CC BY
26
справи замовника) i виконання функцш збирання до-вщок погоджень та висновюв без перекладання цих обов'язюв на споживача. Налагодження ствробгтни-цтва м1ж ЦНАП та «непщпорядкованими» адмшстра-тивними органами через укладання угод (меморанду-мiв) про спiвпрацю. Рацiонапьна оргашзащя роботи передбачае, що перевагу слщ вщдавати ушверсашзацп та штеграцп документооб^ i компетенцiй персоналу замiсть глибоко! спещашзацп та особисто! присутностi уах адмiнiстративних органiв в одному примщенш.
Для визначення граничного розмiру адмшстра-тивного збору доцшьно обмежити рентабельшсть про-цесу надання адмiнiстративних послуг, який мае мо-нопольний характер.
Для зручносп надання споживачам яюсних фь нансових послуг (касових, платiжно-розрахункових операцiй) вщщлення банку повинне знаходитися у примщенш ЦНАП (на правах оренди), i банювсью витрати мають бути мшмальними. Можливим способом оплати адмшстративних послуг може бути обла-штування лайт-боксiв для самообслуговування при сплат рiзних платежiв. Своечасне прийняття урядом типових акив стосовно роботи ЦНАП («Адмшстра-тивно-процедурного кодексу Укра!ни» та Закону «Про адмшстративний збiр») у частиш процедури надання адмiнiстративних послуг та визначення !х платно-сп/безоплатноси сприятиме прискоренню процесу створення ЦНАП i полiпшенню якостi надання таких послуг.
Список використаних джерел
1. Тимощук В.П. Адмiнiстративна процедура та адмшстративш послуги. Заруб1жний досвiд та пропо-зицп для Укра!ни. Ки!в: Факт, 2003. 496 с.
2. Центри надання адмшстративних послуг: створення та оргашзащя дiяльностi: практичний по-абник / Бригшевич 1.1., Ванько С.У., Загайний В.А., Кашушко 1.Б., Куршний О.В., Стоян В.О., Тимощук В.П., Шиманке Д.1.; за заг. ред. В.П. Тимощука. Ки!в: СПД Москаленко О.М., 2010.
3. Тимощук В.П. Адмшстративш послуги: по-сiбник / Швейцарско-украшський проект «Пдтримка децентралiзащí в Украш — DESPRO». Ки'ш: «ТОВ «Софiя-А», 2012. 104 с.
4. Бориславська О., Заверуха I., Захарченко Е. Децентралiзацiя публiчноí влади: досвщ европейських краш та перспективи Украши / Швейцарско-украш-ський проект «Пдтримка децентралiзащí в Украш — DESPRO». Ки'ш: «ТОВ «Софiя-А», 2012. 128 с.
5. 1нструменти розвитку об'еднаних теритс^аль-них громад в умовах децентралiзащí влади/ за заг. ред. В.М. Олуйко. Ки'ш: Вагге, 2017. 432 с.
6. Про схвалення Концепцп розвитку системи надання адмшстративних послуг органами виконав-чо! влади: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши № 90-р. вiд 15.02.2006 р. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/90-2006-р.
7. Положення про Реестр адмшстративних послуг: Постанова Кабшету мiнiстрiв Укра1ни вiд 27.05.2009 р. № 532 (абзац перший ч.1 ст. 16 закону «Про адмшстративш послуги» зi змiнами, внесеними згщно iз законом № 191-VIII вiд 12.02.2015 р.). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/532-2009-п.
8. Методичнi рекомендацп щодо розроблен-ня стандартiв надання адмiнiстративних послуг: Накази Мiнекономiки вiд 12.07.2007 р. № 219 та вщ 31.07.2009 р. № 799. URL: http://meold.kmu.gov.ua/ minec/control/uk/publish/printable_article?art_id=103484.
