Інформаційна розвідка як сфера професійної діяльності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

IHФOРMАЦIЙHА PO3BmKA ЯК СФЕРА ПРOФЕСIЙHOÏ ДIЯЛЬHOСТI

канд. фшол. наук, Ph.D. Зозуля Н. Ю.

Украг'на, Кшв, Нацюнальний транспортний утверситет

ARTICLE INFO

ABSTRACT

Received 13 March 2018 Accepted 09 April 2018 Published 01 May 2018

The paper presents information as a necessary condition for making an effective management decision, analyzes the main levels and technologies of information intelligence service as a professional activity, which involves the collection of information by relevant specialists in various forms as from the open as from closed sources, as well as its intellectual processing and delivery to the customer in a form suitable for him. Attention is drawn to the positioning of the intelligence service process in managerial counseling, staffing the features of strategic intelligence service information, business intelligence, competitive intelligence and immaterial intelligence. Primary and secondary sources for obtaining information and their value for the further formation of strategic approaches to management decisions are determined. The process of analysis of the data obtained indicates the feasibility of their assumptions, as well as the probability of future consequences. Equally important is the presentation of the findings, their interpretation, which will enable the customer to convince the need for certain managerial actions.

KEYWORDS

Information, intelligence (immaterial intelligence), information intelligence service,

strategic intelligence, business intelligence, competitive intelligence, management decision

© 2018 The Author.

Вступ. Сфера знань та шформацп завжди i всюди була прюритетною у визначенш природно! сутносп й щентичносп людини, И орiентацп на процеси юнування у свт, який нас оточуе (аж до постановки завдань щодо розкриття понять i сеншв складових сощуму). Однак сьогодш, як школи, шформащя стала одним iз найдорожчих ресуршв, що виявляеться тд час с^мкого перекачування даних зi сфери матерiального виробництва в шформацшну [3].

1нформащя також е одним iз найпотрiбнiших ресуршв, доступних для будь-кого, хто приймае ршення. За своею природою люди - це шформацшш процесори, яю шукають знання про минуле, сьогодення та перспективи майбутнього. Без дшсно! шформацп, особи, що приймають ршення, не мають лопчно! основи для вибору одного курсу дш над iншим. Збiльшення шформацп зазвичай зменшуе визначенiсть у прийнятп рiшень, що може призвести i до зменшення прибутку, адже занадто багато шформацп може плутати ситуацда

1нформащя може мати багато форм i бути похiдною з багатьох джерел. Iнформацiя може бути результатом спостереження або повiдомлення про подда II можна вивести з маншулювання фактами за допомогою обчислень. Вона також може бути результатом професшних поглядш. суджень та iнтерпретацiй учасниюв. Iнформацiя може бути об'ективною або суб'ективною. Як правило, вона походить вщ поеднання джерел i представляе як факт, так i розумшня.

Результати дослiдження. Iнформацiя мае багато характеристик i не дiстаеться без витрат. Отримання достатньо!, точно! та своечасно! iнформацiI може бути дуже дорогим. Цей процес може бути загалом недосконалим. 1нформащя з одного джерела повинна бути тдтверджена шшим джерелом, коли це можливо. Часто шформащя, отримана з одного джерела, може бути використана як ключ для дослщження шших джерел або для збору додатково! або шшо! шформацп. 1нформащя може бути отримана рiзними методами. Кожен мае сво! переваги, i всi мають властивi особливостi та обмеження. Спостерiгач, як джерело шформацп, часто змщуеться. Спостерiгачi також обмежуються тим, що можна побачити. Оскшьки важко спостерiгати складну та динамiчну систему, тенденцiя полягае в тому, щоб «заморозити» ситуацда та вивчити окремi частини системи в статичному сташ. При цьому основш iнгредiенти часто втрачаються. Часто юнуе небезпека припинення високо! точносл недосконалих оцiнок чи вимiрювань. Через щ численнi обмеження iнформацiя зал ежить вщ дiйсностi та надiйностi.

