CC BY
17
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-071:008.1:053.35 DOI: 10.22141/2224-0586.7.94.2018.150816
Холод Д.А.
ВДНЗУ «Укранська медична стоматологчна академя», м. Полтава, Украна
1нформативнгсть рутинно!' дiагностики гастроiнтестинальноí недостатносп в неонатальнiй iнтенсивнiй терапй'
Резюме. Актуальтсть. Новонароджет е найбльш схильними до розвитку гастроштестинально1 недостатностi. Разом з тим дiагностичнi критери даного синдрому в новонароджених дослiдженi мало. Мета: ощнка шформацшно1 значущостi клшко-шструментальнихметодик дiагностики га-строштестинально1 недостатностi в неонатальнш штенсивнш терапи. Матерiали та методи. Проведене клшчне штервенцшне констатуюче когортне долдження за участю 30 новонароджених, я^ потребували штенсивно1 терапи й мали гастроштестинальну недостаттсть I (п = 13) або II (п = 17) ступетв. Проводилась ощнка затримки евакуаци шлункового вмсту, вимiрювання окружностi живота, внутршньочеревного тиску, абдомнального перфузшного тиску. Результа-ти. У новонароджених 1з гастроЫтестинальною недостаттстю I i IIступеня вiрогiднi вiдмiннос-тi були констатоват лише щодорезультатiв дослiдження внутршньочеревного тиску (Ме = 3мм рт.ст. i Ме = 12 ммрт.ст. вiдповiдно;р < 0,01). Вiрогiдноiрiзницi показни^в затримки евакуаци шлункового вмсту, окружностi живота й абдомнального перфузшного тиску залежно вiд ступеня гастроiнтестинальноi недостатностi виявлено не було. Разом з тим встановлет значимi кореля-цшт зв'язки мiж затримкою евакуаци шлункового вмсту, рН кровi (Я = —0,5; р = 0,03), рН калу (Я = —0,5; р = 0,03) i часткою вуглеводтв у нутритивнш сумш (Я = 0,5;р = 0,03); мiж динамкою окружностi живота, призначенням пробюти^в (Я = —0,8; р = 0,02); частотою й кыькктю ви-порожнень (Я = —0,6;р = 0,02) iрiвнем внутршньочеревного тиску (Я = 0,7;р = 0,02); мiжрiвня-ми внутршньочеревного тиску, артерiального перфузшного тиску (Я = —0,7; р = 0,02), молочноi кислоти (Я = 0,6;р = 0,03), СБ4(Я = 0,5;р = 0,03), СБ4/СБ8(Я = 0,5;р = 0,03), ттерлейкту-lp (Я = 0,6; р = 0,03), темпом дiурезу (Я = —0,8; р = 0,02). Висновки. Вiрогiдно значимим у дiагнос-тищ рантх стадш гастроiнтестинальноi недостатностi в новонароджених е показник внутршньочеревного тиску. Затримка евакуаци шлункового вмсту може бути Ыформативною для ощн-ки ферментативних порушень, а динамка окружностi живота — для оцшки моторних порушень шлунково-кишкового тракту.
Ключовi слова: новонароджет; гастроштестинальна недостаттсть; дiагностика
Вступ
Гастроштестинальна недостаттсть (Г1Н), за ви-значенням бвропейсько'1 асощацп клтчного харчу-вання i метаболiзму (The European Society for Clinical Nutrition and Metabolism, ESPEN) 2016 р., e при-гтченням функцп кишечника нижче вщ мтмуму, необидного для поглинання макроелеменпв i/або води i електролтв, що вимагае внутршньовенного введення добавок для шдтримки здоров'я i/або росту [1, 2]. Таке визначення е патофiзiологiчно обГрунто-
ваним, але дае можливють дiагностувати Г1Н задов-го тсля 11 початку. Це стало пщставою численних несистемних модифжацш подiбного визначення й спроб ранньо1 дiагностики Г1Н. Подiбнi спроби зму-сили спещалюпв бвропейсько'1 асощацп штенсив-но1 медицини (The European Society of Intensive Care Medicine, ESICM) визнати суб'ективнють критерпв Г1Н, вщсутшсть повнощнного розумшня термшо-логи i, внаслщок цього, заниження значення Г1Н у пащенпв вщдшень штенсивно'1 терапй [3].
