CC BY
43
Г.В. Колесшкова
1НСТИТУЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ФШАНСОВО-ШВЕСТИЦШНО! 1НФРАСТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
У нишшшх кризових економiчних умовах для тдтримки функцiонування вiтчизняних пiдприeмств промисловостi регюну необхiдний новий механiзм залучення iнвесторiв. Питання вдоско-налення економiчного мехашзму створення i функцiонування реп-онально! фшансово-швестицшно! iнфраструктури вiдiграe найва-жливше значення для пiдвищення швестицшно! привабливост вiтчизняних пiдприeмств i територiй в умовах нестачi швестицш-них ресурав i фшансово! кризи.
Необхiднiсть дослщження питань, пов'язаних iз розвитком фшансово-швестицшно! iнфраструктури промислового регiону, обумовлюеться низькою активнiстю та ефективнiстю швестицш-них процешв. Основнi причини дано! проблеми: вiдсутнiсть ефек-тивних механiзмiв залучення швестицшних i фiнансових ресурсiв шдприемствами й органами мiсцевого самоврядування; недостатня участь регюнальних iнвестицiйних i фшансових iнститутiв в швес-туваннi економши; низький якiсний рiвень здiйснення швестицшних процешв у регiонах та ш. Iнституцiйне забезпечення розвитку фшансово-швестицшно! шфраструктури промислового регiону мае охоплювати повний iнвестицiйний iнновацiйний цикл, сприя-ючи розвитку кожно! з його ланок. Державна шдтримка швести-цшного розвитку мае фокусуватися на сприянш здiйсненню нау-кових дослiджень та розробок; створенш ефективно! системи трансферу технологш з метою !х комерцiалiзаци та налагодження промислового виробництва шновацшно! продукцп; здiйсненнi ор-гашзацшно! та фшансово! пiдтримки iнновацiйних шдприемств; створеннi ефективно! системи контролю за шновацшною дiяльнiс-тю та коригування шновацшно! полiтики.
Рiзним аспектам розвитку фшансово-швестицшно! шфраструктури регюну присвячено багато праць як вiтчизняних, так i
© Г.В. Колеснжова, 2013
зарубiжних учених. Зокрема, у працях О. Голево! [21] розгляда-ються питання розвитку фшансово-швестицшно! iнфраструктури. Проблемам розвитку шфраструктури старопромислових регiонiв присвячено пращ I. Хаджинова [25]. Питання розвитку регюналь-но! шновацшно! iнфраструктури та недолши И формування на ре-гiональному рiвнi розглядаються у працях О. Соколюк та А. Вдо-вiчена [26]. Проблемам формування швестицшно-фшансово! ш-фраструктури окремих галузей економши присвячено працi М. 1ванова [1]. Окремо авторами розглядаються питання швести-цшно! привабливостi регiонiв, зокрема К. Плешковим [22], Ю. Воробйовим [24].
У робот [20] у рамках розгляду бшьш широких проблем ча-стково придiляеться увага розгляду питань, пов'язаних зi стиму-люванням швестицшно! та шновацшно! дiяльностi, фшансово-регуляторним режимом стимулювання iнновацiйного тдприемни-цтва.
Однак багато аспекпв формування та розвитку фшансово-швестицшно! iнфраструктури не охоплеш науковими дослщжен-нями, що призводить до однобiчного висвiтлення та виршення проблем.
Питанням iнституцiйного забезпечення розвитку економши в цiлому присвячено низку дослщжень вiтчизняних i зарубiжних учених. Зокрема, дослщженню теоретичних питань шституцюна-лiзму присвяченi працi зарубiжних авторiв Д. Норта, Е. Фуруботна, Р. Рiхтера, Е. Остром, В. Каспера, Дж. Кемпбелла [3-7].
Росiйськi та втизняш вченi такi як Р. Нуреев [10], Т. Гайдай [8], I. Розма!нський [14], В. Дементьев [9], у сво!х працях багато уваги придшяють узагальненню наявних течiй в iнституцiйнiй теорп для створення едино! теоретично! бази iнституцiоналiзму.
Отриманi ними науковi, методолопчш та практичнi резуль-тати свщчать, що в дослiдженнях розглядалися рiзнi варiанти стра-тегiй розвитку регюнальних фiнансових, iнвестицiйних ринкiв, проблеми вдосконалення iнвестицiйного механiзму та швестицш-но! iнфраструктури, розвитку iнвестицiйно! привабливостi терито-рi!. Водночас питання, що стосуються iнституцiйного забезпечен-
ня розвитку фшансово-швестицшно! шфраструктури промислових регюшв, е не достатньо висвiтленими.
Метою дано! статп е виявлення пiдходiв до формування ф> нансово-iнвестицiйно! шфраструктури промислового регiону шляхом розробки шституцшного забезпечення та мiнiмiзацi! транс-закцiйних витрат.
1сторично склалося, що нормальне функцiонування будь-яко! ринково! системи, !! рiвновага i динамiчнi змiни залежать вiд дiяльностi ринкових шституив, якi виконують специфiчнi функци, таких як iнфраструктура ринково! економши, яка е обов'язковим елементом будь-яко! економiчно! системи. Тому iнфраструктуру можна розглядати як ключовий iнструмент для вщродження i зм> цнення промислового регюну особливо у кризових умовах.
Розвиток фшансово-швестицшно! шфраструктури - це без-перервний процес удосконалення взаемовщносин та взаемодi! мiж учасниками промислового регюну, який забезпечуе збалансований розвиток i прогрес економiки, i яюсне полiпшення соцiального р> вня регюну. 1нфраструктурний розвиток вiдiграе важливе значення в подоланнi кризи у промисловост регiону й економiцi в цшому.
Практика формування нових ринкових вщносин показуе, що головним чинником подальшого розвитку та пiдвищення ефектив-ност функцiонування фiнансово-iнвестицiйно! iнфраструктури промислового регюну е його шституцшне забезпечення. Головною метою е забезпечення конкурентоспроможност економши промислових регiонiв в умовах вщкритого ринку, а важливим шструмен-том !! досягнення е комплекс шституцшних i оргашзацшно-економiчних заходiв, що створюють умови для рацюнального ви-користання i подальшого нарощування промислового потенцiалу [1].
Провiдним стае визнання, що економiчний успiх залежатиме вщ наявностi базових iнститутiв - державних i приватних, форма-льних i неформальних, економiчних, соцiальних i пол^ичних. За-значимо, що поняття iнституцiалiзацiя досить широке i мiстить не лише оргашзацшш структури, а й таю складов^ як нормативна база та дiловi угоди, рiвень довiри в суспiльствi, неформальнi правила i соцiальнi норми. До них також належать звича!, звички, забо-
рони, характерш для традицшних суспiльств. До коло колективних iнституцiональних учасникiв входять державш установи, законо-давчi органи, пол^ичш партi!, союзи, групи за штересами, етнiчнi утворення, неурядовi оргашзаци, фiрми та компанi!. Зазначенi ви-ще iнститути залишаться неефективними, якщо вони не здатнi ре-гулювати правовiдносини, пов'язанi з основними джерелами доходу - землею, працею, кашталом, природними ресурсами. Таким чином, шститути (у рамках пiдходiв сучасно! економiчно! науки) -це головним чином правила, що регулюють економiчне, полiтичне i соцiальне життя сучасного суспiльства [2].
