CC BY
13
10. Особенности легочной вентиляции, гемореологии и гемодинамики у больных хроническими обструк-тивными заболеваниями легких в сочетании с ишеми-ческой болезнью сердца / Свиридов А.А., Гирихиди В.П., Задионченко В.С. и др. // Терапевтический архив. — 1999. — № 2. — С. 9-13.
11. Про затвердження шструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз i неспецифiчнi зах-ворювання легень. 1нструкщя про дiагностику, кль шчну класифiкацiю та лiкування бронхiальноl астми i пневмонш: Наказ МОЗ Укра!ни № 499 вiд 28.10.2003 р. - Ки!в, 2003.
12. Про затвердження клiнiчних протоколiв надання медично! допомоги за спецiальностю "Пульмо-нолопя": Наказ МОЗ Укра!ни № 128 вщ 19.10.2007 р. - Ки!в. 2007. - 146с.
13. Endothelin antagonism and interleukin-6 inhibition attenuate the proatherogenic effects of C-reactive protein/ Verma S., Li S.H., Badiwala M.V. et al. // Circulation. -2002. - Vol. 105. - P. 1890-1896.
14. Global Strategy for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. NHLBI/WHO Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) Executive Summary // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2007. - Vol. 176. - P. 532 -555.
15. Impaired lung function and mortality risk in men and women: findings from the Renfrew and Paisley prospective population study/ Hole D.J., Watt G.C., Davey-
Smith G. et al. // Br. Med. J. - 1996. - Vol. 313. - P. 711775.
16. Informational analysis of morphometric parameters of pulmonary heart in chronic nonspecific pulmonary disease / Zubritsky A. N. et al. // Path. Res. Pract. — 1993. — Vol. 189, N 1. — P. 42-51.
17. Long-term effects of pravastatin on plasma concentration of C-reactive protein. The Cholesterol and Recurrent Events (CARE) Investigators/ Ridker P.M., Rifai N., Pfeffer M.A. et al. // Circulation. - 1999. - Vol. 100. -P. 230-235.
18. Low grade inflammation and coronary heart disease: prospective study and updated meta-analyses / Danesh J., Whincup P., Walker M. et al. // Br. Med. J. -2000. - Vol. 321. - P. 199-204.
19. Lung Health Study Research Group. Hospitalizations and mortality in the Lung Health Study / Anthonisen N.R., Connett J.E., Enright P.L., Manfreda J. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2002. - Vol. 166. - P. 333-339.
20. The relationship between reduced lung function and cardiovascular mortality: a population-based study and a systematic review of the literature / Sin D.D., Wu L., Man S.F. et al. // Chest. - 2005. - N 127. - P. 1952-1959.
21. Why are patients with chronic obstructive pulmonary disease at increased risk of cardiovascular diseases? The potential role of systemic inflammation in chronic obstructive pulmonary disease / Sin D.D., Man S.F. et al. // Circulation. - 2003. - Vol. 107. - P. 1514-1519.
♦
УДК 616.24-007.272-036.1:616.24-008.8-002:577.1
О.В. Плеханова ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ
ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ: ВПЛИВ ПРИРОДИ ЗАГОСТРЕННЯ НА Р1ВЕНЬ ДЕЯКИХ Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В МОКРОТИННЯ ТА КРОВ1
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ
(зав. - член-кор. АМН Укра'ши, д. мед. н., проф. Т.О. Перцева)
Ключовi слова: xpoHiurn обструктивне захворювання легень, загострення, aHmu6axmepiaMbHa тератя, молекули середньо'1 маси, трипсин Key words: chronic obstructive pulmonary disease, exacerbation, antibiotic therapy, medium weight molecules, tripsin
Резюме. Обострения хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) часто служат причиной обращений пациентов за медицинской помощью. Труднее всего, на наш взгляд, в этой ситуации решить вопрос о необходимости антибактериальной терапии (АБТ) у этой категории больных. Целью нашего исследования было определение уровня общего белка, активности трипсина в мокроте, молекул средней массы (МСМ) в мокроте и сыворотке крови, а также уровня альбумина и С-РП в сыворотке пациентов с обострением ХОЗЛ и проанализировать возможность использования этих маркеров для верификации
бактериальной этиологии обострения. 32 больных ХОЗЛ в стадии обострения были поделены на 2 группы. Группу 1 составили 11 пациентов (средний возраст - 57,2±4,1 года) со II типом обострения по Anthonisen (без гнойной мокроты), группу 2-21 пациент (средний возраст - 58,0±2,4 года) с I и II (при наличии гнойной мокроты) типами обострения ХОЗЛ. Наличие у пациентов клинических и микробиологических признаков инфекционного обострения ХОЗЛ (группа 2) сопровождалось повышением вязкости мокроты с нарушением ее про-теолитической активности, а также повышением уровня маркера эндогенной интоксикации - МСМ - как в мокроте, так и в сыворотке крови. Вероятное увеличение концентрации С-РП и МСМ в сыворотке крови среди пациентов группы 2 в сравнении с пациентами группы 1 (р < 0,001) может объясняться более значимой общей эндогенной интоксикацией при обострениях, причиной которых являются инфекционные агенты. Повышение уровня МСМ в сыворотке крови и мокроте на 20-30 % на фоне снижения активности трипсина в мокроте может свидетельствовать об инфекционной природе обострения ХОЗЛ при стертой клинической симптоматике последнего, что позволит рекомендовать включение антибиотиков в схему лечения этой категории больных.
