CC BY
10КУЛЬТУРОЛОГИЯ
Tarnavska S. V.,
Candidate of Historical Sciences, Head of Sector on Source Study and Biographistics of Department of History of Education, V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine
Kropocheva N. M., Researcher of Department of History of Education, V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine
Тарнавська Сшжана BiKmopieHa,
кандидат кторичних наук, 3aeidyea4 сектору джерелознавства та бюграфктики
eiddrny iсторii освiти,
Державна наyково-педагогiчна бiблiотека шет В. О. Сухомлинського
Кропочева Наталгя Миколагвна,
науковий спiвробiтник вiддiлy кторп освти, Державна наyково-педагогiчна бiблiотека iменi В. О. Сухомлинського
ARTISTIC ORIENTATIONS OF UKRAINIAN ART MOVEMENT IN EXISTENTIAL
SOUNDING STORY OF I. BONDARCHUK (SOUND EXISTENTIAL NOVELS «THE CROSS
PATHS»)
ХУДОЖН1 ОР1СНТИРИ МИСТЕЦЬКОГО УКРА1НСЬКОГО РУХУ В ЕКЗИСТЕНЦШНОМУ ЗВУЧАНН1 ОПОВ1ДАНЬ I. БОДНАРЧУКА (ЗБ1РКА «НА ПЕРЕХРЕСНИХ ШЛЯХАХ»)
Усе залежить вiд людських зiниць -В широких вiдбиваeться епоха, У звужених - збiговисько дрiбниць.
Л. Костенко
Abstract: an attempt its interpretation of the special and specific meanings stories of I. Bodnarchuk in line with the formation of basic existential questions of identity. Historically described the causes and becoming Ukrainian Art Movement in Germany after the military camps for displaced persons; outlined the main directions of its activity. Thesis there is determined the theoretical and social factors that influenced the ideological separation wall. Analyzes internal and external semantic context lines short stories collection «The cross paths».
Keywords: Ukrainian Art Movement, Ivan Bodnarchuk, existence, boundary situation, story.
Анотащя: зроблено спробу штерпретацп особливих та специфiчних сми^в новел I. Боднарчука в контекст европейського та нацюнального екзистенцiалiзму. В юторичнш ретроспективi викладено причини виникнення та становления Мистецького Украшського руху (МУРу) в шслявоеннш Шмеччиш в таборах для перемщених оаб; окреслено основш напрями його дшльностг Виокремлено теоретичш та сощальт чинники, що вплинули на щейне розмежування МУРу. Проаналiзовано внутршнш i зовшшшй контексти змютового наповнення оповiдань збiрки «На перехресних шляхах».
Ключовi слова: МУР, I. Боднарчук, екзистенцiя, «межова ситуацiя», оповвдання.
Постановка проблеми. Останнi десятилiтгя повертають нам iмена, якi були ввдчужеш вiд духовного життя рвдного народу пластами вдеолопч-них, полггичних та iнших нашарувань застарiлих неютин, що вiдсторонили укранський соцiум вщ багатогранного доробку особистостей, якi само-вiддано працювали на культурнiй, педагопчнш та просвiтницькiй нивi за межами Укра!ни. Одним з таких iмен, що заслуговуе на багатогранне ви-вчення i дослiдження, е 1ван Дмитрович Боднарчук, визначний педагог, письменник, громадський дiяч укрансько! дiаспори в Канадi. За бiльш як шввжу плiдноi творчо! дiяльностi вш опублiкував понад сто науково-педагогiчних праць, видав чо-тири пiдручники для учшв украшських шкiл, ме-
тодичш посiбники й рекомендацii, якими й пониш користуються вчителi й учш в рiзних крашах по-селення украшщв.
Джерельна база науковоi розвщки дае можли-вiсть репрезентувати доволi значний пласт публь кацiй, що умовно можна вiднести до трьох груп.
