CC BY
12
3. Мандель И.Д. Кластерный анализ / И.Д. Мандель. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1988. - 176 с.
Корончевская О.И. Привлечение инвестиций в основной капитал ле-сохозяйственных предприятий путем построения региональных кластеров
Обоснована целесообразность принятия управленческих решений по привлечению инвестиций в основной капитал лесохозяйственных предприятий путем построения региональных кластеров на примере Львовской области. Раскрыты особенности и характерные черты образованных кластеров, разработаны рекомендации рационального, целевого и экономически обоснованного привлечения инвестиций в основной капитал лесо-хозяйственных предприятий, реализации инвестиционных проектов и, как следствие, получения оптимальных результатов от внедрения управленческих решений на микро- и макроуровнях.
Ключевые слова: лесное хозяйство, кластерный анализ, региональные кластеры, инвестиции, основной капитал, управленческие решения.
Koronchevska O.I. Regional Forest Clusters in the Capital Investment Assets Expediency Context
Management decision making in order to attract the capital investment assets expediency of forestry enterprises by building regional clusters is substantiated (Lviv region case study). The features and characteristics of developed clusters are revealed. Some recommendations for rational, targeted and cost-justified investment involvement in forest enterprises capital assets are designed. Investment projects implementation and, as a result, optimal results from the management decision making are obtained at micro and macro level.
Key words: forestry, cluster analysis, regional clusters, fixed assets, investment, management decisions.
УДК 332.3 Здобувач О.М. Кульбака1 -
Приднтровська державна академiя будiвництва i архтектури
РОЗВИТОК ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕПОНУ НА ЗАСАДАХ
ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В
Розглянуто питання недостатнього фшансування втизняних земельних ресурив в умовах спаду темпов економши. Дослщжено об'ективш причини такого спаду. Визначе-но, що основним чинником досягнення перед дефолтного стану е технолопчна вщста-лють наших шдприемств на фош швидкого росту вартосй, насамперед росшських енер-горесурив. Запропоновано один iз радикальних шляхгв полшшення економши та еколо-пчного стану внаслщок штенсифшацп видобутку втизняних енергоресурсгв, з одно-часним скороченням об'емiв iмпорту газу. Iнтенсифiкацiя програм енергозбереження ви-ршить частково одразу два питання: зниження енергоемкостi продукцп та покращення екологiчного стану навколишнього середовища.
Ключовi слова: фшансування, управлiння земельними ресурсами, економжа, енер-горесурси, сланцевий газ, бюджет.
Постановка проблеми. Проводячи прискiпливий розбiр причин еконо-мiчного колапсу в державi, доводиться констатувати, що глибокий науково обгрунтований аналiз на сьогоднi ретельно не проведено. Загальш посилання вiтчизняних експертiв-економiстiв на несприятливу зовнiшньоекономiчну кон'юнктуру, що кардинально стримувала розвиток нацiональноí економiки та е головною причиною зниження об'емш виробництва товарiв та послуг, але це
1 Наук. кергвник: проф. А.Я. Сохнич, д-р екон. наук, Заслужений дшч науки i технгки Украши
твердження е правильным тшьки частково. У зв'язку з цим, невиршеним зали-шаеться питания управлшня земельними ресурсами 1, зокрема, фшансування цього процесу [1-7].
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш. Теоретико-методичш аспекти фшансування управл1ння земельними ресурсами дослщжено у наукових працях таких украшських вчених: Т.Л. Андр1енко, О Ф. Балацького, 1.К. Бистрякова, СМ. Бобильова, В.6. Борейка, О.О. Веклич, О.В. Врублевсько!, Т.П. Галушкшо!, М.А. Голубця, Л.С. Гришв, Д.С. Добряка, С.1. Дорогунцова, Е.А. Зшя, Я.В. Коваля, ВС. Кравщва, В.С. Мщенка, В.1. Павлова, А.Я. Сохнича, Ю.1. Стадницького, 1.М. Синякевича, Ю.Ю. Тунищ, М.А. Хвесика, 6.В. Хлобистова та ш. Все ж за-лишаеться низка питань, яш потребують методолопчного та методичного вирь шення [6, 7]. Особливого значення набувае пошук нових форм впровадження елеменпв ринково! економши [4-6].
Мета роботи - анал1з та обфунтування шдход1в щодо фшансування управ-л1ння земельними ресурсами в сучасних умовах переходу до ринково! економши.