Summary. Exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) often is a cause of patients' seeking for medical advice. The most difficult, in our opinion, in such a situation is to decide on necessity of antibacterial therapy (ABT) in this category of patients. The aim of our research was to determine total protein level, tripsin activity in sputum, medium weight molecules level in the serum and sputum, albumin and C-RP level in serum of patients with acute exacerbations of COPD and to analyze possibility of these markers for verification of bacterial etiology of exacerbation. 32 pts with AECOPD were divided into two groups: group 1 - 11 pts (mean age -57,2±4,1 yrs) with Anthonisen II type of AECOPD (without purulent sputum) and group 2 - 21 pts (mean age - 58,0±2,4yrs) with Anthonisen I and II types of AECOPD (with purulente sputum). Clinical and microbiological sings of infective exacerbation (group 2) were accompanied by the increase of sputum viscosity with disbalance ofproteolytic activity, as well as elevation of level of endogenous intoxication marker - medium weight molecules - both in the sputum and in the serum. A reliable growth of C-RP and MWM serum concentration in patients of the 2-d group versus 1-st group (р < 0,001) may be explained by a more evident general endogenous intoxication in case of exacerbations caused by infectious agents. Augmentation of C-RP level, MWM levels in the serum and sputum by 20-30 % against the background of decrease of tripsin activity in the sputum may testify to infective nature of COPD exacerbation in case of obliterated clinical symptomatology; this enables to recommend ABT for this category of patients.
Загострення хрошчного обструктивного зах-ворювання легень (ХОЗЛ) часто служать причиною звернень пащенпв за медичною допо-могою [1]. Iснуючi документи, що регламен-тують дiагностику й лшування дано! нозологи, не дають чггких рекомендацш щодо тактики ведення пащенпв при загостренш патолопчного процесу. Найважчим, на наш погляд, у данш ситуаци е питання про необхщшсть антибакте-рiальноl терапп (АБТ). З одного боку, викорис-тання антибактерiальних препарапв при неш-фекцшному загостренш ХОЗЛ не дае бажаного терапевтичного ефекту, сприяючи в майбут-ньому формуванню резистентних штамiв пато-генних мiкроорганiзмiв. З шшого боку, вщсут-
шсть АБТ при наявност шфекцшного тригера загострення призводить до тдвищення ризику гостт^зацп й смертносп пащенпв [1, 5].
