CC BY
15
• рацюнальтше використовувати кошти социального страхування через уникнен-ня дублювання страховими фондами функцш, пов'язаних i3 формуванням стра-хових кошт1в, що спрямовуються на утримання адмiнiстративного апарату;
• забезпечити повну прозорiсть фiнансових поток1в для суб'екпв системи сощ-ального страхування;
• бшьшою мiрою переорiентувати функци та структури фондiв соцiального страхування на роботу i3 застрахованими особами, на профшактичт заходи;
• ввести загальнообов'язкове державне сощальне медичне страхування без збшьшення навантаження на фонд оплати пращ.
• 1з запровадженням законопроекту:
• зберк^аеться побудована в нашiй краш система социального страхування: страховий принцип фшансування видатюв на сощальну сферу, вщокремлен-ня кошт!в державного бюджету та бюджету сощального страхування, управ-лiння фондами на паритетних засадах;
• залишаються всi наявнi страховi фонди iз збереженням всiх основних 1хтх функцiй: керiвництва та управлшня окремими видами соцiального страхування, акумулящя страхових внеск1в, контроль за використанням кошт!в, за-безпечення фшансування виплат за сощальним страхуванням;
• забезпечиться единий порядок планування дохвдно! частини бюджетiв фон-дiв, зменшиться навантаження на роботодавця, пов'язане з адмшструванням сплати страхових внесюв.
Лггература
1. Журнали "Сощальне страхування". - К. : ТОВ "Кка-принт"; 2008 № 9-12.
2. Законопроект "Про систему збору та облшу единого сощального внеску на загальнообов'язкове державне сощальне страхування" № 2691 вщ 07.12.2006 р. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.liga/kiev/ua._
УДК 336.76 Здобувач А.М. Бутов; здобувач I. €. Колодш;
здобувач Г.€. Шпаргало - Львiвська КА
СТАНОВЛЕННЯ ГРОШОВИХ СИСТЕМ В УМОВАХ РИНКОВИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й
Розглянуто теоретичш та практичш аспекти формування та регулювання гро-шових систем у взаемозв'язку з трансформацiйними процесами тд час переходу вiд адмiнiстративно-командних до ринкових економш.
Competitor A.M. Bytov; competitor I.Ye. Kolodiy; competitor G.Ye. Shpargalo - L'viv commercial academy
Formation of monetary systems under market economy transition
Theoretical and practical aspects of monetary system formation and specifics instruments and method of monetary regulation in conditions of transition from planning economy toward market economy are considered.
Вступ. Пщ час трансформацп економ1чно1 системи краши Балти, СНД, Центрально: та Схщно1 Свропи, а також Китай постали перед проблемою створення тако1 грошово-кредитно1 системи, яка б вщповщала вимогам часу, сприяла ринковим перетворенням та економ1чному зростанню, забезпе-чувала б прискорення залучення нацюнальних економж у свггове господар-
ство. Проблеми формування грошових систем та !хне регулювання в умовах ринкових трансформацш дослiджено в працях низки укра!нських вчених Б.П. Адамика, О.С. Любунь, 1.О. Лютого, А.М. Мороза, М.Ф. Пуховкшо!, М.1. Савлука [1-4]. Проте не вс питання розглянуто з достатньою повнотою, зокрема щодо ув'язки формування грошових систем i трансформацп економь ки й запровадження ринкових механiзмiв.
Постановка завдання. У зв'язку з цим завдання цього дослщження полягае у розкриттi взаемозв'язюв мiж формуванням нацiональних грошових систем й тактикою i стратегiею ринкових перетворень, зокрема у проведенш взаемопов'язано! ощнки успiшностi проведених реформ та ефективност формування нацiональних грошових систем i !хнього грошово-кредитного регулювання. З щею метою розглянемо також загальш стратеги реформ та мюце i роль у них грошових реформ й грошово-кредитно! полiтики.