Сутнiсть понять «шститут», «шституцн», «шституцшне за-безпечення» розкриваеться у працях представникiв економiчно! школи - iнституцiоналiзм. Основоположником нового шституцю-налiзму вважають американського вченого, лауреата Нобелiвсько! премi! (1993) Д. Норта. Представники «нового» iнституцiоналiзму розрiзняють поняття iнститути та iнституцi!. Згiдно з шдходом Д. Норта, поняття «шституцн» охоплюе будь-якi види обмежень, створеш для спрямування людсько! взаемодi! у певному напрямь Призначення iнституцiй у суспiльствi полягае в тому, щоб змен-шити невизначенiсть через встановлення постiйно! структури людсько! взаемодi!. Формою ж прояву iнституцiй е шститути (ш-ший переклад - оргашзаци). 1нститут е суб'ектом iнституцiйного мехашзму. Як зазначае Д. Норт, « ... не iснуе iнших ршень, крiм використання iнституцiйних механiзмiв, щоб установити правила гри, i використання оргашзаци - щоб забезпечити дотримання цих правил» [3].
Одне з найбшьш повних визначень шституцш дано англш-ським ученим Е. Остром: "1нституцп" можуть бути визначенi як набори працюючих правил для визнання того, хто мае приймати ршення в певних сферах, яких спшьних правил слiд дотримувати-ся, яким процедурам необхщно слiдувати, яку шформащю слiд або не слщ продукувати, якi остаточнi наслiдки матимуть для iндивiдiв тi чи iншi !х дi!. ... Усi правила мютять приписи про те, що заборонено, що дозволено або як слщ дiяти. Працюючими правилами е реально дшч^ за якими юнуе контроль i примус до !х дотримання у разi, коли iндивiди роблять вибiр щодо сво!х дiй ... " [4].
Е. Фуруботн i Р. PixTep у свош працi "1нституци та економ> чна TeopiH. Вклад ново! шститущонально! теори" (1998) пiд шсти-тущями так само pозумiють Ha6ip формальних та неформальних правил, а також спонукальних зaxодiв до 1х дотримання [5].
В. Каспер, автор монографи мIнституцiйнa eкономiкa: соща-льний порядок i громадська полiтикaм (1999), зазначае: "1нститу-ци - правила взаемоди людей, якi по можливостi обмежують опор-тунiстичну i безладну iндивiдуaльну повeдiнку, таким чином, роб-лячи 11 бiльш передбачуваною i тим самим полегшуючи подiл правд i створення багатства". Тepмiни "шститущя" i "правило" вико-ристовуються в данш книзi як взaемозaмiннi [6].
Дж. Кемпбелл у монографи "1нституцшна змша i глобaлiзa-цiя" (2004) дае таке визначення основоположно! категори шститу-цшно! теори: "1нституци е фундаментом суспшьного життя. Вони складаються з формальних i неформальних правил, мexaнiзмiв спостереження (monitoring) i примусу (enforcement) до lx дотримання, а також систем значень, що визначають контекст, у межах якого вдивщи, корпораци, пpофспiлки, нaцiонaльнi держави та iншi оpгaнiзaцil дiють i взaемодiють один з одним. 1нституци е регуляторами, породженими боротьбою i угодами (домовленостя-ми)" [7].
Т. Гайдай у свош стaттi «1нститущя як iнстpумeнт iнститу-цiйного eкономiчного aнaлiзу» назводить узагальнення пiдxодiв, що мютяться у працях paннix i сучасних, тpaдицiйниx i нових ш-ституцiонaлiстiв i робить висновок про спадкоемшсть у розвитку теоретичних уявлень про природу й eкономiчний змют iнституцiй. Виводить узагальнене поняття шституцш, яке полягае у 1х pозглядi як системи норм i правил, що упорядковують, структурують соцi-aльно-eкономiчну взaемодiю eкономiчниx суб'ектiв i сощальних груп [8]. У сво!й статп вона також робить зауваження до вживання даного тepмiнa, зокрема того, що стосуеться зaмiни кaтeгоpil «ш-ституцiя» на «iнститут» спочатку в радянських, а згодом i украш-ських eкономiчниx джерелах, що призвело до лшгвютично! та змi-стово! нeкоpeктностi.
По-перше, з iстоpично-eкономiчниx видань радянсько! доби в сучасну широку eкономiчну лiтepaтуpу перекочувало штучне привнесення двох eкономiчниx тepмiнiв - «шститущя» (у сенш
звичок, звича1в, неформальних настанов) та «шститут» (у ceHci -формалiзованого втшення та офiцiйного закршлення iнституцiй).
По-друге, поряд i3 цим мае мюце паралельне вживання у Bcix вщтшках попереднiх значень одного унiверсального термша - «ш-ститут». У росшських економiчних джерелах та перекладах доте-пер поширене вживання цього термша як щлковитого замiнника поняття «шститущя» (як неформально! та i формально!). У цш якостi даний термш був автоматично запозичений (привнесений) в украшсью джерела як калька русифшованого вжитку.
По-трете, нерiдко зустрiчаеться вербальне ототожнення ш-ституцiй (у масовому вжитку - шститупв) з ушма явищами чи утвореннями, що мають полiморфну структуру, а найчастiше - з поняттям органiзацiï.
В. Дементьев у свош статтi «Що ми дослщжуемо, коли дос-лiджуемо шститути?» проводить аналiз поняття «iнститут» (поняття шститут ототожнюеться з поняттям шститущя) i його ознак. На його думку, шститут являе собою суспшьний феномен, джере-ло походження, змют i результат ди якого - сощальна взаемодiя мiж людьми або громадський характер господарськоï дiяльностi. 1нститути - це певний суспшьний мехашзм, який являе собою пе-вну сукупнiсть дiй одних людей, спрямоваш на поведiнку iнших, що примушують останнiх до певного типу поведшки i мають своïм результатом певну стiйку соцiальну структуру або оргашзащю [9].
Росiйський учений Р. Нуреев у своïх працях багато уваги придшяе узагальненню наявних течш в iнституцiйнiй теорiï для створення едино!' теоретично!' бази iнституцiоналiзму. Пщкреслюе, що економiчний розвиток неможливий без глибоких змш усiеï системи економiчних iнститутiв, соцiальних i пол^ичних вiдносин [10].