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Холод Дмитро Анатолшович, Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Украшська медична стоматолопчна академия», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, Укра'ша; е-mail: [email protected], контактний тел.: +38 (050) 130 36 66.
For correspondence: Dmytro Kholod, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: [email protected], phone: +38 (050) 130 36 66.
Дiагностичнi критерп даного синдрому в дггей, а тим бшьше в новонароджених, взагалi дослiдженi вкрай мало. Вважаеться, що дiти бшьш схильнi до його розвитку, особливо новонародженi з уродже-ною хiрургiчною патологiею й тяжкою штраабдо-мiнальною гiпертензiею [4]. Передумовами цього е анатомо-функцiональнi особливост цих пацiентiв, якi разом з особливостями патогенезу неонатальних нозологiчних форм створюють умови для реалiзацГi як даного стану, так i його наслщюв [5—8]. Це пщ-тверджуе й той факт, що частота розвитку функщ-ональних порушень шлунково-кишкового тракту в дiтей вища, н1ж у дорослих, i може сягати 70 % [9-12].
Як рутинш методики дiагностики в неонатологп рекомендован вимiрювання залишкового об'ему шлунка пщ час годування, вимiрювання окружностi живота ^ менш часто, внутрiшньочеревного тиску (ВЧТ), що переважно використовуеться в практищ штенсивно! терапп в дорослих пащенпв. Усi вони вважаються маркерами Г1Н, але ЗСх трактування мае переважно констатуючий характер [4, 13, 14].
Мета роботи — ощнка шформацшно! значущостi клiнiко-iнструментальних методик дiагностики Г1Н у неонатальнiй iнтенсивнiй терапп.
Матерiали та методи
Проведенi клтчне iнтервенцiйне констатуюче когортне дослiдження, до якого були включеш 30 новонароджених вжом вiд 0 дiб до 27 дiб, якi по-требували штенсивно! терапп з приводу перенесено! асфжсп при народженнi (рубрика М1жнарод-но! класифжацп хвороб Х перегляду «Р21. Асфiксiя при народженш»). Перед проведенням дослiджень у законних представникiв пацiентiв були отриманi письмовi акти шформовано! згоди на участь у досль дженнi. Дослiдження було схвалене локальним ко-мiтетом з бюетики й вiдповiдало принципам Гель-сшсько! декларацп з подальшими доповненнями.
Проводилось використання таких рутинних методiв клшчно! дiагностики Г1Н, як визначення затримки евакуаци шлункового вмюту на момент наступного годування шляхом асшраци через шлун-ковий зонд, вимiрювання окружностi живота й визначення ВЧТ через катетер у сечовому мiхурi [14].
Для визначення валщносп вищенаведених кль нiчних методiв у дiагностицi Г1Н пацiенти були роз-подiленi на двi групи: I група (п = 13) — новонаро-дженi з Г1Н I ст., II група (п = 17) — новонародженi з ПН II ст. Стутнь ПН визначався за принципами,
^т
запропонованими ESICM [15]. Новонародженi з Г1Н III—IV ст. i новонароджеш, якi потребували проведення хiрургiчних втручань на органах черев-но! порожнини, до дослщження не включались.
Клшчне обстеження включало визначення характеру медикаментозно! й нутритивно! пщтримки, реестращю частоти й характеру випорожнень, арте-рiального (у тому числi перфузшного) тиску, темпу погодинного дiурезу. Вираховувався абдомшальний перфузiйний тиск як рiзниця м1ж артерiальним пер-фузiйним тиском i ВЧТ.
