CC BY
19
6. Litvinyuk OP, Tkhorovs'kiy MA, Gonchar NM, Paliy IO. [Tuberculosis in healthcare workers (literature review and results of author's research)]. Tuberkuloz, legenevi khvorobi, VIL-infektsiya. 2014;1(16):83-89. Ukrainian.
7. Flick RJ, Munthali A, Simon K, Hosseinipour M, Kim MH, Mlauzi L et al. Assessing infection control practices to protect health care workers and patients in Malawi from nosocomial transmission of Mycobacterium tuberculosis. PLoS ONE. 2017;12(12):e0189140. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0189140
8. Ayuk J. A cross-sectional study of tuberculosis among workers in Tygerberg Academic Hospital, Western Cape province, South Africa. Stellenbosch University; 2012. Available from: http://hdl.handle.net/10019.y85836. Accessed 3 Aug 2016.
9. Global tuberculosis report. Geneva: World Health Organization; 2016. Available from: http://www.who.int/-tb/publications/global_report/en/.
10. Hung WT, Lee SS, Sy CL, Wu KS, Chen JK, Tsai HC, Chen YS. Interferon-gamma release assay and the tuberculin skin test in an intermediate tuberculosis burden country. J Microbiol Immunol Infect. 2015 Apr;48(2):147-52. doi: 10.1016/j.jmii.2013.07.008
11. Menzies D, R. Joshi R, M. Pai M. Risk of tuberculosis infection and disease associated with work in health care settings. INT J TUBERC LUNG DIS. 2007;11(6):593-605.
12. Malotle MM, Spiegel JM, Yassi A, Ngubeni D, O'Hara LM, Adu PA, Bryce EA, Mlangeni N,Gemell GSM,M. Zungu M. Occupational tuberculosis in South Africa: are health care workers adequately pro-tected?Public Health Action. 2017 Dec 21;7(4):258-67. doi: 10.5588/pha. 17.0070
13. Whitaker JA, Mirtskhulava V, Kipiani M, Harris DA, Tabagari N, Kempker RR, Blumberg HM. Prevalence and incidence of latent tuberculosis infection in georgian healthcare workers. PLoS One. 2013;8(3):e58202. doi: 10.1371/journal.pone.0058202
14. Nodieva A, Jansone I, Broka L, Pole I, Skenders G, Baumanis V. Recent nosocomial transmission and genotypes of multidrug-resistant Mycobacterium tuberculosis. INT J TUBERC LUNG DIS. 2010;14(4):427-33.
15. Chu H, Shih CJ, Lee YJ, Kuo SC, Hsu YT, Ou SM, Shih YN, Tarng DC, Li SY, Chen YT, Chen RC. Risk of tuberculosis among healthcare workers in an intermediate-burden country: a nationwide population study.J Infect. 2014 Dec;69(6):525-32. doi: 10.1016/j.jinf.2014.06.019
16. Uden L, Barber E, Ford N, Cooke GS. Risk of Tuberculosis Infection and Disease for Health Care Workers: An Updated Meta-Analysis. Open Forum Infectious Diseases. 2017;4(3):ofx137. doi: 10.1093/ofid/ofx137
17. Janagond AB, Ganesan V, Vijay Kumar GS, Ramesh A, Anand P, Mariappan M. Screening of healthcare workers for latent tuberculosis infection in a Tertiary Care Hospital. Int J Mycobacteriol. 2017 Jul-Sep;6(3):253-257. doi: 10.4103/ijmy.ijmy_82_17
18. Shrestha P, Shakya M, Caws M, Shrestha S, Kar-ki B, Shrestha S, Karki DB, Maharjan B, Shrestha B, Arjyal A, Karkey A, Prajapati KG, Basnyat B. Tuberculosis in Staff and Students of Patan Hospital. J Nepal Health Res Counc. 2018 Jan 1;15(3):268-74.
19. Von Delft A, Dramowski A, Khosa C, Kotze K, Lederer P, Mosidi T, Peters JA, Smith J, van der West-huizen HM, von Delft D, Willems B, Bates M, Craig G, Maeurer M, Marais BJ, Mwaba P, Nunes EA, Nyirenda T, Oliver M, Zumla A. Why healthcare workers are sick of TB. Int J Infect Dis. 2015;32:147-51.
