CC BY
42
fe Insurance Illustrations: Regulatory Implications of the Disparity Between Policy Yields Based on Illustrated Versus Actual Surrender Values. Journal of Insurance Regulation, 15, 480-501.
3. Cupach, W. R., Carson, J. M. (2002). The Influence of Compensation on Product Recommendations Made by Insurance Agents. Journal of Business Ethics, 40 (2), 167-176. doi: 10.1023/a:1020355118527
4. Act of 22 May (2003). Journal of Laws No. 124. Item 1151. Chapter 2. Article 6. Section 3.
5. Act of 22 May (2003). on Insurance Activity. Journal of Laws No. 124. Item 1151.
6. Act of 19 November (1999). on Economic Activity. Journal of Laws. No. 101. Item 1178.
7. Balewski, B., Janowski, A. (2011). Human performance: Competencies, Effectiveness, Talent Management. Toruñ. Wyd. UMK.
8. Payne, A. (2013). Strategic Customer Management: Integrating Relationship Marketing and CRM. Sydney. University of New South Wales.
9. Janowski, A. (2013). The economic aspects of insurance. Bydgoszcz. UTP Publications.
10. Rogoziñski, K. (2012). Zarzqdzanie wartosciq z Klientem. Warszawa. PWN.
11. Lisowski, J. (2014). Problemy wspólczesnego rynku ubezpieczeñ. Poznañ. Wydawnictwo Uniwersytetu Ekono-micznego w Poznaniu.
12. Janowski, A. (2013). Does the personality matter -talent management in life insurance organizations - future perspectives. Bratislava, Acta oeconomica cassoviensia, 55-76.
13. Rogoziñski, K. (2004). Zarzqdzanie Relacjami w Uslugach (Relationship management in services). Poznañ. Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu.
14. Gamarra, L. T. (2005). The influence of insurance
intermediaries' qualification on advisory service quality-an empirical analysis. Hamburg. Germany. Helmut Schmidt University.
15. Napel, S. (2004). Insurance Intermediation -Theoretical Analysis and Practical Issues in the European Market. in: Zeitschrift für die gesamte Versicherungswissenschaft, 93, 67-100.
16. Gummesson, E. (2014). Commentary on the role of innovation in driving the economy: Lessons from the global financial crisis. Journal of Business Research, 67 (1), 27432750. doi: 10.1016/j.jbusres.2013.03.025
17. Eastman, K. L., Eastman, J. K., Eastman, A. D. (1996). The Ethics of Insurance Professionals: Comparison of Personal Versus Professional Ethics. Journal of Business Ethics, 15 (9), 951-962. doi: 10.1007/bf00705575
18. Kurland, N. B. (1996). Sales Agents and Clients: Ethics, Incentives, and Modified Theory of Planned Behaviour. Human Relations, 49 (1), 51-74. doi: 10.1177/ 001872679604900103
19. Janowski, A., Balewski, B. (2015). Talent Management in Life Insurance Industry, Rediscovering L. von Mises Theory. Journal of US-China Public Administration, 5, 440-453.
20. Janowski, A. (2007). Kompetencje agentów ubezpieczeniowych a efektywnosc zakladów ubezpieczeñ na zycie (Insurance agents' competencies and the efficiency of life insurance companies). Warsaw. Institute of Organization and Management in Industry "Orgmasz".
21. Jacher, W. (1985). Socjologiczne mierniki efekty-wnosci pracy (Sociological indicators of work efficiency). Katowice. Wydawnictwo Uniwersytetu Slqskiego, 67.