Виклад основного матерiалу. Перехiдний характер економжи зумов-люе поеднання елементiв, як е наслiдком багаторiчного панування адмшю-тративно-командно! системи та складових ринково! економiки. Це впливае на специфшу грошово! системи в перехiднiй економщ, адже 1и властивi як риси неринково! грошово! системи з наголосом на адмшютративних методах грошового регулювання, так i становлення та посилення ролi елементiв ринково! грошово! системи, що характеризуеться передусiм економiчними методами впливу на грошовий ринок.
Визначення завдань перетворень у межах нащонально! грошово! системи грунтуеться на аналiзi трансформацшних процешв загалом, адже грошо-ва система охоплюе всi економiчнi вiдносини, пов'язаш з рухом грошей у рiз-них сферах економiки та з уЫма формами грошових розрахункiв. yd складо-вi тако! системи щшьно взаемопов,язанi та перебувають пiд впливом багатьох чинниюв: матерiальних, шституцшних, господарських, сощальних тощо. Тому усшх розвитку грошових систем визначають радикальшстю та ефектив-нiстю перетворень у вщносинах власностi та управлiння, щновому регулю-ваннi та структурнш перебудовь Внаслiдок спiльностi соцiально-економiч-них умов i завдань реформування особливий штерес становить досвiд ринкових перетворень у Росй, крашах Схщно! Свропи та кра!нах - колишнiх рес-публiках Югославп. Економiсти вiдзначають очевидш розбiжностi як в еко-номiчних результатах, досягнутих рiзними кра!нами з перехщною економь кою, так i в глибинi перетворень i темпах, якими вони вщбуваються.
Виникають дискусй щодо критерив оцiнки успiшностi трансформацшних процесiв. Найпоширешшими показниками результативност реформ е динамiка валового нащонального продукту (валового внутрiшнього продукту) та реальних доходiв населення. При цьому треба враховувати, що показ-ник ВНП (ВВП) суто грошовий, тому не може слугувати досконалим крите-рiем перетворень у реальному секторi економiки, адже найскладшшою та найважлившою сучасною проблемою реформування бшьшосп перехiдних економiк е структурна перебудова i технологiчне оновлення. Розглядаючи динамжу темпiв зростання (спаду) виробництва ВВП в 90-х роках ХХ ст., економюти, зазвичай, виокремлюють кшька груп перехщних систем. До пер-
шо1 групи належать краши, для яких на початковому еташ трансформаци бу-ла характерна "макроекономiчна яма", тобто ютотне (кризове) зниження об-сягiв виробництва в 1990-1992 рр. з наступним рiзким уповшьненням спаду та виходом в 1993-1994 рр. (в Польшд 1992 р.) на траекторш зростання. Сюди входять Польша, Чехiя, Словешя, Словаччина, Хорватiя, Угорщина, а також краши, вихщ яких з кризи був повшьшший - Болгарiя, Румушя, Албанiя, Литва, Латвiя, Вiрменiя. Для друго1 групи краш на першому етапi реформування був характерний неперервний нерiвномiрно уповiльнений спад, що мав певш особливостi в кожнш краïнi. До цiеï групи належать РоЫя, Бiлорусь, Украша, Югославiя, Грузiя, Вiрменiя, Азербайджан. Особливе мiсце посща-ють краïни з неперервним швидким зростанням: Китай, В'етнам - так звана третя група краш iз трансформацiйною економiкою.
З iншого боку, для пояснення динамжи нацiонального продукту спос-терiгають за розгортанням шфляцшних процесiв, оскiльки стабiлiзацiя грошового ринку вважають одним iз найважливших критерiïв успiшностi еко-номiчних перетворень. На пiдставi цього можна виокремити кшька груп кра-ïh. Для першоï групи характерне помiрне рiвномiрне зростання цiн. Це Чехiя, Словешя, Угорщина. У Китш пiдвишення рiвня цiн наприкiнцi 90-х рокiв ХХ ст. змшилося дефляцiею. Для другоï групи властивий рiзкий одноразовий ви-бух цiн з подальшим уповшьненням темшв iнфляцiï. Це передусiм Словешя, Югославiя, Македонiя, Хорватiя. Третя група характеризуеться постшним зростанням iнфляцiï на першому еташ реформ. Це ri держави, в яких спалах-нули вiйськовi конфлiкти (Вiрменiя, Грузiя, Азербайджан). Для четверто1' групи краш характерний шфляцшний "горб" - Латвiя, Естошя, Литва, а також Болгарiя. До цiеï групи можна вщнести також Росiю i Украшу, але ампль туда цiнових коливань тут була значно бшьша, а боротьба з шфлящею -менш усшшна.
