CC BY
11THE PEDAGOGICAL ASPECT OF STUDENTS' HEALTH EXAMINATION AS THE MEASURE OF EFFECTIVENESS OF
PROFESSIONAL TRAINING
Britan Y.A.
Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, graduate student
Kharkiv
ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1 ЯК ПОКАЗНИКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ
Британ Ю.А.
Укратська ¡нженерно-педагоггчна академ1я (м.Хартв), аспгрант
Харкгв
ABSTRACT
Based on the modern scholar points of view the term "health" is characterized, its pedagogical aspect is defined according to the approach of valeology. As health is one of the measures of effectiveness of professional training of future specialists the significance of scientific research of health saving behavior is analyzed.
АНОТАЦ1Я
Схарактеризовано сучасне трактування поняття «здоров'я» на 0CH0Bi сучасних поглядiв науковщв, розкрито його педагопчний аспект з позицп валеологп. Розкрито актуальнють дослщження здоров'язбе-режувально! поведшки студентiв у свiтлi характеристики здоров'я як показника ефективносп професiйноi подготовки майбутнього фахiвця.
Keywords: health, health saving behavior, students, valeological concept of health, professional training.
Ключовi слова: здоров'я, здоров'язбережувальна поведiнка, студентська молодь, валеологiчна кон-цепцiя здоров'я, професшна подготовка.
Постановка проблеми. На сучасному етапi розвитку суспiльства, на думку бшьшосп дослщни-кiв, ввдбуваеться змiна ставлення до здоров'я лю-дини на всiх рiвнях. Воно стае щнним для людини не пльки через можливiсть збереження його дiево-стi (цiна здоров'я набувае ринковий характер), але й як необхвдний особистюний компонент, що забез-печуе !й психологiчну представленiсть у сустльс-твi. Вiдповiдно, перехiд суспшьства на новий юто-ричний рiвень зумовлюе використання нових тд-ходiв i парадигм до дослiдження проблем здоров'я.
Здоров'я як вища щншсть не може бути само-цшлю, оскiльки виступае необхiдною умовою ш-ших цiнностей: матерiальних (добробут, висока за-робiтна плата, пiльги тощо), фiзичних (працездат-нiсть, бадьорiсть, краса тощо), психiчних (гарний настрiй, впевненють у власних силах, психологiчна комфортшсть тощо), духовних (естетичнi, мора-льш, iнтелектуальнi), соцiальних (повага оточую-чих, престиж тощо). Отже, здоров'я людини виступае обов'язковою умовою 11 повнощнного юну-вання, що зумовлюе формування потреби цiнити його i пiклуватися про нього. Саме ця вдея стосовно здоров'я кожно! окремо взято! людини е проввдною на сучасному етат розвитку прогресивного суст-льства.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш.
Проблема здоров'я, пошуку шляхiв 11 розв'язання на рiзних iсторичних етапах юнування суспiльства,
у рiзних середовищах е широко представленою в сучасних дослщженнях зарубiжних i вiтчизняних науковщв. Так, дослвдженими е соцiологiчнi, меди-чнi, психологiчнi аспекти здоров'я сустльства в щ-лому i окремо взятоi особистостi як його представ-ника (М. Амосов, В. Дубровський, I. Кон, Ю. Люь цин, О. Мiхеенко та iншi). З позицп педагопчно1' науки поширення набувае валеолопчний пiдхiд до характеристики здоров'я, що представлено у пра-цях Ю. Бойчука, М. Гончаренко, Н. Завидiвськоi, Н. Ушаково1', зокрема проблеми здоров'я i здо-ров'язбереження студентiв - Н. Башавець, О. Гла-дощук та iнших.
Видiлення мевир1шемоТ рашше частини за-гальноТ проблеми. Проте тривае пошук ефектив-них шляхiв забезпечення потреби у здоров'язбере-жувальнш поведiнцi сучасноi студентсько1' молодi, формування щншсного ставлення до власного здо-ров'я i культивування здорового способу життя як умови повнощнно1' професiйноi дiяльностi i показ-ник ефективностi його професшно1' пiдготовки. Ви-рiшення цiеi проблеми потребуе з'ясування сучас-ного трактування поняття «здоров'я», «здоров'язбережувальна поведшка» студентсько1' молодi в аспектi ii формування пiд час професшно1' шдготовки майбутнього фамвця.
Мета статт - розкрити особливостi сучасних поглядiв на здоров'я людини i актуальшсть досль дження здоров'я студента як педагопчну проблему
у свiтлi И характеристики як показника ефективно-стi його професшно! пiдготовки.
