CC BY
8
УДК 613.25:616-089/089.163:612.397
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.4.117678
РВ. Душ ХАРАКТЕРИСТИКА Л1П1ДНОГО ПРОФ1ЛЮ
У ХВОРИХ 3 МОРБ1ДНИМ ОЖИР1ННЯМ ДО ТА П1СЛЯ ОПЕРАТИВНОГО Л1КУВАННЯ ЗАЛЕЖИО В1Д ВИДУ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ
ДЗ «Днгпропетровська медична академ1я МОЗ Укра'ти» кафедра xipypzii № 1
(зав. - д. мед. н., проф. Я. С. Березницький)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Укра'та
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Surgery N1
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: rusduka@gmail.com
Ключов! слова: морб1дне ожиртня, оперативне лшування, бтюпанкреатичне шунтування, поздовжня резекц1я шлунка, лМдний обм1н
Key words: morbid obesity, surgical treatment, biliopancreatic shunting, longitudinal gastrectomy, lipid metabolism
Реферат. Характеристика лииидиого профиля у больных с морбидным ожирением до и после оперативного лечения в зависимости от вида оперативного вмешательства. ДукаР.В. Избыточное отложение жировой ткани в организме часто ассоциируется с дислипидемическими нарушениями и разными факторами риска сердечно-сосудистых заболевании. Абдоминально-висцеральная форма является серьезным предиктором смертности от сердечно-сосудистых заболеваний. Целью работы было установление распространенности нарушений липидного обмена у больных с морбидным ожирением и оценка в послеоперационном периоде влияния хирургических методов лечения, а именно билиопанкреатического шунтирования в модификации Hess-Marceau и продольной резекции желудка, на степень коррекции дислипидемии у этих пациентов. Были углубленно обследованы 57 пациентов (36 (63,2 %) женщин и 21 (36,8%) мужчина) с морбидным ожирением, возрастом от 21 до 62 лет (средний возраст 40,0±1,38 года), которые находились под наблюдением на кафедре хирургии № 1 ГУ «ДМА ». Выявлены существенные нарушения процессов липидного обмена у этих больных, которые достоверно коррелировали с показателями избыточной массы тела. Установлены общие закономерности к существенному снижению (p<0,001) показателей массы тела и ИМТу пациентов обеих групп уже через 3 месяца от начала лечения, что привело к достоверному улучшению показателей липидного обмена.
Abstract. Characteristics of the lipid profile in patients with morbid obesity before and after surgical treatment, depending on the type of surgical intervention. Duka R.V. Excessive deposition of adipose tissue in the body is often associated with dyslipidemic disorders and various risk factors for cardiovascular disease. The abdominal-visceral form is a serious predictor of cardiovascular mortality. The aim of the study was to establish the prevalence of lipid metabolism disorders in patients with morbid obesity and to evaluate the influence of surgical methods of treatment, namely biliopancreatic shunting in the Hess-Marceau modification and longitudinal gastrectomy in the postoperative period on the degree of correction of dyslipidemia in these patients. 57 patients (36 (63.2%) women and 21 (36.8%) men) with morbid obesity were in-depth examined, age from 21 to 62 years (mean age 40.0±1.38 years), who were under observation at the Department of Surgery N1, SE "DMA". Significant violations of lipid metabolism in these patients were revealed, which significantly correlated with indicators of excessive body weight. There were established general trends towards a significant decrease (p <0.001) of body mass index and BMI in patients of both groups after 3 months from the start of treatment, which led to a significant improvement in lipid metabolism.
Тривалий час ожиршня розглядалося як сугубо косметична проблема. Насправд1 бар1а-трична х1рурпя е роздшом х1рурпчно! гастро-ентерологп, а багато законом1рностей ще! спе-щальносп цшком можливо застосувати в ендо-кринологн. Робота з такими пащентами, окр1м необхщних х1рурпчних навичок, потребуе знания багатьох аспекпв ироблеми ожиршня, розумшня законом1рностей переб1гу цього
захворювання, специфши роботи з бар1атрич-ними пащентами [1,2,4,5,6,7,9, 10].
