CC BY
84Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.91-95.
УДК 316.774 : [801.8 : 070]
1нформативнють журналютських текспв Тяпкна Н. I.
Запорiзький нацональний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
У cmammi зосереджено увагу на ключов1й категорИ' текст1в - Шформативност1. У центрi уваги до^днищ тексти медiа. В po6omi схарактеризовано параме-три iнформативностi журналiстських текстiв, яю полягають в дiалогiчностi, iстинностi, прагматичнт цiнностi, новизт та унормованостi тформацп. Видыено особливостi реалiзацiï рiзних титв тформацп (змiстово-фактуальноï, змiстово-концептуальног та змiстово-пiдтекстовоï) в журналютських жанрах.
Ключовi слова: тформативтсть, читабельтсть, дiалогiчнiсть, ютинтсть, щнтсть, новизна, унормоватсть iнформацiï.
Журналютика - це cnoci6 перетворення рiзних за складнютю шформацшних потоюв на загальнозрозумшу шформащю, яка потенцшно може бути сприйнятою будь-якою аудиторieю. Досягнення високо1 прагмагично1 адекватност вимагае вщ журналiста знання тих умов та факторiв, якi дiють у площиш «текст - аудиторiя», та впливають на ефективнiсть контактiв i3 реципiентами. Так стае очевидною не тшьки проблема пiзнання журналiстом дшсносп та фiксацiя отриманого знання у тексп, але i проблема ефективносп iнформацiйноï взаемодiï. З одного боку, це проблема шформацшно1 насиченосп тексту, тобто наявностi в ньому достатнього обсягу потенцiйноï iнформацiï i, вщповщно, потенцiйноï ефективностi; а з шшого, проблема максимальноï реалiзацiï тексту при контактi з аудиторiею. Перехiд потенцiйноï iнформацiï в реальну й визначае дiйсну iнформативнiсть тексту [4]. Головним за-вданням журналюта стае рацiоналiзацiя iнформацiйноï насиченостi текспв, що реалiзуеться в текстовiй категори iнформативностi.
Категорiя iнформативностi знаходиться в центрi уваги низки текстознавчих дослщжень. У працях I. Гальперина [3], Н. Валгшо1' [1], Г. Ворожбитово1' [2], I. Кочан [6], Г. Поберезько1' [9], О. Селiвановоï [10] та ш. порушуеться питання шформативносп як типологiчноï ознаки словесного цшого. Розробкою та конкретизацiею цiеï категори займалися також фахiвцi з теори iнформацiï (А. Колмогоров, У. Ешб^ А. Моль та iн.).
На сьогодш питання реалiзацiï категорiï шформативносп загалом та художнiх текстiв зокрема розроблено на належному рiвнi. Проте актуальною залишаеться проблема шформативносп медiа, ïï зв'язку з причинами нечитабельносп та нерозумiння текстiв рецишентами. Загальноприйнятою е думка, що шформативним е будь-який вид тексту [6, с. 42]. Очевидно, шформатившсть е обов'язковою текстовою категорiею ушх текстiв, проте з рiзною мiрою реалiзацiï. У текстах медiа ця категорiя е домiнантною.
Мета нашого дослiдження - схарактеризувати категорiю шформативносп в журналютських текстах. Завдання - описати категорда iнформативностi, з'ясувати параметри ïï визначення та засоби реатзаци в текстах медiа.
Iнформативнiсть визначаеться як здатнiсть тексту бути ношем повiдомлення, пе-редавати iнформацiю. Пщ iнформацiею розумiемо новi знання, яю отримуе споживач
(рецитент) у результат сприйняття i переробки певних ведомостей. Залежно вiд галузi використання термш «шформащя» використовуеться у рiзних значениях: вщомосп або повiдомлення про щось (побутове), роз'яснення, виклад, оригiнальнiсть, новизна; комушкащя та зв'язок, в процес якого усуваеться невизначенiсть (К. Шеннон); позначення змюту, отриманого iз зовнiшнього свiту у процесi пристосування до ньо-го (Н. Вшер); передача рiзноманiтностi (В. Ешбi) та ш.