Виклад основного матерiалу. 1снуе велика ш-льк1сть визначень поняття «здоров'я», об'еднаних розумiнням здоров'я як конкретного, яшсно специ-фiчного стану оргашзму людини, яке характеризу-еться нормальним перебiгом фiзiологiчних проце-ав, що забезпечують його оптимальну життедiяль-нiсть [1]. Варто ввдзначити, що тривалий час поняття «здоров'я» визначали через вiдсутнiсть хвороби, що простежуеться у багатьох словниках, джерелах доввдкового характеру. Таке визначення пояснюеться короткотривалютю людського життя в iсторичному переб^, у зв'язку з чим уникнення хвороби вважалося виключно вдачею. Лише в XX ст. медична наука й охорона здоров'я досягли зна-чних усшх1в: з'являються новi вакцини, полшшу-еться санiтарно-гiгiенiчна обстановка, внаслвдок чого знижуеться небезпека багатьох захворювань завдяки можливостi !х попередження й подолання. Розв'язання ще! проблеми стае глобальним завдан-ням, що не може бути виршеним у межах окремо взято! кра!ни. У зв'язку з цим, характеристика здоров'я як ввдсутшсть хвороби у сучаснш наущ ви-знаеться застарiлою, на зм^ як1й прийшло нове розумшня: здоров'я в загальному планi пов'язують з можливютю органiзму людини адаптуватися до змiн навколишнього середовища, в№но взаемодь ючи з ним на основi бюлопчно!, психолопчно! та сощально! сутi людини. Органiзм як природна да-нiсть людини потребуе допомоги, котру можливо i необхiдно надати, як з боку само! людини (у плаш пiклування про стан власного оргашзму), так i з боку держави (шляхом створення сощальних шсти-туцiй, зокрема медичних, педагопчних, шщгю-вання й ратифiкацi! спещальних здоров'язбережу-вальних програм тощо).
У преамбулi статуту Всесвiтньо! органiзацi! охорони здоров'я (ВООЗ) здоров'я визначаеться як «стан повного фiзичного, духовного i сощального благополуччя, а не пльки вiдсутнiсть хвороб i фiзи-чних дефектш», яке також не може претендувати на абсолютну точнiсть, осквдьки визначене як «стан благополуччя» здоров'я втрачае свое практичне значення, перетворюючись на вдеал, який не ввдпо-вiдае реал1ям життя. Крiм того, в реальному житл, постiйнiй змш стану людини в залежностi ввд вжо-вих, психологiчних, соцiальних тощо умов виклю-чена «повна» стабшьшсть усiх перерахованих видiв життевого благополуччя.
Дослвдники [21] конкретизують визначення здоров'я як цшсного багатовимiрного динамiчного стану органiзму, включаючи позитивнi i негативнi критерi!, в процеа реалiзацi! генетичного потенщ-алу в умовах конкретного соцiального i еколопч-ного середовища, що дозволяе людиш реал1зову-вати сво! бюлопчш та соцiальнi функцi!. Отже, ефе-ктивнiсть реалiзацi! генетично закладеного потенщалу здоров'я, що мае суто iндивiдуальний характер, залежить зокрема й ввд цiннiсного став-лення людини до власного стану оргашзму й и зу-силь з його тдтримання в певних умовах.
Грунтуючись на цих положеннях, здоров'я ви-значають як iнтегральну здатнiсть органiзму людини надшно зберiгати в процес життя вiдповiдну вiку пластичну стшшсть норми реакцi! обмiнних процесiв функцюнальних систем в умовах рiзких змш к1льк1сних i як1сних параметрiв сенсорного, вербального та енергошформацшного поток1в, що забезпечують динашчну нерiвновагу фiзiологiчних параметрiв з навколишнiм середовищем i визнача-ють бiосоцiальну повноцiннiсть органiзму [2]. М. Гончаренко визначае здоров'я як штегративну цiлiснiсть людини, що виявляеться в оптимальнш едностi соцiального i бiологiчного аспектiв розви-тку iндивiдуальностi на основi прiоритету духовно-моральних цiнностей у конкретних умовах житте-дiяльностi [9]. Узагальнення рiзних пiдходiв до тра-ктування здоров'я представлено в «Енциклопеди освiти», де цей феномен тлумачиться як правильна, нормальна д1яльшсть органiзму, як процесуальний, динашчний, функцiональний стан, що характеризу-еться морфолопчною цiлiснiстю, високим енерге-тичним потенцiалом, оптимальними адаптацiй-ними реакщями на змiни довк1лля, що забезпечуе гармонiйний фiзичний, психо-емоцiйний i сощаль-ний розвиток особистостi, !! активне довголптя, по-вноцiнне життя, ефективну протидiю захворюван-ням [10, с. 318].