Визначення поняття «шститущя» i «шститут» рiзними вче-ними подано в табл. 1.
З таблищ видно, що поняття «шститущя» та «шститут» до-сить часто розглядаються як одне поняття, що призводить до втра-ти частини смислу понять та некоректносп ïx використання у працях вiтчизняниx учених. Сьогоднi в нацiональнiй економiчнiй теорп немае чiткого розумiння й розмежування понять «шститут» та «шститущя», що вщкривае широкий прос^р для до
Таблиця 1
Визначення поняття «тститущя» та «тститут»р1зними вченими та видыення ïx особливостей
№ з/п Вчеш Поняття Особливос^ розгляду поиять
1 2 3 4
1 Т. Веблен [11] «1нститути - це результат процеыв, що вщбува-лися у минулому; вони пристосоващ до обставин минулого, i тому не перебувають у повнш гармони з вимогами нингшнього часу». Називае шститутами самi оргатзаци, а саме держава, уряд, фiрми, що так чи iнакше визначають фуик-цiонування економiчноï системи, у тому чи^ юридично закрiпленi традици i норми економiч-ноï поведши, що склалися iсторично Поняття «шститут» ототожнюються з поияттям «оргатза-цiя»
2 Дж. Р. Коммонс [12] Ввiв поняття «колективних шститутв», до яких зараховував об'еднання корпорацш, профспiлок, полiтичних партш, якi вщображають професiйнi iнтереси сощальних груп i прошарк1в населения. Поняття «шститут» ототожиюеться з поияттям оргаиiзацiï
3 Д. Норт [3] Поняття «шституцп» охоплюе будь-якi види обмежень, створенi для спрямуваиия людськоï взаемоди у певному наирямг Призначення шституцш у суспiльствi полягае в тому, щоб зменшити невизначенiсть через встановлення постiйноï структури людськоï взаемодiï. Формою ж прояву iнституцiй е шститути (шший переклад - органiзацiï) Поняття «шститут» та «шститущя» розглядаються окре-мо
4 Е. Остром [4] 1нституци" можуть бути визначенi як набори працюючих правил для визнання того, хто мае приймати рiшення в певних сферах, яких спшь-них правил слщ дотримуватися, яким процедурам необхщио слщувати, яку iиформацiю слiд або не слщ продукувати, якi остаточш наслiдки матимуть для iидивiдiв ri чи iншi ïх дiï. ... Уы правила мiстять приписи про те, що заборонено, що дозволено або як слщ дiяти... " Б1льш детально розглядаеться понят-тя «шститущя»
5 Е. Фуруботн Р. Р1хтер [5] Пiд iиституцiями розумiють набiр формальних та неформальних правил, а також спонукальних заход1в до ïх дотримання
6 В. Каспер [6] Iнституцiï - правила взаемодiï людей, як по можливостi обмежують опортушстичну i безла-дну iндивiдуальну поведшку, таким чином, роблячи ïï бшьш передбачуваиою i тим самим полегшуючи подiл працi i створення багатства. Поняття "iнституцiя" i "правило" викорис-товуються як взаемо-замiннi
7 Дж. Кемпбелл [7] 1нституци е фундаментом суспшьного життя. Вони складаються з формальних i неформальних правил, мехаиiзмiв спостережения (monitoring) i примусу (enforcement) до ïх дотримання, а також систем значень, що визначають контекст, у межах якого шдивщи, корпораци, профспшки, нацiональнi держави та iишi оргаиiзацiï дiють i взаемодтоть один з одним. Iнституцiï е регуляторами, породженими боротьбою i угодами (домо-вленостями). ... Виникнувши, шституцп стають потужиими зовн1шн1ми силами, що допомагають визначати, яким чином люди наповнюють змю-том свiй свгт i дiютъ у ньому. Вони регулюють конфлiкти i таким чином забезпечують стабшь-нiсть у суспшьствь Без iиституцiй життя робить-ся хаотичним i бiльш складним Б1льш детально розглядаеться понят-тя «iиституцiя»
1 2 3 4
8 Т. Гайдай [8] Виводить узагальнене поняття шституцш, яке полягае у 1х розгляд як системи норм i правил, що упорядковують, структурують сощально-економ1чну взаемодЛю економ1чних суб'ектв i сощальних груп. 1нституцшна структура еконо-мши визначаеться як впорядковаиий наб1р шституцш, що регламентують (визначають правила, стшк зразки, модел1) та координують економ1ч-ну життед1яльн1сть сустльства. Вона складаеть-ся з пашвних неформальних (встаиовлень, тра-дицш, звича1в) i формальних (правових) норм i правил, що визначають фуикцюнуваиия вщпов^ дного типу економ1чно1 системи Узагальнения поняття «шститу^», поняття «шститут» та «шсти-ту^» розглядаються окремо
9 В. Дементьев [9] 1нститут являе собою сустльний феномен, джерело походження, змгст i результат ди якого - сощальна взаемод1я м1ж людьми або громадсь-кий характер господарсько1 д1яльност1. 1нститути - це певний суспшьний мехашзм, який являе собою певну сукупшсть дш одних людей, спря-мованих на поведшку 1нших, що примушують останн1х до певного типу поведшки i мають сво1м результатом певну стшку сощальну структуру або оргашзащю Немае розмежувань мiж поняттями «ш-ституцiя» та «шсти-тут»
B. Бережницький, C. Дефорж [13] У визначенш синтезуеться два основних методо-лопчних напрями, а саме шститут-оргашзац1я та шститут-правила (шститущя в розушнш автора), норми. 1нститути - це норми, правила, традици сощальних взаем овщносин м1ж шдивщуумами, що склалися вторично та структурованi в адек-ватн суспiльнi органiзацii, а також мехашзми 1х становления та розвитку Немае розмежувань мiж поняттями «ш-ституцiя» та «шститут»
10 I. Розмашський [14] Пщ iиститутами розумiеться саме мехаиiзм зниження невизначеностi. Еволюцiя таких шсти-тутв також пов'язаиа з бажаиням економiчних суб'екта знизити невизначенiсть Немае розмежувань мiж поняттями «институт» та «шсти-тут»
11 Л. Фрейнкман, В. Дашкеев [15] Пiц шститутами розумiеться система прийнятих у суспiльствi норм i правил, що забезпечують функцiонуваиня економiки держав. Автори визначають, що в зарубiжиих дослiдженнях демонструеться направленiсть причинно-наслiцкового зв'язку вщ iиститутiв до довго-строкового економiчного розвитку, визначаеться необхщшсть створення iиституцiйноi бази для забезпечения стабшьного зростаиия Немае розмежувань мiж поняттями «ш-ституцiя» та «шсти-тут»
Р. Нуреев [10] Пiц "шститутами", розумiються правила гри, що створеш в суспiльствi людьми i оргаиiзують певним чином взаемоди мiж ними. 1нститути вiдокремлюються вщ оргаиiзацiй, оскiльки остаинi е сощальними формами, у яких часто закршлюються i реалiзуються, зрештою, тi чи iншi iнститути. Оргаиiзацii, що е продуктом дiяльностi iиститутiв, вiдокремлюються вщ них, оскiльки остаинi визначають правила iх "поведь нки", як i всiх iиших соцiальних суб'ектiв Немае розмежувань мiж поняттями «ш-ституцiя» та «шсти-тут»
слщжень. Вважаемо, що шституцп е правилами, а шститути -утвореииями, яю структурують екоиомiчиу взаемодда агеитiв ри-ику.
