Донецькому нащональному унiверситетi, Днiпропетровському унiверситетi еко-номпки та права та шших.
За звОтний перОод членами академО] традицОйно видано значну кОлькОсть монографОй, пОдручникОв, навчаль-них поабниюв, збОрниюв наукових праць тощо.
Дозвольте звернути Вашу увагу на оргатзацшне питання. У зв'язку з набранням чинностО з 1 ачня цього року нового закону про громадсью об'еднання виникла потреба у перереестрацО] вОдповОдно до його вимог статуту нашо] академО], чим ПрезидОя займалася декОлька останнОх мОсяцОв. Проект нового Статуту надруковано в номерО 1 «ВОсника економОчно! науки Укра!ни», який Вам роздано при реестрацО]. З метою усунення проблем, якО виникають при визначеннО кворумОв на загальних зборах, а також втратою деякими членами зв'язкОв з ака-демОею О певним опором громади, коли постае питання про виключення таких членОв з лав академО], ПрезидОя пропонуе поряд з членами та членами кореспондентами ввести звання - почесних та асоцОйованих членОв до яких водносити тих, хто фактично втратив зв'язки з академОею в силу рОзних обставин. Водповодн списки мають скласти регОональнО центри та мОсцевО вОддОлення О передати ]х президО], яка ]х узагальнить, та на наступних зборах ми ]х затвердимо. Згщно ново! редакцй Статуту m категорй наших членОв не будуть враховуватись як «бойовО багне-ти» нашо] органОзацО] при визначеннО вОдповОдних кворумОв та прийняттО рОшень.
ВтОм хочу Още раз i цього року наголосити, що су-часна криза висвОтлила ще один напрям, над яким слОд було б попрацювати як Президй нашо! академй, так i ïï членам, - це ствробггництво з недержавними аналь тичними центрами, якО починають вОдОгравати все бшьш суттеву роль у формуванн економОчно! полОтики
уряду. У лавах нашо! академО! майже немае представни-кОв цих структур, що не сприяе ОнформацОйним контактам та вирОшенню статутних завдань академО!. Тому вва-жав би за доцОльне обговорити на цих зборах питання ствробиництва з недержавними аналгтичними центрами та !х бшьш активного залучення до роботи в нашш ака-демО!. ВОдповОдний пункт пропонував би внести О до проекту ршення наших Загальних зборОв.
Ще раз хочу рекомендувати регюнальним центрам, мiсцевим в1дд1ленням та членам Академи при надаинi щорiчних звiтiв не обмежуватися т1льки перелшом статей, конференцiй та назв виконаних наукових тем, але й бшьш детально висвiтлювати змiст наукового доробку (результати аналiзу, виявле-нi тенденци та закономiрностi, розробленi концепцп, обгрунтування перспективних напрямюв досл1джень тощо). Це сприятиме тдготовщ змiстовних звiтiв як керiвникiв регiональних вщдшень, так i загалом Пре-зидi■i нашоТ академи.
Цього року теж багато з членОв нашо! академО! не залишилися без урядових нагород. Зокрема: академика НАН Укра!ни та нашо! академО! Валентина Карловича Мамутова нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого III ступеня; Людмила ВешамШвна Балабанова стала лауреатом Державно! премО! укра!ни в галузО науки О техшки; Олександр Олександрович Шубiн отримав за особисту монографию «ХОмОчна промисловють Укра!-ни: економОчш трасформаци та перспективи» премш НАН Украши Ом. М.В.Птухи за кращу наукову роботу в галузО економОки; звання «Заслужений дОяч науки О техники Укра!ни» отримали академши нашо! академи Савелiй Семенович Аптекар, Олена Михайтвна Азарян та Валерш Олександрович Сукманов,
Хочу привОтати всОх достойникОв та побажати !м подальших успОхОв та творчо! наснаги.
