CC BY
6С. Нейротропная терапия в лечении острой сенсо-невральной тугоухости после перенесенной вирусной инфекции // Вестник оториноларингологии. 2014. №1. С. 55-57.
9. Журавский С. Г. Молекулярно-генетические аспекты сенсоневральных слуховых расстройств // Материалы XVII съезда оториноларингологов России (тезисы), Нижний-Новгород 7-9
июня 2006 г. - Санкт-Петербург, 2006. С. 25.
10. Хакимов А. М., Арифов С. С., Туляганов А. А. Эффективность комплексного лечения приобретенной сенсоневральной тугоухости по данным ко-ротколатентных слуховых вызванных потенциалов // БЮтаЮЬ^а. Т., 2010. №3-4. С. 72-73.
ВПЛИВ
Березницкий Я. С.
Державний заклад «Дтпропетровська медична академiя МОЗ Украти», завiдувач кафедри хiрургii №1,
професор Дука Р.В.
Державний заклад «Дтпропетровська медична академiя МОЗ Украти», кафедра хiрургii 1, доцент Ярошенко К.О.
Державний заклад «Дтпропетровська медична академiя МОЗ Украти», кафедра хiрургii 1, асистент
Р1ЗНИХ МЕТОДИК БАР1АТРИЧНОГО Л1КУВАННЯ НА КИСЛОТОУТВОРЮЮЧУ ФУНКЦ1Ю ШЛУНКА
INFLUENCE OF DIFFERENT METHODS OF BARIATRIC TREATMENT ON THE ACCUMULATING SURFACE FUNCTION
Bereznitsky Ya.S.
State Institution "Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Head of the Department of Surgery No. 1,
professor Duka R. W.
State Institution "Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Associate Professor of Surgery Department No. 1
Yaroshenko K.O.
State Institution "Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine",
assistant
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена динашчнш ощнщ функцюнального стану шлунка у пащенпв з морбщним ожирш-ням до i тсля рiзних методiв барiатричного х1рурпчного л^вання. До дослдження було залучено 82 пащ-ента iз морбвдним ожиршням та супуттм метаболчним синдромом, вiком ввд 21 до 62 рок1в (середнш в1к 40,6±1,09 рокiв), як1 були прооперованi в клiнiцi «Гарвю», яка е клiнiчною базою кафедри мрурги 1 ДЗ «Днш-ропетровська медична академiя МОЗ Украши», та 11 мкько! клЫчно! лiкарнi м. Дншро i знаходилися тд спостереженням протягом 3 та бiльше рок1в тсля операци. Визначення функцiонального стану шлунка, а саме кислотопродукцп, проводили у 57 пащенпв на етапi передоперацшно! подготовки при першому вiзитi пащента, а друге (контрольне) у вщдаленому пiсляоперацiйному перiодi (за 2-3 мюяця). До оперативного лiкування у 43 пащенпв (75%) iз надлишковою масою тша були виявленi змiни функцюнального стану шлунка, при цьому чггко! кореляцл мiж ступенем змiн та статтю пацiента, або ступенем ожиршня не ви-явлено. Пiд час проведення контрольно! рН-метрп (за 2-3 мюящ) виявлено, що пiсля проведения обох методик барiатричного втручання функцiональний стан шлунка (кислотопродукцiя) часпше нормалiзува-лась, але це було б№ш виражено у пацiентiв з II групи спостереження, як1 перенесли поздовжню резекцiю шлунку.
Sciences of Europe # 27, (2018)
31
ABSTRACT
The article is devoted to the dynamic assessment of the functional state of the stomach in patients with morbid obesity before and after various methods of bariatric surgical treatment. The study involved 82 patients with morbid obesity and concomitant metabolic syndrome, aged 21 to 62 years (mean age 40.6 ± 1.09 years) who were operated at Harves Clinic, which is the clinical base of the Department of Surgery 1 State Institution "Dniprope-trovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", and 11 city clinical clinics in the city of Dnipro and were under observation for 3 years or more after the operation. The determination of the functional state of the stomach, namely acid production, was carried out in 57 patients at the stage of preoperative preparation on the first visit of the patient, and the second (control) in the remote postoperative period (in 2-3 months). Up to surgical treatment in 43 patients (75%) with excess body weight, changes in the functional state of the stomach were detected, with a clear correlation between the degree of change and the patient's gender, or the degree of obesity was not detected. During the control pH-meter (within 2-3 months), it was found that after performing both methods of bariatric surgery, the functional state of the stomach (acid production) was more normalized, but it was more pronounced in patients with the second group of observations that had undergone a longitudinal resection of the stomach.
