CC BY
18PHILOLOGY
1СТОРИЧНИЙ ФАКТ I ПОД1Я В УКРАШСЬКШ Л1ТЕРАТУР1 ДЛЯ Д1ТЕЙ ТА ЮНАЦТВА: В1Д ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТ1
Аспирантка кафедри фыолог^чних дисципл1н Васильева М. В.
Украгна, м. Старобыьськ, ДЗ «Луганський нац^ональний университет 1мен1 Тараса Шевченка» DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30092019/6692
ARTICLE INFO
Received: 22 July 2019 Accepted: 14 September 2019 Published: 30 September 2019
KEYWORDS
literature for children and youth, historical event, historical fact, historical past, historical-adventure works.
ABSTRACT
The article deals with Ukrainian literature for children and youth on a historical topic from the time of Kiev Rus to the present. Historical-adventure and historical-biographical works have been analyzed. An overview of the historical topic in literature for young readers in the works of writers of the Ukrainian diaspora is given. The main genre varieties of contemporary literature for children and youth of historical direction can be seen in the works of A. Bachinskyi, Ye. Bilousov, O. Havrosh, A. Kokotiukha, Zirka Menzatiuk, V. Rutkivskyi (e.g. biographical, adventure, detective, fantasy, fiction works). It is emphasized that works on historical themes often do not have a clear focus, they can be considered for a multi-age reader, both adult and child.
Citation: Васильева М. В. (2019) Istorychnyi Fakt i Podiia v Ukrainskii Literaturi dlia Ditei ta Yunatstva: vid Davnyny do Suchasnosti. International Academy Journal Web of Scholar. 9(39), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_wos/30092019/6692
Copyright: © 2019 Васильева М. В. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Увага до юторично! лгтератури посилюетъся в перюди глобальних полгтичних, сощальних, культурных змш життя наци, що, зокрема, пов'язано з переоцшкою багатъох юторичних подш i дiялъностi юторичних оаб, переосмисленням системи цшностей, оновленням нацюнального культурного свпу. Тривалий час юторична лгтература, вщтворюючи в художнш формi рiзнi етапи укра!нсько! i свгтово! юторп, була чи не единою можливютю для самовираження, спробою донести свое осмислення юторично! правди цившзованому свiтовi. Наразi iсторiя «втрачае ознаки носiя об'ективних знань про минуле i стае щкавим (через численнiстъ потенцiйних напрямiв опрацювання i презентацп) об'ектом моделювання i перестворення» [13, с. 1].
Безперечно, прадавне минуле е невичерпним матерiалом для художнiх творiв на юторичну тематику. В !х основу покладено iсторичну подiю (обмежену й завершену) чи факт (справжнiй, дшсний), що вже «вщстоялися» у чаа. Аналiтично-критичний дискурс текспв на юторичну тему представлено працями Л. Александрово!, С. Андрусiв, С. Барана, М. Богданово!, Н. Бойко, З. Голубево!, А. Гуляка, М. 1льницького, Ф. Кейди, Д. Пешорди, О. Проценко, В. Разживша, Л. Ромащенко, М. Сиротюка, М. Слабошпицького, В. Чумака, З. Шевчук та ш. Незважаючи на те, що лiтература для дгтей та юнацтва на юторичну тему не була безпосередньо об'ектом наукового дослщження у цих стущях, усе ж тут охоплено увагою твори iсторичного спрямування, розрахованi, зокрема, й на сприйняття дитячо-юнацькою аудиторiею.
У пропонованiй розвiдцi простежимо, як вщбувалося зародження i становлення теми укра!нсько! iсторi! в лiтературi для дтей та юнацтва вiд давнини до сьогодення. При цьому варто наголосити на тому, що часто твiр на юторичну тему не мае виразно! адресносп, вш може бути однаково щкавим i дгам вiдповiдно! вiково! категорi!, i дорослим. Таю твори в ютори дитячо! лiтератури отримали назву «твори з подвшною адреснiстю» [7, с. 49-50].
Результати дослщження. Витоки юторично! теми в украшськш лiтературi для дiтей та юнацтва сягають часiв Кшвсько! Русi. На той час не було спещально написано юторичних художнiх творiв для дггей, коло дитячого читання складали тексти давньо! укра1нсько! лiтератури. Так, першою лiтописною пам'яткою Киеворусько! доби, у якш висвiтлене iсторичне минуле нашого народу е «Повють минулих шт». Лiтопис вiдкривае юним читачам доступнi й цiкавi легенди про заснування Киева, походи кшвських князiв (похщ Олега на Царгород, укладання Святославом миру з греками), хрещення Руа, облогу Киева печенiгами, загибель 1горя й помсту княгинi Ольги древлянам, вбивство Бориса й Пшба !хшм братом Святополком та iн.
Подальшi iсторичнi подн знайшли свое вщображення у Кшвському (поди XII ст.) i Галицько-Волинському (подн XIII ст.) л^описах. У коло дитячого читання увшшли оповiдання про князювання Володимира Мономаха та його сишв, похщ князя Iгоря Святославича проти половщв, першу згадку назви «Украша», битву князя Данила Галицького з татаро-монголами на рiчцi Калцi, похiд проти угорських, литовських завойовникiв, подорож до хана Батия, юторда князювання Василька Романовича тощо.
У «Повчанш Володимира Мономаха дгам» подано норми i правила поведiнки, поради, настанови юним читачам, застереження щодо проявiв лш, гординi, брехнi тощо. Автором вщтворено юторп iз власного життя, яю дають можливiсть дiтям уявити тогочасш вiйськовi походи, гороХч^ подвиги, особливосп князювання за часiв Кшвсько! Руш.
