CC BY
18
А. Я. Сохнич
академк АЕН Украти,
С. А. Сохнич
чл.-кор. АЕН Украти ПАТ «Укртранснафта»
МЕТОДОЛОГИИ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТ1 ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В
Постановка науково! проблеми та 11 значення.
Ефективне управлiння земельними ресурсами безпе-речно передбачае технологiчне та законодавче забез-печення !х вартоси i отримання додаткового прибутку. На сьогодншнш день вартiсть земельних ресурав е вкрай низькою через, насамперед, свггову фiнансову кризу та об'ективне падшня попиту на сировину, яка е основою валютних надходжень в укра!нську еконо-мiку. Кра!ш валютш запаси потрiбнi для виплати що-рiчних вiдсоткiв вщ рiзноманiтних запозичень, яю стали головним завданням ддачого уряду.
Важливим, у ринкових умовах, е стабiлiзацiя вар-тостi земельних ресурав [3, 5], яка залежить вiд низки чинниюв. Опрацьовуючи це питання слщ провести аналiз його в деяких кра!нах.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. ДослЬ дження сучасних авторiв [1-6] обГрунтовують окремi аспекти щодо пiдвищення ефективностi управлшня земельними ресурсами в умовах свггово! фшансово! кризи, але виникае необхщшсть обГрунтування мето-дологiчних напрямiв та методичних пiдходiв дано! проблеми.
Постановка завдання. Основним завданням ще! публшацп е визначення сучасних проблем управлшня земельними ресурсами та шляхи !х виршення у кон-текстi економiчних наслщюв в Укра!ш. Тому оцiнка вартост залучених у ринок земельних ресуретв та обГрунтування фiнансових дерiвативiв для забезпечення !х безперешкодного об^ i визначили актуальнiсть теми дано! статть
Виклад основного матерiалу дослщження. Китайсь-кий бiзнес, китайсью швестори i населення бачать в Бгткойш один з варiантiв збереження сво!х капiталiв. Через спад свггово! економiки юань досить послабився i держава, значно посилила контроль за перемщенням капiталiв. За даними нацiонального банку Китаю тшьки за один мюяць серпень 2016 року з Китаю було виведено катталш на суму 27,7 млрд дол. США, а вже у вересш ця сума склала 44,7 млрд дол. США. Про-гнозуеться до кшця року зростання суми до 96 млрд дол. США. Дуже значна сума з цих каттатв була кон-вертована в Бiткойн, що сприяло росту курсу кршто-валюти на бiржах свiту, хоча офiцiйно це довести не-можливо через захищешсть шформацп про фiнансовi ггераци.
В 1ндц через величезнi проблеми в економiцi на ринок було викинуто значнi суми нiчим не забезпече-них нових грошей, яю в свою чергу спровокували ано-мальний рiст шфляци та падiння виробництва. Бан-ювсью рахунки спорожнши, попит на товари та пос-луги рiзко впав. Населення почало економити на товарах першо! необхщноси i харчових продуктах, довiра до нащональних банк!в впала до найнижчих позначок за остант 40 роив. Через невиважеш дП нацiональ-
ного банку 1ндп i накопичення готавки нестабiльнiсть стала основним трендом в економщ кра!ни. Керiвни-цтво 1нди почало превентивнi дП на готавковому ринку нацiональноl валюти по санацп готiвки, що знаходи-лась у величезних об'емах «на руках». За одну шч було вилучено бшя 86% банкнот, в основному великого но-мiналу. Очiкуваноl стабiльностi в 1нди не сталося, а шдшсью руп11, що знаходились на карткових рахунках були швидко конвертованi в основному в крштова-люту Бгткойн, що значно пiдсилило стабiльнiсть Бгт-койн, що зразу ж вщобразилось на курсi крiптовалюти.
Третiм вагомим чинником стало бажання групи бщних кра!н, що переживало дуже складш процеси державотворення переорiентуватись з державно! валюти, яка мало чого вартувала, на Бгткойн [2, 4]. Для прикладу, в Швденному Судаш iнфляцiя з II половини
2015 по етчень I половини 2016 року склала 520%, а у Венесуелi за цей же перюд приблизно 490%. Щ «бiднi» краши активно долучились до становлення Бгткойн через вкладення фiнансових активiв населення в цю перспективну крштовалюту.
Четвертим чинником, який значно посприяв зро-станню популярносп крiптовалюти Бiткойн, стала политична нестабiльнiсть у Gвропi, викликана скандаль-ним голосуванням у Британп за вихiд iз 6С. Як вщомо, Великобританiя у Gвропi вдагравала роль фiнансового реципiента з елементами ризикових офшорiв. Велика частина накопичених активiв глобальними фiнансово-промисловими групами збер^алась, окрiм США i Швейцарп, ще й у Британi!.