Ключовi слова: морбвдне ожиршия, внутршньошлункова рН-метрш, бшопанкреатичне шунтування в модифшацп Hess-Marceau, поздовжня резекщя шлунка.
Keywords: morbid obesity, intragastric pH-meter, biliopancreatic diversion in modification Hess-Marceau, sleeve gastrectomy.
Вступ.
Морбщне ожиршня е не тшьки проблемою надлишково! ваги для пащента, але й асощюеться iз широким ктшчним спектром порушень, що мають сшльш патогенетичш мехашзми, здатш обтяжу-вати один одного та порушувати яшсть життя цих пащенпв [1,3]. У зв'язку з широким розповсюджен-ням ожиршня у всьому свт воно стало представ-ляти серйозну загрозу для громадського здоров'я внаслщок значного зростання ризику супутшх за-хворювань, у т. ч. захворювань оргашв травления. Темпи зростання захворюваносп i поширеносп захворювань оргашв травлення в Укра!ш неухильно зростають, що пов'язують з неяшсним харчуван-ням, неправильним лшуванням, а також з психоло-пчними факторами, зниженням життевого рiвия та супутньою патолопею [2,7].
Барiатричнi операци в тепершнш час е самим ефективним засобом у боротьбi з ожиршням, зна-чно зменшують частоту розвитку супутнiх ожи-рiнню захворювань й смертнiсть хворих. Однак, не вважаючи на вдалi результати по втратi ваги, iнодi барiатричнi операцii пов'язанi з порушенням фiзiо-логiчно збалансованого та цшсного процесу травлення, у зв'язку з чим не позбавлеш цшого ряду ввд-далених ускладнень [2,8]. Вщомо, що практично ш-сля кожно! операцii на шлунку i дванадцятипалiй кишцi можна виявити функщональш та органiчнi розлади, при цьому клiнiчно значущi порушення вiдзначають у 30-35% хворих [6]. Наприклад, вна-слiдок резекцii шлунка видаляеться антральний ввд-дiл - основне джерело гастрину i велика частина ки-слотопродукуючо! зони шлунка, що безсумшвно впливае на функцiональний стан шлунка та процес перетравлення iжi [6,8].
Мальабсорбтивш барiатричнi операцii (бшо-панкреатичне шунтування (БПШ) i гастрошунту-вання) та поздовжня резекцiя шлунку можуть впли-вати на кислотопродукцiю шлунка, знижувати сек-рецiю соляно! кислоти резецированим шлунком, однак, про ввддалеш ускладнення, зокрема про змiни кислотоутворючо1' функцii шлунку пiсля цих операцш вiдомо вкрай мало.
Таким чином, змша функцiонального стану шлунка (динашчш змiни рiвню pH) у пащенпв з надлишковою вагою, пiсля проведения рiзних ме-тодiв хiрургiчних барiатричних втручань, стано-вить цiкаве дослщницьке завдання для визначення ефективного методу хiрургiчного лiкувания, який буде нормалiзувати не лише вагу тiла, але й кисло-топродукцiю шлунка.
Мета дослвдження: Оцiнити функцiональний стан шлунка (кислотопродукщю) у пацiентiв з мор-бiдним ожирiниям за допомогою внутршньошлун-ково! pH-метрii ацидогастрографом АГ-1Д-02 i проаналiзувати змiну кислотоутворюючо! функцii' шлунка в залежносп вiд методики хiрургiчного втручання (бiлiопанкреатичне шунтування в моди-фiкацii Hess-Marceau та поздовжня резекщя шлунка).
Матерiали та методи дослвдження.
До дослiдження залучено 82 пащенти iз МО та су-путнiм МС, вiком вiд 21 до 62 роюв (середнш вш 40,6±1,09 рокв), яи були проопероваш в клiнiцi «Га-рвк», яка е клшчною базою кафедри хрурги 1 ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Укра-ши», та 11 мюько! клiнiчноi лiкарнi м. Дншро i знахо-дилися пiд спостереженням протягом 3 та бiльше ро-кiв пiсля операцii. Серед пащеипв було 50 (61,0 %) жшок i 32 (39,0 %) чоловша.