Оскшьки шформащя сама не надаеться для експлуатацп, вона повинна бути знайдена, зiбрана та оброблена у прийнятнш формi. Результатом е перетворення сиро! шформацп в штелект, придатний для прийняття рiшень. Отже, iнформацiя стае тшьки тодi iнтелектом, коли

noHHHaroTb po3rnagaTH 11 b neBHOMy KoHTeKcri i 3giHcHroroTb geTanbHuM aHani3 ^aKTHHHux gaHux. TaKa iHTeneKTyanbHo o6po6neHa iH^opMa^a He TinbKH gonoMarae 3po3yMiTH, HoMy Bce cKnagaeTbca caMe TaKHM hhhom, ane TaKox gonoMarae npuHMaTH pimeHHa, aKi BHocaTb e$eKTHBHi 3MiHH. Ee3yMOBHO oco6u, aKi npuHMaroTb pimeHHa, 3aBxgu roTOBi Ha 3MiHH Ha ocHOBi m^opMa^i'. Ane pimeHHa, 3acHoBaHi Ha aHani3i, go3BonaroTb I'm 6inbme goBipaTH tomy, aKHM 6yge pe3ynbTaT. EyTH BneBHeHHM y цнх pimeHHax Mae 6yTH ronoBHHM npiopureTOM.

flna e^eKTHBHocTi 3giMcHeHHa цboгo пpoцecy b cynacHoMy CBrn Bce 6inbmol nonynapHocri Ha6yBae t.3. rn^opMa^ÖHa po3BigKa. 3BHHaÖHo iH^opMa^l HaBKono Hac Hag3BHHaÖHo 6araTo - ^ ^ogeHHi hobhhh, oHnaHH-6noru, 6ecigu Mix gpy3aMH to^o. OgHaK iH^opMa^HHa po3BigKa nacTö nocunaeTbca Ha iH^opMa^ro, aKa He e BinbHo gocrynHoro, a6o He nepe6yBae b 3aranbHogocrynHoMy Burnagi. MoBa Hge npo npuBineHoBaHy iH^opMa^ro, npu3HaneHy gna neBHol' ayguropil. MucTe^TBo iH^opMa^HHol po3BigKH nonarae y BMiHHi 36upaTH цro npuBineHoBaHy a6o 3axu^eHy iH^opMa^ro, i BHKopucToByBaTH 11 Ha KopucTb 3aMoBHHKa.

OgHHM 3 nepmHM, xto cnpo6yBaB 3giHcHHTH TeopeTHHHe o6rpymyBaHHa цboгo npo^cy. 6yB aMepHKaHCbKHH npo^ecop raponbg BineHcbKuM [1], aKuM ^e y 1967 poцi 3aaBHB, ^o iH^opMa^HHa po3BigKa nepeg6anae 36ip i o6po6Ky iH^opMa^l gna BH3HaneHHa npaBunbHol opram3a^l 6ygb-aKo1' gianbHocTi.

B mupoKoMy ceHci icHye Tpu piBHi iH^opMa^HHol po3BigKu: crpaTeriHHuM, onepa^ÖHuM Ta TaKTHHHHH. CTpaTerinHa iH^opMa^HHa po3BigKa Heo6xigHa gna ^opMyBaHHa crpaTeril, noniTHKH Ta BiHcbKoBHx nnaHiB Ta onepa^ö Ha Ha^oHanbHoMy Ta MixHapogHoMy piBHax. OnepaTHBHa rn^opMa^HHa po3BigKa Heo6xigHa gna nnaHyBaHHa Ta npoBegeHHa KaMnamM Ta ochobhhx onepa^M gna gocarHeHHa ^neö b neBHHx мicцaх onepa^ö. TaKTHHHa iH^opMa^HHa po3BigKa Heo6xigHa gna nnaHyBaHHa Ta npoBegeHHa TaKTHHHux onepa^ö. Ochobhhmh gxepenaMH po3BigKH e 3aco6u a6o CHCTeMH, aKi BHKopucTOByroTbca gna cnocrepexeHHa, npocnyxoByBaHHa i 3anucy, a6o nepegani iH^opMa^l. IcHye ciM ochobhhx TuniB gxepen iHTeneKTy: 3o6paxeHHa, nroguHa, curHanu, BHMiproBaHHa Ta nignuc, BigKpure gxepeno, TexHiHHa Ta Komppo3BigKa.