9. Про адмшстративш послуги: Закон Украши вщ 6 вересня 2012р. № 5203-VI. BidoMocmi Верховное Ради Украши. 2013. №32. Ст. 409 ^з змш. i доп.).
10. Про затвердження Методики визначення со-бiвартостi платних адмiнiстративних послуг: Постанова Кабшету мiнiстрiв Укра1ни вщ 27.01.2010 р. № 66 ^i змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету мiнiстрiв Укра1ни вщ 24.04.2013 р. № 309 (309-2013-п). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/66-2010-п.
11. Колiушко I., Тимощук В., Банчук О., Коруп-цшш ризики надання адмiнiстративних послуг та ко-нтрольно-наглядово1 дiяльностi в Украшь Ки1в: СПД Москаленко О.М., 2009. 196 с.
А. Я. Сохнич
д-р екон. наук, академк АЕНУ Львiвський нацюнальний аграрний утверситет;
З. Б. Живко
д-р екон. наук, академк АЕНУ Львiвський державний утверситет внутршнх справ
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛ1ННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1КОЮ УКРА1НИ: 1НСТИТУЦ1ЙНИЙ АСПЕКТ
Постановка проблеми та актуальшсть тематики.
Вже багато роив питання домшування деструктивних процеетв в економiцi Укра1ни ставиться як особливо важливе. Слiд зазначити, що для досягнення позитив-них змш в економiчному розвитку Укра1ни необхщно чiтко й однозначно визначити напрями радикально1 модершзацп окремих галузей на основi ринкових засад. Важливим позитивом у цих реформах е те, що го-
ловною причиною гальмування нащонально1 еконо-мiки визначена застарша постсоцiалiстична система управлiння нащональною економiкою та ll пiдсистема управлшня земельними ресурсами. Зрозумшо, що оскшьки пiдсистема управлiння земельними ресурсами е пщпорядкованою загальнодержавнiй системi управлшня ветею економiкою кра1ни, то вона коопту-вала в себе ва ll недолiки. Наразi всi питання, яю
розглядаються стосовно загальнодержавних мехашзмш управлшня економжою, автоматично стосуються 1 ме-хашзм1в управлшня земельними ресурсами в межах кра'1ни, що свщчить про 1х актуальшсть та вагомють.
Огляд наукових праць та дослджень за тематикою. Одшею з проблем сьогодення е той факт, що значна частина кер1вного складу р1зних р1вшв управлшня державою недостатньо об1знаш з реальним станом економ1ки кра'1ни 1 необхщноси 11 нагального рефор-мування, що об'ективно стримуе перехщ до ново!, бшьш прогресивно'1, модел1 управлшня кра!ною без корупцп та кримшалу. З цього випливае обГрунтоване судження, що радикальш змши в кадровш полггищ вже давно на чась Науково-теоретичш аспекти шфра-структурно! перебудови економ1ки Укра!ни, 11 струк-турних елеменив дослщжувалися в працях В.М. Гееця, В.О. Шевчука, О.1. Рогача, Л.1. Федулово!, О.М. Со-хацько! та шших.
Все ж залишаеться низка питань, яю потребують науково-методолопчного обГрунтування. У сьогод-ншшх умовах не проведений економ1чний анал1з причин, яю примушують м1жнародш фшансово-кредитш оргашзацп ствпрацювати з Укра!ною та кра!нами, що мають найнижчий кредитний рейтинг. Також необ-хщно провести анал1з та обГрунтування наукових тд-ход1в щодо шфраструктурно! перебудови економ1ки Укра!ни та мюця державного регулювання земельними ресурсами в систем! управлшня економжою кра!ни (СУЕК).
