CC BY
22
УДК 338.001.36
1НДИКАТОРНИЙ П1ДХ1Д в ОЦ1НЮВАНН1 в ЕКОНОМ1ЧН1Й БЕЗПЕКОЛОГ11: ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСувАННя
© 2017 БУКОЛОВА В. В.
УДК 338.001.36
Буколова В. В. 1ндикаторний пiдхiд в оцiнюваннi в eK0H0Mi4Hrn безпекологи: проблеми застосування
Виршальнароль оцнокв економЫнш безпекологПзумовлюевисок: вимоги до iхньоiякост'>, забезпеченняяко!' безпосередньо залежить Bid тдход/в до оцтювання та способ'в, як поеднано в межах тдходу. Найпоширенiшим в оцiнюваннi економiчноí безпеки рiзноманiтних об'ектiв е 'тдика-торний nidxid. Розкрито змкт шдикаторного тдходу, проанал'вовано його переваги та обмеження, яш зумовлено наявтстю низки дотепер нерозв'язаних проблем, функцИта види 'тдикатор'в. Розглянуто проблеми, яш заважають якост'> використання шдикаторного тдходу в оцшю-вант економ'нноi безпеки (держави, регюну, тдприемства). Сформульовано завдання, виршення яких сприятиме розв'язанню в'дзначених проблем. Надано принциповi напрями хнього виршення.
Ключовi слова: економiчна безпека (держави, регюну, тдприемства), оцшювання, 'тдикаторний тдяд, переваги, обмеження, проблеми, завдання. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 23.
Буколова Вiкторiя BiKmopiBHa - астрантка кафедри ф'танав i баншвсьт справи, Полтавський нацюнальний техтчний утверситет iменi Юр'т Кондратюка (пр. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: v.bukolova@ukr.net
УДК 338.001.36 Буколова В. В. Индикаторный подход в оценке в науке об экономической безопасности: проблемы применения
Решающая роль оценок в науке об экономической безопасности предопределяет высокие требования к их качеству, обеспечение которого непосредственно зависит от подходов к оценке и способов подхода. Наиболее распространенным в оценке экономической безопасности разнообразных объектов является индикаторный подход. Раскрыто содержание индикаторного подхода, проанализированы его преимущества и ограничения, вызванные наличием ряда доныне нерешенных проблем, функции и виды индикаторов. Рассмотрены проблемы, препятствующие качеству использования индикаторного подхода в оценке экономической безопасности (государства, региона, предприятия). Сформулированы задачи, результаты выполнения которых будут способствовать решению отмеченных проблем. Представлены принципиальные направления их решения.
Ключевые слова: экономическая безопасность (государства, региона, предприятия), оценка, индикаторный подход, преимущества, ограничения, проблемы, задачи. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 23.
Буколова Виктория Викторовна - аспирантка кафедры финансов и банковского дела, Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка (пр. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина)
E-mail: v.bukolova@ukr.net
UDC 338.001.36
Bukolova V. V. The Indicator Approach in Estimating in the Economic Security Science: Problems of Application
The critical role of estimates in the economic security science predetermines requirements to their high quality that are directly linked to estimation approaches and modes of an approach. The most common for estimating the economic security of various sites is the indicator approach. The content of the indicator approach has been disclosed, its advantages and limitations as result of a number of unresolved problems, its functions and types of indicators have been analyzed. The obstacles to the quality of using the indicator approach in the estimation of economic security (of the State, region, enterprise) have been considered. The author has formulated the tasks to address in order to facilitate the solution of the problems indicated. The essential directions for their solution have been provided.
Keywords: economic security (State, region, enterprises), estimate, indicator approach, advantages, constraints, problems, tasks. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 23.
Bukolova Viktoriia V. - Postgraduate Student of the Department of Finance and Banking, Poltava National Technical University named after Yuri Kon-dratyuk (24 Pershotravnevyi Ave., Poltava, 36011, Ukraine) E-mail: v.bukolova@ukr.net
Оцшювання економiчноí безпеки (держави, реп-ону, тдприемства) е одним з головних напрямiв дослцження в економiчнiй безпекологи. Оцшки економiчноí безпеки служать тдставою для прийняття ршень рiзноманiтного характеру щодо и забезпечення. Органiзацiя забезпечення економiчноí безпеки мае базуватися на результатах бкь-менш точного и вимiру. Саме цим i визначаеться виршальна роль оцшок в еко-номiчнiй безпекологи, що зумовлюе висою вимоги до 1х-ньо'1 якосп, забезпечення яко'1 безпосередньо залежить в1д пiдходiв до оцшювання та способiв, яю поеднано в межах того чи шшого тдходу.