УДК 616.24-007.272-036.1-008.8:613.62 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142342
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1ТИННОГО СКЛАДУ МОКРОТИННЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ПРОФЕС1ЙНО1 ЕТЮЛОГП
ДУ «Укра'шський Haymeo-do^idHuü тститут промислово '1 медицини МОЗ Украши»
лабораторiя 6ioxiMii
(зав. - к. бюл. н., доц. В. В. 1вчук)
вул. Виноградова, 40, Кривий Рг Дтпропетровська обл., 50096, Украша
SI «Ukrainian Scientific Research Institute of Industrial Medicine of Health Ministry of Ukraine»
Laboratory of Biochemistry
Vynogradova str., 40, Kryviy Rih, Dnipropetrovsk region, 50096, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: хвороби бронхолегеневого апарату, запалення, цитограма, мокротиння Ключевые слова: болезни бронхолегочного аппарата, воспаление, цитограмма, мокрота Key words: diseases of bronchopulmonary apparatus, inflammation, cytogram, sputum
В.В. 1вчук, Т.Ю. Коптева, Т.А. Ковальчук
Реферат. Характеристика клеточного состава мокроты больных хронической обструктивной болезнью легких профессиональной этиологии. Ивчук В.В., Коптева Т.Ю., Ковальчук Т.А. Ингаляция высоких концентраций различного вида пыли, в частности неорганического происхождения, приводит к нарушению нормального механизма очистки легких. Следствием этого является развитие воспаления дыхательных путей с формированием ХОБЛ. Воспалительная реакция дыхательных путей при обострении ХОБЛ сопровождается увеличением общего числа нейтрофилов и лимфоцитов. Данный гетерогенный клеточный инфильтрат является источником специфических биологически активных веществ, которые играют значительную роль в структурно-функциональных изменениях слизистой оболочки бронхолегочной системы. Образование мокроты является одним из основных клинических симптомов заболевания органов дыхания. По параметрам клеточного состава мокроты можно определить патогенетический вариант и выраженность воспалительной реакции слизистой дыхательных путей. Целью работы было изучение клеточного состава в спонтанной мокроте больных ХОБЛ работников горнодобывающей промышленности. Для достижения поставленной цели использовали цитологические и статистические методы исследования. Изучение особенностей клеточного состава мокроты, в зависимости от степени тяжести ХОБЛ профессиональной этиологии, является актуальным и информативным и позволяет оценить активность и роль местного воспаления в развитии и течении данного заболевания. При усилении выраженности бронхиальной обструкции в мокроте увеличивается общее количество клеточных элементов, нейтрофилов и лимфоцитов. Особенностью локального воспаления, развивающегося на начальных стадиях ХОБЛ профессиональной этиологии, является преобладание макрофагов в мокроте. При ухудшении тяжести течения заболевания, когда воспаление приобретает персистирующий характер, в мокроте растет число нейтрофилов и лимфоцитов.
Abstract. Characteristics of sputum cellular composition in patients with chronic obstructive pulmonary disease of professional etiology. Ivchuk V.V., Kopteva T. Yu., Kovalchuk T.A. Inhalation of high concentrations of various types of dust, in particular of inorganic origin, leads to disruption of the normal mechanism of lung cleaning. A consequence of this is the development of inflammation of the airways with the formation of COPD. The inflammatory response of the airways with exacerbation of COPD is accompanied by the increase in the total number of neutrophils and lymphocytes. This heterogeneous cellular infiltrate is the source of specific biologically active substances that play a significant role in the structural and functional changes in the mucous membrane of the bronchopulmonary system. Sputum formation is one of the main clinical symptoms of respiratory diseases. By the parameters of the cellular composition of sputum, it is possible to determine the pathogenetic variant and the severity of the inflammatory response of the respiratory mucosa. The aim of the work was to study the cellular composition in the spontaneous sputum of COPD patients of mining industry. Cytological and statistical methods of investigation were used to achieve this goal. The study of the characteristics of the cell composition of sputum, depending on the degree of severity of COPD of professional etiology, is relevant and informative and allows to evaluate the activity and role of local inflammation in the development and course of the disease. With an increase in the severity of bronchial obstruction in sputum, the total number of cellular elements, neutrophils and lymphocytes increases. The feature of local inflammation developing in the initial stages of COPD ofprofessional etiology is the predominance of macrophages in sputum. With worsening of the severity of the disease course, when the inflammation acquires a persistent character, the number of neutrophils and lymphocytes increases in sputum.