22. Vroom, V. (1964). Work and Motivation. New York. John Wiley and Sons.
Дата надходження рукопису 11.02.2015
Andrzej Janowski, PhD, The Headmaster of Banking and Insurance Faculty, Higher School of Personnel Management in Konin, Powstanców Wielkopolskich st., 16, Konin, Poland, Zip Code 62-500 E-mail: andrzej.j@poczta.fm
УДК 336.7
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.38850
ШФОРМАЦШНА АСИМЕТР1Я ТА МОРАЛЬНИЙ РИЗИК У Ф1НАНСОВ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1: ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ
© Ю. М. Коваленко
У cmammi до^джено суттсть та проблеми iнформацiйноï асиметрИ' у фтансовш дiяльностi. Визна-чено вплив морального ризику на функцюнування фтансових корпорацт у свiтi. npoaHaMÎ3oeam cy4acHi проблеми нацiональних державних фтанав, що пов'язанi з порятунком фiнанcових корпорацт у кризо-вий та посткризовий перюди. Запропоновано заходи iз забезпечення прозороcтi фтансово'1' дiяльноcтi Ключовi слова: тформацшна аcиметрiя, моральний ризик, прозорicть, iнформацiя, фтансова дiяль-тсть, фтансовий сектор
This article explores the nature and problems of information asymmetry in financial activities. The influence of moral hazard on the functioning of financial corporations in the world is determined. The current problems of national public finances related to rescue financial corporations in crisis and post-crisis periods are analyzed. The measures to ensure transparency of financial activities are proposed
Keywords: information asymmetry, moral hazard, transparency, information, financial activities, financial sector
1. Вступ
Одним i3 джерел трaнсaкцiйних Brnpar e ди-феpенцiaцiя тa iнтегpaцiя видiв фiнaнсoвoï дiяльнoстi y pеaлiях iнфopмaцiйнoï aсиметpiï arernÍB. Ниш та
oбсяги oснoвних фaктopiв виpoбництвa, зoкpемa npa-щ, землi тa кaпiтaлy, cyrreBo Bramaron шслуги тa iнфopмaцiя. OCTanM B^irpae вaжливy poль у функць oнyвaннi фiнaнcoвoro сектору i зниженш тpaнcaкцiй-
них витрат, особливо iнформацiя про фшансовий стан економiчних агентiв, цши на фiнансовi шстру-менти. Саме тому у сусmльствi формуеться, за тер-мiнологieю Дж. Бойда та Е. Прескотта, так звана «коалщя власникiв шформацп» [1]. Власне, банки як сховища унiверсального суспiльного багатства зрослись з «банками даних». Це стало можливим завдяки новiй шформацшнш функцп грошей, яку вони стали виконувати з переходом етапу паперових i запису на рахунках баншв до електронного вигля-ду, а також новш функци самих банков - тдпри-емств, що спецiалiзуються на зборi й використаннi шформацп. Але в умовах структурованих фшансо-вих продуклв цi функцп довели свою неспромож-нiсть: сек'юритизацiя призвела до втрати шформацп через анонiмне посередництво мiж кредиторами i позичальниками. Вiдповiдальнiсть за шформацшну складову було передано рейтинговим агентствам, ^ як правило, покупець траншiв облiгацiй, забезпече-них борговими зобов'язаннями, не повинен витра-чати сили на збiр шформацп про сво!х контрагентiв [2]. Банки мiнiмiзували свою вщповщальшсть через процес сек'юритизацп, але повинш були знизити i ткюдувати асиметричнiсть шформацп - ситуацш, коли одна сторона е бшьш шформованою за iншу, i знае про свою шформацшну перевагу. Як пише С. Фшер, «функцiями фiнансових посереднишв е зме-ншення трансакцiйних витрат для вкладнишв та iнвесторiв, а також проблем асиметрично! шформацп, що притаманнi вiдносинам мiж iнвесторами i пiдприемцями» [3]. 1снуе й шший бiк асиметрично1 шформацп, коли вона виникае з об'ективних причин. Наприклад, Дж. Слглщ зазначае, що збшьшен-ня прозоростi фшансових компанiй не змiнить ситуацш, оскiльки справа не у нестачi шформацп, а на-впаки, у 11 надлишку: деривативи настiльки усклад-нюють сучасний фiнансовий сектор, що швестор неспроможний оцiнити ризики [4]. Проте це не е шдставою для зниження транспарентностi фшансо-во! дiяльностi, адже прозорiсть потрiбна зрячому (компетентному). Наразi з пiдвищенням загального рiвня фшансово! грамотностi всiх учаснишв ринку капiталу можна зменшити рiвень шформацшно! асиметрп та наблизити 11 до оптимально!, якщо не до абсолютно!.
2. Постановка проблеми
Основний урок, що його дала економщ практика формування нових ринкових економж, полягае у тому, що фактор шформацшно! асиметрп у фшан-совiй дiяльностi е дуже необхщним. Його жнору-вання iстотно обмежуе можливостi фiнансово! науки у формуванш адекватних уявлень про економiч-ну реальнiсть. Тож метою статл е виявлення проблем, що пов'язаш з iнформацiйною асиметрiею у фшансовш дiяльностi, а також розроблення дiевих заходiв iз !! подолання на свгговому та вiтчизняному ринку кашталу.