Припинення iнфляцiï е одним iз найбiльших досягнень стабiлiзацiï по-лггики в Украïнi. I це мае сенс, оскшьки на початку 90-х роюв ХХ ст. Украшу сшткала гiперiнфляцiя, що загрожувала економiцi повним розвалом, втратою будь-яких економiчних стимулiв. Водночас у багатьох крашах нагромадже-ний позитивний досвiд економiчного зростання за умов високо1' iнфляцiï. Прикладом е Бразилiя 90-х рокiв ХХ ст., де 1994 р. за темпу зростання спо-живчих щн у 27 разiв (2668,5 %), ВВП зрiс на 5,7 % [5, с. 211]. Упродовж багатьох роюв високими темпами шфляци супроводжуеться досить швидке економiчне зростання в Туреччиш. Зокрема, 1997 р. шдекс споживчих цiн (1СЦ) у цш краïнi зрiс на 99,1 %, а реальний ВВП - на 8,3 % [6, с. 41-42].
Економiчна практика свщчить, що можлива й шша ситуацiя, коли вщ-сутнiсть iнфляцiï не гарантуе економiчного зростання. Свiдчення цьому -розвиток подш у таких високорозвинених крашах, як Япошя, Швецiя, Швейцарiя. Так, в Японп 1998 р. характеризувався приростом 1СЦ лише на 0,6 %, а 1999 р. - зниженням на 0,3 %. Тому реальний ВНП 1998 р. скоротив-ся на 2,5 %, а 1999 р. зрю лише на 0,2 % [6, с. 41-42]. Усе це дае шдстави для висновку про неоднозначшсть зв'язку мiж зростанням щн в економщ та можливостями ïï розвитку.
На наш погляд, заслуговуе на увагу анашз позитивних результат ре-формування залежно вiд обрано! стратеги трансформаций адже частина краш з перехiдною економшою обрала шлях "шоково! терапи", орiентованоl на швидкi радикальнi змiни у вЫх сферах (лiберальну стратегiю), а деяк краши пiшли шляхом поступових перетворень. Результати реформування слугують дослщникам пiдставою для висновку про вщсутшсть однозначного зв'язку мiж обраною стратепею та успiхами в реформуваннi. Тому наголошують на потребi адекватного врахування сощальних та економiчних передумов реформування шд час вибору шляхiв трансформаци. Практика свiдчить, що краши, як достатньо враховують цi передумови та нацiональнi особливостi, а також проводять послiдовнi реформи, досягли ютотно вищих результатiв за меншо! лiбералiзацil порiвняно з крашами, що застосували "шокову терашю", але не-достатньо послщовно i за вiдсутностi потрiбних передумов. Зокрема, ради-кальну лiбералiзацiю в Роси бiльшiсть економiстiв вважають помилкою, що зумовила розквiт тшьово! економiки, корупци, шфляци та економiчноl кризи.
Вiдтодi керiвник Робочого центру економiчних реформ при урядi Ро-сшсько! Федераци В. Мау висловлюе думку, що термiн "шокова терашя" найчастiше вживають щодо невдалих спроб стабшзацй. "Стосовно цього шокова терашя в Росй справдi кепська, але кепська своею непослщовшстю та не-завершенiстю" [8, с. 5]. Тому В. Мау наголошуе, що докори з приводу хибнос-т подiбного курсу щодо тих краш, в яких сощальна стабiлiзацiя вщбувалася хоч i важко, але усшшно, не висловлюються (Естонiя, Литва, Латвiя, Польща). На думку вiце-президента Росшсько! академи наук А. Д. Некiпелова, диску-сiйним е питання про стушнь ринковостi росшсько! економiки. Адже про не-вiдповiднiсть И ринковим критерiям свiдчить низка деформацiй у господарсь-кiй системi: непередбачуванiсть реакци економши на типовi заходи економiч-но! полiтики, поширена донедавна натуралiзацiя господарських зв'язюв, пара-доксальнiсть наслiдкiв державних рестрикцш, що посилюють фiскальний де-фiцит, недостатнiсть реальних грошей, iншi аномали [8, с. 14-15].