Пропонован в економiчнiй безпекологи методи оцшювання економiчноl безпеки рiзних об'екпв (держави, регюну, тдприемства) достатньо рiзноманiтнi: + експертна оцшка, мониторинг сощально-еко-номiчних показниюв, аналiз й обробка сценарь 1в, оптимiзацiя, багатовимiрний статистичний
аналiз, теоретико-iгровi методи, штучш ней-ронн мережi [6]; + екстраполящя (параметричних залежностей, тимчасових тенденцш), експертш методи (опи-тування, експертш комки, складання аналтич-них доповцних записок, «мозкова атака», метод ДелфО, структурно-аналiтичнi методи (мо-делювання, iерархiчна декомпозицш, морфо-лопчний аналiз, матричний метод, мережевий аналiз, SWOT-аналiз, побудова семантичного диференщала, побудова профкю середовища, складання сценарив) [17]; + методи комплексного оцшювання загроз (ште-гральне оцшювання ризику, оцшювання ефек-тивност захисних заходiв), методи комплексного оцшювання економiчного потенщалу тдприемства (оцшювання конкурентного статусу тдприемства, штегральне оцшювання дотри-
мання штересш шдприемства, SWOT-аналiз, багатовекторна ресурсно-функщональна модель економ!чно! безпеки, багатофакторна лЬ-нiйна модель), методи прогнозування банкрут-ства (багатофакторнi дискримiнантi моделi та iншi методи iнтегрального оцшювання фшан-сово-економiчного стану пiдприeмства) [9]. Заявлеш методи оцiнювання в економiчнiй без-пекологи залежно вiд змюту використовуваних при-йомiв та способiв вимiрювання рiвня економ!чно! безпеки поеднуються в ккька пiдходiв (функщональний, iндикаторний, експертний та iн. [14]), кожному з яких властивi певний ступшь розробленостi, поширеностi, досто'1нства та обмеження. Але жоден з них не визнаний досконалшим порiвняно з шшими внаслiдок абсолютно р!зно! шструментально! бази [12]. Для деяких з методiв зазначених пiдходiв ще не створено методично! бази !х-нього застосування, у тому числ! й через високу склад-нiсть методу (йдеться про метод оптим!заци, теоретико-iгровi методи, штучнi нейроннi мережО або через вц-сутнiсть умов, за яких застосування методу може надати яюсш ощнки (наприклад, метод екстраполяци).
В оцiнюваннi економ!чно! безпеки р!зномашт-них об'ектiв значного поширення набув iндикаторний пiдхiд: пiдприемства (наприклад, [7; 8]), фшансово! безпеки (наприклад, [23]) тощо. Проте в переважнш бiльшостi публiкацiй йдеться про застосування шдика-торного пiдходу, тодi як проблематищ використання ш-дикаторного шдходу в оцiнюваннi економ!чно! безпеки (держави, регюну, пiдприемства) придкяеться поки ще недостатньо уваги (хоча i необхцно вiдзначити деякi пу-блшщи, наприклад [3; 11-13; 20]). Мiж тим, проблемне поле застосування шдикаторного шдходу в ощнюванш економ!чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства) е широким. Тому необхцш подальшi дослiдження з ще! проблематики.
Метою статтi е аналiз проблем у застосуван-нi iндикаторного шдходу в ощнюванш в економiчнiй безпекологи та визначення принципових напрямiв !х розв'язання.
Змiст iндикаторного пiдходу до оцшювання еконо-мiчно! безпеки (держави, регюну, шдприемства) зводиться до такого: економiчна безпека оцшюеть-ся за результатами поршняння (абсолютного або вцнос-ного) та вцповцного оброблення виявлених вцхилень фактичних значень показникiв в1д !хни iндикаторiв.
О. I. Барановський асощюе iндикатори зi свгглофо-ром, який залежно вц рiзницi мiж фактичними значен-нями показникiв та iндикаторiв загоряеться червоним, жовтим або зеленим кольором у той чи шший момент часу [3, с. 351].
Оцшювання економiчноl безпеки (держави, регюну, шдприемства) за шдикаторним шдходом вцбуваеть-ся в такiй послцовностк
+ порiвняння фактичних значень показниюв, що характеризують рiзноманiтнi аспекти стану та функщонування об'екта безпеки (держава, реп-он, пiдприемство), з шдикаторами;
+ iдентифiкацiя вiдхилень фактичних значень показниюв вц iндикаторiв; + розрахунок агрегованих та iнтегрального по-казникiв економiчно! безпеки дослiджуваного об'екта.
Принаймш таку послiдовнiсть оцiнювання еконо-мiчноl безпеки держави покладено в основу Методич-них рекомендацiй щодо розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни (прийнято до застосування Наказом Мшстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни вц 29.10.2013 р. № 1277 [16]). Вiдповiдно до цих реко-мендацiй iнтегральний iндекс економiчно! безпеки держави визначаеться на пiдставi 9-х середньозважених субiндексiв, кожен з яких е ккьюсною оцiнкою певно! складово! економiчно! безпеки (виробничо!, демограф!ч-но!, енергетично!, зовнiшньоекономiчно!, швестищйно-iнновацiйно!, макроекономiчноl, продовольчо!, сощаль-но! та фшансово!).
Принциповi пiдходи, якi покладено в основу ощ-нювання економiчно! безпеки держави Методич-ними рекомендацшми щодо розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни, використовуються р!зни-ми авторами i в оцiнюваннi економiчно! безпеки регюну (наприклад, Г. Т. Чехович [22]) та складових економiчноl безпеки держави (наприклад, С. В. Онищенко [19]). Рш-ним е лише склад iндикаторiв, що цкком зрозумко.
Перевагою шдикаторного шдходу в ощнюванш економiчноl безпеки дослцжуваного об'екта е наочна комплексна ощнка, хоча i квазжкьюсна, осккьки вона е результатом нормування часткових показникiв кожно! складово! економiчноl безпеки, !хнього агрегування та «зважування» за встановленими експертним шляхом ваговими коефщентами.