Дослвдники в1дзначають, що в поняття «здоров'я» людини як критерш повинна входити !! мо-жливiсть повноцiнно! активно! трудово! i громадсь-ко! дiяльностi [12]. Хвороба не пльки перешко-джае, але нередко значно обмежуе або зовам позбавляе людину цiе! можливостi. Переход вiд здорового стану до хвороби визначають як процес по-ступового зниження здатностi людини пристосову-ватися до змiн соцiального та виробничого середовища, до навколишшх умов. Стан органiзму (його здоров'я або хвороба) е результатом взаемоди з на-вколишнiм середовищем, тобто результат адаптацп або дезадаптацi! оргашзму до умов середовища.
Виходячи з цього, дослвдники зосереджують увагу, в першу чергу, на значущосп сощально! складово! поняття «здоров'я». Погоджуемося з тими авторами [12], котрi визначають здоров'я не просто як ввдсутшсть порушень в органiзмi, його патолопчних уражень тощо, але й як одну з найва-жливiших умов для в№ного виконання людиною и функцiй, перш за все, трудових, моральних тощо, що робить !! соцiальною iстотою; здоров'я е необ-х1дною i найважливiшою умовою активного, твор-чого i повноцiнного життя людини в суспвдьствц воно е благом або ресурсом, ввд ступеня оволодiння яким залежить рiвень задоволення практично всiх потреб людини, що ввдкривае суттевi можливостi для профшактики здоров'я [16].
Мiнливi соцiальнi умови й вимоги, що висува-ються до здоров'я, досягнення в галузi медицини вносять змiни в сввдомють окремо! людини про мi-сце здоров'я в и життi. Вивчення життедiяльностi людини, збереження й корекци !! систем з ураху-ванням iндивiдуальних фiзiологiчних особливос-тей, профшактики здоров'я ще не хворих людей -
основш завдання нового напряму в науковому ш-знаннi, яке I. Брехманом було названо валеолопею [5].
За новою валеолопчною концепцiею, здоров'я - це стан рiвноваги (баланс) мiж адаптацiйними мо-жливостями (потенцiал здоров'я) оргашзму i пос-тiйно мшливими умовами середовища [7]; це пси-хофiзичний стан здоров'я, який характеризуеться вiдсутнiстю патологiчних змiн i функцiональним резервом, достатнiм для повноцшно! бюсощально! адаптаци i збереження фОзично! та псих1чно! праце-здатностi в умовах природного мюця iснування [6]. У цьому визначеннi подкреслюеться еднiсть фОзич-ного i псих1чного в структурi здоров'я.
Сл1д ввдзначити, що валеологiя е новою штег-ративною галуззю знань, комплексною навчальною дисциплiною, що вивчае закономiрностi, способи та мехашзми формування, вiдновлення й змщнення здоров'я людини з використанням природних оздо-ровчих методiв i технологiй. Здоров'я е складним динашчним процесом, тiсно пов'язаним зi способом життя людини, а як навчальна дисципл1на ва-леологiя охоплюе сукупнiсть знань про Ондивщуа-льне здоров'я людини та здоровий споаб життя [14], опанування яких науковщ [4; 9] вважають на-гальною проблемою, з чим важко не погодитися. «Збереження здоров'я, дотримання здорового способу життя вважаеться найбОльш вагомою нормою загально! культури людини цивiлiзованого сусшль-ства» [7, с. 3]. Загальний нормальний стан людини, на думку представнишв укра!нсько! валеолопчно! школи [9; 18], визначаеться як стан щасливого, гар-монiйного життя, що поеднуе не лише фiзичну, а й штелектуальну, чуттеву, соцiальну та духовну сфери [11, с.135]. I. Мельничук визначае, що на ос-новi штеграци фiлософського, соцiологiчного, пси-холопчного, медичного, валеологiчного, педагопч-ного та iнших пiдходiв до розумiння здоров'я як людсько! цiнностi науковцi розглядають цей феномен як саморозвивальну та самокеровану систему, нормальний психосоматичний стан людини для ре-алОзацп свого потенщалу тiлесних i духовних сил та потреб, вважаючи здоров'я результатом самошз-нання тощо [13].