Сучасну росшську економiку, на наш погляд, досить обгрунтовано ха-рактеризують як конгломерат економжи радянського типу з економжою пер-вiсного нагромадження [9, с. 42]. Виявами цього е деградащя вщтворюваль-но! структури, що виражаеться в неухильному зниженш частки наукомютко-го сектора за одночасного зростання сировинно-орiентованого сектору та в посиленш загрози повного руйнування виробничо! iнфраструктури в ключо-вих галузях народного господарства. Про це свiдчить також автономiзацiя банкiвського сектору, нерозвинешсть сфери послуг, деформацiя цiннiсних пропорцш у визначеннi складових капiталу та природних ресурЫв. Бiльшiсть економiстiв причини деформацй вбачають у неефективнiй приватизацй, фор-муваннi неращонально! системи корпоративного управлшня, допущеннi не-керованостi державного сектору. Створення умов для перетшання ресурЫв iз державного сектора в приватний спричинило втрату стимулiв до розширення виробництва на користь фшансових спекуляцш, розрив мiж реальним i гро-шовим сектором. "Чи варто дивуватися тому, що впродовж багатьох роюв вщсоткова ставка не стосувалася вiддачi вiд капiталу у виробничш сферi: а-
дже вона орiентувалася на "ефективнiсть" розтягування рашше створеного, а не на створення нового", - вважае А. Д. Некшелов [8, с. 15].
Розбалансовашсть на грошовому i товарному ринках, що виявилася у недостатност грошей для обслуговування боргових зобов'язань пiдприемств, розповсюдженш бартеру та натуралiзацiï господарського обйу, економiсти здебiльшого пояснюють рiзким скороченням реально1' грошово1' маси, що спос-терiгалося пiд час реформування. Причиною цього стало галопуюче випере-джувальне зростання цiн порiвняно зi збшьшенням номiнальноï грошово1' маси. Варто зазначити, що останш роки характеризуются iстотним припливом валюти на росшський грошовий ринок. Насамперед це пов'язано зi сприятли-вою кон'юнктурою на свггових сировинних ринках, зокрема на ринку нафти. Сума валютних резервiв Роси за 2000-2005 рр. становила 167 млрд дол. США, тодi як у крашах Центрально-Схiдноï Свропи вона досягла 39 млрд дол. США [10, с. 41]. Водночас попри збшьшення обсяпв валютних ресуршв лише менша 1'хня частина надходить у реальний грошовий обiг. Проблема полягае в тому, що переважну частину вшьних грошей вилучають на обслуговування держав-них структур для збшьшення резервiв банкiвськоï системи. Фшансова стабш-зацiя росiйськоï економiки стримуеться також нагромадженням великого запасу вшьних грошових активiв у системi комерцшних банкiв, що "нависають" над грошовим ринком. Проблема полягае у пошуку шляхiв пiдвишення ефек-тивност використання цих вiльних грошових запашв.
На наш погляд, за умов, коли найпривабливiшi активи вже мають сво-го власника, а ринок землi лише формуеться, вихiд варто шукати на шляху розширення грошово1' маси, що могла б шдтримати розвиток реального сектору економжи. У сучаснш лiтературi переважае думка про сприятливий ефект збшьшення грошово1' маси як для поточного виршення проблем еконо-мiки, так i на вщдалешшу перспективу.