Серед професшних захворювань оргашв ди- Вщомо, що запальний процес при ХОЗЛ
хання значну питому вагу займае хрошчне впливае на дрiбнi бронхи, бронхюли та ацинуси.
обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). При У результат запалення слизово1 та тдслизового
цьому захворюванн мае мюце змша захисних шару вщбуваеться гiпертрофiя гладких м'язiв
властивостей слизово1 оболонки дихального цих структур, потовщення стшок бронхюл та
тракту, зниження адаптивних можливостей залучення в процес запалення 1х мшрооточення.
оргашзму та рецидиви легеневого запального Це, у свою чергу, сприяе розвитку порочного
процесу [1-3]. кола запалення, руйнуванню мiжальвеолярних
1нгалящя високих концентрацш рiзного виду мембран, персистенцп запалення, залученню до
пилу, зокрема неоргашчного походження, при- мюця первинного пошкодження фагоцитарно-
зводить до порушення нормального мехашзму активних кл^ин - нейтрофшв, макрофапв, iму-
очищення легень. Наслщком цього е розвиток нокомпетентних кттин, котрi е основними
запалення дихальних шляхiв з формуванням джерелами медiаторiв запалення. Характерне для
ХОЗЛ. Промисловий пил, як i будь-який шший ХОЗЛ хрошчне запалення розвиваеться у вах вщ-
чужорщний агент, викликае активащю клггин за- дшах повггроносних шляхiв, паренхiмi й судинах
палення - нейтрофшв та альвеолярних макро- легень. Тим самим проявляеться гшерсекрещя сли-
фапв i вироблення ними еластази, вшьних ра- зу, дисфункщя вiйчастого ештелда, обмеження
дикалiв, а також катепсишв B, C, G - ферменпв з швидкосп повггряного потоку, порушення газо-
потужною деструктивною дiею [3]. обмiну, легенева гiпертензiя та легеневе серце [4].
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
89
Утворення мокротиння е одним з основних клiнiчних симптомiв захворювання органiв ди-хання. У комплекс дiагностичних заходiв аналiз мокротиння допомагае встановити характер па-тологiчного процесу в органах дихання, а в рядi випадкiв - визначити його етюлопю [8]. Вивчення цитологiчного складу нижшх ди-хальних шляхiв е найбшьш специфiчним та iнформативним методом серед широкого спектра лабораторних дослщжень для дiагностики за-хворювань бронхолегенево! системи. Мокротиння е субстратом, вивчення якого дае основну шформащю про клиини та цитокiни, що вони видiляють, iмунопатогенез та запалення при захворюваннях респiраторного тракту [7]. За параметрами клгшнного складу мокротиння можна визначити патогенетичний варiант та вираженiсть запально! реакцп слизово! дихальних шляхiв [6].
Метою роботи було вивчення клггинного складу в спонтанному мокротинт хворих на ХОЗЛ пращвниюв прничодобувно! промисловостi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проаналiзовано 115 результат цитологiчних дослiджень мокротиння хворих на ХОЗЛ пращвниюв прничодобувно! промисловосп. Серед-нiй вiк хворих становив 57,1±1,3 року. Дiагноз ХОЗЛ був встановлений на пiдставi мiжнародних критерпв GOLD [10] та Наказу МОЗ Украши № 555 вщ 27 червня 2013 року «Про затверджен-ня та впровадження медико-технологiчних доку-ментiв зi стандартизацп медично! допомоги при хронiчному обструктивному захворюванш легень». Клiнiчнi групи склали пащенти терапев-тичного вiддiлення ДУ «Украшський НД1 про-мислово! медицини МОЗ Украши» (м. Кривий
5 -,-
4,5--
4--
3,5--
3--
| 2,5--
2--
1,5--ШШЩ
1--|
0,5--|
о J-1::::::::::::::::::::::;:
ХОЗЛ I
Иг) з рiзними стащями ХОЗЛ, а саме: ХОЗЛ I -42 пащенти, ХОЗЛ II - 38 пащеппв, ХОЗЛ III -35 пащеппв.