3. Лiтературний огляд
Важливють дослщження ролi iнформацi! в економiчних процесах знайшла прояв у нагородженш
НобелГвською премГею у 2001 р. Дж. Акерлофа, М. Спенса та Дж. Спглща «за анал1з риншв з асимет-ричною шформащею». Дана проблематика становить штерес шших дослщнишв, зокрема: О. Барановсько-го, Дж. Бойда, В. Bira, А. Гриценка, В. Корнеева, З. Луцишин, Е. Прескотта, Ю. Раджана, А. Серу, Ю. Фами, С. Фiшера та шших. Проте недостатньою мiрою дослщжено зв'язок асиметрично! iнформацiï та морального ризику у фiнансовiй дiяльностi, яш спри-чиняють суттевi зрушення у державних фiнансах кра-!н свГту.
4. Проблеми та способи подолання ¡ифор-мацшноТ асиметрп й морального ризику у (фшансовш дiяльностi
Асиметричшсть iнформацi! «на фiнансових ринках фактично е антитезою !х прозоростг що без-посередньо впливае на !х лГкввдшсть» [5]. Нинi маемо так проблеми:
1) одержання шформацп пов'язане з витра-тами кошпв, тобто менш iнформованiй сторонi доводиться витрачати кошти на отримання додатково! iнформацiï, на розробку бГльш складних контрактiв i на страхування фiнансових ризик1в;
2) не завжди iнформацiя е надiйною. Навiть точна шформащя, отримана фiнансовим шститу-том сьогодш, наступного дня може застаргги через змiни шституцшного середовища. ОкрГм цього, близько 60 % шформацшних даних, що надаються суб'ектами ринку регуляторам, мГстять помилки. Вивчення звтв деяких фiнансових установ свГд-чить про нерозумшня поставлених перед ними за-вдань, особливо у роздшах, що стосуються ринкових проблем, де насправдi тшьки загальнi рекламш фрази. Щодо подання iнформацi! емГтентами, то вони звиують НКЦПФР лише один раз на рш, що можна вважати недостатшм через змши у !х дГяль-ностг У шдсумку це призводить до зростання ролГ iнсайдерськоï шформацп, яка базуеться на чутках;
3) когштивш можливосп фшансового шсти-туту в особГ його пращвнишв, як1 безпосередньо за-ймаються аналГзом надано! шформацп, е обме-женими. Вони вимушеш вщбирати для збертання i безпосереднього використання тшьки найважливГшу шформацш через неспроможнють запам'ятати i пе-реробити весь !! обсяг. Частина необхГдно! шформацп невщворотно втрачаеться;
4) не у всГх фшансових шститутах е калГфь коваш спещалюти, як1 мають достатш знання i на-вички, що дозволило б адекватно опрацьовувати ш-формацш, що постшно надходить.
Асиметричшсть шформацп ми пов'язуемо Гз проблемою морального ризику (moral hazard), що набувае специфГчних рис у фшансовш дГяльностГ. ПГд час останньо! фшансово! кризи ризик був ско-нцентрований у декшькох великих швестицшних банках i компашях (AIG, Goldman Sachs, Lehman Brothers, Washington Mutual та ш.), що призвело до появи суб'еклв, яш отримали назву «занадто великих, щоб упасти» (Too-Big-to-Fall, TBTF). ïх масо-ве банкрутство могло призвести до краху свгтового фшансового сектору, тож уряди всГх кра!н почали
допомагати сво!м фшансовим шститутам. Моральный ризик у даному випадку полягав у тому, що останш знали про те, що наражаються на великий ризик, а за критичних подш !м допоможуть [6, С 116]. Бшьш1сть економ1слв вважае, що не варто шдтримувати TBTF. Так, Ю. Фама стверджуе: «Уряд мае вдайти вб1к 1 дозволити крупним фшан-совим шститутам збанкрутувати» [7].