Вiдхилення фактичних значень показниюв вц !х-нк iндикаторiв становлять аналпичну базу для досл-дження економiчноl безпеки дослiджуваного об'екта, дозволяють виявити негативнi тенденщ! (послаблення економiчноl безпеки) i попередити !хнiй подальший розвиток, встановити причини послаблення економ!ч-но! безпеки i спробувати вплинути на них з викори-станням рiзноманiтних важелiв (економiчних або орга-нiзацiйних), внести змiни в поточну дшльшсть органiв державного управлiння або регюнального менеджменту, уточнити стратег!! розвитку нащонально! економiки або соцiального-економiчного розвитку регiону.
Проте iндикаторному шдходу властива i низка об-межень р1зного походження: як тих, що зумовлеш самою природою шдходу, так i таких, що е наслцком слаб-кост його методологй. Так, нормування й агрегування показниюв, неминуч! помилки у вцповцних обчислю-ваних операцшх ведуть до значного спотворення ощнок економ!чно! безпеки. Довол1 складною е центифжацш отримано! комплексно! ощнки економ!чно! безпеки до-слцжуваного об'екта, незважаючи на !"1 лшгвктичну ш-терпретащю. Лшгвютична штерпретацш комплексно! ощнки економ1чно! безпеки дослцжуваного об'екта мае загальний характер, у нш слабо вцстежуеться вплив окремих складових на ощнку економ!чно! безпеки отже, при р!зних значеннях агрегованих ощнок ощню-
ваних складових економ!чно! безпеки можна отримати одну й ту саму !! комплексну оцшку.
На проблеми у використанш шдикаторного шдхо-ду незалежно виду дослцжуваного об'екта зазначив у 2010 р. Б. А. Райзберг [20, с. 132]) (рис. 1).
та критер1альних вимог до не! вцсутш нашть теоретич-ш напрацювання [3, с. 348].
Проблема однозначност характеристичних (гра-ничних або порогових) значень шдикатор!в зумовлена тим, що, за Б. А. Райзбергом, фактично не кнуе строго
Рис. 1. Проблеми загального характеру у застосуванж iндикаторного пiдходу
Множиншсть сукупностей шдикатор1в в еконо-м!чнш безпекологи е наслцком неможливост однозначного встановлення кола шдикатор1в для оцшювання будь-яко! системи, наявност причинно-наслцкових зв'язюв ! взаемозалежностей м!ж р!знома-штними шдикаторами зрештою, використання (часто неусвцомленого) ешстемолопчного контекстуал!зму [10], за якого заперечуеться (або, як мшшум, ставиться шд сумшв) наявшсть яко!сь одше! позици, одного на-пряму, одше! вцповц! на традицшш або нов! запитання тощо. Тому в економiчнiй безпекологи, особливо мезо-та мжрор1вня використовуються на р!вних правах р1зш сукупност iндикаторiв. I сьогодш немае критерив встановлення !хньо! ктинностЬ Особливо яскраво множиншсть сукупностей шдикатор!в виявляеться в економ1ч-нш безпекологи мезор!вня. В економ1чнш безпекологи макрор!вня застосовуються шдикатори Методичних ре-комендацш щодо розрахунку р1вня економ!чно! безпеки Укра!ни (2013 р.), а в економ1чнш безпекологи мжрор1в-ня шдикаторний шдхц застосовуеться не так часто на вцмшу функцюнального шдходу.
Вкрай обмежене застосування системного шдхо-ду при формуванш сукупност шдикатор!в призводить до того, що часто сукупшсть шдикатор!в безшдставно називають системою, хоча !"1 не перев1рено на мульти-колшеаршсть (значення коефщента кореляц!! м!ж двома показниками е близьким до 1 або дор1внюе !й), не виявлено залежносп/незалежност значення одного шдикатора значень шших шдикатор!в тощо. О. I. Ба-рановський зауважив, що систему шдикатор1в необхц-но будувати вцповцно до критер!альних вимог до не!. Проте, за його словами, у сучаснш науковш л^ератур! з економ1чно! безпекологи стосовно системи шдикатор!в
в!домого, заздалепдь задуманого порогу, при перети-ш якого система вцразу ж потрапляе у безповоротний кризовий стан або !! стан суттево попршуеться. Щодо сощально-економ!чно! системи можна говорити про дея-ку небезпечну зону, в межах яко! !"1 стан поступово попршуеться. При цьому сощально-економ1чна система (нащ-ональна економка, регюн, шдприемство) може перебу-вати в цш небезпечнш зон! деякий час, тривалкть якого залежить впливу низки чинниюв (стан зовншнього середовища системи, наявшсть резерв!в та ефектившсть !хнього використання, яюсть управлшня, здатшсть системи до маневрування тощо). Наприклад, якщо шдикатор економ1чно! безпеки регюну е стимулянтним ! становить 1, а фактичне значення показника - 0,98, то однознач-шсть индикатора ^ вцповцно, негативне вцхилення значення показника шдикатора примушуе констатувати послаблення економ1чно! безпеки регюну. Така практика зумовлюе методолопчну симпл!фжацю оцшювання еко-ном1чно! безпеки досл1джуваного об'екта, невиправдано спрощуе оцшки його економ!чно! безпеки, посилюе !хню штучшсть, зумовлюе низьку достов1ршсть ! призводить до констатаци низького ршня економ!чно! безпеки навпъ тодъ коли реально економ!чна безпека в анал1зованому перюд! суттево не послабшала.
