CC BY
85
ШСТИТУЩИШ ПЕРЕТВОРЕННЯ В СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ
1Сохнич А. Я. д. е. н., професор, 2Смолярчук М. В. к. е. н., доцент, 2Сохнич О. А. к. е. н.
1Украгна, Лъвгвсъкий нацюналъний аграрный утверситет, кафедра управлтня земельными ресурсами, 2Украгна, Держаудитслужба Украгни, головний державний аудитор
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01062018/5665
ABSTRACT_
Today one of the problems is the fact that a significant part of the management team of different levels of government management is not well acquainted with the real state of the economy of the country and the necessity of its urgent reforming, which objectively impedes the transition to a new, more progressive, model of management of the country. Thus, a well-grounded judgment those radical changes in human resources policy have long been on time.
The scientific and theoretical aspects of the infrastructure restructuring of Ukraine's economy, its structural elements and institutional ways of state management of land resources are researched in the article. General tendencies of decreasing of economic indicators in the most significant spheres of economy of the country, including the land one, are investigated on the basis of the continuation of the destructive influence of crisis phenomena due to the global financial crisis.
It is pointed out the importance of a radical change of the vector of the investment policy of the state from the passive and expectation one to the dynamically active one, which will give the opportunity to obtain modern technologies that are extremely necessary today, taking into account the miserable state of science in the state
Вступ. Вже багато роюв питання домшування деструктивних процешв в економщ1 Украши ставиться, як особливо важливе. Слщ зазначити, що для досягнення позитивних змш в економiчному розвитку Украши необхщно чггко i однозначно визначити напрями радикально! модершзацп окремих галузей на основi ринкових засад. Важливим позитивом у цих реформах е те, що головною причиною гальмування нащонально! економши визначена застарша пост-сощалютична система управлшня нащональною економшою та И тдсистема управлшня земельними ресурсами. Зрозумшо, що оскшьки тдсистема управлшня земельними ресурсами е тдпорядкованою загально-державнш системi управлшня вшею економшою краши, то вона кооптувала в себе вс И недолши. Наразi вс питання, яю розглядаються стосовно загальнодержавних механiзмiв управлшня економшою, автоматично стосуються i механiзмiв управлшня земельними ресурсами в межах краши, що свщчить про И актуальшсть та вагомють.
Виклад основного матерiалу. Оскшьки Украша фактично знаходиться в центр1 Свропи, то Свропейський Союз, як стратепчний партнер нашо! краши придiляе достатньо уваги полггичним, економiчним та соцiальним реформам i надае посильну фiнансову та консультативну допомогу. Через це i не дивно, що економiчну ситуацiю в кра!ш сьогодш найкраще оцiнюють вiдомi закордоннi вченi, якi особливо наголошують, що втрачеш можливостi украшського народу лежать не в площиш матерiального виробництва чи фiнансових потокiв, а у вщповщнш системi управлiння народним господарством, яка вже не вщповщае реалiям часу. Вiтчизнянi економiсти давно обходять цей чинник стороною, ощнюючи та дослщжуючи вже тiльки катастрофiчнi наслiдки в бiльшостi непрофесiйного керування крашою.
Змiна системи управлiння економшою держави та И земельними ресурсами, зокрема в умовах росту економши в коротю термiни е безперечно револющею, як в економiчнiй, так i в соцiальнiй сферах.
ARTICLE INFO
Received 06 April 2018 Accepted 11 May 2018 Published 01 June 2018
KEYWORDS
state administration, land resources, public debt, foreign investment, digital technology, unemployment, economic management
© 2018 The Authors.
Нами проведено загальний аналiз стану об'екпв державного управлшня земельними ресурсами в рамках державно! системи управлшня нацюнальною економшою [9, 12, 16, 22], зокрема, дослщжено загальш тенденцп падiння економiчних показникiв у найбiльш значущих сферах економши кра!ни, у тому чи^ в земельнiй, на тлi продовження деструктивного впливу кризових явищ через свггову фiнансову кризу.
На рисунку 1. представлений мехашзм державного управлшня земельними ресурсами (локальний р1вень).
