CC BY
49
[Legal Act of Belarus]. http://www.pravo.by/WEBNPA/text. asp?RN=hk0900071
The International Handbook of Corporation and Personal Taxes: Lexis Nexisuk, 2003.
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/5205-17
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/826_648
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/360_689
"Perelik priorytetnykh haluzei ekonomiky" [The list of priority economic sectors]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-p/paran7#n7
УДК 336
1НФРАСТРУКТУРА Ф1НАНСОВОГО РИНКУ УКРА1НИ: ПОНЯТТЯ, ФУНКЦН
ТА ЕВОЛЮЦ1Я СТАТУСУ
© 2014 ЧУНИЦЬКА I. I.
УДК 336
Чуницька I. I. 1нфраструктура фiнансового ринку УкраТни: поняття, функцИ та еволюцiя статусу
Досл/джено теоретичн/ засади iнфраструктурного забезпечення розвитку ф/нансового ринку Украни. Розглянуто тдходи до базового поняття «/нфраструктура», що лежить в основi формування поняття <инфраструктура ф/нансового ринку». Виявлено, що сп/льним для вах концепцй розум/ння сутностi та зм/сту iнфраструктури ринку е и об'ективна природа, внутршня узгоджен/сть структурних складник/в, що визначають и роль у забезпеченн умов для функц/онування ринкового механ/зму. Структура та елементи iнфраструктури специф/чних вид/в ринку, зокрема ф/нансового, не можуть суперечити загальному статусу iнфраструктури, хоча на конкретних ринках вони мають свою будову та змст, що зу-мовленi, в/дпов/дно, змстом взаемозв'язк/в суб'ект'в iоб'ект'в такого ринкузурахуванням реал'ш сучасностi. З'ясованiособливостiвпливу iнфраструктури на розвиток ф/нансового ринку. Об(рунтовуеться необх/дн/сть повншого в/дображення еволюцйних зм/н щодо ролi iнфраструктури ф/нансового ринку та використання и потенц/алу для виршення проблем, що виникають у процесах його функц/онування i розвитку. Кпючов'1 слова: ф/нансовий ринок, iнфраструктура, iнфраструктура ф/нансового ринку, нфраструктурне забезпечення, функцн, структурно-елементна побудова. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Чуницька 1рина iBaHiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нансових ринк/в, Нац/ональний ун/верситет державноi подат-ковоi служби Украни (вул. Карла Маркса, 31, м. 1рпнь, Кшвська обл., 08201, Украна) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
УДК 336
Чуницкая И. И. Инфраструктура финансового рынка Украины: понятие, функции и эволюция статуса
Исследованы теоретические основы инфраструктурного обеспечения развития финансового рынка Украины. Рассмотрены подходы к базовому понятию «инфраструктура», которое лежит в основе формирования понятия «инфраструктура финансового рынка». Выявлено, что общим для всех концепций понимания сущности и содержания инфраструктуры рынка является ее объективная природа, внутренняя согласованность структурных составляющих, определяющих ее роль в обеспечении условий для функционирования рыночного механизма. Структура и элементы инфраструктуры специфических видов рынка, в частности финансового, не могут противоречить общему статусу инфраструктуры, хотя на конкретных рынках они имеют свою структуру и содержание, обусловленные, соответственно, содержанием взаимосвязей субъектов и объектов такого рынка с учетом реалий современности. Определены особенности влияния инфраструктуры на развитие финансового рынка. Обосновывается необходимость более полного отражения эволюционных изменений относительно роли инфраструктуры финансового рынка и использования ее потенциала для решения проблем, возникающих в процессах его функционирования и развития. Ключевые слова: финансовый рынок, инфраструктура, инфраструктура финансового рынка, инфраструктурное обеспечение, функции, структурно-элементное построение. Табл.: 1. Библ.: 15.
Чуницкая Ирина Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансовых рынков, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ир-пень, Киевская обл., 08201, Украина) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
UDC 336
Chunytska 1.1. The Infrastructure of the Financial Market of Ukraine: the Concept, Function and Evolution of the Status
The theoretical bases of infrastructural provision of the development of the financial market of Ukraine were examined. The approaches to the basic notion of "infrastructure", which is the basis of the formation of the concept of "financial market infrastructure", were considered. It was revealed that the common understanding of the concepts of the nature and content of the market infrastructure is its objective nature, the internal consistency of the structural components defining its role in providing the conditions for the functioning of the market mechanism. The structure and infrastructure elements of specific types of markets, particularly financial, cannot contradict the general status of infrastructure, although in specific markets, they have their own structure and content due to, respectively, the content of relationships of the subjects and objects of such a market, taking into account the realities of present day. Particular influence of the infrastructure on the development of the financial market was found. The need of better reflection of the evolutionary changes in the role of the financial market infrastructure and the use of its potential for solving problems arising in the process of its operation and development were grounded.