Унiкальною давньоруською пам'яткою лiтератури вважаеться «Слово о полку Iгоревiм», де розповщаеться про похвд новгород-сiверського князя !горя Святославича проти половцiв 1185 року. В основу твору покладеш реальш iсторичнi подн: битва князiв з половцями, поразка русичiв, !х полон та втеча князя !горя.
Ще однiею книгою давньоукра1нсько1 лтератури е Киево-Печерський патерик, що мютить твори, присвяченi юторн Киево-Печерського монастиря, ченцям, подвижникам i святим. Юним читачам цiкавi оповiдання «Про Прохора-чорноризця...», легенди про будiвництво Успенського собору Киево-Печерсько1 лаври. З «Жипя Феодоая Печерського», «Жипя Антонiя Печерського» вони дiзнаються бiографiчнi факти засновникiв Киево-Печерського монастиря, вщомосп про устрш, полiтичне життя Ки1всько1 Русi.
Козацью лiтописи - iсторико-лiтературнi твори, у яких репрезентовано характеристики видатних дiячiв, хронолопчно послiдовнi описи iсторичних подш, зокрема Нацiонально -визвольну вшну укра1нського народу пiд проводом Б. Хмельницького (1648-1654 рр.). Iсторичнi факти козацько1 доби грунтовно представлено в «Л^опис Самовидця», «Л^опис Граб'янки» i «Лiтописi Самiйла Величка».
Наприкiнцi ХУШ ст. з'являеться твiр, що завершуе традицiю козацьких лiтописiв. Це -«Iсторiя Русiв», пам'ятка про минуле Укра1ни-Руси з найдавнiших часiв до татарсько1 навали, яка охоплюе й пiзнiшi подн до 1769 року.
Зародження власне юторично1 прози в лiтературi для дiтей та юнацтва пов'язане iз творчiстю Марка Вовчка. Побудова художшх полотен за мотивами народних тсень, дум, легенд про юторичне минуле Укра1ни, !х глибинна трансформащя, дали змогу письменницi вщкрити новi можливостi для олiтературення фольклорного сюжету. В юторичних повютях-казках «Кармелюк», «Невiльничка», повiстi «Маруся» Марко Вовчок розгорнула перед юними читачами картини боротьби украшського народу проти шоземних загарбниюв, соцiального й нацюнального гнiту. Образи головних геро1в висв^люють силу нацiонального духу, вiрнiсть рщнш землi, прагнення кращого майбутнього украшському народовi.
^роХчи й водночас драматичш сторiнки минувшини нашо1 краши репрезентовано в казщ I. Нечуя-Левицького «Запорожщ». Поеднавши реальнi (складна й небезпечна робота лоцмашв на Днiпрових порогах, становище украшського народу у XIX ст., життя козаюв-запорожщв) i фантастичш (зображення зачаровано1 Запорозько1 Сiчi, що знаходилася пiд водами Дшпра, характерництво тощо) поди i явища, письменник показав юним рецишентам протиставлення славного минулого Украiни та пiдневiльного стану украшського люду. Нагадуючи сучасникам про вчинки козаюв, митець утверджуе щею нацiонально-iсторичноi пам'ятi, уславлюе мужнiсть, вщвагу, смiливiсть, патрiотизм запорожцiв.
кторн запорiзького козацтва присвяченi й поеми «Зрадник», «Бiла бранка», «Галiма», «Смерть отаманова», «Iван Попович», «Ярина», «Останнiй борець», «Отаман Музика», «Лесь, преславний гайдамака» Бориса Гршченка. В основу його художшх творiв покладенi конкретнi подн з юторн Украши, зокрема доба Руши, Гетьманщини; минуле iнших народiв; фольклорний матерiал. Утiм, письменник зосереджуе увагу не на достовiрному вщтворенш то! чи то!
юторично! поди, факту, а на духовних основах, xapaKTepi особистосп, що, «як i ментаттет наци загалом, зумовлюе неповторнiсть св^обачення, а отже, й життeдiяльностi. Художнш iсторизм Грiнченка передбачав культурно-iсторичну мшливють буття, духовностi; тому, iсторичнi поеми письменника мають також вартiсть художнього документа певно! юторично! епохи» [5, с. 458].
Авторським гумашзмом, глибиною проникнення у свiт дитячо! психологи вщзначаеться оповiдання «Олеся». Письменник розповщае про геро!чний вчинок юно! дiвчини, що врятувала село на Волиш вiд татарського загону цiною власного життя. На прикладi головно! геро!ш Олесi Б. Грiнченко пiдносить щею вiдданостi рiдному народовi, наголошуе, що кожен мае боронити свш рщний край, не шкодуючи життя задля порятунку iнших.
На iсторичних реашях побудовано оповiдання «Буревюник», «Дш птищ», «Девчина-чайка», «Мара», «ТополЬ> Дшпрово! Чайки. Письменниця висвiтлюе минулi поди, зокрема втечу запорозьких козаюв з татарсько! неволi й загибель !х шд час шторму («Буревюник»), поневолення народу («Дш птицi»), самопожертву дiвчини зараци порятунку козакiв-мореплавцiв («Девчина-чайка»), вшну в Херсонесi («Мара»), загибель укра!нських дiвчат-бранок турецького полону («Тополi»). У прозi авторка досить часто звертаеться до фольклорного спадку народу, майстерно поеднуе реальнiсть з фантастикою, наближаючи твори до юторико-геро!чних легенд. I. Немченко, характеризуючи творчiсть Дшпрово! Чайки, зазначае: «Завдяки неухильнiй орiентацi! на народнопоетичну пам'ять [...], письменниця зумша надати сво!м творам громадянсько! наснаженосп й демократизму, життево! достовiрностi й геро!ко-романтично! пiднесеностi, нацюнально! самобутностi та загальнолюдського звучання» [11, с. 77].
