CC BY
15
4. АМКУ рекомендуе супермаркетам знизити цiни на молокопродукти. Вiд 15. 11. 2010. / Новини Полтавщини. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.poltavanewscom.ua/ news/economics/amku-rekomenduye supermarke tam -zniziti-cini-na-molokoprodukti.aspx.
5. Середня закупiвельна цiна на молоко в кра!нах СС / MILKUA. 1нформацшно-анаш-тичний портал про молоко i молочне скотарство. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.milkua.info/index. php? action=eu&id=127.
6. Хто встановлюе правила гри на молочному ринку? / Волинь. Незалежна громадсько -полiтична газета. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.volyn.com.ua/? rub=2& ar-ticle=0&arch=433.
7. Скопенко Н.С. Сучасний стан та тенденци розвитку молочно! галузi Укра1ни / Н.С. Скопенко, А.О. Бовкун. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ipdo.kiev.ua/index. php?option=com_content&view =article &id=259.
8. Лозовик Д.Б. Сучасний стан та перспективи розвитку молочного ринку Укра!ни / Д.Б. Лозовик // Ефективна економжа : електронне наукове фахове видання. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.nayka.com.ua/index.php? operation=1&iid=588.
Карачына Н.П., Филатова Л.С. Исследование несовершенной конкуренции на рынке молочной промышленности
Проведено исследование рынка молочной промышленности в условиях несовершенной конкуренции. В ходе анализа было выявлено, что рынок молочной промышленности на данном этапе развития относится к рыночной структуре несовершенной конкуренции - олигополии.
Ключевые слова: молочная промышленность, несовершенная конкуренция.
Karachyna N.P., Filatova L.S. Research of the imperfect competition on the market of milk industry
In this article, research of dairy industry market in conditions of imperfect competition is conducted. During the analysis it was found that the market of milk industry at this stage of development, refers to the market structure of imperfect competition - oligopoly. Keywords: dairy, imperfect competition.
УДК336.71 Здобувач Р.П. Качур1 -Львыська комерцшна академш
Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ БАНК1ВСЬКИХ УСТАНОВ ЯК ОСНОВА АКТИВ1ЗАЩ1 ШВЕСТИЩЙНИХ ПРОЦЕС1В
ОбГрунтовано особливост формування фшансових ресурав та !х використання для активiзацil швестицшних процешв у нацюнальнш економщ. Розглянуто структуру активiв втизняно! бангавсько! системи та динамжу швестицш в основний ка-штал за джерелами швестування.
Ключовг слова: фiнансовi ресурси, активiзацiя швестицшних процешв, нащ-ональна економжа, структура активiв, бангавська система, швестици, основний каш-тал, кредити, суб'екти пiдприeмництва.
Вступ. Важливою складовою банювських ресуршв е фшансов1 ресурси, а саме: залишки кошпв на поточних рахунках суб'екпв тдприемництва, оргашзацш та установ, ф1зичних ошб, а також депозитш вкладення укра!нсь-ких громадян.
Банювсью фшансов1 ресурси - це грошов1 кошти, що е у розпоряджен-ш банювсько! установи. Виходячи 1з цього визначення, можна стверджувати, що до фшансових ресуршв належать ус грошов1 фонди, а також та частина грошових кошпв, яку використовуе банювська установа для швестицшних щ-
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Слейко, д-р екон. наук
лей. Основними складовими фшансових ресурсiв банювсько! установи, на вщтну вiд пiдприeмницьких структур, е позиченi кошти, тобто залучеш кош-ти, якi становлять майже 90 % вщ загального обсягу капiталу банку.
Отже, питання формування та проблема залучення коштiв у банювсь-ку систему е дуже важливою i актуальною та мае загальнодержавне значення. Зважаючи на це, в умовах сьогодення у сусmльствi закономiрно утвер-джуеться розумiння того, що основну роль у фшансуванш активних операцiй вiдiграють такi джерела грошових ресурсiв, як депозитнi ресурси банюв. Це потенцiйно важливе швестицшне джерело для банювсько! системи.