Збiр мокротиння проводили зранку натщесерце, пiсля ретельно! санацп ротово! порожнини до застосування антибактерiальних препаратiв. Матерiал дослiджували протягом двох годин пiсля отримання. Вiзуально ви-значали кiлькiсть, характер, колiр та консистен-цiю мокротиння. Для мшроскошчного до-слiдження з мокротиння готували мазки. Шпателем вибирали грудочки, якi вiдрiзнялися вiд загального фону, та переносили !х на предметне скло. Далi, iншим склом, рiвномiрно розтирали бiологiчний матерiал й отримували два щен-тичних мшропрепарати. Диференцiйований тд-рахунок клiтин проводили з 200 клгшн у мазках, пофарбованих за Романовським-Гiмзе. До-слщження мiкропрепаратiв мокротиння проводили при збшьшенш 10х-окуляра та 100х-об'ектива мшроскопа пiд iмерсiею. Препарат мокротиння вважався репрезентативним при виявленнi бiльше 25 клгшн нейтрофiльних гранулоцитiв та менше 10 епiтелiальних клiтин у полi зору.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програми «Statistica 6.0» (StatSoft Inc., США). Перемшш представленi у виглядi M±m, де М - середне арифметичне, m -середне квадратичне вщхилення. Критичною величиною рiвня значущостi вважали p<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз даних цитограми показав, що у хворих на ХОЗЛ професшно! етюлогп вiдмiчалось ста-тистично значуще пiдвищення загально! кшь-костi клгшн у спонтанному мокротиннi (рис. 1).
-шйт—
ХОЗЛ I
ХОЗЛ II Групи хворих
ХОЗЛ III
* - р1зниця в1ропдна пор1вняно з ХОЗЛ I (р<0,05);
# - р1зниця в1ропдна пор1вняно з ХОЗЛ II (р<0,05)
Рис. 1. Загальна кiлькiсть кл^ин спонтанного мокротиння хворих на ХОЗЛ професшноТ етюлоги, (х 106/л)
Найменший показник цитозу спостерiгався при ХОЗЛ I. У той час, як при ХОЗЛ II вш зрю у 1,5 раза порiвняно з ХОЗЛ I. Разом з посиленням тяж-косп перебiгу захворювання збшьшувалась i зага-льна кiлькiсть клгтин у мокротиннi. Так, при ХОЗЛ III показник цитозу був у 3,0 рази вищим, тж при ХОЗЛ I i майже в 2,0 рази, тж при ХОЗЛ II.
Альвеолярт макрофаги вiдiграють важливу роль у системi легеневого захисту та входять до
складу сурфактантно! системи. Вважасться, що альвеолярнi макрофаги е вирiшальною ланкою в ланцюзi процесу запалення та регулятором складних мiжклiтинних взаемодiй. Результати нашого дослщження показали, що в мокротиннi при ХОЗЛ I та ХОЗЛ II професшно! етюлогп вiдмiчаеться виражена макрофагальна реакцiя (рис. 2).
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
—; —F
#
—
ХОЗЛ I
ХОЗЛ II Групи хворих
ХОЗЛ
# - рiзниця вiрогiдна порiвняно з ХОЗЛ II (р<0,05) Рис. 2. Вмкт макрофамв у спонтанному мокротиннi хворих на ХОЗЛ професшноТ етюлогп, (%)
Кшьюсть макрофагiв при ХОЗЛ I та II ставдях nepe6iry захворювання була вищою в 1,3 раза, шж при ХОЗЛ III. Це дозволяе припустити, що цi кттини вiдiграють провiдну роль у розвитку запального процесу на початкових стащях ХОЗЛ професшно! етюлогп.
Протилежна динамша спостерiгаеться за рiвнем нейтрофiлiв мокротиння. Запальний про-цес, що персистуе в бронхiальному деревi хворих на ХОЗЛ професшно! етюлогп, супроводжуеться переважанням у мокротинш загально! кiлькостi нейтрофшьних гранулоцитiв (рис. 3).
