CC BY
23
The issue of insufficient funding of national land management in a recession rate of the economy is studied. The reasons for this decline are investigated to be objective. The major factor in achieving credit predefolt state is determined to be technological backwardness of our businesses on a background of galloping growth value, primarily Russian energy. One of the radical ways to improve the economy and the environment by reducing intensification of domestic energy resources, while reducing the volume of gas imports, is offered. The rise of intensity of energy saving programs will partially solve two problems: the decrease of products energy intensity and the improvement of the ecological condition of environment.
Key words: finance, land management, economy, energy, shale gas, budget.
УДК 336.77:[334.772-330] Директор Л.1. Лелик, канд. екон. наук -
Львiвський тститутМАУП
КРЕДИТН1 РЕСУРСИ БАНКШСЬКИХ УСТАНОВ I 1ХН1Й ВПЛИВ НА РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто особливосп, джерела та сутшсть формування кредитних ресурив ви-чизняними банювськими установами i представлено динамшу наданих кредитив у нащ-ональну економжу в докризовий, кризовий i шслякризовий перюди. Висв^лено вплив кредипв на реальний сектор нащонально! економжи та й основш галуз^ особливо у прь оритетш та стратепчш, а також виробництва, якi виробляють продукцию на експорт та iмпортозамiнну продукцiю. Охарактеризовано особливост кредитування як у нащональ-нш валютi, так i в шоземнш, а також за строками кредитування.
Ключовi слова: кредитш ресурси, банювсью установи, вiтчизняна економжа, нащ-ональна економiка, реальний сектор економiки, галузi економжи, прiоритетнi та стратепчш галузi економжи.
Вступ. Трансформацiя вичизняно!' економiки i перехвд вiд адшшстратив-но-командного управлiння до ринкових вщносин потребуе вирiшення питань щодо структурно!' перебудови та проведения економiчних реформ як у фшансо-вiй, так i у виробничiй сферах. Важливе значення в зазначеному процесi мае створення дiевого механiзму щодо формування фшансових ресурсiв i на 'х осно-вi забезпечення необхвдними коштами галузi нацiональноí економiки та окремi виробництва. Кредитний ринок за допомогою банкiвських установ акумулюе пiдприемницький та державний каштал i спрямовуе мобшзоваш кошти в реальний сектор нащонально'' економши*, тобто у п виробничi структури, якi мають потребу у ввдповщних коштах для розширення виробництва та асортименту про-дукцц i товарiв, модернiзацií техиологiчних процеав тощо.
Дослiджениям проблеми формування кредитних ресурсов та 'х ефективного розмщення у сферi економiки вже протягом тривалого часу займаються як зару-бiжнi, так i вiтчизнянi вчеш та економiсти-практики. Найвiдомiшими в цш галузi е працi Е. Плла, Дж. Доллана, Б. Едвардса, Дж. Розмарi Кемпбелла, Р. Костера, Е. Рада, Ж. Ршуара, П. Рауза, Дж. Сiнкi, М. Алексеенка, О. Барановського, О. Васи-лика, О. Дзюблюка, С. Ковальчука, М. Крупки, О. Лаврушина, М. Могильницько!', А. Мороза, В. Попович, М. Романово!', М. Савлука, Т. Смовженко та ш.
* Вiдповiдно до Класифкацп шституцшних сектор1в економжи Укра!ни (К1СЕ), затверджено! наказом Державного комитету статистики Украши № 96 вiд 18.04.2005 (3Í змшами), за м1жнародними стандартами реальний сектор нацюнально! економжи представлять нефiнансовi корпорацп, основним видом дшльносл яких е виробництво товар1в чи надання нефшансових послуг i якi розподiляються на вiдповiднi пiдсектори: державш нефiнансовi корпорацп, приватнi нефiнансовi корпорацп та нефiнансовi корпорацп пiд шоземним контролем [4, с. 179].