Банювсью фiнансовi ресурси - це основа основ дiяльностi будь-яко1 банювсько! установи, оскшьки процеси формування фiнансових ресуршв i надання позик перебувають у досить тюному взаемозв'язку. А тому розумш-ня економiчного змiсту фшансових ресурив банку, значення проблем, пов'язаних iз 1х ефективним формуванням та доцшьним використанням, е надзвичайно важливим, особливо для укра1нських банкiвських установ.
Важливо зазначити, що нашим вичизняним банкам надзвичайно важ-ко вирiшувати проблеми щодо каmталiзацп свого банку зокрема, та кашталь зацп вше! банювсько! системи, тому що юнуе низка iстотних проблем у цих питаннях, а саме:
• впчизняна банкшська система досить молода [ на сьогодт ще не мае гстот-ного та значного досввду;
• нацюнальна економжа перебувае у стадп трансформацп;
• полпична ситуащя в кра!ш постшно змшюеться;
• нацюнальна економжа розвиваеться досить повшьними темпами [ гстотно за-лежна в1д шших кра!н;
• 1мпорт ютотно перевищуе експорт;
• украшсью громадяни проявляють низький ршень платоспроможносп, хоча володтать досить значними ресурсами, зокрема й валютними ресурсами.
В умовах командно-адмшстративно! системи перед банювськими ус-тановами не iснувало проблеми щодо формування сво!х ресурсiв, все вщбу-валося централiзовано, а тому не було необхвдносл дослiджувати цю тему, яка на сьогодш е дуже важливою та актуальною, оскшьки для ефективного функцюнування банку потрiбнi значш обсяги фiнансових ресурсiв.
Актуальнють дослщжувано! проблеми полягае ще й у тому, що од-шею з головних функцiй банювсько! системи е рацюнальний розподiл фшан-сових ресуршв, якi акумулюються шляхом залучення тимчасово вшьних кош-тiв та спрямування !х у кредитно-iнвестицiйний процес. Проте без достатньо! ресурсно! бази банювсью установи не мають можливосп у вщповщних обся-гах реалiзовувати потужнi iнвестицiйнi проекти, але й здшснювати кредиту-вання поточних потреб фiзичних та юридичних осiб. Необхщною умовою до-сягнення банкiвською системою визначених цшей е залучення ютотних ре-сурсiв, зокрема депозитних, як у нацюнальнш, так i в шоземнш валютi.
Проблема формування фшансових ресуршв банкiв була i залишаеться актуальною на цей час i потребуе подальшого 1! вдосконалення, шляхом вирь шення низки неврегульованих питань, до яких передуим можна вщнести питання щодо змiцнення довiри населення як важливого iнструменту для тдви-
щення ролi вкладення грошових коштiв у вгтчизняну банювську систему, цим самим забезпечуючи 11 вiдповiдними фiнансовими ресурсами.
Важливо зазначити, що укра1нська економiчна наука, останшми роками, придiляe особливу увагу визначенню ролi заощаджень населення в еко-номiчномy розвитку нацюнального господарства i, зокрема, проблемi залу-чення цих заощаджень у банювську систему. Ця проблема вiдобразилась не тшьки у практицi, але й у наукових дослщженнях та багатьох публжащях вчених-економiстiв, таких як М.Д. Алексеенка, О.1. Барановського, З.Г. Вата-манюка, Н.В. Дорофеево1, В.М. Гееця, В.1. Слейка, Б.С. Кваснюка, О.М. Ко-валюка, В.С. Марцина, А.М. Мороза, С.М. Панчишина, С.М. Ромашва, М.1. Саврука, Т.С. Смовженко, Ф.М. Турка та ш.