Виклад основного матерiалу. 1гнорування вченими такого основного чинника за доведення краши до перед дефолтного стану, як корупщя, призво-дить до поверхових та посшшних висновтв щодо перспектив та шлянв виходу Украши як 1з економ1чно1, так 1 з сощально! кризи. Це зумовлено не тшьки складшстю моделювання економ1чних процейв, в умовах коли " тшьовий" ринок виробництва становить приблизно 60 % вщ загальнодержавного, але 1 часто кри-чущою некомпетентною представнитв вщомих економ1чних наукових шкш, не здатних до проведення глибокого наукового анал1зу. Зрозумшо, що знахо-дження в " пньовому" об1гу величезних, ствм1рних 1з швр1чним бюджетом краши валютних кошт1в, радикальним чином деформують нараз1 слабку в1тчизняну ринкову економжу.
Бшьш шж 20-р1чний досввд переходу вщ тоталтарно! економжи до рин-ково!, в умовах беззаконня та некомпетентной вс1х ланок в1тчизняно1 економь ки, призв1в до монополютично-псевдоринково! модел1 виробництва. Бшьшкть експерпв зазначають, що ця модель е штдливою для держави 1 шбито загрожуе шновацшному розвитку економжи, але позитиви та об'ектившсть появи тако! модел1 вони нав1ть не розглядають. Дшсно, динамка розвитку економжи краши багато в чому залежить в1д своечасних та професшних дай кер1вництва держави, а 1рращональш до вищого законодавчого органу створюють довол1 складну ба-гатовекторну систему, що складно шддаеться науковому осмисленню. Тому складаеться уявлення, що економша краши розвиваеться хаотично, але це не так. Головною помилкою в1тчизняних економкпв е те, що повнктю кноруеться вплив на економжу Украши росшсько! економжи. А, як ввдомо, близько 80 % украшсько! економжи контролюють представники росшського б1знесу, яким вдалось протягом 90-х роив майже задарма викупити значш активи наших шд-приемств за допомогою тшьових каштал1в, шдкупу та шантажу кер1вництва держави. Головним " козирем" у встановленш росшського протекторату над ключо-вими галузями нашо! економши стала, очевидно, бвднкть укра'нського б1знесу, який скористався можливктю у непрозорий спос1б стльно з росшським б1зне-сом по демшнговш залишковш вартосп викупити у держави, а в1дпов1дно - в украшського населення найбшьш прибуткову власшсть. Таким чином, украшщ
були пограбоваш двiчi: по-перше, не отримали вщповщних коштiв у загально-державний бюджет за передачу прав власностц по-друге, втратили значний ресурс для регулярного поповнення соцiальних фондiв та формування бездефщит-ного бюджету.
Звкно, якби росiйський бiзнес сплачував в УкраМ повнiстю всi необхiднi податки, то ситуащя в економiцi не була б такою катастрофiчною, але росшсь-кий бiзнес вдався до шдкупу законодавчо!' ланки влади, сам увшшов у владу i створив можливкть значно знизити собi податковий тягар та економiчно дискре-дитувати украшський бiзнес. Достатньо констатувати безмитний псевдотранзит росшських нафтопродуктiв через територда Украши, що призвiв до зупинки на деякий час украшських нафтопереробних пiдприeмств, корупцiйна зупинка значних об'екпв природного газу для промислового використання однieю з впливових бiзнес груп донецького регiону, за бiльш шж удвiчi нижчими цiнами, нiж дiяли на украшському ринку протягом 2010-2014 рр., призвело до збшьшен-ня податкового навантаження на дiючi шдприемства, протид1я пошуку шших, не росшських, джерел постачання природного газу, зокрема й "замороження" бу-д1вництва одеського термшалу з приймання скрапленого газу - це теж результат кримшальних оборудок росшського бiзнесу. Значних втрат державний бюджет зазнав i внаслщок узаконених крадажок у процесi проведения державних закуш-вель товарiв i послуг та вiдтоку офшорнi зони щорiчно близько 12-17 млрд дол. США, ят фактично були не облшованими. Краша регулярно брала значш кошти в борг вiд закордонних фiнансових iнституцiй: МВФ, ЕБРР та Свггового банку, знизивши таким чином золотовалютний запас краши до мЫмального допустимого 16 млрд дол. США. Далi позичати вже немае можливостi, а тi кошти, в межах 3-4 млрд дол. США щорiчно, ят видшяються МВФ, спрямованi в основному на сплату вiдсоткiв за рашше взятi кредити. Балансуючи на межi дефолту, Украша немае можливостi проводити будь-якi масштабнi економiчнi реформи, ят вже давно на часi. Розумдачи складнiсть ситуацií, кер1вництво краши свщо-мо декларуе початок цшо1 низки будь-яких реформ, вводячи в оману не тiльки сво!'х виборцiв, але й закордонних iнвесторiв, якi бажають будувати в Украíнi свiй бiзнес. Результат вiдомий: населення обгрунтовано не довiряе кер1вництву держави, а закордонш iнвестори, зазнавши збитюв, швидко згортають свою да-яльнiсть у краМ. Анекс1я Криму та мiлiтаризацiя економжи вiдлякуе вiд нашо1 економiки з кредитним iндексом (ССС-) навiть нерозбiрливих росiйських швес-торiв. Вiдповiдi на очевидне питання, як рятувати економ^, досi немае. Пропо-зицií полгголопв, якi в основнiй свош май мало що розумдать у проблемах свь тового розподалу працi i мiсце у ньому Украши, пропонують займатися "махновщиною" - ввдбрати активи у багатих бiзнесменiв, як правило украшських, i вкласти 1х у розвиток вiтчизияиоí економiки.