За час, що минув з виявлення Б. А. Райзбергом зазначених проблем, суттево значущого розв'язання вони не отримали, незважаючи на появу низки наукових праць з ще! проблематики (наприклад, [3; 11]).
Розв'язанню проблем у застосуванш шдикатор-ного шдходу в оцшюванш в економ1чнш безпекологи сприятиме виршення низки завдань (рис. 2).
Спробуемо визначити вектори виршення завдань з рис. 2.
Рис. 2. Завдання, виршення яких сприятиме якосп застосування шдикаторного шдходу в оцшюванж
в економiчнiй безпекологи
Найчастше змют поняття «iндикатор економiчноí безпеки» тлумачать за первинним змiстом термша «индикатор», що походить в1д лат. Мко - вказую, визначаю i означав значення (бажане, необхцне тощо) показника, який вiдiбрано для опису стану дослцжуваного явища, тенденцй, що розвиваеться, стану об'екта спостережень, ходу аналiзованого процесу або його результат [4, с. 62-65]. 1ндикатор залежно вiд характеру показника (стимулянта або дестимулянта) позначае його допустиме мь нiмальне або максимальне значення. Вихiд фактичного значення показника за границ iндикатора е свцченням наявностi негативних процесiв в об'ект дослiдження.
Загальне тлумачення змiсту поняття «шдикатор економiчноl безпеки» уточнено А. Б. Качинським: шди-катори безпеки е рiзновидом точок бiфуркацil, осккьки вихiд фактичних значень показникiв за гранищ шдика-торiв свiдчить про виникнення негативних тенденцiй, якi з часом посилюються i можуть мати руйшвш наслц-ки [11, с. 49].
1ндикатори економiчноl безпеки (держави, регюну, пiдприемства) виконують певнi функцй. За О. I. Баранов-ським, перш за все, йдеться про функцш попередження (раннього виявлення) виникнення негативних процеав, якi ведуть до послаблення економiчноl безпеки [3, с. 352]. За А. Б. Качинським, функщею iндикаторiв економiчноl безпеки е отримання уявлення про збереження структур-них зв'язкш i мiж окремими елементами дослцжувано! системи економiчноl безпеки (держави, регюну, шдпри-емства) [11, с. 75]. До цих функцш iндикаторiв економiч-но! безпеки слц додати таку, як отримання загального уявлення про динамику, вектори та тенденцн забезпечен-ня економiчноl безпеки (держави, регюну, шдприемства) за допомогою кiлькiсних параметрiв.
Визнання iндикаторiв економiчноl безпеки (держави, регiону, шдприемства) точками бiфуркацil та важливiсть функцш, яю вони виконують, приму-шують уважливо поставитися до кнього вибору. Серед дослцниюв в економiчнiй безпекологн вiдсутня еднiсть думок щодо показниюв, якi можна вибрати як шдикато-ри економiчноl безпеки. Дотепер вцсутш чiткi вимоги, за дотримання яких вибраний показник, що описуе стан або результати функцюнування дослiджуваного об'екта, можна вважати шдикатором. Навiть у Методичних ре-комендацш щодо розрахунку рiвня економiчноl безпеки Украши (2013 р.) немае обгрунтування iндикаторiв з позицй задоволення деяких вимог до них, не говорячи вже про шдикатори в оцшюванш економiчноl безпеки регiону або шдприемства.
Отже, якост застосування шдикаторного шдхо-ду в оцiнюваннi в економiчнiй безпекологй перешко-джае вцсутшсть принципових вимог до вибору того чи шшого показника iндикатором (такий показник мае бути представницьким) та визначення його меж. Тому доцкьно сформулювати принциповi вимоги до вибору показника шдикатором економiчноl безпеки (держави, регюну, шдприемства):
+ iнформацiйна емнiсть показника; + кiлькiсний характер показника;
+ визначення значення показника за допомогою безпосереднього вимiру або методу прямих ал-горитмiв;
+ висока яюсть вихiдних даних для розрахунку показника за допомогою методу прямих алго-ритмiв;
+ визначенiсть величини допустимих коливань значень показника.
1ндикатором економiчноl безпеки дослцжуваного об'екта може бути не будь-який статистичний показник (як про це пишуть автори публжацш з ще1 проблематики, наприклад, 6. Ю. Свiрiдов [21]), а лише показник, який задовольняе вимозi шформацшно1 емносп, тобто е за змiстом адекватним економiчнiй безпецi (держави, регiону, шдприемства). Ця вимога означае, що показник мае описувати перебп процейв, яю е негативними для економiчноl безпеки, та 1хш деякi промiжнi результати. Саме тому вимога шформацшно1 емност е першою в перелiку вимог до вибору того чи шшого показника ш-дикатором економiчноl безпеки.
Не менш важливим i дотепер невиршеним за-вданням е визначення юлькост iндикаторiв для оцiнювання економiчноl безпеки (держави, ре-гiону, шдприемства). Оцшити !хню економiчну безпеку не можна за допомогою одного показника (хоча на його отримання i спрямоваш сучасш алгоритми оцiнювання i в межах iндикаторного, i в межах функцюнального шд-ходу). Обов'язково необхцна сукупнiсть iндикаторiв.