Лабораторнi обстеження включали [16]:
— визначення молочно! кислоти сироватки кро-вi, яке проводили за реакщею параоксидифенiлом;
— визначення експресп кластерiв диференщацп лiмфоцитiв (CD4+, CD8+, вщношення CD4/CD8), яке проводили на проточному цитофлюориметр! EPIX XL-MCL (Beckman Coulter, США) п1сля фе-нотипування мононуклеарiв периферично! кров1 моноклональними антитшами, що мiченi флюорис-цешзотющонатом («Сорбент», Росшська Федера-ц!Я);
— визначення концентрацп штерлейкшу-1р у сироватщ кров1 iмуноферментним методом на аналiзаторi StatFax-303 (Awareness Technology Inc., США) за допомогою тест-систем в1дпов1дно до протокол1в виробника (НВФ «Цитокин», м. Санкт-Петербург, Росшська Федерацiя);
— визначення рН калу тест-смужками «pH-тест» (ТОВ «Норма», Укра!на);
— визначення рН венозно! кров1 на апарат EasyStat (Medica, Нiмеччина).
Дослщження проводилися в динамiцi на 1-шу й 5-ту добу перебування у вщдшенш штенсивно! терапп.
Статистичний аналiз проводився методами опи-сово! статистики !з застосуванням непараметричних критерпв з визначенням середнього арифметичного (М), помилки репрезентативностi (m), зазначенням кшькосп спостережень (n), коефiцieнта кореляцп (R) Стрмена, критерiю Манна — Утгш (U) !з зазначенням медiани (Ме) i суми рангiв (£r). За мшь мальний рiвень безпомилкового прогнозу прийма-ли р = 0,95, вщповщно рiвнем 1мов1рност1 помилки було р < 0,05.
Результати
Результата, отримаш при використаннi рутин-них методiв клтчно! дiагностики Г1Н, залежно вщ !i ступеня наведет в табл. 1.
Таблиця 1. Результати, отримаш при використанн рутинних метод'1в клЫчноУ дагностики ПН,
залежно вд i'i ступеня
Дiагностичний метод Новонароджен с Г1Н U P
1 ст. n = 13) II ст. (n = 17)
M ± m Me S M ± m Me S
Затримка шлунковоТ евакуаци, мл 0 0 201,5 0,40 ± 0,02 0,4 294,5 110,5 0,43
Динамка окружност живота, см -0,25 ± 0,10 -0,25 182 -0,53 ± 0,10 -0,5 118 52 0,28
ВЧТ, мм рт.ст. 4,1 ± 0,7 3 93 11,80 ± 0,35 12 435 2 < 0,01
Данi табл. 1 демонструють, що з ус1х результатiв дiагностичних вимiрювань лише показник ВЧТ в1-рогщно р1знився при Г1Н I i II ст.
Було висловлено припущення, що абдомшаль-ний перфузiйний тиск може стати штегративним показником формування Г1Н, але при аналiзi його показниюв не було виявлено статистично значи-мих вiдмiнностей залежно вщ ступеня Г1Н: серед новонароджених ¡з Г1Н I ст. цей показник ста-новив 47 ± 2 мм рт.ст. (Ме = 45; = 251), а серед новонароджених ¡з ПН II ст. цей показник стано-вив 42,0 ± 1,9 мм рт.ст. (Ме = 43; £r = 272) (U = 82; р = 0,17).
Кореляцшний аналiз у груш дослщження дов1в залежнють результатiв рутинних методiв клтчно! дiагностики i механiзмiв формування ПН.
Так, затримка евакуацп шлункового вм1сту мала статистично з^чим1 кореляцiйнi зв'язки:
— ¡з pH кров1 (R = —0,5; р = 0,03);
— рН калу (R = -0,5; р = 0,03);
— часткою вуглеводшв у нутритивнш сум1ш1 (R = 0,5; р = 0,03).
Динамжа окружност1 живота мала статистично зжчим1 корелятивнi зв'язки:
— ¡з призначенням про61отик1в (R = -0,8; р = 0,02);
— частотою й кшьюстю випорожнень (R = -0,6; р = 0,02);
— р1вжм ВЧТ (R = 0,7; р = 0,02).
Рiвень ВЧТ, у свою чергу, мав статистично зна-чим1 кореляцiйнi зв'язки не лише з динамжою окружност1 живота, а й з такими показниками:
— артерiальним перфузшним тиском (R = -0,7; р = 0,02);
— темпом дiурезу (R = -0,8; р = 0,02);
— р1вжм молочно! кислоти (R = 0,6; р = 0,03);
— СD4 (R = 0,5; р = 0,03);
— СD4/СD8 (R = 0,5; р = 0,03);
— штерлейкшом-1р (R = 0,6; р = 0,03).