Першу групу матерiалiв складають працi за-гального характеру, в яких висвiтлено сощаль-но-економiчне та полггичне становище украiнськоi спiльноти, ii мiсце й роль в соцiально-економiчнiй i полiтичнiй структурах краш Швшчно1' Америки [1; 9; 14].
До друго1' групи ввiйшли працi вичизняних науковцiв, в яких розкрито сусшльно-полггичш та соцiально-культурнi умови становлення педагоп-
LH
гаг^г-ос mm
чно!, науково!, лггературно! та громадсько-просвгтницько! дiяльностi I. Боднарчука [14; 15;17].
Третю групу становлять джерела шформацш-ного змiсту, тобто стосуються наукових розвщок фахiвцiв шформацшних установ, яким передано шдручники, методичш посiбники, твори етстоля-рного жанру, що стосуються багатогранно! дiяль-носп I. Боднарчука. Зокрема, колекцш з 17-и ви-дань, до складу яко! увiйшли художнi твори та шкшьш подручники, було подаровано Державнш науково-педагогiчнiй бiблiотецi iменi
В. О. Сухомлинського вдовою педагога - Емшею Боднарчук. Пiзнiше колекцiя поповнилася праця-ми I. Боднарчука, подарованими шшими предста-вниками украшсько! дiаспори [10].
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Бiльшiсть наукових розвiдок та лтгературних сту-дiй стосуеться педагопчно! дiяльностi 1вана Дмит-ровича, а саме внеску в удосконалення методичного та науково-дидактичного забезпечення рвдно-мовно! освiти украшсько! дiаспори в Канадi, етапiв становления та зростання його професiйного рiв-ня: директор украшсько! школи iм. М. Грушевського в Торонто, шспектор рiдних шк1л i курсiв украшознавства при релiгiйних громадах, установах i органiзацiях у провшцд Онтарю [13]. Лiтературна спадщина визначного дiяча презентована поодинокими статтями представнишв украшсько! дiаспори в Канадi та заходами, прис-вяченими ювiлейним датам його життя та дiяльно-сп на iсторичнiй батькiвщинi.
Метою запропоновано! статтi е виявлення особливостей впливу Мистецького укра!нського руху (МУРу) на становлення екзистенцшно! моде-л1 написання оповвдань I. Боднарчука, в основi яко! - вiдображення загостреного суб'ективного свггобачення, переживань та емоцiй, елементи яко! знайшли свое вiдображення в збiрцi оповiдань «На перехресних шляхах», яка вийшла в 1954 рощ у Вiннiпезi (Канада).
Першi лггературш твори I. Боднарчук почав писати ще на батькiвщинi, з яких деяш з'явилися в тодiшнiй украшськш перiодичнiй пресi - л^всь-ких часописах «КаменярЬ> та «Жшочий голос» [10]. Палкий прихильник новелiстики В. Стефаника, I. Боднарчук зазнав певного впливу стильово! манери свого великого земляка. Юрш Кленовий, визначаючи особливосп стилю проза!-ка, переконував читачiв: «Це в найвищiй мiрi патетична рштшзована проза, дуже близька до украшсько! народно! шсш» [6]. Емiгрувавши до Шмеч-чини (1945-1948 рр.), вiн продовжуе лиературну дiяльнiсть, стае членом оргашзацп Мистецький укра!нський рух (МУР).
Щоб зрозумiти i осягнути змши в життi кожного укра!нського емiгранта тих часiв, потрiбно осмислити та здшснити екскурс у витоки концеп-туальних засад створення Мистецького украшського руху, що був бшьше чим мистецька стлка, а став штегративним стрижневим конструктом по-шуку сво! автентичностi та ушкальносп.