Рис. 1. Мехашзм державного управлшня земельними ресурсами (локальний ргвень)
Система управлшня земельними ресурсами не е чггко окресленою, оскшьки е включеною в загальнодержавну систему управлiння й тiсно пов'язана з ушма сферами економiки, адже немае таких сфер, якi б прямо чи дотично не стосувались питань земельних ресурсiв.
У результат наукового пошуку виявлено, що гальмування ринкових процесiв у всiх без винятку сферах економiки спричинено неефективною системою управлiння нацiональною економiкою.
Морально й фiзично застарiла система управлшня земельними ресурсами, що грунтуеться на оргашзацшних принципах XIX ст., просто не справляеться iз завданнями, яю продукуе сучасна багатовекторна економiка [2, 4, 8, 18].
У часи комп'ютерного буму у виробнищи товарiв i послуг, у системi управлшня нацюнальною економшою активно використовують ручну працю. Система оперативного прийняття ршень найвищим законодавчим органом у державi ВРУ е вкрай повiльною, що об'ективно стримуе розвиток нащонально! економши.
Загальновiдомо, що там, де управлшня функщонуе в ручному режимi, виникае системна корупщя. Враховуючи той факт, що державш iнститути впливають на вс сфери життедiяльностi людей та функщонування виробництва товарiв i послуг, можна стверджувати, що якiсть управлшня е визначальною для зростання нащонально! економши.
У розвинутих економiках свггу [13, 23, 24] iноземнi швестицн становлять не бiльше нiж 20 %, а 80 % - це нащональш швестицп. Але в нашш державi такi величезнi фiнансовi ризики та нестабiльна законодавча база, що найбiльшi укра!нськi iнвестицi! шукають свое! легалiзацil за кордоном. А щ кошти вкрай потрiбнi всередиш кра!ни для створення нових робочих мюць. Як видно (рис. 2) населення Укра!ни постiйно знижуеться i тепер економiка мае проблеми iз робочою силою на виробництвi.
На жаль економша нашо! кра!ни не була, i досi не е готовою до економiчно правильного споживання наданих кредитов. Цi кредитнi ресурси потрiбно було направити на модершзащю реального сектору економiки, натомiсть щ грошi «накачувались» у приватнi банки, а по^м через !х заплановане банкрутство розкрадались i переводились в закордонш банки. У пiдсумку. Укра!на замiсть прибуткiв отримала величезнi борги. На жаль, цей мехашзм розвалу держави дiе i донинi. Прямi iноземнi iнвестицi! замiсть росту значно впали (табл. 1; рис. 3).
Пюля виведення за кордон значно! частини банювських ресурсiв, банки втрачали стабiльнiсть через низьку капiталiзацiю i закривались, а залишки коштiв перераховувались у Державний фонд гарантування вклащв. Таким чином, за останнi роки сума залишюв склала 380
млн. долл. США, але н оцшили в 87 млн. долл. США, р1зниця очевидно була приватизована. Таю маншуляци у фшансовш сфер1 завдали значних матер1альних збитюв збщншому населению.
47
46.47
44
42.76 43
42 2016
Рис. 2. Населения Украти, млн. чол.
Таблиця 1. Державний борг Украши в перюд 2010 - 2015 рр.
Загальний борг Зовтшнш борг Внутршнш борг
Дата _розрахунку Сума боргу, млн. грн. В1дхнлення, млн. грн. В1дхи-лення, % Сума боргу, млн. грн. В1дхи-лення, % Сума боргу, млн. грн. В1дхи-лення, %
на 01.01.2010 316884,6 211751,7 105132,9
на 01.01.2011 432235,4 +115350,8 +36,4 276745,6 +30,7 155489,8 +47,9
на 01.01.2012 473121,6 +40886,2 +9,5 299413,9 +8,2 173707,7 +11,7
на 01.01.2013 515510,6 +42388,9 +9,0 308999,8 +3,2 206510,7 +18,9
на 01.01.2014 584114,1 +68603,5 +13,3 300025,4 -2,9 284088,7 +37,6
на 01.01.2015 1100564,0 +516449,9 +88,4 611697,1 +103,9 488866,9 +72,1
на 10.09.2015 1494891,4 +394327,5 +35,8 9764217,1 +59,8 518460,4 +6,2
07.2013 01.2014 07.2014 01.2015 072015 01.2016 07.2016
Рис. 3. Прям! шоземт вкладення, млн. дол. США
Нескладш розрахунки закордонних економют1в показують, що борги держави наростають такими темпами, що через 2,5-3 роки прийдеться вщдати у погашення борпв значну частину родючо1 сшьськогосподарсь^ землт
Тут важливо зазначити, що у заставу пщуть i пайов1 земл1 6,5 млн. селян, якими вони тепер володшть. Зрозумiло, що без бою вщдавати iноземним банкам сво1 землi нiхто не збираеться, i прогнозувати розвиток подш тепер нiхто не береться. Але, враховуючи свiтовий досвщ, можна зазначити, що Украша тут на жаль не одинока, можуть початись громадянськ заворушення та акти громадянсько1 непокори, що точно призведе до значних економiчних втрат.