Передчуття радикальних змiн у законодавчому полi 6С стосовно росту межi оподаткування псевдо анонiмних капiталiв розмiщених у банках, змусило ш-вестицiйнi компанп в авральному порядку виводити дуже значш кошти з банкавських рахунюв Британi! i купувати нову крштовалюту Бгткойн. Всi перерахованi чинники забезпечили м1жнародну довiру iнвесторiв до ново! крштовалюти не зважаючи на сумний досвщ ба-гатьох iнших крштовалют, як1 проiснували всього де-клька рок^в i зникли з ринку капиатв. На рис. 1 представлено графш стабiлiзацi! крiптовалюти Бгткойн з 2013 року по середину 2016 року. Останш котирування знаходяться на доволi високому рiвнi у «валютному коридорЬ» вiд 600 дол. США до 1100 дол. США.
П'ятим чинником популярности крштовалюти Бгткойн став рют довiри до емiсiйно! полiтики цiе! валюти. Згщно закладеному алгоритму з липня мюяця
2016 року вдвiчi зменшена винагорода обслуговуючим компашям за проведенi розрахунки, а це значить, що курс Бгткойна буде формуватись в основному на бiр-жах, а не на позабiржових теренах. Фiнансово-про-мисловi групи оцiнили перспективнiсть ново! (!й уже 9 рок1в) крiптовалюти i почали !! використовувати як замшник традицiйних золото-валютних активiв.
Рис. 1. Динамка змти курсу Bitcoin до дол. США з 2013 р. по червень 2016 р.
Багато експерпв ан^зуючи зростання курсу Бгг-койна небезпщставно прогнозують picT ринково! кат-тaлiзaцi! до 40 млрд дол. США, що екшвалентно курсу 2500 дол. США за 1 Бгткойн. Такий курс буде в 2017 рощ, а тепер поки що 610 дол. США.
1нколи курс Бiткойнa тдвищують цшенаправ-лено, щоб отримати спекулятивний дохiд. У такш си-туацп курс валюти нестiйкий i схильний до пaдiння у будь-який момент.
Оскльки дрiбнi брокери не можуть прогнозувати поведшку ново! крiптовaлюти Бгткойн, то вони здебь льшого не вв'язуються в торги щею крштовалютою, що дуже позитивно вiдобрaжaeться на !! стaбiльностi, але цей факт i вщлякуе великих грaвцiв на курсах валют, що в довгостроковш перспективi знижуе фшан-сове наповнення крштовалюти.
Продаж i кутвля Бiткойнa сьогодш набагато спрощена н1ж кутвля чи продаж звичайних б1ржових aкцiй. Тут абсолютно не потр1бш осо6ливГ знання комп'ютерно! справи, потрiбнa лише кредитна картка будь-якого банку, рахунок у банку, будь-яка елек-тронна валюта i можна торгувати на спещальних електронних бiржaх. Для тако! торпвлГ створено вже достатньо багато платформ де можлива торпвля Бгт-койнами. Нaйбiльш поширеними платформами сьогодш е: «Wallet», «Blockchain», «Bitspamp», «BTC-E».
Рaнiше, в часи нестабшьносп, населення i банки купували трaдицiйно золото, платину та ср1бло Вони були нaдiйним i зрозумшим банювським активом у будь-якш точщ свгту, але це спрацьовувало тшьки тощ, коли його було небагато. А значш суми золотого запасу було дуже складно i перевозити i зберiгaти i щ
послуги останнiм часом значно подорожчали. Коли наступав колапс в економщ, золото значно росло в щш i було надто популярним серед багатих громадян.
Однак останшм часом громадяни звертають все больше уваги на використання у якоси накопичуваль-ного активу крiптовалюти i зокрема Б^койн. Ця крш-товалюта може виступати перспективним шструмен-том хеджування ризиюв, так як вона не пов'язана на-пряму нiяким чином ш з однieю фiнансовою системою св^. Це дозволяе вивести сво! валютнi накопи-чення за меж кра!н в яких економiчнi системи залежнi вiд полiтичних уподобань вищого керiвництва дер-жави i неефективно! внутршньо! полiтики в умовах тотально! корупцп.