З позищ! валеологи цiннiсть представляе про-цес здоров'язбереження, що покладаеться на соща-льнi шституци держави стосовно збереження здоров'я 11 громадян, проввдними з яких виступають освiтнi заклади. Саме заклади освiти покликанi за-безпечити сформованiсть у кожно! особистосп щн-нiсного ставлення до власного здоров'я, оскшьки найважливiше значення i ефективнiсть процес здо-ров'язбереження здобувае за умови, коли сама осо-бистiсть тклуеться про свое здоров'я на основi сформованого цiннiсного ставлення до його стану. У зв'язку з цим, науковщ використовують термш «здоров'язбережувальна поведшка», що визнача-ють як систему дш, спрямованих на формування i збереження здоров'я, зниження захворюваностi i збiльшення тривалостi життя [15]. Таку поведiнку людини пропонують розглядати як стиль життя, ви-роблений органiзмом пiд час життедiяльностi i спрямований на збереження i укрiплення здоров'я,
при цьому основними показниками 11 сформовано-стi виступають вiдношення до власного харчування i наявнiсть або вщсутшсть шкодливих звичок [17]. Безумовно, лише цими показниками не обмежу-еться характеристика здоров'язбережувально! по-ведiнки, в якш дiевим стрижнем виступають акти-вш фОзичш ди особистосп з розвитку необходних для цього фОзичних якостей. Саме тому, зокрема в освггшх закладах, водбуваеться культивування активного фОзичного виховання особистосп, що ство-рюе передумови для и загального розвитку. Здоров'язбережувальна поведшка особистосп перед-бачае 11 здатшсть О спроможшсть вести здоровий споаб життя, що, на думку I. Мельничук, е сукуп-шстю способов 0 форм життедояльносп особистосп, спрямованих на щоденне збереження та змщнення свого здоров'я, складниками якого е ращональне харчування, безпечний побут, яшсш умови пращ й водпочинку, оптимальна фОзична актившсть, без-печна сексуальна поведшка, ппена, загартування, ввдсутшсть шквдливих звичок, володшня необхщ-ними знаннями, умшнями та навичками зО збереження та змщнення свого здоров'я й усвщомлення людиною важливосп дш у цьому напрямг Дослвд-ниця переконана в тому, що «лише особи з високим рОвнем свщомосл та сформованою свггоглядною орОентащею та культурою щодо здорового способу життя прагнуть дояти заради власного здоров'я» [13, с. 196]. Отже, виршення проблеми збереження здоров'я грунтуеться на формуванш прюритету щнносп здоров'я в загальнш системО щнностей [3] на основО реал1зацп компетентшсного шдходу до гармоншного поеднання фОзичного, духовного, психОчного й сощального здоров'я [13, с.198].
Погоджуемося з тими авторами, котрО обстою-ють думку про те, що саме здоров'я е доказом яшс-но! подготовки студенпв як майбутшх фахОвщв: держава, вкладаючи кошти в формування кадрового потенщалу кра!ни, очОкуе повернення й прим-ноження цих кошпв вщ фах1вщв, що е можливим лише за умови збереження ними власного здоров'я до перюду професшно! зршосп [19]. У зв'язку з цим, цшком природшм е розгляд стану здоров'я студенпв як одного з показнишв ефективносп подготовки фахОвщв, що е шдгрунтям творчого довго-лптя наукових кадрОв, поряд з !хшм професшним рОвнем. «Фундамент здоров'я» - основний чинник в усшшному освоенш обрано! спещальносп. Тшьки здорова людина мае здатшсть усшшно вчи-тися, бути витривалою не тшьки до фОзичних, але й до психОчних стрес-факторОв, мати високу працез-датшсть» [20, с. 23]. У виконанш цих завдань, на нашу думку, важливу роль вщграе правильно орга-шзований процес професшно! подготовки, що грунтуеться на культивуванш здоров'язбережувально! поведшки студенпв.
Под час професшно! шдготовки майбутнього фах1вця необх1дним е створення умов для формування стилю життя студента з наданням прюритету щнносп гармоншного поеднання фОзичного, духовного, псих1чного й сощального здоров'я.
Висновки i мромозицм. Отже, визначення
здоров'я не просто як вщсутшсть порушень в орга-шзш, але й як одше! з найважливших умов для на-лежного (ефективного, оптимального) виконання людиною 11 сощальних функцiй, зокрема професш-них, зумовлено самою сощальною функцieю лю-дини. Саме здоров'я е необх1дною i найважливь шою умовою активного, творчого i повноцiнного життя людини в сустльстш, що зумовлюе необхвд-нють забезпечення процесу здоров'язбереження, зокрема ввд час професшно! пiдготовки майбут-нього фах1вця. Подальшого дослiдження потребуе пошук шлях1в пвдвищення ефективностi професшно! подготовки майбутнього фахiвця з урахуванням такого важливого напряму як формування його здоров'я збережувально! компетентности
Список використаноТ лiтератури
1. Амосов Н. М. Раздумья о здоровье // Н. М. Амосов. - Свердловск : Средне-уральское книжное изд-во, 1987. - 205 с.