Ступiнь ожирiння встановлювалася згiдно кла-сифiкацii ВООЗ (1997 р.). 1ндекс маси тiла (1МТ) визначався за формулою: 1МТ (кг/м2) = Маса тша (кг) / Зрiст (м2); iдеальна маса тiла - за мiжнародною таблицею Metropolitan Height and Weight Tables, Converted to Metric System (1983 р.); вщсоток втрати надлишково1' маси тiла (%EWL) - за формулою: %EWL = (Втрачена маса тiла (кг) / Надлиш-кова маса тiла (кг)) х 100%.
1з загально1' юлькосп хворих, що спостерiгалися, сформовано двi клiнiчнi групи спостереження залежио вщ методу хiрургiчного лiкуваиня, який був застосова-ний при лiкуваинi, у зв'язку iз бажання порiвняти у т-сляоперацiйному перiодi ступiнь впливу рiзних хь рургiчних методiв л^вання на процес знижения
маси тша та лабораторш прояви метаболiчного синдрому у цих пащенпв. Одним з критерив вибору виду оперативного лiкування була маса тша. Зок-рема, пацИентам з бiльш високою масою була рекомендована комбИнована методика оперативного лИ-кування - БПШ в модифИкаци Hess-Marceau (I клИ-нИчна група - 30 (36,6 %) хворих). Для пацiентiв з меншим 1МТ була вiдiбрана методика рестрИктив-ного типу (II клiнiчна група - 52 (63,4 %) пащента i3 ПРШ). В I групi було 9 (30,0 %) чоловшв i 21 (70,0 %) жшка, в II групi - 23 (44,2 %) i 29 (55,8 %), водповодно (р=0,203 мiж групами за критерiем х2). Середнш вИк пацiентiв I групи становив 37,9±1,79 ро-к1в, в II груш - 42,2±1,34 роки (р=0,056 за t-крите-рИем). Тобто обида клшчт групи були статистично порИвняними (р>0,05) за статтю i вИком пащенпв, що доводило !х однородность за цими характеристиками.
ОцИнка функционально! активносп (кислотоут-ворення) шлунка проводилась за допомогою внут-ршньошлунково! рН-метрп експрес методикою -ацидогастрографом АГ-1Д-02. Перше дослодження проводилось на етат передоперацшно! подготовки натщесерце, шсля виключення прийому будь-яких лИкарняних засобИв протягом тижня, друге у вИдда-леному шсляоперацшному перюдИ (за 2-3 мИсяця), також за умовою виключення будь-якого впливу на шлункову секрещю. Ощнку кислотоутворюючо! функцп шлунка проводили за найменшим значениям рН, якому вОдповИдав найбшьший стан ацидш-сп, тому що зв'язок мИж результатами рН-метро! та станом функцп шлунка зворотнш. При цьому най-менше значення рН подоляли на 6 функцоональних штервалИв:
• 0,9 - 1,2 - гшерацидшсть виражена;
• 1,3 - 1,5 - гшерацидшсть помИрна;
• 1,6 - 2,2 - нормоацидшсть;
• 2,3 - 3,5 - гшоацидтсть помИрна;
• 3,6 - 6,9 - гшоацидтсть виражена;
• 7 та бшьше - анацидшсть.
Статистичну обробку матерИалИв дослодження
проводили з використанням методов боостатистики [8], реалИзованих у лщензованому пакетИ програм STATISTICA v.6.1® (Statsoft Inc., США). Врахову-ючи водповодность розподолу большосто колькосних показников, що вивчались, нормальному закону (критерш Колмогорова-СмИрнова з поправкою ЛИ-лИефорса), використовувались параметричш стати-стично характеристики о методи поровняння: сере-дня арифметична (М), стандартна похибка серед-ньо! (±m), 95% довИрчш Интервал для середньо!
величини (95% ДГ), коефщент варИаци (С), критерий ФИшера (F) для ощнки рИвносп дисперсш, кри-тери Стьюдента для незв'язаних (t) i зв'язаних ви-бИрок (Т) - для оцшки вИропдносп водмИнностей се-реднИх. ВИрогодшсть вИдмшностей вИдносних показникИв ощнювалась за критерИем Xi-квадрат ПИрсона (%2) i двостороншм точним критерИем ФИшера (ТКФ), взаемозв'язок мИж ознаками - за кое-фщентами рангово! кореляци Стрмена (rs). Крити-чне значення рИвня значущосп (р) прийма-лося <0,05, тенденщю визначали при р<0,1 [5].
