ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В БАНКАХ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ECONOMIC SCIENCES

1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ В БАНКАХ

Краснова 1.В.

Кшвський нацюнальний eкономiчний yнiвepситeт iMem Вадима reтьмана д. e. н., пpофeсоp, пpофeсоp кафeдpи банювсьkoï справи та страхування

ORCID ID: 0000-0002-4507-6629 Лавренюк В.В.

Кшвський нацюнальний eкономiчний yнiвepситeт iмeнi Вадима reтьмана к. e. н., дощнт, дощнт кафeдpи банювсьkoï с^ави та стpахyвання

ORCID ID: 0000-0002-1069-0928 Щеглюк М.С.

к. e. н., кepiвник вiддiлy ITprnem ТОВ «Данн» ORCID ID: 0000-0001-7654-5443

INFORMATION SUPPORT OF RISK MANAGEMENT SYSTEM IN BANKS

Krasnova I.

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Banking and Isurance,

Lavreniuk V.

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Banking and Insurance,

Shchehliuk M.

Head of IT solutions LIMITED LIABILITY COMPANY «DONE», PhD in Economics

DOI: 10.5281/zenodo.7014304

АНОТАЦ1Я

В умовах розвитку цифрових технологш та дiджиталiзацiï баншвсько1 дшльносп швидшсть прий-няття управлшських ршень залежить вщ швидкосп o6MÍHy, передачi i аналiзу шформацп. Турбулентшсть eKOHOMÍKH та невизначешсть, що пануе на фшансових ринках посилюе загрозу впливу ризишв на дiяль-нють банков. За таких обставин зростае актуальшсть надання менеджменту банку необхвдних ефективних iнструментiв стратепчного управлiння, в першу чергу шформацшно-аналггачних. У статтi дослiджено необхiднiсть, основш iмперативи та джерела формування системи управлшня ризиками в банках в су-часних умовах. Запропоновано групування зовнiшнiх джерел iнформацiйного забезпечення залежно вiд пов'язаних банк1вських ризик1в. Наведено рiвнi та сфери формування шформацшного забезпечення i його мiсце в шформацшнш системi ризик-менеджменту банку. Структуровано програмнi комплекси СУБД в банку. Виокремлено мейнстрiмнi технологiï розвитку ризик-менеджменту.

ABSTRACT

In terms of development of digital technologies and digitalization of banking, timing of management decisions depends on speed of information exchange, transfer and analysis. Turbulence of economy and uncertainty that reigns on financial markets enhances impact of risks on the activity of banks. In existing circumstances it is becoming relevant to provide necessary efficient instruments of strategic management to bank managers, first of all, information-analytical ones. The article investigates the necessity, main imperatives and sources of formation of risks management system in banks in the current context. We suggested grouping external sources of information support depending on bank-related risks. The article summarizes levels and spheres of building of information support and its place in information risk management system of the bank. We have structured DBMS (database management systems) program complexes in the bank. Determined mainstream technologies of risk-management development.

Ключовi слова: шформацшне забезпечення, технологи, банк, ризики, шформацшна система, звгт-нють, бази даних, бiзнес-аналiтика, управлшня.

Keywords: information support, technologies, bank, risks, information system, reporting, database, business-analytics, management.

Постановка проблеми. В умовах бiфуркацiй-них змш вщ iндустрiального до цифрового сустль-ства розвиток шформацшного простору та шфор-мацшних технологш стае вектором та стратепею економiчного зростання, забезпечення фiнансовоï та соцiально-полiтичноï стаб№носп, шдвищення

конкyрентоспроможностi тa ефективностi дiяль-ностi бaнкiв. Зб№шуються обсяги iнформaцiï, доступно!' 6am^. Iнформaцiя постae як невiддiльний aтрибyт тa цiнний ресурс корпорaтивного yпрaв-лiння, до якого зaстосовyються новггш теxнологiï впливу тa обробки. Цшком зрозyмiло, що тренд

формування iнформацiйного суспiльства, зроста-юча конвергенцiя фiнансово-комунiкацiйних тех-нологш та мережева взаeмодiя на основi шфор-мацiйних технологiй змiнюe шдходи до оргашзаци системи управлiння ризиками.