Key words: financial market, infrastructure, financial market infrastructure, infrastructure provision, function, structural-element construction. Tabl.: 1. Bibl.: 15.
Chunytska Iryna I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Financial Markets, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl., 08201, Ukraine) E-mail: ichunitskaya@mail.ru
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 9 '2014
www.business-inform.net
Розвиток економГчно! науки чiтко доводить, що
системне забезпечення сукупного результату на
практищ неможливо реалiзувати без формування розвинено'1 iнфраструктури, яка забезпечуватиме нор-мальне функцiонування ринкових вiдносин. З шшого боку, не менш фундаментальним е положення про те, що реалiзацiя такого завдання неможлива без формування дГево! системи управлiння цiею шфраструктурою, зважа-ючи, що остання являе собою динамiчну систему, функ-цИ i завдання яко'1 безперервно змГнюються вiдповiдно до тенденцiй розвитку та поведшки основних свiтових i нацiональних суб'ектiв ринку. Втрата узгодженост цих теоретичних узагальнень з економiчними реалiями при-зводить до накопичення складнощiв у процесах науко-вого шзнання й аналiзу процесiв економiчного розвитку, а значить, i нездатност вирiшувати як внутрiшнi завдання, так i в1дпов1дати на зовнГшш виклики i загрози.
Дотримання подГбно! узгодженостi е актуальним також i для процесiв розвитку фiнансового ринку. Сьо-годнi цей ринок характеризуеться значним рiвнем фраг-ментарностi, нерiвномiрною та нестабГльною динамГ-кою окремих його складових, що в шдсумку призводить до недостатнього позитивного впливу на економiку. Це диктуе потребу накопичення яюсних елементiв в еволю-цГ! фiнансового ринку, що неможливо без вГдповГдного, насамперед, теоретично сформованого шфраструктур-ного забезпечення даних процейв. Мае вiдбутися синх-ронiзацiя реальних процесiв розвитку iнфраструктури фiнансового ринку з теоретичним шдгрунтям та ство-рення на цiй основi продуктивно! шфраструктурно! мо-делi, здатно'1 забезпечити усунення кнуючих розривiв мiж векторами розвитку фшансового ринку та нацю-нально'1 економiки в цГлому.
1нфраструктурне забезпечення розвитку фшансо-вого ринку як один iз результативних елементГв такого розвитку належить до ряду найвагомших iнструментiв, якi впливають на соцiально-економiчнi процеси, забез-печуючи мобшзацш фiнансових ресурсiв та !х концен-трацiю в економiцi держави, а тому постшно перебувае в центрi уваги дослiджень провiдних вiтчизняних i зару-бiжних науковцiв. Серед них П. Беленький, О. Васильев, У. Грудзевич, О. 1ваницька, О. 1ншаков, Р. Йохимсон, Д. Кларк, Ю. Коваленко, В. Корнеев, А. Маршалл, В. Ми-хальський, Д. Рей, 6. Симошс, М. Скринько, В. Соболев, С. Сонько, Ж. Штолер, Ф. Федько та багато шших.
Ускладнення ринкових вiдносин у сучасному свiтi викликали об'ективне зростання ролi шфраструктурно! складово'1 у поведiнцi та результатах дшльносп свiтових i нацюнальних суб'ектiв ринку. Без перебГльшення можна стверджувати, що шфраструктура стала найбГльш значи-мим феноменом сучасного свГтового господарства.
Щодо финансового ринку Укра!ни, який фактично перебувае на початкових етапах розвитку фГнансових iнструментiв, особливо похГдних, i взагалi штеграцн у свГтовий фГнансовий простiр, то проблематика инфраструктурного забезпечення особливо потребуе яюсних змГн. Вiдсутнiсть у деяких випадках вiдповiдного инфраструктурного забезпечення, фрагментарне, вузькоспещ-алiзоване регулювання використання фiнансових шстру-ментiв актуалiзують теоретичну i практичну значимiсть
концептуально-теоретичного осмислення можливостг отримання синергетичного ефекту за умов ефективносй шфраструктурно! складово! фшансового ринку.
