CC BY
45
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.3
УДК 582.47:630*181.28 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
acnip. С. С. Петрик - УкрДЛТУ
ХВОЙН1 1НТРОДУЦЕНТИ У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Дано характеристику росту хвойних iнтродуцентiв (Larix decidua Mill., Pinus strobus L., Pinus nigra Arn., Pinus banksiana Lamb., Picea abies L., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko) в умовах Украшського Розточчя. Пiдкреслено необхiднiсть по-дальшого впровадження та дослiдження цих видiв для пiдвищення продуктивностi люових насаджень регiону.
Prof. M.M. Guz'; doctorateS.S. Petryk- USUFWT The forest stands of needles introducents in Ukrainian Roztochya
Datas about growth characterization of the forest stands of Larix decidua Mill., Pinus strobus L., Pinus nigra Arn., Pinus banksiana Lamb., Picea abies L. and Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko in Ukrainian Roztochya are presented. Emphasized requirement of the next introduce and research of these species for increase productivity of region's forest plantations.
Украшське Розточчя е ушкальним регюном, добре вщомим сво!ми ба-гатими люорослинними умовами, р1зномаштним рельефом, широким спектром пдрограф1чних, кшматичних та грунтових фактор1в. Завдяки таким умовам на вщносно невеликш територи зосереджена велика кшьюсть р1зно-маштних тишв люу, що, безперечно, мае велику наукову цшнють. Особливе значення мае той факт, що ряд юторичних та природних фактор1в сприяв тому, що в регюш росте значна кшьюсть вид1в люових деревних порщ - екзо-т1в, особливе мюце серед яких займають хвойш штродуценти, яю були введет в люовГ насадження протягом останшх 100 роюв.
Хвойш штродуценти в люових культурах Украшського Розточчя представлен наступними породами: модрина европейська (Larix decidua Mill.), сосна Веймутова (Pinus strobus L.), сосна чорна (австршска) (Pinus nigra Arn.), сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.), ялина европейська (Picea abies L.), дуглаЫя тисолиста (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko).
У люових насадженнях Украшського Розточчя нами виявлено 214 дь лянок люових культур, до складу яких входить модрина европейська. За-гальна площа цих люових насаджень становить 426,6 га. Чистих люових культур модрини европейсько! виявлена 31 дшянка, загальною площею 48,1 га. У люових насадженнях Розточчя модрина европейська росте за 1а, 1б, 1в, 1г класами бонггету. Насадження, як правило, вщзначаються високою пов-нотою i значними запасами деревини. Зростае модрина европейська як у чистих, так i у змшаних люових культурах, найчастше з такими породами, як сосна звичайна, ялина европейська, дуб звичайний, дуб червоний, бук ль совий, клен-явiр, клен гостролистий, ясен звичайний.
Найвищих клаЫв бонггету модрина европейська досягае, зростаючи в люових культурах Гз сосною звичайною, буком люовим, дубом звичайним, дубом червоним. Середне значення повноти люових насаджень, до складу яких входить модрина европейська, становить 0,75, при мшмальному зна-ченш повноти 0,54 i при максимальному - 0,96.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Тривалi дослщження доводять, що в лiсових насадженнях дерева модри-ни европейсько!, як правило, формують перший ярус i домiнують, набагато пе-реважаючи в росл iншi породи, а також вщзначаються кращими таксацiйними показниками, шж аборигеннi види. Наприклад, зростаючи в аналопчних умовах росту (тип люу С2-г-д-Бк), у змiшаному модриново-буковому насадженш у вiцi 131 року середня висота дерев модрини европейсько!' становить 35 м, а середня висота дерев бука люового 29 м, при однаковому значенш середнього дiаметру 48 см (Львiвський ЛПГ, Брюховицьке люництво, кв. 39, вид. 9).
Порiвняння особливостей росту модрини европейсько!' в чистих ль сових культурах з аналопчними лiсовими культурами аборигенних видiв доводить перевищення продуктивност цього цiнного iнтродуцента над мюце-вими деревними породами. У бшьшосп випадкiв, при однакових умовах росту (типи люу С2-г-б-С, Сз-г-д-Бк), сосна звичайна, як i ряд iнших аборигенних видiв, виявляеться не конкурентноздатною порiвняно з модриною евро-пейською. У регiонi дослiджень виявлено 16 дшянок лiсових культур, до складу яких входить сосна Веймутова. Загальна площа цих лiсових насад-жень становить 28,6 га, з яких 1,6 га - чист лiсовi культури ще! породи.
У люових культурах сосна Веймутова росте за I, 1а, 1б класами бошге-ту. Середне значення повноти люових насаджень, у складi яких присутня ця порода, становить 0,60, при мшмальному значенш повноти 0,30 i при максимальному - 0,80. У люових культурах сосна Веймутова росте з такими породами, як сосна звичайна, ялина европейська, дуб звичайний, дуб червоний.