Надлишкове накопичення жирово! тканини в оргашзм1 часто асощюеться з дисл1шдем1чними порушеннями та р1зними факторами ризику серцево-судинних захворювань. Результата крупних проспективних дослщжень шдтверджу-ють той факт, що ожиршня, особливо його абдомшально-вюцеральна форма, е серйозним
17/ Том XXII/ 4
87
предиктором смертносн вщ серцево-судинних захворювань [1,2,8,9, 10].
У розвитку та прогресуванш дисл1п1дем1чних порушень при ожиршш визначну роль на-самперед вщграють шсулшорезистентшсть та жирова тканина. Вюцеральне ожиршня прита-манне, як правило, чоловшам, а в жшок часнше розвиваеться в мено- або постменопаузальному nepiofli. Але при морбщному ожиршш ця р1зниця швелюеться як у чоловшв, так i в жшок за рахунок велико! маси периферично! жирово! тканини та вщповщно високо! концентрацп вшьних жирних кислот, що потрапляють з не! [1, 2, 10].
Саме тому метою роботи було встановлення розповсюдженосп порушень обмшу лшд1в у хворих на морбщне ожиршня та оцшка в шсляоперацшному nepiofli впливу х1рург1чних метод1в л1кування, а саме бшюпанкреатичного шунтування в модифшацн Hess-Marceau та поздовжньо! резекци шлунка, на стушнь корекцн дислшщемп в цих пащеннв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ
Для досягнення поставлено! мети були поглиблено обстежеш 57 пащеннв з морбщним ожиршням та супутшм метабол1чним синдромом, bíkom в1д 21 до 62 pokíb (середнш bík 40,0±1,38 року), яю знаходилися шд спостере-женням на кафедр! xipyprii № 1 ДЗ «Дш-пропетровська медична академ1я МОЗ Украши». Серед пащеннв було 36 (63,2%) жшок i 21 (36,8%) чолов1к.
Стушнь ожиршня встановлювалася зпдно з класифшащею ВООЗ (1997 р.) [1]. 1ндекс маси т1ла (IMT) визначався за формулою: IMT (кг/м2)= Maca т1ла (кг) / 3picT (м2); ¿деальна маса пла - за м1жнародною таблицею Metropolitan Height and Weight Tables, Converted to Metric System (1983 p.) [2]; вщсоток втрати надлишково! маси тша (%EWL) - за формулою: %EWL= (Втрачена маса т1ла (кг) / Надлишкова маса пла (кг)) х 100%.
На другому eTani дослщження Í3 загально! кшькоси хворих, яю спостерпалися, сформовано дв1 KnÍHÍ4HÍ групи спостереження залежно в1д методу xipyprÍ4Horo л1кування. До I клшчно! групи увшшли 29 (50,9%) хворих, в яких було застосовано бшопанкреатичне шунтування в мо-дифкаци Hess-Marceau як х1рурпчний метод л1кування морбщного ожиршня [2, 5, 6]. 11кл1-шчну групу склали 28 (49,1%) пащеннв Í3 поз-довжньою резекщею шлунка. У I rpyni було 9(31%) чоловшв i 20 (69%) жшок, середнш bík -37,8±1,84 року; у II rpyni - 12 (42,9%) чоловшв i 16 (57,1%) жшок, середнш bík - 42,3±2,01 року (р>0,05 м1ж трупами).
Для досягнення поставлено! мети додатково в цих хворих проводили визначення характеристики лшщного статусу ¿з застосуванням загальних практичних та ктшчних метод1в. Окр1м визначення р1вня холестерину, проводили визначення фракцш холестерину: лшопроте!ди низько! щшьносп (ЛПНЩ), лшопроте!ди дуже низько! щшьносп (ЛПДНЩ) i лшопротещи високо! щшьносп (ЛПВЩ), що розр1зняються за складом i функщями. За доцшьне вважали визначення холестерину в комплекс! з визначенням триглщерцщв (ТГ). Додатково також оцшювали р1вень апол!попроте!ну AiB.