Протягом друго! половини минулого столотя погляди на роль бактерiальноl шфекци у пато-генезi загострень ХОЗЛ неодноразово змшю-валися: вщ визнання провщно! ролi шфекцшних агенпв у виникненш загострень захворювання («британська гшотеза») до заперечення причин-но-наслщкового зв'язку мiж щентифшащею бактерш у секрет дихальних шляхiв i поси-ленням виразносп симптомiв. На цей час для пояснения патогенезу загострень ХОЗЛ юнуе гшотеза «хибного кола», що демонструе зв'язок мiж перюдично зростаючим мшробним наван-
таженням на дихальш шляхи й посиленням клшчних проявiв захворювання [5, 14]. Наслщ-ком постiйного запального процесу, що мае мюце у пащенпв iз ХОЗЛ, е структурнi змши в легенях: фiброз, альвеолярна деструкщя, гшер-плазiя епiтелiю, гiпертрофiя слизових залоз, метаплазiя келихоподiбних клiтин та мукощ-лiарна дисфункцiя [12]. Структурш змiни бронхiв i порушення мюцевого протшнфекцш-ного iмунiтету створюють умови, коли захисш фактори макроорганiзму можуть лише обмежити мiкробне навантаження, але не елiмiнувати патогени, тобто ведуть до формування коло-шзаци бактерiальних агенпв на поверхнi трахео-бронхiального тракту. Поступове тдвищення концентраци мiкроорганiзмiв у дихальних шляхах сприяе переходу ХОЗЛ вщ стади ремюи до загострення. Посилення запального процесу в дихальних шляхах часто супроводжуеться системними проявами, маркерами яких можуть виступати бшки гостро! фази запалення - С-РП та альбумш [15].
Близько 50-80% загострень ХОЗЛ мають шфекцшну природу [1, 5, 14]. Вiрусно-бакте-рiальнi асощаци зумовлюють ряд ефекпв, що призводять до видiлення медiаторiв, запуску каскаду запальних реакцiй та формування синдрому ендогенно1 штоксикаци (Е1) [6, 9]. Бiльшiсть авторiв унiверсальним бiохiмiчним маркером Е1, що вщображае рiвень патоло-гiчного бшкового метаболiзму, вважають молекули середньо1 маси (МСМ). До них вщносять продукти деградацп бiлкiв iз моле-кулярною масою 300-5000 Д, що утворюються в процес протеолiзу в ушкоджених тканинах, а також у самш плазмi при виходi у кров протеолггичних ферментiв. У нормi 95% МСМ видшяються, головним чином, шляхом гло-мерулярно1 фшьтраци. Основна маса останшх розщеплюеться, iнактивуеться або частково руйнуеться всерединi проксимальних тубул нирок, i вiльнi амiнокислотнi залишки реабсор-буються. Причиною патологiчного накопичення МСМ у сироватщ кровi при рядi захворювань (за умов нормально1 гломерулярно1 фшьтраци) е посилене утворення !х за рахунок появи надлишково1 кшькосп афiзiологiчних метабо-лiтiв [6]. МСМ вiдрiзняються високою бюло-гiчною актившстю. Пiдвищення !х рiвня не тшьки е маркером ендогенно1 штоксикаци, але й потенщюе розвиток патологiчного процесу за рахунок виконання ролi вторинних токсинiв [9]. У рядi дослщжень, проведених у хворих iз рiзними патологiчними станами, було виявлено тдвищення рiвня МСМ як у сироватщ кров^ так
i в шших фiзiологiчних рiдинах - сеч^ слит та iH. [2-4, 7-10, 16].
Запальний процес у бронхiальному деревi призводить до дисбалансу в œcTeMi протеази-антипротеази та пiдвищення в'язкосп мокро-тиння, що, з одного боку, пояснюсться посиленням судинно1 проникностi й наступним виходом плазмового альбумiну в просвiт бронхiв, з шшого боку - iстотним збшьшенням локального синтезу бiлкiв, зокрема лiзоциму. Останнiй здатний вступати в електростатичш взаeмодiï з поверхневими групами муцишв, викликаючи при цьому посилення в'язкосп секрету дихальних шляхiв [12].
