CC BY
18
Удк 330.59: 339.972 JEL Classification: D63
¡ДЕОЛОПЯ причин НЕР1ВН0СТ1 ТА СУПЕРЕЧН0СТ1 ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
® 2018 опалько в. в.
УДК 330.59:339.972 JEL Classification: D63
Опалько В. В.
1деолопя причин HepiBHOCTi та cynepe4HOCTi глобального eK0H0Mi4H0r0 розвитку
Метою cmammi е виявлення та формалiзацiя причин i критерив соцiально-економiчноi нер'вностi, розробка комплексного показника розрахунку загально! нер'вностi на тдставi критер'шльного тдходу в сучасних умовахглобального розвитку. Використано методи узагальнення, формалiзацii при дотдженш причин нер'юностi, методи абстрагування та математичного анал'зу- при побудовi коварiацiйноi матриц критерив нер'юност'!. Визначено, що нер'вшсть е результатом конкретних економiчних i соцальних умов, мае багатор'вневу структуру та е багатоаспектною катего-р'ею за природою походження. Аргументовано, що нер'вшсть зумовлена цлою низкою причин, середяких престижшсть професи, майновий статус, розм!р заробтноi плати, доюд, багатство, освта тощо. Нер'вшсть - це в'дносна оцнка розвитку, яка розглядаеться з точки зору соцального вимiру й економiчних аспект'в розвитку, що пов'язано з розподлом багатства, майна, власност'>, капталу, доходу, економ'мноiвлади, со^альних послуг, засоб'в виробництва тощо. Зазначено, що трансформаци, якi в'дбуваються у сучасному глобал'зованому свт, в'д'грають важливу роль у змЫ 'деологи нервности Запропоновано науково-методологчний тдюд для розрахунку комплексного показника розвитку соцiально-економiчноi нер'>вност'1 за критер'тльними ознаками, який адаптований для анал'ву кра!н, за комплексом аналтичних показнит (децильний та кв'штильний коеф^енти, шдекси Джиш, Пальма, Кейтца, щастя, розвиткулюдського потен^алу) та може бути застосований на будь-якому р!вм. Ключовi слова: соцiально-економiчна нер'вшсть, причини нер'>вност'1, матриця критерив нер'>вност'1, показники нер'>вност'1, розпод'ш доход'в, гло-бальний розвиток. Табл.: 3. Формул: 3. Б'бл.: 22.
Опалько Biкmopiя BiKmopiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри економки та м'жнародних економiчних в'дносин, Черкась-кий нацональний ушверситет !м. Б. Хмельницького (бульв. Шевченка, 81, Черкаси, 18031, Украна) E-mail: Opalko633@gmail.com
УДК 330.59:339.972 JEL Classification: D63
Опалько В. В. Идеология причин неравенства и противоречия глобального экономического развития
Целью статьи являются выявление и формализация причин и критериев социально-экономического неравенства, разработка комплексного показателя неравенства на основании критериального подхода в современных условиях глобального развития. Использованы методы обобщения, формализации при исследовании причин неравенства, методы абстрагирования и математического анализа - при построении ковариационной матрицы критериев неравенства. На основе анализа установлено, что неравенство является результатом конкретных экономических и социальных условий, имеет многоуровневую структуру и является многоаспектной категорией по природе происхождения. Аргументированы причины неравенства, среди которых престижность профессии, имущественный статус, размер заработной платы, доход, богатство, образование и др. Неравенство - это относительная оценка развития, которая рассматривается с точки зрения социального измерения и экономических аспектов развития, что связано с распределением богатства, имущества, собственности, капитала, дохода, экономической власти, социальных услуг. Констатирующим фактом является то, что трансформации, происходящие в современном глобальном мире, играют важную роль в изменении идеологии неравенства. Предложен научно-методологический подход для расчета комплексного показателя социально-экономического неравенства по критериальным признакам, который адаптирован к современным условиям развития, по комплексу аналитических показателей (децильный и квинтильный коэффициенты, индексы Джини, Пальма, Кейтца, счастья, развития человеческого потенциала) и может быть применен на любом уровне.
UDC 330.59:339.972 JEL Classification: D63
Opalko V. V. The Ideology of Causes of Inequality and Contradictions of the Global Economic Development
The aim of the article is to identify and formalize causes and criteria of socioeconomic inequality, develop an integral indicator of inequality under current conditions of global development using the criteria-based approach. There applied the following methods: the generalization and formalization methods - in studying causes of inequality, the methods of abstraction and mathematical analysis - in constructing the covariance matrix of inequality criteria. Based on the analysis, it is established that inequality results from specific economic and social conditions, has a multilevel structure and is a multidimensional category by origin. The causes of inequality are argued, including prestige of the profession, property status, wages, income, wealth, education, etc. Inequality is a relative assessment of development that is considered in the context of social and economic dimensions of development, which is associated with the distribution of wealth, property, capital, income, economic power, social services. It is established that the transformations taking place in the modern global world play an important role in changing the ideology of inequality. To calculate the integral index of socio-economic inequality, there proposed a criteria-based scientific methodological approach, which is adapted to the current conditions of development, uses a set of analytical indicators (decile and quintile coefficients; Gini, Palma, Keitz indices; happiness index, human development index) and can be applied at any level.