Поияття «шституцшие» забезпечеиия визиачеие у Наказi про затверджеиия Методики визиачеиия критерив евроштеграцш-ио! складово! державиих цiлъових програм (Методика, п. 2) 16.03.2005 № 62. Зпдио з иею шституцшие забезпечеиия - утво-реиия иових або реоргашзащя (удоскоиалеиия) iсиуючих шститу-цiй (структур), а також ди щодо кадрово! пiдготовки з метою орга-шзацшного забезпечеиия дiялъиостi цих iиституцiй та процесу ев-роiитеграцiï в цшому [16].
Iиституцiйие забезпечеиия - це динамiчний процес форму-ваиия шституцш (правила, сформоваш формальиими та иеформа-льиими утвореииями суспiлъио-екоиомiчиих формацiй, яю впли-вають иа поведiику учасниюв риику) й iиститутiв (оргаиiзацiйио оформлена система правил i иорм), як консолщовано у формi ор-гатзацл (пiдприемства, iифраструктура, державиi оргаии), закону (нормативно-правовi акти) та фуикцiï-правила (рииок, цшоутво-реиия, коикуреицiя, праця, власшсть, пiдприемиицтво) у процесi еволюцiï риикового мехашзму. Це широке аспектие поияття, яке включае статичш й дииамiчиi аспекти стаиовлеиия-фуикцiоиуваиия базисиих i похщних iиститутiв у певиих шститу-цiоиалъиих умовах, iиституцiï, iиститути, яю спiввiдиосятъся в пе-виому шституцюнальному середовищi.
У вузькому практичному розумшш iиституцiйие забезпечеиия - це юридичне закрiплеиия иорм, правил гри, створення ор-гаиiзацiйиих структур господарювання та iифраструктури, сфор-моваиих державою, оргашзащями i суспiлъством [17].
1нституцшне забезпечеиия розвитку фiиаисово-iивестицiйиоï iифраструктури промислового регюну е сукупшстю заходiв та дш держави (мiсцевих оргаиiв влади), спрямоваиих иа формуваиия иових або трансформащю iсиуючих iиституцiй (традицiй, иорм, правил, нормативно-правових актiв) та шститу^в (оргаиiзацiйиих структур, оргаиiзацiй, державиих оргашв та оргаиiзацiï), якi впли-вають иа ïï розвиток та тдвищення ефективиостi дiялъиостi про-мисловостi регюну. Спробуемо розробити схему iиституцiйиого забезпечеиия розвитку фiиаисово-iивестицiйиоï iифраструктури промислових регюшв.
В основi економiчного розвитку регiону лежить розвинутий промисловий сектор, який сформувався досить давно, вщсутшсть дiевих заходiв, спрямованих на зменшення техногенного наванта-ження, е фактором, який зменшуе iнвестицiйиу привабливiсть ре-гiоиу. Застарше обладиаиня, особливо у деяких галузях, е ие тшь-ки причиною низько! продуктивиостi, а й одиим iз чиииикiв, який зиачио збшьшуе травматизм иа виробиицтвi. Тому вкрай необхщ-ио створювати умови, яю б забезпечували оиовлеиня осиовиих засобiв. Одиiею з осиовиих причин недостатнього оновлення основного капiталу е вщсутшсть у пiдприемств достатньо' кшькосп фiнансових ресурсiв. Хоча органи влади не можуть безпосередньо впливати на прибутковють пiдприемств, вони можуть сприяти створенню умов, за яких фiрмам буде легше отримати фшансуван-ня.
В основi iнвестицiйноi' дiяльностi лежить фшансування шве-стицiйних проектiв. Етапи реалiзацii' iнвестицiйного проекту: по-переднш етап; отримання фiнансування; проектування i будiвниц-тво; запуск виробництва; виробнича дiяльнiсть (рис. 1).
1дея бiзнесу . Поперед-^ нiй етап Одержання —^ фiнансу-вання Проектування —^ i будiвництво - Виробнича . дiяльнiсть
Рис. 1. Етапи реал1зацИ' ¡нвестщтного проекту
Фшансування швестицшного проекту забезпечуеться фшан-совими установами, яю здiйснюють свою дiяльнiсть на фшансово-му, кредитному, швестицшному, страховому та iнших ринках. Сукупшсть фшансових установ, якi мають кошти i для вкладення у виглядi iнвестицiй в економiку регюну складають швестицшно-фiнансову iнфраструктуру регюну. Оргашзацшними елементами, якi реалiзують окремi етапи виробничого процесу в регюш е пiд-приемства i оргашзацн, якi е суб'ектами економiки i здiйснюють господарську дiяльнiсть, i оргашзацн, що займаються безпосередньо реалiзацiею швестицшного проекту. Взаемодда iнвестицiйно-фшансово! iнфраструктури з органiзацiйними елементами регюну при реалiзацil iнвестицiйних проектiв схематично зображено на рис. 2.
6£Т
1нстатуцйне забезпечення
а! а
38,8
Винахщник (щея)
Однодумщ (допомога)
Л аб оратор ¿я ( розробка прототипу)
я8 1 Г
^ о I Винахщник (прототип) £ < Замовник (фиансування)
I Лабораторна база (промисловий зразок)
Лг
I
Результата Учасники та процеси, що здйсню- Ета
етапу ютъся на кожному етат швестацшного проекту пи ¡нвестащйно-
го проекту
1 ^
2 Винахщник
1
I I
8» 8 •§. I Винахщник + замовник (цослщний зразок) 5 §е У Замовник або швестор(фшансування) д й 1 Дослщне виробництво( дослщна парття)
и 9 д 8 3
1.1'1
1 | 1з
I Узгодженняумов фшансування (частей прибутку) I Винахщник + замовник + швестор (видшення коытв) Розрахунок окупи осп виробництва (строгав та обсягу майбутаього прибутеу
13
Сертифнсащя продукцй, патентування Сертафнсащя виробництва Реестр ащя пщприемства Узгодження поставки устатеування та сировини < Закутвля устатеування Пщб1р персоналу
Буд1вництво виробничих примщень Постачання устатеування та його встановлення Запуск та налагодження виробництва
5« X 5.
