CC BY
8
УДК 004.9
С.М. ЗЛЕПКО, С.В.ТИМЧИК, М.В. МОСКОВКО
Вшницький нацюнальний техшчний унiверситет
1НФОРМАЦ1ЙНО-СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ ПЕРЕХ1ДНОГО СТАНУ В1Д
ХВОРОБИ ДО ЗДОРОВ'Я
У данш роботi розроблено тформацшно-структурну модель поетапного переводу пацгента 1з стану хвороби в стан здоров 'я, яку пропонуеться розглядати як один i3 напрямтв виршення проблеми сучасних медичних тформацшних систем i медичних тформацшних технологш стосовно обробки р1знояюсно'1 i рiзнорозмiрноï медично'1 тформаци.
Ключовi слова: тформацшна модель, перехiдний стан, медична тформацшна технологiя.
S.M. ZLEPKO, S.V. TYMCHYK, M.V. MOSKOVKÛ
Vinnytsia National Technical University
INFORMATION AND STRUCTURAL MODEL OF INTERMEDIATE STATE OF
DISEASE TO HEALTH
Abstract
In this paper we developed information-structural model of gradual transfer of the patient from a state of illness to health, which is proposed to be considered as a solution to the problem areas of current medical information systems and health information technology in relation to processing various qualities and riznorozmirnoyi medical information.
Keywords: information model, transition state, medical information technology.
Постановка проблеми
Включення вчорашнього школяра у процес студентського життя характеризуеться не пльки швидкютю та яшстю його пропкання, а i визначенням адекватних навантажень на функцюнальний стан (ФС) його здоров'я, що досягаеться застосуванням адаптацшного тдходу.
Особливютю останнього е те, що у процес адаптацп перед студентами, особливо 1 курсу, постають двi цш: пристосуватися до умов зовнiшнього середовища, де буде проходити подальше навчання, та одночасно адаптуватися до професiйних, сощальних, психологiчних та iнших особливостей навчально-педагопчного процесу [1]. Друга цiль обумовлена новою можливютю студента включати таш психологiчнi механiзми, як1 забезпечують пошук оптимально1 стратегiï адаптацiï та ïï реалiзацiю у виглядi рiзних форм поведшки.
П1сля завершения процесу адаптаци у абсолютно1 бiльшостi студентiв настае стан первинного благополуччя, який починае поступово впроваджуватись в рiзноманiтнi психолопчт дослвдження у якостi одного iз найбiльш iнформативних i значущих критерив при оцiнцi психоемоцiйноï сфери людини [1].
Аналiз ocTaHHix досл1джень i публшацш
На сьогоднi iснуе дешлька визначень термiну «емоцiйне благополуччя», серед яких слад визначити наступне:
- емоцшне благополуччя е частиною психолопчного здоров'я людини, яке забезпечуе «едшсть прийдешнього i безперервного на основi функцiонування рiвнiв - ситуативно-орiентованого, адаптацшно-цшьового, особистiсно-дiяльнiсного» [5].
Представляеться, що багато в чому через розроблення поняття «емоцiйне благополуччя» можуть бути розкрип й бiльш глибоко зрозумiлi ускладнення в емоцiйнiй сферi сучасно1 людини. Категорiя емоцiйного благополуччя у цшому бiльш об'емна, нiж категорiя емоцшного здоров'я. При визначеннi здоров'я ВООЗ використовувалось саме поняття благополуччя, оскшьки воно допомагае абстрагуватися в1д дихотоми «здоров'я - хвороба» [2] i розглядати людину та ïï проблеми системно [2].
Наведене визначення поняття «емоцшне благополуччя» е корисним з двох причин: по-перше, воно належить до псих1чного здоров'я людини, яке, у свою чергу, е одшею з трьох базових складових здоров'я, разом iз фiзичним i сощальним; i, по-друге, воно пiдтверджуе положення ВООЗ про те, що життя людини не слщ розглядати тшьки як дихотом1ю «здоров'я - хвороба» [2].