Анатз останнiх досл1джень i публжацш. Теоретичнi i практичнi напрацювання шфор-мацiйного забезпечення дiяльностi банков закла-дено працями провiдних захвдних, зокрема, С. Бен-нет, Ф. Вебстер, М. Кастельс, Р. Карлш, Б. Еллют, У. Ешбi. В украшськш науцi важливi здобутки у до-слiдженнi ролi шформацп в управлшш ризиками мають: А. 1добаева [1], I. Краснова [2], О. Лемшовська, Т. Хом'як [3], С. Нестеренко, Л. Мар-тинова [4], Н. Рязанова [5], £. Позднишев [6], П. Пуцентейло [7] та шшг

Виокремлення мевир1шеми\ аспектiв про-блеми. Новi умови дiяльностi потребують швидко! реакци менеджменту банку на прояв тих чи iнших подiй, загроз та ризик1в, якi мають бути чггко щен-тифiкованi й усунеш Тому одним напрямiв забезпечення ефективно! дiяльностi банку постае зав-дання формування сучасно! системи шфор-мацiйного забезпечення управлiння ризиками для вчасного упередження наявних та потенцшних загроз та ризик1в, стохастичних явищ як на свiтових, так i на локальних фiнансових ринках.

Метою статт е виявлення та оцшка напрямiв формування та удосконалення iнформацiйного забезпечення процесу управлшня ризиками в дiяль-ностi украшських банков.

Виклад основного матерiалу. Ефектившсть дiяльностi банков напряму залежить ввд якостi процесу управлiння ризиками, який, в свою чергу, обу-мовлений рiвнем його iнформацiйного забезпечення. Використання зрозумшо!, достовiрноl, своечасно! та вичерпно! шформацп забезпечуе ви-сокий рiвень ефективностi використання уах наявних iнформацiйних джерел та дозволяе приймати оптимальнi управлiнськi ршення враховуючи ри-зик-апетит банку, досягаючи довгострокових стра-тегiчних бiзнес-цiлей. Саме шформацшно-аналiтичне забезпечення е тим каталiзатором i пов'язуючим елементом системи управлшня ризиками, що дозволяе структурувати процеси ризик-

менеджменту, оперативно виявляти та виправляти !х можливi недолiки, а також напрацьовувати пев-ний план дiй.

Необхiднiсть створення дiевоl шформацшно1 пiдсистеми у системi ризик-менеджменту сприя-тиме забезпеченню шдвищення ефективностi процесу управлiння ризиками у банку, а саме: 1) тдвищення ступеню керованосп ризишв та зниження впливу людського фактору; 2) агрегуванню значних об'емiв даних щодо управлiння ризиками; 3) оперативнш та достовiрнiй оцiнцi (вимiрюванню) суттевих ризик1в банку; 4) прове-денню ефективному стрес-тестуванню банк1вських ризик1в за рiзними сценарiями (базовий, стресо-вий); 5) впровадженню найбiльш прогресивних й шновацшних концепцiй управлiння ризиками, в тому чи^ хеджування ризик1в.

Одним iз важливих моментiв, на який варто звернути увагу - те, що шформащйш технологи на банках юнують у виглядi рiзноманiтних шфор-мацiйних систем та використовуються в рiзних сегментах системи управлшня. Вщповщно до теорп ризик-менеджменту шд iнформацiйною системою управлiння ризиками розумггаме «сукупшсть за-собiв, методiв, процедур та персоналу, що забезпе-чують зберiгання, обробку та вчасне формування яшсних/точних масивiв даних з метою звиування, аналiзу, моделювання та прийняття управлiнських рiшень щодо управлiння ризиками».