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
______f
ХОЗЛ I
ХОЗЛ II Групи хворих
ХОЗЛ
* - р1зниця в1ропдна пор1вняно з ХОЗЛ I (р<0,05);
# - р1зниця в1ропдна пор1вняно з ХОЗЛ II (р<0,05)
Рис. 3. Динамша кiлькостi нейтрофiлiв у спонтанному мокротинш хворих на ХОЗЛ професшноТ етюлогп, (%)
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
91
З посиленням тяжкост перебту ХОЗЛ професшно! етюлоги кшьюсть нейтрофiлiв пропор-цiйно зростала. Так, вмют нейтрофiлiв при ХОЗЛ III був у 1,5 раза вищим, шж при ХОЗЛ I i в 1,4 раза, нiж при ХОЗЛ II. Потрiбно вiдмiтити, що нейтрофiли й макрофаги видiляють запальш медiатори та взаемодiють зi структурними кл> тинами дихальних шляхiв, паренхiми i судин легень, що сприяе обструктивному ефекту. Bi-домо, що щ клiтини е основними продуцентами еластази, актившсть котро! значно тдвищуеться в мокротиннi хворих на ХОЗЛ [14]. Кшьюсну перевагу нейтрофiлiв у мокротинш при ХОЗЛ III можна пов'язати з персистенщею процесiв за-палення, ремоделюванням i формуванням незво-ротно! бронхообструкци. Пошкоджуюча дiя еластази на ештелш бронхiв може бути пов'язана з проапоптотичним ефектом ферменту. Цей ензим i^^^e апоптоз епiтелiальних клiтин ресшра-торного тракту через зв'язування з рецепторами PARi, що активуються проте!назою та збшь-
шенням проникностi мiтохондрiально! мембрани [12]. Одночасне зниження активност проте!наз-ного шпбггора може бути пов'язане зi змен-шенням загального числа альвеолярних макро-фагiв, якi визначаються в мокротинш хворих на ХОЗЛ професшно! етюлоги.
Сучаснi лiтературнi данi вказують на про-вiдну роль еозинофшьних лейкоцитiв у розвитку багатьох запальних процесiв [5, 13]. Сьогоднi вщомо, що еозинофiли виконують не лише за-хисну роль у нейтратзаци продуктiв алергiчних реакцiй негайного типу, а й роль ефекторних клггин гiперергiчного запалення, здатних прояв-ляти цитотоксичний ефект на клiтини власного оргашзму [9].
Проведене нами вивчення цитологiчного складу мокротиння хворих на ХОЗЛ професшно! етюлоги показало шдвищення рiвня еозинофiлiв на початкових стащях перебiгу захворювання (рис. 4).
-
ХОЗЛ I
ХОЗЛ II Групи хворих
ХОЗЛ
7
*
6
*
2
* - рiзниця вiрогiдна порiвняно з ХОЗЛ I (р<0,05) Рис. 4. Вмкт еозипоф1л1в у спонтанному мокротиннi хворих на ХОЗЛ професшноТ етiологil, (%)
Так, найвища кiлькiсть еозинофiлiв вiдмiчена при ХОЗЛ I, тодi як при ХОЗЛ II вона дещо знизилась, однак все ж перевищувала нормальш значення. При ХОЗЛ III рiвень еозинофiлiв вже наближався до нормальних значень i був у 1,5 разу нижчим вiд значень ХОЗЛ I. Зазвичай пiдвищення кшькосп еозинофiлiв у мокротиннi за ХОЗЛ спостериаеться при загостреннi пе-ребиу захворювання. Тому отриманi нами результати можуть пiдтвердити роль еозинофiлiв як таких, що можуть бути фактором ризику розвитку обструкци бронхiв на етапi загострення ХОЗЛ професшно! етюлоги.
На сьогодшшнш час активно обговорюеться значення лiмфоцитiв у патогенезi ХОЗЛ. Лi-тературш джерела говорять про те, що лiмфо-цити е продуцентами у-штерферону та можуть вiдповiдати за видшення фактора некрозу пухлини а, котрий викликае цитолiз та апоптоз клгтин альвеолярного епiтелiю, що сприяе пер-систенцi! запалення [11]. Нами було з'ясовано, що при ХОЗЛ професшно! етюлоги рiзного сту-пеня тяжкосп у всiх групах обстежених у мокротинш тдвищуеться рiвень лiмфоцитiв (рис. 5).
Групи хворих
* - рiзниця BiporiqHa nopiB^HO з ХОЗЛ I (р<0,05);
# - piзниця вipoгiдна nopiB^HO з ХОЗЛ II (р<0,05)
Рис. 5. Динамша кiлькостi лiмфоцитiв у спонтанному мокротинш хворих на ХОЗЛ професшноТ етшлоги, (%)
При ХОЗЛ I та ХОЗЛ II юльюсть лiмфoцитiв була майже на однаковому, вищому вiд норми, piBHi. Тoдi як при ХОЗЛ III вмют лiмфoцитiв перевищував майже в 2,5 раза такий при ХОЗЛ I та ХОЗЛ II. В окремих роботах вказано, що в мокротинш хворих на ХОЗЛ збшьшуегься число CD8 Т^мфоципв та деструктивно змшених бpoнхiальних епiтелioцитiв. Такi лiмфoцити можуть бути як джерелом цитоюшв, що про-вокують бpoнхiальну oбстpукцiю, так i можуть самoстiйнo чинити цитотоксичний вплив на кл^ини дихальних шляхiв [11].