На сьогодш фактично одностайною е позицiя теоретиюв i практикiв щодо потреби переорiентацiï на суто прагматичну стратегiю вщродження економiки за рахунок розвитку продуктивних сил. Тому увагу акцентують на потребi шституцшних змiн, адмiнiстративноï та полггично1" реформи, що стане основою ефективного макроекономiчного регулювання, виявлення та уз-годження суспiльних штереЫв, забезпечення довготермiнового зростання економiки на основi ïï оновлення, реалiзацiï шновацш. За даними експертiв, найбiльших успiхiв у ринковому реформуваннi серед 25 краш Центрально:' та Схщно1" Свропи i СНД досягли: Угорщина, Чехiя i Польща. Оцiнку здiйсню-вали iз врахуванням зростання ВНП та рiвня iнфляцiï, а також за темпами та усшшшстю приватизацй, залучення iноземного капiталу, станом платiжного балансу, лiбералiзацiею ринку капiталу, вiльним обмшним курсом i скасуван-ням обмежень у зовшшнш торгiвлi.
1стотну роль у становленш грошових систем багатьох краш з перехщ-ною економжою вiдiграло запровадження нацiональноï валюти. Це сто-суеться Росй (1992), БшоруЫ, Вiрменiï, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Туркменистану (1993); Азербайджану та Узбекистану (1994), Грузи i Таджикистану (1995), Украши (1996). Грошова реформа в цих крашах стала базою
для подальшо! реаизаци стабiлiзацiйних програм, адже внаслщок розвалу ад-мiнiстративно-командноï економiки грошова система опинилася теж у сташ глибоко1 кризи. Стратегiя i тактика реформування у грошовш сферi визнача-лися специфiкою соцiально-економiчних умов кожноï краïни.
В Украïнi грошова реформа проводилася у кшька етапiв. Розвал грошового ринку та нескоординовашсть грошовоï полiтики в межах СНД спону-кали до запровадження у 1992 р. купоно-карбованця як доповнювального (стосовно рублево1' грошово!" маси) грошового засобу. Купоно-карбованець, що виступав квазшрошима, не виконував жодно1' грошово1' функци. Го^вко-вий обiг у купонах повшстю вiдiрвався вiд безготiвкового, що вщбувався у рублях. Внаслiдок цього посилились процеси "втечГ грошей в Росда, розши-рення спекулятивного грошового обшу. На думку М.1. Савлука, купоно-кар-бованець взяв на себе левову частку фшансових негараздiв перехщного перь оду та виконав цим свою юторично-жертовну мiсiю [11, с. 177].
А. Гальчинський наголошуе на тому, що вихщ з рублево1' зони вщбу-вався неквалiфiковано, з багатьма помилками. Внаслщок цього РоЫя висуну-ла проти Украши сумшвний щодо державного боргу позов - 2,5 млрд дол., який було визнано. "Важко зрозумгги, як ми змогли вижити за тако1' сурогат-но1' грошово1' системи" [12, с. 9]. Зашзнення у грошовiй реформi порiвняно з iншими пострадянськими крашами пояснюють передуЫм недооцiнкою стра-тепчного значення повноцiнноï нацiональноï валюти для забезпечення кар-динальних перетворень в економiчнiй системi загалом. Незважаючи на роз-виток приватизаци, лiбералiзацiю цш i зовнiшнiх економiчних зв,язкiв, запровадження гривш не було забезпечене попередньою глибокою структурною перебудовою, оздоровленням бюджетно1' полiтики. Саме пряме емiсiйне об-слуговування фiскального дефiциту в 1993-1996 рр. спричинило, на думку багатьох економю^в, обвальне пiдвищення цш. Лише 1993 р. НБУ збшьшив емiсiю готiвки майже в 30 разiв [12, с. 9].