iH^opMa^ÖHa po3BigKa BaxnuBa b gianbHocTi aK gepxaBHux, HegepxaBHux opram3a^H. TaK i oKpeMHx noniTHHHux gianiB, ^axiB^B c^epu HayKH, KynbTypu to^o.

TaK Hami nigepu, aK i npe3ugeHT, npuHMaroTb nonrranm pimeHHa Ha ocHoBi ^e! po3BigKH. OcKinbKH bohh He BcrararoTb HuraTH ra3eTH mmux KpalH a6o guBHTuca TeneBi3iÖHi BugaHHa iHo3eMHHx TeneKaHaniB, BignoBigHi ^axiB^ po6naTb цe gna hhx - 36uparoHH noTOHHy iH^opMa^ro. iH^opMa^ro, aKy iHmi KpalHu, MoxnuBo, He xonyrb BigKpuro nogaBaTH. EinbmicTb po3BigyBanbHux gaHHx oTpuMyroTb 3 BigKprnux gxepen, ane geaKi 3 hhx 36uparoTbca TaeMHo.

Cepeg HaH6inbm nomupeHux onepa^ö 3 iH^opMa^HHol po3BigKH HaÖHacrime 3acTocoByroTbca TaKi:

noTOHHa po3BigKa - cnocrepiraroHH 3a noBcaKgeHHHMH nogiaMH. O^HoHHa po3BigKa - nepeg6anaroHH Te, ^o Mose 6yTH a6o ^o Moxe cTaTuca. nonepeg^eHHa - noBigoMneHHa Hamux noniTHKiB ^ogo HaranbHux nuTaHb, aKi MoxyTb BHMaraTH HeraHHol yBaru.

flocnigxeHHa - цe nornu6neHe BHBneHHa npo6neMH.

HayKoBo-TexHinHHK aHani3 - HagaHHa iн^opмaцil npo 3aKopgoHHi TexHonoril. y c^epi 6i3Hecy TaKox Bce 6inbme 3pocTae nonuT Ha npo^ecioHaniB iн^opмaцiннol po3BigKH, ocKinbKH кoмepцiннi $ipMH BH3HaroTb Heo6xigHicTb ^opMani3yBaTH cBoro po3BigyBanbHy gianbHicTb. Heo6xigHicTb oTpuMaHHa TaKol iH^opMa^HHol nigTpuMKH 3yMoBneHe thckom cBiToBoro puHKy, a TaKox cnpuaTnuBHMH HacnigKaMH ^oro пpoцecy gna KopnopaTHBHux goxogiB. OcKinbKH BenuKi nignpueMcTBa HaMararoTbca 36inbmuTH cBoro ynacTb Ha MixHapogHux puHKax, ycnix Ta BuxHBaHHa 3anexaTb Big xopomol po3BigyBanbHol gianbHocTi.

He3anexHo Big Toro, hh ^ipMa 3axu^ae cboI' KopnopaTHBHi тaeмннцi, hh BuaBnae KoHKypeHTiB, po3BigyBanbHa po6oTa e Hag3BHHaÖHo BaxnuBoro, oco6nuBo gna ^ipM, ^o пpaцroroтb b yMoBax gyxe HecTa6inbHol rany3i, TaKux aK eneKTpoHiKa a6o ^apмaцeвтнкa. y цboмy pa3i mh MoxeMo roBopuTH npo T.3. KoHKypeHTHy po3BigKy, aKa BH3HanaeTbca aK orpuMaHHa iн^opмaцil, Heo6xigHol gna e^eKTHBHol po6oTH KoHKpeTHoro 6i3Hecy i goBegeHHa pe3ynbTaTiB ujei po6ora go зaцiкaвneннх oci6, aKHM ^ iн^opмaцia Heo6xigHa gna Bupo6neHHa Ta yxBaneHHa pimeHb. 3ycunna KoHKypeHTHol po3BigKH cnpaMoByroTbca a6o Ha 36inbmeHHa npu6yTKy, a6o Ha cKoponeHHa BHTpaT [2].