На жаль, слд констатувати, що до цього часу не досягнуто едност щодо визначення змктовних характеристик, принцишв i, що особливо важливо, мкця та значення шфраструктури у змiцненнi як фшансового ринку та його окремих сегменпв, так i фшансово! системи i держави в цГлому. Разом з тим, саме статус шфраструктури великою мiрою визначае здатшсть фшансового ринку формувати значш каштали та вирiшувати сучаснi загальнодержавш завдання. Проте значна увага придГляеться переважно проблемам ефективностi за-стосування шфраструктурного iнструментарiю власне у сферi фiнансового ринку, залишаючи поза увагою мож-ливостi впливу фiнансового ринку через такий шстру-ментарiй на економжу, досягнення основоположних щ-лей сощально-економГчно! системи. До того ж, практично Ггноруеться часовий вимiр такого впливу, що може мати як тактичний (оперативний), так i догостроковий характер. Оптимiзацiя стратеги та тактики управлшня iнфраструктурним потенцiалом е необхГдною переду-мовою макрофiнансового регулювання та вГдповГдае соцiально-економiчним прiоритетам розвитку кра!ни.
Цi фактори обумовлюють необхГдшсть перегляду та актуалГзацГ! найбГльш поширених концепцiй формування та цГльово! спрямованостi iнфраструктури фшан-сового ринку для шдвищення 'й ефективностi та при-йняття рацiональних управлiнських ршень.
У зв'язку з цим метою дано! стати е узагальнення кнуючих в науцi пiдходiв до визнвчення поняття «шфраструктура» та пошук особливостей теоретично! побу-дови та конкретних заходiв для досягнення стимулюю-чого/стримуючого впливу iнфраструктури фiнансового ринку на т процеси, що вГдбуваються на ньому на осно-вi визначення iмперативiв економiчно! доцiльностi, об-грунтованостi та виваженостi.
Аля досягнення поставлено! мети методолоично важливо здшснити, насамперед, аналiз iснуючих уявлень та !х еволюцiю щодо сутностi i змiсту я «iнфраструктура» з тим, щоб сформувати теоретичну основу ГндентифГкаци елементГв шфраструк-тури фшансового ринку та виявити роль останньо! у вирiшеннi проблем функцiонування та розвитку цього ринку. На важливкть такого шдходу може вказувати й позицш авторiв, якi зазначають, що «...незважаючи на семидесятилiтню iсторiю використання поняття «инфраструктура» в економщ, i на сьогоднiшнiй день, як у в^чизнянш, так i у свГтовш економiчнiй науцi, на жаль, не кнуе едино! точки зору стосовно сутносй, змiсту та ролi дано! категорГ! як складово! економки». При цьому правомiрно наголошуеться на об'ективному ха-рактерi виникнення шфраструктури як специфГчного породження певно! соцiально-економiчноl системи та певного рГвня розвитку господарства, а !! завданням визначено компенсацш витрат роз'еднання виробни-цтва, зв'язок мГж собою результатiв процесу розподГлу працi г структуроутворення [15, с. 7]. Поряд ш вказГв-кою на об'ективний характер шфраструктури особливо
продуктивним виглядае й висновок про те, що «..лнф-раструктура активна, володiе позитивним характером ди на розмщення i функцiонування промисловостi i в гущавиш всього виступае в ролi творчого i перетворю-ючого чинника для економжи» [15, с. 13 - 14]. I хоча щ основоположш твердження щодо створення супутнього вищеназваним процесам механiзму «iнфраструктура» сформован стосовно iнфраструктури товарного ринку, ïx методологiчна цiннiсть не може викликати сумнiвiв i для iншиx видiв ринку.
На загальний характер призначення шфраструк-тури звертае увагу й Ю. Блоxiн, зазначаючи, що, на вц-мiну вiд основного виробництва, функцюнування шф-раструктури створюе загальш умови для його iснування, i вона повинна забезпечувати не просто ефектившсть процесу виробництва, а ефективне протжання процесу суспкьного вiдтворення у сферi матерiального виробництва [3]. Тобто, шфраструктура як складова частина економжи представляе собою сукупнiсть суб'екпв гос-подарювання i специфiчниx господарських об'ектiв, дь яльнiсть яких полягае у створенш загальних умов для ефективного протжання процесу суспкьного вцтво-рення та нормально'1 життедiяльностi людини шляхом вироблення специфiчного товару - послуг.
Шдбиваючи певний пiдсумок, можна констату-вати, що iнфраструктура розглядаеться не просто як супутнш мехашзм певним процесам, що вiдбуваються в соцiально-економiчному середовищi, але i як складова економжи. Це мае важливе методолопчне значення, осккьки дозволяе розглядати шфраструктуру як окре-мий об'ект дослцження, якому властивi самостшний рух, а також творчий, перетворюючий характер.