Особливо яскраво невиршенють завдання ккь-костi iндикаторiв виявляеться в економiчнiй безпекологй мезорiвня. З одного боку, ккьюсть iндикаторiв економiчноl безпеки регiону мае бути достатньою для п всебiчного опису. Результати аналiзу сучасних публжа-цiй з оцшювання економiчноl безпеки регюну показав тенденцш збкьшення ккькост iндикаторiв (наприклад, 6. Д. Кормшюним запропоновано використання 68 ш-дикаторiв для дiагностики економiчноl безпеки регюну [15], I. Г. Бабець - бкьше 40 [2]), що зумовлено прагнен-ням охопити якомога бкьше аспектш економiчноl безпеки регюну. Проте, з шшого боку, вцповцно до закону необхцно1 рiзноманiтностi Ешбъ який визначае основнi вимоги до здатност системи управлiння робити вибiр [5], зi зростанням кiлькостi iндикаторiв економiчноl безпеки регiону ускладнюеться 'й оцшювання, зокрема в частиш оброблення первинних iндикаторiв, що потребуе вдосконалення (i часто ускладнення) способiв оброблення. Тому, за I. Г. Мшиною, сукупнiсть iндикаторiв для оцшювання (держави, регiону, пiдприемства) для кожного конкретного дослцження мае формуватися вцповц-но до стану об'екта економiчноl безпеки, з урахуванням головних тенденцiй у 'й забезпеченш [18, с. 13].
Таким чином, сьогодш не iснуе будь-яких реко-мендацiй щодо вибору кiлькостi iндикаторiв для ощ-нювання в економiчнiй безпекологй. Кожен з авторiв може формувати !х на свiй погляд, головне, щоб позиц1я автора з цього питання була обгрунтованою. Для науко-вих дослцжень наявнiсть рiзноl кiлькостi iндикаторiв для оцшювання економiчноl безпеки (держави, регюну, шдприемства) е нормальним явищем. Але настае час,
коли наявне р1зномашття погляд1в необхцно привести до «загального знаменника», за вцсутносп якого не можна отримати пор1внювальш оцшки економ!чно! без-пеки регюну та шдприемства. В економ1чнш безпеколо-г!1 макрор!вня це питання вже виршено - е Методичш рекомендац!' щодо розрахунку р!вня економ1чно! безпе-ки Укра!ни (2013 р.) (шша справа - '1хня досконалють). А ось в економ!чнш безпекологн мезор!вня це питання ще потребуе свого виршення.
Достатньо тривала практика застосування шди-каторного шдходу в оцшюванш в економ!чнш безпекологн зумовила можливють видкення вид!в шдикатор1в. Характеристику основних вид!в шдикатор!в економ1ч-но! безпеки (держави, регюну, шдприемства) за результатами узагальнення наявних доробюв з цього питання надав О. I. Барановський [3, с. 351-355] (табл. 1).
оцшювання, що, вцповцно, збкьшуе строки його про-ведення, але водночас шдвищуе яюсть оцшок, а також дозволяе визначити чинники, що спричинили змщнен-ня або послаблення економ1чно! безпеки дослцжувано-го об'екта. У повному оцшюванш економ1чно! безпеки доречшше використання шдикатор1в впливу, ключових результативних та функцюнальних шдикатор!в.
Дуже важливим завданням, виршення якого суттево залежить яюсть оцшок економ!чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства), е встановлення зна-чення шдикатор!в. 1хне визначення е в цкому важливим ! складним завданням. Л. I. Абалкш ще на початку ста-новлення економ1чно! безпекологн як науки зазначив, що при визначенш значень шдикатор!в немае мшця для по-ловинчастих та обтчних ршень, вцмови чикого ккь-юсного вираження порогових значень, що шод1 покрива-
Таблиця 1
Основы види iндикаторiв економiчноi' безпеки (держави, регюну, шдприемства)
Види iндикаторiв Призначення
Мiжнароднi шдикатори Мiжнароднi зiставлення та аналiзи
Нацюнальн iндикатори Визначення специфiчних змiн, тенденцiй i проблем у забезпеченн економiчно''' безпеки держави або регюну, виявленн Yхнiх слабких i сильних сторiн, можливостей та загроз, вибору прюрите^в в V'' забезпеченн
1ндикатори вiдстеження Вiдстеження реалiзацiY заходiв iз посилення економiчно''' безпеки (держави, регiону, шдприемства)
1ндикатори впливу Кiлькiсне та якiсне визначення змш рiвня економiчно''' безпеки (держави, регюну, шдприемства)
Ключовi результативнi iндикатори Змiстова характеристика економiчно''' безпеки (держави, регюну, шдприемства)
Специфiчнi iндикатори Опис виключно економiчно''' безпеки (держави, регiону, шдприемства) (для шших дошджуваних об'ектiв або процеав тaкi iндикатори малопридатнi)
Функцiональнi iндикатори Опис окремих складових економiчно''' безпеки (держави, регюну, шдприемства) (напри-клад, фшансово''', соцiaльноl')
До вид1в шдикатор1в економ!чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства), як! надав О. I. Барановський, можна додати так!:
+ шдикатори з детермшованим значенням; + шдикатори з штервальним значенням.