Виробництво продукцй Обслуговування виробництва Налагодження канал1в реал1заци продукцй Реал1защя продукцй Мошторинг ринку
Опгишзащя фиансово! д1яльносп тдприемства
Отже, кожен етап швестицшного проекту мае сво! особливо-стi i здшснюетъся рiзними учасниками, а також потребуе фшансу-вання в рiзних обсягах i на рiзних умовах. Перший етап (щея) та попереднiй етап можуть вiдрiзняться залежно вiд того, який продукт буде реалiзовано або виготовлено в результат впровадження iнвестицiйного проекту, вже вiдомий шдприемцю чи новий продукт, якого на ринку ще не було. Проект зi створенням нового продукту буде вважатися шновацшним.
Реалiзацiя шновацшного проекту потребуе кiлька додатко-вих етапiв: створення прототипу виробу; створення дослiдного (промислового) зразка виробу; випуск дослщно! парти виробiв; i тшьки пiсля цього створення виробництва i серiйне виробництво нового виробу (це збшаеться з етапами iнвестицiйного проекту).
Спочатку винахщнику необхiдно втiлити щею, дещо матер> альне, створити прототип виробу. Винахщник знаходить однодум-щв, з якими дiлиться сво!ми щеями. Однодумцi надають винахщ-нику посильну допомогу. На цьому еташ не потрiбно великих ф> нансових витрат, iнодi тiльки матерiальна допомога. Винахщник органiзовуе робоче мiсце, лабораторiю, де розробляе щею, поки не виготовить прототип майбутнього виробу. Крiм того, вш повинен ще зробити опис майбутнього виробу, у виглядi шформацшно-рекламних матерiалiв.
Етап вiдпрацювання ще! називаеться проведения науково-дослщно! роботи (НДР). У результат виконання ще! роботи з'яв-ляеться прототип майбутнього виробу, який може виконувати функци виробу. Це ще далеко не продукт для продажу спожива-чам, але його можна показувати можливим замовникам. Трива-лють цього етапу - вщ одного мiсяця до кiлькох роюв, результат: прототип майбутнього виробу та опис майбутнього виробу. Ризи-ки, що виникають на даному еташ, це неможливють створити прототип за короткий термш, прототип може й не виконати функцп рекламного зразка.
Цей етап реалiзують таю оргашзацшш елементи виробничо! структури регюну: науково-дослiднi iнститути (проектно-конструкторськi, технолопчш) органiзацil (НД1, ПКТО), що спещ-алiзуються на проведеннi пошукових науково-дослщних та дослi-дно-конструкторських робiт, на прогнозуванш й визначеннi на-прямiв науково-технiчного прогресу в галузi, пiдгалузi регiону; конструкторськi бюро, якi спецiалiзуються на модернiзацil та про-
ектуванш спещального iнструменту, що пов'язанi з оргашзащями освоения й упровадження нових вцщв продукци та пiдвищення якост вже юнуючо!; мале пiдприемство, яке спецiалiзуеться на винахiдницькiй дiяльностi в тш чи iншiй галузi; фiзична особа-пiдприемець, який мае навички у дослiднiй роботi, проводить i на-дае дослiдно-конструкторськi послуги (сфера комп'ютерного про-грамування тощо).
Фшансова допомога на даному етапi може надаватися такими структурними елементами фшансово-швестицшно! шфра-структури, як: державш фонди пiдтримки розвитку МСБ, яю на метi мають згiдно з репональними програми розвитку МСБ проведения конкуршв, фiнансування окремих проектов у провiдних га-лузях економши регiону; науково-дослiднi iнститути (через держа-вне замовлення, власний комерцiйний штерес), на базi яких вина-хщник працюе; державнi фонди фiнансування шновацшних проек-тiв; бiржi бiзнес-активiв, можуть надати допомогу в пошуку поте-нцшних iнвесторiв або замовникiв.
Наступним етапом е створення дослщного зразка виробу. Пюля отримання прототипу, винахщник починае його демонстру-вати потенцшним замовникам. Якщо замовник зацiкавиться, то вш може видiлити фiнансування, щоб отримати подiбний вирiб. Тепер вирiб називаеться дослiдним, або промисловим, зразком.
Для створення дослщного зразка необхщно фiнансування не тiльки на його створення, але i на створення лабораторно! бази, де зразок буде виготовлятися, доопрацьовуватися i перевiрятися. Це збшьшуе вартiсть дослiдного зразка. Одержавши фшансування, винахiдник виконуе замовлення тдрядним способом. Для пода-льшо! реалiзацil проекту необхiдно знайти замовника, швестора або створити власний бiзнес. Помилка багатьох винахщниюв на цьому еташ полягае в тому, що вони вщразу хочуть знайти швестора, який мае профшансувати всю свою дiяльнiсть. Зазвичай та-кий пошук заюнчуеться безрезультатно.
Цей етап мае назву проведения дослщно-конструкторсько! роботи (ДКР). Тривалють етапу становить вiд одного мюяця до кiлькох рокiв (визначаеться договором iз замовником). Результатом е дослщний (промисловий) зразок, техшчний опис дослiдного зразка i техшчш умови. Ризики, що виникають на даному еташ, це недостатне фшансування, збшьшення термшв створення дослiд-ного зразка, створений зразок може не влаштувати замовника.
Реатзують етап таю оргашзацшш елементи виробничо! структури регiону: регiональнi фiлiï НД1, ПКТО, що спещатзу-ються на проведенш прикладних науково-дослiдних та дослщно-конструкторських робiт у розвитку основних напрямiв розробок, що проводить головна оргашзащя, а також новоï техшки та техно-логiï, закрiпленоï за фшею; конструкторськi бюро; мале шдприем-ство; фiзична особа-пiдприeмець; дослiдно-експериментальнi шд-приемства (ДЕП), якi спецiалiзуються на шдготовщ до серiйного виробництва нових вцщв продукцiï та виробiв.
Фшансову допомогу можуть надавати такi оргашзацп: вен-чурнi фонди, якi спещатзуються на вкладенi коштiв у високо ри-зиковi активи, державнi венчурш фонди та державнi фонди шдт-римки малих пiдприемств у науково-техшчнш сферi, якi здшсню-ють пряме фiнансування iнвестицiйних (iнновацiйних) проектiв на конкурснш основi, кошти для здшснення дiяльностi фонду слiд видiляти як i3 державного бюджету, так i з мiсцевих бюджетiв; бiзнес-ангели - це приватш iнвестори, якi вкладають сво1' кошти на раннiй стади розвитку пiдприемства (компани), специфiкою ix дiя-льностi е одержання великоï частки прибутку в обмiн на фшансування проекту; фонди шдтримки розвитку МСБ та гарантшш фонди, що надають гаранта при отриманш кредитних коштiв на здшснення швестицшного проекту пiдприемством; комерцшш банки, якi кредитують стартовий бiзнес за наявностi розробленого бiзнес-плану та додаткових гарантiй або забезпечення.