Але проблема не у стимулюванш виробництва товар1в та послуг, а в пошуку платоспроможних ринкiв 1х збуту. Для цього необхiдно спочатку усвщо-мити, що на момент проголошення незалежностi у 1991 р. вся економжа була тiсно зав'язана на сшльне виробництво експортно-спроможно!' продукцп з дуже великим вмiстом енергоресурс1в, якi були задiянi для 1х виробництва. I хоча технологи були застарiлими, в основному 50-х ротв минулого столiття, але за раху-нок дешевих викопних ресурав: кам'яного вугiлля, рiдкоземельних металiв, наф-ти та газу, що постачались за стабшьно заниженими радянськими щнами, еконо-
мщ Украши в складi СРСР вдавалось усшшно реалiзовувати сталеплавильну, сшьськогосподарську, металообробну, вшськову та рибну продукцда на свио-вих ринках. До цього також варто додати надзвичайно дешеву робочу силу. Рь вень заробiтних плат на порядок поступався заробггним платам на аналопчних робочих мiсцях у кра'нах 6С. Також експортнi ринки Близького Сходу та Африки вдавалось монополiзувати радянською продукцieю без всяко!' конкуренцп внаслiдок банального подлинного та вiйськового тиску. Але починаючи iз 90-х роюв минулого столтя, як тшьки новими державними кордонами був обмеже-ний доступ украшських промислових пiдприeмств до дешевих росшських енер-горесурсш, економiка почала стр1мко падати.
Внаслiдок проведеного аналiзу та висновюв про актуальнiсть висвiтлених проблем пропонують сконцентрувати увагу укра''нських науковщв на перефор-матуваннi всiх сфер економши таким чином, щоб доступ до внутршшх фшансо-вих ресурав пiд низькi вiдсотковi ставки мк бути реалiзований у найкоротшi строки. Отримати значнi фiнансовi ресурси можливо на сьогоднi, тiльки активно залучаючи в економiку земельнi ресурси, i головним з них е замша iмпортних енергоресурсш на вiтчизнянi.
Пропонують використати сланцевий газ на замшу iмпортованому ро-сiйського газу. Як вщомо, Укра'на посiдае 4-те мкце за прогнозними покладами сланцевого газу. В УкраЫ знаходиться значний об'ем сланцевого газу, що пот-ребуе глибокого наукового аналiзу та ощнювання ефективностi його залучення до загальнодержавного енергетичного балансу. У межах Украши сланцевий газ за прогнозними оцшками, внаслiдок використання його запасш протягом 5-7 ро-кiв, у бюджет краши можна отримати не менше 2800 млрд дол. США.
Зрозумшо, що використовуючи навiть незначну частину цих коштiв, можна значно покращити управлiння земельними ресурсами [5-7] i загальнодер-жавнi екологiчнi програми, проведения яких е однiею з головних вимог 6С для вступу Украши у цей полiтико-економiчний союз. Можливкть покращення використання земельних ресурав стримуеться критичною обмеженiстю коштiв, тому впровадження нових економiчних джерел на основi запропонованих рь шень дасть обгрунтований ресурс для радикальних еколопчних зрушень, що дасть змогу забезпечити бшьш комфортне життя громадян.
Для реалiзацií запропонованого пiдходу необхiдно виртити юлька зако-нодавчих питань: 1) за^плення права власностi на земельну дiлянку разом iз правом власносп на надра, якi знаходяться в межах ще!' дшянки; 2) встановити справедливi свiтовi рентнi платежi за користування земельними ресурсами та надрами. Така практика працюе в США i показала свою економiчну ефектив-нiсть, за бшьш нiж столиню iсторiю ще!' велико!' передово!' кра'ни.