Зазначеш види шдикатор!в можуть знайти використання в оцшюванш економ1чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства), що р1зниться за обсягом та три-валютю: експрес-оцшювання або повне оцшювання.
Експрес-оцшювання (або швидке оцшювання) еко-ном!чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства) вико-нуеться з метою контролю !! забезпечення та динам!ки, а тому не передбачае виявлення причин та чинниюв 'й змщнення або послаблення. Тобто експрес-оцшювання економ1чно! безпеки мае констатуючий характер. Його характерною рисою е швидюсть виконання, стисл! строки ! деяка умовшсть отримуваних оцшок. Тому в експрес-ощнюванн! економ1чно! безпеки доцкьне використання обмежено! юлькосп таких вид!в шдикатор!в, як шдикатори вцстеження (або програмн шдикатори), специф1чш та ключов! результативн шдикатори.
Повне оцшювання економ1чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства) виконуеться за повним пе-релжом шдикаторш, з дотриманням правил процедур
ються посиланнями на труднощ! в 1хньому визначенш або на необхцшсть врахування деяких обмежень [1].
При використанн индикаторного методу в оцшю-ванн в економ1чнш безпекологн шдикатори представлено переважно детермшованою дискретною величиною. Так! шдикатори симпл1фжують оцшки економ!чно'1 безпеки (держави, регюну, шдприемства) ! деякою м1рою спотворюють !х, що зменшуе достов1ршсть таких оцшок.
У наявних дослцженнях практично не зустр!ча-еться обгрунтування значень шдикатор!в еконо-¡шчно! безпеки (держави, регюну, шдприемства). Автори просто надають значення шдикатор1в, часто по-силаючись на результати шших дослцжень. Iнодi у ви-значенш величини шдикатора використовують середн (галузев! або регюнальш) значення показника або його найкращ! значення, як! спостериалися для дослцжу-ваного об'екта протягом минулого часу. При цьому для встановлення величини шдикатор1в економ!чно! безпеки, як правило, використовуються ретроспективш дан!.
Для шдвищення якост оцшок економ!чно! безпеки (держави, регюну, шдприемства) доцкьне перебу-вання шдикатора в деякому штервалЬ Хоча не можна не усвцомлювати, що переход, до штервальних шдикатор1в
значно посилюе складшсть завдання визначення 1хньо1 величини. Нижню границю штервального значення Гн-дикатора економГчно'1 безпеки може становити його по-рогове значення. За 6. Ю. Свiрiдовим, пороговi шдика-тори - це юлькГсш величини, вихiд фактичних значень показниюв за якi свiдчить про появу несприятливих тенденцiй у забезпеченнi економГчно'1 безпеки (держави, регiону, пiдприемства). 1хнш розвиток може спричи-нити негативний вплив на рiвень економГчно'1 безпеки дослГджуваного об'екта, тобто послабити 11 [21]. Для позначення вищо'1 границ iнтервального значення Гн-дикатора економГчно'1 безпеки можна використати гра-ничний шдикатор (кiлькiсна величина, вихiд фактичних значень показника за яку свГдчить про активний розвиток загрозливих процейв та значний iхнiй руйшвний вплив на економiчну безпеку [21]).
У встановленш як величини iндикаторiв еконо-мiчноi безпеки (держави, регюну, пiдприемства), так i iнтервалiв '1хнГх значень надiйнi результати можуть на-дати математичнi методи. Проте, як зауважив А. Б. Ка-чинський, ниш вГдсутш дослiдження iз застосуван-ня математичних методiв для визначення граничних значень iндикаторiв безпеки [11, с. 75]. На його думку, у визначенш величини iндикаторiв економiчноi безпеки (держави, регiону, шдприемства) можуть знайти за-стосування евристичш методи (метод «снiговоi кулi», метод аналогш, метод «калiбрування»), стохастичнi методи (метод дiагностування, метод t-критерiю, метод лопстично! регресГ1), аналiтичнi методи (метод АхГе-зера - Гольца, методи теорГ1 iнформацii, метод правила «золотого перетину»), методи нелшшно! динамки (вейвлет-аналiз) [11, с. 75-96]. А. Б. Качинський не лише зазначив можливi математичш методи, якi можна засто-сувати при визначеннi величин iндикаторiв економiчноi безпеки всГх рiвнiв (держави, регiону, пiдприемства), а ще й надав вiдповiднi принциповi положення. Зрозу-мГло, що не можна говорити про застосовшсть наданих А. Б. Качинським математичних методiв та принципо-вих положень до визначення величин iндикаторiв еко-номiчноi безпеки вси рiвнiв. Вибiр методу мае визнача-тися в тому числГ й рiвнем економiчноi системи, щодо яко'1 оцiнюеться економiчна безпека. Проте сучасш ви-моги до оцшок економiчноi безпеки зумовлюють у тому числГ й пiдвищення вимог до якосй методично'1 бази '1хнього визначення. Тому проблематика застосування математичних методiв у визначенш величин шдикато-рiв економiчноi безпеки всгх: рiвнiв (держави, регюну, шдприемства) стае дуже актуальною.
