CC BY
31
Andrushko V.T., Voloshyn L.M., Mykyta N.O. Theology of a man and nature is a fundamental base of ecological culture and responsibility for the world of God's creation
From the view point of theological anthropology and nature, the article considers the -urgent issues of Christian environmental education for students that are called to lead spiritual life, be responsible for the inactions, particularly in relation to the environment before God, themselves, society, and have a proper respect for the people and other creatures of nature.
Keywords: God, Bible, world, human, nature, environmental studies, duty, responsibility.
УДК 613.9-053.81 Доц. Л.В. Буцька, канд. мед. наук - НАТУ Украши "КШ"
АСПЕКТИ МОРАЛ1 ТА ЕТИКИ У П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В 13 Ф1ЗИЧНО1 РЕАБ1Л1ТАЦН
Досягнення науково-техшчного прогресу в бюмедициш ютотно вплинули на тра-дицшш уявлення про добро i зло, благо пащента, уявлення про початок i кшець життя людини, джерела та чинники здоров'я, дали додатковий стимул розвитку моралi i ети-ки, отримали в новш культурнiй ситуаци нове значення i звучання, що знаходить свое вiдображення в теори i практицi бюетично! та валеолопчно! пiдготовки. ОбГрунтовано необхiднiсть впровадження аспек™ моралi та етики у педагопчний процес бюетично! пiдготовки фахiвцiв iз фiзичноl реабштаци у вищому педагогичному навчальному зак-ладi.
Ключовг слова: бюетика, здоров'я, профiлактика, мораль.
Постановка проблеми. Процес ф1зично! реабЫтацп е д1яльнютю з вщ-новлення здоров'я людини шляхом усунення чи компенсацп р1зномаштних вад (В.Г. Григоренко, В.М. Мухш, С.М. Попов, Б.В. Сермеев, В.М. Синьов), шляхом дп на оргашзм ф1зичних чинниюв, зокрема ф1зичних вправ, що приводить нас до тдвищення ефективност системи ф1зичного виховання (Е.С. Вшьчковський, Г.1. Григоренко, О. Д. Дубогай, С.М. Кашшевський, 1.В. Муравов, В.П. Мурза), ним не обмежуючись, розум1ючи важливють морального розвитку наук, пов'язаних 1з здоров'ям людини. Ц питання розгляда-ють та регламентують науковщ з галуз1 бюетики [1-6].
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Термш "бюетика" спочатку запропонував американський лжар Ван Ренсселер Поттер (Van Rensselaer Potter) у книз1 "Бюетика: мют у майбутне" (1971) саме для позначення особливого варь анта еколопчно! етики. Основна щея Поттера зводилася до необхвдносп об'еднан-ня зусиль гуманггарних та бюлопчних наук для виршення проблем збереження життя на земл1, обл1ку довгострокових наслщюв науково-техшчного прогресу (особливо в галуз1 бюмедичних технологш). Однак сталося так, що термш "бюетика" в науковш та навчальнш лггератур1 почав часпше вживатися в значен-т, яке надав йому, приблизно в той же час, американський акушер i ембрюлог Андре Хеллегерс (Hellegers). Хеллегерс вживав термш "бюетика" для позначення тждисциплшарних дослщжень моральних проблем бюмедицини, насамперед пов'язаних 1з необхщнютю захисту пдносл та прав пащенпв. Це значення з'яв-ляеться невипадково. Воно обумовлене впливом на формування бюетики щеоло-rii правозахисного руху, що отримала загальне визнання в 60-х роках [6, 7].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досль дження виконували вiдповiдно до тематичного плану наукових дослщжень ка-федри фiзичноl реабЫтацп НТУУ "КШ". Дослiджували умови оргашзацп нав-чально-виховного процесу бюетично! пiдготовки студентiв-фiзреабiлiтологiв.
Мета дослвдження полягае в розробцi змюту i методики бюетично! тд-готовки майбутшх фахiвцiв з фiзичноl реабЫтацп. Завдання досл1дження: уточнити та науково обгрунтувати сутнiсть поняття "бiоетична тдготовка фа-хiвцiв з фiзичноl реабЫтацп"; конкретизувати специфжу, змют, показники та охарактеризувати рiвнi бюетично! пiдготовки як складово! професшно! тдго-товки у сферi фiзичноl реабЫтацп; визначити i теоретично обгрунтувати педа-гогiчнi умови ефективно! оргашзацп бюетично! пiдготовки майбутшх фiзреабi-лiтологiв.
Об'ект досл1дження - професшно-педагопчна пiдготовка студентiв ви-щих педагогiчних навчальних закладiв. Предмет дослщження - процес профе-сшно-бюетично! тдготовки майбутнiх фахiвцiв з фiзичноl реабЫтацп.