Наступним етапом е випуск дослщно].' партп. Отже, винахщ-ник усшшно виконав договiр i отримуе нове замовлення на юлька виробiв. У результат вш повинен виготовити достдну партiю ви-робiв, а вироби називаються промисловими зразками.
Для випуску дослiдноï парти виробiв лабораторноï бази вже недостатньо. Потрiбне нове виробниче примiщення, може знадо-битись обладнання для збирання та налагодження, а також ряд найманих пращвниюв, якi будуть виконувати певнi операци. Для виконання замовлення потрiбно створити дослщне виробництво.
Додаткове фiнансування для створення дослщного виробництва замовник, як правило, не хоче видшяти. Тому винахщник на цьому еташ створюе власну фiрму, вносить у якост активiв своï розробки та патенти. Вш залучае iншиx засновниюв, якi володiють
коштами, для створення дослщного виробництва. Створена фiрма також може залучити кредит для власного розвитку.
На цьому еташ створена фiрма може усшшно юнувати бага-то рокiв, а винахщник перетворюеться на пiдприемця й навтоь стае Генеральним директором. Фiрма здiйснюе рекламу й активно за-лучае замовникiв. Бiльшiсть малих шновацшних пiдприемств iснуе в такому виглядь Тривалiсть етапу становить вiд року до деюлькох рокiв (визначаеться потоком замовлень). Результатом е виробнича фiрма, що поставляе вироби за договорами iз замовниками.
Ризики, що виникають на даному еташ: нестабшьний потш замовлень, складностi з розширенням виробництва i випуску но-вих вцщв виробiв, труднощi зi своечасним виконанням замовлень i одержанням короткострокових кредитв для закупiвлi матерiалiв i комплектуючих.
Реалiзацiя етапу здiйснюеться за рахунок нових створених виробничих пiдприемств, яю найчастiше належать до малого бiз-несу, або структурними пiдроздiлами великих та середшх шдпри-емств, яю придбали промисловий зразок у винахщника або замовника i мають намiри налагодити, на основi наявних виробничих потужностях, виготовлення нового виду продукцй.
Необхiднiсть у фiнансуваннi виникае з, одного боку, для шдтримки малих шдприемств, яю проходять стацiю розвитку, а з ш-шого тих пiдприемства, якi вже юнують i потребують додаткового фшансування для виготовлення зовшм нових видiв продукцй, що е досить ризикованим. Отже, фшансову допомогу на цьому еташ можуть надавати таю оргашзацй: комерцшш банки, iнвестицiйнi компанп, страховi компанй, iнституцiйнi iнвестори, кредитнi спш-ки, фонди прямих iнвестицiй, венчурш фонди, лiзинговi компанп.
Наступним етапом е створення сершного виробництва, що можливо за умови зростання потоку замовлень. Для оргашзацй сершного виробництва необхщно знайти нового засновника або швестора, який фшансуватиме його створення. Винахщник при цьому перетворюеться на звичайного шдприемця, у якого е щея створення нового бiзнесу. Етапи збшаються з етапами iнвестицiй-ного проекту: отримання фiнансування; проектування i будiвницт-во; запуск виробництва.
Оцшку необхiдностi у фiнансуваннi на рiзних етапах iнвес-тицiйного проекту наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Оцгнка необхгдностг у ф!нансування emanie твестицтного
проекту
Етап швестицшиого проекту Необхiдиi умови
Наймену-вання Характеристика Фiиаисуваиня, пщтримка Оргаиiзацiï, що можуть иадати фшансування або тдтримку
1дея виробу Винахiд виробу, патентування Державиа пiдтримка; створення та забезпе-чеиия дiяльиостi иауко-вих та науково-дослщиих iиститутiв Науково-дослiдиi шститути
Прототип Проведения науково-досл1дно1 роботи Матерiальиа допомога; Створеиня лабораторп. Державиа пiдтримка; пщтримка приватиих установ Науково-дослщш iиститути; Державиi веичуриi фонди; Фоиди пiцтримки розвитку МСБ; Бiзнес-ангели; Бiржа бiзиес активiв
Дослщний зразок Проведения дослщио-коиструкторсь-ко1 роботи Створеиня дослщиого зразка виробу Фшаисуваиия створеиня лабораторио1 бази; Державиа тдтримка; Пiдтримка приватиих устаиов; створення власного бiзиесу Науково-дослiдиi шститути; мiсцевi оргаии влади; державиi венчурш фоиди; фоиди пiцтримки розвитку пщприемиицтва бiзиес-аигели; бiржа бiзиес активiв; швестицшш компаиiï; державиi фоиди фiиаисуваиня
Промисловий зразок Виготовлеиня промислового зразка вироби Фiиаисуваиия/створеиия лабораторио1 бази; державиа тдтримка; шдтримка приватиих устаиов; створеиия власиого бiзиесу Приватш iивестори; мiсцевi оргаии влади; державш венчуриi фоиди; фоиди пiцтримки розвитку МСБ; бiзнес-ангели; бiржа бiзиес активiв; iивестицiйиi компаиiï; державиi фоиди фшансування; страховi компаиiï; iиститути сптьиого швестування
Дослiдна пар^я Створеиня дослщиого виробництва. Випуск дослщ-но1 партiï виро-бiв. Створення iииовацiйиих тдприемств Додаткове фшаисуваи-ня, створеиия дослiцио-го виробництва Приватиi iивестори; мiсцевi оргаии влади: державш венчурш фоиди; фоиди пщтримки розвитку МСБ; бiзнес-ангели; бiржа бiзнес активiв; iивестицiйиi компаиiï; державиi фоиди фшансування державш фоиди гарантування; комерцшш баики кредитиi спiлки лiзииговi компаии страховi компаиiï iиститути спьльиого швестування
Серiйне виробництво Створеиня серiйиого виробництва. Серш-не виробництво виробiв Великi капiталовкладеи-ня для проектування та будiвиицтва виробиицт-ва Приватш швестори; iивестицiйиi компаиiï; корпораци; веичуриi фоиди фоиди прямих швестицш; рииковi iивестори комерцiйиi баики; кредитш спiлки; лiзииговi компаиiï; страховi компани; шститути сптьиого iивестуваиия
Слщ зауважити, що якщо навiть винахщник мае дослiдне виробництво, то вш навряд чи зможе створити сершне виробницт-во разом з швестором. Швидше за все з'явиться стратепчний шве-стор, який купить дослщне виробництво разом iз винахiдником i його патентами. А потiм стратепчний швестор створить серiйне виробництво виробiв на власнiй виробничiй базi. На стадй створення серiйного виробництва фшансування можуть здшснювати лише велик корпораци якi мають достатньо коштв для подальшо-го нарощування виробництва того, чи iншого виду продукщя, яка на той час уже зарекомендувала себе на ринку.