Метою ще! роботи е: дослiдження теоретичних аспекпв i розроблен-ня практичних рекомендацш щодо формування банювськими установами фь нансових ресyрсiв i використання !х в iнвестицiйних цшях; аналiз тенденцш змiн у стрyктyрi формування банками ресурсно! бази та шляхи !х ефективно-го вкладення у розвиток нацюнально! економiки.
Виклад основного матер1алу. Основним в iнвестицiйномy процесi е формування фшансових ресуршв, вiд обсяпв яких залежить якiсть реалiзацil важливих i досить дорогих i вартюних iнвестицiйних проектiв, термiнiв впро-вадження та окупносп, а також досягнення оч^вано! ефективностi. Як пока-зуе вгтчизняний та зарyбiжний досвiд, навпъ великим iнвесторам - компаш-ям, тдприемствам, корпорацiям - не вистачае власних грошових кошпв для фшансування, як вже зазначалось вище, потужних i важливих у нацюнально-му аспектi проектiв, а тому таю швестори намагаються залучати для фшансування стратепчних i перспективних швестицшних проекпв зовнiшнi фшан-совi ресурси. З метою отримання максимального доходу швестор орiентyегься на власний каштал i стараеться залучати якомога бiльшi обсяги iнвестицiйних ресyрсiв iз традицшних i нетрадицiйних джерел фiнансyвання i вибудувати таку структуру залученого катталу, щоб досягти найменшого iнвестицiйного ризику. Зазвичай, вартiсть залученого капiталy коливаеться в межах процентних ставок, як дтоть на кредитному ринку.
Водночас, кредитори та фiнансовi посередники (швестицшш та стра-ховi компанп, недержавш пенсiйнi фонди, кредитнi спiлки тощо) прагнуть розмiстити сво! вiльнi кошти якомога дорожче, при цьому мати безперечну гарантiю 1х повернення i з вiдповiдним вiдсотком. Джерелами фшансування швестицшних проекпв, залежно вiд кон'юнктури iнвестицiйного ринку та 1х учасниюв, можуть бути як внyтрiшнi (власш кошти сyб'ектiв господарюван-ня), так i зовнiшнi (вiтчизнянi та шоземш) (рис. 1).
Найбiльш вагомими за обсягами е таю фiнансовi ресурси:
• внутршш: прибуток вiд операцшно! дiяльностi, амортизацiйнi вщрахування; акцiонерний каттал; пайовi внески юридичних та фiзичних оиб; виторг вiд продажу лжвщних активiв тощо;
• зовнiшнi:
а) вгтчизняш: довгостроковi банкiвськi кредити; кошти вщ приватизацп; вкладення у цшш папери; державнi субсидп; кошти небанювських уста-нов та iншi;
б) iнoзeмнi: пpямi iнoзeмнi iнвecтицiï; фiнaнcoвa допомога (гранти); кpeди-ти iнoзeмниx банюв та piзнoгo poдy фoндiв; позички мiжнapoдниx opra-нiзaцiй тощо.
Рис. 1. Джерелa фiнaнсувaння твестицш (склaв aemop Ha oснoвi aHmiiy ндукових пубмшцш [1, с. 46-63; S, с. 24-29; 9, с 122])
За даними Дepжкoмcтaтy У^аши, за paxyнoк влacниx кошпв тд-пpиeмcтв та opгaнiзaцiй iнвecтyeтьcя вiд 59,0 до 66,0 % вщ загального o6cm^ iнвecтицiй; близько 7,0 % - за paxyнoк кoштiв Дepжaвнoгo бюджeтy; бiльшe 4,0 % - за paxyнoк мicцeвиx бюджeтiв; i вщ 3,0 до 5,0 % - за paxyнoк кoштiв iнoзeмниx iнвecтopiв; близько 4,0 % - за paxyнoк кoштiв нaceлeння; близько 8,0 % кошпв - за paxyнoк iндивiдyaльнoгo житлового бyдiвництвa та бyдiв-ництва влacниx квapтиp; бiльшe 15,0 % - за paxyнoк кpeдитiв банков та iншиx позик; peштa, тpoxи бiльшe 3,0 % - за paxyнoк iншиx джepeл фiнaнcyвaння [10, c. 201] (табл. 1).