I. Гальперин розрiзняе три види шформацп, яка функцiонуе у текстах: змютово-фактуальну, змiстово-концептуальну та змютово-шдтекстову [3, с. 25-41].
1. Зм^тово-фактуальна iнформацiя вiдображае конкретний опис подш, фактiв, процесiв, яю вiдбуваються у реальному свiтi, виражаеться вербаль-но, переважно в прямому значенш. Речення не мiстять ощнних суджень. Така форма шформацп е найбшьш характерною для зам^ки, прес-релiзу, iнформацiйного звiту чи кореспонденцп. В журналiстицi та теорп редагування актуальна шформащя пов'язуеться з поняттям факту.
2. Змiстово-концептуальна тформащя - iндивiдуально-авторське розумiння вщношень мiж явищами, що описанi засобами попереднього типу шформацп, задум автора, його штенщя, сприймання читачем зв'язюв причини i наслiдку, 1хньо1 значущостi у соцiальному, полiтичному, культурному життi суспiльства. Концептуальна iнформацiя, отримана з поверхового ознайомлення з текстом, отримуе бшьш глибокий змют iз повторним читанням, з бiльш ретель-ною увагою до окремих частин тексту. Цей тип шформацп знаходить свое яскраве вщображення в анал^ичних та художньо-публщистичних жанрах журналiстики.
3. Зм^тово-пiдтекстова iнформацiя - iмплiцитний змiст тексту, що грунтуеться на здатност одиниць мови породжувати асощативш та конотативнi зна-чення, а також на здатносп речень у надфразових едностях додавати певнi смисли. В шформацшних жанрах журналiстики цей вид шформацп трапляеться рщко, на вщмшу вiд аналiтичних та художньо-публщистичних жанрiв.
Подiл шформацп на фактуальну i концептуальну в мовi ЗМ1 умовний, оскiльки будь-яке висловлювання вщображае авторську позицiю. Навiть нейтральнi, безощнш судження про дiйснiсть здатнi передавати авторську ощнку ситуацп. У журналютських текстах це реалiзуються через пiдбiр фактiв, експертiв, свiдкiв. Ставлення до факту, його ощнка може втшюватися в самому його вiдборi для публшацп, а значить визнанш його важливостi та цiкавостi для масово! аудиторп, або, навпаки, типовосп для сучасно! дiйсностi.
На основi редакторського та журналiстського досвiду дослщники виокремлюють побiжну iнформацiю - факти , подп, явища, транслювання яких не закладено в метi та завданнях тексту. Наприклад, у Запорiжжi е Мiське комунальне пiдприемства «Основаше», разом iз вивченням вивiски тдприемства споживач шформацп повинен звернути увагу на недолугу назву, утворену калькуванням росiйського слова «основание»; або випуски новин про участь чиновниюв в озелененнi мiста чи облаштуванш дитячих майданчикiв несуть побiжну iнформацiю про наступнi вибори.
За мiрою важливостi для розкриття теми та мюцем у смисловiй та синтаксичнш структурi виокремлюють головну (ключову) шформащю (важливi унiкальнi вщомосп з теми, якi не можуть бути пiдказанi контекстом) та додаткову (уточ-нювальну) iнформацiю (та, що конкретизуе, деталiзуе головну iнформацiю, зумовлюеться нею), повторну шформащю (будь-яке наступне згадування назва-них реалiй, факпв, подiй) [11, с. 350-352].
Проаналiзувавши працi дослiдникiв категорп iнформативностi та теорп шформацп можна визначити найголовнiшi параметри iнформативностi журналiстських текстiв:
1. Дiалогiчнiсть.
1нформатившсть журналiстських текстiв
Орiентацiя шформацп на визначене коло рецишенпв, врахування вщношення шформацп, викладено1 в текстi, до знань аудитори, И iнформацiйних потреб та iнтересiв.
2. Iстиннiсть шформацп.
На основi описуваних свiтiв шформащю щодо якостi класифiкують на реальну, нереальну (псевдореальну й iрреальну) та невизначену [8, с. 69-70]. Журналютика генеруе тексти, яю описують реальний свн, на вiдмiну вiд художньо1 лiтератури чи фольклору. Лише про тексти реального свну можна сказати ютинш вони, чи хибнi. За джерелом отримання реальну шформащю класиф^ють також на оригшальну (от-риману з першоджерела) й копiйовану. Такий подш дае змогу говорити про стутнь копiйованостi повiдомлення при якому вщбуваються спотворення [там само].
