CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 332-341.
УДК 612.8+612.821.3+331.433
1НФОРМАЦ1ЙНИЙ П1ДХ1Д ДО ПСИХОФ1ЗЮЛОГМНО1 Д1АГНОСТИКИ ПРОФЕС1ЙНО1 АДАПТАЦП ЛЮДИНИ В ПРИРОДНИХ ТА ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ПРАЦЕД1ЯЛЬНОСТ1
Харковлюк-Балакна Н.В.1, Горго Ю.П.2
1ДУ «1нститут геронтологи АМН Украгни», Кшв; Украта
2Нацюнальний техтчний ушверситет Украгни «КП1», Кшв; Украта
E-mail: [email protected]
В результата проведення комплексно! психо(^зюлопчно! дiагностики функцюнального стану оргашзму в умовах впливу лiмiтуючих чинникiв робочого середовища i використання шформацшно! оцiнки психофiзiологiчних параметрiв працездатностi людей рiзних професшних груп були виявленi вiко-стажевi особливосп прояву адаптацiйних механiзмiв до умов трудово! дiяльностi, якi характеризують диференцшш критерп професшно! адаптаци людини, а саме: функцюнальний вiк i темп старшня людини, швидюсть переробки шформаци, психомоторна i розумова працездатнiсть. Ключевые слова: особливi умови трудово! дiяльностi, психофiзiологiчнi параметри працездатностi, темп старшня людини, шформащйна оцiнка професшно! адаптаци.
ВСТУП
Одшею з актуальных задач ф1зюлоги пращ залишаеться пошук прийом1в об'ективно! ощнки i прогнозування стану психоф1зюлопчних функцш людини вщ яких залежать надшнють i ефективнють виконувано! роботи та працездатнють, зокрема в природних, штучно створених та екстремальних умовах працед1яльносп. У свою чергу, професшна адаптащя людини л1мгтуеться динамшою функцюнального стану, природно пов'язаного з впливом р1зномаштних екзо- та ендогенних фактор1в. У повсякденному житп такими е метеоролопчш та гелюгеоф1зичш впливи, бюритми, ф1зичш та псих1чш навантаження, умови трудово! д1яльносп, сощальш чинники [1].
В цшому, функцюнальний стан i його показники вщображають взаемодда оргашзму i оточуючого середовища, а також готовнють до виконання професшних функцш [2, 3]. Серед еколопчних вплив1в, як складових елемент1в робочого середовища, л1мгтуючи фактори мають комплексну дда на оргашзм людини та передумовлюють ф1зюлопчш мехашзми пристосування до умов працед1яльносп. Мшроктмат робочих примщень е важливим ппешчним чинником зовшшнього середовища, вплив якого торкаеться, перш за все, адаптацшних резерв1в, опосередковано зад1яних в забезпеченш працездатносп людини. Численш пращ присвячеш вивченню терморегуляцшних мехашзм1в та впливам коливань зовшшньо! температури на самопочуття та працездатнють працюючо! людини [4].
Доведенi особливостi адаптацп органiзму людини мають широкий дiапазоном толерантностi до умов середовища, однак вивчення психофiзiологiчних механiзмiв професшно1 адаптацп до умов працедiяльностi залишаеться актуальним.
Науковий iнтерес викликае й дослщження хаотичних наднизкочастотних коливань тиску (НКТ), що iснують в природi i являють собою еколопчним фактором впливу на психофiзiологiчнi параметри людини. Це НКТ з хаотичними амплпудно-частотними характеристиками, в основному природного походження, рiвень яких в природi дуже змшний i, як правило, перевищуе пороги чутливостi органiзму людини. Вони суттево впливають на динамшу негативних психiчних процесiв, втому, дезоргашзують розумову та поведiнкову дiяльнiсть. Не вiдчутнiсть НКТ, в поеднанш iз прямими негативними впливами на психiчну дiяльнiсть, робить впливи цього природного фактора досить небезпечним. Саме цим пояснюеться зв'язок рiвня хаотичних НКТ з кшьюстю нещасних випадюв на виробництвi, дорожньо-транспортних пригод, самогубств, тяжких правопорушень, що був знайдений при сшвставленш рiвня НКТ iз статистикою по Киеву та Мос^ (Горго Ю.П., 1999). Ще ранiше Чижевський А.Л. (1937) знайшов тiсний кореляцiйний зв'язок мiж рiвнем активностi Сонця та збшьшенням кiлькостi революцiй, демонстрацiй, вшн, збройних конфлiктiв, терористичних актiв, катастроф, ешдемш тощо. Стае дуже прозорим зв'язок мiж цими стихшними проявами та НКТ [1].
