CC BY
79
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Галина ЖИРСЬКА, 1рина НАЗАРКО
ГУМАН1ЗАЦ1Я Б1ОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ: Б1ОЕТИЧН1 АСПЕКТИ
Стаття присвячена проблемI гумашзацп бюлог1чно1 освти, яка передбачае побудову педагог1чно'1 системи, що Трунтуеться на прюритетг загальнолюдських цтностей у розвитку особистостг I полягае у формуванш в школяргв поваги до людини та цттсного ставлення до тших живих Iстот. Обтрунтовано роль бюетичного виховання як одного 1з шляхгв реал1зацп завдань гуматзацИ бюлог1чно1 освти. "Етика життя — бюетика ", предметом якого е формування цттсного ставлення до всього живого.
Процес модершзаци осв^и поставив перед школою новi навчальш i виховш завдання, виршення яких залежить вщ виявлення й осмислення реального рiвня вихованосп сучасних учшв, аналiзу системи !хшх ставлень до всього, що оточуе молоду людину та вщбору дieвих механiзмiв впливу на формування особистосп школяра. Значущiсть морально-етичного виховання дггей особливо актуалiзувалась в сучасний перюд у зв'язку з втратою людьми або невизначенiстю позицп щодо морально! сутностi власного життя, яка зумовлюе зростання агресивностi, безвiдповiдальностi, бездуховносп значно! частини молодого поколiння.
Спещальш дослiдження вiдомих вiтчизняних i зарубiжних педагогiв (Ш. Амонашвiлi, I. Беха, В. Бшоусово!, А. Бойко, С. Дерябо, О. Мудрика, Л. Новиково!, О. Старовойтенка, В. Ясвша й ш.) i педагогiчний досвiд показали, що ниш назрша необхiднiсть оргашчного включення в навчально-виховний процес школи тако! системи морально-етичного виховання дггей, яка несе гуманiстичнi основи загальнолюдських щнностей. Вони е однiею з найважливших педагогiчних основ освiтнього процесу школи та ключовим принципом виховно! полiтики держави. Тому педагогiчна дiяльнiсть щодо гумашзацп освiти потребуе велико! уваги й особливо! оргашзацп в загальноосв^шх навчально-виховних закладах Укра!ни.
Метою статт1 е обгрунтування бiоетичного виховання як одного iз шляхiв навчально-виховного процесу у загальноосвiтнiй школi загалом i реалiзацi! завдань гумашзацп бiологiчно! освiти зокрема. В статп розкриваеться роль бiоетики у гумашзацп бюлопчно! освiти, оскiльки змiст ново! галузi науки про ставлення до живого та сучасш технологi! його засвоення сприяють розвитку бiоетично! свщомосп та вiдповiдно! поведiнки учнiв, основними проявами яко! е гуманнiсть, доброзичливють, емпатiя, вiдповiдальнiсть, почуття обов'язку та власно! гiдностi, повага до людини як найвищо! цiнностi, цiннiсне ставлення до всього живого.
Проблема вщносин людини iз зовнiшнiм свiтом, природою, оточуючими людьми постала особливо гостро в ХХ ст. У новому тисячолгтп вона вийшла на рiвень широкого гуманiстичного осмислення i виявилася найтiснiше пов'язаною з проблемою майбутнього людства. Педагог-гуманiст В. Сухомлинський писав, що ми "на кожному крощ чуемо: доба математики, доба електрошки, доба космосу... Ус щ вирази не вiдбивають сутностi того, що вщбуваеться в наш час. Св^ вступае в епоху Людини — ось що головне. I вщ того, якою ця людина хоче бути, якою е система !! моральних щнностей, сьогодш залежить не лише !! особиста доля i розумiння того, чи вщбудеться вона як особистiсть, а й майбутне всього свиу" [5].
На найвищому рiвнi морально-етичного виховання зараз постае завдання навчити вихованщв приймати моральш рiшення на основi таких категорш, як совiсть, обов'язок, вщповщальнють — категорiй, змiст яких залежить вщ певно! цiннiсно! системи. В цьому зв'язку винятково важливим е значення гумашзму та гуманiстичних щнностей, що визначають сутшсть особистостi та !! вiдносини iз зовнiшнiм св^ом, з iншими людьми, самим собою.