Табл. 1.1нвестици за джерелами фтансування у 2005-2009 рр. [10, с. 201]
Роки
Показник
2005
млн грн
%
2006
млн грн
%
2007
млн грн
%
2008
млн грн
%
2009
млн грн
%
Усього
111174
100,0
148972
100,0
222679
100,0
272074
100,0
192878
100,0
зокрема: кош^в держбюджету
6846
6,1
9605
6,5
15077
6,8
15403
5,7
8361
4,3
кош™ мюцевих бюджетсв
4685
4,2
6732
4,5
9370
4,2
12498
4,6
5914
3,1
власних коштш щдприемств га оргатзацц
66062
59,4
89136
59,8
130515
58,6
161277
59,3
127435
66,1
кошти банюв та шших позик
15625
14,1
21257
14,3
33904
15,2
42981
15,8
25587
13,3
коштш моземних мвесторш
5457
4,9
5094
3,4
7251
3,3
8087
3,0
8209
4,2
коштш населення на будв-ництво власних квартир
7019
4,7
9879
4,4
9495
3,4
4796
2,5
коштiв населення на шди-вiдуальне житлове будiв-ництво
3091
2,8
5110
3,4
8549
3,8
11589
4,3
5502
2,8
шших джерел фшансування
9408
5019
3,4
8134
3,7
10744
3,9
7074
3,7
Примака: До 2005 р. включно входило до складу шших джерел фшансування.
В умовах дефщиту державних швестицш 1 бюджетних кошпв впчизня-на банювська система вдаграе виршальну роль у фшансуванш загальнодер-жавних 1 регюнальних сощально-економ1чних програм у розвитку нацюналь-но! економ1ки, пщприемництва, особливо малого та середнього, впроваджен-ню нових та прогресивних технологш, високоефективного обладнання та ус-таткування 1 пщвищення конкурентоздатно! та експортоспроможно! продукцп.
Сьогодш економ1чне зростання в Украш значною м1рою залежить вщ ефективного та стабшьного функцюнування 1 розвитку банювських установ передуим вщ р1вня !х кап1тал1зацп, обсяпв здшснюваних активних операцш, кредитування реального сектора нацюнально! економжи. Значш фшансов1 ресурси, яю так необхщш для розвитку як окремих галузей в1тчизняно! еко-номжи, так 1 всього господарського комплексу кра!ни, може 1 повинна сфор-мувати банювська система. Так, за останш роки в1тчизняна банювська система залучала депозити вщ 134,8 млрд грн до майже 500,0 млрд грн (табл. 2).
Табл. 2. Депозити, залучеш депозитними корпорацiями у 2005-2011 рр., млн. грн
Показник Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011*
Усього 134754 185917 283875 359740 334953 416650 466042
зокрема: у нацюнальнш валкт 87769 115102 192297 201835 173091 239302 271140
в iноземнiи валютi 46985 70814 91577 157905 161862 177348 194902
Примака: *станом на кшець червня 2011 р.; Джерело: склав автор на основi [4, с. 106].
Варто зауважити, що до юнця 2007 р. обсяги залучених кошпв на де-позитш рахунки зростали в 1,53 раза, пор1вняно з 2006 р., а вже з 2008 р. по-чався спад, який був спричинений св1товою фшансово-економ1чною кризою. Проте вже у 2010 р. поступово вщновилася дов1ра до банювсько! системи та нацюнально! валюти, про що свщчить стабшьний прирют депозитних кошпв на рахунках у банках, насамперед у нацюнальнш валют [3, с. 22] (рис. 2).