ВИСНОВКИ
Забезпечення економiчноi безпеки, що е актуаль-ним для вси рiвнiв економiчноi системи (держава, ре-гiон, пiдприемство) та 11 рiзноманiтних сфер, виходить з 11 оцшок.
Достовiрнiсть оцiнок економiчноi безпеки вирь шальною мiрою залежить вiд якост використовуваного пiдходу. Найчастiше в економiчнiй безпекологГ! в оцшю-ваннi економiчноi безпеки застосовуеться iндикаторний пГДХГД.
1ндикаторний пГдхГд, незважаючи на удавану простоту, е достатньо складним, що виявляеться й в оцшю-ванш економГчно'1 безпеки (держави, регГону, шдприемства). Але ж складшсть шструментарш оцшювання мае вГдповГдати складностГ вимГрюваного явища, яким е економГчна безпека.
1ндикаторний пГдхГд надае можливГсть отрима-ти якГснГ оцГнки економГчно'1 безпеки, але за умови розв'язання низки позначених у статтГ проблем Г вирГ-шення завдань стосовно кГлькостГ та якостГ ГндикаторГв. КГльюсть ГндикаторГв та '1хнГх значень е результатом складного системного процесу, який потребуе розро-блення спещальних моделей Г вГдповГдного математич-ного апарату. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Абалкин Л. И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение. Вопросы экономики. 1994. № 12. С. 5-12.
2. Бабець I. Г. Теоретико-методичш пщходи до оцшки економiчно''' безпеки штеррегюнального ствробггництва. На-уковий вкник Чернвецького национального унверситету. Сер.: Економка. 2012. Вип. 623-626. С. 299-305.
3. Барановський О. I. Фiлософiя безпеки: монографiя: у 2-х т. Ки'в: УБС НБУ, 2014. Т. 1. 831 с.
4. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финансовый словарь: в 2-х т./пер. с франц. М.: Международные отношения, 1997. Т. 1. 784 с.
5. Ван Гиг Дж. Прикладная общая теория систем: в 2-х т. М.: Мир. Т. 2. 730 с.
6. Васильев Т. Г. Економiчна безпека пщпривмництва Укра'ни: стратепя та мехашзми змщнення: монографiя. Львiв: Арал, 2008. 386 с.
7. Вахлакова В. В. Контекстуальне поле оцшювання в економiчнiй безпекологп мiкрорiвня. Вкник Хмельницького на-цюнального уншерситету. Сер.: Економiчнi науки. 2017. № 2. Т. 2. С. 206-209.
8. Вахлакова В. В. Проблемне поле оцшювання в еко-номiчнiй безпекологп мiкрорiвня. Ефективна економка. 2017. № 3. 1^1.: ИН:р:/Л№№м.есопоту.паука.сот.иа/?ор=1&2=5482
9. Довбня С. Б., Пчова Н. Ю. Дiагностика рiвня економiч-но'' безпеки пiдпри£мства. Фнанси Укроти. 2008. № 4. С. 88-97.
10. Каримов А. Р. Контекстуализм, скептицизм, прагматика. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. 2013. № 6 (32). Ч. 2. С. 71-76.
11. Качинський А. Б. 1ндикатори нацюнально''' безпеки: визначення та застосування Тх граничних значень: монографiя. Ки'в: Н1СД, 2013. 104 с.
12. Козаченко Г. В. Естиметолопчний аспект в економiч-нш безпекологп. Проблеми економiки. 2016. № 1. С. 167-173.
13. Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С. Оцшювання еконо-мiчно'' безпеки пщпри£мства: аналiз основних пiдходiв // В кн.: Менеджмент безпеки держави, регюну, пщпри£мства: проблеми i виклики сьогодення: монографiя/за заг. ред. З. Б. Живко, I. Г. Бабець. Львiв: Л^а-Прес, 2015. С. 238-251.
14. Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С. Про дея^ проблеми у сучаснш економiчнiй безпекологп. Управл'шня проектами та розвитоквиробництва. 2015. № 3 (55). С. 6-18.
15. Кормишкин Е. Д. Экономическая безопасность региона: теория, методология, практика: монография. Саранск: Изд-во Мордовского университета, 2002. 140 с.
16. Методичш рекомендацп щодо розрахунку рiвня економiчноl' безпеки Украши (прийнято Наказом МУстер-
ства економлчного розвитку i торгiвлi УкраТни 29.10.2013 р. № 1277). URL: http://cct.com.ua/2013/29.10.2013_1277.htm
17. Мищенко С. Н. Система обеспечения экономической безопасности организации: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. Ростов-на-Дону, 2004. 197 с.
18. Мшина I. Г. Економiчна безпека в умовах ринкових трансформацш: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01. До-нецьк, 2007. 20 с.
19. Онищенко С. В. Методичний пщхщ до оцшювання бюджетноТ безпеки держави. Проблеми системного пдходу в економЩ 2017. № 2 (58). С. 117-125.
20. Райзберг Б. А. Государственное управление экономическими и социальными процесами: учебн. пособ. М.: Финансы, 2010. 412 с.
21. CBip^oB €. Ю. 1нформацшна емысть шдикатсрв еко-номiчноТ безпеки. Економка iрегюн. 2011. № 3 (30). С. 83-86.
22. Чехович Г. Т. Визначення шдикатсрв економiчноТ безпеки регюну. Ефективна економка. 2013. № 11. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2457
23. Onyshchenko S. V. System of indicators for the State budget security estimation with the account of structural changes in the external and internal environment. European Applied Sciences. 2017. No. 2. P. 5-10.