Джерело. Складено на основi [9]
В Укра!ш одним 1з результапв фшансово! кризи стало збшьшення частки держави у баншв-ському каштал1 у 4 рази, що потребувало витрат у розм1р1 17 млрд грн (Родовщ Банк - 8,4 млрд грн (частка держави - 99,99 %), Укргазбанк -5 млрд грн (87,7 %), «Кшв» - 3,56 млрд дол. (99,93 %) лише за два роки. За шдсумками 2011 р., лише останньому вдалось отримати прибуток у 11,5 млн грн, а збитки Укргазбанку (3,6 млрд грн) 1 Родовщу (1,1 млрд грн) на дв1 третини сформували вщ'емний фшансовий результат ус1е! баншвсько! системи [6, С 117]. Причина вважаеться у неефек-тивнш державнш систем1 управлшня державними
Федеральна корпорацiя 3i страхування вкладiв США оприлюднила так1 цифри: банкрутство банков (157 банк1в у 2010 р.) для страхово! галузi у 20102014 рр. обшшлось у 45 млрд дол. [8]. Масовий поря-тунок фiнансових установ завдав нищiвного удару по нацюнальних державних фiнансах. На тлi падшня виробництва рiвень державного боргу в рядi кра!н злетiв у 2-4 рази (табл. 1).
банками. На цей бш проблеми в Укра!ш звертають увагу представники МВФ: повернути всi 17 млрд, якi було вкладено в рекапiталiзованi банки, немо-жливо. У 2014 роцi рефшансування збиткових бан-кiв в Укра!ш тривало (табл. 2).
Потрiбно зупинити зростання цши порятун-ку проблемних банкiв для суспiльства. Це проблема не вкладнишв - вони одержать сво! грошi. Це проблема платнишв податкiв, якi втрачатимуть грошi через уливання нового капiталу в проблемш банки. Зрештою виникае необхщшсть вироб-лення заходiв iз забезпечення стшкосп фшансово-го сектору.
Таблиця 1
Державний борг (валовi фiнансовi зобов'язання сектору державного управлiння) __краш свiту у 2008-2015 рр., % ВВП ___
КраТна 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014п 2015п
Австрiя 68.7 74.3 78.6 80.3 85.6 87.3 87.6 87.1
Бельгiя 92.7 99.8 99.5 101.9 104.0 104.5 104.7 102.8
Канада 74.7 87.4 89.5 93.6 96.1 97.0 97.1 96.6
Чеська Республжа 34.4 41.2 45.2 48.2 55.7 58.6 61.2 63.5
Естонiя 8.5 12.9 12.8 10.1 13.6 13.3 13.1 12.7
Фiнляндiя 40.3 51.8 57.9 58.2 64.0 66.7 70.4 73.1
Францiя 79.3 91.4 95.7 99.3 109.3 113.0 115.8 116.9
Шмеччина 69.9 77.5 86.3 85.8 88.3 86.1 83.4 80.9
Грецiя 122.4 138.3 157.3 179.9 167.3 186.9 191.6 193.3
Угорщина 77.2 86.8 88.0 87.1 90.1 88.8 88.7 88.1
Iрландiя 49.3 69.9 87.2 102.8 127.5 132.3 130.8 128.6
1зра!ль 72.9 75.3 71.5 69.7 68.2 68.4 67.6 66.4
Iталiя 118.9 132.4 131.1 124.0 142.2 145.7 146.7 146.1
Японiя 171.1 188.7 193.3 210.6 218.8 227.2 231.9 235.4
Норвегiя 55.2 49.0 49.3 33.9 34.4 34.2 35.5 37.9
Польща 54.4 58.4 62.4 63.1 62.4 66.0 58.7 58.9
Португалiя 80.8 94.0 104.0 118.4 134.5 135.4 137.9 140.0
Словацька Республiка 32.2 40.4 45.9 48.3 56.9 59.0 61.4 60.9
Словенiя 28.9 43.3 47.6 51.2 61.6 70.3 77.7 81.9
Iспанiя 48.0 63.3 68.4 78.9 92.8 99.6 104.8 108.7
Швецiя 49.9 52.1 49.4 49.7 48.8 52.0 53.5 53.4
Швейцарiя 45.5 44.5 43.2 42.3 42.4 42.3 42.1 41.9
Великобританiя 56.7 71.3 84.5 99.0 102.4 107.0 110.0 111.6
США 72.6 85.8 94.6 98.8 102.1 104.1 106.3 106.5
Сврозона (15 кра!н) 77.9 88.8 93.9 95.8 104.3 106.4 107.1 106.8
Тaблиця 2
Рефiнaнсyвaння бянк^в Укрщ'ни y 2014 рoцi, млн грн_
Банк 13.01.2014 р. 31.03.2014 р. 07.04.2014 р. Змши з 13.01. по 07.04.2014 р.