Виклад основного матер1алу. Оскшьки Укра!на фактично знаходиться в центр! бвропи, то бвропей-ський Союз, як стратепчний партнер нашо! кра!ни, придшяе достатньо уваги полггичним, економ1чним та сощальним реформам 1 надае посильну фшансову та консультативну допомогу. Через це 1 не дивно, що економ1чну ситуащю в кра'1ш сьогодш найкраще ощ-нюють в1дом1 закордонш вчеш, яю особливо наголо-шують, що втрачеш можливоси укра!нського народу лежать не в площиш матер1ального виробництва чи фшансових потоюв, а у вщповщнш систем! управлшня народним господарством, яка вже не вщповщае реал1ям часу. В!гчизняш економюти давно обходять цей чинник стороною, ощнюючи та дослщжуючи вже тальки катастроф1чш наслщки в бшьшоси непрофесш-ного керування кра1ною.
Змша системи управлшня економжою держави та 11 земельними ресурсами, зокрема в умовах росту еко-ном1ки в коротка термши, е безперечно револющею як в економ1чнш, так 1 в сощальнш сферах.
Нами проведено загальний анал!з стану об'екпв державного управлшня земельними ресурсами в рамках державно! системи управлшня нащональною еко-номжою [9, 12, 16, 22], зокрема, дослщжено загальш тенденцИ падшня економ1чних показниюв у найбшьш значущих сферах економ1ки кра'1ни, у тому числ1 в зе-мельнш, на тл1 продовження деструктивного впливу кризових явищ через св!гову фшансову кризу.
На рис. 1 представлений мехашзм державного управлшня земельними ресурсами (локальний р1вень).
Рис. 1. Мехатзм державного управлшня земельними ресурсами (локальний рiвень)
Система управлшня земельними ресурсами не е чггко окресленою, оскшьки е включеною в загально-державну систему управлшня й тюно пов'язана з уетма сферами економ1ки, адже немае таких сфер, яю б прямо чи дотично не стосувались питань земельних ресуретв.
У результата наукового пошуку виявлено, що га-льмування ринкових процеав у вск без винятку сферах економ1ки спричинено неефективною системою управлшня нащональною економжою.
Морально й ф1зично застарша система управлшня земельними ресурсами, що Грунтуеться на орга-шзащйних принципах XIX ст., просто не справляеться ¿з завданнями, яю продукуе сучасна багатовекторна економжа [2, 4, 8, 18].
У часи комп'ютерного буму у виробництв1 товар1в 1 послуг, у систем! управлшня нащональною економь кою активно використовують ручну працю. Система оперативного прийняття ршень найвищим законо-давчим органом у держав! ВРУ е вкрай повшьною, що об'ективно стримуе розвиток нащонально'1 економ1ки.
Загальновщомо, що там, де управлшня функцю-нуе в ручному режиму виникае системна корупщя. Враховуючи той факт, що державш шститути вплива-ють на вс сфери життед1яльноста людей та функцю-нування виробництва товар1в 1 послуг, можна ствер-джувати, що яюсть управлшня е визначальною для зростання нацюнально1 економжи.
У розвинутих економжах свггу [13, 23, 24] шо-земш швестици становлять не бшыпе нЬк 20%, а
80% — це нацюнальш швестици. Але в нашш держав1 так! величезш фшансов1 ризики та нестабильна зако-нодавча база, що найбшьш1 украшсью швестици шу-кають свое'1 легал1заци за кордоном. А щ кошти вкрай потр1бш всередиш краши для створення нових робо-чих мюць. Як видно (рис. 2) населення Украши по-стайно знижуеться 1 тепер економжа мае проблеми 1з робочою силою на виробництвь
46.47
46.19
45.96
45.73
45.(1
47
46
45.45
45.37
45.25
45
44
42.76 43
--------------42
2006 2003 2010 2012 2014 2016
Рис. 2. Населення Украши, млн чол.
На жаль, економжа нашо'1 краши не була 1 дос1 не е готовою до економ1чно правильного споживання наданих кредита. Ц1 кредитш ресурси потр1бно було направити на модершзащю реального сектору еконо-м1ки, натомють щ грош1 «накачувались» у приватн1 банки, а потам через 1х заплановане банкрутство роз-крадались 1 переводились в закордонш банки. У тд-сумку, Украша зам1сть прибутк1в отримала величезн1 борги. На жаль, цей мехашзм розвалу держави д1е 1 донин1. Прям1 1ноземн1 1нвестицИ зам1сть росту значно впали (табл. 1, рис. 3).