Процес шформацшного забезпечення ризик-менеджменту подметься на зовнiшнiй та внутрш-нiй. Зовнiшне iнформацiйне забезпечення передба-чае забезпечення керiвництва / менеджменту банку необхвдною iнформацiею щодо кон'юнктури ринку, стану економiки, функционального середо-вища, ктентсько1 бази, тощо. Iнформацiя зовнiш-нього середовища формуеться шляхом агрегування даних по конкурентах, ктентах, партнерах, вщсот-кових ставках, обсягах баншвських операцiй тощо. Зважаючи на типiзацiю банк1вських ризик1в дощль-ним е групування зовнiшнiх джерел шформацшного забезпечення залежно ввд пов'язаних баншв-ських ризик1в (табл. 1).

Таблиця 1

Зовшшне iнформацiйне забезпечення ризик-менеджменту

Вид ризишв Необхщш даш Джерело

Кредитний - репутацiя та фшансовий стан позичаль-ника; - регiональна специфшащя клiентури; - стан ринку кредипв, депозитiв, ринку МБК; - стан та тенденци розвитку галузей еко-номiки - ЗМ1; - Сайти мережi 1нтернет; - Офiцiйнi даш державних органiв; - Документацiя позичальника та поручителя, та беада з ними; - Iнформацiя шших банков; - 1нформац1я БК1;

Процентний - Стан ринку депозипв; - Стан депозитного, кредитного, фшан-сового ринк1в - Вiдсотковi ставки конкурента; - Рiвень заощадження населення - статистичш данi Держкомстату, НБУ, ш. банк1в; - перiодичнi видання та звгга НБУ, Мiнiстерство зборiв та доходiв, МФУ та iн. оргашв влади; - ЗМ1; - даш баншв-конкуренпв

Фондовий - обсяги попиту та пропозицг! на фгнан-сових ринках; - стан та тенденцг! розвитку свгтових фгнансових ринкгв; - ргвень рентабельносп шдприемств; - данг для оцшки проектгв - ЗМ1; - сайти шдприемств-клгенпв; - звггають пгдприемств; - звгти емггенттв ЦП; - статистичш данг Держкомстату, НБУ, Мгнгстерство зборгв та доходгв

ЛГквГдностг - ринковий ргвень процентних ставок; - стан ринку кредитгв, депозитгв, ринку МБК - полгтика НБУ (встановлення обме-жень, лгмтв, нормативгв, рефгнансу-вання); - стан грошово-кредитних гндикаторгв - звгти НБУ, звишсть банкгв; - перюдичш видання НБУ; - публгкаци рейтингових агентств; - прогнози аналгтичних компангй; - ЗМ1, - законодавчг документи НБУ

Валютний - Стан та перспективи валютного ринку - ЗМ1; - статистичш данг Держкомстату, НБУ; - прогнози аналгтичних компангй;

Джерело: складено авторами на основ! [8]

Використання внутршньобаншвсько! гнфор-маци, яка е закритою для стороннгх осiб, тобто конфiденцiйна шформащя та iнформацiя з обмеже-ним доступом (службова, таемна) передбачаеться саме внутрiшнiм iнформацiйним забезпеченням. До внутршньобаншвсько! шформаци вiдносяться:

— плани розвитку банку (стратегiчнi, фгнан-совi, бюджети по основних центрах формування до-ходiв та витрат, тощо);

— звишсть банку (всi види фшансово! звгт-ностi включаючи управлiнську);

— перевiренi данi банку (аудиторськ1 вис-новки, результати перевiрок ревгзшно! комки, представникгв НБУ);

— рiшення банку (ргшення кредитного комiтету, служби безпеки банку, КУАП, тощо);

— внутргшньобаншвська документацiя та iншi регламентськг документа банку (полiтики, по-ложення, статути, шструкци, внутрiшнi накази, iнше).

Дотримання ключових принципiв, а саме точ-ностi i цiлiсностi, повноти даних, своечасностг, адаптивностi е важливим завданням у процесi ро-зробки процедур агрегування даних банком при ри-зик-менеджментi. Водночас вiдповiдальнi струк-турнг пiдроздiли банку мають формувати вгдповгдну управлiнську звiтнiсть iз врахуванням ключових характеристик щодо суттевих ризик1в (рис. 1).