На сьогодшшнш день в Украш радiацiйний чинник, як наслщок аварп на ЧАЕС, також вимагае розширення спектру напрямiв дослiджень актуальнiсть яких обумовлена пошуком прогностично! оцiнки функцiонального стану та працездатносп людини в екстремальних умовах працедiяльностi .
За пiдсумковими даними зарубiжних геронтологiв максимальна розумова працездатнють спостерiгаеться у вiцi вiд 35 до 45 роюв, а до вшу 50-60 роюв вона знижуеться на 20-40% [5]. Аналопчш тдтвердження вiтчизняних науковцiв доводять загальну динамшу вшово1 шволюцп психофiзiологiчних функцiй людини [3, 6]. Однак, зпдно численних геронтолопчних праць та власних дослщжень, на тлi вiкового сповiльнення сенсомоторних реакцп та погiршеннi уваги та короткочасно1 пам'ятi, можливе збереження професшно1 працездатностi й пiсля 45 роюв [7]. У контекстi виявлених закономiрностей росiйськими дослiдниками (Якимович Н.В., 2002) були розроблеш двi групи вшових норм психофiзiологiчноl дiагностики для ошб льотних професiй, згiдно яких для ошб до 50 рокiв показники функщонального стану психiчних функцiй нижч^ нiж для працiвникiв вiком тсля 50 рокiв, що дозволяе враховувати реальнi психофiзiологiчнi можливостi професiйноl адаптацп пiлотiв старшого вiку.
У рамках психофiзiологiчного пiдходу доведено, що при об'ективно однакових умовах дiяльностi кожен шдивщ характеризуеться деяким типовим для нього рiвнем активацil центрально1 нервово1 системи [1, 3]. Рiвень активацп, як детермiнанта дiяльностi, зал ежить вщ iндивiдуально-типологiчних властивостей суб'екта, особливостей розв'язувано1 задачi та умов професiйноl дiяльностi. Цiлком достовiрну iнформацiю про функцюнальний стан органiзму людини дають вимiри окремих фiзiологiчних показник1в, альфа-ритму електроенцефалограми, часу
сенсомоторних реакцш на рiзнi по силi подразники i iн. [8]. Водночас, сучасний рiвень розвитку iнформацiйних технологш дозволяе отримання ново1 шформацп про предмет дослщження.
Отже, використання психофiзiологiчноl дiагностики функцiонального стану людини в реальних i екстремальних умовах трудово1 дiяльностi з метою виявлення об'ективних методiв шформацшно1 оцiнки професшно1 адаптацп людини в умовах впливу чинниюв робочого середовища для оптимiзацil його працездатносп полягало в основi завдань нашо! роботи.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
До дослщження були включеш наступнi обстежуванi вiком 21-59 роюв: 52 оператора енергостанцп, працедiяльнiсть яких проходить в умовах переважного нервово-емоцшного напруження (група 1) та 40 пращвниюв (сезонникiв) Укра1нсько1 антарктично1 станцп "Академш Вернадський", розташованiй в одшм iз найбiльш метеорологiчно активному райош Землi (група 2).
У якоси контролю (група 3) були узяи результати психофiзiологiчноl дiагностики осiб розумово1 працi (усього 90 осiб), зокрема наукових сшвробггниюв, особливiсть працедiяльностi яких полягае у творчому мисленш при помiрному напруженi уваги та пам'ят та вiдрiзняеться нерiвномiрнiстю нервового напруження при виконанш роботи. Дослiдження проводили за норматив ними значеннями параметрiв мшроктмату в умовах оптимального (температура примщення, вiдносна вологiсть, швидкiсть руху повпря) та допустимого рiвня мiкроклiмату (температура примщення).
Аналiз вiко-стажевих особливостей проводили з розподшом обстежених осiб за двома вшовими групами: першого перюду зрiлого вiку (21 - 35 роюв - жiнки, 22 -35 роюв - чоловiки) та другого перюду зршого вiку (35 - 54 роюв - жшки, 35 - 59 рокiв - чоловiки).