Науковий кер1вник - Онищенко В. О., доктор економтних наук, професор, ректор Полтавського нацюнального техшчного ушверситету 1мен1 Юрiя Кондратюка
REFERENCES
Abalkin, L. I. "Ekonomicheskaya bezopasnost Rossii: ugrozy i ikh otrazheniye" [Economic security of Russia: threats and their reflection]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (1994): 5-12.
Babets, I. H. "Teoretyko-metodychni pidkhody do otsinky ekonomichnoi bezpeky interrehionalnoho spivrobitnytstva" [Theoretical and methodological approaches to the assessment of economic security interregional cooperation]. Naukovyi vis-nyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Ekonomika, no. 623-626 (2012): 299-305.
Baranovskyi, O. I. Filosofiia bezpeky [The philosophy of security]. Vol. 1. Kyiv: UBS NBU, 2014.
Bernar, I., and Kolli, Zh.-K. Tolkovyy ekonomicheskiy i finans-ovyy slovar [Sensible economic and financial dictionary]. Vol. 1. Moscow: Mezhdunarodnyye otnosheniya, 1997.
Chekhovych, H. T. "Vyznachennia indykatoriv ekonomich-noi bezpeky rehionu" [The definition of indicators of economic security of the region]. Efektyvna ekonomika. 2013. http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2457
Dovbnia, S. B., and Hichova, N. Yu. "Diahnostyka rivnia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Diagnostics of level of economic safety of enterprise]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2008): 88-97.
Karimov, A. R. "Kontekstualizm, skeptitsizm, pragmatika" [Contextualism, skepticism, pragmatism]. Istoricheskiye, filosofs-kiye, politicheskiye i yuridicheskiye nauki, kulturologiya i iskusstvo-vedeniye. Voprosy teorii i praktiki. Vol. 2, no. 6 (32) (2013): 71-76.
Kachynskyi, A. B. Indykatory natsionalnoi bezpeky: vyznachennia ta zastosuvannia yikh hranychnykh znachen [Indicators of national security: definition and application of their limits]. Kyiv: NISD, 2013.
Kozachenko, H. V. "Estymetolohichnyi aspekt v ekonomich-nii bezpekolohii" [Estimatological aspect of economic security]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2016): 167-173.
Kozachenko, H. V., and Pohorelov, Yu. S. "Otsiniuvannia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstva: analiz osnovnykh pidkhodiv" [An estimation of economic safety of the enterprise: the analysis of the main approaches]. In Menedzhment bezpeky derzhavy, rehionu,
pidpryiemstva: problemy i vyklyky syohodennia, 238-251. Lviv: Liha-Pres, 2015.
Kozachenko, H. V., and Pohorelov, Yu. S. "Pro deiaki problemy u suchasnii ekonomichnii bezpekolohii" [Some of the challenges in the current economic security]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, no. 3 (55) (2015): 6-18.
Kormishkin, E. D. Ekonomicheskaya bezopasnost regiona: teoriya, metodologiya, praktika [Economic security of a region: theory, methodology, practice]. Saransk: Izd-vo Mordovskogo uni-versiteta, 2002.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://cct.com.ua/2013/ 29.10.2013_1277.htm
Mishchenko, S. N. "Sistema obespecheniya ekonomicheskoy bezopasnosti organizatsii" [The system of economic security of the organization]: dis.... kand. ekon. nauk:08.00.05, 2004.
Mishyna, I. H. "Ekonomichna bezpeka v umovakh rynkovykh transformatsii" [Economic security in the conditions of market transformations]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 2007.
Onyshchenko, S. V. "Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia biudzhetnoi bezpeky derzhavy" [Methodical approach to assessing the fiscal security of the state]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, no. 2 (58) (2017): 117-125.
Onyshchenko, S. V. "System of indicators for the State budget security estimation with the account of structural changes in the external and internal environment". European Applied Sciences, no. 2 (2017): 5-10.
Rayzberg, B. A. Gosudarstvennoye upravleniye ekonomiches-kimi i sotsialnymi protsessami [The state Department of economic and social processes]. Moscow: Finansy, 2010.
Sviridov, Ye. Yu. "Informatsiina yemnist indykatoriv ekono-michnoi bezpeky" [The information capacity of economic security indicators]. Ekonomika irehion, no. 3 (30) (2011): 83-86.
Vasyltsiv, T. H. Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytstva Ukrainy: stratehiia ta mekhanizmy zmitsnennia [Economic security of enterprise: strategy and mechanisms for strengthening]. Lviv: Aral, 2008.
Vakhlakova, V. V. "Kontekstualne pole otsiniuvannia v ekonomichnii bezpekolohii mikrorivnia" [Contextual field estimation in micro-economic security]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky vol. 2, no. 2 (2017): 206-209.
Van Gig, Dzh. Prikladnaya obshchaya teoriyasistem [Applied General systems theory]. Vol. 2. Moscow: Mir, 1981.
Vakhlakova, V. V. "Problemne pole otsiniuvannia v ekonomichnii bezpekolohii mikrorivnia" [Problem field evaluation of microlevel economic security]. Efektyvna ekonomika. 2017. http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5482