Шсля виведення за кордон значно'1 частини бан-к1вських ресурс1в, банки втрачали стаб1льн1сть через низьку каттал1защю 1 закривались, а залишки коштав перераховувались у Державний фонд гарантування вклад1в. Таким чином, за останш роки сума залишк1в склала 380 млн дол. США, але П оц1нили в 87 млн дол.
США, р1зниця очевидно була приватизована. Таю ма-н1пуляцИ у фшансовш сфер1 завдали значних матер1а-льних збитюв зб1дн1лому населенню.
Нескладн1 розрахунки закордонних економ1ст1в показують, що борги держави наростають такими темпами, що через 2,5-3 роки прийдеться вщдати у по-гашення борг1в значну частину родючо'1 с1льськогос-подарсько'1 земл1.
Тут важливо зазначити, що у заставу пщуть 1 па-йов1 земл1 6,5 млн селян, якими вони тепер волод1ють. Зрозум1ло, що без бою вщдавати 1ноземним банкам сво'1 земл1 н1хто не збираеться, 1 прогнозувати розвиток подш тепер шхто не береться. Але, враховуючи свгго-вий досв1д, можна зазначити, що Украша тут, на жаль, не одинока, можуть початись громадянсью завору-шення та акти громадянсько1 непокори, що точно призведе до значних економ1чних втрат.
Таблиця 1
Державний борг УкраИни в перюд 2010-2015 рр.__
Загальний борг Зовншнш борг Внутршнш борг
Дата Сума боргу, Вщхилення, Вщхи- Сума боргу, Вщхи- Сума боргу, Вщхи-
розрахунку млн грн млн грн лення, % млн грн лення, % млн..грн. лення, %
На 01.01.2010 316884,6 211751,7 105132,9
На 01.01.2011 432235,4 + 115350,8 +36,4 276745,6 +30,7 155489,8 +47,9
На 01.01.2012 473121,6 +40886,2 +9,5 299413,9 +8,2 173707,7 + 11,7
На 01.01.2013 515510,6 +42388,9 +9,0 308999,8 +3,2 206510,7 + 18,9
На 01.01.2014 584114,1 +68603,5 + 13,3 300025,4 -2,9 284088,7 +37,6
На 01.01.2015 1100564,0 +516449,9 +88,4 611697,1 + 103,9 488866,9 +72,1
На 10.09.2015 1494891,4 +394327,5 +35,8 9764217,1 +59,8 518460,4 +6,2
2000
1 571
1372
1774
902 В91
762
□
-3.19
БЕ 6
□□□
su
759
1500
1000
Б00
-539
-500
-1 ООО
072013
01.2014 072014 01.2015 072015
Рис. 3. np.HMÎ шоземт вкладення, млн дол. США
01.2016
072016
Безробггаих громадян, яю вмдать використову-вати зброю, вже сьогодш больше 5 млн, так що вою-вати за будь-що е кому i це вносить сощальну неста-бiльнiсть в наше суспшьство. Таю загрози не спонука-ють закордонних iнвесторiв вкладати довготривалi ш-вестицп в нашу економiку.
Усе керiвництво кра!ни активно працюе над за-лученням все нових i нових кредитiв, з яких вони по-тiм отримують величезнi статки. Складаеться вра-ження, що отримання кредита i е головною цшлю ке-рiвництва держави.
Щоб не вщповщати за розбалансований житлово-комунальний сектор та бiльше 3000 державних тд-приемств, яю керiвництву тшьки знижують рейтинги, вони вирiшили !х приватизувати, з передачею, як правило, у сво! руки та передати вщповщальшсть за зруй-нований житлово-комунальний сектор на мiсцевi ор-гани влади, пiд приводом запровадження децентраль зац11 та примарно! передачi прав на мiсця.