Професiйна дiяльнiсть моделювалася у виглядi розумового навантаження за допомогою двох послщовних комп'ютерних тестiв, яю е частиною автоматично1 системи психофiзiологiчноl дiагностики операторсько1 працездатностi [9]. Психофiзiологiчну дiагностику проводили за показниками психомоторики, сприйняття, уваги, пам'ятi, швидкостi переробки шформацп, розумово1 працездатностi .
Вегетативну регулящю серцевого ритму в умовах професшно1 дiяльностi вивчали за допомогою автоматизовано1 системи реестрацil та аналiзу кардiоiнтервалiв.
Iнформацiйну оцiнку професшно1 адаптацil людини проводили за допомогою шформацшного пiдходу (Ю.П.Горго, 1986, 1994), в основi якого полягае оцшка «органiзацil» медико-фiзiологiчних даних з використанням пстограм розподiлу характеристик рiзних фiзiологiчних сигналiв (зокрема кардiоритмограми, сенсомоторних реакцш) засобом порiвняння двох чи бшьше гiстограм однiеl особи, отриманих в рiзних його функцiональних станах. Використання ентропшних оцiнок дозволяе оцiнити зовшшнш вид гiстограми не по суб'ективному критерда "звуження - розширення ", а в цифровому видi [8].
Для шформацшно! оцiнки темпу старiння обстежених використовували методику визначення функцiонального вшу людини, розроблену в ДУ „1нститут геронтологи АМН Укра!ни" [10]. Розрахунок показниюв проводився за допомогою формули множинно! лшшно! регреси, де залежною перемiнною виступае календарний вiк, а незалежною - ряд фiзiологiчних показниюв, пiдбiр яких проводився при попередньому дослщженш популяцшно! вибiрки осiб рiзного вiку. Нормальному темпу старiння вщповщаюты значення 1±0,1; уповiльненому - меншi 0,9, прискореному - бiльшi 1,1.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Дослiдження вшо-стажевих особливостей психофiзiологiчного забезпечення працездатностi в умовах змш лабораторного мiкроклiмату передбачало вивчення динамши функцiонального „робочого" стану наукових спiвробiтникiв рiзного вiку. В умовах мшроктмату оптимального рiвня психофiзiологiчнi параметри працездатностi, як критерп ощнки професшно! адаптаци, вщповщали межам вшово! норми. Однак, в групi другого перюду зрiлого вiку осiб з прискореним темпом старшня було на 30% бшыле, шж в молодшш за вiком групi, на фош збiльшення функцiонального вiку над календарним, що дозволяе стверджувати про наявнюты вiко-стажево! тенденцi! до погiршення загалыного функцiоналыного стану осiб пiсля 35 роюв. При погiршеннi мiкроклiмату до верхныо! межi допустимого рiвня (тдвищення температури повiтря до 28-30°С) спостер^алося наступне: в осiб другого зршого вiку зниження розумово! працездатностi до низыкого рiвня, погiршення обсягу уваги на 25-30% та короткочасно! пам'ят на 30-40%, на тлi стабiлiзацi! показника надiйностi.
Водночас, в науковщв першого зрiлого вiку вщбувалося зниження показника розумово! працездатностi до середныого рiвня, погiршення уваги на 20-25%, зниження обсягу короткочасно! пам'ят на 20-25% на тлi стабшзащ! швидкостi переробки iнформацi!. Аналiз даних мониторингу загалыного фiзичного стану виявив попршення показникiв певних фiзiологiчних систем, зокрема серцево-судинно! та дихалыно!, в дослщжуваних осiб обох вiкових груп. У 35% жшок та 28% чоловшв групи другого зршого вшу показники артерiалыного тиску були вищi 150/95 мм.рт.ст., що свщчиты про наявнiсты тенденцi! до патолопчного вiдхилення у функцiоналыному станi системи кровообшу та може привести до небажаних ускладнены. Оскiлыки особливо чутливими до перепадiв температур вважаютыся люди з судинними хворобами, а, серед них, хворi на гшертошчну хворобу, виявлене вшове зниження стресостiйкостi серцево-судинно! системи вщображуе специфiку механiзму пристосування до тдвищення температури повпря робочого примщення.