Keywords: socio-economic inequality, causes of inequality, matrix of inequality criteria, inequality indicators, income distribution, global development. Tbl.: 3. Formulae: 3. Bibl.: 22.
Opalko Viktoriia V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Economics and Inter-
Ключевые слова: социально-экономическое неравенство, причины неравенства, матрица критериев неравенства, показатели неравенства, распределение доходов, глобальное развитие. Табл.: 3. Формул: 3. Библ.: 22.
Опалько Виктория Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры экономики и международных экономических отношений, Черкасский национальный университет им. Б. Хмельницкого (бульв. Шевченко, 81, Черкассы, 18031, Украина) E-mail: Opalko633@gmail.com
national Economic Relations, Cherkasy National University named after B. Khmelnitsky (81 Shevchenka Blvd., Cherkasy, 18031, Ukraine) E-mail: Opalko633@gmail.com
Вступ. У XXI ст. в^буваються процеси глобального переформатування соцiально-економiчного розвитку, змь нюються його детермшанти, фрейми, актори, швидкими темпами впроваджуються шноваци, досягнення науково-го i техшчного прогресу. Проте у сучасному постут проявляются тенденщ! до економiчно! стагнащ! i навпъ по-пршення розвитку в багатьох кра!нах свiту. Це спричинено поглибленням соцiально-економiчних протирiч розвитку сучасно! глобально! системи, загостренням полiтичних, соцiально-економiчних та iнших проблем. Загальна тен-денцiя, яка простежуеться у свт та майже в уйх кра!нах протягом останнiх десятилiть, - це зростання нершност у рiзних сегментах суспкьного життя, що закономiрно негативно впливае на якiсть глобального розвитку. Не-зважаючи на значш досягнення у розвитку в останш два десятилiття, ршень нерiвностi залишаеться високим у багатьох кра!нах. Це може негативно позначатися на майбут-нiх темпах глобального розвитку та негативно впливати на макроекономiчну стабкьшсть держав. У зв'язку з цим скорочення нерiвностi е актуальною проблемою для всьо-го светового спштовариства.
У сучаснiй науцi юнуе достатньо тлумачень про не-рiвнiсть, зокрема, економiчна нерiвнiсть у глобальному масштабi сприймаеться як спiввiдношення розмiру дохо-дiв мiж найбатшими та найб^ншими верствами, кра!нами (Т. Шкетта, Б. Мiланович [14; 15]), розрив у доходах i ршнях життя рiзних кра!н i соцiальних груп е основними причинами нершносп, що розглядаються у працях С. Данкани-ча, М. Перрi [7; 17], протилежш точки зору на багатство i владу, що спричиняють нерiвнiсть, вiдображено у Дж. Ситца i Дж. Стиглера [11; 12]. Низка авторiв аргументують, що нестабкьшсть всерединi кра!н переростае в глобальну нестабiльнiсть, в результатi кра!ни з високим ршнем не-рiвностi стають джерелом постшно! глобально! загрози та нестабiльностi для усього свиу. Отже, стурбованiсть щодо зростання нерiвностi i нестабiльностi економiчного розвитку та швидкого збагачення розвинутих кра!н i окремих осiб, стало питанням свпово! значущостi. Проте узагаль-нення причин нерiвностi в умовах загострення глобальних протирiч залишаеться недостатньо досл^женим явищем. Наш пiдхiд полягае у тому, щоб зрозушти причини нерiв-ностi, виявити особливостi та закономiрностi, якi лежать в основi нерiвностi.
Мета дослiдження - виявлення та формалiзацiя причин i критеров соцiально-економiчно! нерiвностi, роз-робка комплексного показника розрахунку загально! не-рiвностi на пiдставi критерiального пiдходу в сучасних умовах глобального розвитку.
Одшею з актуальних проблем, яи постiйно турбу-ють суспкьство, навпъ у демократичних i eKOHOMi4HO розвинутих крашах, е нерiвнiсть людей. Поняття нершност надзвичайно складне i розглядаеться з рiзних точок зору: сощально!, економiчноI, полiтичноI тощо. У найзагальш-шому виглядi нерiвнiсть означае кнування людей в умовах нерiвного доступу до ресурсiв матерiального i духовного споживання. З цiлоI низки причин у ХХ-ХХ1 ст. глобаль-ний розподiл багатства був нерiвномiрним. 1снування проблеми соцiально-економiчноI нерiвностi зумовлено ба-гатьма причинами об'ективного i суб'ективного характеру. Одне з найперших пояснень причин iснування нерiвностi було запропоновано Жаном Кондорсе, який визначав, що <дадмшносп мiж правами, яи закон визнае за громадяна-ми, i правами, якими вони дшсно користуються, зумовленi трьома головними причинами: нершшстю багатства, правом спадщини i нерiвнiстю освiти...» [1, с. 228]. Ж. Кондорсе також визначае, що нерiвнiсть статуйв i нерiвнiсть освь ти - ось головш причини усiх соцiальних потрясшь.