Мистецький украíнський рух або МУР - ор-ганiзацiя письменник1в, яш потрапили в табори для перемщених осiб в повоеннiй Шмеччиш,-виник в 1945 р. й проюнував приблизно до к1нця 1949 р. МУР належав до нечисленних украшських сустльних iнституцiй, що iснували в таборах зде-бiльшого американсько! окупацшно! зони, де пе-ребувало близько 200 тисяч укра!нщв. Близько 80 таборiв були заселенi виключно або переважно украшцями, i в них розвинулося широкомасштаб-не суспiльно-громадське, релшйне, пол1тичне та культурно-освiтне життя. Як пише С. Павличко, «...неоргашзованш i психологiчно стресованiй недавнiм военним досвщом масi бiженцiв надали структурностi, оргашзованосп та iерархii штелек-туали, полггачш опоненти комунiзму. Вони обернули бiженцiв на читачiв, слухачiв, глядачiв, па-рафiян, членiв партiй, оргашзацш, установ» [12, с.278].
У контекст локального суспiльства, МУР був одним iз епiзодiв розвитку украшсько! литературно! ютори, насиченим дискусiями i творчими здо-бутками укра!нсько! лггератури XX стол1ття.
Iсторiю МУРу висвилено в статтях та мемуарах його учаснишв та органiзаторiв: I. Багряного (голова об'еднання) [1], В. Домонтовича [7], Ю. Косача [8], I. Костецького [9]; лгтературних рефлексш I. Бурлаково! [6], С. Павличко [12], А Ращенко [13].
Виклад основного матерiалу. Метою створення цього об'еднання стало об'еднання вах украшських письменнишв за кордоном, яш стояли на засадах нацюнально! щеологп, проведення твор-чих дискусш мiж представниками рiзних стилiв i напрямкiв у тогочаснiй укра1нськ1й ем^ацшнш лiтературi. Проiснував МУР три роки, провiв три з'!зди та дешлька теоретичних конференцiй, зокрема з питань критики й драматурги. За калька рошв у таборах вийшли друком «...бшьше 1200 книжок i памфлетiв; майже 250 з них - це публжа-ци орипнальних творiв з поезii, прози та драми» [6, с. 285]. Сво! видання МУР у табiрних видавни-цтвах позначав назвами серiй: «Золота брама» або «Мала бiблiотека МУРу».
Щоб уявити штенсившсть i художню полiфо-нiчнiсть цiеi коротко! епохи, слад назвати дек1лька найбiльш програмових для того часу книжок, як «Тигролови» Iвана Багряного, «Доктор Серафшус» i «Без грунту» Вiктора Домонтовича, «Еней i життя шших» Юрiя Косача та чимало шших [12].
Лiтератори, як1 потрапили до Шмеччини з ра-дянсько! Украши, вперше дiстали можливiсть вщ-крито критикувати комунютичний режим. Вони, щоправда, принесли з собою клiше й стереотипи радянсько!, неонародницько!, за визначенням Вш-тора Домонтовича, лiтератури та критики, котрих, як виявилося, не так легко було позбутися. Пошук нацiонального став на порядку дня у ввдповвдь на вимоги iнтернацiоналiзму, пошук свiтового зву-чання - у вiдповiдь на радянську полiтику колош-ально! провшщал1зацп укра!нсько! лiтератури [8]. Майже все мало в назвi корiнь «Украша», зокрема, табiрнi видавництва називалися: «Украшсьш вiстi»
в Штутгарт!, «Укра!нське слово» в Регенсбурзi, «Укра!нська трибуна» в Мюнхен! Як згадував I. Боднарчук: «Було колись... у таборах втiкачiв, недалеко столицi нiмецькоi' Баварп, Мюнхена. Ще не проминув рж в!д зак1нчення друго! свiтовоi вшни, ... а вже зiбралися вигнанщ з рвдно! землi шукати засобiв збереження того, що найцiннiше вивезли i врятували - укранських душ украшських датей. I чи не единим засобом, щоб об'еднати розселених i загублених по всьому свiтi, було слово. Ми могли втратити все, але того слова не смiв нам шхто вiдiбрати» [13, с. 30].