За загальним подходом шфраструктура (в1д лат.
infra - пiд i structura - будова) - це комплекс вза-
емопов'язаних обслуговуючих структур, що ста-новлять i/чи забезпечують основу для розв'язання певно'1 проблеми (завдання). Зокрема, ринкову шфраструктуру розглядають як «...сукупнiсть органш та шститутш, що органiзацiйно й матерiально забезпечують основнi рин-ковi процеси взаемний пошук один одного продавцями i покупцями, рух товару, обмш товарiв на грошi, а також господарсько-економiчну i фшансову дiяльнiсть ринко-вих структур» [4, с. 16].
Хоча при визначенш ринково'1 шфраструктури, по-рiвняно з виробничою, природньо змшюеться ïï суб'ект-ний склад: замкть суб'ектiв господарювання та специ-фiчниx господарських об'ектiв з'являеться сукупшсть органiв та iнститутiв, проте спкьним залишаеться ïï за-безпечувальне призначення, а також те, що ïï продуктом виступае послуга. При цьому, як зазначае О. 1ваницька, визначаючи шфраструктуру як концептуальне поняття, для не'1 характерною е неможливкть чпго визначити ïï початок i кшець, просторове чи часове обмеження, вона зрощуеться з основними елементами, яю станов-лять сферу ïï впливу, входить у технолопчний процес, що обслуговуе i, таким чином, стае оргашчною части-ною i системи, i процесу [9]. Тобто, за даного шдходу шдкреслюеться органiчнiсть шфраструктури стосовно розумшня меж ïï призначення як щодо окремих сфер i
секторiв, так i загальнодержавного рiвня. Це розширюе й перелiк чинниюв, якi здатнi впливати на ефектившсть системи, процесу тощо, доповнюючи його таким як «шфраструктура».
Повертаючись до кнуючих визначень поняття «iнфраструктура», сл1д в1дзначити, що в лггерату-рi iснуe рiзноманiття визначень поняття «шфраструктура», у яких 1х автори намагаються вiднайти та вь добразити особливо важливi для пояснення його сутносп або специфки риси. Так, на думку В. Орешина, поняття «шфраструктура» мае три рiвнi визначень [11, с. 8], а саме: на рiвнi сутнот - це сфера застосування пращ, яка за-безпечуе оби продукци в народному господарствц на ма-крорiвнi - це сукупшсть галузей, якi виконують функцп транспортування, зберiгання i реалшацц продукци; i на мiкрорiвнi - це матерiальнi об'екти, якi створюють умови для нормалшацц процесу суспкьного виробництва.
З метою повншого виявлення сутностi поняття «iнфраструктура», поряд iз рiзними 1х визначеннями, наведемо й перелж тих функцiй, якi витжають iз даних визначень (табл. 1).
З приводу наведеного в данш таблиц слiд кон-статувати, що крш центифкаци iнфраструктури як мехашзму, комплексу, складово'1 економiки, вона розглядаеться також i як система, i як сукупнiсть певних складових, перелiк яких вiдрiзняеться залежно в1д виду iнфраструктури, а також авторсько'1 позици. Безвцнос-но до обгрунтованост використання понять «система» або «сукупшсть», зважаючи на близкiсть у даному кон-текстi обох термiнiв, адже одне iз визначень системи -це сукупшсть яких-небудь елементiв, одиниць, частин, об'еднуваних за спкьною ознакою, призначенням [10], увагу звертае втрата в наведеному перелжу визначень шфраструктури (за виключенням одного) ключово-го слова «структура». На нашу думку, за такого шдхо-ду дещо упускаеться взаемозв'язок складових частин цкого (будови), що, власне, i розкривае змкт термiна «структура». Бо саме базова концепцш цiлiсностi системно об'еднуе складовi структури, надаючи можливiсть отримання синергетичного ефекту i для шфраструктур-но'1 дiяльностi, i для шдвищення "й позитивного впливу на визначеш процеси.