Обговорення
Даш табл. 1 демонструють, що лише ВЧТ мав чггкий зв'язок ¡з розвитком ПН. Таю даш обумов-леш тим фактом, що самi класифжацшш прин-ципи ESICM обов'язково враховують наявшсть штраабдомшально! гшертензп чи абдомшального компартмент-синдрому при тяжких проявах ПН (III-IV ст.), а при ПН II ст. розглядають шгра-абдомшальну гiпертензiю як необов'язковий, але значимий критерш [2, 3, 15]. Сучасш лiтературнi джерела розглядають призначення раннього енте-рального харчування як один ¡з методiв профшак-тики тдвищеного ВЧТ, але за умови розвитку ш-траабдомшально! гшертензп авторами вiдмiчаeться часта в1дсутн1сть можливост1 харчування таких па-шенпв i складшсть у визначенi толерантностi до ентерального навантаження [17]. Отже, включення розвитку штраабдомшально! гшертензп до кри-терпв ПН узгоджуеться ¡з сучасним визначенням даного стану за ESPEN [1, 2]. Затримка евакуацп шлункового вмюту й динамжа окружност1 живота
не мали вiрогiдного значення в дiагностицi раннiх стадiй ПН. Сучасш дослщження щодо стратеги ентерального харчування новонароджених iз малим гестацшним вiком також не рекомендують брати щ показники до уваги [18].
Разом з тим слщ вщм™ти наявнiсть значимих кореляцiйних зв'язкiв м1ж затримкою шлунково! евакуацп, часткою вуглеводшв у нутритивнш су-мiшi, рН калу та рН кровi. Можна припустити, що цей оцiночний критерш бшьше вiдображае компонент ферментативно! недостатност шлун-ково-кишкового тракту, нiж стутнь вираженостi ПН. Це припущення Грунтуеться на тому фактi, що вживання ентеральних, особливо простих, вуглеводшв призводить до закислення калу й вну-тршшх середовищ органiзму як у дорослих, так i в дггей, оскiльки одним iз кiнцевих продуклв бак-терiально! ферментацп вуглеводнiв у кишечнику е лактат [19-22].
Також були вiдмiченi статистично значимi зв'язки динамжи окружностi живота з призначенням пробютиюв (R = -0,8; р = 0,02), частотою й кшьюстю випорожнень i рiвнем ВЧТ, що, iмовiрно, свiдчить про значення даного тесту для ощнки моторного компонента розладiв шлунково-кишково-го тракту. Саме динамжа частоти й змши юлькос-тi випорожнень вважаеться показником моторно! дисфункцп кишечника [23], а метеоризм, який ви-кликаеться змiною газового складу кишкових газiв через змiну кишково! флори в новонароджених в умовах шгенсивно! терапп, е однiею з причин шд-вищення ВЧТ, що може бути швельовано призначенням пробiотикiв [24].
Дослщження методiв рутинно! дiагностики показало, що тшьки пiдвищення ВЧТ може вва-жатись значимим критерiем не лише формування ПН, а й розвитку системних наслщюв iз фор-муванням полюрганно! недостатностi, оскшьки тiльки для цього показника були констатоваш значимi зв'язки iз системними й органними пер-фузiйними порушеннями, а також iз маркерами прозапально! системно! реакци. Формування ш-траабдомшально! гшертензп й абдомiнального компартмент-синдрому на сьогодш вважаеться доведеним фактором реал!зацп системних проза-пальних реакци ! формування полюрганно! недо-статностi шляхом запуску мехашзму бактерiально! транслокацп у хворих, як1 потребують штенсивно! терапп [3, 4, 6-8, 14, 15, 17].