Метою нашого дослiдження було вивчення рiвня загального бiлка, МСМ та активносн трипсину в мокротиннi, а також рiвня С-РП, альбумiну та МСМ у сироватщ кровi хворих на ХОЗЛ у перюд загострення й аналiз можливостi ïхнього використання для верифшаци бакте-рiального генезу загострення патологiчного процесу в даноï категорiï хворих.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Нами було обстежено 32 хворих на ХОЗЛ II-III стадш у фазу загострення. Залежно вщ типу загострення пацieнти були роздшеш на двi групи. Першу групу (група 1) склали 11 хворих (середнш вiк - 57,2 ± 4,1 року) з II (без наявносн гнiйного мокротиння) типом загострення ХОЗЛ за Anthonisen [17]; другу групу (група 2) - 21 хворий (середнш вш - 58,0 ± 2,4 року) з I i II (при наявносн гншного мокротиння) типами загострення ХОЗЛ. Пащенти групи 2 були роздшеш на тдгрупи, в залежносп вщ щентифшаци етiопатогена. У пiдгрупу 2а увшшли пацiенти з iдентифiкованими етюпатогенами загострення, у пiдгрупу 2б - пащенти, у яких етiопатогени не були визначеш. Дiагноз i стадя ХОЗЛ вериф> кувалися вiдповiдно до критерив i рекомендацiй Наказу МОЗ Украши № 128 вiд 19 березня 2007 року [13].
До включення у дослщження пацiенти не приймали антибактерiальних препаратiв.
Усiм хворим було проведено клшчне обсте-ження: аналiзувалися скарги, динамша резуль-татiв загальноклiнiчних i додаткових методiв дослiдження. Функцiю зовшшнього дихання (ФЗД) оцiнювали за допомогою комп'ютерного спiрографа Master Screen Body/Diff фiрми "Jaeger" (Нiмеччина). Спiрографiю проводили вранщ натще.
Матерiалом для мшробюлопчного вивчення було спонтанно експектороване мокротиння. За-бiр мокротиння здiйснювався вранщ натще, тсля ретельноï санацiï ротовоï порожнини. Зразки
мокротиння вважалися репрезентативними, якщо кшьюсть нейтрофiльних лейкоцитiв переви-щувала 25, а кiлькiсть епiтелiальних клггин ста-новила менше 10 в одному полi зору. Результати дослщження мокротиння вважали дiагностично значущими при виявленш потенцiйного патогена в та^ не нижче 106 КУО/мл. Виявлення ДНК M. pneumoniae i C. pneumoniae у мокротинш проводили методом полiмеразно! ланцюгово! реакци (ПЛР) з гибридизацшно-флюоресцентною детек-цieю по «кшцевш точщ».
Вмiст загального бшку в мокротиннi визна-чали методом Lowry [18]. Для визначення концентраци МСМ у мокротиннi останне тддавали депроте!шзаци з використанням 10 %-! трихлороцтово! кислоти. Надалi проби центри-фугували (3000 об/хв.) протягом 30 хвилин. 0,5 мл надосаду переносили у пробiрку з 4,5 мл дистильовано! води. Рiдину перемiшували i переносили у вимiрювальну кювету. Спектрофотометр^ проводили на довжинах хвиль 254 та 280 нм проти дистильовано! води в кювет з довжиною пробку свiтлового променя 1 см. Вщповщь про вмiст МСМ отримували в одиницях, якi чисельно дорiвнювали коефщ> ентам екстинци [11]. При визначенш вмiсту МСМ у кровi дослiджуванi проби центрифу-гували протягом 10 хвилин при 3000 об/хв. До 1 мл осв^леного субстрату додавали 10 %-й роз-чин трихлороцтово! кислоти. Подальший аналiз проб вiдповiдав процедурам, що здiйснювали для мокротиння.
Стан протеолiтично! системи мокротиння вивчали за активнiстю трипсину з викорис-
танням як субстрату бензо!л-аргшш-п-штроаш-лшу. Спектрофотометричнi вимiрювання актив-ност здiйснювали на довжинi xBrai 540 нм. Активнiсть виражали в нмоль/с • л у перерахунку на 1 г загального бшку.
Концентращю С-РП у сироватцi ^OBi визна-чали iмунотурбiдиметричним методом при довжиш хвилi - 340 нм. Контроль якост проведеного дослiдження здшснюсться з використанням контрольно! сироватки Bio-Rad Liquichek Immunology Control методом контроль-них карт (норма: 1-10 г/л).
Рiвень альбумiну в сироватщ кровi визначався з використанням бромкрезолового зеленого при довжинi хвилi - 545 нм. Контроль якост проведеного дослщження здшснюсться з використанням контрольно! сироватки Serodos та Serodos Plus методом контрольних карт (норма: 38-53 г/л).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На момент обстеження у вшх пащенпв вiдзначалися симптоми загострення ХОЗЛ: поси-лення задишки, кашлю, збшьшення продукцi! мокротиння.