У 2010 р. залишки кошпв, залучених вщ резиденпв, збiльшилися на 24,4 % - до 416,6 млрд грн (рис. 2). При цьому темпи приросту депозипв у нацюнальнш валют (38,3 %) iстотно перевищували темпи приросту депози-тiв в шоземнш валютi (9,6 %). За строками залучення найбiльше за рiк зросли депозити строком вщ 1 року до 2 роюв (на 46,3 млрд грн, зокрема в нащ-ональнш валютi - 24,0 млрд грн). Депозити на вимогу збшьшилися на 32,7 млрд грн, зокрема в нацюнальнш валют на 30,0 млрд грн. Прирют депозита зi строком залучення бiльше 2 роюв становив 4,6 млрд грн, iз них у нацюнальнш валют - 2,1 млрд грн, а в шоземнш - 2,5 млрд грн.
480 000
440 000 400 000 360 000 320 000 280 000 240 000 200 000 160 000 120 000 80 000 40 000 0
Рис. 2. Депозитнi вкладення у баншвську систему у 2010-2011 рр.
(склав автор на основi даних [4, с. 106]) Залишки за депозитами зi строком залучення до року скоротилися за-галом на 1,8 млрд грн виключно за рахунок зменшення 1х частки в шоземнш валют на 11, 9 млрд грн [3, с. 23-24]. СтабЫзащя ситуацп на валютному ринку та тдвищення економiчноl активносп у грудш 2009 р. сприяли у 2010 р. активiзацil активних операцш банювських установ. Варто зазначити, що у 2004-2005 рр. вггчизняна банювська система функцюнувала доволi ста-бiльно, про що свiдчать даш про темпи зростання обсягiв активiв (табл. 3), кредитного портфеля, залучених кошпв та капiталу.
Табл. 3. Динамжа та структура активiв баншвсько1 системи Украти
Показник Роки
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Активи 141497 223024 353086 619004 973332 1001626 1090248 118126
Темпи зростання % 34,07 57,6 58,3 75,3 57,2 2,9 8,9 8,35
Кредитний портфель 97197 156385 269688 485507 792354 747348 755030 792048
Темпи зростання % 32,35 60,89 72,45 80,0 63,2 -5,7 1,03 4,9
Залучеш кошти 115927 188427 297613 529818 806823 765127 804363 872003
Темпи зростання % 32,7 62,5 57,9 78,0 52,3 -5,2 5,1 8,4
Балансовий каштал 18421 25451 42566 69578 119263 445175 137725 147816
Темпи зростання % 43,0 38,2 67,3 63,5 71,4 3,4 19,6 7,3
Джерело: розрахував автор на основ! [5, с. 25, 6, с. 43; 7, с. 57].
Упродовж 2006-2008 рр. високими темпами зростали обсяги кредилв, наданих нефшансовим корпоращям, в швестицшну д1яльнють. Так, у 2007 р. вони зросли у 1,97 раза, пор1вняно з попередшм роком, 1 становили 32 587,0 млн грн, а у 2008 р. збшьшились бшьш шж у 2,0 рази, пор1вняно з 2007 р. 1 становили 66 263,0 млн грн. Щодо цих даних у 2008-2010 рр., то прирют кредипв за 2009 р. становив всього 4 523,0 млн грн, або 6,4 %, а у 2010 р. - всього 857,0 млн грн, або ж 1,2 %. На такий р1зкий спад обсяпв кре-дипв, наданих у швестицшну д1яльнють, ютотно вплинула свггова фшансо-во-економ1чна криза (рис. 3, 4).
90 000
80 000 70 000 60 000 50 000 40 000 30 000 20 000 10 000 0
103,3
77514
120 100 80 60 40 20 0
2011 (Попередт дат)
Рис. 3. Динамжа обс^в кредитiв, наданих сектору нефтансових корпораций в швестицшну дiяльнiсть та темпи зростання у 2006-2011 рр.