Гуманiзм е вихiдною категорieю для характеристики поняття "гумашзащя освгги", визначення сутносп, змiсту та оргашзаци цшеспрямовано! навчально! дiяльностi щодо пiзнання живо! природи i виховно! роботи з гумашзаци вiдносин учнiв. Як найбшьш загальний принцип суспiльного розвитку, вш визнае цiннiсть людини як особистосп та захищае 11, оскiльки декларуе кожному право на вшьне, повноправне, повноцiнне життя. Це передбачаеться документами з прав людини — Гельсшськими i Вiденськими угодами та шшими декларацiями.
З iншого боку, гумашзм е вираженням людяностi в ушх багатоманiтних проявах людсько! поведiнки, спрямовано! на розвиток усього розумного, що сприяе життю, а також на обертання i захист людини та життя як цшносп. Таке ставлення до свггу, основою якого е визнання цшносп життя, сприяе сприйманню свiту як цшюно! системи в якомога ширших i глибших 11 взаемозв'язках.
Гуманiзацiя як похiдне вщ поняття "гумашзм" е соцiально-цiннiсною i морально-психологiчною основою громадського життя, вщносин мiж людьми. Вона — провщний елемент нового педагогiчного мислення, що потребуе встановлення зв'язюв сшвроб^ництва, суб'ект-суб'ектних вiдносин, передбачае еднiсть загальнокультурного, соцiально-морального i професiйного розвитку особистосп [2].
Гуманiстична педагогiка виховання передбачае активну i творчу участь кожно! особистостi у власному формуванш, становленнi та розвитку, дае !й можливiсть вибирати свiй життевий шлях. Бути гуманним — це властивють серця i розуму, а не лише тдкорення законам. Нi закони, ш моральний кодекс не можуть примусити людей спiвчувати iншим. Ще Г. Сковорода говорив, що об'ектами виховання е розум i серце людини. Виховання розумових здiбностей звернене до штелекту, а виховання моральних якостей — до серця, тому засвоення знань необхщно поеднувати з формуванням високих моральних якостей особистосп.
Невщ'емною складовою гуманного ставлення до шших е спiвчуття. Ця властивють людини дозволяе !й зiставляти себе з шшими i таким чином глибше розумiти 1хн1 переживання. Вона спонукае до сшвпереживання, безкорисно! шдтримки, допомоги, захисту iншого. Важлива людська якють — здатнiсть ставити себе на мюце шшо! людини i бачити у нiй собi подiбну — е результатом засвоення об'ективних законiв розвитку суспiльства i природи, що зумовлюе визнання щнносп i недоторканност життя в усiх його проявах. Розумшня того, що хтось вщчувае i переживае так само, ототожнення iз власним почуттевим досвщом сприяе формуванню елементарного спiвчуття, а воно е психолопчною основою гуманних вчинюв стосовно живо! природи.
Здатнють спiвчувати, спiвстраждати, спiвпереживати, а отже, i вмiння поставити себе на мюце шшого — ось головне, що визначае добру людину. Доброта, яка е основним критерiем гуманного ставлення до живих ютот, — це реалiзована у справах i вчинках людянiсть (гуманнiсть). Людянiсть е стержневою гуманютичною цiннiстю, котра об'еднуе всi сторони проявiв гуманностi у повсякденних стосунках людей. Основа формування гуманносп — гуманiстичнi потреби, що вщображають потребу iндивiда в гуманютичнш спрямованостi поведiнки. Вона визначаеться усвщомленням i прийняттям особистiстю гуманних цшностей, якi е мотивами ц1ех поведшки.