Завдання укра!нського мистецтва, як вбачали засновники МУРу: беззастережно, повно та вщда-но стояти на сторож! штересш наци, що боролася в ус часи за утвердження себе в правах, яш !й належать. МУР об'еднував митщв р!зних стил!в та на-прямк1в саме для того, щоб шдкреслити, загостри-ти i збагатити !х новими щеями. I завданням, яке ставила перед собою оргашзащя, були: велика свобода в ще! та у слов!, повний творчий вияв осо-бистосл [12].
На першому з'!зд! МУРу було визначено го-ловний щеолопчний документ оргашзаци - ще один вар!ант модершзованого народництва, значно осв!чешшого за вс попередш, навколо якого ви-никла полемша, що в перспектив! привело до роз-колу МУРу [12, с.289].
У мистецьшй оргашзаци ввдразу утворилося два кардинально протилежш погляди на можлив! шляхи подальшого розвитку укра!нсько! лггерату-ри: перший - в!в до вщродження мистецьких пос-тулалв народников ! художньо! техшки реал!зму, другий - пролягав тд гаслом «неповороту назад» ! пропагував шлковите заперечення укра!нсько! ль тературно! традицп та пошуки нових (свггових) джерел творчосп. Ц дв! тенденцп, що згрупували навколо себе творчий склад МУРу, отримали на-зви «оргашчно!» та «европе1стсько1».
Головш «европе!сти» МУРу - Ю. Косач, I. Костецький та В. Домонтович - брали активну участь не лише в обговореннях нар1жних ттерату-рних проблем на з'!здах оргашзаци, оракулами !хшх щей ставали МУР!всьш журнали та художш твори.
Нараз! необх1дно з'ясувати основш засади «европе!зму» Ю. Косача, I. Костецького та В. Домонтовича. Об'еднуючою ланкою ше! групи названо «джерела, з яких вони черпають стиль сво!х твор!в: образи, жанр, композицш, зовшшнш ! внутршнш ритм» [8].
I. Костецький !з не меншим запалом запере-чував попередш свггоглядш й художш ор!ентири укра!нсько! лтгератури: «... кожне гасло ведомого повороту до передреволюцшних традицш я вважав би за шшдливе, а кожне гасло самоомани, що хо-вало б у соб! вщтворення зовшшньо! опосередко-ванности ренесансного процесу - просто непотрь бним» [9]. Ю. Косач ще ще дал! у пошуках зако-ном!рностей зв'язк1в м1ж епохами: «Ва науки, вся вдеолопя, уся наша доба в цшому повертае до засад, яш протягом столиъ, починаючи з Ренесансу, заперечував Новий час» [8].
Що ж до концепцп бачення «европе!стами» людини в кризову добу, то ствзвучними видають-ся екзистенцшш постулати апологепв «европе!з-му». У статп «Театр екзистеншал!зму» Ю. Косач зазначав, що основним завданням сучасно! лгтера-тури е «вщбиття трапзму людини наших дшв, що перебувае тд тиском двох крайностей: з одного боку, - жахитя воен, революцш, шслявоенного погару, а з другого - грандюзний злгт духу, прист-расно спрямованого в гору, до з!р» [8]. Екзистен-цшна несталють сучасно! людини, вершиною яко! е втрата ввдчуття сталосп, непевшсть, коли люди-на почувала себе хворою, загубленою в час!... Таким чином, «хворим» було все сустльство. Отже, трагедшне бачення «загублено!» у свт особистос-п з песимютичним звучаниям, яка не здатна до щастя й до контакту з! сво!м часом - основш мо-дуси людського юнування [12, а 282].