Як показала вiтчизияна практика, деструктивний радянський пiдхiд до вирiшения цього питання призвiв до масового розбазарювання народних ресур-сiв i створення потужного джерела фiнансувания корупцп та кримшалу в краíнi. Згiдно з Конститущею, земля, надра та водш ресурси належать всьому народу Украши, але на сьогоднi земля де-факто належить мiжнародним корпорацiям, воднi ресурси - держав^ а надра - росшському енергобiзнесу. З кожним роком значимкть цих загальнонародних ресурск зростае по мiрi згортання масового розкрадання пiдприемств та об'ектiв невиробничо!' сфери через !'х дефiпит. Еко-номiчна вага цих ресурск зростае i в сучасному свiтi як важливий чинник каш-
талiзацií фшансово!' сфери в умовах надлишку фшансових деривативш та дефь циту реального ix забезпечення. Не випадково до земельних pecypciB Украши сьогоднi проявляють ажiотажнy зацiкавленiсть Рот, Польща, Румушя, США, Нмеччина i проявом такого шгересу е полiтичний, фiзичний (Росшська федера-цiя) та економiчний тиск.
Висновки. Нав'язування yкраíнськiй економiцi надмiрниx об'емiв природного газу за завищеною щною Росiею та обмеження зyстрiчного руху товарiв з Украши в РФ вже призвело до дуже важких сопiальниx наслiдкiв. Безробитя, згортання програм сопiального захисту, скорочення бyдiвниптва житла, зубожш-ня медично!' галyзi, алкоголiзм та наркоманiя серед молодi - ось головнi результата фшансово-полиично!' слабкостi держави. Виртення цих проблем лежить напряму в площиш енергетики та екологií. Причому активiзапiя уваги очшьни-кiв держави до шгенсифжацп програм енергозбереження виршить частково од-разу два питання зниження енергоемкостi продyкпií та покращення екологiчного стану навколишнього середовища.
Лiтература
1. Андриенко Т.Л. Опыт оценки природно-заповедных территорий (на примере Киевского Полесья) / Т.Л. Андриенко, П.Г. Плюта // География и природные ресурсы : науч.-теор. журнал. -1990. - № 3. - С. 48-53.
2. Андриенко Т.Л. Социально-экологическая значимость природно-заповедных территорий Украины / Т.Л. Андриенко, П.Г. Плюта, Е.И. Прядко, Г.Н. Каркуциев; АН УССР. Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 160 с.
3. Горлачук В В. Управлшня природно-заповщнимн територ1ями : монографш / В.В. Горла-чук, О.М. Гаркуша, О.М. Печанська, В.Г. В'юн. - Миколалв : Вид-во "Ыон", 2010. - 188 с.
4. Давиденко В.М. Заповщна справа : навч. поабн. [для студ. еколог. бюл. природн. лвдвн. агроном. спец. ВНЗ] / В.М. Давиденко. - Миколалв : Вид-во МФ НаУКМА, 2001. - 140 с.
5. Зшь Е. А. Удосконалення системи управлшня природоохоронною д1яльшстю на регюналь-ному р1вн1 (на приклад1 Р1вненсько! области) / Е.А. Зшь, А.Ю. Якимчук // Вгсник УДУВГ та П : на-ук.-теор. зб. - Сер.: Економжа. - Р1вне : Вид-во УДУВГ та П. - 2003. - Вип. 1 (20). - С. 409-415.
6. Сохнич О.А. Модель оцшювапня достов1рност1 реал1задй фшансових ршень в систем управлшня земельними ресурсами / О.А. Сохнич // Землеустрш i кадастр : наук.-теор. зб. - 2010. -№ 2. - С. 25-31.
7. Якимчук А.Ю. Аналiз фшансування природно-заповадних установ як суЭектв регионально! економши (на прикладi Пiвнiчного регiону Украши) / А.Ю. Якимчук // Динамжа наукових дослл-джень '2005 : матер. 1У-о! Мiжнар. наук.-практ. конф. - Дншропетровськ, 2005. - Т. 20. - С. 60-65.