Безробггних громадян, як вмшть використовувати зброю, вже сьогодш бiльше 5 млн., так що воювати за будь-що е кому i це вносить сощальну нестабiльнiсть в наше суспшьство. Так загрози не спонукають закордонних iнвесторiв вкладати довготривалi iнвестицii в нашу економку.
Все керiвництво краши активно працюе над залученням все нових i нових кредитiв, з яких вони потiм отримують величезш статки. Складаеться враження, що отримання креди^в i е головною цшлю керiвництва держави.
Щоб не вщповщати за розбалансований житлово-комунальний сектор та бшьше 3000 державних тдприемств, яю керiвництву тiльки знижують рейтинги, вони виршили !х приватизувати, з передачею, як правило, у сво! руки та передати вщповщальнють за зруйнований житлово-комунальний сектор на мiсцевi органи влади, тд приводом запровадження децентралiзацil та примарно! передачi прав на мюця.
Вже як закономiрнiсть: прийнятий головний кошторис кра1ни вже через декшька мiсяцiв потребуе серйозних доопрацювань, i бюджет автоматично переходить на ручне керування, яке породжуе зловживання у фшансовш сферi. Держава вщповщальна за всi сфери життедяльносп населения (рис. 4).
Рис. 4. Основт функци сучасно! держави в систелп упраелгння нащональною еконолпкою
Засновник американсько! технолопчно! компанп «Sales - force.cjm» М. Бенюфф. вважае, що з входженням у нову цифрову еру ХХ1 столггтя noTpi6Ha принципово нова Конститущя, яка по новому визначить права, вщповщальнють i головне перспективи розвитку суспшьства з врахуванням можливостей штучного штелекту бiомашинних технологiй i нових екологiчних вимог.
Вiн заявляе те, з чим в принцип можна погодитись: «Ми повиннi об'еднатися разом з урядом, политиками, бiзнесом, наукою та лiдерами загальносуспшьно! думки, щоб включитися у роботу незалежно вщ мiсця проживання над створенням i запровадженням комплексу технiчних, полгтичних, етичних i особистих норм та правил з метою створення ново! штернацюнально! Конституци цифрово! ери ХХ1 столiття» [21].
Для прикладу, слщ зазначити, що останнiм часом керiвництво США видiляе з федерального бюджету тшьки 4 % для проведення наукових дослщжень у сферах новгтшх цифрових технологiй та розвитку на !х базi динамiчного суспiльного середовища. Для порiвняння у 1967 рощ ця цифра складала 10,7 %.
Важливi сфери економiчного розвитку сучасного свiту такi, як чиста енергетика, iнфекцiйнi хвороби, репродукцiя бiологiчних штаммiв, кiбербезпека, антитерористичний захист отримують недостатньо фшансування вiд Конгресу США. Зокрема, вчеш [14, 20] погоджуються з необхщшстю розробки принципово ново! политики в сферi проведення фундаментальних дослщжень для стратегiчних розробникiв, якi створюють i впроваджують нове поколiння продукпв та послуг. Представники нових технологш зазначають, що засновники компанiй i iншi бiзнес-лiдери повиннi об'еднатись iз сво!ми акцiонерами, робiтниками, клiентами, партнерами та мюцевими соцiумами i зрозумгти, що ми всi частина одше! велико! екосистеми. Такi питання, як глобальш змiни клiмату, свiтове виробництво продукпв та послуг, знаходяться тд впливом науки та освiти, яю впливають на кожен бiзнес.