npo^c po3BigKH noHHHaeTbca 3 igern-u^iKa^l KopucTyBaniB iн^opмaцil Ta ToHHoro po3yMiHHa ix noTpe6. BiH oxonnroe 36ip Ta aHani3 iн^opмaцil ^ogo nogiH y 3oBHimHboMy cepegoBH^i opгaнiзaцil Ta nomupeHHa oTpuMaHux pe3ynbTaTiB po3BigKH (to6to пpoпoзнцiн Ta

рекомендацш, що пщдаються обгрунтованосп) для oci6, яю приймають рiшення, або CTpaTeriB. Коли з'являються новi потреби, цикл повторюсться.

Основна увага процесу прийняття ршень часто визначае позицiонування процесу розвщки. Стратегiчна iнформацiйна розвiдка впливае на процеси прийняття стратепчних рiшень та планування. Бiзнес-аналiтика включае в себе мониторинг широкого кола змiн у зовшшньому середовищi органiзацiï. Конкурентна розвщка, яка також спрямована на розробку стратеги, фокусуеться на тепершшх та потенцшних сильних сторiнах, слабких мюцях та дiяльностi органiзацiй з подiбними товарами або послугами в межах единоï галузi. 1нтелектуальна розвiдка орiентована на отримання детальноï та актуальноï iнформацiï про конкретну органiзацiю. Хоча кожен термш змiнюе фокус, типовий процес мютить центральш компоненти збору, аналiзу та розповсюдження iнформацiï для осГб, що приймають рiшення.

Компоненти розвщувального процесу, як вже зазначалося, включають iдентифiкацiю користувачiв та 1'х потреби, збiр та аналiз шформацп та розповсюдження розвщувальних даних для осiб, якi приймають рiшення, або стратепв. Пiд час фази збирання професюнали розвiдки отримують вiдповiдну шформащю як з первинних, так i з вторинних джерел. Основними джерелами можуть бути експерти галузi (наприклад, аналггики та консультанти), а також ктенти, постачальники та основнi сшвробггаики рiзних вiддiлiв, важливу роль вщграють також корпоративнi комунiкацiï та вщносини з iнвесторами. Керiвники оцiнюють шформащю з першоджерел досить високо, оскшьки в цьому разi передбачаеться ушкальнють отриманих результатiв. Однак, якщо не направляти вщповщних осiб, що приймають ршення, такi цiннi знання про iншi фiрми можуть втрачатися, лишаючись на рiвнi порожнiх розмов. Тому спещалюти з розвiдки можуть сшвпрацювати з членами департаменту iнформацiйних систем для розробки та встановлення комп'ютерно1' розвщувально1' системи для захоплення та передачi цiеï iнформацiï на постшнш основi з мiнiмальними зусиллями.

Вторинш джерела включають рiзнi бази даних та друковаш видання, такi як звгги аналiтикiв, державнi публiкацiï, галузевi iнформацiйнi бюлетенi, щорiчнi звiти, виступи керiвникiв, технiчнi звiти, патентовi звгги та публiкацiï, згенерованi конкурентами. Оскшьки професюнали розвщки спираються на матерiали високо1' якосп та надiйностi, вони повинш пiдтвердити точшсть даних. Професюнали можуть розтзнавати можливГ прогалини у даних та виршувати розбГжностг На вщмшу вщ первинних матерiалiв, вторинш джерела е непатентованими та легко доступними. Тому менеджери часто вважають вторинш даш не здатними запропонувати стратепчш шдходи. Отже, професюнали розвщки повинш додавати цшносп, визначаючи ушкальш схеми даних.