В суп сво!й п сам! ознаки, але, так би мовити, з «анганошм!чно! сторони вбачали в сучасному мистещга шш1 щеологи европе!зму. Вони були експресившш! у своему прагненш прищепити щ риси украшсьшй лггератург ще один вим!р дшс-носп, понадсввдома дшсшсть, ! зсередини, суб'ективна, що !! вш (письменник) бачить як маг, викликавши в сво!й уяв! в зовам шшому вигляд^ шж це робить все його довк1лля. Ще одним важли-вим елементом нового мистецького свггогляду е зосередження уваги на незввданих глибинах внут-ршнього свиу людини в !! щоденному житп: «Я хочу читати темну книгу його сшв, я хочу блукати закрутинами його мрш, бо, не забувайте, його дня ! його ноч! ще шхто не ввдтворив...» [9]. Для цих найважливших завдань «нового стилю» були вже вироблеш особлив! художш прийоми, про як неодноразово писали, а у власнш творчост! й засто-совували лггератори: «подання предмет!в та крае-вид!в через поступов!сть сприймання геро!в», гли-бокий подтекст д!алог!в, «фжсащя найвразлив!шого» в зовн!шност! героя, звернення до техн!ки потоку св!домост!, намагання вирватись з-п!д контролю розуму, роз!рвати рац!онал!стичн! засоби - слово, синтаксис, мову, лопку; в!ддали-тись ввд реального, в!добразити найприхован!ш! псих!чн! стани, злитись з сутшстю реч!, предмету, показати р!ч у рус!, вщдзеркалити пот!к св!домост! й п1дсв1домост!, автоматизм нашого «я» - явного й таемного» [8].
Усвщомлення свое! кшечносп, що зводиться до ряду модуав людського !снування: хвилюван-ня, страху, ршучосп, сов!ст!, як1 визначаються через шнечшсть екзистенц!! ! сутн!сно р!зш за способами сп!вв1днесення з нщо, руху до нього ! од-ночасно втеч! в!д нього - ввдтворення вертикаль-них, зовшшшх ! внутр!шн!х контекст!в в коротких за формою та безмежних за змютом опов!дань зб!-рки «На перехресних шляхах», що персошф!куе емоцшну включен!сть автора в життя ! страждання сво!х персонаж1в.
У зб!рщ опов!дань I. Боднарчука «На перехресних шляхах» умовна межа, що розд!ляе ! поед-нуе сюжетш л!н!!, проходить в багатор!вневих тд-текстах: вiдправления укра!нсько! молод! до Шме-
LH
гаг^г-ос mm
ччини («Ой, на рiчцi»), пошуки матiр'ю сина, яко-го забрали i посадили в тюрму («Страдниця»); пошуки синiв та беззахисшсть, незахищенiсть i ду-шевне сум'яття матерi («На шляху до добровлян»); помста, де за короткими, ршшчними реченнями приховано страшну сутшсть: життя неможливе, коли спогади закривають розум («Над водоспадом Черемоша»); при!зд до Канади, де пусткою зустрь чае невщомють («На березi Саскачевану»); розмо-ва двох самотнiх людей, для яких «грудочка зем-л1», «чатиння л1су», що залишилося з УкраГни в кишенi («Кличе кров»).
В рiзкiй, нiби обiрванiй маиерi викладено тему вiйни i сприйняття !! через страждаиия жшки-матер^ мова яко! напружена, тужлива, коли нагш-тае трагiзм сама атмосфера. «Заберпъ мене, лишiть менi дней!», коли матiр цiною свого життя хоче врятувати сво!х дiтей («Ой, на рiчцi»); спогади живуть iз людиною до к1нця !! дшв, визначають Г! теперiшне i майбутне, а якщо вони мали трапчне забарвлення в дитинствi, то такими й зостануться з людиною, допоки Гй вiдзначено буття тут, на земл1 («На березi Саскачевану»); фшсащя прох1дних, миттевих, зовнiшнiх i внутршшх станiв, власти-вих тiльки цш людинi - «багато дверей, а за кож-ними дверми чиесь життя смертю на мене дише» («Над водоспадом Черемоша») [4, с.25].
З оповiдания «Заповiт» перед читачем постае немiчна жiнка, яка прощаеться з дiтьми. Вона чес-но прожила свое життя, вщдала землi й дiтям най-бiльше багатство - силу i здоров'я. I останне, що заповедала !м - «у вишиванш оправi Кобзар Шев-ченка» [4, с. 59].