Висновки
Ощнка шформацшно! значущост клшжо-ш-струментальних методик дiагностики ПН, рутинних д!агностичних процедур в штенсивнш терапп новонароджених засвiдчила, що лише показник ВЧТ е в!рогщно значимим у д!агностищ раннiх стадш розвитку ПН. Визначення затримки евакуацп шлункового вмюту й динамжи окружност1 живота, що ранiше були рекомендован! до рутинного застосування, не е значимими в дiагностицi раншх стадiй ПН. Разом з тим ощнка затримки
евакуаци шлункового вмюту може бути шформа-тивною для скриншгово! оцiнки ферментативних порушень, а динамжа окружностi живота — для скриншгово! оцiнки моторних порушень шлунко-во-кишкового тракту в новонароджених в умовах штенсивно! терапи.
Конфлжт штереав. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
1нформашя про фшансування. Робота виконана без зовшшньо! фшансово! пiдтримки.
Список лператури
1. Pironi L, Arends J., Baxter J., Bozzetti F., Pelaez R.B, Cuerda C, Forbes A., Gabe S. et al. ESPEN endorsed recommendations. Definition and classification of intestinal failure in adults// Clin. Nutr. — 2015. — 34(2). — 171-80. doi: 10.1016/j. clnu.2014.08.017.
2. Klek S., Forbes A, Gabe S. et al. Management of acute intestinal failure: A position paper from the European Society for Clinical Nutrition and Metabolism (ESPEN) Special Interest Group// Clinical Nutrition. — 2016. — 35(6). — 1209-1218. doi: 10.1016 / j.clnu.2016.04.009.
3. Reintam B.A., Jakob S.M., Starkopf J. Gastrointestinal failure in the ICU// Curr. Opin. Crit. Care. — 2016. — 22(2). — 128-41. doi: 10.1097/MCC.0000000000000286.
4. Морозов Д.А., Морозова О.Л., Клюев С.А. и др. Синдром интраабдоминальной гипертензии у детей // Новости хирургии. — 2017. — 25(6). — 621-631. doi: 10.18484/23050047.2017.6.621
5. Шкурупш Д.А., Гришко Ю.М. Вiковi особливостi ди-тячого вку в аспeктi перебку i фiзикальноi дiагностики нeвiдкладних сташв на етат первинног' медико-саштарног' допомоги // Актуальт проблеми сучасног' медицини: Вкник Укратськог' медичног' стоматологiчноi академи. — 2015. — 15, 4(52). —142-144.
6. Schierz I.A., Giuffre M, Piro E, Ortolano R., Siracusa F., Pinello G., La Placa S., Corsello G. Predictive factors of abdominal compartment syndrome in neonatal age //Am. J. Perinatol. — 2014. — 31(1). — 49-54. doi: 10.1055/s-0033-1334447.
7. Divarci E., Karapinar B., Yalaz M., Ergun O., Ce-lik A. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in children // J. Pe-diatr. Surg. — 2016. — 51(3). — 503-7. doi: 10.1016/j.jped-surg.2014.03.014.
8. Thabet FC.., Bougmiza I.M., Chehab M.S., Bafa-qih H.A., Al Mohaimeed S.A., Malbrain M.L. Incidence, Risk Factors, and Prognosisof Intra-abdominal Hypertensionin Critically ill Children: A Prospective Epidemiological Study // J. Intensive Care Med. — 2016 Jul. — 31(6). — 403-8. doi: 10.1177/0885066615583645
9. Iwanczak B., Iwanczak F. Functional gastrointestinal disorders in neonate and toddler. The Rome IV criteria [Article in Polish]//Pol. Merkur. Lekarski. — 2017. — 21, 43(253). — 3540. PMID: 28805200.
10. Indrio F., Di Mauro A., Di Mauro A, Riezzo G., Panza R., Cavallo L., Francavilla R.. Prevention of functional gastrointestinal disorders in neonates: clinical and socioeconomic impact// Benef. Microbes. — 2015. — 6(2). — 195-8. doi: 10.3920/ BM2014.0078.
^m
11. Czinn S.J., Blanchard S. Gastroesophageal reflux disease in neonates and infants: when and how to treat// Paediatr. Drugs. - 2013. - 15(1). - 19-27. doi: 10.1007/s40272-012-0004-2.
12. Verstraete E.H., Mahieu L., De Coen K. et al. Impact of healthcare-associated sepsis on mortality in critically ill infants // Eur. J. Pediatr. - 2016. - 175(7). - 943-952. doi: 10.1007/ s00431-016-2726-6.