Сиву давнину доби Ки!всько! Рус та Галицько-Волинського князiвства показано в поемi Олександра Олеся «Княжа Укра!на». Описуючи поди IX-XIII столiть, автор звертаеться до найдревшшого джерела - л^опишв («Повiсть минулих лiт», «Ки!вський лiтопис», «Галицько-Волинський лiтопис»). У сво!й iсторичнiй вiршованiй оповiдi поет акцентуе увагу на дiяльностi окремих князiв, оспiвуе !х геро!чш вчинки, опоетизовуе прояви любовi до рiдного краю. Автор майстерно вщтворюе полiтичне та релншно-культурне життя, зокрема, звертае особливу увагу на визначну подда того часу - хрещення Русi князем Володимиром Великим.
Праминулi подн зображено в iсторичних повiстях «Вадим», «Каяла», «Крутiж», «Орли» Б. Лепкого. У його творах наявна мщна юторична основа, що грунтуеться на реальних фактах та джерельнiй базi. Так, прозовi полотна «Вадим» i «Каяла» висв^люють подн перiоду Ки!всько! Рус^ зокрема в основi останнього лежить конкретний юторичний факт: похiд у 1185 рощ новгород-шверського князя 1горя Святославовича проти половцiв; у повют «Крутiж» зображенi часи, що увшшли в нашу iсторiю пiд назвою Ру!на; «Орли» вiдтворюють 1734-1750 роки, коли в Укра!ш почалася доба так званого <^жгетьманства», характерного посиленням катувань та знущань над укра!нським народом. В iсторико-художнiх творах проза!ка вiдбилася тривала дослiдницька робота: запис народно! творчосп, обiзнанiсть з архiвною справою, збирання цiнного джерельного матерiалу з рiзних галузей знань, на що слушно вказав М. 1льницький: «Тонке вiдчуття аромату давньо! епохи базувалося як на тому, що залишки, релiкти давнього свiтовiдчуття письменник ввiбрав у себе в глухих селах Подшля, так i на вивченш iсторичних джерел, пам'яток давньорусько! писемностi» [4, с. 25].
Поди Першо! свiтово! вiйни висвiтлено у казщ Б. Лепкого «Мишка». Военне лихолотя виступае як iсторичне тло для розкриття мщанських iнтересiв та засудження жорстокосп, ненаситно! жадоби до матерiального збагачення, наживи на всенародному горь Автор переплiтае реальне й уявне - життя людей у военний час i казкову юторда мишки та !! подруг. Такий художнш прийом дозолив письменнику найбшьш виразно показати юним читачам негативш людсью риси.
Усвщомленню нацiонально! пдносп, переживанню трагiзму iсторичного буття етносу й виробленню шлях1в його подолання через осмислення минувшини, окреслення нацюнальних iдеалiв пiдпорядкована мистецька дiяльнiсть А. Кащенка [8, с. 3]. З-шд пера письменника вийшла низка рiзних за жанровою приналежнiстю iсторичних творiв про минуле Укра!ни, нацюнально -визвольну боротьбу рiдного народу, про незабутнш геро!зм запорозьких козаюв: повiстi («З Дшпра на Дунай», «Борцi за правду», «Зруйноване гнiздо», «Пiд Корсунем», «Запорозька слава»), нариси («Великий Луг Запорозький», «Гетьманське урочище», «Мандрiвка на Днiпровi пороги»), художньо-документальне оповiдання («Оповщання про славне Вiйсько Запорозьке низове»), белетризованi розповiдi з iсторi! Укра!ни («Кость Гордiенко-Головко - останнiй лицар Запорожжя», «Над Кодацьким порогом», «На ру!нах Сiчi», «Про гетьмана козацького Самiйла Кiшку», «Про
гетьмана Сагайдачного», «Оркова могила», «Славш побратими»). Автор, апелюючи до прадавнiх подiй, прагнув дати читачевi знання iсторi! свого народу, формувати нацiоналъну свiдомiстъ украiнцiв, насамперед, свiдомiстъ юно! особистостi.
Часам сиво! давнини присвячена драматична поема «Трояновi д^и» Наталi Забiли. В основу твору покладеш iсторичнi факти «Повют минулих лiт» i «Слова о полку Iгоревiм». У доступнiй та щкавш формi письменниця розповiдае юним рецитентам iсторiю виникнення мiста Киева, подае юторичш вiдомостi про його засновниюв - братiв Кия, Щека та Хорива i !хню сестру Либщь.