При погiршеннi мiкроклiмату до нижныо! межi допустимого рiвня (зниження температури повпря до 19-21°С) в ошб обох вiкових груп вщбувалися статистично значимi змiни показника сприйняття та уваги у бiк попршення на тлi стабiлiзацi! в межах вшово! норми показниюв працездатностi. У ошб другого зрiлого вiку також зафшсоване зниження швидкостi переробки шформаци на 20%. Разом з тим, за
фiзiологiчною оцшкою показниюв функцiонального вiку достовiрноl рiзницi не було виявлено, порiвняно з монiторингом в умовах оптимального мшроктмату.
Таким чином, результати аналiзу характеризують вiковi особливостi терморегуляцiйних механiзмiв адаптацп органiзму людини в залежносп вщ характеру термiчних подразнень та шдтверджують лiтературнi данi стосовно того, що холодова рецепторна система провщною системою в терморегуляцп. Водночас, результати аналiзу доводять вiко-стажевi особливостi прояву адаптацшних механiзмiв до змiн умов мшроктмату, яю характеризують диференцiйнi параметри професшно1 адаптацп в умовах допустимого мшроктмату, а саме надiйнiсть, продуктивнють дiяльностi та швидкостi переробки шформацп.
Результати статистичного аналiзу параметрiв психофiзiологiчноl дiагностики обстежуваних осiб рiзних професшних груп, представленого у таблицi 1, свщчать про професiйну однорiднiсть дослщжуваних груп, за вiдсутнiстю достовiрних розбiжностей психофiзiологiчних показникiв професшно1 адаптацп.
Таблиця 1
Параметри психофiзiологiчнот дiагностики оаб рiзних професшних груп
Психофiзiологiчнi параметри працездатностi людини Група 1 Група 2 Група 3
Латентний перюд простот зорово-моторноТ реакцп, мс 276±34 296±29 311±22
Надiйнiсть психомоторнот дiяльностi, % 98,8±6,5 88,0±6,1 93,0±4,1
Латентний перiод складенот психомоторноТ реакцп, мс 981,4±112 883,4±92 783,0±76
Психомоторна працездатшсть, у.о. 16±4,2* 14±4,3* 23±2,4
Швидккть переробки iнформацiт, мс 1159±104 1091±117 1002±96
Увага, % 10±1,5 13±1,5 8±0,85
Короткочасна пам'ять, % 89±7,1 78±8,3 74±5,1
Розумова працездатшсть, у.о. 11,1±0,9* 9,1±1,3* 14,8±0,7
Кардшштервали, мс 0,771±0,024 0,722±0,037 0,754±0,014
Примтка: * - р < 0,05 по вщношенню до оаб групи 3 (контроль).
Однак, за параметрами психомоторно1 та розумово1 працездатностi виявлено статистично значимо меншi И значення в ошб групи 1 та групи 2, порiвняно з контрольною групою 3 (табл. 1), що дало пщставу використання методiв шформацшно1 оцшки для виявлення критерilв професшно1 адаптацil обстежуваних осiб рiзних професшних груп (табл. 2).
За даними таблищ 2 середньостатистичш значення темпу старшня в осiб групи 2 та групи 3 вщповщають межам нормального, а в осб групи 1 спостертаеться прискорений темп старшня, що, на наш погляд, вщображае вплив специфiки професiйноl дiяльностi операторiв енергостанцil на функцiональнi можливостi
оргашзму. Отже, подальший етап дослiдження будувався на розрахунку iнформацiйних показникiв професшно1 адаптацiï людини, серед яких, OKpiM фyнкцiонального вiкy та темпу старшня були видшеш показники вiдносноï "оргашзацп "системи переробки iнформацiï та системи вегетативноï регyляцiï ритму серця (табл. 2).
Таблиця 2
1нформацшна ощнка професiйноï адаптацн обстежуваних oci6 pi3H^
професiйних груп
Iнформацiйнi критерн професшно'1 адаптацн людини Група 1 Група 2 Група 3
Функцiональний bïk, роки 45,9±8,8 49,4±7,5 48,2±4,1
Темп старшня, у.о. 1,13±0,08 1,03±0,06 1,07±0,02
Вщносна „оргашзащя" системи переробки шформаци, у.о. 0,235±0,032 0,196±0,026* 0,273±0,017
Вщносна „оргашзащя" системи вегетативно"! регуляцп ритму серця, у.о. 0,392±0,034* 0,421±0,042 0,481±0,029
Примтка: * - p < 0,05 по вщношенню до оаб групи 3 (контроль).