Е. Дюркгейм у роботi «Про подк суспiльноI працi» (1893) [2] зробив висновок, що нершшсть у вйх суспкь-ствах пов'язана з видами дiяльностi, професiями, !х пре-стижнiстю та матерiальним багатством, яким володiе лю-дина. Це так званий функщональний пiдхiд до нершность
Нерiвнiсть за професiйною ознакою у другш поло-винi ХХ ст. анамзували багато вчених, якi розробили рiзнi методики i технiки щодо сощально-професшного статусу i престижу. У результат сформувалося декiлька основних шдходш до аргументаци причин нерiвностi, серед яких на основi ранжування професш визначено мгжнародний соцiально-економiчний iндекс професшного статусу - ISEI of Occupational Status (О. Дункан, Д. Трейман та ш. [3; 4]), який визначаеться як середне значення доходу i рiвня освь ти. Також на основi рiзницi в оплат працi та теорп подiлу пращ запропоновано шкалу професшного престижу (П. 3i-гель, Дж. Трiз, Дж. Голдторп, К. Хоуп).
С. Бодрунов, Дж. Гелбрейт, А. Ощепков, досл^жую-чи природу нерiвностi, доходять висновку про спор^не-нiсть мiж доходами в^ оплати працi та рiвнем заробiтноI плати [5].
На думку М. Франчески i К. Мулас-Гранадоса (Francese and Mulas-Granados, 2015 [6]), головною причиною зростання нершност е зростаюча величина дисперсп заробп-но'! плати, а не динамка змши частки оплати працi. Дшсно, в сучасних умовах кнуе значна диференщащя у оплатi пращ: в европейських крашах сшвв^ношення мiж оплатою працi вищих менеджерiв та шших працiвникiв знаходиться в дiапазонi 10-20 разiв, тодi як в США таке спшв^ношен-
ня досягае майже 380 разiв. Так, за даними представниив американських профстлок, «у 2014 р. спiввiдношення мiж середнiми доходами вищими менеджерами (Chief Executive Officers) i заробпною платою типового американського ро-бiтника становила 373 рази» (Perry, 2016 [7]).
1нший дослкник М. Вебер визначав, що причиною нерiвностi е майновий статус, тобто багатство означае щось бкьше, нiж просто заробiтна плата. Тобто багатство - це запас, а дохк - потж, прибуток. Вебер писав: «багат часто взагалi не працюють, проте отримують велии доходи за рахунок власносп, капiталовкладень, нерухомостi або ак-цш i цiнних паперш» [8]. М. Вебер зазначав, що головними причинами нерiвностi е: влада, багатство i престиж.
Зазвичай сощальну нерiвнiсть асощюють з кнуван-ням у суспiльствi класш (стратш) багатих i бкних (М. Вебер, К. Маркс, П. Сороин [8; 9]), що пов'язано iз владними по-вноваженнями. Про те, що причиною нершноси е концен-трацiя влади, погоджуються бкьшкть дослiдникiв (М. Вебер, Р. Дарендорф Р. Мкельс, П. Сорокш та ш. [8; 9]). Це так званий конфлштолопчний пiдхiд, де причиною нершноси е захист привкеш влади - тих, хто контролюе суспкьство i владу, той мае можливкть отримувати вигоди особисто для себе, а нерiвнiсть - це результат лобшвання iнтересiв впливових груп, яи прагнуть зберегти свiй статус.
У цьому питанш варто навести думки Дж. Сткле-ра i Дж. Стirлiца [10; 11]. Дж. Стклер виходить з того, що полiтична влада - це головна детермшанта багатства, що створюе нерiвнi умови для розвитку, тодi як Дж. Стклщ доводить, що багатство - це головна детермшанта полiтичноI влади i нерiвностi. Незважаючи на дiаметральнiсть думок, "х дослкження е пiдтвердженням того, що багатство i влада спричиняють нерiвнiсть.
Крiм цього, П. Сорокiн [9] пояснював неминучкть соцiальноI нерiвностi наступними причинами: внутрш-нiми бiопсихiчними вкмшностями людей; навколишнiм середовищем (природним i соцiальним), що об'ективно ставить шдивщв у нершне становище, що призводить до розшарування суспкьства на керованих i керуючих.
Останнiм часом у захкних дослiдженнях економiсти щодо пояснення причин нершноси вiдмiчають iдеI техно-логiчного прогресу, орiентованого на користь висококва-лiфiкованоI робочоI сили (skill-biased technological change). Йдеться про те, що сучасш комп'ютерш технологи ткно пов'язанi з процесом нагромадження людського катталу, осккьки для к упровадження i використання необхiдна висококвалiфiкована робоча сила з високим рiвнем освiти (Katz, Murphy, 1992 [12]). Зростае попит на висококвалiфi-кованих пращвникш, а технологiчний прогрес сприяе ви-переджаючому зростанню к заробiткiв, що, своею чергою, призводить до зростання загальноI нершноси у розподiлi доходш.
Т. Пiкеттi у працi «Каттал у XXI ст.» [13] причинами економiчноI нерiвностi вважав рiзницю у ршнях грошових доходш рiзних верств i груп населення та доходи з катталу. Суть проблеми у тому, що володiти майном в катта-лктичному суспiльствi прибутковше, нiж працювати. На нерiвнiсть доходш впливають особисткш характеристики (здiбностi, освпа, мотивацiя до працi, природнi ресурси), умови життя (початков^ володiння власшстю, мiсце про-живання), випадковi чинники. Б. Мканович, iнший сучас-
ний дослкник зазначае, що розрив у середшх доходах pi3-них краш е першопричинами нерiвностi [14].