Результати дослщжень та ix обговорення.
На початку дослИдження показники маси тИла у чоловшв коливалися вод 115 кг до 263 кг i в серед-ньому складали 168,2±8,21 кг, а водповодний надлишок маси тола був у межах 42,6 - 193 кг, в середньому -96,5±8,28 кг. У пащенток аналогИчнИ показники надли-шково! маси тИла варИювали вИд 28,4 кг до 106,8 кг, в середньому - 62,1±3,49 кг з p<0,001 порИвняно з чоло-вИками. ДвИ третини чоловшв (n=16 -76,2 %) i майже половина жшок (n=17 - 47,2 %) мали IMT понад 45 кг/м2 (р=0,033 за критерИем х2). Мшмальний показ-ник IMT у чоловшв становив 35,5 кг/м2, максималь-ний - 85,9 кг/м2, середнш - 52,9±2,77 кг/м2 (табл. 1). У жшок показник коливався вод 30,7 кг/м2 до 62,1 кг/м2 i в середньому складав 45,0±1,24 кг/м2 (p<0,01 порИв-няно з чоловИками).
Одним з критерИ!в вибору виду оперативного лИкування була маса тИла. Зокрема, пацИентам з бИльш високою масою була рекомендована комбИ-нована методика оперативного лИкування - бшо-панкреатичне шунтування в модифИкацИ! Hess-Marceau (I клшчна група дослодження). Для пащенпв з меншим IMT була вщбрана методика рест-риктивного типу. На початку дослИдження сформован клИшчш групи здебшьшого вИрогодно водрИзня-лись за показниками морбИдного ожирИння (вИд p<0,05 до p<0,01) (табл. 1).
На початку дослИдження двИ третини чоловИкИв (n=21 - 65,6 %) i майже половина жшок (n=21 - 42,0 %) мали IMT понад 45 кг/м2 (р=0,037 за критерИем х2). МшИмальний показник IMT у чоловшв становив 35,5 кг/м2, максимальний - 85,9 кг/м2, середнш -51,4±1,97 кг/м2. У жшок показник коливався вод 30,7 кг/м2 до 62,1 кг/м2 i в середньому складав 44,2±0,99 кг/м2 (p<0,01 порИвняно з чоловИками). При цьому сформоваш клшИчш групи здебшьшого вИрогодно вод-рИзнялись за показниками МО (вод p<0,05 до p<0,01) (табл. 1).
8аепсе8 of Бигоре # 27, (2018)
33
Таблиця 1
Середт показники морбщного ожиршня у пащенпв клтчних груп _на початку дослщження, М±т (95% Д1)_
Показник Всi пацiенти (п=82) Клшчш групи р м1ж групами
I група (п=30) II група (п=52)
IМТ, кг/м2 ва 47,0±1,05 (44,9-49,1) 51,2±2,13 (46,9-55,6) 44,6±0,96 (42,6-46,5) 0,007*
чол. 51,4±1,97 (47,4-55,4) 62,1±4,56 (51,6-72,7) 47,2±1,33 (44,5-50,0) 0,010«
ж1н. 44,2±0,99** (42,2-46,2) 46,5±1,49*** (43,4-49,6) 42,4±1,25* (39,9-45,0) 0,040*
Надлишкова маса тiла, кг всi 72,3±3,30 (65,7-78,8) 84,4±6,83 (70,4-98,4) 65,3±3,05 (59,2-71,4) 0,015*
чол. 91,3±5,90 (79,3-103,3) 123,3±13,49 (92,2-154,4) 78,8±4,12 (70,2-87,3) 0,010*
жш 60,1±2,76*** (54,6-65,7) 67,7±4,38*** (58,6-76,9) 54,6±3,24*** (48,0-61,2) 0,017*
Примiтки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порiвияно з вщповшними показниками у чоловiкiв; • -достовiрнi розбiжностi м1ж клiнiчними групами (t-критерiй Стьюдента).