Гуманiстично спрямована активнiсть сприяе нагромадженню у людини гуманiстичного досвiду. Загальноосв^ня школа, яка е важливою ланкою у гумашзаци життя людей i вшх сфер суспiльних вiдносин, повинна забезпечити формування у шдростаючого поколшня високо! гуманiстичноl культури та моральних цшностей. Однак оцшка реального стану справ у шкшьнш практицi свщчить про те, що ми дуже часто зус^чаемось iз жорстокiстю i байдуж1стю молодi, вiдсутнiстю у не! терпимосп i милосердя, невмiнням i небажанням проявляти доброту, великодушнiсть i благородство.
На основоположних загальнолюдських цшностях, таких як гуманiзм, любов до вшх проявiв життя, визнання життя вищою цiннiстю, пiклування про здоров'я, допомога й ошка, грунтуються традицшш принципи бiоетики. Вони е простими, наприклад: не шкодь живому i неживому, твори добро, будь справедливим, поважай особистiсть тощо. В сучасних умовах застосування високих технологiй, яю можуть змiнити тiло, психiку й особливо потомство людини та шших живих ютот, дотримання принцишв бюетики е необхiдним для збереження життя на Земл^
Бiологiчна етика сприяе досягненню важливо1' практично!' мети: зберегти життя на нашш планетi в чистотi i цiлiсностi, забезпечити оптимальне вiдродження життевих ресурсГв. У зв'язку з цим ниш актуальним е питання про формування бюетичного cвiтоглядy у суспшьствг Це обумовлено тим, що негуманний людський вплив на живу природу здатний знищити життя на ЗемлГ, адже життя вciх живих ютот на планет залежить вiд збереження чистоти i стабшьносп бiоcфepи.
Людство повинно сформувати новi eтичнi принципи, правила поведшки у бiоcфepi, яю би сприяли глобальним iнтepecам юнування бiоти на планeтi. Ось чому особлива роль школи полягае у формуванш бюетично1 cвiдомоcтi людини. В зв'язку з цим необхщно придшити велику увагу аспектам бiоeтичного виховання у навчальних закладах yciх piвнiв оcвiти. Доречним було би при викладанш кожно1 диcциплiни пропагувати бюетичш iдeï, встановити тicний зв'язок мiж навчальними предметами на оcновi гумашзаци (гумаштаризацп) та бiологiзацiï (eкологiзацiï) освгги.
Формування у пiдpоcтаючого поколшня гуманного, етичного ставлення до piзноманiтних форм оргашзаци життя е особливо важливим у наш час. Як зазначае Т. Павлова, це зумовлене кшькома причинами. По-перше, усвщомленням людством необхщносп врахування етичних аcпeктiв для розвитку науки i техшки. МожливГ сощальш наcлiдки ix розвитку ставлять перед системою освГти в школГ нове завдання — навчити пiдpоcтаючe поколшня робити етичну оцшку наукових факпв, а при вивченш бiологiï зокрема — оцшювати з eтичноï позицп взаемовщносини людини i живих оргашзмГв та шших рГвшв i форм життя.
По-друге, необхщнютю врахування етичного шдходу при вивченш навчального матерГалу курсу бiологiï у середнш загальноосвГтнш школГ. Це обгрунтовано дослщженнями фшософГв, сощолопв i психолопв, яю встановили прямий зв'язок мГж агресивнютю особистосп у стосунках з людьми i негативним ставленням людини, особливо дитини, до тварин.
По-трете, единим надшним гарантом бережливого ставлення людини до шших форм життя е добровшьне утримання вщ заподГяння шкоди тваринам i рослинам, формування якого мае емоцшну та етичну основу. Як показуе практика, примусовГ заходи, спрямоваш на те, щоб спонукати людину бережливо ставитися до живо].' природи, не спроможш змшити сформоване столитями споживацьке, варварське ставлення до не1' [4].