-[ Точнiсть I-

• вивiрене та достовiрне вгдображення рiвня прийнятого банком ризику

-[ Комплекснiсть ]-

• звгтшсть мае охоплювати всг суттевi види ризик1в банку, мгстити iнформацiю про концентрацiю ризик1в, дотримання встановленого розмiру ризик-апетиту та значень лiмiтiв ризику, а також надавати перспективну оцiнку ризикгв з урахуванням впливу майбутнiх операцiй, а не ильки поточну та iсторичну

-[ Чiткiсть та iнформативнiсть 1-

• звгтшсть мае надавати чгтку та однозначну iнформацiю та бути достатньо вичерпною для прийняття своечасних та адекватних управлiнських ргшень

-[ Перiодичнiсть 1-

• Рада банку, колепальш органи, правлшня банку та iншi користувачi управлшсько! звiтностi про ризики встановлюють перiодичнiсть складання та надання управлшсько! звiтностi про ризики як у звичайних умовах, так i в стресових ситуацiях

-[ Доступмсть I-

• звiтнiсть мае бути поширена серед користувачiв iз забезпеченням конфiденцiйностi

Рис. 1. Характеристики управлтсько'1 звтностI щодо ризиюв банку Джерело: складено авторами на основI [8]

Рада банку е основним бенефщиаром та кори-стувачем управлшсько! звггаосп. В процесг гнфор-мацiйного забезпечення ризик-менеджменту Рада банку: 1) несе повну ввдповгдальшсть за розробленi вимоги до звггаосп щодо ризикгв; 2) формуе запити на отримання необхгдно! шформаци; 3) забезпечуе

отримання шформаци, необхгдно! для виконання власних функцш Рада банку може вимагати роз'яс-нення г вгдповгдних заходгв вгд кергвництва / шдроздшв банку у ситуаци коли звгтнгсть не вгдповгдае затвердженим вимогам. Правлшня банку, як г рада банку, виступае одним гз ключових

користувачТв звггаосп. Правлшня банку вщповвдае за розробку вимог до управлшсько! звиносп. За таких умова баншвським установам необхiдно мати втдповвдт техшчш можливостi щоб займатися фор-муванням нестандартно! звiтностi в частиш ризик-менеджменту, включаючи: 1) сгресовi ситуаци; 2) моменти змши потреб до управлшсько! шформаци;

3) отримання запитiв НБУ чи шших регуляторних або контролюючих органiв.

Основними сферами застосування шформацш-них систем в процеа ризик-менеджменту банку е: 1) оцiнка ризик1в банку; 2) побудова внутршшх моделей; 3) користувачц 4) стрес-тестування (рис. 2).

-[ Ощмка ризикчв |-

• Системи i процедури агрегування даних мають забезпечувати: своечасшсть виявлення ризик1в, !х коректну оцшку; адаптивнiсть щодо можливостi змiни формату або частоти формування звiтностi

-[ Вмутрiшмi чоде.и ]-

• 1нформацшш системи забезпечують збiр та накопичення даних належно! повноти та якосп для побудови внутршшх моделей оцiнки ризик1в, !х валщацп та бек-тестування

-[ KopTOTyBa4i I-

• Iнформацiйнi системи та системи звиносп забезпечують формування та своечасне доведення до внутршшх i зовнiшнix користyвачiв точно! та повно! iнформацi! як у звичайних, так i у стресових ситуащях

-[ Стрес-тестуваммя ]-

•1нформацшш системи забезпечують можливiсть моделювання сценарпв для стрес-тестування

Рис. 2. Сфери застосування тформацшних систем щодо ризик-менеджменту та 3eimHocmi Джерело: складено авторами на ornoei [9]

Спецiалiзованi програмш комплекси, функцю-налом яких передбачаеться накопичення, зберь гання та аналiз даних, а також шдготовка звiтностi рiзних форм визначаються основою функцюну-вання iнформацiйних систем банку. Таш складнi системи, програмнi комплекси вимагають вiд бан-к1вських установ наявносп необхвдних апаратних засобiв та потужностей. На сьогоднi, програмне за-безпечення, яке використовуеться у ризик-менедж-менп мае передбачати методи штелектуального аналiзу даних, як1 прийнято об'еднувати загальною назвою системи бiзнес-аналiтики — business intelligence (BI-системи). Функцiонал BI-ршень включае «отримання, трансформацiю та заванта-ження даних у сховище, формування аналггичних звiтiв, надання статистичних висновшв, побудову рiзноманiтних математичних/графiчних моделей,