Гшотеза досл1дження: процес професшно-бюетично! тдготовки майбутшх спещалюпв з фiзичноl реабЫтацп вiдбуватиметься бiльш ефективно, якщо: вдосконалити змiст i принципи структурування дисциплш "Основи бiоетики" вiдповiдно до сутносп професшно! дiяльностi фiзреабiлiтолога; залу-чити студентiв до практично! професшно-бюетично! дiяльностi як засобу фор-мування творчого оздоровчого мислення, становлення професшно! самосвщо-мостi майбутнiх фахiвцiв; створити вщповщне професiйно-педагогiчне середо-вище, що сприятиме усвiдомленню вiдповiдального ставлення до власного здо-ров'я, професiйному самоствердженню.
Результати досл1дження. Новий пiдхiд до розумшня джерел i чинникiв здоров'я людини вiдожражено в теорп i практицi бюетично! та валеолопчно! тдготовки (Г.Л. Апанасенко, Е.Г. Булич, В.Л. Кулиниченко, 1.В. Муравов) [35]. Досягнення науково-техшчного прогресу в бюмедициш не тiльки практично розширили можливосп в цiй галуз^ але й вплинули на традицшш уявлення про добро i зло, благо пащента, уявлення про початок i кшець життя людини, i вщ-повщно дали ще один додатковий стимул для розвитку бiоетики. У Encyclopedia of Bioethics (т. 1, с. XXI) бюетика визначаеться як "систематичне дослщжен-ня моральних параметрiв, включаючи, моральну оцiнку, рiшення, поведшку, орiентири i т. п. досягнень бюлопчних i медичних наук". У вузькому розумiннi поняття бiоетика позначае все коло етичних проблем у взаемодп лжаря i па-щента. Неоднозначнi ситуацп, що постiйно виникають у практичнiй медицинi як породження прогресу бюлопчно! науки i медичного знання, потребують пос-тiйного обговорення як у медичному спiвтовариствi, так i в колi широко! гро-мадськостi. У широкому сенсi термш бiоетика вiдноситься до дослiдження со-цiальних, екологiчних, медичних та сощально-правових проблем, що стосують-ся не тшьки людини, але i будь-яких живих органiзмiв, включених до екосисте-ми, що оточують людину. У цьому сенсi бiоетика мае фшософську спрямова-нiсть, оцiнюе результати розвитку нових технологш та iдей в медицин та бь ологп загалом. Розвиток бiоетики обумовлено тим, що в сучасному свт медицина зазнае процесу цивтзацшних перетворень [6-8]. Вона стае яюсно iншою,
не тшьки бiльш технологiчно оснащеною, але i бiльш чутливою до правових i етичних аспектiв лiкування. Етичнi принципи для ново! медицини хоча i не ска-совують повнютю, але радикально перетворюють основнi положення "Клятви Пппократа", яка була еталоном лжарсько! морально! свiдомостi протягом сто-лпъ. Традицiйнi цiнностi милосердя, благодшносп, не нанесення шкоди па-цieнтовi та iншi отримують в новiй культурнш ситуацi! нове значення i звучан-ня. Саме це i визначае змiст бiоетики. До бiоетичних проблем зазвичай вщно-сять: моральнi та фшософсью проблеми аборту, контрацепцi! та новi репродук-тивнi технологi! (штучне заплiднення, заплiднення "в пробiрцi", сурогатне материнство); проведення експерименпв на людиш i тваринах; трансплантологi!; клонування людини, манiпуляцiй зi стовбуровими клггинами й iн.; генетику (включаючи проблеми геномних дослщжень, генно! iнженерi! та генотерапп); вироблення визначення смертi; самогубства та евтаназi! (пасивно! чи активно!, добровшьно! або насильницько!); проблеми ставлення до вмираючих хворих (хостси); вакцинацп та СН1Ду; демографiчну полiтику та планування сiм'!; одержання iнформовано! згоди й забезпечення прав пащенпв (зокрема з обме-женою компетентнiстю - наприклад дiтей або психiатричних хворих); справед-ливiсть в охоронi здоров'я. Використання бюетичних знань у системi реабЫта-цiйних заходiв дае змогу розширювати резерви фiзiологiчних функцiй, вщнов-лювати здатнiсть органiзму до саморегуляци i самовiдтворення, компенсувати наслiдки функцюнальних розладiв, зупинити i навiть повернути назад патоло-гiчний процес. Отже, бюетика - це важливий структурний компонент тдготов-ки фахiвцiв з фiзично! реабiлiтацi!, невiд'емна складова !хньо! подальшо! профе-сiйно! дiяльностi. Наявшсть суперечностi мiж об'ективними потребами суспшь-ства у фахiвцях, здатних квалiфiковано здiйснювати фiзреабiлiтацiйну дiяль-нiсть, з одного боку, i низьким рiвнем базово! етично! освiти як значущого компонента професiйно! пiдготовки - з шшого, зумовила актуальнiсть теми досль дження: "бiоетична пiдготовка майбутшх фахiвцiв з фiзично! реабiлiтацi! у ви-щому педагогiчному навчальному закладГ [1-3].