Аналiз характерного збiльшення значень вщносно1' "органiзацiï" системи переробки iнформацiï та системи вегетативно!' регуляцп ритму серця в ошб контрольно!' групи виявив ïx вiдповiднiсть фyнкцiональномy стану «зосереджена праця» (табл. 2), вiдображенням якого виступали вищi, порiвняно з шшими професiйними групами дослiджyваниx, показники рiвня псиxомоторноï та розyмовоï працездатностi, (табл. 1) на rai зменшення варiабельностi значень кардiоiнтервалiв та звуження пстограми розподiлy кардiоiнтервалiв.
В обстежуваних групи 1 було зафшсовано статистично значимо меншi значення показника вiдносноï "оргашзацп" системи вегетативноï регyляцiï ритму серця, порiвняно з групою контролю (табл. 2). Це свщчить про перехщ системи кардiорегyляцiï в умовах розумового навантаження у менш детермiнований стан, якому вщповщае розширення пстограми масиву кардiоiнтервалiв, що вщбуваеться внаслiдок недостатнього рiвня адаптацiï обстежуваних операторiв до умов працедiяльностi. Слщ зауважити, що у обстежених ушх професiйниx груп не було виявлено достовiрноï рiзницi за середньо-статистичними значеннями кардiоiнтервалiв в процесi розумового навантаження, отже величина вiдносноï "органiзацiï" системи вегетативноï регyляцiï ритму серця е чутливим кiлькiсним показником порiвнюваного ступеня стиснення гiстограми розподiлy щодо ïï початкового значення.
Про погiршення професiйноï адаптацiï до умовах працедiяльностi, пов'язане зi зниженням детермiнiзмy системи переробки шформаци, свщчить статистично значимо зменшення значень показника вiдносноï „оргашзацп" латентних перiодiв
сенсомоторних реакцш, яке було виявлено в дослщжуваних ошб групи 2, порiвняно з групою контролю (табл. 2), що вщображуе в сезонниюв наявнють недостатньо1 мобшзацп до умов працедiяльностi та пояснюе зниження рiвня розумово1 та психомоторно1 працездатностi (табл. 1).
Отриманий факт дав пiдставу для досконалого вивчення розподiлу обстежених ошб за показниками темпу старiння у межах вшових та професiйних груп, вщповщно (табл. 3).
Таблиця 3
Питома частка обстежених оаб з прискореним, нормальним та уповiльненим темпом старiння в дослщжуваних професшних групах
ДОСЛ1ДЖУ- Темп старшня людини
Прискорений Нормальний Уповшьнений
ВАН1 Особи Особи Особи Особи Особи Особи
ПРОФЕСШШ першого другого першого другого першого другого
ГРУПИ перюду перюду перюду перюду перюду перюду
зршого зршого зршого зршого зршого зршого
вжу вжу вжу вжу вжу вжу
Група1 20% 24% 75% 72% 5% 4%
Група 2 10% 15% 81% 81% 9% 4%
Група 3 6% 9% 79% 76% 15% 15%
Аналiз даних, представлених у таблиц 3 виявив, що у переважнш бiльшостi дослщжених осiб рiзних професiйних груп темп старшня вщповщае нормальному. Однак, характер розподшу питомо1 частки осiб з вщповщним значенням темпу старiння в межах кожного вшового перiоду мае певш вiко-стажевi тенденцп змiн структури оцшки функцiонального вiку обстежених рiзних професiйних груп.
У дослiджуваних групи 3 кшьюсть осiб з уповшьненим темпом старiння перевищуе кiлькiсть ошб з прискореним темпом старiння в 2,5 рази в груш першого перюду зршого вiку та в 1,5 рази - в груш другого перюду зршого вiку (табл. 3), хоча середньостатистичне значення темпу старшня у всш груш науковщв вщповщае нормальному.