Пюля запуску серiйного виробництва нове шдприемство здiйснюе виробничу дiяльнiсть: замовляе i оплачуе сировину, ма-терiали, енерпю; виробляе продукцiю; подае продукцiю спожива-чам, отримуе виручку; оплачуе податки до мюцевого i центрального бюджету; перераховуе частину прибутку швестору i шдприем-цю, як засновникам. Тривалють етапу не обмежена. Результатом е випуск i продаж сершних виробiв. Ризики, що виникають на даному еташ: труднощi з освоениям сершного виробництва нових ви-робiв, виходом на ринок i реалiзацiею виробiв, невiдповiднiсть ви-робiв потребам ринку, наявнiсть конкуруючих виробiв, проблеми з гарантiйним i техшчним обслуговуванням [18].
Отже, для створення й упровадження iнвестицiйних проектiв на кожному його еташ виникае рiзний рiвень потреби у фшансу-ванш, яке можуть здiйснювати ряд фшансових, приватних та дер-жавних фондiв i компанiй. На основi розгляду еташв швестицшно-го проекту можна стверджувати, що з моменту виникнення ще1 до И втшення в конкретнш продукцil та И споживання виникае багато перешкод, якi призводять до збшьшення витрат на реалiзацiю iн-вестицiйного проекту й унаслщок ведуть до знижения економiчно-го ефекту вщ упроваджения iнновацiй.
Пщ ефективнiстю проектiв слiд розумiти рiзницю мiж сумою доходiв, якi надходять вщ рiзних видiв фiнансово-господарськоl дiяльностi, й усiх витрат на фшансування проекту, що вимiрюють-ся у конкретному часовому перiодi з урахуванням або без ураху-вания дисконтування грошових потоюв. При оцiнцi швестицшного проекту необхiдно довести, що його ефективнють буде вищою нiж ефективнють наявного способу виробництва. Зростання ефек-тивностi фiнансувания проекту досягаеться за рахунок мiнiмiзацil
вартост джерел фшансування, яю використовуються, i структури капiталу. На оцiнку ефективност проекту може впливати викорис-тання лiзингового фiнансування. Проблема, як правило, полягае в недостатност коштiв на першому еташ здшснения проекту. На стартовому еташ характерш витрати, пов'язаш зi створениям ла-бораторiй, виготовленням прототипу виробу, що потребуе прид-бання ушкальних приборiв та машин i залучения висококвалiфiко-ваних пращвниюв для його обслуговування.
На перших етапах здшснення швестицшного проекту також велику частку у витратах займають трансакцшш витрати, а саме витрати, пов'язаш зi здшсненням необхiдних трансакцш, тобто пошуком замовника, iнвестора, проведения презентацш нового виробу та ш. Трансакцiйнi витрати формуються на рiзних рiвнях ринкових вiдносин, вони пов'язаш з пошуком шформацп про стан параметрiв ринку та !х динамшу, дiлових партнерiв, витрати на проведения переговорiв i укладения угод, захист вщ опортушстич-но! поведiнки з боку контрагентов та контроль за виконанням умов контрактов. Поняття «трансакщя» використовуеться для позначен-ия як обмiну товарами, так i обмшу рiзноманiтними видами дiяль-ностi, та юридичними зобов'язаниями, угод як довготривалого, так i короткострокового характеру, яю потребують документального оформления або передбачають просте взаеморозумiния сторiн [19].
Окремого ч^ко визначеного поияття трансакцiйних витрат в економщ Укра!ни не юнуе, кожний автор вкладае щось свое в це поняття. Тому розгляд економiчноl сутносто поняття «трансакцiйнi витрати» потребуе окремого дослщження. У рамках проведеного дослiдження до складу трансакцшних витрат включено: витрати часу на здшснення угоди, розробки плашв та узгодження умов ко-нтрактiв, оргашзацшш та експлуатацiйнi витрати, пов'язанi з ви-користанням певних структур управлшня з метою усунення конф-лштних ситуацiй, пов'язаних зi страхуваниям гарантш умов угоди.
Основними факторами, яю сприятимуть зменшенню транс-акцiйних витрат при здшсненш iнвестицiйного проекту та шдви-щенню ефективностi його впровадження у промисловому регюш, е розробка шституцшного забезпечения взаемодil iнвестицiйно-фшансово! iнфраструктури й органiзацiйних елементiв виробничо! структури регiону. Одним iз напрямiв iнституцiйного забезпечения е створения регюнальних фiнансово-iнвестицiйних iнститутiв
(устаиов, центрiв), яю б забезпечували тдтримку швестицшних та iииовацiйиих проектiв розвитку иа кожному еташ ïx упроваджеиия та сприяли зиижеиию траисакцiйииx витрат, що тдвищить ефек-тивиiстъ швестицшних проекпв, та зумовить пiдвищеиия швести-цiйиоï привабливостi регiоиу. Воии мають виконувати такi функ-ци:
здшснення прямого фiнансування створеиня лабораторiй та лабораторних баз на основi науково-дослщних iнститутiв та прое-ктно-конструкторських технолопчних органiзацiяx пiд розробку конкретних проектов в iнновацiйниx галузях економiки регюну;
надання гарантш для фiнансово-кредитниx комерцшних устаиов при нацаннi кредитних ресуршв винаxiднику (замовнику, малому пiдприемству);
здшснення iнформацiйноï пiдтримки винаxiдникiв, шляхом шщдавання проведения бiзнес-презентацiй, розмiщення шформа-цп про винаxiд на бiржаx бiзнес-активiв iз наданням до них експе-ртноï оцiнки iнновацiйного потенцiалу винаходу;
надання допомоги та юридичного супроводу у проведенш переговорiв та укладенш контрактiв мiж винаxiдником i замовни-ком (iнвестором) у ролi третьоï сторони, як незалежного експерта з питань забезпечення виконання укладених угод та контрактов;
проведения дiяльностi з виршення спорiв та уточнения ви-мог мiж суб'ектами iнвестицiйного проекту.
Фшансування регюнальних фiнансово-iнвестицiйниx шсти-тутов (устаиов, центрiв) може здiйснюватися шляхом створеиня фонду за рахунок цшьового рефшансування з боку Нацiоналъного банку, кош^в державного та мiсцевиx бюдже^в i внескiв приватиих структур.