Дослкники Р. Мертон, С. Данканич причинами не-рiвностi вважають неефективнiсть шститущйно'1 структури соцiуму, розбiжностi з усередненими нормами сощального життя, прийнятими в якост критерпв заможностi людини в суспiльствi [15, с. 56-64]; нерiвномiрнiсть у розподiлi ма-терiальних i нематерiальних благ [16].
Мiжнароднi оргашзацп також вивчають причини нерiвностi, зокрема, на думку експертш мiжнародноï гу-манiтарноï органiзацiï «Оксфам», причинами зростання нерiвностi у свiтi е таи [17]: ухилення заможних людей вк сплати податкш шляхом виведення коштш в офшори; скорочення зарплати робггникам; збiльшення рiзницi мiж мiнiмальним i максимальним рiвнями оплати працi, зростання прiрви мiж рiвнями доходш, збагачення багатих.
Згiдно зi «Звггом про свiтову нерiвнiсть, 2018» [18]: економiчна нерiвнiсть значною мiрою обумовлена неравною власнiстю капiталу, який може бути приватним або державним. З 1980 року вкбулися дуже велии трансферти вк державного до приватного катталу практично в уах крашах, незалежно вiд того, чи вони е багатими чи такими, що розвиваються. В останш десятилiття чистий при-ватний каттал зрю - з 200-350 % у самих багатих крашах у 1970 рощ до 400-700 % сьогодш [18]. Розподк майна мiж приватним i державним сектором в^грае визначальну роль для визначення ршня нерiвностi. Хоча нацiональне багатство ктотно збiльшилося, державне майно сьогоднi е вк'емним або близьким до нуля у багатих крашах. Мож-ливо, це обмежуе здатшсть урядiв боротися з нерiвнiстю i, зрозумiло, значно збкьшуе майнову нерiвнiсть.
На пiдставi дослiджених джерел можна зазначити, що нершшсть е результатом конкретних економiчних i со-цiальних умов, мае багаторшневу структуру та е багато-аспектною за природою походження. 1снування проблеми нерiвностi зумовлено ц1лою низкою причин, серед яких престижшсть професи, майновий статус, розмiр заробiтноï плати, доход, багатство, освгга, та ш. (табл. 1).
Зрозумiло, що у межах нашого дослiдження охопле-ш не всГ причини нерiвностi, 1х обсяг значно б1льший, але навпъ це дае нам пiдстави констатувати, що нершшсть можна пояснити жршномГрним розподком капiталу, до-ходГв, природних ресурав, висококвалiфiкованоï робочо'1 сили, досягнень науково-техшчного прогресу, надвисоких доход1в, доступу до сощальних благ тощо. ^рГв^сть пояс-нюеться також iснуванням протир1ч i суперечностей глобального розвитку. Внаслкок рГзних причин окремi люди, краши в цГлому не можуть мати однаковi доходи, рiвень життя та доступ до благ, це спричиняе нершшсть i порушуе сощальну справедливкть.
На пiдставi виявлення причин i критеров соцiально-економiчноï нершносп запропонуемо комплексний показ-ник розрахунку загально'1 нерiвностi на пiдставi критеркль-ного пГдходу. У нашому випадку визначення комплексного показника соцiально-економiчноï нершносп мае функцГо-нальну залежнiсть вк причин, а отже, критерпв нершность Розрахунок комплексного показника здiйснено за етапами: 1) формування системи аналiтичних критеров оцГнки не-рГвностГ, використовуючи наявну офщшну статистичну iнформацiю; 2) стандартизащя (нормування) аналiтичних
Таблиця 1
Причини соцiально-економiчноi' нерiвностi та критерп и оцiнки
Автори Причини Критерп оц1нки
Соцальн
Е. Дюркгейм, О. Данкан, Д. Трейман, О. Ощепков Престижнiсть професп, оплата прац Мiжнародний соцiально-економiчний ш-декс професiйного статусу
Я. Тшберген, Ж. Кондорсе Рiзниця у отриманiй освiтi, рiзнi здiбностi людей Рiвень освiти, кiлькiсть рокiв навчання, 1РЛК
М. Вебер, К. Маркс, П. Сорокш Розподiл суспiльства на класи, страти; со^альний статус Рiвень середнього класу, рiвень бiдностi
М. Вебер, Р. Дарендорф Р. Мiхельс, П. Сорокш, Дж. Стиглер, Дж. Спглщ Полiтична структура сусптьства, влада, доступ до владних повноважень Ефективнiсть розподiлу держбюджету, рiвень розвитку, рiвень демократ^', рiвень корупцп
С. Данканич, Р. Мертон, мiжнародна органiзацiя «Оксфам» Hерiвномiрний розподiл соцiальних благ i можливостей, збiльшення рiзницi мiж мiнiмальним i максимальним рiвнями оплати прац Розмiр мЫмально''' заробiтноl' плати, система со^альних стандартiв, розмiр спожив-чого кошику
П. Сорокш, Т. Птетп Бiопсихiчнi вiдмiнностi людей; природы ресурси, особливосп розвитку Рiвень життя, шдекс управлiння природни-ми ресурсами, шдекс щастя
Економ'ш'!