Обстеження хворих проводилось за участю сп!вроб!тник!в кафедри xipyprii № 1 ДЗ «Дшпро-петровська медична академ1я МОЗ Украши», а також за умови отримання усно! пошформовано! згоди пащеннв, на 6a3i мереж! лабораторш «Д1ЛА» (сертифшована зпдно з вимогами м1ж-народних стандарт!в ISO 9001:2008 та ISO 15189:2007; лщенз!я МОЗ Украши АВ №447607 в!д 12.02.2009 р. та АД №063597 вщ 02.08.2012 р.; свщоцтво про атестащю № ПТ-0275/06 вщ 28.07.2006 р. та№ПТ-27441 в1д 01.08.2011 р.).
Оцшку результаив досл!дження проводили в динамщ спостереження - при першому в!зии на eTani передоперацшно! шдготовки та через три мюящ теля оперативного втручання.
Статистичну обробку матер!ал!в дослщження проводили з використанням метод1в бюстатис-тики [3], реал!зованих у лщензованому пакет! програм STATISTICA v.6.1® (Statsoft Inc., США).
Перев!рку в!дпов!дност! розпод1лу к!льк!сних даних нормальному закону проводили за кри-тер1ями Колмогорова-См!рнова з поправкою Л1-л1ефорса. У випадках нормального закону розпо-дшу статистичш характеристики представлен! як середня арифметична (М), !! стандартна похибка (±т), 95% дов!рчий штервал (95% Д1) i коеф1-щент вар!ацй (С), в шших випадках - у вигляд! мед!ани (Me) та штерквартильного розмаху [25; 75 перцентил!]. Для пор!вняння в р!зних трупах i в динамщ спостереження використовували пара-метричн! й непараметричн! критерй: Стьюдента для незв'язаних (t) i зв'язаних (Т) виб!рок, Ман-на-Уггш (U), Вшкоксона (W), Xi-квадрат Ирсона (%2). Для оц!нки взаемозв'язку м1ж ознаками ви-конувався кореляц!йний анал1з з розрахунком коеф!ц!ент!в рангово! кореляцй Сшрмена (rs). Критичне значения р1вня значущост! (р) прий-малось <0,05.
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На початку дослщження показники маси тша в чоловтв коливалися вщ 115 кг до 263 кг i в
середньому становили 168,2±8,21 кг, а вщповщний надлишок маси тша був у межах 42,6 - 193 кг, у середньому - 96,5±8,28 кг. У пащенток аналопч-ш показники надлишково! маси тша вардавали в1д 28,4 кг до 106,8 кг, у середньому - 62,1±3,49 кг з р<0,001 пор1вняно з чолов1ками. Дв1 третини чо-ловтв (п=16 - 76,2%) 1 майже половина жшок (п=17 - 47,2%) мали 1МТ понад 45 кг/м2 (р=0,033 за критер1ем %2). Мшмальний показник 1МТ у чоловшв становив 35,5 кг/м2, максимальний -85,9 кг/м2, середнш - 52,9±2,77 кг/м2 (табл. 1). У жшок показник коливався в1д 30,7 кг/м2 до 62,1 кг/м2 1 в середньому становив 45,0±1,24 кг/м2 (р<0,01 пор1вняно зчолов1ками).
Одним з критернв вибору виду оперативного лшування була маса тша. Зокрема пащентам з бшьш високою масою була рекомендована ком-бшована методика оперативного лшування -бшюпанкреатичне шунтування в модифшацп Незз-Магсеаи (I ктшчна група дослщження).
Для пащенпв з меншим 1МТ була вобрана методика рестриктивного типу. На початку до-слщження сформован! клшчш групи здебшьшого в1ропдно в1др1знялись за показниками морбщного ожиршня (в1д р<0,05 до р<0,01) (табл. 1).
Встановлено загальш тенденцп до суттевого (р<0,001) зменшення показниюв маси тша та 1МТ у пащенпв обох груп вже через 3 мюящ в1д початку л1кування. Так, показники маси тша в чоловшв I ктшчно! групи зменшились до 155,9±9,48 кг, тобто на 38,2 кг, або на 19,7% вщ вихщного р1вня (р<0,001), а в пащенпв II групи -до 127,0±4,42 кг (на 21,8 кг, або 14,7%; р<0,001) з1 збереженням статистично значущих вшмшнос-тей м1ж ктшчними трупами (р=0,003 за 1>кри-тер1ем) (табл. 1). У пащенток 11II ктшчних груп вщм1чеш аналопчш тенденцп - суттеве (р<0,001) зменшення показнишв маси тша на 15,3% 1 13,8% вщповщно протягом перших 3-х мюящв з р<0,05 м1ж трупами.
