CC BY
16
рахунок банювських установ; покращення техшчно1 iнфраструктури наявних шститупв банкiвського регулювання та фшансування програмного забезпе-чення 1х дiяльностi.
Л1тература
1. Авилова А. Реформа банковской системы в Италии / А. Авилова // Проблемы теории и практики управления : сб. начн. трудов. - 2005. - № 3. - С. 59-65.
2. Баранецький I. Свггова фшансова криза: перш1 результати та уроки для Укра1ни / I. Баранецький // Зовшшш справи : наук. журнал. - 2008. - № 12. - С. 5-7.
3. Бус О.Б. Особливосп оргашзацп бангавського нагляду, контролю та регулювання в заруб1жних крашах / О.Б. Бус // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украни. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 163-172.
4. Сщак М.В. Правов1 статуси центральних бангав у крашах Свропи: пор1вняльний ана-л1з / М.В. Сщак // Науковий вюник Ужгородського нащонального ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Право. - 2010. - Вип. 14. - С. 351-357.
Кашпрук ЮА. Институциональное регулирование банковской деятельности: зарубежный опыт и возможности его имплементации в Украине
Обобщен мировой опыт становления и современного состояния систем институционного банковского регулирования. Освещены признаки правовых статусов центральных банков некоторых стран Европы, Японии и США. Сформулированы выводы о возможности применения мирового опыта в отечественной практике институционального регулирования банковской деятельности в период посткризисного восстановления экономики.
Ключевые слова: институциональное регулирование банковской деятельности, регулирующие органы, Центральные банки, финансово-кредитные учреждения, финансово-экономический кризис, антикризисное регулирование.
Cashpruk Yu.A. Institutional banking regulation: international experience and the possibility of its implementation in Ukraine
The world experience of development and current state of systems of institutional banking regulation. The author attributes the legal status of the central banks of several countries in Europe, Japan and USA. Conclusions on the applicability of international experience in domestic practice, institutional banking regulation during the post-crisis recovery.
Keywords: institutional banking regulation, regulators, central banks, financial and credit institutions, financial crisis, crisis control.
УДК 336.71 Заст. директора з навч.-метод. роботи €.1. Парфенюк,
канд. екон. наук -Львгвський шститут МАУП
РОЗВИТОК БАНК1ВСЬКОГО 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ
РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В П1СЛЯКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Розкрито сутнють i особливосп швестицшно! дiяльностi втизняних банювських установ та 1х швестицшного кредитування реального сектору нацюнально! еко-номжи. Проведено аналiз динамжи вкладень бангав в швестицшш активи в шслякри-зовий перюд. На осжш опрацьованого матерiалу запропоновано заходи щодо вдоско-налення та розвитку швестицшних послуг у сферi швестицшного кредитування.
Ключовг слова: банювське швестицшне кредитування, швестицп, реальний сектор, нащональна економжа, кризовий i шслякризовий перюди.
Вступ. У нацюнальнш економщ банкiвська система вдаграе провiдну роль, особливо у сферi формування фiнансових ресурсiв та !х спрямуваннi в тi галузi та тдприемства, якi мають потребу в додаткових грошових коштах, тобто забезпечуе управлшня та регулювання грошовими потоками. Адже зi зменшенням обсягiв бюджетного фшансування цi грошовi потоки можна ске-рувати в iнвестицiйне русло для прискорення розбудови ринкових вщносин i на 1х основi - сталого розвитку укра1нсько1 економiки.
В умовах сучасного економiчного розвитку Укра1ни банкiвське швес-тування набувае дедат вагомiшого значення, головним чином фшансового забезпечення розвитку реального сектору нацюнально! економжи, яке роз-криваеться у формi банкiвського iнвестицiйного кредитування.