13. Meldere I., Urtans V, Petersons A, Abola Z. Measurement of abdominal circumference in preterm infants// BMC Res. Notes. - 2015. - 8. - 725. doi: 10.1186/s13104-015-1657-z.
14. Defontaine A, Tirel O, Costet N. Transvesical Intraabdominal PressureMeasurement in Newborn: What Is the Optimal Saline Volume Instillation?//Pediatr. Crit. Care Med. - 2016 Feb. - 17(2). - 144-9. doi: 10.1097/PCC.0000000000000580.
15. Reintam B.A., Malbrain M.L.N.G., Starkopf J. et al. Gastrointestinal function in intensive care patients: terminology, definitions and management. Recommendationsofthe ESICM Working Group on Abdominal Problems // Intensive Care Med. - 2012 Mar. - 38(3). - 384-394. doi: 10.1007/s00134-011-2459-y.
16. Клиническая лабораторная диагностика (методы и трактовка лабораторных исследований) / Под ред. В.С. Ка-мышникова. - М.: МЕДпресс-информ, 2017. - 720 с.
17. Kyu-Hyouck K., Suk-Kyung H. The duration of intraabdominal hypertension strongly predicts outcomes for the critically ill surgical patients: a prospective observational study // World J. EmergSurg. - 2015. - 10. - 22. doi: 10.1186/s13017-015-0016-7.
18. Kumar R.K., Singhal A, Vaidya U., Banerjee S., Anwar F., Rao S. Optimizing Nutritionin Preterm Low Birth Weight-Infants - ConsensusSummary//Front. Nutr. - 2017. - 4. -20. doi: 10.3389/fnut.2017.00020.
19. Rose C., Parker A., Jefferson B., Cartmell Е. The Characterization of Feces and Urine: A Review of the Literature to Inform Advanced Treatment Technology // Crit. Rev. Environ. Sci Technol. - 2015 Sep 2. - 45(17). - 1827-1879. doi: 10.1080/10643389.2014.1000761.
20. KvissbergM.A., DalviP.S., Kerac M, Voskuijl W., Berkley JA, Priebe M.G, Bandsma R.H.J. Carbohydrate malabsorption in acutely malnourished children and infants: a systematic review //Nutr. Rev. - 2016 Jan. - 74(1). - 48-58. doi: 10.1093/ nutrit/nuv058.
21. Marunaka Y. Roles of interstitial fluidpHin diabetes melli-tus: Glycolysis and mitochondrial function // World J. Diabetes. -2015Feb 15. - 6(1). - 125-135. doi: 10.4239/wjd.v6.i1.125.
22. Scholtens P.A.M.J., Goossens D.AM., Staiano A Stool characteristics of infants receiving short-chain galacto-oligo-saccharides and long-chain fructo-oligosaccharides: A review // World J. Gastroenterol. - 2014. - 20(37). - 13446-13452. doi: 10.3748/wjg.v20.i37.13446.
23. Sujatha B., Velayutham D.R., Deivamani N., Bava-nandam S. Normal Bowel Pattern in Children and Dietary and Other Precipitating Factorsin Functional Constipation // J. Clin. Diagn. Res. - 2015. - 9(6). - SC12-SC15. doi: 10.7860/ JCDR/2015/13290.6025.
24. Chen A., Du J., Du L.Z. Clinical characteristics of abdominal distention in early newborns [Article in Chinese] // Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. - 2013. - 15(12). - 1074-8. PMID:24342199.
Отримано 12.09.2018 ■
Холод Д.А.