Згiдно з даними мшроскопи, у пацieнтiв групи 1 мокротиння мало слизовий характер, у пащенпв групи 2 - слизово-гншний або гнiйний. У вшх пацieнтiв друго! групи мокротиння було визнано презентативним, однак етiологiчний патоген було визначено тшьки у 13 (57,1%) випадках. Усього було видшено 16 штамiв мш-роорганiзмiв (табл. 1).
Таблиця 1
Спектр патогешв пщ час загострення ХОЗЛ
Мшрооргашзм
Абсолютна юльюсть
%
H. influenzae S. pneumoniae H. parainfluenzae Ps.aeruginosae Serratia marcescens M. pneumoniae C. pneumoniae
50,0 25,0 12,5 6,25 6,25 0 0
Мшробш асощацп спостерналися у 4 (25,0%) пащенпв i були представлеш у трьох випадках H. influenzae та S. pneumoniae, в одному - Ps. aeruginosa та S. pneumoniae.
За даними бiохiмiчного дослщження мокротиння, рiвень МСМ у пащенпв групи 2 був
вiрогiдно вищим (на 33,2 %), шж у хворих групи 1 (табл. 2), що може свщчити про бшьш виразну локальну запальну реакцiю в трахеоброн-иальному деревi, з посиленням мiсцево! ендо-генно! iнтоксикацi!.
Таблиця 2
Показники piBHÎB загального бшку, МСМ та активност трипсину в мокротинш
пащенпв i3 загостренням ХОЗЛ (M±m)
Показник
Група1 Група 2
(n=11) (n=21)
Р
МСМ, мг/г быка Загальний 51лок, г/л Трипсин,
нмоль/с ■ л/ на г бшку
990,8±54,7 38,33±2,04
6,41±0,44
1320,5±27,2 46,14±1,08
4,15±0,17
< 0,001
< 0,05
< 0,001
Примiтка: р - достовiрнiсть рiзницi мiж вiдповiдними групами
Посилення густини та гншносн мокротиння характеризувалося тдвищенням кшькосн загального бшку. Так, р!вень загального бшку в презентативних зразках мокротиння був на 20,3 % вищим, шж у непрезентативних зразках. Пщвищення р1вня загального бшку могло бути наслщком зниження протеазно! активносп мокротиння, на що вказувало зниження активносп трипсину. Спостерпалося шпб!рування на 35,2 % активносп трипсину в мокротинш пащенпв групи 2 у пор!внянш з пащентами
групи 1. Найбшьш !мов!рно, детермшоваш про-цеси загострення призводили до посилення в'язкосп мокротиння, його застою в бронх> альному дерев! та сприяли шдтримщ запального процесу у слизовш бронх1в.
У результат! анал1зу р!вшв загального бшку, МСМ та активносп трипсину у 2а й 2б шдгрупах не було знайдено в!ропдно! вщмшносп (p = 0,37, p = 0,14 та p = 0,67 вщповщно) у показниках вищенаведених бюх!м!чних параметр1в (рис.).
160
МСМ ЗБ АТ
BI Група 1 □ Група 2 а И Група 2б
Пор1вняльна характеристика р1вн1в МСМ, загального бшку та активност! трипсину в мокротинш
хворих на ХОЗЛ
Визначення концентраци бшюв гостро! фази запалення демонструе наступне: концентраци альбум1ну в сироватщ кров! хворих 1 та 2 групи не вщр1зняються м1ж собою та показниками групи контролю. Показники С-РП у груш 1 не мали достов!рно! вщмшносн з показниками групи контролю (р = 0,06), в той час як по-
казники С-РП у груш 2 перевищували аналопчш групи 1 в 4,3 раза (р < 0,001) (табл. 3).
Як видно з наведених в таблиц! даних, показники МСМ у сироватщ кров! групи 1 та групи 2 достов!рно перевищують аналопчш показники групи контролю. Концентраци МСМ у кров! пащенпв !з репрезентативними зразками
мокротиння на 24,7 % вище показниюв пащенпв i3 нерепрезентативними зразками мокротиння. Зростання цього показника у пащенпв групи 2 у порiвняннi з групою 1 може пояснюватися бiльш
значущою загальною ендогенною iнтоксикацieю при загостреннях, причиною яких е iнфекцiйнi агенти.