Щдтвердженням цьому е також i визначення сощального та фiзичного благополуччя, коли фiзичне розглядаеться як норма, як прагнення до здорового образу i стилю життя, як сукупшсть свщомосп, душi i тша. Фiзичне благополуччя - це стан, при якому людина максимально задоволена
станом i можливостями власного оргашзму. Сощальне благополуччя, за дефшщею ВООЗ, включае в себе елементи, що забезпечують iндивiду здатшсть жити повноцiнним для нього життям. Також слушним, на наш погляд, е визначення соцiального благополуччя як стану суб'екту громадського процесу (шдиввду), який характеризуеться гармонiею мiж цшностями, iнтересами, потребами i можливостями для 1х задоволення, тобто, спок1йним поняттям достатку [2, 5]. Кожне з представлених визначень окремо, а тим бшьше у сукупностi, сввдчить про те, що дихотомш «здоров'я - хвороба» необхщно замiнити на трихотомш «здоров'я - перехiд - хвороба». Це обгрунтовано тим, що саме такий щдхвд дозволяе бiльш адекватно i точно визначити меж1 перехвдних станiв вiд здоров'я до хвороби i навпаки. Тiльки детальний анатз i моделювання зазначених стан1в забезпечуе своечасне i ранне виявлення перших ознак захворювання, пришвидшуе одужання без будь-яких ускладнень, оптимiзуе заходи медперсоналу по лшуванню, медикаментозному, дiагностичному та шшому забезпеченню процесу одужання людини, скорочуе фiнансовi витрати.
Перех1д ввд здоров'я до хвороби (передхвороба) - це процес поступового зниження здатносп органiзму пристосовуватися до змiн сощально-виробничого середовища i навколишнiх умов, тобто це результат адаптаци органiзму до навколишнього середовища. Тут доречно навести загальнобюлопчне визначення здоров'я - це гармоншна еднiсть усiх обмiнних процеав мiж органiзмом i навколишнiм середовищем, i узгодженiсть протягом обмiну всередиш самого органiзму, що проявляеться в оптимальнш життедiяльностi його органiв i систем, оск1лькн адаптацiя -фундаментальна властивють живо! матери, результат i засiб вирiшення внутрiшнiх i зовшшшх протирiч у життi [3].
Адаптащя формуеться на меж1 життя i смертi, здоров'я i хвороби, за рахунок !х зiткнення i взаемопереходiв. Цей стан вимагае затрат енергп, шформаци, напруги регуляторних механiзмiв в оргашзм^ центральне мiсце серед яких займае вегетативна регуляцiя (симпатична i парасимпатична вегетативна нервова система), яка забезпечуе постшне врiвноваження речовини та енергп в оргашзм^ його органах i тканинах.
Патогенез - це окремий випадок, рiзновид реакцiй пристосування, що розвиваеться при невiдповiдностi потужносп дiючого фактору резервам адаптацп оргашзму. З точки зору фшософп, здоров'я - це едшсть норми i патологи. Перше включае другу як свое внутршне протирiччя, тобто взаемовщношення процесiв здоров'я i хвороби являють собою еднiсть i боротьбу протилежностей, при переходi валеогенезу в патогенез проявляеться дiалектичний закон переходу шлькосп у як1сть [3].
Практично здоровий - це людина у сташ вiдсутностi ознак машфестацп патологiчного процесу. Передпатолопя - можливiсть розвитку патолопчного процесу без змiни сили дшчого фактора, зниження резервiв адаптацп, характеризуеться наявшстю патологiчного процесу без ознак його машфестаци. Патологiя - фiзичний стан органiзму, який не дозволяе йому вiдповiсти реакцiею в межах фiзiологiчного стресу на дiю патогенного штенсивного стресового подразнення [3].
Хвороба - машфестащя патологiчного процесу у виглядi клiнiчних проявiв. Таким чином, основна умова юнування всього живого на земл1 - це можливють поглинати енергiю iз зовнiшнього середовища, акумулювати И та використовувати для процеав побудови нових структур.
Формулювання мети дослщження
Метою роботи була розробка шформацшно-структурно1 модел1 перехiдного стану вщ хвороби до здоров'я.
