CC BY
22
.112.85-07
Д1АГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ МУКОЦИЛ1АРНОГО КЛ1РЕНСУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ШЛЯХОМ ВИЗНАЧЕННЯ ВМ1СТУ МОЛЕКУЛ СЕРЕДНЬ01 МАСИ МОКРОТИННЯ
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти» вул. Дзержинського, 9, Днтропетровсък, 49044, Украта SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Dzerzhinsky str., 9, Dnepropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua
Ключов! слова: мyкoцuлiapнuй mipenc, хротчне обструктивне захворювання легень, молекулы середньо!маси Key words: mucociliary clearance, chronic obstructive pulmonary disease, medium weight molecules
Реферат. Диагностика нарушений мукоцилиарного клиренса у больных хроническим обструктивным заболеванием легких путем определения содержания молекул средней массы мокроты. Перцева Т.А., Лихолат Е.А., Гуржий Е.В. Исследование состояния мукоцилиарного клиренса (МЦК) осуществляли в зависимости от стадии заболевания у 90 больных ХОЗЛ путем определения уровня биохимического показателя мокроты - молекул средней массы (МСМ). С целью определения влияния хронического воспалительного процесса в дыхательных путях на общее состояние организма исследовано содержание МСМ в сыворотке крови. Для уменьшения влияния сопутствующей патологии на содержание МСМ в сыворотке крови отобраны больные с ХОЗЛ без или с нетяжелой сопутствующей патологией в стадии ремиссии, а полученные результаты сравнивали с показателями здоровых людей (контрольна група, n=20). Результаты исследования продемонстрировали наличие прямой связи между степенью выраженности бронхиальной обструкции и концентрацией МСМ в мокроте, что сопровождается повышением вязко-адгезивных показателей мокроты и нарушением оптимальных условий функционирования МЦК. Установленный факт позволяет использовать определение содержания МСМ в мокроте больных ХОЗЛ в качестве неинвазивного и доступного для пульмонологической практики метода, позволяющего быстро и адекватно оценить состояние МЦК и совокупность метаболических нарушений в респираторном тракте больных. Хронический воспалительный процесс в дыхательных путях сопровождается отклонениями определяемых показателей также и в сыворотке крови, но увеличение содержания МСМ в мокроте является специфичным, в то время как накопление МСМ в сыворотке крови больных ХОЗЛ не специфично.
УДК 616.24-007.272-036.1:612.4.06:577
Т. О. Перцева, O.A. Лихолат, O.E. Гуржш
Abstract. Diagnostics of disorders of mucociliary clearance in patients with chronic obstructive pulmonary disease by determining content of medium weight molecules in sputum. Pertseva T.O., Lykholat O.A., Gurzhiy O.V. Investigation of mucociliary clearance (MCC) condition in 90 patients with COPD was performed according to the stage of the disease by determining the level of biochemical indicator of sputum - medium weight molecules (MWM). To determine the effect of chronic inflammation in the respiratory tract on a general condition of the organism, MWM content in blood serum was investigated. To reduce the influence of comorbidity on MWM content in blood serum, patients with COPD without or with mild comorbidity in remission were selected, and the results were compared with those of healthy people (control group, n = 20). The results showed a direct correlation between the severity of airflow limitation and concentration of MWM in sputum, this was accompanied by increasing of viscosity and adhesive performance of sputum and violation of the optimal conditions of MCC functioning. The fact established allows to use determination of MWM content in sputum of COPD patients as a noninvasive and accessible for pulmonology practice method, which allows to quickly and adequately assess MCC condition and aggregate of metabolic abnormalities in patients' respiratory tract. Chronic inflammation in respiratory tract is accompanied by disorders of determined indicators in the serum as well, but increase of MWM content in sputum is specific, while the accumulation of MWM in serum of patients with COPD is not specific.
Хротчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) е одтею з провщних причин смертносп та обмеження працездатносп населения розви-нутих Kpai'H Í3 швидким розповсюдженням у най-ближчому майбутньому у крашах, що розви-
ваються [9]. Одне з провщних м1сць у патогенез! ХОЗЛ выводиться порушенням мукоцил1арного ктренсу (МЦК) [11]. Гшерпродукщя надм1рно в'язкого адгезивного мокротиння та дискоорди-нащя дшльносл вшчастого еттелто спричиняють
подальше спадання швидкосп екстраторного повгтряного потоку, що е одним з мехатзм1в посилення бронх1ально! обструкци та розвитку емф1земи при ХОЗЛ [8, 5, 6, 11]. Вщомо, що зменшення швидкога МЦК сприяе фшсаци та глибшому проникненню рестраторних мшро-оргатзм1в у товщу слизово! оболонки бронх1в, матфестаци запального процесу, провокуе подальше ушкодження еттел1ю [6]. Саме тому своечасна д1агностика та корекщя цих порушень здатт попередити розвиток незворотних змш у дихальних шляхах хворих на ХОЗЛ.
Незважаючи на вищезазначене, ця ланка патогенезу ХОЗЛ натепер вивчена недостатньо, що пояснюеться недолшами, притаманними кную-чим методам д1агностики [2, 7, 10]. Обмеженням для застосування деяких метод1в е суттеве зни-ження валщносп за рахунок швазивносп дослщ-жень та вщсуттсть об'ективних критерив оцшки результата. Проведения шших метод1в дослщ-ження потребуе не тшьки складного та високо-варт1сного обладнання, а й наявносп спещально оснащених лабораторш та досвщчених фах1вщв. Виключаеться можлив1сть застосування метод1в, проведения яких супроводжуеться потенцшним ризиком для здоров'я хворих, наукових дослщ-ниюв та навгть навколишнього середовища [12, 8]. Тому актуальним е розробка оптимального методу дослщження МЦК, який був би простим у виконант, не потребував суттевих матер1аль-них витрат, високоварт1сного обладнання, спещально осв1ченого персоналу та, найголовтше, був би нешкщливим для здоров'я людини.