Вщсутшсть глибинного реформування в реальному секторi та у фшан-сових вщносинах зумовила дестабiлiзацiю гривнi та ïï iстотну девальвацiю в 1998 та 1999 рр. При цьому украшська нащональна валюта витримала потуж-ний удар регюнально1' фiнансовоï кризи 1998 р. Втримати вiдносну стабшь-шсть гривнi 1997 р. та з шчня по серпень 1998 р. вдавалося завдяки цшеспря-мованiй полчищ монетарно1' влади у взаемоди з украшським урядом i внасль док залучення iноземних короткотермiнових позичок. Прискорене впрова-дження слiдом за РоЫею "вiльного" ринку, необгрунтована лiбералiзацiя цш, не пiдкрiплена структурною перебудовою та демонополiзацiею, замiна рубля псевдогрошима у виглядi купона зумовили рiзке падшня виробництва, що супроводжувалося сплеском гшершфляци. Наслiдком недостатньо продума-ного реформування, що вщповщало iнтересам лише певних корумпованих соцiально-економiчних груп, стало руйнування виробничого потенщалу та зубожiння переважно1' частини украшського народу.
Загалом тривала i глибока економiчна криза украшсько1' економiки, що припинилася 2000 р., мала системний, структурний характер. Потенщал ще1' кризи був нагромаджений десятилтями господарювання за умов адмь
нiстративно-командноï економжи. Але затяжний характер спаду в украшсь-кiй економiцi, що була одшею з найрозвиненiших i ресурсозабезпечених структурних ланок народногосподарського комплексу СРСР, значною мiрою зумовлювався вщсутшстю чiткоï всебiчноï стратеги реформування.
Як i в Роси, в Укра1ш одшею з найгострших стала проблема тшзаци економiки. Перевищення припустимих меж т1шзаци унеможливлюе об'ектив-ний облiк товарних i грошових потоюв, 1хне ефективне регулювання. Крiм цього, активiзацiя тшьового сектору спотворюе рух капiталу, розподш дохо-дiв, кримiналiзуе суспiльство, посилюе сощальну напруженiсть. За таких умов ютотно ускладнюються реформацiйнi процеси, зокрема формування здоровоï сучасноï грошовоï системи, ефективноï монетарноï полiтики.
Виявом тiньовоï економiки е пiдвишений попит на го^вку поза банками, а також використання неофщшних готiвкових розрахунюв для обслуговування дiлових операцш та вирiшення органiзацiйних проблем. Останшм часом завдяки зусиллям украшського уряду та монетарноï влади, спрямова-ним на посилення контролю за рухом кош^в, стушнь тiнiзацiï дещо знизив-ся. Водночас висловлюють протилежну думку, що впродовж останшх двох роюв спостерiгають приховану тенденцiю до зростання рiвня тiнiзацiï еконо-мiки. Хоча з'явились ознаки економiчного зростання, бартер поступаеться мюцем цивiлiзованим грошовим розрахункам i змщнюеться податкова база, але можливостi та стимули до здшснення тiньових дiлових операцiй i отри-мання тiньових доходiв залишаються великими.
Висновки. Без послщовного цiлеспрямованого курсу на валютно-фь нансову та кредитну стабшзащю, неможливо забезпечити потрiбнi умови для усшху трансформацiйних процесiв i стшкого економiчного зростання. З шшого боку, iснуе нагальнiсть повороту до глибоких i структурних перетворень, прискорення шновацшних процеЫв у вЫх сферах виробництва. Без цього зусилля, спрямоваш на стабiлiзацiю грошового ринку, будуть марними. Крiм цього, зменшити рiвень тонiзацiï економiки можна лише за умови дшсного реформування реального сектору, шдкршленого iнституцiйними змiнами. Врешт^ пiдтримка стабiльностi украïнськоï нацiональноï валюти гривш на фонi дорожчання росшського газу i в умовах попршення кон'юн-ктури й загострення конкуренци на свiтових ринках в уже найближчому майбутньому вимагае яюсних перетворень у вшх сферах вiтчизняноï економь ки. Темою подальших дослiджень може бути узагальнення позитивного дос-вщу тих кра1н iз перехiдною економшою, якi досягли помiтних успiхiв у фь нансовiй стабiлiзацiï та створенш ефективноï грошовоï системи в процесах ринковоï трансформацй.