М. Перрь Т. Пiкеттi, Б. Мiланович, С. Данканич Розрив у рiвнях доходiв, нерiвномiрний розподiл i перерозподiл ресурсiв, дохо-дiв, багатства ВВП на душу населення, доходи домогоспо-дарств, крива Лоренца., шдекс Джинь шдекс Пальма
П. Зтель, Дж. Трiз, Дж. Голдторп, К. Хоуп, М. Перрь О. Ощепков Рiзниця, спiввiдношення у заробiтнiй пла^ Розмiр заробтоТ плати, iндекс Кейтца
М. Вебер, мiжнародна органiзацiя «Оксфам» Матерiальне багатство, майновий статус, володшня капiталом, багатством Спiввiдношення 1 % багатих до 1% най-бщшших, децильний показник, данi про спадщину та багатство
Л. Кац, К. Мерфi Технологiчний прогрес % впровадження шновацш
Р. Мертон, С. Данканич Неефектившсть шституцшно''' структури 1ндекс розвитку людського потен^алу (1РЛП)
Джерело: сформовано автором на основi [1-20]
показниюв; 3) розрахунок комплексного показника; 4) ш-терпретащя отриманих даних.
На першому етат встановлено 1ерархш критерив нер1вност1, використовуючи в1дпов1дш коефщ1енти та ди-ференцшш ознаки. У результат! сформували ковар1ацшну матрицю критерив нершност1 на основ1 ильисного анамзу (табл. 2).
На другому етат провели стандартизащю (норму-вання) анамтичних показниив. Для приведення значно! ккькост р1знояисних та р1зновим1рних анамтичних (ем-тричних) показниив сощально-економ1чно'1 нершносп у зютавний вигляд 1х необх1дно нормувати - здшснити перех1д в1д абсолютних значень до нормованих, що характеризуют. стутнь наближення до оптимального зна-
Таблиця 2
КритерГ' нер1вност1 Меж1, граничне значення Середне значення Р1зниця тах-тш Роки
тш тах
Децильний коефщкнт (10%) 5,0 106 10,1 101 2010 - 2016
Квiнтильний коефiцieнт (20%) 3,3 77 6,64 73,7 2010 - 2016
1ндекс Джинi 0,24 0,63 0,32 38,9 2010 - 2015
Коефiцieнт Пальми 0,8 7,1 1,47 6,3 2010 - 2015
1ндекс Кейтца 0,18 0,67 0,43 0,49 2015
1ндекс щастя 2,91 7,53 5,294 4,62 2016
1ндекс розвитку людського потен^алу 0,35 0,95 0,72 0,6 2016
Джерело: сформовано автором на основi [19-21]
Коварiацiина матриця критерив нерiвностi
чення. Проте специфiка HepiBHOCTi е такою, що чим менше значення, тим кращий результат. Осккьки ми розрахову-емо комплексний показник i враховуемо piзнi критерп, то варто зазначити два тдходи до нормування та виокре-мити: показники-стимулятори (формула 1) - чим нижче значення а,, тим кращий результат нepiвностi; показники-дестимулятори (формула 2) - чим вище значення а,, тим кращий результат нepiвностi, за формулами:
а _ i /(min) - длЯ стимулятоpiв, (1)
1 A — A
"/(max) "/'(min)
A'(max) Ai . /n\ а/ _------для дeстимулятоpiв, (2)
A'(max) — A'(min)
де а, - нормоване значення /'-го аналiтичного кpитepiю, що аналiзуеться;
- значення /-го аналiтичного кpитepiю, що аналi-
зуеться;
А, (max) та (min) - вiдповiдно максимальне та мшь мальне значення /-го аналiтичного кpитepiю, що аналiзу-еться.
На третьому eтапi здшснили розрахунок комплексного показника. Комплексний зважений арифметичний показник нepiвностi (Кнер) пропонуемо обчислювати за формулою (3):
(3)
Кнер -^мт/а/'
Розрахунок комплексного показника
(а, - нормоване значення г-го аналiтичного кpитepiю; т,
де Кнер -комплексний показник соцiально-eкономiчноï нepiвностi;
n - кiлькiсть критерив нepiвностi, що оцiнюються (аналiзуються);
т, - коефщент вагомостi ,-го кpитepiю, що аналiзу-еться, (вiдносний ,-й показник нер1вносп);
а, - нормоване значення ,-го аналiтичного кpитepiю, що аналiзуеться.
Для розрахунку комплексного показника згрупуе-мо основнi критери нepiвностi за вибipковими крашами (табл. 3).
При розрахунку комплексного показника для нормування шдикатор1в групи критерив 1-4 (табл. 3) використа-но формулу (1); для розрахунку шдикатор1в 5-7 - викорис-тано формулу (2).