Встановлено загальнi тенденцп до суттевого (р<0,001) зменшення показниюв маси тша та 1МТ у пащенпв обох груп вже через 3 мкящ вщ початку ль кування. Так, показники маси тша у чоловшв I кштч-но! групи зменшились до 155,9±9,48 кг, тобто на 38,2 кг або на 19,7 % вщ вихщного рiвня (р<0,001), а у пащенпв II групи - до 127,0±4,42 кг (на 21,8 кг або 14,7 %; р<0,001) зi збереженням статистично значи-мих вщмшностей м1ж клiнiчними групами (р=0,003 за t-критерiем) (табл. 1). У пащенток I i II клiнiчних груп вiдмiченi аналогiчнi тенденцii - суттеве (р<0,001) зменшення показник1в маси тша на 15,3%
i 13,8%, вщповщно, протягом перших 3-х мiсяцiв з р<0,05 м1ж групами.
Аналiз динамки показник1в МО протягом 3 роив тсля оперативного лiкування показав загальт тен-денцц до вiрогiдного (вщ р<0,01 до р<0,001) зменшення показниюв маси тша та ГМТ у пащентш усiх клЫчних груп вже через 3 мюящ вщ початку лжу-вання. В цшому втрати надлишково1' маси тша у пащенпв з МО зросли з 29,5 % через 3 мю. пiсля опе-рацп до 66,9 % впродовж 3 роюв спостереження з найбiльшими показниками у пащенпв з комбшова-ною методикою БПШ (до 74,3 %) (рис. 1).
Рис. 1. Динамка показниюв втрати надлишковоI маси тша (%) у пацieнтiв клтчних груп тсля оперативного втручання: * -р<0,05; ** -р<0,01; *** -р<0,001 порiвняно з вiдповiдним показником в II
групi ^-критерт Стьюдента).
Визначення функционального стану шлунка, а саме кислотопродукцп, проводили у 57 пащенпв на етат передоперацшно1' тдготовки при першому вь зитi пащента, а друге (контрольне) у вщдаленому шсляоперацшному перiодi (за 2-3 мюяця). Досль дження проводилось натщесерце, тсля виклю-чення прийому будь-яких лжарняних засобiв на
протязi тижня, яю впливають на шлункову секре-щю. Використовували дослщження внутршньо-шлункового рН експрес методом за допомогою ацидогастрографу АГ-1Д-02. Оцiнку кислотоутво-рюючо1' функцп шлунка проводили за загальновщо-мими функщональними iнтервалами.
34
# 27, (2018) | 8с1епсе8 of Еигоре
За даними визначення динамiчних змiн внутрь шньошлункового рН у пацiентiв з морбвдним ожи-рiнням виявленi наступнi змши (табл. 2).
До оперативного лОкування у 43 пащенпв (75%) Оз надлишковою масою тiла були виявленi змши функцюнального стану шлунка, при цьому чгтко! кореляцп мОж ступенем змш та статтю паще-нта, або ступенем ожиршня не виявлено. Тенденщя
Таблиця 2
Показники внутршньошлункового рН у пащенпв з морбвдним ожиршням залежно вщ методики барОат-
ричного лпавання та за статтю
до гшерсекрецп (рН 0,9 - 1,5) була у 20 (35%) пащенпв, 13 жшок та 7 чоловшв. Нормальна кислотопродукщя (рН 1,6 - 2,2) виявлена у 14 (25%) пащенпв - 9 жшок та 5 чоловшв. Явища анацидшсп (рН 7 та бшьше) у 6 пащенпв (10,5%) - 2 чоловша та 4 жшки. Гшоацидшсть (рН 2,3 - 6,9) спостерОгалась у 17 (28%) пащенпв - 7 чоловшв та 10 жшок.