Широкою популярнiстю серед дгтей та юнацтва користуються твори юторичного спрямування Мари Пригари: поеми «Яринка», «Жив хлопчик» (про поди Друго! свгтово! вiйни i геро!зм дгтей у боротъбi проти нiмецъко-фашистсъких загарбниюв), збiрка «Козак Голота», до яко! увiйшли iсторичнi оповiдання «Козак Голота», «Як три брати з Азова тшали», «Про 1вася-Вдовиченка Коновченка», «Про Хвеська Ганджу Андибера», «Маруся Богуславка», «Про Хведора Безрiдного» та ш. (про iсторичнi реалi! XVI - XVIII ст.: турецько-татарську неволю, битви лицарiв-козаюв проти поневолювачiв), iсторична повiстъ «Михайлик - джура козацький» (про подi! минулого за чашв Хотинсько! вiйни 1620-1621 рр., смiливiстъ i вiдвагу хлопчика-зброеносця Михайлика у боротъбi проти польських i турецьких загарбниюв). Iнтерпретуючи тогочаснi юторичш реалп, письменниця зверталася до народних дум i пiсенъ, враховувала юторичш факти з життя Укра!ни XVI - XVIII столгть, часiв Друго! свгтово! вiйни. М. Пригарi вдалося створити живi образи не лише вигаданих, а й вiдомих юторичних постатей (Я. Бородавки, С. Наливайка, П. Сагайдачного (Конашевича), Б. Хмельницького та ш.), передати юним читачам дух описувано! епохи, наблизити !х до славних сторiнок минулого нашого народу.
Подi! Друго! свiтово! вшни, зокрема военне лихолiття й трапчну долю дiтей у нiй, репрезентовано у творчосп В. Близнеця, М. Вшграновського, С. Гуцала, О. Довженка, Ю. Збанацького, Гр. Тютюнника, Б. Харчука, Ю. Яновського. Переважно це твори не для, а про дтей, у яких порушено проблему «д^и i вiйна». У центр сюжетного розвитку подiй митцi слова ставлять дитину-героя, осмислюють тему военного й повоенного дитинства. У творах вщсутнш опис бойових дш, вшна е емоцшним тлом, що супроводжуе зображення дитини, через долю яко! вщдзеркалюеться трапчна доба. Зокрема, письменники часто надають перевагу саме «дитячш точцi зору» на свiт та тогочасш реалi!, наближаючи таким чином художш полотна до читача-дитини. Попри те, що автори фактично не звертаються до юторичного матерiалу у сво!х прозових доробках, апелюючи до власного життевого досвiду, !х художш твори побудоваш на подiях, що мали мiсце в iсторi!. «З !хньо! загострено! лихом пам'ятi прийшла в нашу прозу страхiтлива фактографiя окупацiйних днiв i ночей, - писав М. Слабошпицький. - Читаючи "Облогу" й "Климка" Григора Тютюнника, "Первшку" Миколи Вiнграновсъкого, новели Свгена Гуцала, "Землянку" i "Мовчуна" Вштора Близнеця, аж до фiзично! пронизливосп вiдчуваеш холоднi, прибитi першими приморозками роси тд босими хлоп'ячими ногами, переймаешся безвиводним болем поранено! вшною дитячо! душi, вслухаешся в тодшш, далеко не дитячi (бо ж трапчно дочасно !м судилося видорослгти!) думки геро!в» [12, с. 57]. Саме тому вважаемо за доцшьне у нашш розвiдцi згадати твори вищеозначених писъменникiв.
Так, Вiктор Близнець розкривае бiографi! цiлого поколiння у повютях «Паруси над степом», «Землянка», «Мовчун», «Старий дзвоник», «В ту холодну зиму, або птах помсти Симург». М. Вшграновський зображуе часи повоенно! розрухи у повiстi «Первiнка». Ю. Збанацький висвiтлюе трагiчнi картини нашо! юторп у оповщаннях «Ласунка», «Гвардi! Савочка», повiстях «Таемниця Соколиного бору», «Лгто в Соколиному», «Мiж добрими людьми», «Люова красуня», «Сдина». Мотив пошвеченого вiйною дитинства лежить в основi повiстей «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» Гр. Тютюнника. Б. Харчук художньо осмислюе тему вшни i зруйнованого дитинства у повютях «Теплий попiл», «КрижЬ>, «Облава», «Невловиме лiто», «Роман i Яринка». Як зазначае А. Гурбанська, «писъменники-шiстдесятники орiентувалися на моральний абсолют, вони протиставили зовнiшнъому аспекту зображення трагедi! втраченого на вiйнi дитинства внутрiшнiй, психолопчний. Розцiнюючи сутнiстъ вiчних категорiй (добро, пам'ять, совють, любов) як своерщний вид духовно! енергi! людини, вони опредметнюють !х такими сюжетними ситуащями военного та повоенного лихолiття, що шюструють духовну силу» [3, с. 94].
Окрему нiшу займають твори юторично! прози, в сюжетi яких письменники надають перевагу пригодницькому елементу. Прикладом може слугувати лiтературний доробок А. Чайковського, серед художнiх надбань якого е нариси, повiстi, роман: «За сестрою» (1907) «Вщцячився» (1913), «Петро Конашевич-Сагайдачний» (1917), «Козацька помста» (1919), «На
уходах» (1921), «Олексш Коршенко» (1924), «Сонце заходить» (1930), «Богданко» (1934), «Полковник Михайло Кричевський» (1935), «Перед зривом» (1937), «Сагайдачний» (першi двi частини роману — «Побратими» (1924), «До слави» (1929)). У сво!х прозових полотнах письменник звертаеться до юторп не лише як до об'екта штерпретацп, а й використовуе и як своерiдне тло для змалювання козацьких звичаiв, традицш, побуту тощо.
Пригодницький компонент робить його твори цiкавiшими i привабливiшими для юних читачiв.