Розрахунок комплексного показника розвитку соцiально-eкономiчноï нер1вност адаптований для аналiзу краш за комплексом аналiтичних показникiв (децильний та квштильний коeфiцiенти дифepeнцiацiï доходiв i спо-живання, iндeкси Джиш, Пальма, Кейтца, щастя, розвитку людського потенщалу).
На останньому eтапi проводимо штерпретащю отри-маних даних. Результати розрахунку комплексного показника за вибipковими крашами стали такими: краши 6С мають найнижчий piвeнь нepiвностi; потiм - США, Укра-ша, Китай. За результатами останнк досл^жень [19; 22],
Таблиця 3
нер1вносп за виб1рковими крашами
- коефщент вагомостi г-го кpитepiю, що аналiзуеться)
Критерп' оцшки нер1вност1 УкраУна США Кражи €С (28) Китай
Tj ai Tj Tj Tj
Децильний коефiцi£нт1 5,9 0,0089 15,9 0,108 8,5 0,0346 21,6 0,1644
Квштильний коефщент2 3,3 0 9,1 0,0787 5,8 0,0339 9,2 0,0801
1ндекс Джинi3 0,25 0,0003 0,41 0,0044 0,31 0,0018 0,46 0,0057
1ндекс Пальма4 0,8 0 2,0 0,1905 1,1 0,0476 2,1 0,2063
1ндекс Кейтца5 0,3 0,755 0,38 0,5918 0,5 0,3469 0,4 0,551
1ндекс щастя6 4,1 0,742 7,0 0,1147 6,7 0,1796 5,2 0,5043
1РЛП7 0,69 0,433 0,796 0,2567 0,81 0,2333 0,58 0,6167
Комплексний показник нерiвностi, Кнер 5,9 х 0,0089 + 0,25 х х 0,0003 + 0,3 х 0,755 + + 4,1 х 0,742 + 0,69 х х 0,433 = 4,9167 15,9 х 0,108 + 9,1 х 0,0787 + + 0,41 х 0,0044 + 2 х х 0,1905 + 0,38 х 0,5918 + + 7 х 0,1147+ 0,796 х х 0,2567 = 4,0483 8,5 х 0,0343 + 5,8 х х 0,0339+ 0,31 х 0,0018 + + 1,1 х 0,0476+ 0,5 х х 0,3469+ 6,7 х 0,1796 + + 0,81 х 0,2333 = 1,918 21,6 х 0,1644+ 9,2 х х 0,0801+ 0,46 х 0,0057 + +2,1 х 0,2063 + 0,4 х х 0,551 + 5,2 х 0,5043 + + 0,58 х 0,6167 = 7,9242
1 Децильний коефщент диференщацп доход1в 1 споживання - спiввiдношення дохоэдв 10 % найбагатшого населения до доходiв 10 % найбiднiшого населення (або середньодушових обсягiв споживання товарiв та послуг) [22].
2 Квштильний коефщент дифереицiацГí доходiв населення - сшвв^ношення мiиiмальиого рiвия доходiв серед найбкьш забезпечених 20 % населення до максимального рiвня доходiв серед найменш забезпечених 20 % населення, ранжованого за показником середньодушових е^валент-них доходiв [22].
3 1ндекс Джинi характеризуе вiдхилення фактичного розподьлу доходiв домогосподарств у певнiй кра'М вiд абсолютно! рiвностi та колива-еться у межах вiд 0 до 1 [19].
4 1ндекс Пальма - розраховуеться як сшвв^ношення частки найбагатших 10 % населення у валовому нацюнальному доходi (ВНД) до частки найб^нших 40 % [19].
5 1ндекс Кейтца - сшвв^ношення мшмально! i номшально! середньо! зарплати на одного працiвника [20].
6 1ндекс щастя - комплексний показник, який включае ВВП на душу населення, рiвень сощально! шдтримки, очiкувану тривалiсть життя, свободу громадян приймати життево важливi рiшення, доброчиншсть та вiдношення до корупци [21].
7 1РЛП (iндекс розвитку людського потенщалу) - штегральний показник, що охоплюе рiвень життя, грамотностi, освiченостi i довголiття населення за крашами свпу [19]
Укра!на мала найнижчi значення за класичними показника-ми нерiвностi (iндекси Джиш, Пальма, децильний та квш-тильний), проте за нашими тдрахунками отримала третiй результат. На такий результат вплинули показники, яи в основi мали соцiально-економiчнi складовi (iндекс щастя та 1РЛП). А саме Укра!на за ршнем життя, рiвнем доходiв, а не за !х розподком, мае гiршi показники. Також вияви-лося, що вагомим складовим комплексного показника е децильний коефщент, який суттево впливав на результат i пiдвищував значення Кнер. 1ндекс щастя також суттево змшював загальнi результати дослiдження. Виявилося, що шдекс Джинi та Пальми суттево не впливали на результати комплексного показника. У досл^женнях мiжнародних органiзацiй [17-19] також зазначено, що шдекс Джиш суттево не змшюеться протягом багатьох роив i суттево не змiнюе картину свпу щодо нерiвностi, тому доцкьнше ви-користовувати iншi критери для повно! оцiнки нерiвностi.