Багатьом людям не вистачае можливостей отримати яюсну освгту - це дуже погано впливае на бiзнес. У свт бiльше 200 млн. безробгтних людей - це теж дуже погано для бiзнесу».
Р1вснь безробггтя в Укра!ш характеризуеться такими иоказииками (рис. 5).
11.5
11
01.2014 07.2014 01.2015 07.2015 01.2016 07.2016
Рис. 5. Ргвень безробття в УкраМ, %
Найближчi 15 роюв мають стати найбшьш визначальними в розвитку в ушх сферах комп'ютерних технологiй, у тому числi в системах управлшня всiма сферами виробництва та економшою кра!н у цшому. За останнi 2,5 роки було створено 92 % вше! шформаци в свт. До 2020 року бшьше 60 млрд. пристро!в буде тдключено до 1нтернету через мережi 4G та 5G.
Особливо зазначимо, що кшьюсть згенеровано! iнформацi! буде подвоюватися кожш 2 роки, а до 2020 року складе сумарно 44 трлн. пгабайт.
На фош таких с^мких технологiчних досягнень державш iнституцi!, !х функцi! та системи державного управлшня виглядають абсолютно застаршими.
Якiсть управлiння у депресивних кра!нах, таких як Укра!на не витримуе шяко! критики [5, 6, 7, 17, 19]. Чиновники ходять на роботу в основному, щоб отримувати тльги, особлив! матерiальнi блага, але не для того, щоб виршувати проблеми мюцевого сощуму та тдвищення ефективностi економiки регiонiв та кра!ни в цiлому. Реформи в цариш державно! служби управлiння е вкрай складними через отр само! системи, яка не бажае змш
Всередиш кра!ни накопичились невирiшенi питання у сферi економiки [1, 3, 10], як потрiбно вирiшувати в найближчi роки. Щоб вирiшити цi питання потрiбно проводити не
децентрал!защю, а консолщащю з метою уникнення дублювання управлшських ршень стосовно одних { тих же питань { скоротити витрати з бюджету на щ цш. Ось актуальш питання, яю мае виршувати синтезована цифрова система управлшня економшою кра!ни в цшому { земельними ресурсами зокрема.
Кошта на це, як завжди не вистачае 1 вщповщальнють за !х виршення практично шхто персонально не несе. Виршення кожного з цих стратепчних питань лежить у площиш взаемодп в той чи шшш м1р1 з1 сферою земельних ресуршв, якють управлшня якими тепер перебувае на початковому етат. Саме земельш ресурси можуть реально продукувати додану вартють { фшансувати задеклароваш кер1вництвом держави широкомасштабш реформи у вс1х сферах економши кра!ни.
Висновки. Окреслено головну причину занепаду економши - це некомпетентшсть головного законодавчого органу держави, який продукуе лобютсью закони повнютю иноруючи необхщшсть !х глибокого наукового обгрунтування. Вказано на важливють радикально! змши вектору швестицшно! политики держави з пасивно-вичшувально! на динам1чно активну, що дасть можливють отримати сучасш технолог!! як вкрай необхщш сьогодш, зважаючи на жалюпдний стан науки в держав!.
Кошти, як! залучаються в!д закордонних кредитор!в не передбачають !х використання у перспективних галузях з метою гарантування своечасного поверненню кредитов та отримання прибутку для проведення розширеного виробництва.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аграрний сектор економши Укра!ни (стан ! перспективи розвитку) / [Присяжнюк М. В., Зубець М. В., Саблук П. Т., Ходаювська О. В. та ш]; за ред. М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Федорова. - К. : ННЦ 1АЕ, 2011. - 1008с.
2. Арчибальд Р. Управление высокотехнологичными программами и проектами / Рассел Д. Арчибальд; Пер. с англ. Мамонтова Е. В.; Под ред. Баженова А. Д., Арефьева А. О. -3-е изд., перераб. и доп. - М. : Компания АйТи, ДМК Пресс, 2004. - 472 с.