Щею проблемою досить виважено займаються як зарубiжнi, так i вгт-чизняш вченi-економiсти та економiсти-практики. Найвiдомiшими в цих нап-рямах е пращ В. Александрово!, I. Бланка, Н. Бекера, В. Бернса, С. Валдайце-ва, В. Гейця, А. Гойка, В. Герасимчука, В. Голжова, С. Грша, Л. Гiтмана, С. Джонса, Д. Джонка, А. Загороднього, В. Захарченка, Г. Калитича, М. Ко-люника, В. Ковальова, М. Крупки, I. Луюнова, I. Михасюка, А. Омельченка, А. Пересади, П. Рогожина, Дж. Сороса, I. Тивончука, В. Шевчука та шших провщних вггчизняних i зарубiжних економiстiв.
Проте, попри досить значну кiлькiсть наукових праць i iстотнi досяг-нення в теорп та практицi управлiння швестицшною дiяльнiстю, особливо у сферi банювського iнвестицiйного кредитування, е низка питань, як залиша-ються ще не повнютю дослiдженими. На сьогоднi дослщження ще! проблеми i 11 подальшого розвитку вимагають нових пiдходiв i пошуку шляхiв щодо ви-ршення ще! проблеми. Окрiм цього, досить мало уваги в економiчнiй лггера-турi придiлено банкiвському iнвестицiйному кредитуванню реального сектору нацюнально! економжи.
Метою дослщження е пошук можливостей вирiшення цих проблем, якi спрямоваш на розвиток банкiвського iнвестицiйного кредитування реального сектору нацюнально! економжи, особливо в тслякризовий перiод.
Виклад основного матер1алу. Мiжнародний досвiд свщчить, що найбiльш ефективною господарською системою е та система, яка будуеться на принципах ринково! економжи з постшним стимулюванням i регулюван-ням з боку держави. Це ще бшьшою мiрою стосуеться нацюнально! економь ки, яка в нинiшнiх умовах бурхливо розвиваеться. Особливою сферою нащ-онально! економiки е сфера тдприемництва, яка досить чутлива до потреб ринку i мобiльна в питаннях переорiентацil виробничих процесiв. Проте на сьогодш суб'екти тдприемницько! дiяльностi в^увають особливу потребу у фiнансових ресурсах як для забезпечення виробничо! (операцшно!) дiяльнос-тi, так i для модершзацп виробництва, забезпечення його продуктивним об-ладнанням, запровадження у виробничий процес нових i прогресивних техно-логiй тощо.
Варто зауважити, що процес випуску продукцп включае, зазвичай, два етапи. Перший - тдготовчий, тобто створення виробничо-господарсько! сис-теми, здатно! виготовляти певну продукцiю, яка мае ринковий попит i забезпечуе конкурентоспроможш показники якостi та економiчноl доцiльностi.
Другий - безпосередньо виробничий, або його ще називають операцiйний. Сутнiстю операцшно! дiяльностi шдприемницько! структури е експлуатацiя створено! системи з метою виготовлення вщповщного виду продукцп. Якщо для забезпечення операцшно! дiяльностi пiдприемства в бшьшосп випадкiв можна використовувати вже наявне обладнання та технолопчш лшп або ж потрiбна лише незначна реконструкщя, то для пiдготовки нового виробниц-тва необхiднi значнi фiнансовi ресурси - швестицшш кошти. Це пояснюеться тим, що якщо характер виробництва (операцшно! дiяльностi пiдприемства) -це виконання цикшчно повторюваних процеив, пов'язаних, як уже зазначало-ся, з виробництвом певних партш продукцп, то характер швестицшно! дiяль-ностi передбачае виршення досить широкого кола рiзноманiтних, але одно-разових завдань, яю пов'язанi з розробленням само! продукцп (товару), !! конструкцп (дизайну) та вщповщних експлуатацiйних характеристик, розробленням технологш !! виготовлення, а також формуванням вщповщно! ви-робничо! системи [5, 10, с. 4-8].
Характер матерiальних, трудових та шформацшних ресуршв, що за-безпечують пiдготовку виробництва та безпосередньо виготовлення продукцп, е також рiзними, як i рiзнi господарськi !хш результати. Якщо перший етап потребуе для шдготовки та оргашзацп виробництва лише вщповщних витрат, то другий забезпечуе отримання доходiв i прибутку вiд реалiзацil ви-готовлено! продукцп [10, с. 9].