Проте, незважаючи на досить велику кiлькiсть наукових праць, анал^ич-них статей та важлиш досягнення в теорií i практицi кредитування реального сектору економки, особливо банкiвського кредитування, е проблеми, яю зали-шаються ще не повшстю дослiдженими i вирiшеними. На сьогодш, в таких досить незвичайних умовах, дослiдження проблеми кредитування промислових пiдприемств, прiоритетних i стратепчних галузей економiки та окремих вироб-ництв потребують нових пiдходiв та пошуку дiевих механiзмiв щодо виршення зазначено' проблеми.
Метою дослiдження е пошук механiзмiв i можливостей виршення зазна-чених проблем, як1 мали б спрямовуватись на планомiрне формування кредит-них ресурсiв та 1х рацiональне використання в реальному секторi нащонально' економiки, особливо у кризовий, тслякризовий i надзвичайно важкий у фшансо-вому аспектi перiод военно'1 агресп.
Виклад основного матерiалу. В умовах трансформаци нащонально'' економки та 11 ефективного розвитку, як св^ить практичний досвiд, найвагомь шим джерелом фiнансового забезпечення е банювський кредит. Фiнансова, особливо кредитна, тдтримка вiтчизняною банкiвською системою нащонального господарства спромоглася забезпечити реалiзацiю структурно'' перебудови i за-безпечити прибуткову дiяльнiсть як державним, так i комерцiйним тд-приемствам. Адже саме банювська система Укра'ни покликана акумулювати вiльнi грошовi кошти i спрямовувати 1х тим, кому вони бшьш потрiбнi для свого розвитку, модершзацй виробництва, запровадження нових технологiй тощо.
Отже, банкiвськi кредитнi ресурси - це кошти, яю е в розпорядженш бан-ювсько' установи i якi зазначений банк може використовувати для кредитування як державних програм, так i для кредитування комерцшних структур (тд-приемств, органiзацiй та установ). Кредитш банкiвськi ресурси подшяють на власнi, залученi та запозичеш [1, с. 635] (рис. 1).
Рис. 1. Класифжащя кредитных бантвськихресурав
(сформовано автором на основi аналiзу [1, с. 399-400; 2, с. 153-157; 3, с. 366, 635])
Варто зауважити, що основним джерелом банкiвських ресурав здебшь-шого е залученi кошти, частка яких у середньому в банювському секторi стано-вить майже 90,0 % вщ загального обсягу банкiвських ресурсiв, а решту (10 %) -власний капiтал банювсько'' установи. Звичайно, структура банкiвських ресурс1в окремих комерцiйних банкiв е суто вдивщуальною i залежить вiд рiвня Гхньо! спецiалiзацií, характеру та особливостей ведення банкiвських операцiй, стану ринюв кредитних ресурсiв, можливостей банку, форми власносл та iнших фак-торiв [1, с. 399] (табл. 1 i рис. 2).
Табл. 1. Бантесьт ресурси банте Украти, млн грн
Показники Роки
01.01. 2007 01.01. 2008 01.01. 2009 01.01. 2010 01.01. 2011 01.01. 2012 01.01. 2013 01.01. 2014 01.09. 2014
1. Пасиви, усього 340179 599396 926086 880302 942088 1054280 1127192 112712 1343477
2. Темпи зростання 1,59 1,76 1,55 0,95 1,07 1,12 1,07 1,13 1,05
3. Банювський каттал 42566 69578 119263 115175 137725 155487 169320 192599 171197
4. Темпи зростання, 1,71 0,96 1,20 1,13 1,09 1,14
зокрема: 4.1. Статутний каттал 26266 42873 82454 119189 145857 171865 175204 85239 181205
4.2. Частка катталу в па-сивах, вщсоток 12,5 11,61 12,88 13,08 14,62 14,75 15,02 15,07 12,74
5. Зобов'язання банюв 297613 529818 806823 765127 804363 898793 957872 1085496 117228С
6. Темпи зростання, зокрема: 1,52 0,95 1,05 1,12 1,07 1,13 1,08
6.1. Кошти суб'екпв гос-подарювання 76898 111995 143928 115928 144038 186213 202550 234948 250673
1з них: 6.1.1. Строковi кошти суб'екпв господарюван-ня 37675 54189 73352 50511 55276 74239 92786 104722 97169
6.2. Кошти фiзичних оаб 106078 163482 213219 210006 270733 306205 364003 433726 430246
1з них: 6.2.1. Строковi кошти фь зичних осiб 81850 25625 75142 155201 206630 237438 289129 350779 337732
6.3. Частка зобов'язань у пасивах 0,87 0,88 0,87 0,87 0,85 0,85 0,85 0,96 0,87
Примтка: сформовано i розраховано автором на основi офщшних даних Нащ-онального банку Украши [7, с. 71; 8, с. 70].