Зважаючи на викладене, для адекватного вцобра-ження сутностi поняття «шфраструктура» важливо ак-центувати увагу на 11 структурно-елементнiй побудовi, а здшснюючи перелк таких елементш, зважати, що вони е взаемопов'язаними структурними складниками шфра-структури, що, власне, i перетворюе останню в систему та актуалiзуе тi потенцiйнi можливост та обмеження, якi пов'язанi iз системою. Зокрема, тут важливо зважати, що шфраструкту^ як складно оргашзованш системi не сл1д нав'язувати шляхи подальшого розвитку. «Важливiше зрозумiти, як сприяти власним тенденцшм "1х еволюци, i виводити системи на траекторп, адекватнi "1х внутрш-нiй структурЬ При цьому iснують можливостi скорочува-ти шлях розвитку системи, якщо резонансно правильно збуджувати в «нелшшному» середовищi структури, яю близькi до аттракторiв еволюци» [12, с. 279], а «...при визначенш меж шфраструктури i вичленовуванш 11 iз систе-
Таблиця 1
OKpeMi визначення поняття «шфраструктура»та ii функцй
Автор(-и), джерело Визначення Функщя
Васильев О. В. Методолопя i практика iнфраструктурного забезпечення функцюнування i розвитку регюшв Укра'ши : монографiя. - XapKiB : ХНАМГ, 2007. - С. 23, [4] 1нфраструктура - це система функцюнальних елеменпв i вщносин, що забезпечують реалiзацiю iндивiдуальних i колективних iнтересiв групи економiчних суб'вк™ Обслуговуюча, забезпечувальна
Гринберг Р. Постсоюзное экономическое пространство: коллизии и сценарии развития// Российский экономический журнал. - 1996. -№ 10. - С. 53 - 60, [6] 1нфраструктура - це сукупнiсть елеменпв, якi забезпечують безперебiйне функцiонування взавмозв'язш об'£ктiв i суб'£ктiв со^ально-економiчно''' системи Забезпечувальна
Государственное регулирование рыночной экономики : учебник / Под общ. ред. проф. В. И. Кушли-на. - М. : Изд-во РАГС, 2002. - С. 647, [7] Ринкова iнфраструктура - це сукупшсть шстру-ментiв, форм, метс^в i процесiв, що забезпечують загальн умови нормального функцiонування ринково''' економки Забезпечувальна
Базилевич В. Д. Страховий ринок Укра'ни. - К. : Т-во «Знання Укра'ши», КОО, 1998. - С. 73 - 75, [1] 1нфраструктура ринку - це система вза£мопов'я-заних спецiалiзованих органiзацiй, що можуть обслуговувати потоки послуг, грошей, цшних паперiв, робочо''' сили, шформацп Обслуговуюча
Гальчинський А. С. Основи економiчноl' теорп. -К. : Вищ. шк., 1995. - С. 138, [5] 1нфраструктура ринку - це система пщпри£мств та органiзацiй, якi забезпечують рух товарiв, послуг, грошей, цшних паперiв, робочо' сили Забезпечувальна
Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К. : Итем. ЛТД - СП «АДЕФ-Украина», 1996. -С. 205 - 206, [2] 1нфраструктура фшансового ринку - це комплекс закладiв i пiдпри£мств, якi обслуговують безпосереднiх його учасникiв з метою пщвищення ефективностi здiйснюваних ними операцш Обслуговуюча
Васильев О. В. Методолопя i практика шфраструктурного забезпечення функцюнування i розвитку регюшв УкраТни : монографiя. - Харш : ХНАМГ, 2007. - С. 216, [4] 1нфраструктура фiнансового ринку - це сукупнкть iнститутiв i органiзацiй, науково-методичних i кад-рових елементiв, що забезпечу£ безперервну, про-зору й надшну основу функцiонування фiнансового ринку в його динамiчному розвитку, а також оргаызу£ перемiщення й розподт потокiв капiталiв мiж секторами, суб'£ктами й об'£ктами ринку Забезпечувальна, регулююча
Грудзевич У. Я. Перспективи розвитку регюнально''' шфраструктури фшансового ринку // Со^ально-економiчнi дошдження в перехщний перюд. Економiчнi проблеми розвитку виробництва регюну (Щорiчник наукових праць). / Редкол.: вщповщальний редактор академк НАН Укра'ши М. 1. Долшнш. - Львiв : НАН Укра'ши. 1нститут регюнальних дошджень. - 2001. - Випуск XXXI, [8] Регiональна шфраструктура фшансового ринку -це сукупшсть фшансових механiзмiв i структур, як регулюють рух потокiв на фшансовому ринку i забезпечують його нормальне функцюнування Забезпечувальна, регулююча
ми суспкьного виробництва неприпустимо розглядати 1нфраструктуру як арифметичну суму галузей, як1 обслу-говують економ1ку» [15].