У ролi iсторичного белетриста виступав I. Крип'якевич. Проблематика його художнiх творiв присвячена окремим картинам минулого нашого народу: сторшкам княжо! давнини («Пригоди Юрка Козака»), подiям XVII ст. - Нацюнально-визвольнш вiйнi пiд проводом Богдана Хмельницького («Маш козаки», «Пiд прапорами Xмельницького»), дiяльностi львiвського Успенського братства («Спшьними силами, або План майстра Дмитра»), татарськш навалi на украшсью землi («Бурсаки»). Надаючи перевагу пригодницькому елементу в сюжетi художнiх версш, письменник вдало наповнюе твори реальними фактами, майстерно вмонтовуе !х у загальне тло художньо! оповiдi. вторично достовiрними можна вважати елементи побуту, арх1тектури, описи життя рiзних верств населення та !х дiяльностi, що передаш автором вiдповiдно до юторичних реалiй. Зацiкавленiсть iсторiею рiдного краю, до^дження проблем освiти та школи, тривалий досвiд роботи з дтми тощо допомогли I. Крип'якевичу через художне слово популяризувати iсторичнi знання, формуючи нацiональну iдентифiкацiю юно! особистосп.
Справжнiм лiтописом укра!'нсько! минувшини вважають мистецьку дiяльнiсть В. Малика. Рiзноманiтнi у жанровому планi твори для дгтей та юнацтва (збiрка казок «Журавльжуравлики», легенди «Чарiвний перстень», «Месник iз лiсу», «Червона троянда», «Микита Кожум'яка», «Воевода Дмитро», повiстi «Чорний екватор», «Новачок», «Двi перемоги», «Слщ веде до моря», «Двое над прiрвою», тетралогiя «Таемний посол» («Посол Урус-шайтана», «Фiрман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок»), iсторичнi романи «Князь Кий», «Черлеш щити», «Чумацький шлях», «Горить свiча», «Князь Iгор. Слово о полку Iгоревiм») приваблюють читачiв не лише подiями далекого й геро!чного минулого, а спiвзвучнiстю, суголоснютю вiдтвореного матерiалу картинам сучасностi. Автор свщомо вводить у сво! твори пригодницький струмшь, захоплюючу iнтригу, детективш елементи, збагачуе прозовi полотна динашчним сюжетом, атмосферою таемничостi, загадковими обставинами, що дае шдстави дослiдникам вважати !х iсторико-пригодницькими.
Вагоме мiсце в лiтературi для дiтей та юнацтва займае творчють Б. Комара. Значний пласт творчого доробку проза!ка представлено художшми («Векша») i документальними («Поворотний круг», «Дорога через пекло») творами юторично! тематики. Вiдгуком з далеко! минувшини постае перед нами юторико-пригодницька повють «Векша», у якiй зображено життя людей за чашв Кшвсько! Русi. За словами В. Моренця, «грунтовна обiзнанiсть з iсторичним матерiалом (в процесi роботи над цим твором Борис Комар опрацював багато юторичних докуменпв з чашв Кшвсько! Русi), глибоке соцiологiчне мислення, умше використання реалiй далеко! епохи дозволили автору створити яскравий образ героя, який належить сво!й конкретнiй доб^ а разом з тим близький i нашому сучаснику» [10, с. 9].
У пригодницькому ключi висвплюють iсторичнi реалл Вал. Злотополець й I. Федiв у повiстi «Життя та дивовижш пригоди козака Миколи на безлюдному островi». Текст був написаний ще 1918 року, проте прийшов до читача майже через столтя (републiкацiя твору вiдбулася у 2007 рощ). Автори вщкривають широку iсторичну панораму життя Укра!ни початку XVII столтя - вшни, гноблення, татарсью набiги на укрш'нсью земл^ неволя, страждання й боротьба за визволення.
Дослiдники (Л. Александрова, С. Андруав, А. Баканов, I. Варфоломеев, I. Дзюба, В. Разживш, Л. Ромащенко) у межах юторично! прози виокремлюють !! iсторико-бiографiчний рiзновид. Зокрема, новаторською у лiтературi для дтей та юнацтва була бiографiчна проза Олени Пчшки - оповiдання «Малий музика Моцарт», «Рафаелевi янголята», у яких письменниця розкрила перед юними читачами ешзоди з дитинства композитора Моцарта та художника Рафаеля, переплгаючи у творах реальш факти i художню вигадку. Оригiнальну версiю подачi бiографiчного матерiалу репрезентовано у художньому нарисi «Нюренберзьке яйце» М. Коцюбинського - про винахщника кишенькового годинника Петра Гелье. Подальший розвиток цього жанрового рiзновиду спостерiгаемо у творчосп С. Васильченка. У першiй частиш незавершено! повiстi автора «Широкий шлях» - «В бур'янах» йдеться про дитинство Тараса Шевченка, формування i становлення свiтогляду поета, розвиток його мистецьких та лтературних здiбностей, естетичного бачення та свiтосприйняття.
Вагомий внесок у скарбницю iсторико-бiографiчно! прози для дтей та юнацтва зробила О. !ваненко, авторка низки рiзних у жанровому плаш бiографiчних творiв, присвячених дiялъностi Г.-К. Андерсена, Т. Шевченка, Марка Вовчка, I. Федорова, Б. Хмельницького та шших юторичних постатей. У творчому доробку письменнищ - есе («Улюблений казкар», «Кобзарева доня»), оповiдання-казка («Черевички», «Паличка казкаря»), оповiдання («Вербова гшка», «Тарасова вербина», «Маленьким про великого Тараса», «Чорний шлях»), белетризованi повют («Друкар книжок небачених», «Богдан Хмельницький»), життеписнi романи («Тарасовi шляхи», «Марiя»), спогади («Завжди в життi»). Твори О. !ваненко вiдзначаютъся iсторичною та художньою достовiрнiстю, досконалим вiдтворенням «колориту особистосп митця слова» (I. Братусь), врахуванням жанрово! специфiки та тзнавальних здiбностей читачiв.