1 300 000 1 100 000
в
& 900 000 | 700 000 500 000
300 000-
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2014*-на 01.09. Рпс, на 01.01.
Рис. 2. Динамжа бантеських ресурсе банте Украти
(* дан1 станом на 01.09.2014р.; сформовано автором на основг офщшних даних Нацгонального банку Украти [7, с. 71; 8, с. 70])
Як видно iз табл. 1 та рис. 2, банювсью ресурси постшно зростають, про-те в докризовий перюд вони зростали досить великими темпами - вщ 1,05 до
1,76 раза, у кризовий перюд темпи зростання уповiльнились i 2008 р. становили 1,55, а 2009-го - 0,95. У тслякризовий перюд вони становили вщ 1,07 у 2010 р., а вже у 2013-му досягли 1,13 раза. Закономiрно, що на сферу кредитування, його активтсть ютотно впливае стан формування банкiвських ресурав, а також ва-лютний курс, економiчна та полiтична ситуацiя у кра'ш.
Кредитування реального сектору нащонально!' економiки досить штен-сивно вщбувалось у докризовий перiод до 2008 р. Темпи зростання становили вщ 51,31 до 70,32 %, а вже тд час кризи 2008-2009 рр. темпи зростання сповшь-нились i становили 4,18 % у 2009 р. щодо 2008-го та 8,38 % 2010 р., порiвняно з 2009-м. Згодом, у тслякризовий перюд, починаючи з 2011 р., спостеркалося зростання кредитування реального сектору нащонально!' економки майже до 15,0 % щорiчно (табл. 2 i рис. 3).
Табл. 2. Кредита, надат реальному сектору вШчизняног економжи залишки кошт1в на ктець периоду, млн грн
Перiод Усього У тому чи^ за строками У том" у чи^ в розрiзi валют
до 1-го року вщ 1 до 5-ти роюв понад 5 роюв гривня долар США евро iншi ва-люти
2005 106 078 47 028 59 050 64 745 35 666 5 289 378
2006 160 503 72 050 88 452 91 307 56 383 11 371 1 442
2007 260 476 107 921 128 239 24 315 151 135 90 398 15 971 2 971
2008 443 665 190 299 203 247 50 119 214 774 198 099 26 901 3 891
2009 462 215 199 323 206 536 56 356 271 907 159 056 27 875 3 377
2010 500 961 208 201 224 112 68 647 310 929 162 839 23 701 3 492
2011 575 545 251 298 244 410 79 837 369 763 176 535 25 088 4 160
2012 605 425 296 547 235 171 73 707 393 147 180 238 27 767 4 273
2013 691 903 358 812 247 827 85 264 453 215 203 942 29 912 3 834
2014* 748 116 333 828 314 345 99 943 412 646 290 179 40 241 5 050
* Станом на 01.08.2014 р. Прим1тка: сформовано автором на основi офщшних джерел Нащонального банку Украши [6, с. 108-109].
- 0 Кредита, надаш реальному сектору втизняноУ економши
Рис. 3. Динамта кредит1в, наданих реальному сектору втчизняног економти у 2005-2014рр. (сформовано тарозраховано автором на основi офщтних даних [6, с.
108-109])
Протягом 2013 р. вщбулася ютотна актишзащя кредитування реального сектору нащонально!' економки. Кредити надавались переважно в нацюнальнш валють Основним позичальником, як свщчать офщшш даш, залишався сектор нефiнансових корпорацiй. Нарощування кредитування реального сектору втиз-няно'1 економки супроводжувалося зниженням прострочено'' заборгованостi.