У сучасних умовах, умовах динамiчного розвитку економiки, головною умовою конкурентоспроможностi все бiльше стае не операцшна, а швес-тицшна дiяльнiсть. I, як показуе досвщ, лише тi фiрми та шдприемства дося-гають успiху, що створюють гнучкi досконалi та ефективнi виробничi системи, як дають змогу у досить короткi термiни i без iстотних витрат переходи-ти вщ виробництва одних видiв продукцп на шшь
Бажання суб'ектiв шдприемництва досягти значних конкурентних пе-реваг перевищуе зростання кньо! уваги до швестицшно! сфери дiяльностi. Про це свщчать дослiдження вчених та економюпв, сучаснi науковi публжа-цп, а також рiзноманiтнi нормативнi документи, яю спрямованi на полшшен-ня швестицшних процешв [1, 2, 13]. Розглядаючи статистику iнвестицiй, ба-чимо, що, здебшьшого, власнi кошти пiдприемницькi структури витрачають на реоргашзащю виробництва, придбання бшьш ефективного устатковання та обладнання, а на швестицшш потреби залучають вщповщш кошти, якi в юлька разiв перевищують обсяги коштiв, потрiбних на модернiзацiю виробництва. Розвиток шдприемництва для формування вiтчизняного конкурентного середовища, де в останш роки ринковi вiдносини потребують особливо! динамiчностi, е досить ютотним i важливим елементом.
Водночас, системний i динамiчний розвиток пiдприемництва потребуе постшно! уваги з боку урядових структур, державних органiв, мюцево! влади та банювських установ у галузi його фшансового забезпечення. На необхщ-ностi посилення ролi банювсько! системи для розвитку шдприемництва в державi наголосив Президент Укра!ни в Посланш до Верховно! Ради "Свро-пейський вибiр. Концептуальнi засади стратеги економiчного i соцiального розвитку Укра!ни на 2002-2011 роки" [12]. Особливють та актуальшсть роз-
витку малого тдприемництва зумовлюеться, зокрема, тим, що сьогоднi саме пiдприeмницькими структурами створюеться основна частина валового внут-ршнього продукту в кра!нах iз розвиненою ринковою економжою, на якi орiентуеться укра!нське суспiльство [7, 14, с. 39].
Особливо важливою i необхщною умовою розвитку нацюнально! еко-номжи е iнвестицiйна привабливiсть кра1ни та швестицшна активнiсть суб'ектiв пiдприемництва, яю досягаються шляхом збiльшення iнвестицiйних кошпв та 1х найбiльш ефективного використання у стратепчних i прюритет-них галузях економiки, матерiального виробництва i сощально! сфери. Саме швестицп сприяють успiшному розвитковi виробництва, формують його по-тенцiал на сучаснiй науково-техшчнш базi i визначають конкурентнi позицп кра1ни на свiтових ринках [6].
Варто зазначити, що вже сьогодш бшьшють вiтчизняних суб'ектiв тд-приемництва володтть необхiдним технiчним потенцiалом, мають квалiфi-кований персонал i можуть успiшно та ефективно розвивати свое господар-ство за умови залучення як внутрiшнiх (вiтчизняних), так i зовнiшнiх (зару-бiжних) iнвестицiй. 1нвестицп, зазвичай, пожвавлюють ринки товарiв i пос-луг, сприяють заходам макроекономiчноl стабЫзацп та дають змогу виршу-вати соцiальнi проблеми перехiдного перюду.
На сучасному етапi розвитку нацюнально! економiки, коли бюджетне фiнансування тдприемництва с^мко скорочуеться, для нормалiзацil тран-сформацiйних процесiв, полiпшення iнвестицiйного забезпечення тд-приемницьких структур невiдкладним завданням в Укра1ш на найближчу перспективу е залучення до швестування ресуршв банювсько! системи, яка в ринковш економiцi, як iнвестицiйний посередник, акумулюе досить iстотнi обсяги тимчасово вшьних грошових ресурсiв та капiталiв i заощаджень насе-лення, якi дають змогу банкам здшснювати досить значш iнвестицiйнi вкла-дення в розвиток нацюнально! економжи, 11 стратегiчнi та прюритетш галузi [8, 9, с. 265].