Л1тература
1. Любунь О.С. Нащональний банк Украши: основт функцл, грошово-кредитна пол1-тика, регулювання банкiвськоï д1яльност1 : навч. поабник / О.С. Любунь, 1.В. 1ванець, Б.П. Адамик / за ред. О.С. Любуня. - 2-е вид. [перероб. i доп.]. - К. : Ушверситет економши та права "Крок", 2005. - 512 с.
2. Лютий 1.О. Грошово-кредитна пол1тика в умовах перех1дно1 економ1ки : монограф1я / I.O. Лютий. - К. : Вид-во "Атка", 2000. - 240 с.
3. Матв1енко П.В. Розвиток грошово-кредитних вiдносин у трансформацшнш економь щ Укра1'ни / П.В. MaTBieHm - К. : Вид-во "Наук. думка", 2004. - 256 с.
4. Грош1 та кредит / М.1. Савлук, А.М. Мороз, 1.М. Лазепко, М.Ф. Пуховкша та iH. / за заг. ред. М.1. Савлука. - 4-те вид. [переробл. i доп.]. - К. : Вид. центр КНЕУ, 2006. - 742 с.
5. Трансформащя "модно''" економжи Укра1'ни. 1деолопя. Протирiччя. Перспективи. - К. : Вид-во "Логос", 1999. - С. 211-214.
6. Дроб'язко А. Розрахунок моделi адекватносп приросту монетарно'1 маси темпам ш-фляцп i реального ВВП / А. Дроб'язко // Банювська справа. - 2001. - № 6. - С. 41-42.
7. Мау В. Российские экономические реформы глазами западных критиков // Вопросы экономики. - 1999. - № 7. - С. 5-6.
8. Некипелов А. Российский кризис и рационализация экономической стратеги // Российский экономический журнал. - 1999. - № 1. - С. 3-15.
9. Львов Д.С. Экономика развития. - М. : Изд-во "Экзамен", 2002. - С. 42.
10. Turner Ph. Foreing exchange reserve accumulation in emerging markets: what are the domestic ampications // BIS Quarterly Review. - 2006. - Sept. - С. 41.
11. Грош1 та кредит / за ред. М.1. Савлука. - К. : Вид. центр КНЕУ, 2001. - 599 с.
12. Гальчинський А. Стабшзащя гривш: проблеми та перспективи / А. Гальчинський // Вюник НБУ. - 2002. - № 7. - С. 9-13.
УДК 631.15 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук; acnip. О.Р. Жидяк -
Львiвcький НУ ветеринарноймедицини та бютехнологш M. С.З. Тжицького
ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У РИНКОВИХ УМОВАХ
Розглянуто розвиток фермерських господарств, яю вже стали одшею з визна-них i рiвноправних форм господарювання на селi на основi приватно!' власносп. Са-ме вони е найбшьш пристосоваш до ринкових вщносин, оскшьки в них найповшше реалiзуються штереси виробника, забезпечуючи при цьому потреби споживача.
Ключов1 слова: фермерське господарство, кооперативи, форми господарювання, виробництво.
Prof. S.V. Vasil'chak; post-graduate O.R. Zhidyak - Lviv national university veterinary medicine and biotechnologies the name of S.Z. Gzhitskogo
Forming and prospects of farmer economies development
in market conditions
Development of farmer economies which already became one of the acknowledged and equal in rights forms of manage on a village on the basis of peculiar is considered in the article. Exactly they are most adjusted to the market relations, as interests of producer will be realized completer in all in them, providing a consumer need here.
Keywords: farmer economy, cooperative stores, forms of manage, production.
Вступ. Економша аграрного сектора Украши протягом останшх роюв характеризуеться шдвищенням дшово! активности змщненням фшансово! i плат1жно1 дисциплши, багатоукладшстю, р1зними формами господарювання. Ринков1 перетворення в економщ Украши зумовили формування багатоук-ладно!' системи господарювання в аграрному сектор^ де поряд з державними, приватними, орендними шдприемствами, господарськими товариствами, ви-робничими кооперативами отримали розвиток фермерськ господарства. 1х розглядають не як альтернативу великим виробництвам, а як об'ективно пот-р1бне 1'хне доповнення, що дасть змогу бшьш повно розкрити i використати