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
Информативность рутинной диагностики гастроинтестинальной недостаточности в неонатальной интенсивной терапии
Резюме. Актуальность. Новорожденные наиболее склонны к развитию гастроинтестинальной недостаточности. Диагностические критерии данного синдрома у новорожденных исследованы мало. Цель: оценка информационной значимости клинико-инструментальных методик диагностики гастроинтестинальной недостаточности в неонатальной интенсивной терапии. Материалы и методы. Проведено клиническое интервенционное констатирующее когортное исследование с участием 30 новорожденных, нуждающихся в интенсивной терапии и имеющих гастроинтестинальную недостаточность I (п = 13) или II (п = 17) степеней. Проводилась оценка задержки эвакуации желудочного содержимого, окружности живота, внутрибрюшного давления, абдоминального перфузионного давления. Результаты. У новорожденных с гастроинтестинальной недостаточностью I и II степеней достоверные различия были констатированы в результатах исследования внутрибрюшного давления (Ме = 3 мм и Ме = 12 мм соответственно; р < 0,01). Достоверной разницы показателей задержки эвакуации желудочного содержимого, окружности живота и абдоминального перфузионного давления в зависимости от степени га-
строинтестинальной недостаточности выявлено не было. Установлены значимые связи между задержкой эвакуации желудочного содержимого, рН крови ^ = 0,5; р = 0, 03), рН кала ^ = 0,5; р = 0,03) и доли углеводов в нутритивной смеси ^ = 0,5; р = 0,03); между динамикой окружности живота, назначением пробиотиков ^ = -0,8; р = 0,02); частотой и количеством испражнений ^ = -0,6; р = 0,02) и уровнем внутрибрюшного давления ^ = 0,7; р = 0,02); между уровнями внутрибрюшного давления, артериального перфузионного давления ^ = -0,7; р = 0,02), молочной кислоты ^ = 0,6; р = 0,03), СD4 ^ = 0,5; р = 0,03), СD4/СD8 ^ = 0,5; р = 0,03) и интерлейкина-1р ^ = 0,6; р = 0,03), темпом диуреза ^ = -0,8; р = 0,02). Выводы. Достоверно значимым в диагностике ранних стадий га-строинтестинальной недостаточности у новорожденных является показатель внутрибрюшного давления. Задержка эвакуации желудочного содержимого может быть информативной для оценки ферментативных нарушений, а динамика окружности живота — для оценки моторных нарушений желудочно-кишечного тракта. Ключевые слова: новорожденные; гастроинтестиналь-ная недостаточность; диагностика
D.A. Kholod
State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
Informativity on the routine diagnosis of gastrointestinal failure in neonatal intensive care
Abstract. Background. Newborns are most susceptible to gastrointestinal failure. However, diagnostic criteria for this syndrome among newborns have been understudied. The purpose of the work is to evaluate the information significance of clinical and instrumental methods for the diagnosis of gastrointestinal failure in neonatal intensive care. Materials and methods. A clinical interventional cohort study was conducted involving 30 infants requiring intensive care and having gastrointestinal failure degree 1 (n = 13) or 2 (n = 17). An evaluation was made of delayed gastric emptying, abdominal circumference, intra-abdominal pressure, abdominal perfusion pressure. Results. Among newborns with gastrointestinal failure degree 1 and 2, reliable differences were established only in terms of intra-abdominal pressure (Me = 3 mmHg and Me = 12 mmHg, respectively, p < 0.01). There was no significant difference between the indicators of delayed gastric emptying, abdominal circumference and abdominal perfusion pressure, depending on the degree of gastrointestinal failure. At the same time, sig-
nificant correlation was found between delayed gastric emptying, the pH of the blood (R = -0.5; p = 0.03), pH of the stool (R = -0.5; p = 0.03) and the proportion of hydrocarbons in nutritional mixture (R = 0.5; p = 0.03); between the dynamics of abdominal circumference, the administration of probiot-ics (R = -0.8; p = 0.02); the frequency and volume of evacuations (R = -0.6; p = 0.02) and the level of intra-abdominal pressure (R = 0.7; p = 0.02); between levels of intra-abdominal pressure, arterial perfusion pressure (R = -0.7; p = 0.02), lactic acid (R = 0.6; p = 0.03), CD4 (R = 0.5, p = 0.03), CD4/ CD8 (R = 0.5; p = 0.03), interleukin-ip (R = 0.6; p = 0.03), diuresis rate (R = -0.8; p = 0.02). Conclusions. Indicator of intra-abdominal pressure is relatively significant in the diagnosis of early stages of gastrointestinal failure among newborns. Delayed gastric emptying may be informative for the evaluation of enzymatic disorders, and the dynamics of the abdominal circumference — for the detection of motility disorders. Keywords: newborns; gastrointestinal failure; diagnosis