Основш фонди суб'ектiв тдприемництва вщновлюються у процесi ш-вестицшно! дiяльностi, тобто комплексу заходiв i дiй пiдприемництва, що спрямованi на вщновлення засобiв, i якщо обсяговi iнвестицiй дорiвнюе об-сяг амортизацшних нарахувань, вiдбуваеться просте вiдновлення [15, с. 13]. Звичайно, не завжди вистачае цих кошпв для повного вщновлення засобiв. Це пов'язано з вартютю нового обладнання, а також iз фiзичним i моральним старшням. У такому разi для повного вщновлення засобiв (обладнання, ус-татковання тощо) потрiбнi додатковi iнвестицiйнi кошти [11].
Такi обсяги iнвестицiйних кошпв може насамперед забезпечити бан-ювська система, яка покликана мобiлiзувати (залучити) вiльнi грошовi ресур-си як у суб'екпв господарсько! дiяльностi, так i в населення, i спрямовувати !х тим, кому цi кошти вкрай необхщт. Варто зазначити, що швестицшна дь яльнiсть вiтчизняних банювських установ проявляеться в наданнi банювськи-ми установами суб'ектам тдприемницько! дiяльностi iнвестицiйних кредитiв, якi, на вщм^ вiд звичайного кредиту, що спрямовуеться в тимчасове корис-тування на умовах повернення зi сплатою банювського вiдсотка, надають з метою отримання прибутку або ж досягнення сощального ефекту.
Банкiвськi швестицшш кредити наповненi особливим економiчним змютом. Кредитнi швестицп в банку в мiкроекономiчному аспектi - з позицп банку як економiчного суб'екта - можна розглядати як окремий вид дiяльнос-тi, у процесi яко! банк кредитуе за рахунок власних i залучених ресурсiв ш-вестицшш процеси юридичних i фiзичних ошб з метою отримання доходiв.
1нвестицшну дiяльнiсть банювсько! установи в мiкроекономiчному ас-пектi розглядають як дiяльнiсть, у процесi яко! банк виступае в ролi швесто-ра, вкладаючи iнвестицiйнi ресурси на певний термш у створення або ж придбання реальних активiв та купiвлю фшансових iнструментiв iз метою отримання прямих i непрямих доходiв. Поряд iз цим, iнвестицiйна дiяльнiсть установ мае й шший аспект, пов'язаний iз реалiзацiею !хшх макроекономiч-них завдань як фшансових посередниюв, яю сприяють задоволенню швести-цiйного попиту господарських структур. У макроекономiчному аспекп швес-тицiйна дiяльнiсть спрямована на задоволення швестицшних потреб суб'ектiв шдприемництва зокрема та економiки загалом.
Отже, як видно iз зазначеного, банювсью швестицп мають подвiйну природу. По-перше, iнвестицiйна дiяльнiсть окремого банку як економiчного суб'екта спрямована на збшьшення його доходiв i зростання ринково! вартос-тi iнвестицiйних активiв. По-друге, ефект швестицшно! дiяльностi в макро-економiчному аспектi полягае в досягненш приросту суспiльного капiталу, тобто зростання нацюнально! економiки [13]. Банювська система в економщ кра!ни займае особливе становище, а уособлюючи одночасно роль позичаль-ника i кредитора, вдаграе важливу роль у руш капiталiв та розвитковi реального сектору нацюнально! економжи [13].
Тенденцп розвитку банкiвського iнвестицiйного кредитування в тс-лякризовий перiод зазнали значних змш. Пiсля динамiчного щорiчного зростання майже удвiчi вкладень банювськими установами в iнвестицiйну дiяль-нють протягом чотирьох докризових рокiв (2005-2008 рр.) почали стрiмко знижуватися (табл.).