На пiдставi використання розробленого науково-методичного тдходу до розрахунку комплексного показника нерiвностi за критерiальними ознаками та визначен-ня архiтектонiки критерпв нерiвностi за допомогою кова-рiацiйно! матриц стае можливим обгрунтування ключових шдикаторш, що впливають на нерiвнiсть, та аргументуван-ня, що соцiальнi складовi суттево змiнюють природу нерiв-ность
Отже, економiчна нерiвнiсть сприймаеться як прояв сощально! несправедливостi. Тому нерiвнiсть треба розгля-дати як складну соцiально-економiчну категорiею, яка при-сутня у будь-якому суспкьств^ тобто 'й iснування можна узяти за аксюму. Проте надмiрна нерiвнiсть може досягати величезних масштабов i створювати загрозу полiтичнiй та соцiально-економiчнiй стабiльностi в кра!ш, свiтi. Транс-формацп, протирiччя, якi вiдбуваються у сучасному глоба-лiзованому свiтi, вiдiграють важливу роль у змш Геологи нерiвностi. Полiтичнi установки, влада, соцiальнi потрясш-ня, конфлшти змушують здiйснювати економiчнi та сощ-альнi реформи, якi приводять до скорочення нершносп та бкьш рiвномiрного розподку доходiв, капiталу, сощальних послуг, удосконалення суспкьних вiдносин тощо. Статистика св^чить, що соцiально-економiчна нерiвнiсть широко поширена, багатоаспектна i до певного рiвня - неминуча. Проте, якщо посилення нерiвностi не буде належним чином в^стежуватися, аналiзуватися та для боротьби з нею не буде вживатися в^пов^них заходiв, вона може призвес-ти до самих рiзних полiтичних, економiчним i соцiальних катастроф i конфлжтш на вск рiвнях.
Висновки. Нершшсть - це вiдносна оцiнка розви-тку, яка розглядаеться з точки зору сощального вимiру та економiчних аспектiв розвитку, що пов'язано з розподком багатства, майна, власностi, катталу, доходу, економiч-но! влади, сощальних послуг, засобiв виробництва тощо. Комплексний показник дае можливкть узагальнити рiзнi критерп оцiнки нерiвностi та врахувати багатоаспектнiсть ще! категорЦ. Ми вважаемо, що необх^но зосередити увагу на подоланш причин нерiвностi та створювати передумови для того, щоб суспкьства за рахунок якiсного розвитку й ефективного розподку доходiв самостiйно скорочували нерiвнiсть i були зацiкавленi у створенш рiвних умов i мож-ливостей для уск верств населення та кра!н, щоб уникнути конфлшпв. Запропонований науково-методичний пiдхiд
розрахунку комплексного показника нершност е адаптив-ним до сучасних умов розвитку та може бути застосований на будь-якому рiвнi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кондорсэ Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. М. : СОЦЭКГИЗ, 1936. 266 с.
2. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. М. : Наука, 1991. 575 с.
3. Duncan O. D. A Socioeconomic Index for All Occupations // Occupations and Social Status. New York : Free Press, 1961. P. 109-138.
4. Treiman D.J. Occupational Prestige in Comparative Perspective. New York : Academic Press, 1977. 514 p.
5. Ощепков А. Ю. Неравенство в заработках: роль профессий: препринт WP3/2011/03. М. : ИД ВШЭ, 2011. 84 с.
6. Francese M., Mulas-Granados C. Functional Income Distribution and Its Role in Explaining Inequality // IMF Working Paper. WP/15/244. November 2015. 33 р. URL: https://www.imf. org/external/pubs/ft/wp/2015/wp15244.pdf
7. Perry M. J. New BLS Data Show that for All «Chief Executives», the «Average CEO-to-Average Worker Pay Ratio» is Less than 5-to-1. 2016. URL: http://www.aei.org/publication/new-bls-data-show-that-for-all-chief-executives-the-average-ceo-to-average-worker-pay-ratio-is-less-than-5-to-1/
8. Weber M. Class, status, party // Essays in sociology. London : Routledge and Kegan Paul, 1970 (Originally published in 1922). P. 180-195.
9. Сорокин П. Социальная и культурная мобильность // Человек, цивилизация, общество / пер с англ., общ. ред. и состав. А. Ю. Согомогов. М. : Политиздат, 1992. 543 с.
10. Stigler G. The Theory of Economic Regulation. Bell Journal of Economics and Management Science. 1971. No 3. P. 3-18.
11. СпГлщ Дж. Цша нерiвностi: як тепершнс подтене сусптьство загрожус нашому майбутньому. Кшв : Темпора, 2017. 583 с.
12. Katz L. F., Murphy K. M. Changes in Relative Wages 19631987: Supply and Demand Factors. Quarterly Journal of Economics. 1992. Vol. 107. No. 1. P. 35-78.
13. Piketty T. Capital in the Twenty-First Century. Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press, 2014. URL: https://dow-bor.org/blog/wp-content/uploads/2014/06/14Thomas-Piketty.pdf
14. Milanovic В. Global Inequality. A New Approach for the Age of Globalization. Harvard University Press, 2016. 320 p.
15. Мертон P. К. Социальная теория и социальная структура. М. : АСТ, Хранитель, 2006. 873 с.