У дослщжуваних групи 2 виявлено зворотну тенденщю, однак в груш другого перюду зршого вшу, тобто питома частка ошб з прискореним темпом старшня перевищуе в 4 рази частку ошб з уповшьненим темпом старшня (табл. 3), що свщчить про вшо-стажеву тенденщю до попршення професшно1 адаптацп в дослщжуваних сезонниюв але середньостатистичне значення темпу старшня у групи сезонниюв вщповщае нормальному. Разом з тим, в дослщжуваних сезонниюв в умовах Антарктиди питома частка ошб з нормальним темпом старшня навггь перевищуе 80 % в обох вшових перюдах, що можна пов'язати з позитивним
впливом факторiв професiйного середовища на органiзм людини. Водночас, монiторинг професiйноï адаптаци протягом антарктичноï експедицiï у сезонних робггниюв вказуе на покращення наступних фiзiологiчниx показникiв: артерiальний тиск та швидкють вiдновлення частоти серцевих скорочень тсля фiзичного навантаження, що свщчить про покращення функцюнального „робочого" стану та оптимiзацiю професiйноï працездатностi.
Натомють, у дослiджyваниx групи 1 питома частка ошб першого перiодy зршого вшу з прискореним темпом старшня перевищуе у 5 разiв вщсоток осiб з yповiльненим темпом старшня, в оаб другого перюду зршого вшу - навггь в 6 разiв (табл. 3), що пояснюе наявнють прискореного темпу старiння за середньостатистичним показником у всш грут операторiв енергостанцiï та вiдображае вплив специфши ïx професiйноï дiяльностi на попршення професiйноï адаптацiï до умов середовища (табл. 2).
Проведений аналiз результата масових дослщжень осiб, працедiяльнiсть яких обумовлена рiзними умовах середовища, доводить, що негативш ефекти впливу робочоï середи особливо помiтнi у людей тсля 35 роюв, а також в осiб з пщвищеним рiвнем розумових, псиxоемоцiйниx або робочих навантажень, в операторiв складних систем (наприклад атомних електростанцш), у вшськових операторiв. Отриманi данi переконали нас у тому, що з метою профшактики впливу вшового фактору на професшну адаптацiю необxiдним е пошук шляxiв вирiшення проблеми стабiлiзацiï та оптимiзацiï працездатностi в межах вiковоï норми.
Псиxофiзiологiчний контроль i корекщя працездатностi людини в складних операторських професiяx допоможе пiдтримyвати роботу операторiв в оптимальному станi готовностi до негайних дш. Особливо важливо виявляти та застосовувати оптимальний рiвень НКТ в кабшах та салонах лгсаюв, космiчниx апаратiв, пiдводниx та надводних суден, оскшьки оптимальна та нормальна працездатнють персоналу сильно залежить вщ цього рашше не врахованого фактору. Застосування фактора НКТ в промисловосп дозволить оптимiзyвати працездатнiсть персоналу, понизити аваршнють та рiвень браку. В операторськш дiяльностi НКТ можуть бути використаш як природний стимулятор, а також для зняття втоми i вщновлення працездатностi операторiв. Використання комплексноï псиxофiзiологiчноï дiагностики та методiв iнформацiйноï оцiнки адаптацiï людини до умов працедiяльностi та монiторинг НКТ допоможе попереджати ошб, що знаходяться в складних умовах роботи (наприклад, водив, льотчиюв), про необхщнють прийняття визначених захисних мiр i змшу iнтенсивностi i напрyженостi роботи. В зв'язку з цим представляеться необхщним створення спещальних заxодiв корекцiï вшового зниження псиxiчниx фyнкцiй та оптимiзацiï працездатностi у працiвникiв старше 35 роюв.
ВИСНОВКИ
1. Псиxофiзiологiчна дiагностика осiб рiзного вiкy в умовах впливу лiмiтyючиx факторiв робочого середовища дозволила виявити вiковi особливостi прояву адаптацшних меxанiзмiв до змiн умов працедiяльностi, якi характеризують диференцiйнi параметри професiйноï адаптацй, а саме функцюнальний вш та
темп старшня людини, швидюсть переробки шформацп, психомоторна та розумова працездатшсть.
2. Запропонований спошб шформацшно! оцшки форми гютограми розподiлу кардiоiнтервалiв та латентних перiодiв сенсомоторних реакцiй дозволяе виявити та кшьюсно оцiнити критери професшно! адаптацп, яю вiдображають ознаки дезштегрованосл основних контурiв регуляторно! системи оргашзму та характеризуються наростаючими явищами десинхронозу, порушенням циркадiаних ритмiв, погiршенням психофiзiологiчних функцiй та працездатностi.