Журналютський текст е iнформативним, якщо в ньому правдиво вщображаеться об'ективна дшсшсть. Поняття «iстинностi» шформацп корелюе з поняттями «повно-ти», «об'ективностi», «точносп» та «достовiрностi». Реальний факт у журналютському текстi е тiею основою, без яко! неможливе виконання найважливших вимог об'ективностi.
Сдиним можливим варiантом вiдсутностi останньо1 може бути поширення так звано1 «еталонно1» (щодо достовiрностi) шформацп - тобто отримано1 з офщшних джерел (iнформацiя органiв державно1 влади, органiв мiсцевого самоврядування, зв^и, стенограми тощо). У такому випадку журналют та iншi особи не зобов 'язаш перевiряти достовiрнiсть поширювано1 шформацп та не несуть вщповщальносп в разi И спростування.
3. Прагматична щншсть шформацп.
Якщо шформащя не оцiнюеться реципiентом як значуща, то повiдомлення е неiнформативним. Поняття «щнносп» корелюе з поняттями «потрiбностi» та «актуальностi». Реципiент повинен усвщомлювати кориснiсть шформацп та можливiсть И використання в практичнiй дiяльностi. Через це усвщомлення формуеться iнформацiйна потреба, яка матерiалiзуеться в iнформацiйному запить У журналiстицi, на вiдмiну вщ художньо1, а часом i науково1 лiтератури, цiннiсть мае темпоральнi характеристики.
4. Новизна шформацп.
Для людини е важливим отримання зi ЗМ1 не будь-яко1 шформацп, а саме ново1, на вiдмiну вiд художшх текстiв, перечитування яких дае естетичне та емоцшне за-доволення. Н. Валгша зазначае, що iнформативнiсть тексту - це мiра його змютово1 новизни для читача, яка полягае в темi та авторськiй концепци, системi авторських оцiнок предмета думки [1, с. 141]. I. Кочан всю категорда шформативносп визначае як «стутнь новизни i несподiваностi, що е в елементах тексту, для аудитори» [6, с. 42]. Дослщники виокремлюють рецишентську та суспiльну новизну шформацп [8, с. 79-89]. Властивють новизни корелюе зi складнiстю. Рiвень складностi знако-вих повiдомлень, призначених для сприйняття людиною, називають читабельшстю (зрозумiлiстю, доступнiстю). Текстовi порушення останшх призводить до комунiкативних невдач - нерозумшня тексту, що залежить вщ лiнгвiстичноl та екстралiнгвiстичноl компетенцil адресата. Визначальним чинником нелшгвютичного характеру, який впливае на мiру розумiння тексту, е конфлшт iндивiдуального когнiтивного простору автора та читача. Виокремлюеться синтаксична та семантич-ну складшсть [8, с. 99-102].
5. Унормовашсть шформацп.
Полягае в гармошзаци змiсту та форми, дотриманш мовних, логiчних, композицшних норм, етичних та естетичних щнностей.
Розрiзняють два засоби пiдвищення шформативносп тексту: iнтенсивний - здiй-снюеться за рахунок скорочення текстово1 площi при збереженнi всiеl iнформацil
(застосовусться при створенш реферата, оглядiв, тез) та екстенсивний - пiдвищуe iнформативнiсть шляхом збшьшення обсягiв само! шформацп. Иого застосування призводить до максимально! деталiзащl викладу, що дозволяе глибше розкрити сут-нiсть явища, показати зв'язки дослщжуваного об'екта з навколишнiм свiтом. Най-типовiшою його реалiзацiею е дефшщи в енциклопедiях i словниковi статп, в яких розкриваеться сутнiсть явища чи предмета [1, с. 142]. Значну роль у шдвищенш ш-формацшних та iнформативних якостей тексту вщграють рiзноманiтнi виноски, по-силання, шрифтовi видiлення тощо, а в журналютищ це ще й використання мульти-медiа. За своею сутшстю вони е також додатковою шформащею, оскiльки пов'язанi з введенням додаткових знаюв, однак !х роль полягае не в роз'ясненш зазначеного рашше, а в забезпеченнi повноти викладу основно! шформаци.