Сеpед ^едипв, нaдaниx ^ф^нтовим кopпopaцiям 2013 p., пеpевaжaли кopoткocтpoкoвi ^едати в нaцioнaльнiй вaлютi. Пpoтягoм 2013 p. ^едати, нaдa-нi pезидентoм, зpocли m 95,6 млpд гpн aбo m 11,7 % (пopiвнянo з 1,7 % 2012-го) i m 01.01.2014 p. cтaнoвили 910,В млpд ^н. Нapoщyвaнню темшв кpедитyвaння y ^уг^ пoлoвинi 2013 p. cпpиялa cтимyлювaльнa гpoшoвo-кpедитнa пoлiтикa Нaцioнaльнoгo бaнкy y^arna Нaпpикiнцi 2013 p., y ^удш, зaлишки 3a кpедитa-ми pезидентaм збiльшилиcя нa 23,2 млpд ^н, пopiвнянo з лиcтoпaдoм, aбo m 2,6 % (нaйвищий мкячний op^iCT y пстсчнсму pouj). Знсву ж тaки нapoщyвaн-ня кpедитyвaння cyпpoвoджyвaлocя зниженням opocтpoченoï зaбopгoвaнocтi 3a pk нa 2,В %.
Кpедитyвaння здiйcнювaлocь пеpевaжнo в нaцioнaльнiй вaлютi - ^ивняк. 3a piк зaлишки ^единв у нaцioнaльнiй вaлютi збiльшилиcя m В7,2 млpд гpн aбo m 16,9 %, a в шсземнш - нa В,4 млpд ^н aбo нa 2,В %. У po3pi3i cтpoкiв шта-шення пpиpicт cпocтеpiгaвcя пеpевaжнo 3a ^едитти дс 1 -гс poкy: 3a pk - нa 23,В %, у тому чи^ у гpyднi - m 6,5 %. Вoднoчac, зaлишки 3a дoвгocтpoкoвими кpедитaми 3i теpмiнoм вiд 1 да 5 po^ cкopoчyвaлиcь. Нaopикiнцi poкy, кpiм ш-poткocтpoкoвиx, зpocли зaлишки 3a ^ед^ши, нaдaними нa cтpoк пoнaд 5 po^, нa 1,1 млpд ^н aбo нa 0,6 %.
BapTO зayвaжити, щo кpедити, нaдaнi œ^opy нефiнaнcoвиx кopпopaцiй, opoтягoм ycьoгo 2013 p. пpoдoвжyвaли зaймaти нaйбiльшy питому вaгy y cтpyк-тypi ^едипв, нaдaниx pезидентaм (76,0 %, aбo 691,9 млpд гpн), i були ocнoвнoю cклaдoвoю зpocтaння кpедитiв pезидентaм у пoтoчнoмy poцi. Як cвiдчить CTarac-тикa, opиpicт зaлишкiв кpедитiв, нaдaниx нефiнaнcoвим кopпopaцiям 3a 2013 p., cтaнoвив В6,5 млpд ^н aбo 14,3 %.
3pocтaння зaлишкiв зaбopгoвaнocтi вiдбyлocя пеpевaжнo 3a paxyнoк к^-дитiв у нaцioнaльнiй вaлютi нa 61,1 млpд гpн aбo 15,5 % 3a piк, пopiвнянo 3 6,3 % у 2012 p. ^едши, щo нaдaвaлиcь ^ф^нтовим кopпopaцiям в iнoземнiй вaлютi, зpocли нa 12,0 % у 2013 p., пopiвнянo 3 3,2 % у 2012-му. 3 кшця 2013 p. зaлишки 3a кpедитaми в нaцioнaльнiй вaлютi збiльшилиcя нa 3,32 %, a в iнoземнiй - m 1,9 %. 3a теpмiнaми пoгaшення вищими темпaми зpocтaли кopoткocтpoкoвi к^-дити нефiнaнcoвиx кopпopaцiй (3a pk - нa 21,0 %). Нaopикiнцi 2013 p. зaлишки ^едипв дo 1 -гo poкy зpocли нa 24,7 млpд гpн aбo нa 7,4 %, пoнaд 5 po^ - œo-poтилиcя m 2,1 %.