3. Вплив прискореного професшного старiння на звуження адаптацшних резервiв органiзму ошб в особливих умовах працедiяльностi вщображае вiко-стажева тенденцiя змiни структури оцшки функцюнального вiку обстежених: зменшення ошб з уповiльненим темпом старiння вщбуваеться на тлi збiльшення осiб з прискореним темпом старшня.
Список лггератури
1. Горго Ю.П. Психоф1з1олог1я (прикладт аспекти) / Ю.П. Горго. - К.: Вид-во МАУП, 1999.- 128 с.
2. Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и операторский труд / Н.В. Макаренко.
- К.: Наукова думка, 1991. - 216 с.
3. Навакатикян А.О. Возрастная работоспособность лиц умственного труда / А.О. Навакатикян, В.В. Крыжановская. - Киев: Здоров'я, 1979. - 208 с.
4. Кальниш В.В. Особенности умственной работоспособности у операторов тепловых электростанций / В.В. Кальниш, А.О. Навакатикян // Медицина труда и промышленная экология.
- 2000. - № 2. - С. 39-44.
5. Whalley L. Cognitive reserve and the neurobiology of cognitive aging / L. Whalley; I. Deary; C. Appleton; J.Starr // Aging Research Reviews. - 2004. - Vol. 3. - P. 369-382.
6. Korobeynikov G. Aging peculiarities of informational processing organization / G. Korobeynikov // Studia Psychologica. - 2001. - Vol. 43. - P. 69-75.
7. Kharkovlyuk-Balakina N.V. Psychophysiological estimation of providing the mental capacity for people at different age / N.V. Kharkovlyuk-Balakina // International Journal of Psychophysiology.- Volume 77. -Issue 3, September 2010. - P. 262.
8. Горго Ю.П. Информационная оценка физиологических сигналов человека при изменении его психоэмоциональных состояний / Ю.П. Горго // Педагогика, психология, медико-биологические проблемы ФВиС. - 2007.- №6. - С. 82-86.
9. Автоматизация эксперимента во время психофизиологических исследований в физиологии труда / А.Л. Решетюк, А.Ю. Буров, А.А. Поляков [и др.] // Методические рекомендации. - К.: МЗ Украины, 1993. - 11 с.
10. Споаб визначення функцюнального вжу оргашзму людини // Патент № 14734, Укра!на, МПК А61 В5/02/. 1нститут геронтологи АМН Укра!ни.-З № 200512330; Заявл. 2005.12.21; Опубл. 2005.03.15.
Харковлюк-Балакина Н.В. Информационный подход к психофизиологической диагностике профессиональной адаптации человека в естественных и экстремальных условиях труда / Н.В. Харковлюк-Балакина, Ю.П. Горго // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2011. - Т. 24 (63), № 4. - С. 332-341. В результате проведения комплексной психофизиологической диагностики функционального состояния организма в условиях влияния лимитирующих факторов рабочей среды и использования информационной оценки параметров работоспособности людей разных профессиональных групп были выявлены возрастно-стажевые особенности проявления адаптационных механизмов к условиям трудовой деятельности, которые характеризуют дифференциальные критерии профессиональной
адаптации человека, а именно: функционалыный возраст и темп старения человека, скоросты переработки информации, психомоторная и умственная работоспособносты.
Ключевые слова: экстремалыные условия трудовой среды, психофизиологические параметры работоспособности, темп старения человека, информационная оценка профессионалыной адаптации.
Kharkovlyuk-Balakina N.V. Informative approach to psychophysiological diagnostics of professional adaptation of man in natural and extreme terms of activity / N.V. Kharkovlyuk-Balakina, Y.P. Gorgo //
Scientific Notes of Taurida V.Vemadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2011. - Vol. 24 (63), No. 4. - P. 332-341.
As a result of application of complex psychophysiological diagnostics and informative estimation of professional adaptation of people at different age in the conditions of influence of limiting factors of working environment, it was found out that age features of display of adaptation mechanisms to the terms of activity, which characterize differential parameters of professional adaptation, namely functional age and rate of senescence of man, speed of processing of information, psychomotor and mental capacity. Keywords: special terms of activity, psychophysiological parameters of capacity, rate of senescence of man, informative estimation of professional adaptation.
Поступила в редакцию 28.10.2011 г.