Усього, в т.ч. б7 791 9б б84 101 б74 33 883
^ma^a^ 3 472 12 835 15 355 11 883
Ощaдбaнк 19 992 26 044 26 634 6 642
Дельта Бaнк 5 318 9 266 9 243 3 925
Брoкбiзнесбaнк 963 2 954 2 954 1 991
Вiейбi Бaнк 0 937 1 937 1 937
Фiнaнси i кредит 3 693 4 849 5 249 1 556
Haдрa 7 100 7 100 8 182 1 082
Злaтoбaнк 0 770 766 766
Рaйффaйзен бaнк Авaль 300 900 900 600
Киïвськa Русь 353 919 909 556
Фiнaнсoвa iнiцiaтивa 2 023 2 517 2 517 494
Iмексбaнк 2 720 3 200 3 200 480
Хрещaтик 0 360 360 360
Укрсoцбaнк 194 940 540 346
ПУМБ 1 062 1 341 1 341 279
Форум 216 472 472 256
Укргазбанк б 298 б 440 б 440 142
Прoмiнвестбaнк 1 500 1 560 1 560 60
Укрексiмбaнк 8 207 8 217 8 232 25
Родовщ банк 2 948 2 928 2 918 -30
Джерело. Складено на ocHoei [10].
У Великобритани вноситься пропозици i3 га-рантування «токсичних вiдходiв» (toxic assets) - фь нансового смiттeвого кошику, який фшансува-тиметься платниками податшв, а в Шмеччиш i Ггалп пропонуеться створити «поганий банк» (bad bank) - державний банк, що акумулюватиме про-блемш кредити iнших банкiв. Така сама шщатива висуваеться i в Укра!ш, проте iснуе ризик корупцш-них дш. На свiтовому рiвнi вводиться визначення фшансово! установи, «занадто велико!, щоб жнору-вати» (Too-Big-to-Ignore). Це означае введення по-няття системно значимо! фшансово! установи, а та-кож установлення для не! бшьш високих стандартiв регулювання i нагляду: бiльш жорстк1 нормативнi показники кашталу, лiквiдностi i бонусiв; вщповвд-шсть дiловим i етичним вимогам для ради директо-рiв; обмеження на високоризиковi операцi!; перед-бачення мехашзму впорядкування лiквiдацi! збанк-рутiло! фшансово! установи з встановленням конк-ретних правил вщносно того, хто отримуе виплати першим, i мiнiмальних збитшв для кредиторiв; створення фонду санацп для системно значимих установ зi сплатою ними коштiв. Окрiм цього, екс-пертами було введено поняття «занадто взаемо-пов'язанi, щоб збанкрутувати», пiд якими розумiють фiнансовi установи i кра!ни, якi настiльки вбудоваш в мережу, що вони спричиняють загрозу стiйкостi всiе! фiнансово! системи (набору гравщв, якi пов'язанi мiж собою фiнансовими договорами).
Велику роль у шдвищенш морального ризику та шформацшно! асиметрi! на ринках капталу вщг-рае система стимулювання фшансово! д1яльносп, яка стосуеться насамперед бонуав менеджерам. На прак-
тицi збaнкрyтiлi фiнaнсoвi yстaнoви 6УЛИ вимyшенi вiдпрaвити у вiдстaвкy сво1\ менеджерiв, що зaxoпи-лись спекyляцiями з коштши клieнтiв, aле не з Tam-бою, a з бaгaтoмiльйoнними бoнyсaми. Haприклaд, прoкyрaтyрa Hью-Йoркa веде рoзслiдyвaння щодо бaнкy Merrill Lynch, семеро менеджерiв якого отри-мaли близько 100 млн дол. премiaльниx зa 2008 рiк, тoдi як обсяг держaвнoï допомоги цьому швестицш-ному бaнкy в межax aнтикризoвoï прогрши Президе-нтa Обaми дoрiвнювaв 10 млрд дол. (raxa сaмa i в шшт iнвестицiйниx бaнкax, що oтримaли держaвнy допомогу: Bank of America, Morgan Stanley, Citigroup, JPMorgan Chase). Середнш рiчний зaрoбiтoк (зaрплa-тa i бонуси) генерaльниx директoрiв 200 нaйбiльшиx кoмпaнiй США з виручкою пoнaд 5 млрд дол. CTaro-вив у 2008 р. 2,24 млн дол., причому скорочення бо-нyсiв пoрiвнянo з 2007 р. ввдбулось, не звaжaючи га кризу, всього нa 10,9 %. Бшьшсть помилок фiнaнси-стiв e нaслiдкoм незaдoвiльнoгo пiдбoрy кaдрiв i контролю зa ïx дiяльнiстю через недoстaтню прoзoрiсть фiнaнсoвoгo сектору.