Кульбака О.М. Развитие продуктивных сил региона на основании эффективного использования земельных ресурсов
Рассмотрены вопросы недостаточного финансирования отечественных земельных ресурсов в условиях падения темпов экономики. Исследованы объективные причини такого падения. Определено, что основным фактором достижения преддефолтного состояния является технологическая отсталость наших предприятий на фоне быстрого роста стоимости, в первую очередь российских энергоресурсов. Предложен один из радикальных путей улучшения экономики и экономического падения за счет интенсификации добычи отечественных энергоресурсов, с одновременным сокращением объемов импорта газа. Интенсификация программ энергосохранения решит частично сразу два вопроса: снижения энергоемкости продукции и улучшения экологического состояния окружающей среды.
Ключевые слова: финансирование, управление земельными ресурсами, экономика, энергоресурсы, сланцевый газ, бюджет.
Kulbaka O.M. The Development of the Region Productive Forces Based on Effective Usage of Land Resources
The issue of insufficient funding of national land management in a recession rate of the economy is studied. The reasons for this decline are investigated to be objective. The major factor in achieving credit predefolt state is determined to be technological backwardness of our businesses on a background of galloping growth value, primarily Russian energy. One of the radical ways to improve the economy and the environment by reducing intensification of domestic energy resources, while reducing the volume of gas imports, is offered. The rise of intensity of energy saving programs will partially solve two problems: the decrease of products energy intensity and the improvement of the ecological condition of environment.
Key words: finance, land management, economy, energy, shale gas, budget.
УДК 336.77:[334.772-330] Директор Л.1. Лелик, канд. екон. наук -
Львiвський тститутМАУП
КРЕДИТН1 РЕСУРСИ БАНКШСЬКИХ УСТАНОВ I 1ХН1Й ВПЛИВ НА РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто особливосп, джерела та сутшсть формування кредитних ресурив ви-чизняними банювськими установами i представлено динамшу наданих кредитив у нащ-ональну економжу в докризовий, кризовий i шслякризовий перюди. Висв^лено вплив кредипв на реальний сектор нащонально! економжи та й основш галуз^ особливо у прь оритетш та стратепчш, а також виробництва, якi виробляють продукцию на експорт та iмпортозамiнну продукцiю. Охарактеризовано особливост кредитування як у нащональ-нш валютi, так i в шоземнш, а також за строками кредитування.
Ключовi слова: кредитш ресурси, банювсью установи, вiтчизняна економжа, нащ-ональна економiка, реальний сектор економiки, галузi економжи, прiоритетнi та стратепчш галузi економжи.
Вступ. Трансформацiя вичизняно!' економiки i перехвд вiд адшшстратив-но-командного управлiння до ринкових вщносин потребуе вирiшення питань щодо структурно!' перебудови та проведення економiчних реформ як у фшансо-вiй, так i у виробничiй сферах. Важливе значения в зазначеному процесi мае створення дiевого механiзму щодо формування фшансових ресурсiв i на 'х осно-вi забезпечения необхвдними коштами галузi нацiональноí економiки та окремi виробництва. Кредитний ринок за допомогою бантвських установ акумулюе пiдприемницький та державний каштал i спрямовуе мобшзоваш кошти в реальний сектор нацюнально1 економши*, тобто у п виробничi структури, якi мають потребу у ввдповщних коштах для розширення виробництва та асортименту про-дукцц i товарiв, модернiзацií техиологiчних процеав тощо.
Дослiджениям проблеми формування кредитних ресурсш та 'х ефективного розмщення у сферi економiки вже протягом тривалого часу займаються як зару-бiжнi, так i вiтчизнянi вчеш та економiсти-практики. Найвiдомiшими в цш галузi е працi Е. Плла, Дж. Доллана, Б. Едвардса, Дж. Розмарi Кемпбелла, Р. Костера, Е. Рада, Ж. Ршуара, П. Рауза, Дж. Сiнкi, М. Алексеенка, О. Барановського, О. Васи-лика, О. Дзюблюка, С. Ковальчука, М. Крупки, О. Лаврушина, М. Могильнищ>ко1, А. Мороза, В. Попович, М. Романово', М. Савлука, Т. Смовженко та ш.
* Вiдповiдно до Класифкацп шституцшних сектор1в економжи Укра!ни (К1СЕ), затверджено! наказом Державного комитету статистики Украши № 96 вiд 18.04.2005 (3Í змшами), за м1жнародними стандартами реальний сектор нацюнально! економжи представлять нефiнансовi корпорацп, основним видом дшльносл яких е виробництво товар1в чи надання нефшансових послуг i якi розподiляються на вiдповiднi пiдсектори: державш нефiнансовi корпорацп, приватнi нефiнансовi корпорацп та нефiнансовi корпорацп пiд шоземним контролем [4, с. 179].