Приблизно така економiчна ситуацiя мае мiсце в Украшь Але сьогоднi аналiтики небезпiдставно прогнозують падшня курсу долара США i вiдтiк швести-цiйних капиатв iз США, тому глобальна фшансова система, яку контролюють транснацiональнi фiнансовi органiзацi! знаходяться у дуже некомфортному еконо-мiчному полi. А це стимулюе iнвесторiв до вкладання капиатв, хоча б тимчасово у Бгткойн.
Дуже важливим чинником стабiльностi крштовалюти Бгткойн е той факт, що все бшьше компанiй до-вiряють Бiткойну, як лiквiднiй валюта i формують у цiй крштовалюта значнi суми активiв, демонструючи тим самим високий рiвень довiри до крштовалюти i алгоритму його функцюнування.
Управлiння земельними ресурсами [1] це в першу чергу перемщення коштав, !х ефективний облiк та оперативний аналiз економiчно! iнформацi!. Бгткойн став законним платiжним засобом у багатьох кра!нах
свгту. Найбшьш вщомими компанiями такими, як «Expedia», що займаеться бронюванням готелiв, Over-stock.com, що займаеться продажом TOBapiB та послуг, Microsoft, що розробляе цифровий контент та шшими, активно використовуеться крштовалюта Бгткойн в якостi платжного засобу. Окрiм перерахованих до ро-зрахунюв у Бгткойн активно залучились iншi вiдомi в свiтi продавцi: «Tesla», «Tigerdirect», «Newegy», «Subway», «Pell», «Pay Pal», «REEDS Jewelers» та шш.
Дуже важливим параметром будь-яко1 валюти е 11 волатильнiсть. У випадку з крштовалютою Бгткойн щ-нова волатильшсть значно впала, що дае хорошi спо-дiвання для довгострокових швестс^в, яи значною мiрою впливають на стабшьшсть крiптовалюти. 30-денна волатильшсть Бгткойна у 2011 роцi по вщно-шенню до долара США коливалась бшя 16%, а сьогодш вона вже трохи бшьше 2%. Таким чином щоденш коливання щни Бгткоша рiзко скорочуються i валюта знаходиться у допустимому коридорi стабiльностi. Цей показник характеризуе крштовалюту, як таку якш можна довiряти значнi фiнансовi операцп i наближае 11 по цьому головному параметру до долара США. Для валюти, якш тшьки 9 роив це дуже пристойний результат, тому i довiра фiнансових брокерiв на ринку до Бгткойн росте.
Для пор1вняння: якщо в етчш 2010 року Бгткойн проводив не бшьше 210 трансакцш в день, то сьогодш бшьше 300 тис. в день. I хоча Бгткойн за класичними вимогами не е валютою як такою, але на практищ за функцюнальним навантаженням вш об'ективно нею став, причому вступив у пряме протистояння з1 свгто-вою валютою — доларом США.
Населення i тдприемства всього свиу купують без обмежень будь-яи товари та послуги за допомогою Бгткойн, таким же чином, як на долари США чи бвро. Вкрай важливим показником привабливоси будь-яко! валюти е 11 юзефодент шфляцп. Чим вш нижчий тим больше iнвесторiв проявляють штерес до операцiй саме з тою валютою, яка показуе стабшьш результати по вартостi. При проектуванш алгоритму роботи Бгткойн крiптовалюти цьому питанню було придшено багато уваги i контрольована емiсiя стабiлiзуе 11 курс, як це наглядно представлено на рис. 2, коли м1ж собою ко-релюють кшьюсть Б1ткойн монет (BTC) i коефiцiент шфляцп крштовалюти.
Це технолопя, яка опираеться на абсолютно новГ можливоси мереж 1нтернет i вс рутинш нескладш однотипш функцп передадуть цифровим штелектуаль-ним системам.
Заступник голови правлшня «Ощадбанку» РФ Лев Хасiс зазначив, що новгтня технологiя Блокчейн зможе у найближш 3-5 роив отримае бшьш широке використання у промислових масштабах. «Центробанк» РФ проводить тепер активне тестування двох незалежних цифрових платформ за технолопею Блокчейн, зазначив очшьник центру фшансових технологiй Максим Григорев. Вони дослщжують можливють за-провадження ново1 фшансово'1 iнфраструктури нового поколшня, зберiгаючи за основу росшський рубль в якосп платiжного засобу.
Головним результатом мае стати розробка анало-пчно'1 Блокчейну нацюнально'1 валюти з високим рГв-нем дов1ри в бiзнесових колах не тшьки всередиш кра-1ни, але i за кордоном.
Розробляються нов1 закони про правовий статус ново1 крiптовалюти та абсолютно новГ управлшсью
сервiси 3Í строком впровадження 2 роки. В Укра!ш, поки що, над цими питаниями hí в КМУ, hí в науко-вих колах мало хто працюе.