Таким чином, в1дштовхуючись в1д цих визна-чень, кнують п1дстави для певного уточнення загального поняття «1нфраструктура» як основи з'ясування сутност1 поняття «1нфраструктура фшан-сового ринку» та !х сп1вв1дношення. У цьому питанш перш за все сл1д звернутися до функц1й шфраструктури. 1х визначення мае принципове значення, зважаючи, що саме за допомогою функц1й можна повн1ше розкрити сутшсть того чи 1ншого поняття. Проанал1зувавши р1з-н1 погляди науковц1в з цього приводу, можна зазначи-ти, що переважна !х бкьшкть вид1ляе забезпечувальну функц1ю 1нфраструктури, доповнючи И у деяких випад-ках обслуговуючою та регулюючою функц1ями. Тут сл1д, насамперед, визначитися з в1дм1нностями понять «об-
слуговувати» та «забезпечувати». У першому випадку, зг1дно з Новим тлумачним словником украшсько! мови, йдеться про виконання роботи, функцш, пов'язаних 1з задоволенням певних потреб, запийв, або про забез-печення роботи певних мехашзм1в [10, с. 421]. У другому випадку - про надання чи створення матер1альних засоб1в, гарантування чогось [10, с. 684]. Тобто, незва-жаючи на близьке змктовне наповнення цих термшв, м1ж ними 1снують в1дм1нност1, особливо з огляду на природу ринково! економжи, коли саме шфраструкту-ра становить И основу, забезпечуючи взаемодш м1ж 'й основними суб'ектами - продавцями 1 покупцями та в контекст1 фшансового ринку - результатом д1яльно-ст1 якого е послуга. Вважаемо, що шфраструктура мае, перш за все, забезпечувати в1дпов1дш умови для ефек-тивних процесу та д1яльност1 суб'ект1в загальних 1 специф1чних ринкових в1дносин, що природньо перед-бачае й виконання обслуговуючо! функцй. Обмеження
О
=п <
<
о
Ш
шфраструктури обслуговуючою функцieю перетворюе шфраструктуру в економщ в елемент посередництва, що не можна визнати обгрунтованим. Цкком справедливою видаеться позиц1я В. Соболева, який зазначае, що для розумшня iнфраструктури на сучасному етапi розвитку необх1дно брати до уваги не обслуговуючу, а 11 забезпечу-вальну роль у функцiонуваннi вае! економжи [13, с. 23]. Це стосуеться i тверджень про перетворення шфраструктури з обслуговуючо'1 галузi на провцну i навiть базис-ну, а також про те, що глобалiзацiя свито! економiки, iгнорування яко1 сьогоднi недопустиме, сприяе набут-тю iнфраструктурою якiсно нового статусу [14], розу-мiючи пiд останнiм певну сукупшсть (комплекс) рис 11 оргашзацшно! та функцюнально! побудови, реалiзацiя яких забезпечуе визначену цкьову спрямованiсть ще! iнфраструктури. У такому контекстi, на нашу думку, не потребуе додатково'1 аргументаци позицiя авторiв щодо виконання iнфраструктурою поряд 1з забезпечувальною також регулюючо'1 функци, що формуе можливост свь домого управлiння iнфраструктурою для 11 позитивного впливу на вирiшення внутршни проблем та сощально-економiчного розвитку в цкому.
Повертаючись до питання уточнення визначен-ня поняття ««шфраструктура» та використання його як ключового для визначення поняття «инфраструктура фiнансового ринку», видаеться за доцкьне звернутися до трактувань, сформульованих Р. Гринбергом i О. Васи-льевим, вшсши до них певнi доповнення, на яю зверта-лася увага вище. Грунтуючись на таких вимогах, можна зазначити, що Шфраструктура - це оргашчна й упоряд-кована едшсть взаемопов'язаних структурних складниюв, здатна забезпечити в реальнiй дшсност та в пер-спективi безперебшне функцiонування взаемозв'язкiв суб'ектiв i об'ектш соцiально-економiчноl системи та через виконання певних функцiй включатися в забезпе-чення суспкьного розвитку.