Методологiчнi засади дослiдження склали фiлософськi положення, що з'ясовують дiалектику взаемозв'язку та взаемообумовленостi педагогiчних явищ i процесiв; теорiя цiлiсного (холютичного) пiдходу, яка розглядае особистiсть як на шдивщуальному, так i на сощальному рiвнях; еднiсть дiяльностi i свщо-мостi в розвитку особистосп; еднiсть теорi! i практики; ще! гуманiзацi! педаго-гiчно! освiти; системний тдхщ до дослiдження причинно-наслiдкових зв'язюв у соцiальних, економiчних та освишх процесах. Теоретичними джерелами досль дження стали науковi роботи в галузi професiйно! освiти та педагогiчно! майстерносп (1.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, В.О. Сластьонш); особистiсно орiенто-ваного виховання (1.Д. Бех); професiйно-педагогiчно! дiяльностi (Е.Е. Карпова, З.Н. Курлянд, А.Ф. Линенко, Г.О. Нагорна, Р.1. Хмелюк, О.С. Цокур); профе-сiйно-педагогiчнi аспекти тдготовки спецiалiстiв з фiзично! реабiлiтацi! (В.Г. Григоренко, В.О. Кукса, Ю.О. Лянной, В.М. Мухш, С.М. Попов), корек-цiйно! педагогiки (Б.В. Сермеев, В.М. Синьов, Б.Г. Шеремет, М.К. Шеремет), л^вально-адаптивно! фiзкультури (С.П. Свсеев, Р.В. Чудная), оздоровчо! освь ти (М.М. Амосов, 1.В. Муравов, В.П. Мурза); теоретичш аспекти становлення
валеолопчно! освгга (I.I. Брехман), а також валеолопчна концепцiя природи здоров'я, формування здорового способу життя, профшактики хвороб i факто-piB ризику (Г. Л. Апанасенко, Е.Г. Булич, 1.В. Муравов, В.П. Петленко).
Методи дослщження: теоpетичнi - вивчення, аналiз i узагальнення на-уково!, психолого-педагопчно!, навчально-методично! та шструктивно-мето-дично! лiтеpатуpи з проблеми дослщження; конкретизащя сутностi i структури пщготовки фахiвцiв з фiзичноl реабЫтацп; емтричш - тестування студентiв для визначення piвня теоретично! пiдготовки з бюетики у сфеpi фiзичноl реабь лиацп; педагогiчний експеримент ^агностуючий, констатуючий, формуючий) з метою пеpевipки дieвостi методики бюетично! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв з фiзичноl реабЫтацп; штерв'ювання, бесща, педагопчне спостереження, ан-кетне опитування студенпв, валеологiчний мошторинг, рейтинг, вивчення й узагальнення педагопчного досвiду; статистичнi - математичний аналiз резуль-татiв дослщження.