(розрахував автор на основi [4, с. 134])
млрд грн 600000
500000
400000 300000
200000 100000
0
ООО
о о
^^^ ^^ ^ ^^ ^ ^^^ ООО ОС ООО О О О ОО О ООО '—н .—н .—н "-н^
2 ^ " а о к ^ к о о « га и К « о ^
& е & &
^ -я те &
« чЗ ^ ¿3
[-¡3 Н ¡г
Рис. 4. Динамжа обс^в кредит1в, наданих сектору нефтансових корпорацш в швестицшну дiяльнiсть у 2009-2011 рр.
(склав автор на основi [2, с. 120; 4, с. 122; 3, с. 134]) Проте кредити, надаш сектору нефшансових корпорацш, залишились найбшьшою складовою у структур! кредитування 1 забезпечили основний прирют у 2010 р. Висхщна динамжа залишюв за кредитами цим позичальни-кам спостер1галася протягом майже всього 2010 р. 1 за пщсумками вони зросли на 38,7 млрд грн, або на 8,4 % (у 2009 р. - на 4,2 %). Насамперед така динамжа була зумовлена позитивними тенденщями розширення ресурсно! бази банюв, а також полшшенням фшансового стану окремих пщприемств. На кь нець грудня заборгованють за кредитами нефшансовим корпоращям станови-ла 500 961,0 млн грн (рис. 5).
600000 500000 400000 300000 200000 100000 0
70,3
62,3 * 462215 500961 443665 462215
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
543500 80
70
60
50
40
30
20
- 8 9 10
_ 0
2011
I-1 млн грн
темпи зростання %
Рис. 5. Кредиты, надат нефтансовим корпоращям у 2005-2011 рр.
(склав автор на основi [4, с. 132])
Основним джерелом збшьшення кредитування було нарощування кредита у нацюнальнш валют, заборгованють за якими зростала майже щомюя-ця i загалом за рж зросла на 39 022,0 млн грн, або на 14,4 %. Це ютотно по-лшшило структуру кредитiв за видами валют: частка кредита у нацюнальнш валют у загальному обсязi кредитування сектору нефшансових корпорацiй тдвищилася за рiк iз 58,8 до 62,1 % [3, с. 37]. Традицшно у структурi кредита за цiльовим використанням переважали кредити, наданi у поточну дiяль-шсть. Частка цих кредитiв у загальному обсязi залишкiв за кредитами, нада-ними сектору нефiнансових корпорацiй, унаслщок зменшення активiзацп кредитування швестицшно! дiяльностi, мала тенденцiю до зростання (за рж -2,1 %) [3, с. 38] (табл. 3).
Табл. 3. Кредиты, надаш нефтансовим корпоращям за цтьовим спрямуванням у 2006-2011 рр.
ч о и С Усього Зокрема
в поточну д1яльшсть на придбання, буд1в-ництво та реконструкцию нерухомосп в швестицшну д1яльшсть ¡з загально! суми шотечш кредити
усього частка вщ загального обсягу усього частка вщ загального обсягу усього частка вщ загального обсягу усього частка вщ загального обсягу
2006 160503 137516 85,7 6405 4,0 16582 10,3 10507 6,6
2007 260476 217271 83,4 10618 4,1 32587 12,9 49095 18,9
2008 443665 359140 81,0 18262 4,1 66263 14,9 79193 17,9
2009 462215 373759 80,9 17670 3,8 70786 15,3 75648 16,4
2010 500961 415706 83,0 13612 2,7 71643 14,3 74508 14,9
2011 543500 453522 83,4 12465 2,3 77514 14,3 118915 21,9
станом на кшець червня 2011 р.; Джерело: розраховано за даними [4, с. 135].