3. Бабмшдра Д. I. Еколого-економ!чш засади реформування землекористування в ринкових умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук : спец. 08.08.01 „Економша природокористування ! охорони навколишнього середовища" / Д. I. Бабмшдра. - К., 2005. - 26 с.
4. Бавико О. С. Управлшня структурною перебудовою економши в умовах постшдустр!альних трансформацш / О. С. Бавико // Ефективна економша. - Дншропетровськ : Дншроп. держ. аграр.-економ. ушвер., 2014. - С.45-49.
5. Балюк С. А. Управлшню грунтово-земельними ресурсами - державну тдтримку / С. А. Балюк, В. В. Медведев, М. М. М!рошниченко // Вюник аграрно! науки. - 2009
6. Бшик Ю. Д. Орган!зац!йно-економ!чн! та правов! аспекти вдосконалення державного управл!ння земельними ресурсами / Ю. Д. Б!лик // Землевпорядний в!сник. - 2003. - №1. - С. 16-18.
7. Бопра М. С. Земельна реформа в Укра!ш: наслщки ! перспективи / М. С. Бопра // Землевпорядний вюник. - 2006. - № 4. - С. 35-37.
8. Бойко Л. М. Регулювання земельних вщносин у сшьському господарств! : монограф!я / Бойко Л. М. - К. : ННЦ 1АЕ, 2011. - 316 с.
9. Боклаг В. А. Планування використання та охорони земель як складова загальнодержавно! системи планування / В. А. Боклаг // Актуальш проблеми державного управлшня. - 2011. - № 1. - С. 30-34.
10. Бородша О. М. Пщтримка аграрного сектора в систем! державного регулювання економши / О. М. Бородша, Ю. М. Лопатинський. - Чершвщ : ЧНУ, 2009. - 280 с.
11. Горлачук В. В. Науков! основи управлшня земельними ресурсами. Лекщя / Горлачук В. В., В'юн В. В., Сохнич А. Я. - Льв!в : Укр. технолог!!. - 2002. - 76 с.
12. Данкевич А. С. Свтоовий досвщ оренди земель / А. С. Данкевич // Економша АПК. - 2007. - № 3. - С. 138 - 144.
13. Добряк Д. С. Землеустрш - наукова основа рацюнального використання та охорони земельних ресурав // Добряк Д. С., Мартин А. Г. // Землеустрш ! кадастр. - 2006. - № 1. - С 10-16.
14. Шатуллш Ш. I. Мехашзми управлшня земельними вщносинами в контекст! забезпечення сталого розвитку / Ш. I. Шатуллш, О. В. Степенко, О. В. Сакаль [та ш]. - К. : Державна установа «Институт економши природокористування та сталого розвитку Нацюнально! академн наук Укра!ни», 2012. - 52 с.
15. Кадикова I. М. Формування ринку земл! в умовах ринково! трансформацп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 «Економ!чна теор!я» / I. М. Кадикова. - Х., 2008. - 20 с. - укр.
16. Кошкалда I. В. Земельш вщносини в аграрному ceKTopi економши Украши: [монографiя] / I. В. Кошкалда. - Х. : Гриф, 2012. - 352 с.
17. ^yKOBi i методичш основи управлiння земельними ресурсами : [монографiя] / за ред. д. е. н. А. Я. Сохнича. - Львiв : Укр. технологи, 2007. - 237 с.
18. Пахомова Н. В. Структурные преобразования в условиях формирования «зеленой» экономики: вызовы для государства и бизнеса / Н.В.Пахомова, К.К. Рихтер, Г.Б. Малишков // Проблеми современной экономики. - 2012. - № 3(43). - С. 7-15.
19. «Сконцентрируйтесь на тех 20 %, от которых зависит 80 % дела» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.vedomosti.ru/technology/ characters/2017/09/11/733316-skontsentriruites
20. Третяк А. М. Земельш ресурси Украши та !х використання / А. М. Третяк, Д. I. Бамбщра. - К. : ЦЗРУ, 2003. - 143 с.
21. The publications of the United Nations on economic and social affairs - UNDESA. -UNpublication, 2005. - № Е.04. - II.C.1.
22. Wille Joachim. Menschheit braucht bald zwei Planeten / Joachim Wille // Frankfurter Rundschau. - 2012. - 15 may. - P. 3.