Аналiз сучасних наукових дослiджень з бюетичних проблем, а також де-фiнiцiй поняття "бiоетика" (В.1. Белов, Е.Н. Вайнер, В. Л. Кулиниченко, М.О. Пересадш, В.С. Язловецький та ш.) дав нам змогу з'ясувати !х спiльну основу й уточнити означений феномен. Бюетика [1, 2, 6, 7] - галузь мiждисциплi-нарних дослiджень етичних, фiлософських та антрополопчних проблем, що ви-никають через прогрес бюмедично! науки i впровадження новiтнiх технологiй в практику охорони здоров'я. Узагальнюючи визначення багатьох дослщниюв (Г.Л. Апанасенко, В.1. Белов, 1.1. Брехман, Е.Н. Вайнер, М.В. Зубаль, В.В. Кол-банов, А.О. Леоненко, Ф.Ф. Михайлович, С.М. Сингаевський та ш.), теоретичною основою дослщження була щея щлюносп особистосп людини, в якiй все взаемопов'язане i взаемообумовлене. Цiлiсна (холiстична) модель здоров'я вра-ховуе бiопсихосоцiальну природу людини, що подае !! як складну, вщкриту систему, здатну до саморегуляцп, включае не лише клггани й органи, а й родину, суспшьство загалом. Тому здоров'я - це завжди результат взаемодп особистостi й оточення, яке не можна зрозумии без комплексного вивчення бюсощального феномена людини. Вченi (М.М. Амосов, В.В. Колбанов, 1.В. Муравов) наголо-шують на фоpмуваннi емоцшного i водночас усвiдомленого ставлення до здоров'я у процеш етично! пщготовки, що базуеться на позитивних штересах i потребах, прагненш до вдосконалення власного здоров'я, розвитку свое! твоpчостi та духовного свиу, усвiдомленого сприйняття соцiуму i дбайливого ставлення до здоров'я оточуючих. Результатом бюетично! пщготовки е культура людини. Пщ бюетичною культурою ми pозумiемо динамiчний стереотип дiяльностi i по-ведiнки особистостi, що сприяе здоровому способу життя i визначае дбайливе ставлення до здоров'я оточуючих людей. Бюетична культура [2, 4, 6, 8] - це привласнення на особистюному piвнi концепцп здоров'я, на основi яко! фор-муеться шдивщуальна програма здорового способу життя, вщбуваеться розви-ток творчого оздоровчого мислення. Творче оздоровче мислення формуеться як пpофесiйна здатнiсть мислення аналiзувати, поpiвнювати, узагальнювати, ощ-нювати оздоровчо-виховну практику, створювати оздоpовчi теорп i концепцп, робити науковi вiдкpиття, творчо й ефективно здшснювати розвиток, реабЫта-цiю i збереження здоров'я. Творче оздоровче мислення сприяе процесу розвит-
ку навичок, здiбностей, засвоенню та iндивiдуалiзованому використанню систе-матизованого досвiду у сферi здоров'я. Розвиток бiоетичного знання на шдгрун-тi фiлософсько! гносеологi! i методологi! дае змогу сформувати нове бачення людини, !! здоров'я як багатовимiрного процесу, що тiсно пов'язаний зi способом життя. Взаемозв'язок мiж способом життя i здоров'ям найбшьш повно вь дображае поняття "здоровий спошб життя". Здоровий спошб життя об'еднуе бь ологiчно i соцiально доцiльнi, адекватнi потребам i можливостям людини фор-ми та способи життедiяльностi, що свiдомо реатзуються i забезпечують форму -вання, збереження та змщнення здоров'я, досягнення активного довголггтя. Для визначення вихiдних позицш органiзацi! навчально-виховного процесу, ми ви-ходили з того, що бюетика належить до тих дисциплiн, стутнь оволодiння яки-ми не вичерпуеться лише рiвнем теоретичних знань [1, 2, 8]. Науку про етику здоров'я, як i фiзичну культуру, розглядаемо як творчо-практичну дiяльнiсть, спрямовану на активне, свiдоме i цшеспрямоване використання знань, умiння !х застосовувати.
Формування здорового способу життя е проблемою комплексною. Тому важливим е пiдвищення ролi особистiсних якостей людини у свщомому й вольовому прийняттi принципiв здорового способу життя i бiоетичних правил та норм. Високий рiвень здоров'я розглядаеться як ознака зршо! особистостi. Власна поведшка та дотримання етики фахiвця з фiзично! реабiлiтацi! мае важ-ливе значення. Майбутнш спецiалiст iз фiзично! реабiлiтацi! - це цiлiсна, все-бiчно розвинена особистiсть, якiй притаманш iндивiдуальнi орiентири у став-лент до здоров'я i моралi. Серед важливих елеменпв формування готовностi до подальшо! професiйно! дiяльностi е професшна самосвiдомiсть i професшно-педагогiчне середовище. За своею природою професiйна самосвщомють спря-мована на формування стшко! схильностi до самоаналiзу i самооцшки сво!х професiйних дiй i якостей. Саме тому професшну самосвiдомiсть ми розглядаемо як фактор, що впливае на самовиховання i навчання, реальну професшну дiяльнiсть i стутнь !! ефективносп. Проблема самосвiдомостi фахiвця оргатч-но пов'язана з визначенням його ставлення до бютетичних норм мислення та поведшки. Отже, мета дисциплши "Основи бiоетики" - набування фахiвцями з оздоровлення людини комплексу теоретичних знань для формування гуматс-тичних поглядiв на людину, !! вщносин з навколишнiм середовищем, пащентом на засадi етичних норм та вщповщно до чинного законодавства, нормативних акпв, громадсько! думки. Курс передбачае набуття студентами теоретичних знань з основ бюетики, бюетичних концепцiй охорони життя людини, бюетич-них навичок роботи з хворими рiзних форм патологи, яю потребують фiзично! реабЫтацп пiсля перенесених захворювань та травм. Внаслщок вивчення дис-циплiни студенти повинт знати: основнi iсторичнi корет бiоетики; iсторичнi моделi та моральт принципи; правовi та медико-соцiальнi аспекти регулюван-ня системи охорони здоров'я на засадах бюетики; бюетичш проблеми хвороби; бюетичну концепцiю охорони життя людини: трансплантащю органiв; клону-вання людини, проблему аборпв та контрацепцп; бiоетичнi критерi! дозволе-ностi бюмедичних манiпуляцiй та генно! iнженерi!, проблеми евтаназп; проблеми бiоетики в спортивнш медицинi та реабiлiтацi!.