Дослщження насаджень дало змогу встановити, що найвищих значень клаЫв боштету дана порода досягае зростаючи iз сосною звичайною, а також у чистих люових культурах. В умовах Розточчя сосна Веймутова, зростаючи в чистих люових культурах, у вщ 66 роюв досягае середнього значення ви-соти 28 м та середнього дiаметру 40 см, при 1б клас бонiтету (Львiвський ЛПГ, Завадювське лiсницство, кв. 64, вид. 11).
У люових насадженнях регюну виявлено 2 дiлянки лiсових культур, до складу яких входить сосна чорна. Загальна площа цих змшаних люових насаджень становить 6,2 га. Сосна чорна зростае iз сосною звичайною, буком люовим, ясенем звичайним i виконуе в цих насадженнях роль супутньо! породи. На територи Укра!нського Розточчя виявлено 42 дшянки лiсових культур, до складу яких входить сосна Банкса. Загальна площа цих люових насаджень становить 94,8 га, з яких 3,2 га - чист лiсовi культури дано! породи. У умовах, що дослщжуються сосна Банкса, зростаючи у змшаних ль сових культурах, досягае I класу боштету. Середня повнота насаджень, куди входить сосна Банкса, становить 0,69, при мтмальному значенш повноти 0,63 i максимальному значенш - 0,88.
У люових культурах сосна Банкса зростае з такими породами, як сосна звичайна i дуб звичайний. В умовах Розточчя сосна Банкса у вщ 70 роюв досягае середшх значень висоти 25 м, а середшх значень дiаметру - 34 см, при I клас боштету (Рава-Руський ДЛГ, Немирiвське люницство, кв. 12, вид. 1). У люових культурах, що дослщжуеться сосна Банкса виконуе роль як го-ловно!, так i супутньо! породи.
192
Лшвницьш дослвдження в УкраТш
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.3
Ялина европейська зростае на 155 дшянках лiсових культур, за-гальною площею 398,1 га, з яких 28,1 га - чист лiсовi культури. У регюш дослiджень ця порода досягае I, 1а, 1б, 1в класiв бонiтету. У змiшаних люових культурах ялина европейська росте з модриною европейською, сосною зви-чайною, буком лiсовим, дубом звичайним. Найвищих класiв бонiтету ялина европейська досягае, зростаючи в люових культурах з буком люовим, а також у чистих люових культурах. Середня повнота насаджень становить 0,75, при мтмальному значенш повноти 0,45 i максимальному значенш - 0,98. Ялина европейська в люових насадженнях виконуе роль як головно!, так i супутньо! породи. У цих умовах ялина европейська у вщ 39 роюв досягае середшх значень висоти 27 м i середшх значень дiаметру - 26 см, при 1в клас боштету (Львiвський ЛПГ, Завадювське лiсництво, кв. 41, вид. 2).
У люових насадженнях Розточчя виявлено 6 дшянок люових культур, до складу яких входить дуглаЫя тисолиста. Загальна площа цих насаджень становить 14,5 га. ДуглаЫя тисолиста росте у змшаних люових культурах з буком лiсовим, дубом звичайним, сосною звичайною. Середне значення повноти люових насаджень, куди входить дуглаЫя тисолиста, становить 0,77, при мшмальному значенш повноти 0,64 i при максимальному - 0,91.
У люових насадженнях регюну дуглаЫя тисолиста у вщ 65 роюв досягае середньо! висоти 30 м i середнього дiаметру 50 см (Страдчiвський НВЛК, Лелехiвське люництво, кв. 27, вид. 18). У люових культурах Розточчя дуглаЫя тисолиста виконуе роль як головно!, так i супутньо! породи.
Широке використання в люових культурах порщ-штродуцентв, яю за своею продуктивнiстю переважають аборигенш види, вiдзначаються швид-кiстю росту, довговiчнiстю, стiйкiстю до несприятливих факторiв навко-лишнього середовища i вщповщають вимогам рiзних сфер народного госпо-дарства, е одним з найефектившших методiв пiдвищення продуктивностi i покращення якостi лiсiв.
Як правило, насадження, до складу яких входять породи-штродуцен-ти, е бшьш стiйкими до ди фiтошкiдникiв та фiтозахворювань, що, разом з високим приростом, шдвишуе !х загальну продуктивнiсть та щннють. Одно-часно з цим, необхщний зважений пiдхiд при використаннi штродуцентв у створеннi лiсових культур.
У люових культурах Украшського Розточчя хвойш iнтродуценти зба-гачують породний склад люових насаджень, сприяють пришвидшенню ди-намiчним процесам у формуваннi та покращенш естетичних властивостей ландшафту. Широке застосування штродуцентв е високоефективним нап-рямком розширення вiдновлення лiсових ресурЫв, пiдвищення продуктив-ностi та захисних властивостей лiсiв, пiдняття на яюсно вищий рiвень !х рек-реацшних можливостей, одержання високих кiнцевих результатв використання лiсових земель регюну.