Першoчергoвi змiни було зроблено у США, де було введено 90-вщсотковий пoдaтoк нa бонуси менеджерiв комганш, якi oдержaли держaвнy шдт-римку. У крaïнi було зaпрoпoнoвaнo шдвищити тa-кож стaвки iндивiдyaльнoгo прибуткового пoдaткy, пoдaткy нa дивiденди тa пoдaткy нa прирiст кaпiтa-лу. Для aмерикaнцiв iз дoxoдaми, що перевищують 200 тис. дол. (250 тис. дол. для подружжя) пропону-eться пiдвищення стaвки iндивiдyaльнoгo прибуткового пoдaткy для цього iнтервaлy вiдпoвiднo з 33 до 36 % i з 35 % до 39,6 %. Окрiм цього, з 15 до 20 % мae бути пвдвищено стaвкy пoдaткy нa прирiст кaпi-
талу i диввденди у складi сукупного доходу платни-ка податку.
У Великобританп з 6 кштня 2010 р. було тд-вищено ставку iндивiдуального прибуткового податку з 40 до 50 %, а також введено разовий податок на бонуси баншвських службовщв, що перевищують 25 тис. ф. ст., у розмiрi 50 %. Проте щ заходи як ан-тикризовi себе не виправдали: хоча надходження по-даткiв перевищили первiсно заплановаш у 4 рази, банки самi сплачували !х за сво!х сшвробггаишв або iстотно пвдвищували останнiм базовi суми винаго-род. У рамках програми скорочення дефiциту бюджету i державного боргу краша також зб№шила ставку ПДВ з 17,5 до 20 % i ввела з 2011 р. новий податок на дiяльнiсть баншв, за допомогою якого формуються фонди антикризово! пвдтримки фiнансо-вого сектора.
Активiзувати фiскальну функцш податшв довелось i iншим кранам, як1 постраждали ввд кризи, передуам Греци та Португалп. Пiсля надання фшансово! допомоги Греци з боку МВФ i £С уряд ще! кра-!ни у рамках плану заходiв жорстко! економи збшь-шив ставку ПДВ з 21 до 23 %, а також перегляд-дае акцизш ставки. Подiбних заходiв дотримуеться Пор-тугалiя, де ставка ПДВ збшьшилась на 1 %, а також вводиться додатковий податок на крупш компанп i баншвську дiяльнiсть.
В Украiнi з метою забезпечення зниження морального ризику i прозоростi баншвсько! системи в Укра!ш було прийнято Закон «Про внесення змiн до деяких закошв Укра!ни щодо регулювання дiяльностi баншв» ввд 17.07.11 р. [11], який зобов'язав банки розкривати НБУ структуру власносл i власникiв ю-тотно! участi (бiльше 10 %). Наразi двi третини бан-кiв Украши приховують сво!х реальних власник1в, бшьшють з них записанi на шдставш компанп. Нерь дко банки дроблять пакети акцiй мiж рiзними фiзич-ними i юридичними особами з тим, щоб нiкому не належало б№ше 10 % акцiй. Зрозумшо, що у такий спосiб приховуються iмена навiть номiнальних влас-нишв. У деяких банках к1льк1сть мшоритарпв досягае тисячi осiб, що пов'язано з отриманням акцiй замiсть заробино! плати у 1990-i рр. Проте за останш 10 ро-шв бiльшiсть великих банков легалiзувалися та нада-ють iнформацiю про сво!х бенефiцiарiв.
1ншим нормативним актом е Закон Укра!ни «Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб» вiд 23.02.12 р. [12], який передбачив субсидiарну ввд-повiдальнiсть власник1в банков, яку вони мають нести у випадку, якщо !хш дИ чи бездiяльнiсть призвели до збитк1в та/або завдання шкоди iнтересам вкладник1в: у разi отримання Фондом гарантування вкладiв фiзи-чних осiб вiдмови у задоволенш таких вимог або не-виконання вимоги у строк, встановлений фондом, вш мае право звернутись до суду з вимогою про стяг-нення майна з таких оаб для задоволення вимог кре-диторiв. Це мае дисциплiнувати власнишв банков, проте ця норма не запрацюе без вщповвдно! судово! практики, розкриття шформацп про реальних власнишв, нагляду за iнсайдерським кредитуванням.