Як бачимо, у лiтературi для дiтей та юнацтва юторична тема бiлъше представлена прозовою формою, проте репрезентована й поетичною. Зокрема, до теми минулого у сво!й творчостi зверталися Уляна Кравченко («В 220 роковини Полтавсько! битви», «Маювка»), Марiйка Пщпрянка («Мати-страдниця»), Костянтина Малицька («Поставали козаченьки», «Сч у походi», «В Сiч вставай», «Вгору прапор», «Марш Соколiв», «Марш Очовий», Сiчовий поклик», «У Оч^ у Сiчi гуртуймось брати»), П. Воронько («Казка про Чугайстра»), Р. Лубювський («Лелече вiче»), I. Жиленко («Вуличка мого дитинства»), А. Качан («Гроза в Карпатах»), I. Калинець («Золота орда») та ш.
З огляду на те, що лгтература для дiтей та юнацтва тривалий час перебувала пiд пресингом i диктатом тоталiтарно! радянсько! системи, склалася ситуацiя, що iсторична тема в лiтературi для юних читачiв активно розвивалася у творчостi письменниюв укра!нсько! дiаспори. За слушним твердженням Б. Гошовського, «вшьна укра!нська дитяча лгтература, багата на первнi тисячолiтнъо! християнсько! культури i сповнена свого природнього нацiоналъного звучання та з розгорненою власною iсторичною тематикою змогла розвиватися пюля невдачi визвольних змагань тшьки поза межами СССР» [2, с. 162]. Ем^ащйш письменники творили для дгтей у вiлъних умовах, мали бiлъшу свободу для художнього вираження, а також можливiстъ об'ективно вщображати iсторiю Укра!ни. Особливостi трактування юторичних подш i розумiння реалiй укра!нцями, зображення нацiоналъно! теми, що знайшли безпосередне вiдображення в iсторичнiй лiтературi для дiтей та юнацтва, репрезентовано «цiлим реестром» (М. Варданян) жанрових форм: поез1ями (Олекса Кобець «Од Синього Дону...», М. Щербак «Чорне море»), п'есами (Р. Завадович «Гетьманська шабля»), абеткою (Леонiд Полтава «Абетка з iсторi! Укра!ни. Бо коршням у рiднiй землi»), тзнавальними оповгданнями (П. Волиняк «Давнi народи, що заселяли Украшу», «Печешзька орда»), романами (С. Черкасенко «Пригоди молодого лицаря»), 7сторичними повгстями (В. Радзикевич «Нiч проминула»), 7сторичними казками (Ольга Мак «Аскольд i Д1р та кшвсью князiвни», «Казка про Киянку красуню Подолянку», «Як Олег здобував Царгород», Л. Храплива-Щур «Ластiвочка»), ¡сторичними опов1даннями (В. Барагура «Княжий двобiй», Леонiд Полтава «Маленький дзвонар iз Конотопу», Л. Храплива-Щур «Грудка землi»), оповгданням стилiзованим шд народну думу (Р. Завадович «Маруся Богуславка») тощо. Твори письменниюв укра!нсько! дiаспори були потужним джерелом юторичних знань, пiднiмали проблему iсторично! пам'ял, формували нацiоналъно свiдому i духовно багату особистiстъ.
Новiтня лiтература для дгтей та юнацтва фiксуе розширення жанрового формату, висвiтлення замовчуваних або сфальсифшованих ранiше iсторичних подiй, осмислення доби козацтва тощо. За слушним твердженням В. Кизилово!, «розробка традицшно! для лiтератури для дiтей та юнацтва юторично! теми в новгтш часи вiдбуваетъся iз застосуванням нових потенцiйних можливостей наративу, супроводжуеться змшою сюжетно-образного матерiалу художньо! творчостi» [7, с. 213]. Основними жанровими рiзновидами лiтератури для дiтей та юнацтва на юторичну тему е бiографiчнi, пригодницью, детективнi, фантастичнi, реалiстичнi, казковi твори.
Iсторико-бiографiчна проза, адресована дгтям та юнацтву, наразi репрезентована серiею «Життя видатних дiтей» видавництва «Граш-Т», яка мiститъ понад 40 бiографiчних оповiданъ: «Iван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрiя Ростовського), Григорiя Квгтку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Нiла Хасевича, Олексу Довбуша», «Анна Багряна про Марш Заньковецьку, Олену Телiгу, Вангу, Марiю Приймаченко, Славу Стецько», «Леся Воронина про Брюса Л^ Махатму Гацщ, Жорж Санд, Фридерiка Шопена, Ьана Миколайчука», «Любко Дереш про Миколу Гоголя, Марка Твена, Ншолу Теслу, Альберта Ейнштейна, Сивена Кшга» та iн. Риси iсторико-бiографiчних творiв мае й дилогiя М. Морозенко «Ьан Сiрко - великий характерник», «Iван Сiрко, славетний кошовий», у яюй вiдображено хронологiю життя кошового отамана Запорозько! Сiчi Iвана Орка.