Висновки. Оскшьки е очевидним, що фiзична реабЫтащя пацieнтiв будь-яких клiнiчних груп потребуе синтезу соматичного та психотерапевтично-го mдходiв, що пов'язане !х проведенням поглиблених методолопчних та кль шчних дослщжень, для формування майбутнiх реабшгголопв необхiдним е включення теоретично1 та практично! психотерапевтично! та бюетично! тдго-товки, подальша iнтеграцiя бiоетичних методик, як у процес фiзичноl реабЫта-цп, так i в освиу майбутнiх реабiлiтологiв.
Проведене досл1дження дае змогу на якiсно новому рiвнi вирiшувати питання бюетично! пiдготовки фiзреабiлiтологiв як фахiвцiв оздоровчо! галузi. Подальшого дослiдження потребуе формування бюетично! культури студен-тiв - майбутнiх фахiвцiв оздоровчо! галузi.
Л1тература
1. Гордон Ю.А. Европейский форум медицинских ассоциаций и ВОЗ / Ю.А. Гордон // Medicus amicus. - 2002. - № 3. - С. 21-25.
2. Глуховский В.В. Как реализовать права пациентов / В.В. Глуховский // Здоровье Украины. - 2001. - № 4. - С. 32-33.
3. Антолопя бюетики / за ред. Ю.1. Кунд1ева. - Льв1в : Вид-во "Бак", 2003. - 592 с.
4. Кунд1ев, Ю.1. Бюетика - велшня часу / Ю.1. Кунд1ев // Перший нацюнальний конгрес з бюетики : тези доп. - К. : Вид-во "Л1бра", 2001. - С. 1.
5. Турак Й.А. Етичш i правов1 засади медичного втручання: з погляду лжаря-практика./ Й.А. Турак. - Ужгород : ВАТ "Закарпаття", 2002. - 192 с.
6. Brazier M. Medicine, patient and the law / M. Brazier. - L. : Penguin books, 1987. - 375. -Pp. 11-12.
7. Brock D. Legal rights and normal responsibility in the health care process / D. Brock // The law-medicine relation: philosophical exploration / Ed. By Speaker St. F. et al. - Dordrecht etc., 1981. -Pp. 179-184.
8. Основи законодавства Укра!ни з охорони здоров'я вщ 19.11.1992 р., № 2801-XII / ЗакониУкра!ни про охорону здоров'я : зб. нормативно-правових акпв / за ред. В.Ф. Москаленка, В.Ю. Костецького. - Тернотль: Укрмедкнига, 2000. - 484 с.
Буцкая Л.В. Биоетические аспекты в педагогической подготовке специалистов по физической реабилитации
Достижения научно-технического прогресса в биомедицине существенно повлияли на традиционные представления о добре и зле, благе пациента, представления о начале и конце жизни человека, источниках и факторах здоровья, дали дополнительный стимул развития морали и этики, получили в новой культурной ситуации новое значение и звучание, что находит свое отражение в теории и практике биоэтической и вале-ологической подготовки. Обоснована необходимость внедрения аспектов морали и этики в педагогический процесс биоэтической подготовки специалистов по физической реабилитации в высшем педагогическом учебном заведении.
Ключевые слова: биоэтика, здоровье, профилактика, мораль.
Butskaya L.V. Bioetychi aspects in pedagogical training of specialists in physical rehabilitation
Scientific and technological progress in biomedicine significantly affected the traditional notions of good and evil and the good of the patient's understanding of the beginning and end of human life, sources and health factors, gave an additional stimulus for the development of morality and ethics, received a new cultural situation of the new value and sound that is reflected in the theory and practice of bioethics and valeological training. The necessity of implementing aspects of morality and ethics in the teaching process of bioethical training in physical rehabilitation in the higher educational institution.
Keywords: bioethics, health, prophylaxis, moral.