Стан кислото-про-дукцп шлунка Вс пащенти (п=57)
До оперативного лжу-вання Шсля оперативного лОкування
Чоловши (п=21) Жшки (п=36) Iгрупа (БПШ в модифжацп НеББ-Магсеаи) (п=29) II група (поздовжня резекщя шлу-нку) (п=28)
ЧоловОки (п=9) Жшки (п=20) ЧоловОки (п=12) Жшки (п=16)
Гшерацидшсть виражена (рН 0,9 - 1,2) 2 (9,5%) 2 (5,6%) 1 (3,4%) 0 0 0
Гшерацидшсть по-мОрна (рН 1,3 - 1,5) 5 (23,8%) 11 (30,6%) 2 (6,9%) 5 (17,2%) 1 (3,6%) 2 (7,1%)
Нормоацидшсть (рН 1,6 - 2,2) 5 (23,8%) 9 (25%) 2 (6,9%) 4 (13,8%) 5 (17,9%) 6 (21,4%)
Гшоацидшсть помь рна (рН 2,3 - 3,5) 5 (23,8%) 5 (13,9%) 1 (3,4%) 5 (17,2%) 3 (10,7%) 4 (14,3%)
Гшоацидшсть вира-жена (рН 3,6 - 6,9) 2 (9,5%) 5 (13,9%) 2 (6,9%) 4 (13,8%) 2 (7,1%) 2 (7,1%)
Анацидшсть (рН 7 та бОльше) 2 (9,5%) 4 (11,1%) 1 (3,4%) 2 (6,9%) 1 (3,6%) 2 (7,1%)
Таким чином, тд час первинного дослщження (до проведення оперативного лОкування) виявлено наступне: у пащенпв з надлишковою вагою мож-лива схильшсть до виникнення як кислотозалежних захворювань шлунка (виразкова хвороба, гастрит з гшерсекрещю та Он.), так й до захворювань, яш су-проводжуються зниженням секреторно! активносп шлунка (атрофОчний гастрит, рак шлунка).
Щд час проведення контрольно! рН-метри (за 2-3 мюящ) виявлено, що частка пащенпв з гшерацидшстю (0,9 - 1,5) суттево зменшилась вдвОчО з 20 до 11 пащенпв, в II груш спостереження пащенпв з вираженою гшерацидшстю (рН 0,9-1,2) взагалО не було, шльшсть пащенпв з гшерацидшстю помОр-ною (рН 1,3 - 1,5) - в I груш 7 пащенпв (24,1%), в II - 3 (10,7%). Нормальна кислотопродукщя (рН 1,6 - 2,2) спостерОгалась у 6 (20,7%) пащенпв I групи та у 11 (39,3%) в II груш. Гшоацидшсть помОрна (рН 2,3 - 3,5) у 6 (20,7%) в I груш та у 7 (25%) II групи. Виражена гшоацидшсть (рН 3,6 - 6,9) у 6 (20,7%) I групи, у 4 (14,3%) пащенпв - II. Юльшсть пащенпв з анацидшстю (рН 7 та бОльше) залиши-лась незмшною у 6 пащенпв - 3 (10,3%) I групи та 3 (10,7%) II групи спостереження.
Тобто, шсля проведення обох методик барОат-ричного втручання функщональний стан шлунка (кислотопродукщя) частше нормалОзувалась, що
було бОльш виражено у пащенпв з II групи спостереження, як перенесли поздовжню резекцш шлу-нку.
Мальабсорбтивш барОатричш операцп (бшо-панкреатичне шунтування та поздовжня резекщя шлунку) здатш впливати на кислотоутворюючу фу-нкцш шлунка, та часпше знижують секрещю соля-но! кислоти, в бОльшому ступеш змши спостерта-ються шсля ПРШ. ВибОр методу х1рурпчного лшу-вання пащенпв з морбвдним ожиршням повинний передбачати вплив на нормалОзацш секреторно! функцп шлунка з метою запобтання виникнення шсляоперацшних дц-естивних ускладнень.
Висновки.
1. МорбОдне ожиршня призводило до змш функцюнального стану шлунка у 75% випадшв, як1 не асощювалися зО статтю пащента та ступенем ожиршня, явища гшерсекрецп шлунка визначет у 20 (35%) пащенпв, гшосекрецп - 23 (40,3%).
2. БарОатричш оперативш втручання е ефек-тивним засобом лОкування ожиршня, так як не лише зменшують надмОрну вагу пащенпв, покращують життевий (сощальний) рОвень, а також попереджа-ють виникнення низки супутшх гастроентеролопч-них захворювань за рахунок нормалОзацп кислото-продукцп шлунку.
3. Для вибору ефективного методу х1рурпчного лжувапня, що впливатиме на зниження маси тша й но-
Sciences of Europe # 27, (2018)
35
рмалiзацiю секретарю! функци шлунка, в передопера-цшному перiодi слад визначати функцюнальний стан шлунка за допомогою внутршньошлунково! pH-метри.