Вже як закономiрнiсть: прийнятий головний кошторис кра!ни вже через деюлька мiсяцiв потребуе серйозних доопрацювань, i бюджет автоматично переходить на ручне керування, яке породжуе зловжи-вання у фшансовш сферi. Держава вщповщальна за всi сфери жигтедiяльностi населення (рис. 4).
Засновник американсько! технолопчно! компанп «Sales — force.cjm» М. Бенiофф, вважае, що з входжен-ням у нову цифрову еру ХХ1 ст. потрiбна принципово нова Конститущя, яка по новому визначить права, вщповщальшсть i головне перспективи розвитку суспшь-ства з врахуванням можливостей штучного штелекту бiомашинних технологiй i нових еколопчних вимог.
Вiн заявляе те, з чим в принцип можна погоди -тись: «Ми повиннi об'еднатися разом з урядом, поль тиками, бiзнесом, наукою та лiдерами загальносуст-льно! думки, щоб включитися у роботу незалежно вiд мiсця проживання над створенням i запровадженням комплексу техшчних, полiтичних, етичних i особистих норм та правил з метою створення ново! штернащо-нально! Конституцп цифрово! ери ХХ1 столiгтя» [21].
Для прикладу, слщ зазначити, що останшм часом керiвництво США видшяе з федерального бюджету тшьки 4% для проведення наукових дослщжень у сферах новгтшх цифрових технологш та розвитку на !х базi
динамiчного суспшьного середовища. Для порiвняння у 1967 р. ця цифра складала 10,7%.
Barrai сфери eK0H0Mi4H0r0 розвитку сучасного свiту, так як чиста енергетика, iнфекцiйнi хвороби, репродукцiя бюлопчних штaмiв, юбербезпека, антите-рористичний захист отримують недостатньо фшансу-вання вщ Конгресу США. Зокрема, вченi [14, 20] по-годжуються з необхщшстю розробки принципово ново! полиики в сферi проведення фундаментальних дослщжень для стратепчних розробник1в, яю створюють i впроваджують нове поколшня продуктiв та послуг. Представники нових технологiй зазначають, що засновники компaнiй та iншi бiзнес-лiдери повинш об'еднатись iз сво!ми aкцiонерaми, робггаиками, кт-ентами, партнерами та мюцевими соцiумaми i зрозу-мiти, що ми ва частина однiеï велико! екосистеми. Таю питання, як глобальш змши клiмaту, свiтове ви-робництво продукив та послуг, знаходяться пщ впли-вом науки та освии, як1 впливають на кожен бiзнес.
Багатьом людям не вистачае можливостей отри-мати яюсну освiту — це дуже погано впливае на бiзнес. У свiтi больше 200 млн безробггаих людей — це теж дуже погано для б1знесу».
Рiвень безробiття в Укрaïнi характеризуемся такими показниками (рис. 5).
Нaйближчi 15 роюв мають стати найбшьш визна-чальними в розвитку в уах сферах комп'ютерних технологш, у тому чи^ в системах управлшня ветма сферами виробництва та економжою краш у цшому. За остaннi 2,5 року було створено 92% вае! шформацп в свiтi. До 2020 р. бшьше 60 млрд пристро'1в буде подключено до 1нтернету через мереж1 4G та 5G.
Особливо зазначимо, що кшьюсть згенеровано'1 шформацп буде подвоюватися кожнi 2 роки, а до 2020 р. складе сумарно 44 трлн пгабайт.
На фош таких с^мких технологiчних досягнень державш iнституцiï, 1х функцп та системи державного управлшня виглядають абсолютно застаршими.