Крiм доступностi шформацп про власнишв фшансових установ, важливими також е шформа-
цiя про фiнансовий стан цих установ i трансакцп. Так, позитивно можна характеризувати те, що НБУ у 2012 р. зобов'язав банки оприлюднювати на сайтах i ввддшеннях квартальш баланси i звiти про фiнансовi результати. Проте в Укра!ш, так само як i в iнших кра!нах, юнуе загроза того, що !х аналiз окремими аналiтиками може створювати додатковi ризики для фшансово! стiйкостi у разi !х неправильно! або необережно! штерпретацп.
На фондовому ринку Ршенням НКЦПФР вiд 26.04.12 р. № 645 [13] затверджено Концепщю розкриття шформацп на цьому ринку, що базуеться на принципах: суттевостц своечасносп, достовiр-ностi та повноти; вшьного доступу до шформацп; защкавленосп суб'ектiв розкриття у покращенш шформацшно! прозоростi; зручностi для корис-тувачiв засобiв поширення шформацп; уникнення шсайду. Щодо професiйних учасникiв ринку цш-них паперiв, то НКЦПФР шдтримуе iнiцiативу щодо створення Реншнгу публiчностi на цьому ринку. Оцшювання вiдбуваеться на основi наявносп або вiдсутностi iнформацi! за 30 критерiями (загальна iнформацiя про компашю; iнформацiя про опера-цiйну дiяльнiсть; iнформацiя про результати дiяль-носп) на сайтах учасникiв (торговцiв цшними па-перами-банкiв; торговцiв цiнними паперами-небанкiвськими установами; компанiй з управлшня активами (КУА). Результати засвiдчили, що з нуючих 343 КУА та 759 торговщв цiнними папе-рами реально працюючi сайти мають 26 % КУА та 39 % торговщ [14].
На нашу думку, для укра!нського фшансово-го сектору нагальною необхщшстю е забезпечення ефективносп та прозоростi роботи уих фiнансових корпорацiй. Важливо впровадити методику визна -чення прозоросл 81аМаМ&Роог^ (мiжсекторне порiвняння прозоростi в економщ, проте !! можна застосовувати для порiвняння пiдсекторiв фiнан-сового сектору) i розроблений МВФ Кодекс нале-жно! практики забезпечення прозоросл грошово-кредитно! та фiнансово! поллики. Звичайно, за iснування кiлькох регуляторiв дiяльностi фшансо-вих установ важко порiвняти рiвень прозоростi банкiв й шших структур, створити таку ушверса-льну методику, яка дозволить швестору обрати тип фiнансового iнвестування. Використання Кодексу дасть змогу забезпечити фшансовш шформацп:
1) яшсть;
2) достовiрнiсть;
3) своечаснiсть розкриття;
4) обгрунтовашсть.
Методика оцiнювання рiвня прозоростi фь нансових корпорацiй мае включати у себе таш ета-пи: виявлення фшансово! компоненти прозоростi (фiнансовi прогнози, рiчна фiнансова звiтнiсть за МСБО; повна шформащя про угоди; показники лжвщносп, данi про аудитора i його винагорода, прогноз доходiв тощо); видшення критерi!в i пока-знишв тако! оцiнки; виявлення ступеня прозоросл за кожним критерiем i виявлення недостатньо роз-критих елементiв фшансово! шформацп.
5. Висновки
Тiльки публiчне розкриття фiнансовими шсти-тутами шформацп про основш ризики розв'яже проблему виникнення асиметрп шформацп. £ очевидною потреба в активному втручанш регуляторiв (при цьому вони самi повиннi бути прозорими) для розв'язання проблеми морального ризику з боку фь нансового iнституту, а також використання зовнiшнiх механiзмiв регулювання ринку капталу. Необхiдним е посткризовий контроль за накопиченням системних ризишв, що включае: систему монiторингу загрози криз; мiжнародну звiтнiсть про фiнансову стабшь-нiсть; плани спiльних акцiй регуляторiв за шокiв; програми обмiну даними та координацй' дiй з зарубь жними регуляторами; розслвдування негативних явищ на ринках капiталу; змiни у системi оподатку-вання фшансово! дiяльностi. Проте цього буде недо-статньо без дослщження фшансово! поведiнки та захисту прав споживачiв фiнансових послуг.