звтв та nporH03iB як у режим реального часу, так i в offline--режиш». Проектування баз даних, зазви-чай, необхвдне для збереження повноти iнформацii, Ii структурного характеру, лопчних взаемозв'язк1в м1ж даними а також програмно! обробки, аналiзу. До такого виду систем можна вщнести так1: 1) Microsoft Analysis Services; 2) Microstrategy OLAP Services; 3) Oracle OLAP Option та шшг Такого виду програмш ршення покликаш обробляти велик1 обсяги структурованих / неструктурованих даних, знаходити залежносп мiж показниками та володiють обширним аналiтичним шструмента-рiем.

Варто зазначити, що у практицi виокремлюють шють рiвнiв зрiлостi бiзнес-аналiтики у процеа управлшня ризиками (рис. 3) [1, с. 522].

• Операцша звишсть

PiBeMb 2

•Запити & Аналiз

PiBeMb 3

• Керування панелями iнстрyментiв

I PiBeMb 4

• Оперативна аналггачна обробка даних

PiBeMb 5

• Добуванн яданих

PiBeMb 0

•Обмежена БА / Електронш таблиш

Рис. 3. Шестирiвнева модель зрiлoстi бiзнес-аналiтики вризик-менеджментi Джерело: складено авторами на oснoвi [9]

Важливо ввдзначити, що у бшьшосп банку Укра!ни рiвень зрiлостi бiзнес-аналiтики знахо-диться на 4-5 рiвнi зрiлостi. Двополярнiсть ро-звитку впчизняних банкiв у напрямку бТзнес-аналтшки пояснюеться тим, що при наявносп у бiльшостi банк1в передових програмних комплексi, у деяких кредитних установах процеси дата-майнiнгy знаходяться на достатньо низькому рТвш

Важливо вадзначити досвТд АТ «Приватбанк», у якого рiвень нагромадження (збору) iнформацi!, и обробка та зберiгання на порядок вищий шж у вах банках Укра!ни. СтрТмкий розвиток теxнологiй тдштовхуе банк1вський сектор до активного впро-вадження iнновацiй. Не обшшлося i без шновацш-них змш у сферi банк1вського ризик-менеджменту. Щ змши направлен на посилення обгрyнтованостi

у приинятп управлшських ршень щодо сутгевих ризик1в банку. На сьогодш ринок програмних ком-плекав бiзнес-аналiгики пропонуе широкиИ спектр ршень, як1 спроможнi ефекгивно аналiзуваги ри-зики «прямо i3 коробки». Зокрема для форму вання великих сховищ даних викорисговуюгь: Oracle, Microsoft, IBM, Informix, NCR, Red Brick, SAS, Sybase. Сучасна IT-тдтримка банкiв мае широк можливосгi завдяки пакетам СУБД - систем управ-лiння базами даних, що дозволяють на основi мате-матичних законiв декартового з'еднання будувати реляцiИнi бази даних, схематично пов'язуючи гх за

допомогою основних та зовнiшнiх ключiв вденти-фiкацii [10].

Загалом, за умови грамотного управлшня такими системами, банк виршуе цiлу низку проблем, основна з яких - автоматизацiя потокiв обробки даних. СУБД, у свою чергу, мають зазвичай, вiдкрите середовище, що дозволяе, використовуючи спецiальну мову структурованих запитiв (SQL), будь-яким чином обробляти, збериати, пов'язувати чи передавати дат. На сучасному ринку кнують такi основнi пропозицii' щодо програмних ком-плексiв СУБД (табл. 2).