В. Рутк1вський в автобiографiчнiй повюи «Потерчата» порушуе тему втраченого дитинства. Утшюючи спогади, переживання з власного життевого досвiду, письменник вiдкривае читачевi
тралят сторшки юторп укранського народу, осмислюе поди Друго! свГтово! вiйни, передае суспiльну атмосферу середини XX столгття. За словами В. Вздульсько!, повiсть «Потерчата»
B. Рутювського е зразком того, «як можна вдало, без спрощення та водночас доступно й не травматично для дгтей писати про складш та фшософсью питання, як-от: природа зла, щеолопя, тоталiтарнi системи, вшна смерть, ворожють, страх, несвiдоме, вГра сенс життя тощо» [1].
Iсторико-пригодницькi твори В. Рутювського (роман--тетралоля «Джури козака Швайки», роман-дилогiя «Синi Води») вщтворюють реальнi iсторичнi поди конкретного перюду. У текстах письменника дiе низка iсторичних персонаж1в - козак Пилип Швайка, хан Менглi-Гiрей, хан Мамай, князi Богдан Глинський, Дмитро Боброк, Ольгерд, Володимир та ш, що жили в цих реатях. Проте у творах В. Рутювського вигадка домiнуе над iсторичним фактом, проза!к активно використовуе художнiй домисел, намагаючись оживити сторiнки минулого. Письменник, осмислюючи iсторiю, вдаеться до орилнальних форм i прийомiв: включення до реалютично! оповiдi гумористичних елементiв, фантастики, мiфу, символiки, фольклору тощо. Особливо! популярносп набула пригодницько-фантастична повiсть «Сторожова застава». Автор розкривае перед юними читачами геро!чш й маловiдомi сторшки нашого прадавнього минулого - 1097 рш. У творi майстерно поеднуеться пригодницький характер розповiдi, iсторичнi екскурси, минуле i сучаснiсть; поруч iз вигаданими героями (Вiтько Бубненко, Росанка, дгд Овсiй, тiтка Миланка) постають юторичш та епiчнi персонажi: Володимир Мономах, княжич Святослав, !лля Муровець, Олег Попович, Добриня Микитович.
Пригодницько-юторичну нiшу новiтньо! укрансько! прози для дгтей та юнацтва заповнюють повют А. Бачинського «Неймовiрнi пригоди Остапа Г Даринки», «Канiкули Остапа Г Даринки». Головн геро! повютей мандрують у чаш, долають численн перешкоди, зустрГчаються з мольфарами, духами, мавками, привидами, вовками, гномами, чаклунами та ш Автор знайомить читачГв з рГзними юторичними епохами: у повют «НеймовГрн пригоди Остапа Г Даринки» вш спочатку занурюе юних читачГв у XVIII, згодом у XVI столгття, а у повют «Кашкули Остапа Г Даринки» - у XIII столгття. Твори письменника побудоваш на синтезГ змалювання реально! дшсносп Г художнього переосмислення мотивГв казок, мГфГв, легенд. Як зазначае Жанна Капшук, «по-справжньому защкавити дгтей стародавшми переказами та легендами до снаги небагатьом. Адже сенс не тшьки в тому, щоб дитина дослухала до юнця, але й у тому, щоб вона щиро перейнялася почутим, а також сприйняла це як дивовижне занурення в юторда свого народу, вгдкрила перед собою нове джерело знань та уяви Г захотша подшитися ним Гз друзями» [6].
СьогоднГ досить популярними е пригодницью твори для длей, побудован на бюграфГчному матерГат, зокрема пригодницько--бюграфГчш повюл О. Гавроша «НеймовГрш пригоди Iвана Сили, найдужчо! людини свлу», «Галуна Лалуна або !ван Сила на островГ Щастя», «Пригоди тричГ славного розбшника Пинл», «Розбшник Пинтя у Заклятому мюл». Автор перепллае реальн поди з динамГчним сюжетом, побудованим на пригодах Г неймовГрних випробуваннях головних геро!в.
Часто юторичн поди висвГтлюються письменниками в пригодницькому ключГ з елементами детективу: повюл «Таемниця козацько! шаблЬ» ЗГрки Мензатюк, «Таемниця козацького скарбу», «Таемниця змпно! голови», «Таемниця шдводного човна» А. Кокотюхи. Так, у повюл «Таемниця козацько! шаблЬ» ЗГрки Мензатюк юторичне минуле висвГтлено через захоплюючу детективну мандрГвку замками Украни у пошуках юторично! релГквп. Разом з головною геро!нею повюл - Наталочкою - читачГ дГзнаються щкавГ вщомосп про визначш юторичн мюця нашо! держави (Берестечко, Дубно, Таракашвський форт, Олеський замок, Кам'янець-Подшьську та Xотинську фортещ, Козацью могили), потрапляють у самий вир Берестецько! битви (1651 рш). ТвГр письменнищ повнютю пройнятий особливим патрютичним духом, авторка шдкреслюе цшнють юторичних пам'яток, наголошуе на !х важливосп для сучасниюв.
Xудожне осмислення юторичних реалш репрезентовано в юторико-реалютичних повютях ЗГрки Мензатюк «Як я руйнувала Гмперда» (2014), Олени Захарченко «^упр» (2015). У творах розкрито тему життя дгтей у часи радянського тоталитарного режиму, роки розпаду СРСР.