ВИСНОВКИ 1. Вивчення особливостей кттинного складу мокротиння залежно вщ ступеня тяжкoстi ХОЗЛ
професшно! етюлогп е актуальним та шформа-тивним i дозволяе oцiнити активнiсть та роль мюцевого запалення в розвитку та переб^у цього захворювання.
2. При посиленш виpаженoстi бpoнхiальнo! обструкцп в мoкpoтиннi збiльшуеться загальна кшьюсть кттинних елементiв, нейтpoфiлiв та лiмфoцитiв.
3. Осoбливiстю локального запалення, що роз-виваеться на початкових стад1ях ХОЗЛ професшно! ет1ологй', е переважання макpoфагiв у мокротинш. При пoгipшеннi тяжкoстi пеpебiгу за-хворювання, коли запалення набувае персистую-чого характеру, у мокротинш зростае число ней-трофшв та лiмфoцитiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Басанець А.В. ХОЗЛ професшно! етюлогп: сучасш тдходи до контролю захворювання / А.В. Басанець // Укр. пульмонол. журнал. - 2016. - № 4. -С. 59-63.
2. Левша О.В. Практична цшшсть визначення показнишв еритроцитарного ряду у хворих на ХОЗЛ професшно! етюлоги / О.В. Левша, В.В. !вчук, Р.В. Рубцов // Свгг медицини та бюлоги. - 2017. - № 4. -С. 50-53. doi: 10.26724/2079-8334-2017-4-62-50-53.
3. Рубцов Р.В. Хроническое обструктивное заболевание легких у рабочих горнорудной промышленности (этиология, распространенность): взгляд на проблему / Р.В. Рубцов, Т.А. Ковальчук // В1сник проблем бюлоги i медицини. - 2017. - № 2. - С. 25-29.
4. Barnes P.J. Cellular and molecular mechanisms of chronic obstructive pulmonary disease / P.J. Barnes //
Clinics Chest Medicine. - 2014. - Vol. 35, N 1. - P. 71-86. doi: 10.1016/j.ccm.2013.10.004
5. Benralizumab for chronic obstructive pulmonary disease and sputum eosinophilia: a randomised, doubleblind, placebo-controlled, phase 2a study / C.E. Bright-ling, E.R. Bleecker, R.A. Panettieri [et al.] // Lancet Respiratory Medicine. - 2014. - Vol. 2, N 11. - P. 891-901. doi: 10.1016/S2213-2600(14)70187-0
6. Biomarkers of progression of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) / J.G. Shaw, A. Vaughan, A.G. Dent [et al.] // J. Thoracic Disease. - 2014. - Vol. 6, N 11.- P. 1532. doi: 10.3978/j.issn.2072-1439.2014.11.33
7. Clinical characteristics and airway inflammation profile of COPD persistent sputum producers / S. Khurana, A.Ravi, J.Sutula [et al.] // Respir. Medicine.-2014.- Vol. 108, N 12. - P. 1761-1770. doi: 10.1016/j.rmed.2014.09.020
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
93
8. Differences in plasma and sputum biomarkers between COPD and COPD-asthma overlap / H. Iwamoto, J. Gao, J. Koskela [et al.] // Eur. Respir. J.- 2014.- Vol. 43, N 2. - P. 421-429. doi: 10.1183/09031936.00024313
9. External validation of blood eosinophils, FENO and serum periostin as surrogates for sputum eosinophils in asthma / A.H. Wagener, S.B. de Nijs, R. Lutter [et al.] // Thorax. - 2014. - P. 1-6. doi: 10.1136/thoraxjnl-2014-205634.
10. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). - 2017. - 123 p.