Як видно iз табл. 3, кредити, що надаються у поточну дiяльнiсть, ста-новлять понад 80,0 % вщ загального обсягу кредитiв i вони практично, з року в рж змiнюються вiд 80,9 до 85,7 %. Кредити в швестицшну дiяльнiсть про-тягом останнiх шести роюв становлять вiд 10,3 до 15,3 % вщ загального обсягу кредита. А шотечш кредити протягом 2006-2011 рр. мають досить значне коливання, залежносп вiд загально! суми кредитiв, особливо це спостершало-
ся у 2010 р. Це можна пояснити впливом свггово1 фiнансово-економiчноí кри-зи, девальващею нацюнально! валюти та тим, що 0CH0BHi обсяги iпотечних кредипв були виданi у iноземнiй валюта i спричинили iстотне зростання об-сягiв проблемних кредита, яю, починаючи з 2008 до 2010 р. становили вщ 1,31 до 11,4 % у кредитному портфель
Висновки. На основi проведеного дослщження можна зробити таю висновки:
• впчизнянш банювськш систем необидно постшно нарощувати власний каттал;
• з боку наглядових органiв Нацiонального банку потрiбно iстотно полiпшити контроль за дiяльнiстю банкiвських установ, особливо у сферi надання шо-течних кредипв;
• з боку держави необхщно придшяти бiльше уваги каттатзацп банкiвських установ i в разi невиконання цього параметра проводити 1х злиття або ж приеднання до фшансово стабшьних банкiв.
Л1тература
1. Бондар М.1. 1нвестицшна д1яльн1сть: методика та оргашзащя обл1ку i контролю : мо-нограф1я / М.1. Бондар. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 256 с.
2. Бюлетень Нацюнального банку Укра1ни. Щомюячне аналггично-статистичне видання Нацюнального банку Укра1ни. - № 2/2010(203). - 198 с.
3. Бюлетень Нацюнального банку Укра1ни. Щомюячне аналггично-статистичне видання Нацюнального банку Укра1ни. - № 2/2011(215). - 199 с.
4. Бюлетень Нацюнального банку Укра1ни. Щомюячне аналггачно-статистичне видання Нацюнального банку Укра1ни. - № 8/2011 (221). - 213 с.
5. Вюник Нацюнального банку Укра1ни. - № 2, лютий 2008. - С. 25.
6. Вюник Нацюнального банку Укра1ни. - № 2, лютий 2010. - С. 43.
7. Вюник Нацюнального банку Укра1ни. - № 8, серпень 2011. - С. 57.
8. Сф1менко Н.А. Формування швестицшного потенщалу на тдприемствах машинобу-д1вного комплексу / Н.А. Сф1менко // Финансовые рынки и ценные бумаги. - 2007. - № 12. -С. 24-29.
9. Загороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Т-во "Знання", КОО; Льв1в : Вид-во Льв1в. банк. ш-ту НБУ. - 566 с.
10. Статистичний щор1чник Укра1ни за 2009 рж // Держком. статистики Укра1ни / за ред. О.Г. Осауленка / вщпов. за вип. Н.П. Павленко. - К. : Державне тдприемство 'Тнформацшно-анаштичне агентство", 2010. - 567 с.
Качур Р.П. Финансовые ресурсы банковских учреждений как основа активизации инвестиционных процессов
Обоснованы особенности формирования финансовых ресурсов и их использование для активизации инвестиционных процессов в национальной экономике. Раскрыта структура активов отечественной банковской системы и динамика инвестиций в основной капитал по источникам инвестирования.
Ключевые слова: финансовые ресурсы, активизация инвестиционных процессов, национальная экономика, структура активов, банковская система, инвестиции, основной капитал, кредиты, субъекты предпринимательства.
Kachur R.P. Financial resources foundation investment processes in the national economy
Substantiates the peculiarities of financial resources and their use for investment processes in the national economy. The structure of assets of the national banking system and the dynamics of investment in fixed capital by sources of investment.
Keywords: financial resources, investment processes, the national economy, the structure of assets, banking, investments, fixed assets, loans, business.