Поеднання казкових та реальних юторичних подш притаманне мистецьюй дГяльносл
C. Бшоусова («Тарасове перо», «ЧарГвна голка ВГри Ро!к», «Лесина тсня» та ш). НаскрГзною темою творчосл письменника е юторГя Укра!ни, виховання патрютизму, любовГ Г поваги до Батьювщини через казку. У сво! виданнях вш доступно й щкаво подае для юного читача серйозний юторичний матерГал, майстерно вводить до текслв документальнГ джерела, бюграфГчн вщомосл, зразки тогочасного фольклору. Поруч з реальними персонажами творГв
С. Бшоусова тюно взаемоддать вигаданi, казков^ мiфологiчнi геро! (Чорна Хмара, Перо, Пюня, Слово, Вишиванки тощо). Його тексти, за твердженням Н. Марченко, «е вибуховою сумiшшю художньо! бюграфи та науково-популярно! розповщ про письменника та його час. Власне, це маленька енциклопедiя одного автора, зоргашзована у високохудожнiй доступнш читачевi формi та дбайливо оформлена й видрукувана» [9].
Звертаеться до укра!нсько! юторп й I. Очовик у повiстi-казцi «Неймовiрнi пригоди барона Мюнхгаузена в Укра!ш». Письменник переносить всесв^ньовщомого оповiдача барона Мюнхгаузена у часи козаччини. Вс пригоди, про яю вiн сам розповщае, трапляються з ним у поселенш козацького вiйська, а також на всш територи Укра!ни, зокрема й у Киевь Автор широко використовуе укра!нський фольклор, мiфiчнi елементи, iгровi гумористичнi ситуаци, досконало описуе риси характеру украшщв, зображуе побут, традици й звича! наших предкiв. I. Очовик показуе нашу державу очима шоземного героя, привертаючи таким чином увагу не лише украшщв, а й усього св^у до тогочасних подш, велично! юторп Укра!ни.
Як зазначае З. Шевчук, «у сучаснш украшськш прозi активно реалiзуються усвщомлеш новi можливостi, iсторiя в художшх творах набувае ознак штучностi, параметрiв iгрового простору, педальовано! вiдмiнностi вщ юторп, зафшсовано! вiдповiдними джерелами та науковими працями» [13, с. 1]. Сприйняття iсторичних художнiх творiв, що мютять пригодницько-фантастично-детективнi елементи, робить !х привабливiшими для юних читачiв, заохочуе до аналiзу дiй i вчинюв емоцiйно близьких лiтературних геро!в, моделювання !х поведiнки, системи цiннiсних орiентацiй тощо.
Висновки. Як бачимо, юторична тема в украшськш лiтературi для д^ей та юнацтва починае заявляти про себе ще у творах давнього перюду, розрахованих на широке коло реципiентiв, набувае становлення в художньому словi Марка Вовчка, Б. Гршченка, Олександра Олеся, активно розвиваеться у творчосп О. 1ваненко, В. Малика, В. Рутювського, Н. Забши, Б. Комара. У новiтнiй перюд розбудову юторично! теми провадять А. Бачинський, Зiрка Мензатюк, М. Морозенко та ш. Жанрова палiтра художньо! творчосп для дiтей на юторичну тему досить рiзноманiтна - оповщання, повiстi, поеми пригодницького, юторико-бiографiчного, автобiографiчного, пригодницького, детективного, фантастичного спрямування. Кожен iз творiв - ушкальна авторська лабораторiя з оригiнальними жанрово-стильовими прийомами, що увиразнюють специфiку лтературного явища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вздульська В. Сучасш стратеги прочитання «Потерчат» В. Рутшвського. Ключ. URL: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/103#3 (дата звернення: 22.09.2019).
2. Гошовський Б. Раз добром налите серце. Ми i нашг dimu. Дитяча лгтература. Мистецтво. Виховання / за ред. Б. Гошовського. Нью-Йорк, 1965. С. 133 - 179.
3. Гурбанська А. Свгг дитинства у творчосп Ю. Яновського та письменнишв-шютдесятнишв (до проблеми типологл). Лтературознавчг студИ. Збгрник наукових праць. 2003. Вип. 4. С. 92-95.
4. 1льницький М. «Найпопуляршша постать на галицькому грунп...». Передмова. Лепкий Б. Твори: В 2 т. Ки!в : Дншро, 1991. Т. 1. С. 5 - 30.
5. Iсторiя украшсько! лператури XIX столптя: у 2 кн. / за ред. М. Г. Жулинського. Кшв: Либвдь, 2006. Т.2. 712 с.
6. Капшук Жанна. Зануритися у легенду. Друг читана. URL: https://vsiknygy.ret.ua/shcho_pochytaty/ieview/16989/ (дата звернення: 23.09.2019).
7. Кизилова В. В. Жанрово-стильова еволющя прози для дтей та юнацтва друго! половини ХХ столптя : дис. ... д-ра фшол. наук : 10.01.01/ Держ. закл. «Луган. нац. ун-т т.. Тараса Шевченка». Луганськ, 2014. 427 с.
8. Корицька Г. Р. Творчють А. Кащенка: проблематика i поетика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : 10.01.01. Дншропетровськ, 2006. 23 с.
9. Марченко Н. Свген Бшоусов. «Лесина тсня». Ключ. URL: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/7 (дата звернення: 23.09.2019).
10. Моренець В. П. Сви у зав'яя. Передмова. Комар Б. П. Вибрат твори: В 2 т. Ки!в: Веселка, 1988. Т.1. С. 5-12.
11. Немченко I. Дншрова Чайка i народна творчють. Народна творчкть та етнографгя. 1991. № 2. С. 70 - 77. URL: http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=5389 (дата звернення 21.09.2019).
12. Слабошпицький М. Ф. Лгтературш профш : лгтературно-критичш нариси. Ки!в : Радянський письменник, 1984. 310 с.
13. Шевчук З. В. Засоби моделювання юторп в постмодернш украшськш прозг автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : 10.01.06. Ки!в, 2006. 19 с.