Лiтература
1. Boyd, J. H. Financial Intermediary-Coalitions [Text] / J. H. Boyd, E. C. Prescott // Journal of Economic Theory. - 1986. - Vol. 38, Issue 2. - Р. 211-232. doi: 10.1016/0022-0531(86)90115-8
2. Rajan, U. The Failure of Models that Predict Failure: Distance, Incentives and Defaults [Text] / U. Rajan,, A. Seru, V. Vig // Chicago GSB Research Paper. - 2008. - Vol. 8. -Р. 45-62.
3. Fischer, S. The Importance of Financial Markets in Economic Growth [Electronic resource] / S. Fischer. - Available at: http://www.iie.com/fischer/pdf/fischer081103.pdf
4. Stiglitz, J. Markets Can't Rule Themselves [Text] / J. Stigliz // Newsweek. - 2008. - Available at: http:// newsweek.com/markets-cant-rule-themselves-82951
5. Корнеев, В. В. Поведiнковi фшанси та швес-тування в експолярнш економщ [Текст] / В. В. Корнеев // Економiчна теорм - 2009. - № 3. - С. 40-49.
6. Коваленко, Ю. М. Iнституцiалiзацiя фшансового сектору економжи [Текст]: монографiя / Ю. М. Коваленко. - 1ртнь: НУДПСУ, 2013. - 608 с.
7. Interview with Eugene Fama: Rational Irrationality [Electronic resource] // The New Yorker. - 2010. - Available at: newyorker.com/online/blogs/johncassidy/2010/01/interview-with-eugene-fama.html
8. The Federal Deposit Insurance Corporation [Electronic resource] / Available at: http://www2.fdic.gov
9. The Organization for Economic Co-operation and Development (OECD) [Electronic resource] / Available at: http://www.oecd.org
10. Економiчна правда [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.epravda.com.ua
11. Про внесення змш до деяких закошв Украгни щодо регулювання дiяльностi банюв: Закон Украгни ввд 15.02.2011 р. за № 3024-VI [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.nau .ua/doc/?code=3024-17
12. Про систему гарантування вкладш фiзичних оиб: Закон Укра!ни ввд 23.02.2012 р. за № 4452-VI [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/4452-17
13. Про схвалення Концепцй розкриття шформацп на фондовому ринку: Ршення НКЦПФР вщ 26.04.2012 р. за № 645 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KL121061.html
14. Цшт папери Украгни [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.securities.org.ua
References
1. Boyd, J. H., Prescott, E. C. (1986). Financial Intermediary-Coalitions. Journal of Economic Theory, 38, 211-232. doi: 10.1016/0022-0531(86)90115-8
2. Rajan, U., Seru, A., Vig, V. (2008). The Failure of Models that Predict Failure: Distance, Incentives and Defaults. Chicago GSB Research Paper, 8, 45-62.
3. Fischer, S. The Importance of Financial Markets in Economic Growth. Available at: http://www iie.com/fischer/ pdf/fischer081103.pdf
4. Stiglitz, J. (2008). Markets Can't Rule Themselves. Newsweek. Available at: http://www.newsweek.com/markets-cant-rule-themselves-82951
5. Korneev, V. V. (2009). Behavioral finance and investment in the ekspolar economy. Economics, 3, 40-49.
6. Kovalenko, Yu. M. (2013). Institutionalization of financial sector. Irpin, NUDPSU, 608.
7. Interview with Eugene Fama: Rational Irrationality (2010). The New Yorker. Available at: newyorker.com/ online/blogs/johncassidy/2010/01/interview-with-eugene-fama.html
8. The Federal Deposit Insurance Corporation. Available at: http://www2.fdic.gov
9. The Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). Available at: http://www:oecd.org
10. Economic truth. Available at: http://www.epravda.
com.ua
11. On Amending Certain Laws of Ukraine on regulation of banks: the Law of Ukraine from 15.02.11 № 3024-VI. Available at: http://www zakon.nau.ua/doc/?Code=3024-17
12. On the System of Deposit Guarantee: the Law of Ukraine from 23.02.12 № 4452-VI. Available at: http://www:zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17
13. On approval of the concept of disclosure in the stock market. Resolution NSSMC from 26.04.12 № 645. Available at: http://www:search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/KL121061.html
14. Securities Ukraine. Available at: http:// securi-ties.org.ua
Дата надходження рукопису 18.02.2015
Коваленко Юлiя M^aäiibHa, доктор економiчних наук, доцент, кафедра фшансових риншв, Нацюна-льний ушверситет державно! податково! служби Украши, вул. К. Маркса, 31, м. 1ршнь, Кшвська обл., Украша, 08201
E-mail: kovalenko0202@ukr.net