Табл. Кредиты, надат в реальний сектор втчизняноИ економжи
за 2006-2012 рр. (залишки коштгв на ктець пер 'году, млн грн)
Пер1- од Усього Кредити в швестицшну д1яльшсть
усього у тому числ1 за строками
до 1 року вщ 1 року до 5 роюв бшьше шж 5 роюв
2006 160 503 16 582 1 339 15 243 **
2007 260 476 32 587 2 290 21 211 9 085
2008 443 665 66 263 4 096 41 409 20 757
2009 462 215 70 786 5 461 40 687 24 638
2010 500 961 71 643 7 421 34 403 29 819
2011 575 545 80 985 6 992 38 948 35 043
2012* 589 632 80 707 7 334 41 282 32 051
Примаки: * Даш на кшець серпня 2012 року. ** Даш до шчня 2007 року вклю-чають кредити, надаш з1 строком погашення вщ 1 року до 5 рогав 1 бшьше шж 5 ро-к1в. Джерело. Сформував автор на основ! [3, с. 107].
Так, на кшець 2009 р. обсяги кредипв, наданих в швестицшну дiяль-шсть, сягали 70 786 млн грн, що становить лише 6,8 % щодо кiнця 2008-го, а 2010 р. до 2009-го - тшьки 1,2 % [4, с. 122].
Варто зауважити, що кредити, надаш реальному секторовi нацюналь-но! економжи, протягом 2009 р. зростали, але досить повiльними темпами i за рж збiльшилися лише на 43,9 млрд грн, або на 4,2 % (2008 р. зростання становило 183,2 млрд грн, або 70,3 %, а 2010-го висхщна динамжа кредиту-вання спостершалась упродовж усього перюду i за пiдсумками року вони зросли на 38,7 млрд грн, або на 8,4 %, що у два рази бшьше, шж 2009-го). Аналопчна ситуащя щодо кредитування реального сектору економжи спос-терiгалась i 2011 року.
Трохи кращою була картина у сферi кредитування 2012 р., коли дина-мша кредитування реального сектору нацюнально! економiки iстотно зросла i вже на кшець серпня 2012-го становила 589,6 млрд грн. Досить вагомо зросли обсяги кредипв, наданих в швестицшну дiяльнiсть, широко швестувалось будiвництво житла i вже на кшець серпня 2012 року швестицшне забезпечен-ня житлово! нерухомостi сягло 34,4 млрд грн.
Зростання обсяпв кредитування реального сектору нацюнально! еко-номжи позитивно вплинуло на його показники. Так, випуск товарiв та послуг (у ринкових цшах) зрю у 1,5 раза 2011 р. ж^вняно з 2010-м, валовий внут-рiшнiй продукт на кiнець 2011 р. становив 1 747 967 млн грн, обсяг реалiзо-вано! промислово! продукци - 1 120 325 млн грн, що майже на 25 % бшьше, шж у кризовий 2009 р. Каштальш швестици 2011 р. досягли 259 932 млн грн i подолати досить стрямкий !хнш спад у кризовий перюд (рис.).
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Роки Рис. Обсяги валового внутрШнього продукту, продукци npoMucnoeocmi та стьського господарства, твестицш, роздрiбного товарообйу
(сформував автор на ocHoei [4, с. 40])
Висновок. Отже, розвиток банювського швестицшнога кредитування реального сектору нацюнально! економжи позитивно позначаеться на основ-них економ1чних показниках кра!ни. Зниження обсяпв кредитування у кризовий перюд спонукало i зниження таких показниюв, як валовий внутршнш продукт, обсяги реалiзовано! промислово! продукци та продукци сшьського господарства, а також обсяги роздрiбного товарооб^.
Л1тература
1. Бербека B.C. Напрями розвитку малого тдприемництва в регюш / B.C. Бербека // Со-щально-економ1чш дослщження в перехiдний пер1од. Мале та середне бантавництво в умовах становлення ринково! системи в Укра!н1 : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во 1н-ту РД НАН Укра!ни. - 2004. - Вип. 6 (L). - С. 448-457.