Т аблиця 1
Середш показники морбщного ожиршня в пащентчв кл1шчних груп у динамЫ спостереження, М±т (95% Д1)
Показник
Вс1 пащснти Клшчт групи
Iгрупа II група
р М1Ж трупами
Пацкнти чолов1чо1 стап
Маса тша, кг до лжувания 168,2±8,21 194,1±13,32 148,8±6,17 0,003»
(151,1-185,4) (163,4-224,8) (135,2-162,4)
3 м1с. 139,4±5,64* 155,9±9,48* 127,0±4,42* 0,007«
(127,6-151,1) (134,0-177,7) (117,3-136,7)
1МТ, кг/м2 до л1кування 52,9±2,77 62,1±4,56 46,0±1,71 0,008«
(47,2-58,7) (51,6-72,7) (42,3-49,8)
3 м1с. 43,8±1,87* 49,8±3,14* 39,3±1,18* 0,010«
(39,9-47,7) (42,6-57,1) (36,7-41,9)
Пащснти жшочо!' стал
Маса тша, кг до лжувания 123,6±3,61 130,6±4,75 115,0±4,88 0,030«
(116,3-131,0) (120,6-140,5) (104,6-125,4)
3 м1с. 105,5±2,96* 110,6±3,81* 99,1±4,27* 0,050«
(99,5-111,5) (102,6-118,6) (90,0-108,2)
1МТ, кг/м2 до лжувания 45,0±1,24 46,9±1,53 42,6±1,92 0,086
(42,4-47,5) (43,7-50,1) (38,5-46,7)
3 м1с. 38,4±1,08* 39,7±1,28* 36,7±1,78* 0,173
(36,2-40,6) (37,0-42,4) (33,0-40,5)
Прим1тки: * — р<0,001 пор1вняно з вщповщними показниками до лжування (Т-критерш Стьюдента); • - достов1рш розб1жносп м1ж ктшчними трупами (1-критерш Стьюдента).
Надлишкове накопичення жирово! тканини в рушениями та р1зними факторами ризику серцево-оргашзм1 часто асоцшоване з дислшшем1чними по- судинних захворювань. Класично дислшшем1я при
17/ Том XXII/ 4
89
ожиршш характеризуеться метабол1чною тр1адою: шдвищенням р1вня лшопроте!д!в дуже низько! щшьност! (ХС ЛПДНЩ), як1 6arari на триглщериди та аполшопротеш В; шдвищенням р1вня лшопроте!д!в низько! щшьносп (ХС ЛПНЩ) та зниженням р!вня л!попроте!д!в ви-соко! щ!льност! (ХС ЛПВЩ). Bei ц! змши посилюють атерогеншеть сироватки кров! та бшьш характерн! при в!сцеральному ожир!нн!.
Результати дослщження л!п!дограми, наведен! в таблиц! 2, евщчать про наявн!сть суттевих по-рушень процес!в л!п!дного обм!ну у хворих з морб!дним ожиршням до проведения оперативного лшування. Так, у половини пац!ент!в обох груп (52,6%) р!вень загального холестерину в
кров! (ЗХС) перевищував показники норми (<5 ммоль/ji), досягаючи в окремих випадках 8,3 ммоль/л, i в середньому становив 5,40±0,12 ммоль/л. Аналопчш тенденцп визна-чались при анатз! р!вшв ХС ЛПНЩ i ХС ЛПДНЩ - 52,6% i 43,9% пащенпв в!дпов!дно мали висок! показники з максимальними значениями 5,57 ммоль/л i 2,22 ммоль/л.