Зiбравши необхiдну шформащю, професюнали розвщки визначають важлив1 закономiрностi, що виникають у даних. Фаза аналiзу часто вимагае вщ практиюв звернення до даних з точки зору, аналопчно1' перевiрки гiпотез. Сформулюючи пропозищю, фахiвцi оцшюють данi, щоб визначити обгрунтованiсть 1'х припущень, а також вГрогщшсть майбутнiх наслiдкiв. Найчастше щ дослщницью питання зосереджуються на конкретних досягненнях у галузях. АналГз може включати використання статистичних програм та рГзних методГв моделювання. Протягом цього процесу практик може усвщомити необхщнють отримання додаткових даних. Таким чином, збГр i анатз не обов'язково е послщовними етапами. Незважаючи на необхщнють наполегливосп та творчосп на цьому еташ, фахГвщ повинш визначити точку, на якш подальший аналГз виявиться марним.

Професюнали створюють корисш звгш, розумдачи полгшчш особливосп процесГв прийняття ршень. Наприклад, деяю керГвники оргашзацш пщтримують креативш та складш аналГзи, як ставлять тд сумшв встановлеш перспективи, а шшГ дозволяють анатзувати лише пщтвердження прийнятих рашше ршень. Досить часто мета, яку керГвники вбачають в розвщувальному процесг визначае, як даш та методи збору даних використовуються та як штерпретуються даш

Останнш етап розвщувального процесу полягае в ефективному поданш аналГзу. У цьому разГ важливим е розумшня того, яким чином особи, яю приймають ршення, хочуть, щоб представлен рекомендацн сприяли довГрг та яким чином можна було б використати результати звпу. Особи, як приймають ршення, можуть вщдати перевагу формальним дослщницьким звГтам, стислому опису суттевих факпв або вимагатимуть надання того й шшого одночасно. Незважаючи на це, керГвники заохочують лакошчш графГчш презентацп, а не велику кшькють лише текстово! шформацп. Замовники iнформацiйноï розвщки завжди вимагають вщ професюналГв представлення свохх висновюв. Отже, ефективна комушкащя, в тому числ1

письмова та усна чптасть, а також широке використання графши, визначае CTyniHb, в якш особи, якi приймають ршення, розглядають змiст доповiдi.

Висновки. На сьогодш iснyють рiзноманiтнi консалтинговi фiрм, якi надають послуги з шформацшно! розвiдки насамперед в сферi бiзнесy, проте оргашзацп можуть значно зекономити, якщо будуть змiцнювати стратегiчнy штелектуальну дiяльнiсть менеджера в серединi свое! структури шляхом навчання та тдготовки кадрiв для обробки та аналiзy шформацп, збору правильно! шформацп, вдосконалення бiзнес-аналiтики, конкурентно! розвiдки та управлшня знаннями в органiзацiях. Практичний штелект, знання та мyдрiсть мають позитивний значний вплив на розвиток оргашзацп.

Поданий аналiз не розглядае ушх можливостей застосування шформацшно! розвiдки в рiзних сферах життедiяльностi, оскiльки це досить широке питання i може бути темою шших дослiджень.

Л1ТЕРАТУРА

1. Harold L. Wilensky. Organizational Intelligence: Knowledge and Policy in Government and Industry. New York: Basic Books, 1967. 226 pp.

2. Мосов С. П., Васильев О. В. Можливосп використання патентно! шформацп для ведення конкурентно! розвщки. URL: http://www.uipv.org/ua/Mosov_Vasyliev_080413 (дата звернення: 15.04.2018)

3. Соснш О. Про право громадян на шформащю в сучасному суспшьствг Вiче. 2012. Квiтень, №8. URL: http://veche.kiev.ua/journal/3080/ (дата звернення: 15.04.2018)