Яюсть упрaвлiння у депресивних крашах, таких як Украша не витримуе шяко'1 критики [5, 6, 7, 17, 19]. Чиновники ходять на роботу в основному, щоб отри-мувати пшьги, особливi мaтерiaльнi блага, але не для того, щоб виршувати проблеми мiсцевого сощуму та пiдвищення ефективностi економiки регюшв та кра-
ши в цшому. Реформи в цариш державно'1 служби управлшня е вкрай складними через onip само'1 системи, яка не бажае змш.
Всередиш краши накопичились невиршет пи-тання у сфер1 економ1ки [1, 3, 10], яю потр1бно вир1-шувати в найближч1 роки. Щоб виршити щ питання
потр1бно проводити не децентрал1защю, а консолща-щю з метою уникнення дублювання управлшських р1-шень стосовно одних i тих же питань i скоротити ви-трати з бюджету на щ щль Ось актуальш питання, яю мае виршувати синтезована цифрова система управлшня економжою краши в целому i земельними ресурсами зокрема.
Населення
Робоча сила С пожив ач
—
"=3 О О
С
<
ь-—
51
<
—
О
H
о
со H
zs
M
о
Си
EKOHOMiKa
Статистика
Управлшня
Планування
Анал)з
Розвиток
Говарне випобиицтвп
Виробництво засобГв вирооництва.
Виробництво енергп: ПЕС, CEC, АЕС, ТЕС, Геотепло, ГЕС, АГЕС
Передача енергп.
Виробництво TOBapiß та послуг.
Виробництво продуктов харчування
Фшансово-кредитна сфера
Банки Bipad
Страхов! iнститути Грошово-деревативна Д1яльшсть Кредитш ¡нститути Ломбарди Ощнна Д1яльн1сть
Виробництво i накопичення вартюних екв)валент5в
Розробка i пщтримка глобальних фшансових систем
Захист финансово! ¡нформацп Стабшьнють плат1жних засоб!в Накопичення вартост1 i пенсшне забезпечення Формування золотовалютних резерв1в краши Фшансування державних потреб
Управлшня Державин мн структурами
MÎHicTepcTBa, комггети, державш шдприемства, державне управлшня справами, райдержадмшктрацп
Забезпечення життед1я.1ьност1
Охорона здоров'я населення .Шкування населення
¡нститути примусу, махисту населення
МВС, арм1я, пол1Ц1я, спецслужби, тюрми, МНС
('лужба вирнпенни конф.пктних ситуацш BHVTpimHix i мЬксоцкшьних суперечностей
Суди, профстлки правозахисш, еколопчж та антивоенн! оргажзацп, полгтичш ¡нститути
Соша.тьно-кулы урне виробництво
Туризм, спорт, культура, вщпочинок (рибалка, полювання, церква, лотерей електронш ¡гри, 3MI, TV, комп ютери)
Наука i освпа
Виробництво технологш
Школа, ВИЗ, ПТУ
Бази даних, 1нтернет, зберпгання й обмш даними Системи штучного штелекту П1знання навколишнього_ середовища Збыьшення популяцп "г'омо сашенс" на Земгп
1нфраструктура
Виробництво, житло, нежитловий фонд, дороги, енергопроводи дамой, водопостачання, зв'язок, смптепереробка, енерго-збережения, сховище резерву товар!в, сховище водних резерв1в
Ресурси
Терморесурси, шеи, piKU, озера, земля, океани, пов^тряний npocrip
Рис. 4. Основт функцн сучасног держави в cucmeMi управлтня нащональною економкою
Рис. 5. PieeHb безробття в Укра'т, %
Кошпв на це, як завжди не вистачае i вщповщальшсть за к виршення практично шхто персонально не несе. Виршення кожного з цих стратепчних питань лежить у площиш взаемодп тою чи шшою мiрою зi сферою земельних ресуретв, яюсть упрaвлiння якими тепер перебувае на початковому етат. Саме земельнi ресурси можуть реально продукувати додану вaртiсть i фшансувати зaдеклaровaнi керiвництвом держави широкомaсштaбнi реформи у ветх сферах економiки краши.