Для аналiзу проникнення цифрових крiптовалют у реальш сектори економiки достатньо звернутись до аналiзу об'емiв коштiв перерахованих за 1 операцш-ний день широко поширених платгжних систем у свт:
1) VISA - 17559 млн дол. США в день;
2) Master Card — 9863 млн дол. США в день;
3) Union Pay — 7562 млн дол. США в день;
4) American Express — 2434 млн дол. США в день;
5) Pay Pal — 397 млн дол. США в день;
6) Bitcoin — 289 млн дол. США в день;
7) Western Union — 216 млн дол. США в день;
8) Xoom — 15 млн дол. США в день.
Як видно, крштовалюта Бгткойн займае 6 мюце серед найвщомших платгжних систем. Дуже важливим е той факт, що Бгткойн не е по суп борговою розпис-кою, яку мае погасити емГтент, тому власник крштовалюти Бгткойн шяким чином не залежить вщ поба-жань та настро'1в емГтента. Саме тому цю крштовалюту характеризуюсь як високо захищену децентралiзовану вiртуальну тршгову валюту. Це визнання Геога Гар-лжса (Georg Garlicks) — фшансового директора бвро-пейсько! школи менеджменту та технологш в м. Бер-лiн (ФРН) — ESMT. До речi ESMT став першим уш-верситетом у ФРН, що проводить фiнансовi операцп в крiптовалютi Бiткойн.
Аналiз перспектив розвитку крiптовалют взагалi i Бгткойн зокрема, е дуже важливим для економж кра!н що розвиваються або деградують, як це мае мгсце в нашгй кра!нг, тому що е велика небезпека, що долар США який виконуе роль свГтово! валюти може бути за 1 день замгнений на американський аналог Бгт-койна i це в свою чергу може завдати великих збиткгв украшськгй економщь Тому глибока штегращя технологш управлшня земельними ресурсами на платформ! Блокчейн дозволить вчасно переорГентувати фшансовГ потоки кра!ни в сферу БГткойн розрахункгв.
Bd земельш ресурси будуть внесен у довговГчну базу даних i шформащя про всГх власникгв, акти кут-влГ-продажу, яюсш показники про об'ект реестрацГ!, прив'язка до страхових компанш, банкгвських установ та Гнша важлива ГнформацГя. База даних про землю [6] формуеться на початку реестрацГ! в системГ Блокчей i надалГ вона базово вже нГколи не змшюеться, а вно-сяться тшьки змши стосовно передачi прав власносп, нових ринкових цГн, повноти оплати податкгв тощо.
Через те, що земля сама по со6Г не збгльшуеться за площею, а тдземш поклади корисних копалин не змшюють сво!х просторових координат, а змшюються тшьки кшьюсш показники, яю свгдчать про !х про-мислове використання. Змшити iнформацiю про земельш ресурси не може нГхто, окрГм самих власникiв та уповноважених реестрацшних установ, як правило, державних оргашв. При передачi земельних ресурсiв у спадок буде тгльки змiнюватись запис у реестрь Причому цей реестр фГзично не мае конкретного мюця за-пису.
РеестрацГйнГ даш постГйно мГгрують у свГтовГй 1н-тернет павутинГ i вГдслГдкувати хакерам !х мюцезнахо-дження для внесения несанкцюнованих змГн у реестр, наприклад, нерухомостГ розмГщено! в конкретному мющ практично неможливо. НавГть при бажанш отри-мати доступ до потрГбно! шформацГ! неможливо через
25
20
15
10
1000
чр
'З-
ос
с;
-е-х
та
I
а
га I-1) т О
0,0001
1010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2030 2034 2036 2038 2040 2042 2044 2046 2048 2050 2052 2054 2056 2058 2060 2062
роки
— - шльысть ВТС
- - - коефщ1ент ¡нфляцм
Рис. 2. Коефщент тфляци залежно в1д тлъкост/ Бткойн-валюти з 2010 по 2062р. (розрахунок)
недостатшсть для ще! операцп сумарно ветх обчислю-вальних ресурсiв планети i згiдно науковим розрахун-кам у найближчi 50 роив таких ресурав не з'явиться. Антихакерський алгоритм був багатократно матема-тично промодельований i тальки пiсля цього вш був свiдомо кооптований у програму, що забезпечуе весь механiзм Блокчейн-ггерацш.