Таблиця 2

Cy4acHi програмт комплекси проектування та управлшня базами даних

Ha3Ba nporpaMHoro KOMn^eKcy Розробник, походження, верси Короткий опис комплексу

Oracle Database / SQL Developer Oracle Corp., США, ver.9.0 - ver.12.1 СУБД з широким спектром доповнень. Мова запипв: PL/SQL

MS SQL Server Microsoft Corp., США, ver.1.0 (OS2) - 14.0 Широковщомий аналог Oracle. Мова запипв: Transact SQL

Toad for Oracle Dell Technologies, США, ver.1.0 (OS2) - 14.0 Покращена система для роботи з базами на платформi Oracle, MS SQL Server, Hadoop та in

Squirrel Шмеччина, ver.1.0-3.0 Проста у користуваиш СУБД. Бази даних - JDBS. Мова запипв: MySQL

Sybase SAP IQ Expressway Technologies, США - ver. 16.5 Сговпчиково-орieнтована ре-ляцшна база даних. Значна швидкють обробки Мова запипв: Watcom SQL

PostgreSQL Ушверститет Беркл^ США Ver. 10.5 Об'ектно-реляцшна СУБД Мова запипв: MySQL

MongoDB DoubleClick, США - ver.1.0 Документно-орieнтована СУБД Мова запипв: JSON (NoSQL)

Cassandra, MariaDB, Vertica Ta iH. США, Канада, Шмеччина Реляцшш СУБД з втною лiцензieю. Мова запитiв: MySQL

Джерело: складено авторами на ocHoei [11]

OKpiM ^oro y c$epi no6ygoBH i BHKopncTaHHH cxobh^ gaHHx BHoKpeM^roroTb: Brann Software, Business Objects, Cayenne Software, Computer Associates, MicroStrategy, Prism Solutions, Brio Technology, Cognos, Platinum Technology. Mac-mTa6Horo nomnpeHHH y 6i3Hec-aHamTHm, 30KpeMa y 6aHKax, Ha6y^H TaKi mobh nporpaMyBaHHH m nporpa-

MyBaHHH Python Ta R. ,3,0 roTOBHx nporpaMHHx npo-gyKTiB, mo TaK0® nigrpHMyroTb iHTerpaqiro 3ragaHHx mob nporpaMyBaHHH MO^Ha bkmhhth Statistica, EViews, IBM SPSS Statistics, Power BI. yci nepe-mnem nporpaMHi npogyKTH 6i3Hec-aHam3y po3BHBa-MTbca y CBim Tpbox kmhobhx MeHHCTpiMHHx Tex-Ho^orin: BigData, Machine Learning Ta Crowdsourcing (Ta6n. 2).

Ta6^Hua 2

№ з/п Технолопя Характеристика

1 Велик данi (BigData) Обчислювальна потужнгсть тепергшшх комп'ютерних технологгй дозволяе швидше та дешевше структурувати та використовувати шформацш щодо клг-ентгв, для допомоги шдроздшам ризик-менеджменту пгдвищити оцгнювання кредитоспроможностг, ефективнгше монгторити проблеми кредитного портфеля банку та прогнозувати операцшш витрати.

2 Машинне нав-чання (Machine Learning) Дозволяе пгдвищити точнгсть моделювання ризику шляхом виявлення склад-них, нелшшних моделей у великих масивах даних. Кожен бгт ново! шформаци використовуеться для пгдвищення прогностично! сили моделг певного ризику. Бгльшгсть банкгв, якг використовували такий шдхгд отримували позитивнг ре-зультати. Моделг вдосконаленнг на основг штучного гнтелекту можуть викори-стовуватися в гнших напрямках дгяльностг банку

Краудсорсшг (Crowdsourcing)

Це використання банком стороннiх осiб для покращення власних бiзнес-про-цесiв. Комунiкацiя i оформления трудового договору ввдбуваеться через мережу 1нтернет. Технологiчнi нововведення можуть знизити витрати банку у процеа ощнювання, щентифшаци ризик1в, що надаватиме конкурентну перевагу тим банкам, яш 1х застосовують швидше та ефективнiше. Iнновацiйнi технологи несуть окремi ризики, що може створити новi проблеми для банку. Кон-фiденцiйнiсть i захист даних також е важливими питаннями яш потребують уваги та вирiшения.