Творча наснага не залишила академика нашо! академи Василя 1вановича Богачова, який вже в цьому роцО встиг видати трьохтомник вибраних творОв.
У своему виступО на минулорОчних загальних збо-рах НацОонально! академО! академОк-секретар ВОддОлення економши Елла Марленшна Лiбаиова подкреслила: «У найближчш перспективО зусилля вчених-економютОв будуть спрямованО на оцОнку потенцОйних загроз розвит-ку укра!нського суспОльства та економОки, розроблення науково обгрунтованих моделей, алгоритмОв О управлОн-ських технологОй, здатних забезпечити формування та реалОзацОю полОтики модернОзацО! як способу опанування просторово! багатообразностО й механОзмОв взаемодО! та розвитку економши, сусшльства та держави».
Ще раз нагадаю, що наша АкадемОя економОчних наук Укра!ни протягом 20 рокОв !! Оснування нОколи не залишалася осторонь вОд сучасних сощально-економОчних проблем Укра!ни. Певний погляд та певнО думки на сучаснО проблеми будуть висловленО в процесО обговорення доповОдО ПрезидО! та стану економОки на зборах та знайдуть свое вОдображення на шпальтах як академОчних, так О Онших видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету - зро-бити правильнО висновки та знайти шляхи подолання негативних наслОдкОв сучасно! кризи.
Дякую за увагу! Запрошую до дискуси!
ОР1СНТОВНА СТРУКТУРА МОНОГРАФП «ПЕРШИЙ ЕТАП МОДЕРН1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ: ДОСВ1Д ТА ПРОБЛЕМИ»
(подача матерiалiв до 31 жовтня 2013р. - 81аха?-Ь@1вр. йоп^к. иа)
ВСТУП
1. ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ СТАЛОГО СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЩДВИЩЕННЯ СТАНДАРТ1В ЖИТТЯ
1.1. Стратегия «£вропа 2020» та Г! вплив на Украшу.
1.2. Реформування бюджетно - податково! системи.
1.3. Удосконалення медичного обслуговування
1.4. Социальна шдтримка та пенсшне страхування.
1.5. Реформа системи освгти О науки.
2. МОДЕРН1ЗАЦ1Я БАЗОВИХ СЕКТОР1В ЕКОНОМ1КИ ТА 1НФРАСТРУКТУРИ
2.1. Нова ОндустрОальна полОтика
2.2. Реформування паливно-енергетичного комплексу.
2.3. Модершзащя у прничо-металургшному комплекса
2.4. Структурно змши у агропромисловому комплекс
2.5. Розвиток машинобудування та високотехнолопч-них галузей
2.6. Реформування виробничо! шфраструктури
3. М1ЖНАРОДНА 1НТЕГРАЦ1Я ТА ЗАЛУЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1Й
3.1. Зона вшьно! торпвлО з СНД та !! перспективи
3.2. СвроОнтеграцОйний напрямок сшвробгтництва
3.3. Вплив глобалОзацп на розвиток Укра!ни
4. РЕГУЛЯТОРНА ПОЛ1ТИКА ТА ПОЛ1ПШЕННЯ Б1ЗНЕС-КЛ1МАТУ
4.1. ДерегуляцОя О розвиток пОдприемництва
4.2. 1нновацшне тдприемництво та науково-техшчна дОяльнОсть
4.3. Управлшня державним сектором економши
4.4. Перспективи приватизацО! та нацОоналОзацО! в Укра!нО.
5. СТРУКТУРН1 ТРАНСФОРМАЦП
ТА НОВА РЕГ1ОНАЛЬНА ПОЛ1ТИКА
5.1. 1нституцюнальне забезпечення структурних транс-формацОй в регОонах
5.2. Розвиток шфраструктури сприяння модершзацп економОки регюшв (науковО, шдустрОальш, техно-логОчнО парки та бОзнес-Онкубатори)
5.3. Оргашзацшно-економОчш мехашзми структурних трансформацОй.