Таблиця 3
Показники р1вн1в альбумiну, С-РП та МСМ у кров1 пацieнтiв i3 загостренням ХОЗЛ
(M±m)
Показник
Група 1 (n=11)
Група 2 (n=21)
Контроль (n=20)
альбум1н, г/л
С-РП, мг/л
МСМ, мг/л
45,2±0,8
5,4±1,4
638,66±21,38
44,6±0,7 р1-2 = 0,58
23,1±4,6 р1-2 < 0,001
796,19±37,78 р1-2 < 0,001
47,2±1,3
р1-к = 0,20
р2-к = 0,09 2,5 ± 0,5
р1-к = 0,06 р2-к < 0,0001
542,0 ± 17,0
р1-к < 0,001 р2-к < 0,0001
Прим1тка. р - достов!ршсть р1зниц1 м1ж вщповщними групами
Нами не було отримано достовiрноl рiзницi мiж рiвнями бiохiмiчних показниюв у сироватцi кровi та мокротинш хворих 2а i 2б шдгруп, що може свiдчити про бактерiальну природу за-гострень в обох шдгрупах.
ВИСНОВКИ
1. Наявнiсть у пащенпв клiнiчних та мшро-бюлопчних ознак iнфекцiйного загострення ХОЗЛ супроводжувалася пiдвищенням в'язкостi мокротиння з порушенням li протеол^ично1 активностi, а також зростанням рiвня маркера ен-догенно! штоксикацп - МСМ - як у мокротинш, так i в сироватщ кровi.
2. У пащенпв з iдентифiкованим та нещен-тифiкованим етiопатогеном (пiдгрупи 2а й 2б) не
було виявлено достовiрноl рiзницi у бiохiмiчних показниках мокротиння та сироватки кровг
3. Пщвищення рiвня МСМ у сироватцi кровi та мокротиннi на 20-30 % на rai зниження активностi трипсину в мокротинш може свщчити про шфекцшну природу загострення ХОЗЛ при стертш клiнiчнiй симптоматицi останнього, що дозволить рекомендувати включення антиб> отиюв у схему лiкування ще1 категорп хворих.
4. Альбумiн не реагуе на запалення та не вiдрiзняеться у групах порiвняння. У пащенпв iз репрезентативними зразками мокротиння шдви-щуеться рiвень С-реактивного проте1ну, що, можливо, свщчить про бактерiальну природу загострення в ще1 категорп' хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авдеев С. Н. Антибактериальная терапия обострений ХОБЛ / С. Н. Авдеев // Пульмонология и алергология - 2004. - № 2 (13). - С. 19-22.
2. Афанасьева О. А. Клинико-патогенетические особенности пневмонии у больных различными вариантами острого нарушения мозкового кровообращения (геморрагический и ишемический инсульты) : Автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 14.00.05 „Внутренние болезни" / О. А. Афанасьева. — Нижний Новгород, 2006. — 25 с.
3. Бобров В.М. Молекулы средней массы - показатель интоксикации при гнойно-воспалительных заболеваниях ЛОР-органов / В. М. Бобров, С. А. Шишкин //Вестник оториноларингологии. - 1999. -№ 1. - С. 33-34.
4. Глыбочко П.В. Механизмы эндогенной интоксикации при болезни Рейтера //П. В. Глыбочко А. Л. Бакулев А.А. Свистунов // Вестник дерматологии и
венерологии. — Режим доступу до журн. : http ://www.mediasphera.m/joumals/vestnik/detail/31/57/.
5. Гучев И. А. Инфекционное обострение хронической обструктивной болезни легких (обзор литературы) / И.А. Гучев, С. В. Сидоренко // Инфекции и антимикробная терапия. - 2005. - Т. 5, № 56 . - С. 135-141.
6. Карякина Е. В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений: обзор литературы / Е. В. Карякина, С. В. Белова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2004. - № 3. - С. 3-8.
7. Ковалев Г. И. Взаимосвязь эндогенной интоксикации и иммунодепрессии в патогенезе черепно-мозговой травмы / Г. И. Ковалев, А. М. Томников, Г. Г. Музлаев // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1995. - Т. 95, № 6. - С. 4-5.