Символiчний пiдтекст трагiчностi вiдтворено у двох внутршшх вимiрах: як особистюну траге-дш (партизани i повстанщ) i втрата iдентичностi: «Ти за Украшу й ми за Украшу, яко! ти ще шшо! УкраГни хочеш?» [4, с. 15]. Вщсутшсть навiть штрихового змалювання геро!в новел, швидкий плин подiй, що передае внутршне переживання, напругу та безпомiчнiсть сiм'i, яка приГхала в Канаду, де «знайшли поле, що нагадувало нам нашу сшожать, та там i оселились» [4, с.53]. Вистояти, не втратити здоровий глузд йому допомагае внут-рiшия сила. Застосований автором прийом монологу розкривае суть життя головного героя новели, яка полягае у пращ на землг Вш чинить екзистен-цiйний бунт, сварячись iз цiлим свiтом, зi сво!м здоров'ям: «Викопав я землянку, лишаю г! (дружину - Н. К.) з дгтьми в землянщ, а сам iду на-впростець, куди очi несуть, щоб лише на хл1б за-робити» [там само].
Оповвдання «На березi Саскачевану» - один iз найкращих творiв про емiграцiю тих чаав. З майс-тернiстю змальовано екзистенцiйнi переживаиия героя через свою непотрiбнiсть у Каиадi, апогею трапзм селянина сягае у словах: «Гадали, що як вигнала нас з краю бща, що як виГжджали п'яними, неуками, то розгубимось, забудемо за Рщну матiр!» [4, с.55]. У мовi персонажа передано страх, ввдчай перед неввдомим i впевнешсть в тому, що опускати руки не можна. I абсолютно пра-
вомiрною е теза про те, що людина живе у страхо-вi життя та страховi смертi.
I. Боднарчуку вдалося ввдобразити трагiчне сприйняття свiту своГми персонажами завдяки мотиву туги, нас^зному у всiх текстах. Вона ввдт-ворюеться рiзними художнiми засобами: описом природи, що вiдповiдае емоцiйному та психоло-гiчному стану персонаж1в, повторами, риторични-ми питаннями, знаками оклишв, антитези, але найприкметнiшою рисою е ритм фраз, що й перед-бачае поезiя в прозi.
Нас^зна сакральна символiка: «три хрести», «хрести з льоду», «на трьох вуглах свиу», «на трьох углах хати» увиразнюе i пiдсилюе внутрiшне буття персонаж1в, як1 в той чи iнший спосiб пере-живають сво! трагедii.
Та все ж потрiбно вiдзначити, центром тяжш-ня в структурi образiв персонажiв як гармоншних унiверсалъних цiнностей стали наративнi смисловi конструкций «... найбiлъший талант тим, що вщдав життя за батьшвщину» [4, с. 11], «...воля нам дорога буде, бо вона наша - глибоко наша, просякла кров'ю й потом» [4, с. 14], «перехрестя стежечок, кам'яна гребля, зелений клен i мати на воротях» [4, с. 57], «доки вашi чола хмарштимуть думою старого краю, - шхто i в хату не прийме тут» [4, с.18].
Висновки. Отже, можна стверджувати, що центром тяжшня в структурi образiв оповiдань I. Боднарчука 50-х рок1в став вплив iдей концепцii «европеГ'зму» Мистецького украГнського руху, свi-тоглядно-фiлософська модель якого штенцюналь-но близька I. Боднарчуку. Екзистенцшна направ-ленiсть опов1дань виявляеться через мотиви стра-ждання вщ самотностi, вiд розриву iз землею та рщними, в1д несприйняття та небажання смерп, в1д соцiалъних та полтгачних протирiч. Поставивши своГх персонаж1в у межовi ситуацii, автор ви-явив себе як письменник iз трагiчним свiтовiдчут-тям, який уловив звичайш стани людсько! душ^ Митець штрихово, фрагментарно, через символ чи художню деталь розкрив трапчну невлаштованiсть людського буття на меж1 трансцендентного - вiй-на, смерть, емиращя - вiчнi екзистенцiйнi пробле-ми.