Обтяження визначення поняття «инфраструктура» перелiком складниюв i деталiзацiею '1х призначення, на нашу думку, входить у супереч-нiсть iз вимогами, що пред'являються власне до визна-чень. Структурно-елементна будова шфраструктури становить окремий напрямок наукового аналiзу, особливо зважаючи на 11 безпосередню залежнiсть вiд предмета дослiдження. Розумiючи, що будь-яке визначення повшстю не може вiдобразити сутшсть свого предмета, разом з тим воно повинне включати найголовнiше, що в^д^зняе його вiд iнших понять. Запропоноване уза-гальнене визначення шфрструктури е вихiдним, а в по-дальшому повинно конкретизуватися стосовно свого предмета, властивост якого i визначають суть i форми забезпечення. Звцси поняття «iнфраструктура фшансо-вого ринку» можна визначити як оргашчну й упорядко-вану еднiсть взаемопов'язаних структурних складниюв, здатну забезпечити в реальнш дшсност та в перспекти-вi безперебiйне функцiонування взаемозв'язкiв суб'ектiв i об'ектiв фiнансового ринку та через виконання певних функцш реалiзацiю його власних закономiрностей i по-зитивний вплив на соцiально-економiчну динамiку.
У даному визначенш iнфраструктура фiнансового ринку, як складова ринково'1 iнфраструктури, шдпоряд-кована загальним закономiрностям, виступае порiвняно самостiйною i особливою сферою, що мае свою специ-фiку, цш, а тому вiдрiзняеться власними структурно-елементною побудовою, формами i методами впливу, спрямованими на ефективне функцюнування ринково-го механiзму у фшансовш сферi.
ВИСНОВКИ
П1дсумовуючи, сл1д констатувати, що спкьним для вск концепцш розумiння сутностi i змiсту шфраструктури ринку е 11 об'ективна природа, внутрiшня узгодженiсть структурних складниюв, що визначають 11 роль у забезпеченнi умов для функцiонування ринкового мехашзму. Структура та елементи шфраструктури спе-цифiчних видiв ринку, зокрема фiнансового, не можуть суперечити загальному статусу iнфраструктури, хоча на конкретних ринках вони мають свою будову та змют, що зумовленi, вцповцно, змiстом взаемозв'язкiв суб'ектiв i об'ектш такого ринку з урахуванням реалш сучасностi.
Водночас, специфiчнi за своею природою вцноси-ни, що виникають у процей функцiонування ринкового мехашзму в окремих сегментах фiнансового ринку, не можуть розглядатися iзольовано, як мехашчна сукуп-нiсть, а потребують реалiзацil принципу системностi при виршенш методичних i практичних питань забезпечення функцюнування ринкового мехашзму у фшансовш сферi та його визначеного впливу на загальну соцiально-економiчну динамжу.
Така взаемна узгодженiсть з урахуванням ключо-вих iмперативiв розвитку фшансового ринку стане основою формування ново'1 якостi управлiння шфраструкту-рою фiнансового ринку з метою шдвищення ефектив-ностi його цкьово! спрямованостi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Базилевич В. Д. Страховий ринок Укра'ши / В. Д. Бази-левич. - К. : Т-во «Знання» Укра'ши, КОО, 1998. - С. 73 - 75.
2. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами / И. А. Бланк. - К. : Итем. ЛТД - СП «АДЕФ-Украина», 1996. -С. 205 - 206.
3. Блохин Ю. В. Производственная инфраструктура региона. Вопросы методологи / Ю. В. Блохин. - Кишинев : ШТИИН-ЦА, 1980. - 129 с.
4. Васильев О. В. Методолопя i практика шфраструктур-ного забезпечення функцюнування i розвитку репоыв Укра'ши : монографiя / О. В. Васильев. - Харш : ХНАМГ, 2007. - 341 с.
5. Гальчинський А. С. Основи економiчноl' теорп / А. С. Гальчинський. - К. : Вищ. шк., 1995. - С. 138.
6. Гринберг Р. Постсоюзное экономическое пространство: коллизии и сценарии развития / Р. Гринберг // Российский экономический журнал. - 1996. - № 10. - С. 53 - 60.
7. Государственное регулирование рыночной экономики : учебник / Под общ. ред. проф. В. И. Кушлина. - М. : Изд-во РАГС, 2002. - С. 647.
8. Грудзевич У. Я. Перспективи розвитку регюнально''' шфраструктури фшансового ринку / У. Я. Грудзевич // Соцн ально-економiчнi дослщження в перехщний перюд. Економiчнi проблеми розвитку виробництва регюну : щорiчник наукових праць / Редкол. : вщповщ. ред. академк НАН Укра'ши М. I. Долш-
нш. - Львiв : НАН Укра'ни ; 1нститут регiональних дошджень.-Випуск XXXI. - 2001.
9. 1ваницька О. М. Державне регулювання розвитку фн нансово''' iнфраструктури : монографiя / О. М. 1ваницька. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - 276 с.
10. Новий тлумачний словник укра'нсько'' мови. Т. 3. - К. : Видавництво «АКОН1Т», 2008. - С. 286.