Викладення основного матер1алу досл1дження
Перех1дний стан мiж хворобою i здоров'ям будемо розглядати на рiвнi етапiв л1кувально-дiагностичного та реабiлiтацiйного процесiв (узагальнена модель) i на рiвнi просторiв стану органiзму. Структурно, весь л^вально^агностичний i реабiлiтацiйно-вiдновлювальний процес (ЛДРВП) складаеться iз етапiв хвороби, переходу i здоров'я. На рис.1 представлено шформацшно-структурну модель поетапного переводу пацiента iз стану хвороби в стан здоров'я, до складу яко1, окрiм зазначених еташв, входять i два примежових переходи (ПМП-1 i ПМП-2).
Стан здоров'я людини, що мае назву «хвороба», починаеться з появи ознак захворювання або патолопчних зрушень в оргашзм^ i в класичнiй схемi лiкар ставить дiагноз i призначае лiкування. У розробленiй моделi для шдвищення достовiрностi дiагностування введено етап моделювання захворювання, коли за допомогою моделi формуеться свiй «модельний дiагноз», який на наступному кроцi ствставляеться iз медичним дiагнозом, що поставив лжар. Якщо вiрогiднiсть результатiв ствставлення становить 75 % i бiльше, то такий дiагноз отримуе дефiнiцiю «дiагноз медичний уточнений». У випадку, якщо результати ствставлення становлять 50-74 %, лжар, який ставив дiагноз, призначае додаткову консультацш з боку «вузького» фахiвця.
Стан здоров'я
/ Базовi керуючi ди
Етапи л^вально^агностичного i реабiлiтацiйно-вiдновлювального процесу
Цiль етапу
Дiагностичнi заходи
ХВОРОБА
Медикаментознi xipypri4ffl впливи
Впливи медикаментознi, немедикаментознi нетрадицiйноï медицини
ПЕРЕХ1Д
Фiзiо-бальнео-
пелощо-клiматотерапiя, ЛФК, воднi процедури
Ранкова пмнастика. спецiальнi тренувальнi
вправи, психологiчнi треншги
ЗДОРОВ'Я <
Туризм i здоровий споаб життя
Стабшзащя запланованого рiвня здоров'я Ввдновлення соцiального статусу
1
Людина фiзично здорова Досягнення i пiдтримка бажаного рiвня здоров'я
Рис 1. Iнформацiйно-структурна модель поетапного переводу пащента з стану хвороби в
стан здоров'я
При в!ропдносп менше 49 % для прийняття остаточного ршення необхщно зiбрати розширений консил!ум за участю пpoвiдних фахiвцiв власно! ЛПУ, а у складних випадках - i3 запрошенням головних спещатспв з iнших пpoвiдних медичних установ. Таке шформацшне наповнення стану «хвороба» практично виключае мoжливiсть отримання неточного або неадекватного дiагнoзy.
Перевести пащента i3 стану хвороби у стан «переходу» можливо за умови адекватного л!кування, яке дiлиться на 2 велик! категорп: хipypгiчне i консервативне. У межах технологи, що розробляеться, основну частку складае консервативне л!кування, яке можна визначити як л!кування, що направлене на попередження попршення стану здоров'я людини у випадку будь-якого захворювання: при цьому рахуеться, що хворого oчiкyе природне видуження, або прогрес захворювання стае можливим загальмувати настiльки, що потреба в оперативному Мкувант зникае.
1з рис. 1 видно, що стан «перехвд» мае три градаци: медична реабштащя (МР), ввдновлювальне лiкyвання (ВЛ) i тренуюча теpапiя (ТТ), як1 досить тюно пеpеплетенi м1ж собою. Дшсно, якщо медична pеабiлiтацiя - це комплекс медичних послуг, направлених на вщновлення порушених або втрачених функцш opганiзмy i здоров'я людини, то в!дновлювальне лiкyвання - це комплекс захoдiв, направлених на ввдновлення i шдтримку функцюнально! дiездатнoстi opганiзмy людини, а тренуюча терашя - це комплекс цшеспрямованих, тренувальних захoдiв, направлених на повернення opганiзмy людини до стану ф!зичного здоров'я. 1ншими словами, в МР ключов! слова - вщновлення порушених або втрачених функцш; в ВЛ - вщновлення i шдтримка функцюнально! д!ездатносп оргашзму; в ТТ - повернення оргашзму людини до стану ф!зичного здоров'я, сввдчать про послвдовшсть заход!в i дш шд час «переходу» стану пащента, коли спочатку вщновлюеться д!я частини, попм системи i, нарешп, всього оргашзму в цшому.