ФахГвщ зарубГжних краш важливим завданням гумашзаци навчання i виховання в школГ вважають формування почуття вщповщальносп за все живе на ЗемлГ i здатносп до сшвчуття всьому живому. РеалГзащя цього завдання базуеться на психолопчних особливостях дитини, котрш легше сприймати як об'ект ошки тварину, а шзшше — й людину. Ниш у США i крашах Захщно1' Свропи появилася нова спещальнють для вчителГв — спещалют з гуманно].' освГти. Таю спещалюти запрошуються в школи для читання лекцш i проведення бесщ з дГтьми про гуманне ставлення до тварин. Найбшьшим центром шдготовки таких спещалютГв е МГжнародний шститут гуманно].' освГти, заснований у США в 1996 р.
У США е шший центр гуманно].' освГти — Ивденно-Захщний шститут навчання без насилля. Його спещалюти розробляють навчальш програми i посГбники, мета яких — наповнити навчально-виховний процес у школах повагою i доброзичливютю, сшвчуттям i сшвпереживанням. Один Гз напрямюв дГяльносп цього закладу полягае у сшвробггаищта з органами влади з метою прийняття закошв i постанов, що передбачають введення елеменпв бюетики до змюту шкшьних навчальних предмета. Особлива увага придшяеться домашньому насильству, зв'язку мГж жорстоким ставленням до дГтей i жорстоким поводженням з тваринами. Завдяки зусиллям шституту в деяких штатах краши нещодавно появились чартерш школи, яю спещалГзуються на гуманнш освт.
У Великобританп Центр загально].' освГти (Ушверситет Йорка) розробив програму "Доброта до планети", що розрахована на дней рГзного шкшьного вГку. В нш штегруються питання стосовно об'ективного та суб'ективного сприйняття довкшля i прав тварин, основна увага акцентуеться на взаемозв'язку мГж всГма живими ютотами. Ця програма дае змогу учням не лише шзнати об'ективш закони довкшля, ознайомитися з еднютю людини i тварин (подГбнютю потреб, вщчутпв, адаптивно].' поведшки та ш.), усвщомити права тварин (право на життя в еколопчно чистому довкшлГ, свободу, захист тощо), а й проявити свое ставлення до
живо! природи, навчитись аналiзувати отриману iнформацiю, вiдстоювати свою точку зору в дебатах, дискусiях i при виборi альтернативи вирiшення етичних проблем.
З 1989 р. у Коста-Рщ почала дiяти навчальна програма виховання етичного ставлення до тварин в початковш школi. I! основна мета — виховати у дiтей повагу до вшх форм життя. В цш програмi елементи бiоетики введет у вс дисциплiни, значну частину занять займають рольовi iгри. За допомогою них д^и роблять висновок, що мiж всiма формами життя iснуе нерозривний зв'язок i жодна з життевих форм не створена даремно. Велика увага придшяеться спостереженням за природними об'ектами.
В Кмеччиш та Австрi! з 1994/1995 навчального року проводять уроки захисту тварин у 1-9 класах. Вони побудоваш на ще! благоговiння перед життям. Уроки подшеш на три частини: етика; шформащя; пошук вiдповiдей на запитання "Що я можу зробити для живих iстот?". Значна увага придшена правильному i неправильному утриманню тварин, правам тварин, тваринницьким фермам, звiрофермам [3].
Гуманне ставлення до тварин вважаеться найвищою формою етики поведшки в багатьох релтях. У стародавшх рукописах Iндi! цей принцип називався "сарва-бухта-хга", що означае "доброта до вшх iстот". Як моральну проблему ставлення до тварин розглядае юлам; його закони забороняють причиняти тваринам бшь, вбивати !х (о^м вживання в !жу), використовувати в експериментах. Ставлення евре!в до тварин, як можна побачити з Старого Завiту, теж дуже гуманне. Причиною, яка зобов'язувала людину вершити акти милосердя стосовно тварин, була думка про те, що жорстокють у ставленш до них розвивае в людини безжалюнють ^ навпаки, добрi дiла сприяють розвитку сшвпереживання i гуманностi. Таку думку висловлював, зокрема, давньогрецький фшософ Ифагор, який вбачав зв'язок мiж вживанням м'яса та озлобленням людського серця.