Висновки. Окреслено головну причину занепаду економiки — це некомпетентнiсть головного законо-давчого органу держави, який продукуе лобiстськi за-кони повшстю iгноруючи необхiднiсть к глибокого наукового обГрунтування. Вказано на вaжливiсть ра-дикально'1 змiни вектору iнвестицiйноï полиики держави з пaсивно-вичiкувaльноï на динaмiчно активну, що дасть можливють отримати сучaснi технологи як! вкрай необхщш сьогоднi, зважаючи на жалюгщний стан науки в держaвi.
Кошти, ят залучаються вiд закордонних креди-торiв не передбачають 1х використання у перспектив-них галузях з метою гарантування своечасного повер-нення кредитив та отримання прибутку для прове-дення розширеного виробництва.
Список використано!" лiтератури
1. Аграрний сектор економiки Украши (стан i перспективи розвитку) / [Присяжнюк М. В., Зубець М. В., Саблук П. Т., Ходаювська О.В. та ш.]; за ред. М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Федорова. Ктв: ННЦ 1АЕ, 2011. 1008 с.
2. Арчибальд Р. Управление высокотехнологичными программами и проектами / пер. с англ. Мамонтова Е. В.; под ред. Баженова А. Д., Арефьева А. О. — 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Компания АйТи, ДМК Пресс, 2004. 472 с.
3. Бабмшдра Д. I. Еколого-економiчнi засади ре-формування землекористування в ринкових умовах : автореф. дис. на здобуття ступеня д-ра екон. наук :
спец. 08.08.01 «Економжа природокористування i охо-рони навколишнього середовища». Ктв, 2005. 26 с.
4. Бавико О. 6. Управлшня структурною перебу-довою економiки в умовах постшдус^альних транс-формацш. Ефективна економка. Дншропетровськ : Дшпроп. держ. аграр.-економ. ушвер., 2014. С. 45-49.
5. Балюк С. А., Медведев В. В., Мiрошниченко М. М. Управлшню Грунтово-земельними ресурсами — державну пщтримку. Вкник аграрное науки. 2009.
6. Бшик Ю. Д. Оргaнiзaцiйно-економiчнi та пра-вовi аспекти вдосконалення державного управлшня земельними ресурсами. Землевпорядний всник. 2003. №1. С. 16-18.
7. Бопра М. С. Земельна реформа в Украш: на-слщки i перспективи. Землевпорядний вюник. 2006. № 4. С. 35-37.
8. Бойко Л.М. Регулювання земельних вщносин у сшьському господарстта : моногрaфiя. ЕМв : ННЦ 1АЕ, 2011. 316 с.
9. Боклаг В. А. Планування використання та охорони земель як складова загальнодержавно'1 сис-теми планування. Актуальт проблеми державного управлшня. 2011. № 1. С. 30-34.
10. Бородша О.М., Лопатинський Ю.М. Пщтри-мка аграрного сектора в системi державного регулювання економiки. Чершвщ : ЧНУ, 2009. 280 с.
11. Горлачук В. В., В'юн В. В., Сохнич А. Я. На-уковi основи управлшня земельними ресурсами. Лек-щя. Львiв : Укр. технологи, 2002. 76 с.
12. Данкевич А. 6. Свгтовий досвщ оренди земель. Економжа АПК. 2007. № 3. С. 138-144.
13. Добряк Д. С., Мартин А. Г. Землеустрш — на-укова основа рацюнального використання та охорони земельних ресуретв. Землеустрш i кадастр. 2006. № 1. С. 10-16.
14. Мехашзми управлшня земельними вщноси-нами в контекста забезпечення сталого розвитку / Ш. I. 1батуллш, О. В. Степенко, О. В. Сакаль [та iн.]. Ки1в: Державна установа « 1нститут економiки природокористування та сталого розвитку Нацюнально1 академп наук Укра1ни», 2012. — 52 с.