11. Орешин B. П. Планирование производственной инфраструктуры: комплексный подход / В. П. Орешин. - Москва : Экономика, 1986. - С. 8.
12. Скотний П. В. Дискурс синергетики в тзнаны реалш фiнансово-економiчного буття / П. В. Скотний // Фiлософiя фн нансовоТ цивтзаци: людина у свт грошей : матерiали V Мiжна-родних фiлософсько-економiчних читань (28 - 29 травня 2012 р., 1ршнь). - Львiв, 2012. - С. 276 - 282.
13. Соболев В. М. Формирование рыночной инфраструктуры в переходной экономике индустриального типа: общие черты и особенности в Украине / В. М. Соболев. - Харьков : Бизнес Информ, 1999. - 304 с.
14. Сонько С. П. 1нфраструктура в умовах транзитивной' економки : монографiя / С. П. Сонько, М. М. Скринько. - Харш : Екограф, 2004. - 256 с.
15. Федько В. П. Инфраструктура товарного рынка / В. П. Федько, Н. Г. Федько. - Ростов н/Д: Фенкс, 2000 - 511 с. -(Серия «Учебники, учебные пособия»).
REFERENCES
Bazylevych, V. D. Strakhovyi rynok Ukrainy [Insurance market of Ukraine]. Kyiv: Znannia Ukrainy; KOO, 1998.
Blank, I. A. Strategiia i taktika upravleniia finansami [Strategy and tactics of financial management]. Kyiv: Item. LTD; ADEF-Ukrai-na, 1996.
Blokhin, Yu. V. Proizvodstvennaia infrastruktura regiona. Vo-prosy metodologii [Industrial infrastructure in the region. Methodological issues]. Kishinev: ShTIINTsA, 1980.
Fedko, V. P., and Fedko, N. H. Infrastruktura tovarnogo rynka [The infrastructure of the commodity market]. Rostov-na-Donu: Feniks, 2000.
Grinberg, R. "Postsoiuznoe ekonomicheskoe prostranstvo: kollizii i stsenarii razvitiia" [Postsoyuznoe economic space: conflict and development scenarios]. Rossiyskiy ekonomicheskiy zhurnal, no. 10 (1996): 53-60.
Gosudarstvennoe regulirovanie rynochnoy ekonomiki [State regulation of the market economy]. Moscow: RAGS, 2002.
Halchynskyi, A. S. Osnovy ekonomichnoi teorii [Basic economic theory]. Kyiv: Vyshcha shkola, 1995.
Hrudzevych, U. Ya. "Perspektyvy rozvytku rehionalnoi in-frastruktury finansovoho rynku" [Prospects of the financial market infrastructure]. Sotsialno-ekonomichni doslidzhennia v perekhidnyi period. Ekonomichniproblemy rozvytku vyrobnytstva rehionu, no. 31 (2001).
Ivanytska, O. M. Derzhavne rehuliuvannia rozvytku finansovoi infrastruktury [State regulation of the financial infrastructure]. Kyiv: NADU, 2005.
Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [New Dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv: AKONIT, 2008.
Oreshin, B. P. Planirovanie proizvodstvennoy infrastruktury: kompleksnyy podkhod [Planning production infrastructure: an integrated approach]. Moscow: Ekonomika, 1986.
Skotnyi, P. V. "Dyskurs synerhetyky v piznanni realii finanso-vo-ekonomichnoho buttia" [Discourse synergy in the knowledge of the realities of the financial and economic life]. Filosofiia finansovoi tsyvilizatsii: liudyna usvitihroshei. Lviv:, 2012.276-282.
Sobolev, V. M. Formirovanie rynochnoy infrastruktury v per-ekhodnoy ekonomike industrialnogo tipa: obshchie cherty i osoben-nosti vUkraine [Creation of market infrastructure in the transitional economy of industrial type: common and specific features in the Ukraine]. Kharkiv: Biznes Inform, 1999.
Sonko, S. P., and Skrynko, M. M. Infrastruktura v umovakh tranzytyvnoi ekonomiky [Infrastructure in terms of transitive economy]. Kharkiv: Ekohraf, 2004.
Vasyliev, O. V. Metodolohiia i praktyka infrastrukturnoho zabez-pechennia funktsionuvannia i rozvytku rehioniv Ukrainy [Methodology and Practice of infrastructure to operate and regional development in Ukraine]. Kharkiv: KhNAMH, 2007.
CL
LQ
О
m о
о
CL
О
=П <
<
о
ш