Ус зазначенi iнститути та оргашзацп, якi забезпечують ф> нансування реалiзацiï iнвестицiйного проекту, е складовими час-тинами фiнансово-iнвестицiйноï iнфраструктури промислового регюну. Для забезпечення достатшм рiвнем фшансування розвитку швестицшиого ^мату регюну необхщне стимулювання i за-провадження iнституцiйниx важелiв впливу для створеиня тюних взаемозв'язкiв мiж учасниками швестицшиого ринку. Зокрема, забезпечення фшансування на вшх стадоях реалiзацiï швестицшно-го проекту. Отже, запорукою ефективного розвитку промислового потенщалу Украши е здшснення шституцшного забезпечення бiз-
нес-середовища шляхом законодавчо-правових, кредитно-фiнансових, оргашзацшних мотивацiйних заходiв.
Лiтература
1. Иванов М. Ф. Теоретические основы формирования инвестиционно-финансовой инфраструктуры строительного комплекса региона [Электронный ресурс] / М. Ф. Иванов, В. А. Корецкая // Региональная экономика. - 2009. - № 2-3. - Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/EkUpr/2009_2-3/d3.pdf.
2. Промисловють Украши: тенденцп, проблеми, перспекти-ви: [моногр.] / [Н. В. Тарасова, Л. П. Клименко, В. М. Емельянов та ш.]. - Микола!в : Вид-во ЧДУ iм. Петра Могили, 2011. - 320 с.
3. Норт Д. 1нституцп, шституцшна змша та функщонування економiки [Електронний ресурс] / Д. Норт. - Режим доступу: http://www.schumpeter.ru/ content/Nort-institutes.pdf.
4. Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action / E. Ostrom. - Cambridge: Cambridge University Press, 1990. - Р. 51.
5. Furubotn E.G. Institutions and Economic Theory. The Contribution of the New Institutional Economics / E.G. Furubotn, R. Richter. - Michigan: The University of Michigan Press. - 1998. -Р. 6.
6. Kasper W. Institutional economics: social order and public policy / W. Kasper. - Bodmin, Cornwall, 1999. - Р. 30.
7. Campbell J.L. Institutional Change and Globalization / J.L. Campbell. - Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2004. - Р. 1.
8. Гайдай Т.В. 1нститущя як шструмент шституцшного еко-номiчного аналiзу [Електронний ресурс] / Т.В. Гайдай. - Режим доступу: http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Gayday206.pdf.
9. Дементьев В. В. Что мы исследуем, когда исследуем институты? [Электронный ресурс] / В.В. Дементьев // Terra Economicus (Экономический вестник Ростовского государственного университета). - 2009. - № 1, т. 7. - Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/data/578/936/1223/journal7.1-2.pdf.
10. Трансформация экономических институтов в постсоветской России / под ред. Р. М. Нуреева. - М. : Московский общественный научный фонд, 2000. - 304 с.
11. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен; пер. с англ., вступ. ст. С.Г. Сорокиной; общ. ред. В. В. Мотылевой. - М.: Прогресс, 1984. - 367 с.
12. Коммонс Дж. Институциональная экономика [Электронный ресурс] / Дж. Коммонс; пер. А. А. Курышевой // Экономический вестник Ростовского государственного университета. - 2007. -№4, т. 5. - С. 59-70. - Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/ data/505/883/1219/journal5.4-8.pdf.
13. Бережницкий В. М. Институциональные преобразования в системе факторов общественной эволюции / В. М. Бережницкий, С. Ю. Дефорж // Проблемы современной экономики и институциональная теория: науч. тр. ДонНТУ. Серия экономическая. - Донецк, 2011. - Вып. 89-2. - С. 39.
14. Розмаинский И. Неопределенность институциональной эволюции в сложных экономических системах: посткейнсианский поход / И. Розмаинский // Вопросы экономики. - 2009. - № 6. -С. 48-58.
15. Фрейнкман Л. Россия в 2007 году: риски замедления экономического роста на фоне сохраняющейся институциональной стагнации / Л. Фрейнкман, В. Дашкеев // Вопросы экономики. -2008. - № 4. - С. 75-93.
16. Про затвердження Методики визначення критерив евро-штеграцшно! складово! державних цшьових програм (Методика, п. 2) : Наказ Мшютерства економши та з питань европейсько! ште-граци Укра!ни вщ 16.03.2005 р. № 62 [Електронний ресурс] / Мш-стерство економши та з питань европейсько! штеграцп Украши. -Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.17747.0.
17. Шпикуляк О. Г. 1нституцюнальне забезпечення розвитку та регулювання аграрного ринку: анал^ична оцшка / О. Г. Шпикуляк // Економка АПК. - 2010. - № 4. - С. 150-157.
18. Жизненный цикл изделия [Электронный ресурс] / Агентство инвестиционного синтеза, г. Москва. - Режим доступа: http://www.zinsin.ru/new 0812_61.htm.
19. Бонарев В.В. Трансакцшш витрати як економiчна кате-горiя [Електронний ресурс] / В.В. Бонарев // Економiчнi науки. Серiя «Облш i фшанси». - 2011. - Вип. 8 (29), ч. 2. - 2011. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_oif/ 2011_8_2 / 8.pdf.
20. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономичнского развития: введение в режимологию: моногр. / В. И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики промышленности. - Донецк, 2012. - 370 с.
21. Голева О.И. Понятие экономического пространства в исследовании финансовой инфраструктуры региона [Электронный ресурс] / О.И. Голева // Современные наукоемкие технологии Российская Академия Естествознания. - 2008 - №1. - С. 34-41. -Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
22. Плешков К.В. Совершенствование инвестиционной привлекательности промышленного региона : автореф. дис. ... канд. экон. наук [Электронный ресурс] / К. В. Плешков. - Чебоксары, 2007. - Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
23. Власов В.В. Финансовый аспект формирования развития инвестиционной инфраструктуры: автореф. дис. ... канд. экон. наук [Электронный ресурс] / В.В. Власов. - Екатеринбург, 2006. -Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
24. Воробьев Ю.Н. Механизм регулирования инвестиционной деятельности в аграрном комплексе региона / Ю.Н. Воробьев, Е.А. Туманова // Экономика и управление. - 2008. - № 1 - С. 1420.
25. Хаджинов 1.В. Регюнальш дисбаланси розвитку шфра-структури старопромислових регюшв Украши / I. В. Хаджинов // Вюник соцiально-економiчних дослщжень, 2012. - № 4 (47). -С. 384-389.
26. Вдовiчен А.А. 1нновацшна шфраструктура як фактор ре-гюнального розвитку / А. А. Вдовiчен, О. В. Соколюк // Вюник Чершвецького торговельно-економiчного шституту. Серiя: Еко-номiчнi науки. - 2013. - Вип. 1. - С. 130-135.
27. Рейтинг швестицшно! привабливосп регюшв 2013 [Елект-ронний ресурс] / 1нститут економiчних дослщжень та полггичних консультацш. - Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/ ites/default/files/upload/reyting_investiciynoyi_privablivosti_regioniv_pdf.
НадШшла до редакцП 20.12.2013 р.
Ю.О. Левшова