2. Баевский P.M. Валеология и проблема самоконтроля здоровья в экологии человека : уч. метод, пособие : В 2-х частях. / P.M. Баевский, А.П. Берсенева, А.Л. Максимов. - Магадан : СВНЦ ДВО РАН, 1996. - 55 с.
3. Башавець Н. А. Теоретико-методичш засади формування культури здоров'язбереження як свггоглядно! орiентацi! студенпв вищих економiч-них навчальних закладiв : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Н. А. Башавець; Черкас. нац. ун-т iм. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2012. - 40 с.
4. Бойчук Ю.Д. Сутшсть здоров'язбережува-льно! компетентносп в контексп валеолопчно! па-радигми / Ю.Д. Бойчук, А.В. Турчинов // Проблеми шженерно-педагопчно! освгга : зб. наук. пр. - 2015.
- № 48-49 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://librarv.uipa.edu.ua/resources/problemi-inzhenerno-pedagogichnoii-osviti-zbirnik-naukovikh-prats-vipusk-48-49.html
5. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. / И.И. Брехман. - М. : ФиС, 1990. - 207 с.
6. Бундзен П.В. Здоровье и массовый спорт: проблемы
и пути их решения / П.В. Бундзен, Р.Д. Дибнер // Теория и практика физической культуры. - 1994.
- № 5- 6. - С .6-12.
7. Валеология человека. Здоровье — Любовь
- Красота: В 5-ти т. — СПб : изд. «Петроградский и К», 1996. - Т.1. - 304 с.
8. Гладощук О. Г. Педагопчш умови вдоско-налення культури змщнення здоров'я студенпв в системi фiзичного виховання у вищому навчаль-ному закладi : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / О.Г.Гладо-щук. — К., 2008. — 20 с.
9. Гончаренко М.С. Валеолопчш аспекти формування здоров'я у сучасному освгтянському про-цеа // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - Вип.12. - С. 39-43.
10. Енциклопед1я освiти / Акад. пед. наук Укра!ни ; голов. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
11. Завидiвська Н. Валеопедагопка - основа вдосконалення фiзично! пiдготовленостi студентiв в умовах здоров'язбережувального навчання // На-уковий часопис НПУ iменi М.П. Драгоманова -Вип. 57 - 2015. - С. 133-135.
12. Лисицин Ю. П. Слово о здоровье / Ю.П. Лисицин. - М.: Сов. Россия, 1986. - 192 с.
13. Мельничук 1.М. Формування здоров'язбе-режувально! компетентностi майбутнiх бакалаврiв сестринсько! справи як складово! професiйно! ком-петентносл // Науковий вiсник МНУ iменi В.О. Су-хомлинського. Педагогiчнi науки. - № 1 (48). -2015. - С.195-200.
14. Мiхеенко О. I. Валеолопя: основи iндивi-дуального здоров'я людини : навчальний посiбник / О. I. Мiхеенко. - 2-ге вид., перероб. i допов. -Суми : Ушверситетська книга, 2010. - 448 с.
15. Поздеева Т. В. Научное обоснование организационной модели формирования здоровьесбе-регающего поведения студенческой молодежи : автореф. дис...д-ра мед.наук. - М., 2008. - 45 с.
16. Понкратьева Н. В. Здоровье - социальная ценность: вопросы и ответы / Н.В. Понкратьева,
B.Ф. Попов, Ю.В. Шиленко. - М. : Мысль, 1989. -236 с.
17. Сравнительный анализ показателей здоро-вьесохраняющего поведения студентов младших и старших курсов / Д.С. Блинов [и др.] // Вестник Мордовского университета. - 2016. - Т.6. - № 1. -
C.90-97.
18. Ушакова Н. I. Валеопедагопка — педагопка здоров'я / Н. I. Ушакова.- Х.: ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2013. - В.16. — С. 13-22.
19. Ушакова Я.В. Практика сомосохранитель-ного поведения студенческой молодежи: социологический анализ : автореф. дисс... канд. социологических наук. - Н. Новгород, 2010. - 29 с.
20. Фролова Н. О. Особиспсно зорiентований шдхвд у фiзичному вихованш молодших школярiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 "Теор1я i методика виховання" / Н. О. Фролова. — К., 2003. — 20 с.
21. Щедрина А. Г. Методологические аспекты проблемы «здоровья студента» / Щедрина А.Г, Филатов О.М., Щедрин А.С. // Образ жизни и здоровье студента : материалы 1 Всероссийской научной конференции. — М.: РУДН, 1995. — 256с.