Християнське розумiння взаемовiдносин людини i тварин базувалось на тих мюцях з Бiблi!, де говориться, що людиш дано право панувати над тваринами. Але при цьому слово "панувати" не сприймалось як "ошкуватись", а в розумiннi "владарювати". Лише через 16 вiкiв у християнськш Gвропi почали створювати законодавчi акти на захист всього живого. Згодом проблеми гуманного ставлення до тварин набули державного статусу. Ниш ще! бюетики стали настiльки актуальними i популярними у захiдних школах, що почали з'являтися спещальш спшки та асоцiацi! вчителiв — прихильниюв гуманно! освiти. Найбiльш вiдома з них — це мережа "Вчпъ добротГ', яка пропонуе програму уроюв з прав тварин. Головною метою таких уроюв е виховати громадянську активнiсть, показати, що права людини i тварин взаемопов'язанi.
На жаль, в Укра!ш бiоетика ще не перебувае на належному рiвнi, !! питання не включенi у змют шкiльно! освiти i тому майже не розглядаються. Проте сучасна глобальна еколопчна криза вимагае впровадження комплексного вивчення бiологiчно! етики в системi природничих дисциплiн школи для виховання гуманно! i етично грамотно! особистосп. Це зумовлюе необхiднiсть введення у навчальний план загальноосвiтньо! школи спещального курсу, який би знайомив учшв з проблемами бiоетики та ймовiрними шляхами !х вирiшення.
Доцiльнiсть введення курсу "Етика життя — бюетика" як складово! варiативно! частини природничо! освiти у вiтчизнянiй школi зумовлена прюритетом !! виховних функцiй — соцiалiзацiйно!, людинотворчо! (гуманiстично!) та культуротворчо!, що конкретизуе головне завдання бюлопчно! освiти: виховання в учнiв етичного ставлення до живих ютот i формування в них бiоцентричного сприйняття свiту. Необхiднiсть формування ново! стратеги поведшки людини у бiосферi зумовлюе потребу оновлення змiсту бiологiчно! освгш.
Формування бiоцентричного свiтогляду, становлення гуманних стосунюв людини з iншими жителями планети е надзвичайно актуальним завданням, без вирiшення котрого будь-який тдхщ у реалiзацi! проблем морально-етичного та екологiчного виховання не буде цшсним з позицi! педагогiчно! науки. Крiм того, змiст бiологiчно! компоненти "Державного стандарту базово! i повно! середньо! освiти" зорiентований на забезпечення усвщомлення учнями бiосферно! етики та вироблення навичок застосування знань з бюлогп у повсякденному жигтi, чого не можна досягти засобом навчального матерiалу шкiльного курсу бiологi!.
Метою курсу "Етика життя — бюетика" е: сприяння моральному та емоцшному розвитку дитини; виховання у школярiв гуманного i вiдповiдального ставлення до живо! природи й окремих !! представникiв i дiяльнiсно-благоговiйного ставлення до людського життя;
формування вмiнь встановлювати гармонiйнi стосунки з живими iстотами на основi поваги до життя як найвищо! цiнностi i всього живого як ушкально! частини бiосфери.
Пропонований нами навчальний курс розрахований на учшв 5-9 класiв загальноосвiтнiх шкiл. З огляду на це вш мае двi частини: перша розрахована на учшв 5-7 клашв i становить вивчення властивостей, особливостей поведiнки, спшкування живих iстот, зокрема, рослин i тварин; друга — на учшв 8-9 клашв i передбачае вивчення питань етики ставлення до живого взагалi i людини зокрема, а також проблем бюмедично! етики. Курс передбачае послщовне поглиблення i ускладнення знань школярiв з основних питань бюетики та !х застосування на практищ. Його програма побудована так, щоб надати учням можливiсть створити реальну картину живо! природи i навколишнього свiту.