Р!вень тригл!церид!в у пац!ент!в тематичних груп також у третиш випадк!в (38,6%) перевищував норму (<1,7 ммоль/л), характеризувався значною вар!абельшстю (в!д 0,7 до 4,91 ммолый, коеф!ц!ент вар!аци С=56,4%) i в середньому дор!внював 1,78±0,13 ммоль/л.
Таблиця 2
Характеристика показник1в лшщного обмшу в пащснт1в клш1чних груп, М±т (95% Д1)
Показник
Bei пацкнти (п=57) Клшчт групи
р м1ж
вщхилення ид норми, % середнш р1вень I група (п=29) II група (п=28) трупами
Холестерин (ЗХС), вих. 30/ 5,40±0,12 5,46±0,19 5,39±0,17 0,686
ммоль<ш 52,6% (5,15-5,64) (5,07-5,85) (5,04-5,75)
N<5 ммоль^
3 Mic. 19/ # 4,50±0,14*** 4,33±0,22*** (3,89- 4,68±0,17*** 0,218
33,3% (4,22-4,78) 4,78) (4,33-5,03)
Триглщериди, ммоль^ вих. 22/ 1,78±0,13 1,59±0,16 2,00±0,22 0,115
N<1,7 ммоль^ 38,6% (1,52-2,04) (1,25-1,93) (1,55-2,45)
3 Mic. 17/ 1,58±0,08 1,52±0,11 1,65±0,13* 0,453
29,8% (1,42-1,75) (1,30-1,74) (1,38-1,92)
ХС ЛПНЩ, ммоль/л, вих. 30/ 3,21±0,09 3,11±0,09 3,29±0,16 0,379
N<3 ммоль^ 52,6% (3,04-3,39) (2,02-3,30) (2,96-3,62)
3 Mic. 27/ 2,88±0,09*** 2,76±0,14* 3,00±0,11* 0,190
47,4% (2,69-3,06) (2,48-3,04) (2,76-3,24)
ХС ЛПДНЩ, ммоль^ вих. 25/ 0,91±0,05 0,91±0,06 0,91±0,09 0,957
N 0,26-1,04 ммоль/л 43,9% (0,80-1,00) (0,78-1,05) (0,73-1,09)
3 Mic. 17/ 0,79±0,05*** 0,76±0,06** 0,82±0,08** 0,510
29,8% (0,69-0,89) (0,64-0,88) (0,66-0,98)
ХС ЛПВЩ, ммоль/л, вих. 21/ 1,11±0,03 1,04±0,04 1,19±0,05 0,038«
N>1 ммоль^ 36,8% (1,04-1,17) (0,95-1,13) (1,09-1,29)
3 Mic. 15/ 1,14±0,03 1,12±0,05 1,16±0,04 0,512
26,3% (1,08-1,21) (1,01-1,23) (1,09-1,24)
Аполшопротеш А, г/л, вих. 12/ 1,34±0,07 1,32±0,14 1,37±0,06 0,784
N 0,76-2,14 г/л 21,1% (1,19-1,49) (1,03-1,61) (1,25-1,49)
3 Mic. 5/ 1,47±0,06 1,40±0,10 1,54±0,06* 0,218
8,8% (1,35-1,58) (1,19-1,60) (1,43-1,65)
Аполшопротеш В, г/л, вих. 8/ 1,07±0,03 1,04±0,05 1,08±0,04 0,567
N 0,46-1,42 г/л 14,0% (1,01-1,13) (0,94-1,14) (0,99-1,17)
3 Mic. 3/ 1,02±0,03 1,00±0,04 1,05±0,03 0,422
5,3% (0,97-1,08) (0,91-1,09) (0,99-1,1)
Прим1тки: N - показники норми в дорослих; * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 пор1вняно з вщповщними показниками до лжування (Т-критерш Стьюдента); # - р<0,05 пор1вняно з показниками до лжування (критерш х2); • - достов1рш розб1жност1 м1ж клш1чними трупами (t-критерш Стьюдента).
В1ропдних розб1жностей м1ж ктшчними трупами за середшми показниками ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, триглщерид1в та апо-лшопротешв А 1 В до проведения оперативного лшування не вщзначено (р>0,05 при ус1х пор1в-няннях м1ж трупами).