2. Бербека В.С. Особливостi розвитку малих пщприемств региону та !х iнвестування / В.С. Бербека // Региональна економжа : наук.-практ. журнал. - Львiв : Вид-во 1н-ту РД НАН Укра!ни, 2003. - № 2. - С. 201-208.
3. Бюлетень Нацюнального банку Укра1ни: щомiсячне анаштично-статистичне видання.
- 2012. - № 10. - С. 107.
4. Бюлетень Нацюнального банку Укра1ни: щомюячне аналггично-статистичне видання.
- 2011. - № 2. - С. 107.
5. Долшнш М. Пщприемництво в Укра!ш: проблеми становлення та розвитку / М. До-лiшнiй, М. Козорiз, В. Мжловда, А. Даниленко. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1997. - 358 с.
6. Инвестиции : учебн. пособ. / под ред. д-ра экон. наук, проф. В.А. Слепцова. - М. : Изд-во "Юристъ", 2002. - 480 с.
7. Кондрашова М.В. Концепщя регулювання швестицшного середовища / М.В. Кондра-шова // 1нвестици: практика та досвiд. - 2007. - № 15. - С. 3-7.
8. Копилюк О.1. 1нвестицшна дiяльнiсть банкiв Укра1ни на рiвнi регiонiв / О.1. Копилюк // Формування ринкових вiдносин в Укра1ш. - 2007. - № 3. - С. 79-83.
9. Любунь О.С. Стратепя планування банкiвськими установами довгострокового кредитування промисловосп / О.С. Любунь // Формування ринкових вщносин в Украшг - 2009.
- № 2. - С. 18-22.
10. Моделювання процеав швестування капiталу : монографiя / О.Г. Харiчкiн,
A.М. Харченко. - Черкаси : Вид-ць Ю.А. Чабаненко, 2009. - 192 с.
11. Омельяненко О.А. Шляхи прискорення швестування укра!нсько! економ^ / О.А. Омельяненко // Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2002. - Вип. 19. - С. 58.
12. Послання Президента Укра1ни до Верховно! Ради "Свропейський вибiр. Концепту-альш засади стратеги економiчного i сощального розвитку Укра!ни на 2002-2011 роки". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
13. Пшик Б.1. Фiнансовi швестици бангав : навч. поабн. / Б.1. Пшик, О.М. Сарахман, Н.П. Дребот / за ред. канд. екон. наук, доц. Б.1. Пшика. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2008. - 194 с.
14. Пятницька Г. Роль малого пщприемництва в процес розбудови нацюнально! еко-номжи та пщходи до розв'язання основно! суперечносп його розвитку / Г. Пятницька // Еко-номiст : наук. журнал. - 2004. - № 9. - С. 38-41.
15. Федоренко В.Г. Мiжнародне економiчне сшвроб^ництво в швестицшнш сферi /
B.Г. Федоренко, О.Л. Остапчук, Ю.Б. Пшчук // 1нвестицн: практика та досвщ. - 2004. - № 17.
- С. 10-13.
Парфенюк Е.И. Развитие банковского инвестиционного кредитования реального сектора национальной экономики в послекризисный период
Раскрыты сущность и особенности инвестиционной деятельности отечественных банковских учреждений и их инвестиционного кредитования реального сектора национальной экономики. Проведен анализ динамики вложений банков в инвестиционные активы в послекризисный период. На основании проработанного материала предложены меры по совершенствованию и развитию инвестиционных услуг в сфере инвестиционного кредитования.
Ключевые слова: банковское инвестиционное кредитование, инвестиции, реальный сектор, национальная экономика, кризисный и послекризисный периоды.
Parfeniuk E.I. Development of the Investment lending by the bank of the real sector of the National Economy in postcrisis period
The essence and characteristics of the investment activities of domestic banks and investment lending to the real sector of the national economy. The analysis of the dynamics of investment banks in investment assets in the post crisis period. Based on the processed material proposed measures for improvement and development investment services in the field of investment lending.
Keywords: banks and investment lending, investment, real sector, national economy, crisis and post-crisis period.