Змiст тем складений вiдповiдно до "Державного стандарту базово! i повно! середньо! освiти". До кожного роздшу програми визначенi обов'язковi результати навчання: вимоги до знань та вм№ учнiв. Навчальний мат^ал у програмi генеруеться навколо основних бюетичних iдей: самоцiннiсть живих ютот, суб'ектифiкацiя об'ектiв живо! природи, концепщя бiоцентризму, усвiдомлення бiосферно! етики. Структурування навчального матерiалу навколо них утворюе стрижень курсу, що сприяе об'еднанню окремих знань у систему, сприяе розвитку системного мислення, формуванню бюетичного свiтогляду та вщповщно! стратегi! поведiнки людини у бiосферi.
У 5 клас акцентуеться увага на взаемозв'язку живо! та неживо! природи i здатносп живих iстот вiдчувати, а також вивчаються: риси схожост живих ютот; подiбнiсть потреб людини i тварин; особливостi поведiнки кiмнатних тварин, !х почуття, вiдчуття i потреби, умови утримання та правильного догляду за ними; проблеми мюьких i бездомних тварин, торгiвлi тваринами, !х життя у неволi; важливiсть спшкування у житп тварин; роль людини в житп тварин; проблема вщповщальносп людини за життя домашнiх тварин.
У 6 клас розповiдаеться про: досконалють об'ектiв живо! природи; важливють й умови збереження природно! краси i гармонi!; прояви гармонi! у природi та людинi; причини втрати природою краси; творення краси людиною; знищення тварин заради моди; альтернативи використання тварин для прикрас; прояви етичних почутпв, альтру!стично! та гуманно! поведшки у тваринному свiтi; причини агресивно! поведiнки тварин до людини; щну модних речей i життя тварин; важливють гуманного ставлення до живих ютот; суть справжньо! любовi до тварин; вщповщальнють людини за власш вчинки.
У 7 клас даеться уявлення про: причини поклоншня перед тваринами в iсторi! рiзних народiв; наслiдки жертвоприношення тварин в ютори людства; тлумачення ставлення до живого у рiзних релiгiях; ставлення до живих ютот у рiзнi часи в рiзних народiв; заслуги рослин i тварин перед людством; наслщки розваг i полювання; особливосп трофейного полювання; причини i наслщки браконьерства; альтернативи полювання i використання тваринних продуктiв; умови догляду та утримання тварин на фермах; штенсивш способи вирощування тварин в Укра!ш та за рубежем; недоторканють будь-якого життя.
У 8 клас вивчаються: юторичш данi про становлення i розвиток бiологiчно! етики; етичнi погляди засновниюв бiоетики А. Швейцера та В. Поттера про ставлення до живого; уявлення про бюетику як науку i свiтогляд; неоднозначнiсть тлумачень термшу "бiоетика" рiзними вченими; проблеми ставлення до тварин в ютори людства та причини нишшньо! глобально! еколопчно! кризи, що е кризою моралi сучасного суспшьства. Тут розглядаеться матерiал про: безправнiсть тварин перед людиною; чутливють тварин до болю; допустимють експериментiв на тваринах; документи, яю регламентують ставлення до експериментальних тварин; альтернативи експериментiв на живому i тестування продукцi! на тваринах; безпечнють трансгенних продуктiв харчування; необхщнють !х маркування; сучаснi проблеми i досягнення у трансплантологi!; важливiсть здорового способу життя; наслщки байдужого ставлення до власного здоров'я тощо.
У 9 клаш розглядаються теми про: нормативш акти бюетики; дiяльнiсть оргашзацш захисту тварин; рух за права тварин; наслщки споживацького використання тварин; види i причини вегетарiанства; необхщнють гуманного ставлення людини до тварин, деяю важливi проблеми бiомедично! етики; призначення i роль людини в свт. Таким чином, у процес вивчення курсу в учнiв закладаеться розумiння важливостi й необхiдностi змши свiтогляду людини у ставленнi до
живого з антропоцентричного на бiоцентричний та визначаеться необхiднiсть подальшо! поведшки кожно! з них на принципах бюетики для збереження життя на Земль
Програма пропонованого курсу дае право вчителю творчо реалiзовувати И змют. Враховуючи рiвень пiдготовки учшв, !х iнтереси та нахили, вчитель може запропонувати свою логiку вивчення матерiалу з методичним обгрунтуванням доцшьност внесених змiн. Реалiзацiя програми потребуе дiяльностi вчителя, спрямовано! на розвиток розумових здiбностей, органiзацiю тзнавально! дiяльностi школярiв, формування емоцiйно-цiннiсного ставлення до живо! природи. Завдання для самостшно! та позаурочно! роботи мають бути диференцшованими, з урахуванням потреб та штерешв учнiв, сприяти творчiй навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, формуванню бiоетичного свггогляду.