Низький р1вень ХС ЛПВЩ (<1 ммоль/л) рееструвався в 21 (36,8%) пащента, в тому числ1 в 14 (48,3%) пащенпв I кшшчно! групи 1 7 (25,0%) - II групи (р=0,069 за критер1ем %2), з мшмаль-ними значениями 0,67 1 0,78 ммоль^т Середнш р1вень ХС ЛПВЩ до лшування становив по трупах 1,04±0,04 ммоль/л 1 1,19±0,05 ммоль/л з р<0,05 м1ж ними.
Слщ вщзначити, що описаш вище дисл1ш-дем1чш порушення у хворих з морбщним ожи-ршням в1рогщно корелювали з показниками надлишково! маси тша: для ЗХС коефщент коре-ляцп дор1внював гк=0,268 (р<0,05), для ХС ЛПНЩ - г8=0,269 (р<0,05), для ХС ЛПДНЩ -гк=0,380 (р<0,01), для ХС ЛПВЩ - гк=-0,497 (р<0,001). Наявнють тако! взаемозалежносп дозволила покращити процеси лшщного обм1ну в тематичних хворих вже через 3 мюящ теля оперативного лшування. Як свщчать даш таблиц! 2, кшькють пащенпв з високим р1внем ЗХС в1ро-гщно зменшилась з 52,6% до 33,3% (р<0,05 за критер1ем %2). Середш показники концентрацп ЗХС у кров1 пащенпв I ктшчно! групи змен-шились на 20,7% (р<0,001), у II груш - на 13,2% (р<0,001). Динамка показнишв ХС ЛПНЩ 1 ХС
ЛПДНЩ в обох трупах також була ктшчно й статистично значущою (вщ р<0,05 до р<0,01).
Морбщне ожиршня асоцшоване з акумуля-щею лшщ1в не ильки в жировш тканиш, печшщ, склетних м'язах та панкреатичних тканинах. Ектоповане накопичення лшщ1в служить причиною шсулшорезистентносн та порушення дп Р-кттин. Мехашзм, що пов'язуе розвиток дисл1-шдемп при ожиршш та шсулшорезистентносн, до кшця не з'ясований.
Саме тому вважали доцшьним оцшити стан вуглеводного обмшу в цих пащенпв у динамщ1, як прояву метабол1чного синдрому, що буде в1-дображено в наступит стагп.
висновки
1. Морбщне ожиршня призводило до дислш-дем1чних прояв1в у 100% випадшв, яш не асощю-валися з1 статтю пащента, та доводило той факт, що у випадку досягнення 1МТ значения >35 кг/м2 статев1 розб1жносн за вшом м1ж показниками дислшщемп зникають.
2. Стушнь порушень з боку лшщограми у хворих з морбщним ожиршням в1рогщно коре-лював з показниками надлишково! маси тша.
3. Незалежно вщ вихщно! маси тша, по-кращення показниюв лшщного обм1ну в тематичних хворих вщбувалось вже через 3 мюящ теля оперативного лшування, що доводило обгрунтованють вибору виду оперативного втру-чання залежно вщ показника вихщного 1МТ пащента з морбщним ожиршням.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дедов И.И. Ожирение. Этиология, патогенез, клинические аспекты / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко. - Москва, 2004. - 456 с.
2. Дедов И.И. Морбидное ожирение / под ред. И.И. Дедова - Москва, 2014. - 608 с.
3. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ 8ТАТ18Т1СА / О.Ю. Реброва - Москва: МедиаСфера, 2002. -312 с.
4. Седлецкий Ю.И. Современные методы лечения ожирения. Руководство для врачей / Ю.И. Седлецкий. - СПб.: Элби-СПб, 2007. -416 с.
5. Хатьков И.Е. Эндоскопические вмешательства при лечении алиментарно-конституционального ожирения / И.Е. Хатьков, Е.Ю. Гурченкова. - Москва: Вита-Пресс, 2013. - 141 с.
6. Яшков Ю.И. О хирургических методах лечения ожирения / Ю.И. Яшков - Москвва: АирАрт, 2010.-47 с.