Висновок. Iнформативнiсть та шформацшна наповненiсть журналiстських текстiв залежить вщ жанрового маркування. Основними засобами шдвищення !х iнформативностi е: розумшня iндивiдуальних iнформацiйних потреб реципiентiв; адекватна фактуальнють, що грунтуеться на реальних вiдомостях; дотримання композицiйних, логiчних, лшгвютичних норм викладу як запорука читабельносп тексту
Список лiтератури
1. Валгина Н. С. Теория текста / Н.С. Валгина. - М. : Логос, 2003. - 280 с.
2. Ворожбитова А. А. Теория текста : антропоцентрическое направление / А. А. Ворожбитова. - М. : ВШ, 2005. - 367 с.
3. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. - М. : КомКнига, 2006. - 137 с.
1ванов Ф. Вивчення ефективносп роботи масс-медiа [Електронний ресурс] / Ф. 1ванов // Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua. - Назва з екрана.
Козловская А. Б. Информативность как основная категория газетных сообщений / А. Б. Козловская // Вюник СумДУ. - №11 (95) - 2006. - Том 1. - С.40-47.
Кочан I. М. Лшгвютичний аналiз тексту : Навч. пошб. / I. М. Кочан. - К.: Знання, 2008. - 423 с.
Кушнина Л. В., Юзманов П. Р. Исследование категории информативности в документном образовательном переводческом дискурсе / Л.В. Кушнина, П. Р. Юзманов // Вестник Пермского университета. - 2012. - Вып. 1(17). - С.46-52.
4. Партико 3. Загальне редагування : нормативы основи : Навч. пошб. / З. Пар-тико. - Львiв : Афша, 2006. - 416 с.
5. Поберезька Г. Г. Категорiя шформативносп у текстах службових документа [Електронний ресурс] / Г. Г. Поберезька // Режим доступу : www.rusnauka.com. - Назва з екрана.
6. Селiванова О. О. Сучасна лшгвютика : напрями та проблеми [Монографiя] / О. О. Селiванова. - Полтава : Довкшля. - К., 2008. - 712 с.
7. Стилистика и литературное редактирование / Под ред. проф. В. И. Максимова. - М. : Гардарики, 2004. - 651 с.
1нформатившсть журналiстських TeKCTiB
Тяпкина Н. И. Информативность журналистских текстов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.91-95
В статье сосредоточено внимание на основной категории текстов - информативности. В центре внимания исследовательницы тексты медиа. В работе опреде-лино параметры информативности журналистских текстов, которые заключаются в диалогичности, истинности, прагматической ценности, новизне и нормативности информации. Выделены особенности реализации различных типов информации (содержательно-фактуальной, содержательно-концептуальной и содержательно-подтекстовой) в жанрах журналистики.
Ключевые слова: информативность, читаемость, диалогичность, истинность, ценность, новизна, нормативность информации.
Tyapkina N. Informational content of journalistic texts // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. -Vol. 26 (65). No 1 - P.91-95
The given paper has focused on the key category of texts - informational content. The focus of the research is media. The research has characterized main parameters of the informational content of journalistic texts, such as dialogic (taking into account the relevant information contained in the text to the knowledge of the audience), truth (journalistic text is informative if it reflectes the objective reality), pragmatic value (use the information in practice), novelty (level of the novelty and suddenness, which are the elements of the text to the audience) and normalization (harmonization of the content and form of linguistic, logical, rules of composition, ethical and aesthetic values) of the information.
The author has systematized the features ofdifferent types ofinformation (content-factual, content-conceptual and content-subtextual) in journalistic genres and described resources of the increasing of the level of informational content, which consist in understanding the information needs of individual recipients; adequate factuality, based on actual statements; compliance statement, guaranteeing readability. A variety offootnotes, links, font selection, etc. are playing a significant role in enhancing information and informative text properties play, and in journalism is also the use of multimedia.
Key words: informational content, readability, dialogic, truth, value, novelty, normalization of the information.
Поступила до редакцп 03.09. 2013 р.