3

Джерело: складено авторами на основ! [9]

Висиовки. Отже, система управлшня ризи-ками у банку е одшею iз важливих напрямiв сучас-ного фiнансового менеджменту банку. Ризик-ме-неджмент вирiшуе основнi проблеми управлшня комерцшним банком в цiлому, чи окремими шдроздшами з урахуванням прийнятого ризик-апе-титу та ризик-ландшафту. Визначено, що об'ектом управлшня в системi управлшня ризиками висту-пае конкретний матерiальний / нематерiальний ш-терес банку (активи, зобов'язання, репутацiя, вартють тощо), ймовiрний, к1нцевий результат якого в умовах невизначеносл, варiюеться навколо прогнозованого, очiкуваного значення. За таких умов, у кщевому результатi все це знайде вщобра-ження у фшансовому результатi банку та його фшансовш стiйкостi.

Лiтература

1. 1добаева А. Л. Iнформацiйне забезпечення процесу управлiния ризиками промислових пвдприемств. Ефективна економжа. 2020. № 10. -URL:

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8300 (дата звернення: 15.08.2022). DOI: 10.32702/23072105-2020.10.149

2. Краснова 1.В. Змiст та мiсце шформаци в системi фiнаисового ринку. Фтанси, облж i аудит: зб. наук. праць. 2011. Вип. 17. К.: КНЕУ. С. 108-116.

3. Лемшовська О.С., Хом'як Т.Р. 1нфор-мацшно-аналтгичне забезпечення облжово! пол1тики банку. Молодий вчений. 2015. № 5 (20). Ча-стина 2. С. 20-23

4. Нестеренко С.А., Мартинова Л.В. 1нфор-мацшно-аналггачне забезпечення управлшня ризиками господарсько! дiяльностi шдприемств зерно-продуктового пiдкомплексу // Збiрник наукових

праць Таврiйського державного агротехнолопч-ного унiверситету (економiчнi науки). 2018. № 1(36). С. 253-262

5. Рязанова Н.С. 1нститут фтансового рахiвництва iнформацiйного сустльства: сутнкть та сучасна парадигма розвитку: моно-графiя / Н. С. Рязанова. -К.: КНЕУ, 2017.

6. Позднишев £. В. 1нформацшно-аналтичне забезпечення безпеки тдприемництва (методи та ix застосування): навч. поабник. Кн. 1. К.: Вида-вець Позднишев, 2007. 76 с.

7. Пуцентейло Петро, Гуменюк Олена. 1н-формацшне забезпечення аналггачнох дiяльностi в управлшш пiдприемством. 1нститут бухгалтерсь-кого обл^, контроль та аналiз в умовах гло-бал1заци. 2019. Випуск 1-2. С. 74-. DOI: https://doi.org/10.35774/ibo2019.01.074

8. Постанова Правлшня Нацюнального банку Укра1ни «Про затвердження Положення про ор-ганiзацiю системи управл1ння ризиками в банках Укра1ни та баншвських групах» вiд 11.06.2018 № 64

9. Управлшня банювськими ризиками: шд-ручник / [Л. О. Примостка, I. В. Краснова, В. В. Лав-ренюк та in]; за заг. ред. Л. О. Примостки; М-во освiти i науки Украши, ДВНЗ "Ки1в. нац. екон. унт iм. Вадима Гетьмана". Електрон. текстовi данi. Ки!в : КНЕУ, 2018. 536 с.

10. Тггова Т. I., Романовська Ю. А. Моделю-вання iнформацiйно-аналiтич-них систем банку. Вюник Сxiдноукраiнського нацюнального }miверси-тету ш. В. Даля. 2011. № 7. С. 134

11. Литвиненко О. К. 1нструменти IT-Шдтримки дослщжень синергетич-ного ефекту M&A в банках. II Нащональна науково-методична конференщя "Цифрова економжа" : тези доп. (Ки1в, 22 жовтня 2019 р.). Ки1в, 2019. URL : http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/31390. (дата звер-нення: 17.07.2022).