8. Копытова Т.В. Молекулы средней массы как
субстрат эндогенной интоксикации при тяжелых дерматозах / Т. В. Копытова // Успехи современного естествознания. - 2006. - № 9. - С. 7-10.
9. Корякина Е.В. Особенности патогенетических механизмов эндогенной интоксикации у больных ревматоидным артритом: обзор литературы / Е.В. Корякина, С.В. Белова //Научно-практическая ревматология. - 2001. - № 1. — Режим доступу до журн. : http://medi.ru/doc/9710105.htm.
10. Лабораторная оценка тяжести аутоиммунного эндотоксикоза при беременности, осложненной гес-тозом / Л. А. Пестряева, Л. Н. Юрченко, Е. А. Шипи-цына [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2000. - № 10. - С. 7.
11. Методи дослщження ендогенно! штоксикацп оргашзму: методичш рекомендаций. - К., 1998. - 43 с.
12. Мукоактивная терапия / Амелина Е. Л., Анаев Э. Х., Красовский С. А. [и др.]; под ред. А. Г. Чуча-лина, А. С. Белевского. - М.: Издат. дом „Атмосфера", 2006. - 128 с.
13. Про затвердження клшчних протоколiв
надання медично!' допомоги за спещальнютю "Пуль-монолопя": Наказ №128 вад 19.03.2007.
14. Респираторная медицина. В 2 т. Т. 1. / под ред. А. Г. Чучалина. - М.: Гэотар-Медиа, 2007. - 800с.
15. С-реактивный белок - «золотой маркер», многозначительный и незаменимый [Электронный ресурс] / В.В. Вельков // - Режим доступа: http://www. diakon-diagnostics.ru/files//word-zip/Books/CRP_gold-marker.pdf
16. Сыромятникова Е. Д. Лабораторная оценка уровня эндогенной интоксикации при остром панкреатите / Е. Д. Сыромятникова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2000. - № 10. - С. 15-16.
17. Anthonisen N. R., Manfreda J., Warren C. P. Antibiotic therapy in acute exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease // Ann. Inter. Med. - 1987. -V. 106. - P. 196-204.
18. Protein mеasurement with the Folin phenol reagent / O. H. Lowry, N. J. Rosenbrough, A. L. Farr [et al.] // J. Biological Chemistry. - 1951.-Vol.193. - P.265-269.
♦
УДК 616.24-007.272-036.1-082:579.83
Т.О. Перцева, Л.I. Конопкта
ОСОБЛИВОСТ1 РЕГЮНАЛЬНО1 ЧУТЛИВОСТ1 РЕСП1РАТОРНИХ ПАТОГЕН1В: ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВЕДЕННЯ ХВОРИХ НА ХОЗЛ
Днтропетровська державна медична акадeмiя
кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ
(зав. - член-кор. АМН Укра'ши, д. мед. н., проф. Т.О.Перцева)
K^ronoBi CTOBa: xpoHiuHe o6cmpyKmu8He 3axeop№eaHH.% мегенb, pecnipamopHi патогени, peгwнanbнa nymmeicmb, aHmu6axmepianbHi npenapamu Key words: chronic obstructive pulmonary disease, respiratory pathogens, region sensitivity, antibacterial drugs
Резюме. При лечении больных хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) во время обострения патологического процесса не всегда удается достичь полного клинического эффекта. Это обусловлено неадекватной антибактериальной терапией, при проведении которой не учитывается наличие активированной флоры, которая обычно колонизирует нижние дыхательные пути пациентов в стабильную фазу. Для оптимизации тактики выбора антибактериальных препаратов при лечении больных ХОЗЛ в фазу инфекционного обострения изучена и представлена региональная чувствительность всех респираторных патогенов, выделенных из мокроты больных ХОЗЛ. Summary. During treatment of the patients with acute exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) it does not always happen to get clinical effect. It is due to inadequate antibacterial therapy without taking into account the data about bacterial colonization of low respiratory tract in a stable phase. To optimize tactics of antibacterial therapy of COPD patients with acute exacerbation, we studied and presented the data on regional sensitivity of all respiratory pathogens, isolated from the sputum of COPD patients.