Долями одного неделимого об'екта можуть воло-дiти декшька власниюв, яю можуть проживати в будь-якш точцi свiту i нiчого не знати один про одного, але гарантовано отримувати свою частку рентних над-ходжень, приймати участь у рiчних зборах акцiонерiв i гарантовано доносити сво! управлiнськi рiшення щодо роботи компанп, розподшу iнвестицiйних коштiв та голосувати за керiвництво компанп.
Вплив державних структур у цьому механiзмi мь нiмiзований до мiнiмально необхщного рiвня легалiза-цп. Ця технолопя дозволяе накопичувати сво! статки за межами свое! держави i вкладати !х у фiрми, банки, швестицшш фонди, доброчиннi та екологiчнi про-грами. З точки зору розвитку iнвестицiйно! складово! свiтово! економiки це дуже позитивно, але з точки зору антитерористично! роботи, протидп наркомат! та торпкт людьми, то так! змши не е позитивом.
Впровадження технологи Бiткойн дозволить отримати доступ до банив i валютних бiрж великш ю-лькостi населення бщних кра!н де банювська система абсолютно вщсутня, або ще тшьки зароджуеться. Таким же чином воно отримае доступ до купiвлi земель-них ресурсiв Укра!ни, чим ще бшьше активiзуе ринок лiквiдних ресуретв. У свiтi i в Укра!ш з'являться дода-тковi закордоннi кошти у виглядi Бiткойн, яю гарантовано тдтримають завищену вартiсть укра!нських зе-мельних ресурсiв.
Дуже важливим е той факт, що використання технологи крштовалюти Бiткойн дозволить вщмови-тись вщ купiвлi занадто дорогих (10-12 %) кредитних ресуретв приватними банками у НБУ, а робити запо-зичення на световому ринку кредитних капиатв за вiдсотковою ставкою 0,2 % тд гаранти оцiнених у Бгт-койн земельних ресурсiв. Приватнi компанп зможуть: зберiгати, створювати та керувати цифровими активами за допомогою крштовалюти Б^койн. Стосовно контролю за бюджетними витратами то головний на-уковий радник Британського уряду сер Марк Волпорт, пояснив, що можна розмютити витрати бюджету на платформу Блокчейн i що це буде новий сучасний спосiб безпечного i прозорого контролю за фшансо-
вими та матерiальними активами. Тепер доволi багато на ринку рiзноманiтних крiптовалют, головна мета яких створити класичнi фiнансовi трамщи типу ра-дянських «МММ», а потам !х цiлеспрямовано перево-дять у стан банкрутства, а кошти викрадають поки справи розглядають у арбггражних судах.
Висновки. Проведений вибiр найбшьш перспективного валюти для ощнювання вартостi земельних ресурсiв i3 багатьох можливих. Найбшьш перспективною виявилась крштовалюта «Бiткойн», яка вже бь льше 9 роив представлена на световому фiнансовому ринку. Головним критерieм такого вибору стала конт-рольована внутрiшнiм криптографiчно захищеним алгоритмом величина емюи розрахункових засобiв. Це не дозволить знецiнити крштовалюту, як це мае мiсце з валютами I категори.
Запропоновано використати платформу «Блокчейн» для стабильно! фшсаци iнформацi! не тшьки про проведет ггерацп в сферi земельних ресуретв, але i фактично для законно! передачi прав власностi на будь-яю об'екти, цiнностi та матерiальнi зобов'язання. Запропоновано адаптувати земельно-ресурсне законо-давче поле у повнiй вщповщносп iз вимогами цифро-вих технологш в економiчному управлiннi.
Список використаних джерел
1. Добряк Д. Ринок земель в Укра!ш : сучасний стан та перспективи розвитку законодавчого поля / Д. Добряк // Землевпорядний вюник. — 2006. — №2.
- С.11-13.
2. Квитка А.В. Криптовалюта : сущность и тенденции развития в современних условиях / А.В. Квитка, Е.И. Зайцева // Економiчна теорiя та право. — 2015. — № 1. — С. 111—119.
3. Концепщя збалансованого (сталого) розвитку агроекосистем в Укра!ш на перюд до 2025 року : наказ Мшагрополггаки Укра!ни вiд 20.08.2003 р. № 280.
4. Официальний сайт Bitcoin [Електроннiй ресурс]. — Режим доступа : URL : http : // bitcoin.org.
5. Сохнич А. Я. Проблеми використання i охо-рони земель в умовах ринково! економiки : моногра-фiя / А.Я. Сохнич — Львiв: "Укра!нсью технолоп!", 2002. — 252 с.
6. Yegiao Wang, Xinsheng Zhang. A dynamic modeling approach to simulating socioeconomic effects on landscape changes // Ecological Modelling. — 2001. — №140.
— P.141 — 142.