Лггература
1. Гапонова О.Г., Просоленко К.О. Надлиш-ковамаса тiла та функцюнальш розлади травного каналу // Сучасна гастроентеролопя. - 2007. - № 5. - С. 37-41.
2. Дедов И.И. Ожирение. Этиология, патогенез, клинические аспекты / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко. - М.: МИА, 2004. - 456 с.
3. Дедов И.И. Морбидное ожирение / под ред. И.И. Дедова - М.: МИА, 2014. - 608 с.
4. Рапопорт С.1. pH-метрiя стравоходу i шлунка при захворюваннях верхнiх вщдшв травного тракту / С.1. Рапопорт, А.А. Лакшин, Б.В. Рактн,
М.М. Трифонов; тд ред. Ф.1. Комарова. - М.: Мед-практика-М, 2005. - 208 с.
5. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: МедиаСфера, 2002. - 312 с.
6. Ткач С.М., Передерий В.Г. Гастроэнтерологические последствия избыточной массы тела и ожирения // Здоров'я Укра1ни. — 2007. — № 20/1. — С. 54-55.
6. Body mass index and all-cause mortality in a nationwide US cohort / D. Freedman, E. Ron, R. Bal-lard-Barbash et al. / Int. J. Obes (Lond.). - 2006. - N. 30. - P. 822-829.
7. Lenz M. The morbidity and mortality associated with overweight and obesity in adulthood: a systematic review /M. Lenz, T. Richter, I. Muhlhauser // Dtsch. Arztebl. Int. - 2009. - Vol. 106. - P. 641-648.
СОСТОЯНИЕ ВИТАМИНА D У ДЕТЕЙ, РОДИВШИХСЯ С БОЛЬШОЙ МАССОЙ ТЕЛА
Камуть Н.В.
Ассистент кафедры педиатрии и неонатологии ФПДО Львовского национального медицинского университета имени Даниила Галицкого
VITAMIN D STATUS IN CHILDREN BORN WITH LARGE
BODY WEIGHT
Kamut N. V.
Lviv national medical university named after Danylo Halytsky
АННОТАЦИЯ
Большинство украинских детей не соответствуют рекомендованным диетическим потреблением витамина Д. Эта статья также включает систематический обзор литературы о распространенности дефицита витамина D. Дефицит витамина D может привести к рахиту у новорожденных. Факторы, связанные с дефицитом витамина D, включают: более темную пигментацию кожи, зимний сезон, жизнь в более высоких широтах, заболевания почек, синдромы мальабсорбции, такие как болезнь Крона, муковисцидоз и генетические факторы.
Целью наших исследований было изучение обеспечения витамином D3 у детей, рожденных с большой массой тела. Дети, рожденные с массой тела более 4000 г, имеют дефицит уровня витамина D3 по сравнению с детьми, рожденными с нормальной массой тела.
ABSTRACT
Most Ukrainian children do not meet the recommended dietary intake for vitamin D. This article also includes a systematic literature review of the prevalence of vitamin D deficiency. Vitamin D deficiency may lead to rickets in infants. Factors believed to be associated with vitamin D deficiency include: darker skin pigmentation, winter season,living at higher latitudes, kidney disease, malabsorption syndromes such as Crohn's disease, cystic fibrosis, and genetic factors.
The purpose of our research was to study the supply of vitamin D3 in children born with large body weight. Children born with body weight over 4000 grams have a vitamin D3 deficiency compared to children born with normal bodyweight.
Ключевые слова: Витамин D, большая масса тела, нормальная масса тела, дефщит витамина D, рахит, дети, Львовский национальный медицинский университет имени Даниила Галицкого.
Keywords: Vitamin D, large body weight, normal bodyweight, vitamin D deficiency, rickets, children, Lviv national medical university named after Danylo Halytsky.
Введение. Современное состояние проблемы фосфорно-кальциевого обмена у детей, родившихся с массой тела есть не достаточно изучен. Витамин D3 есть необходимым для организма человека субстратом, который выполняет ключевую
роль в обмене кальция, в состоянии здоровья костей, и соответственно, в развитии ребенка [14]. В детской популяции дефицит витамина D3 приводит к развитию рахита, остеомаляции, гипокальциеми-ческим судорогам [9].