Нaopикiнцi 2013 p. в кopпopaцiй oптoвoï тa poздpiбнoï тopгiвлi cro^pi-гaлocя ктотне зpocтaння зaлишкiв кpедитiв y нaцioнaльнiй вaлютi, щo викopиc-тoвyвaлиcя ними m пoпoвнення oбiгoвиx кoштiв для здiйcнення пoтoчнoï дяль-нocтi. Тaкoж opoтягoм ocтaнньoгo мicяця 2013 p. дocить icтoтнy кpедитнy шд-тpимкy в нaцioнaльнiй вaлютi oтpимaли ^propan^i' ciльcькoгo гocпoдapcтвa, дo-бyвнoï пpoмиcлoвocтi, виpoбництвa кoкcy тa opoдyктiв нaфтoпеpеpoблення, бу-дiвництвa, збиpaння, oбpoблення i видaлення вiдxoдiв, opoфеciйнoï, нayкoвoï тa теxнiчнoï дiяльнocтi [5, c. 42-43].
Зaлишки 3a кpедитaми в iнoземнiй вaлютi зpocли в кopпopaцiй oптoвoï тopгiвлi, виpoбництвa xapчoвиx opoдyктiв, пocтaчaння електpoенеpгiï, гaзy тa m-pa Чacткa opocтpoченoï зaбopгoвaнocтi нефiнaнcoвиx кopпopaцiй y зaгaльнoмy oбcязi кpедитiв, нaдaниx нефiнaнcoвим кopпopaцiям, нa кiнець 2013 p. cтaнoвилa 62,9 % [5, c. 42-43]. У 2014 p. динaмiкa ^едипв, нaдaниx pеaльнoмy ^^opy rn-
цiональноï економжи, формувалась пiд впливом зменшення депозитно'1 бази банювсько'1 системи Украши, змши курсу гривнi до основних шоземних валют i погiршенням плaтоспроможностi позичальниюв. Кредити, нaдaнi нефiнaнсовим корпорaцiям, у 2014 р. становили вiд 684 194 млн грн у ачш до 748 116 млн грн у липш (рис. 4).
Рис. 4. Динамта кредит1в, наданихреальному сектору нащональног економжи в po3pi3i валют у ачт - липш 2014 р. (сформовано автором на основг офщтних даних Нацюнального банку Украши [6, с. 109])
Варто зауважити, що, внаслщок скорочення ресурсно!* бази банюв i попр-шення платоспроможносп позичальниюв на фош неспокшно'1 сусптьно-поль тично'1 ситуацп*, тдтримка банками реального сектору нaцiонaльноï економши залишилася стриманою i, хоча низькими темпами, обсяги кредитiв, що надава-лись у реальний сектор економши, зростали (рис. 4).
Дещо знизились обсяги кредитування реального сектору нащонально'1 економiки в лiтнiй перiод. Проте вже в липш 2014 р. залишки за кредитами, на-даними реальному сектору нащонально'1 економiки, збтьшились на 0,5 млрд грн або на 0,1 % - до 748,1 млрд грн. ïxra частка залишалася нaйбiльшою у структу-рi кредитiв, наданих резидентам, - 76,2 %. Зменшення обсяпв виробництва i ви-ручки вщ реaлiзaцiï продукцп* пiдприeмств на сходi краши, поступова пере-орieнтaцiя на новi ринки збуту та потреба у вщновленш втрачено'1 шфраструкту-ри зумовили iстотне зростання попиту на новi кредити.