16. Данканич С. А. Неравенство доходов населения: виды и последствия. Проблемы современной экономики. 2011. № 3 (39). С. 59-63.
17. Global Economic Inequality // Oxfam 2017. Just 8 men own same wealth as half the world. URL: www.oxfam.org/en/press-room/pressreleases/2017-01-16/just-8-men-own-same-wealth-half-world (Accessed January 2017).
18. The World Inequality report 2018: executive summary / World Inequality Lab // URL: https://wir2018.wid.world/executive-summary.html
19. Human Development Report-2016. Human Development for Everyone. United Nations Development Programme. One United Nations Plaza New York. URL: http://www.refworld.org.ru/ docid/58d28bf84.html
20. Global wage report 2016-2017: Wage inequality in the workplace. Geneva : ILO, 2016. 182 p. URL: http://www.ilo.org/glo-bal/research/global-reports/global-wage-report/2016/lang--en/ index.htm
21. The Wealth Report 2017. URL: https://www.credit-suisse. com/corporate/en/research/research-institute/global-wealth-re-port.html
22. Державна служба статистики Укра'ши: методичн пояснення. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2007/ gdvdg_rik/dvdg_u/dvdg_met2007.html
REFERENCES
"Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: metodychni poias-nennia" [State Statistics Service of Ukraine: methodical explanations]. https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2007/gdvdg_rik/ dvdg_u/dvdg_met2007.html
Dankanich, S. A. "Neravenstvo dokhodov naseleniya: vidy i posledstviya" [Income inequality of population: types and consequences]. Problemysovremennoy ekonomiki, no. 3(39) (2011): 59-63.
Diurkgeym, E. O razdelenii obshchestvennogo truda. Metod sotsiologii [On the division of social labor. Method of sociology]. Moscow: Nauka, 1991.
Duncan, O. D. "A Socioeconomic Index for All Occupations" In Occupations and Social Status, 109-138. New York: Free Press, 1961.
Francese, M., and Mulas-Granados, C. "Functional Income Distribution and Its Role in Explaining Inequality" IMF Working Paper. WP/15/244. November 2015. https://www.imf.org/external/ pubs/ft/wp/2015/wp15244.pdf
"Global Economic Inequality, Oxfam 2017. Just 8 men own same wealth as half the world" www.oxfam.org/en/pressroom/ pressreleases/2017-01-16/just-8-men-own-same-wealth-half-world
"Global wage report 2016-2017: Wage inequality in the workplace. Geneva : ILO, 2016" http://www.ilo.org/global/research/ global-reports/global-wage-report/2016/lang--en/index.htm
"Human Development Report (2016). Human Development for Everyone. United Nations Development Programme. One United Nations Plaza New York" http://www.refworld.org.ru/ docid/58d28bf84.html
Katz, L. F., and Murphy, K. M. "Changes in Relative Wages 1963-1987: Supply and Demand Factors" Quarterly Journal of Economics vol. 107, no. 1 (1992): 35-78.
Kondorse, Zh. A. Eskiz istoricheskoy kartiny progressa che-lovecheskogorazuma [A sketch of the historical picture of the progress of the human mind]. Moscow: SOTsEKGIZ, 1936.
Merton, R. K.Sotsialnaia teoriia i sotsialnaia struktura [Social theory and social structure]. Moscow: AST; Khranitel, 2006.
Milanovic, V.Global Inequality. A New Approach for the Age of Globalization: Harvard University Press, 2016.
Oshchepkov, A. Yu.Neravenstvo v zarabotkakh: rol professiy: preprint WP3/20II/03 [Inequality in earnings: the role of professions: preprint WP3 / 2011/03]. Moscow: ID VShE, 2011.
Perry, M. J. "New BLS Data Show that for All «Chief Executives», the «Average CEO-to-Average Worker Pay Ratio» is Less than 5-to-1. 2016" http://www.aei.org/publication/new-bls-data-show-that-for-all-chief-executives-the-average-ceo-to-average-worker-pay-ratio-is-less-than-5-to-1/
Piketty, T. "Capital in the Twenty-First Century" Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2014. https://dowbor. org/blog/wp-content/uploads/2014/06/14Thomas-Piketty.pdf
Sorokin, P. "Sotsialnaya i kulturnaya mobilnost" [Social and cultural mobility]. In Chelovek, tsivilizatsiya, obshchestvoMoscow: Politizdat, 1992.
Stigler, G. "The Theory of Economic Regulation" Bell Journal of Economics and Management Science, no. 3 (1971): 3-18.
Stiglits, Dzh. Tsina nerivnosti: yak teperishnie podilene suspilst-vozahrozhuienashomumaibutnyomu [The price of inequality: how the present, divided society threatens our future]. Kyiv: Tempora, 2017.
"The Wealth Report 2017" https://www.credit-suisse.com/ corporate/en/research/research-institute/global-wealth-report. html
"The World Inequality report 2018: executive summary" World Inequality Lab. https://wir2018.wid.world/executive-sum-mary.html
Treiman, D.J. Occupational Prestige in Comparative Perspective New York: Academic Press, 1977.
Weber, M. "Class, status, party" In Essays in sociology, 180195. London: Routledge and Kegan Paul, 1970 (Originally published in 1922).