За шшою класифшащею стан переходу може бути представлено преморбвдним станом, який у свою чергу, складаеться !з преморбщу неспециф!чного i преморбщу специф!чного, яш не мають чгтко визначеного переходу !з одного стану в шший.
При цьому, стану преморбвду неспециф!чного вщповвдае донозолопчний стан студента, а преморбвду специф!чному - поява перших, досить нечетко виражених ознак захворювання [4]. За аналопэю з вищезазначеним, представлен! на шформацшно-структурнш модел (рис.1) стани ПМП-1 i ПМП-2 вщповщають преморбвду специф!чному i преморбщу неспециф!чному та виконують функцй' зменшення, або повного усунення неоднозначностей, помилок, незрозумшостей, як1 характерш об'еднаному преморбвдному стану. Таким чином, наведена структура модел бшьш точно i конкретно визначае стан студента на етапах МР, ВЛ i ТТ, що сприяе четкышому розпод!лу можливостей i функцш кожно! !з зазначених категорш у пор!внянш !з стандартною ситуащею, коли под!бш модел! не враховували примежов! перехвдш стани i обов'язкове моделювання хвороби з подальшим сшвставленням д!агнозу з медичним, який встановлюе лшар.
Стосовно стану здоров'я, то воно, у пор!внянш !з класичною структурою, доповнено етапом стабшзацп запланованого р!вня здоров'я студенпв, який, на наш погляд, е обов'язковим i необхщним.
Висновки
Розроблену шформацшно-структурну модель поетапного переводу пащента !з стану хвороби в стан здоров'я запропоновано розглядати як один !з можливих напрямшв виршення проблеми сучасних М1С i М1Т стосовно обробки ними р!знояк1сно! i р!знорозм!рно! медично! шформаци, що не завжди дозволяе пор!внювати р!вш напруженосп р!зних функцюнальних систем оргашзму. У цьому випадку стае некоректною i задача нормування вектора ф!зюлопчних зсув!в з метою побудови узагальненого показника стану.
Необхвдшсть к1льк1сного пор!вняння р!вней напруженосп ф!зюлопчних систем оргашзму студента обумовлюе необхвдшсть застосування процедур нормування, ранжування, ушфшацп i стандартизаци ф!зюлопчних i псих1чних показник1в життед!яльносет людини. Т!льки у цьому випадку е можливють на баз! отриманих психоф!зюлопчних показник1в побудувати ощнку стану, яка буде представляти собою м!ру належносп даному стану та буде пов'язана не !з процедурою вибору студента i визначатиметься правилом прийняття ршення про належшсть показника до одного !з клаав стану в задачах класифшацп або пор!вняння з деяким нормативом - в задачах контролю.
Список використаноТ лiтератури
1. Берестнева О.Г. Построение моделей адаптации студентов к обучению в вузе / О.Г. Берестнева, К.А. Шаропин // Известия Томского политехнического университета. 2004. - Т. 307. - № 5. -С. 131-135.
2. Оценка систем здравоохранения с позиций Всемирной организации здравоохранения [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http ://www. zdrav. ru/articles/practice/detail.php? ID=76105.
3. Истинная профилактика заболеваний человека [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://www.medicinform.net/human/humanis/human108.htm.
4. Проблемы здоровья и нормы , физиологические основы работы АМСАТ [Электронный ресурс]. -Режим доступу : http://amsat-kovert.ru/publ/problemy-zdorovya-normy-fiziologicheskie-osnovy-raboty-amsat.
5. Долинський Б. Сутшсть i структура поняття «здоров'я» та його роль у професшнш дiяльностi вчителя початкових клаав / Б. Долинський // Освгга на Луганщиш. - 2009. - №2. -С. 193-198.