Перелiк посилань
1. Багряний. Тигролови. Огненне коло. - К., 1996 р. - 400 с.
2.Бигар Г. П. УкраГнська педагогiчна преса Канади i розвиток шкiльництва в дiаспорi / Бигар Г. П., Романюк С. З., Руснак I. С. - Чершв-цi, 2007. - 412 с.
3.Боднарчук I. Знайомi обличчя / Iван Боднар-чук ; [вступ. ст. Михайла Погребенника] - Вiннi-пег ; Торонто, 1961. - 109 с.
4.Боднарчук I. На перехресних шляхах [Текст] : оповвдання / I. Боднарчук. - Вшншег : [б.в.], 1954. - 71 с.
5.Боднарчук I. Над Черемошем [Текст] : драма на три ди з життя УПА / I. Боднарчук. Едмонтон ; Торонто : Слово, 1992. 55 с.
6.Бурлакова I. В. «Ми у рущ тримаем пльки зерна...»: новелiстика на тлi машфестацш МУРу: [монографiя] / 1рина Бурлакова. - К.: Яку-бець А. В. [приват. вид.], 2010. - 359 с.
7.Домонтович В. Без грунту. Повюп / В. Домонтович. - К.: Гелшон, 2000. - 520 с.
8.Косач Ю. Театр екзистенцiялiзму / ЮрiйКосач // Арка. - 1947. - № 1. - С. 7-9.
9.Костецький I. %6i належить цiлий свiт. Ви-бранi твори / 1гор Костецький ; [упорядкув., ст., прим. М. Р. Стех]. - К. : Критика, 2005. - 528 с.
10.Лога Т. Видання укра!нсько! дiаспори у фондi державно! науково-педагогiчноi бiблютеки Укра!ни iменi В. О. Сухомлинського / Тетяна Лога // Науковi пращ Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В. I. Вернадського. - Вип. 31 / НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського; АБУ. -К., 2011. с. 51-62.
11.Марунчак М. Iсторiя украшщв Канади. -Веннiпег, 1974. - Т.2. - С. 327-328.
12.Павличко С. Теорiя лiтератури / Соломiя Павличко; [упоряд. В. Агеева, Б. Кравченко]. -Вид. 2-е. - К.: Основи, 2009. - 679 с.
13.Романюк С. З. !ван Боднарчук. Життя i пе-дагогiчна дiяльнiсть : монографiя / С. З. Романюк,
I. С. Руснак ; [наук. ред. Филипчук В. С. ; лггер. ред. Лупул О. В.]. - Чершвщ : Зелена Буковина, 1999.- 208 с.
14.Руснак I. С. Розвиток украГнського шшль-ництва в Канадi ( кшець XIX - ХХ ст.) / I. С. Руснак. - Чершвщ, 2000. - 368 с.
15.Руснак I. С. Становлення украГнських по-зашшльних освiтньо-виховних закладiв у Канащ // Соцiалiзацiя особистостi: Збiрник наукових праць. - К.: НПУ, 1999. - Випуск 4. - С.81-89.
16.Стебелъський Б. «Раз добром налите серце в вiк не охолоне» / Б. Стебельський // Боднарчук I. Над Черемошем. - 40 с.
17.Украшсьш арх1вш центри за кордоном : iсторiографiчний аспект проблеми / М. Пал1енко // Вюник КиГвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Iсторiя. - 2001. - Вип. 54. - С. 42-46.
18.Чепшь М. М. Щдручник як чинник родин-ного виховання молодших школярiв у Захiднiй Украíнi (1919-1939 рр.) : монографiя / Марiя Че-пiлъ, Лiлiя Стахiв ; [голов. ред. !рина Невмержи-цька ; ред. Ьанна Бiблий]. - Дрогобич : Дрогоб. держ. пед. ун-т iм. I. Франка, 2010. - 356 с.