Бaнкiвськi установи, яю мають досить знaчнi обсяги банювських ресур-сiв, iстотно впливають на розвиток нащонально'1 економiки шляхом дieвого за-безпечення кредитними коштами галузей вiтчизняноï економiки та прiоритетних i стратеичних виробництв, виробництв, якi забезпечують випуск продукцп* на експорт та iмпортозaмiнну продукцiю. Забезпечуючи пiдприeмствa i виробництва кредитними ресурсами в реальному секторi економжи, спостерiгaються вщ-повiднi економiчнi зрушення, а саме:
зростае валовий внутрiшнiй продукт; оновлюються основш засоби;
запроваджуються у виробництво нове обладнання, новiтнi технологiï тощо; модернiзуються дiючi та створюються новi виробництва; зростають доходи бюджету та доходи населення;
зростають обсяги реалiзацiï як промислово'1, так i сiльськогосподарськоï продукций а також обсяги реалiзацiï послуг;
• створюються HOBi po6o4i мюця, цим самим збшьшуеться кiлькiсть зайнятого населенна i зменшуеться рiвень безробигя;
• зростае середньомкячна заробiтна плата тощо (табл. 4).
Табл. 4. Основш сощально-економшш показники
Показники Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Валовий внутршнш продукт (у фактичних щнах), млрд грн 441,5 537,7 720,7 948,1 913,3 1120,6 1349,2 1459,1 1505,5
У розрахунку на одну особу, грн 9372 11492 15496 20495 19832 24429 29519 32002 33095
Доходи населення, млрд грн 381,4 479,3 623,3 845,6 894,3 1101,2 1266,8 1457,9 1529,4
Бюджет: доходи, мдрд грн 134,2 171,81 219,9 297,9 273,0 314,5 398,6 445,5 442,8
Оборот роздрiбноi торгiвлi (у фактичних щнах), млрд грн 486,6 151,7 717,1 917,0 806,6 1065,8 1331,9 1400,7 1354,7
Продукщя сшьського госпо-дарства (у постiйних цiнах 2005 р.), млрд грн 179,6 153,6 112,1 201,6 197,9 194,9 233,7 223,3 252,9
Роздрiбний товарооборот пщ-приемств (у фактичних щнах), млрд грн 174,4 237,8 325,1 465,0 444,3 541,5 685,7 812,1 888,8
Обсяг реалiзованих послуг, млрд грн 95,8 121,8 157,0 215,8 224,6 251,5 303,4 324,8 357,1
Експорт товарiв i послуг, млрд дол. США 40,4 45,9 58,3 78,7 49,3 63,2 82,2 82,4 76,5
Кшькють зайнятих, тис. оаб 20680,0 20730,4 20904,7 20972,3 20191,5 20266,0 20324,2 20354,3 20404,1
Кшьюсть безробiтних (за ме-годолопею МОП), тис. осiб 1600,8 1515,0 1417,6 1425,1 1958,8 1785,6 1732,7 1657 1,576,5
Рiвень безробгтга (за методо-лопею МОП), % 7,2 6,8 6,4 6,4 8,8 8,1 7,9 7,5 7,2
Середньомюячна номiнальна заробитна плата, грн 806 1041 1351 1806 1907 2239 2633 3026 3265
Примтка: сформовано автором на 0CH0Bi статистичних даних Держстатистики Украши [9, с. 25-26; 10, с. 25-26].
Висновки. Проаналiзувавши формування кредитних pecypciB бантвськи-ми установами, можна зробити таю висновки:
• кредитними ресурсами банювських установ е сукуптсть грошових кошпв, якi е в розпоряджент банку i використовуються для реалiзацií активних операцш, зокрема кредитних операцш та операцiй i3 фiнансування iнвестицiйних проектiв;
• головним джерелом формування кредитних ресурав е депозитт вкладення населенна Украши;
• кредитування реального сектору нацюнально! економiки iстотно впливае на роз-виток вiтчизняноí економши, ц основних галузей та виробництв, особливо прь оритетних i стратегiчних напрямiв.
Лггература
1. Енциклопедiя для банкра. - У 2-ох т. / ред. кол.; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко, д-ра екон. наук, проф. Р.А. Слав'юка. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2013. - Т. 2: Практична термшологш. - 547 с.
2. Слейко В. Основш напрями формування фшансових ресурсов вiтчизняною банквською системою / В. Слейко, Р. Качур, О. Гирик // Формування ринково! економiки в Укршш : зб. наук. праць. - Львш : Вид-во Л^в. НУ 1м. 1вана Франка. - 2013. - Вип. 29. - Ч. 1. - С. 154-157.