За своею структурою курс "Етика життя — бюетика" е багатокомпонентною дисциплшою, що передбачае рiзнi форми оргашзаци навчально-шзнавально! дiяльностi учнiв: урочш та позаурочнi заняття, екскурсп, конкурси, акци, виконання самостшно! та iндивiдуальноl роботи. Завдання, якi виконуватимуть учш, сприятимуть психолого-педагогiчнiй щентифшаци, емпатп, рефлексп у ставленнi людини до тварин та шших живих iстот. Вони спрямоваш на те, щоб показати самоцшнють всiх живих iстот, довести, що все живе на Землi взаемопов'язане, обумовити в школярiв штерес i спiвчуття до тварин, формувати вщповщальне ставлення до всiх форм життя, почуття вiдповiдальностi за стан навколишнього середовища.
Отже, впровадження нового навчального курсу "Етика життя — бюетика" е одним iз важливих шляхiв реалiзацil завдань з гумашзаци бюлопчно! освiти, оскiльки дозволяе значною мiрою забезпечити засвоення учнями важливо! складово! змiсту освiти — емоцшно-цшнюних ставлень. Останнi становлять основу поведшки людини i створюють можливiсть для застосування усiх видiв знань, отриманих школярами на уроках, у практичнш дiяльностi, повсякденному життi, спiлкуваннi з природою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антолопя бюетики / За ред. Ю. I. Кунд1ева. — Льв1в: Бак, 2003. — 592 с.
2. Гриньова М. В., Джурка Г. Ф., Кращенко Ю. П. Гумашзащя освети у вим1рах бюетики // Глобальна бюетика: сучасш вимоги, проблеми, ршення / Матер1али III мгжнародного симпоз1уму з б1оетики. — К., 2004. — С. 45-49.
3. Кюреган А. Биоэтика в образовании за рубежом // Гуманитарный экологический журнал. — 2006. — Т. 8. — Вып. 2. — С. 75-85.
4. Павлова Т. Н. Биоэтика в высшей школе. — М., 1998. — 128 с.
5. Сухомлинський В. О. Вибраш твори в 5-ти томах. Т. 1: Проблеми виховання всеб1чно розвинено! особистосп. Духовний свгг школяра. Методика виховання колективу. — К.: Радянська школа, 1976. — 654 с.
Ната^я САМАРУК
ПРОФЕС1ЙНА СПРЯМОВАШСТЬ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
У статтi обтрунтовано i показано комплекс педагогiчних умов, що сприяе пiдвищенню рiвня профестно'1 спрямованостi навчання майбутнiх економiстiв у процес вивчення математичних дисциплт у ВНЗ.
Сучасна наука i виробництво ставлять висою вимоги до змюту вищо! осв^и загалом та економiчноl освiти зокрема. Однак нинi формуеться випускник, який володiе сукупнiстю розрiзнених знань i понять, не може достатньою мiрою оцiнити економiчний факт з рiзних позицiй i всебiчно. Iснуе чимало суперечностей мiж знаннями, що набувае майбутнш фахiвець економiчного профiлю, та його вмiнням застосовувати щ знання у професiйнiй дiяльностi.
Одним iз шляхiв вирiшення тако! проблеми, важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу, формування у студентiв умшь самостiйно аналiзувати економiчнi явища та процеси е штегращя — послщовна i повна реалiзацiя органiчного взаемозв'язку рiзних навчальних предметiв, що грунтуеться на системному здiйсненнi мiжпредметних зв'язюв. Iнтеграцiя у навчаннi сприяе формуванню цшсних, комплексних