11. Freeman C.M. Design of a multi-center immuno-phenotyping analysis of peripheral blood, sputum and bronchoalveolar lavage fluid in the Subpopulations and Intermediate Outcome Measures in COPD Study (SPIROMICS) / C.M. Freeman, S. Crudgington, V.R. Stol-
berg [et al.] // J. Translational Medicine. - 2015. - Vol. 13, N 1. - P. 19. doi: 10.1186/s12967-014-0374-z
12. Measurement of C-reactive protein, procalcitonin and neutrophil elastase in saliva of COPD patients and healthy controls: correlation to self-reported wellbeing parameters / N. Patel, J. Belcher, G. Thorpe [et al.] // Respir. Research. - 2015. - Vol. 16, N 1. - P. 62. doi: 10.1186/s12931-015-0219-1
13. Singh D. Eosinophilic inflammation in COPD: prevalence and clinical characteristics / D. Singh, U. Kol-sum, C.E. Brightling [et al.] // Eur. Respir. J.- 2014.- Vol. 44, N 6. - P. 1697-1700. doi: 10.1183/09031936.00162414
14. Zuo L. Molecular regulation of toll-like receptors in asthma and COPD / L. Zuo, K. Lucas, C.A. Fortuna [et al.] // Frontiers Physiology. - 2015. - Vol. 6. - P. 312. doi: 10.3389/fphys.2015.00312
REFERENCES
1. Basanec AV. [COPD of professional etiology: modern approaches to disease control]. Ukr. pul'monol. zhurnal. 2016;4;59-63. Ukrainian.
2. Levina OV, Ivchuk VV, Rubcov RV. [Practical value of determination of erythrocytic parameters in patients with COPD of professional etiology]. Svit me-dycyny ta biologii. 2017;4;50-53. doi: 10.26724/20798334-2017-4-62-50-53. Ukrainian.
3. Rubcov RV, Koval'chuk TA. [Chronic obstructive pulmonary disease in mining workers (etiology, prevalence): a look at the problem]. Visnyk problem biologii i medycyny. 2017;2;25-29. Russian.
4. Barnes PJ. Cellular and molecular mechanisms of chronic obstructive pulmonary disease. Clinics in chest medicine. 2014;35(1);71-86. doi: 10.1016/j.ccm.2013.10.004
5. Brightling CE, Bleecker ER, Panettieri RA. Ben-ralizumab for chronic obstructive pulmonary disease and sputum eosinophilia: a randomised, double-blind, placebo-controlled, phase 2a study. The Lancet Respiratory Medicine. 2014;2(11);891-901. doi: 10.1016/S2213-2600(14)70187-0
6. Shaw JG, Vaughan A, Dent AG. Biomarkers of progression of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Journal of thoracic disease. 2014;6(11);1532. doi: 10.3978/j.issn.2072-1439.2014.11.33
7. Khurana S, Ravi A, Sutula J. Clinical characteristics and airway inflammation profile of COPD persistent sputum producers. Respiratory medicine. 2014;108(12);1761-1770. doi: 10.1016/j.rmed.2014.09.020
8. Iwamoto H, Gao J, Koskela J. Differences in plasma and sputum biomarkers between COPD and COPD-asthma overlap. European Respiratory Journal. 2014;(2);421-429. doi: 10.1183/09031936.00024313
9. Wagener AH, de Nijs SB, Lutter R. External validation of blood eosinophils, FENO and serum pe-riostin as surrogates for sputum eosinophils in asthma. Thorax. 2014;1-6. doi: 10.1136/thoraxjnl-2014-205634
10. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2017;123.
11. Freeman CM, Crudgington S, Stolberg VR. Design of a multi-center immunophenotyping analysis of peripheral blood, sputum and bronchoalveolar lavage fluid in the Subpopulations and Intermediate Outcome Measures in COPD Study (SPIROMICS). Journal of translational medicine. 2015;13(1);19. doi: 10.1186/s12967-014-0374-z
12. Patel N, Belcher J, Thorpe G. Measurement of C-reactive protein, procalcitonin and neutrophil elastase in saliva of COPD patients and healthy controls: correlation to self-reported wellbeing parameters. Respiratory research. 2015;16(1);62. doi: 10.1186/s12931-015-0219-1
13. Singh D, Kolsum U, Brightling CE. Eosinophilic inflammation in COPD: prevalence and clinical characteristics. European Respiratory Journal. 2014;44(6);1697-1700. doi: 10.1183/09031936.00162414
14. Zuo L, Lucas K, Fortuna CA. Molecular regulation of toll-like receptors in asthma and COPD. Frontiers in physiology. 2015;6;312. doi: 10.3389/fphys.2015.00312
♦