3. Загороднш А.Г. Фшансово-екожишчний словник / А.Г. Загороднш, Г. Л. Вознюк. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Львш : Вид-во "Львшсько! полiтехнiки", 2011. - 844 с.
4. Класифжацш шституцшних одиниць // Бюлетень Нацiонального банку Украши. - 2014. -№ 9 (258). - 217 с.
5. Кредити / Монетарний та фшансовий розвиток // Бюлетень Национального банку Украши. - 2014. - № 2 (251). - С. 42-43.
6. Кредити, надаш нефшансовим корпорациям, у розр1з1 строив погашення та у розрш валют // Бюлетень Нацюнального банку Украши. - 2014. - № 9 (258). - С. 108-109.
7. Основш показники д1яльност1 банюв Украши на 1 грудня 2011 року // Вюник Нацюналь-ного банку Украши. - 2012. - № 1 (191). - С. 71.
8. Основш показники д1яльност1 банкв Украши на 1 вересня 2014 року // Вюник Национального банку Украши. - 2014. - № 10 (224). - С. 70.
9. Основш сощально-економ1чш показники // Статистичний щор1чник Украши за 2006 рж / за ред. О.Г. Осауленка; вщпов. за вип. П.П. Забродський; Держком. статистики Украши. - К. : Вид-во "Консультант", 2007. - С. 25-26.
10. Основш сощально-економ1чш показники // Статистичний щор1чник Украши за 2013 рж / за ред. О.Г. Осауленка; вщпов. за вип. О.Е. Остапчук; Держком. статистики Украши. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд", 2014. - С. 25-26.
Лелык Л.И. Кредитные ресурсы банковских учреждений и их влияние на реальный сектор национальной экономики
Рассмотрены особенности, источники и сущность формирования кредитных ресурсов банковскими учреждениями и представлена динамика предоставленных кредитов в национальную экономику в докризисный, кризисный и послекризисный периоды. Отражено влияние кредитов на реальный сектор национальной экономики и ее основные отрасли, особенно в приоритетные и стратегические, а также производства, которые производят продукцию на экспорт и импортозамещающую продукцию. Охарактеризованы особенности кредитования как в национальной валюте, так и в иностранной, а также по срокам кредитования.
Ключевые слова: кредитные ресурсы, банковские учреждения, отечественная экономика, национальная экономика, реальный сектор экономики, отрасли экономики, приоритетные и стратегические отрасли экономики.
Lelyk L.I. Banking Institutions Credit Resources and Their Impact on the Real Sector of the National Economy
Some features, sources and nature of credit resources formed by domestic banks are considered. The dynamics of credits granted to the national economy during pre-crisis, crisis and postcrisis periods is described. The influence of credits on the real sector of the economy and its main branches, particularly on the priority and strategic ones, as well as on manufacturing, which produces products for export or import substitution products, is shown. Some features of crediting both in national currency and foreign as well as in terms of credit are also characterized.
Key words: credit resources, bank institutions, domestic economy, national economy, real economy sector, economy branches, priority and strategic economy branches.
УДК 657.446 Доц. Л.1. Новосельська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ ОРГАШЗАЦН ПОДАТКОВОГО ОБЛ1КУ
Обгрунтовано теоретичш та практичш питання облшу податкових платеж1в 1 вщоб-раження !х в облшовш пол1тищ шдприемства. Проведено дослщження нормативних документов Украши з оподаткування та анал1з системи оргашзацп податкового облшу на шдприемствах. Описано результати дослщження порядку оргашзацп податкового облжу на шдприемств1 та його гармошзацп з бухгалтерським облшом. Сформовано окрем1 по-ложення, яю необхщно висв1тлити у податковш облшовш пол1тищ. Запропоновано нап-рями вдосконалення оргашзацп податкового облшу шляхом розроблення вщповщних положень у Наказ1 про облшову пол1тику шдприемства.
Ключовi слова: облжова пол1тика пщприемства, внутршнш розпорядчий норма-тивний документ, податков! платеж!, Податковий кодекс Украши, орган доход1в 1 збор1в.