7. Bariatric surgery: a systematic review and metaanalysis / H. Buchwald, Y. Avidor, E. Braunwald [et al.] // JAMA - 2004. - Vol. 292. - P. 1724-1737.
8. Body mass index and all-cause mortality in a nationwide US cohort / D. Freedman, E. Ron, R. Ballard-Barbash [et al.] // Int. J. Obes. - 2006. - N 30. - P. 822-829.
9. Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish Obese Subjects / L. Sjostrom, K. Narbo, D. Sjostrom [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 357. - P. 741-752.
10. Lenz M. The morbidity and mortality associated with overweight and obesity in adulthood: a systematic review / M. Lenz, Т. Richter, I. Muhlhauser // Dtsch. Arz-tebl. Int. - 2009. - Vol. 106. - P. 641-648.
REFERENCES
1. Dedov II, Mel'nichenko GA. [Obesity. Etiology, 2. Dedov II. [Morbid obesity], Moskva. 2014;608. pathogenesis, clinical aspects]. Moskva. 2004;456. Russian. Russian.
17/ Том XXII/ 4
91
3. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICA], Moskva. 2002;312. Russian.
4. Sedletskiy Yul. [Modern methods of treating obesity. A guide for doctors]. Sankt-Peterburg. 2007;416. Russian.
5. Khat'kov IE, Gurchenkova EYu. [Endoscopic interventions in the treatment of alimentary-constitutional obesity], Moskva. 2013;141. Russian.
6. Yashkov Yul. [About surgical methods of treatment of obesity]. Moskva. 2010;47. Russian.
7. Buchwald H, Avidor Y, Braunwald E, et al. Ba-riatric surgery: a systematic review and metaanalysis. JAMA. 2004;292:1724-37.
8. Freedman D, Ron E, Ballard-Barbash R, et al. Body mass index and all-cause mortality in a nationwide US cohort. Int. J. Obes (Lond.). 2006;30:822-9.
9. Sjostrom L, Narbo K, Sjostrom D, et al. Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish Obese Subjects. N. Engl. J. Med. 2007;357:741-52.
10. Lenz M, Richter T, Muhlhauser I. The morbidity and mortality associated with overweight and obesity in adulthood: a systematic review. Dtsch. Arztebl. Int. 2009;106:641-48.
Статгя надшшла до редакцп 19.10.2017
♦
УДК 616.972-079.4 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.4.117679
С.В. Захаров Д1АГНОСТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1
НЕТРЕПОНЕМНИХ I ТРЕПОНЕМНИХ РЕАКЦ1Й ПРИ PAHHIX ФОРМАХ СИФ1Л1СУ
ДЗ «Днгпропетровська медична академ1я МОЗ Укра'ти»
кафедра шюрних та венеричних хвороб
вул. В. Вернадсъкого 9, м. Днгпро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: zakhar_s@i.ua
Ключов! слова: pami форми сифШсу, серолог1чна diaznocmuKa, iмуноблотинг Key words: early forms of syphilis, serological diagnosis, immunoblotting
Реферат. Диагностические возможности нетрепонемных и трепонемных реакций при ранних формах сифилиса. Захаров С.В. Проведен сравнительный анализ чувствительности и специфичности иммунобло-тинга с другими нетрепонемными и трепонемными реакциями у 215 больных ранними формами сифилиса. Установлено высокую диагностическую эффективность иммуноблотинга у больных ранним скрытым сифилисом. Установлено, что только в случае первичного сифилиса иммуноблотинг уступает РИФ, этот тест можно использовать для дифференциального диагноза между скрытым сифилисом и ложно положительными реакциями на сифилис.
Abstract. Diagnostic capabilities of non-treponemal and treponemal reactions in the early forms of syphilis. Zakharov S.V. A comparative analysis of the sensitivity and specificity of immunoblotting against other non-treponemal and treponemal reactions was carried out in 215 patients with early forms of syphilis. A high diagnostic efficiency of immunoblotting in patients with early latent syphilis was established. It was found that only in case of primary syphilis, immunoblotting is inferior to Immunofluorescence reaction; this test can be used for differential diagnosis between hidden syphilis and false positive reactions to syphilis.