При ХОЗЛ вщбуваеться иеребудова слизово! оболонки трахеобронх1ального дерева, що сприяе тдвищенш продукци та иакопичеиню бшково-мукополкахаридного секрету, в якому переважають муцини [13]. Гшерпродукщя в'яз-кого бронх1ального секрету призводить до дис-координаци д1яльност1 миготливого еттелто, в результат! в просвт броих1в накопичуеться слиз з подальшим його шфшуванням мшробною флорою. Патогенна мшрофлора 1 лейкоцити е джерелами протешаз в органах дихання. Внаслщок впливу протешаз вщбуваеться, з одного боку, подальша стимуляцш секреториих клгтин та залоз тдслизового шару, яка активуе викид муцину, а з шшого - руйнування муцитв, що призводить до утворення 1 накопичення велико! кшькога продукпв деградаци бшюв -молекул середньо! маси (МСМ). МСМ е ут-версальним 61ох1м1чним маркером, що вщо-бражае р1вень патолопчного бшкового метабо-л1зму, який корелюе з основними кттчними й лабораторними прогностичними критер1ями
метабол1чних порушень [1]. Накопичення МСМ сприяе подальшому порушенню реолопчних властивостей мокротиння й попршенню умов функцюнування МЦК. Це явище дозволяе при-пустити, що за р1внем МСМ у мокротинт можливо детермшувати деяю важлив1 складов! стану МЦК.
Таким чином, метою роботи було визначення р1вня МСМ у мокротинт хворих на ХОЗЛ для оцшки стану МЦК та вим1рювання концентраци МСМ у сироватщ кров1 пащент1в з ХОЗЛ для щентифшаци локально! ендогенно! !нтоксикацй, зумовлено! запальним процесом у дихальних шляхах.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 90 хворих на ХОЗЛ у кттчно стабшьному стан! у вщ1 в!д 41 до 79 pokíb (се-реднш bík - 61,9±1,0 р1к), 3Í стажем захворю-вання вщ 3 до 30 pokíb (у середньому - 12,4±0,8 року), серед них 7 (7,8%) жшок та 83 (92,2%) чоловши. Контрольну трупу склали 20 здорових ocí6.
XBopi були розподшет на 3 групи, стан яких вщповщав I - III стадшм ХОЗЛ. Серед обстежен-них хворих на ХОЗЛ I стад1я захворювання була д1агностована в 14 (15,5%) пащент1в (середнш bík - 57,3±3,6 року, середня тривалкть палшня -31,1±6,5 пачка/pÍK); II стадш - у 34 (37,8%) па-щент!в (середнш bík - 60,1 ±1,8 року, середня тривалкть палшня - 40,2±4,5 пачка/р1к); III стадш - у 42 (46,7%) хворих (середнш bík -63,6±1,3 року, середня тривалкть палшня -45,7±3,3 пачка/pÍK).
Комплексне обстеження, проведене шдивь дуально кожному хворому, включало 36ip скарг, вивчення анамнезу хвороби, об'ективного статусу хворого й даних лабораторних дослщжень. Оцшка кттчних прояв1в захворювання прово-дилася з використанням формал1зовано! системи базових кттчних показниюв [3]. Система оцшки призначена для утфшованого опису кттч-ного стану хворих з обструктивними захворю-ваннями легень, побудови единих фрагмента у стандартизованих ноаях медично! шформаци i в структурах баз даних пульмонолопчних ме-дичних шформацшних систем. Для оцшки сту-пеня виразносп задишки використовували оцш-ну 5-бальну шкалу Medical Research Council dyspnoea scale (MRC) [3].
Функщю зовтшнього дихання (ФЗД) оцшю-вали за допомогою анал1зу показниюв комп'ю-терно! строметри [3, 5]. Вивчали форсовану життеву eMHicTb легетв (ФЖСЛ), об'ем форсо-ваного видиху за першу секунду (ОФВ1),
стввщношення ОФВ^ФЖСЛ. Bei показники враховувалися у вщеотках вщ належних величин.
Дослщження стану МЦК здшенювали залеж-но вщ стадй захворювання шляхом оцшки 6ioxiMi4Horo показника мокротиння - молекул середньо1 маси (МСМ) [1]. 3 метою визначення впливу хротчного запального процесу в ди-хальних шляхах на загальний стан оргатзму також дослщжено вм1ст МСМ у сироватщ KpoBi [1]. Для зменшення впливу супутньо1 патологй' на вм1ст МСМ у сироватщ KpoBi для учасп в дослщжент вщбирали хворих на ХОЗЛ без супутньо1 патологй' або з нетяжкою супутньою патолопею у стадй' peMicii'. BioxiMiHHi показники сироватки KpoBi пащент1в обстежуваних труп пор1внювали з показниками здорових oci6 (контрольна трупа, n=20).
Одержан! дат обробляли стандартними методами оцшки вар1ацшних ряд1в. Р1зницю м1ж пор1внювальними величинами вважали Bipo-гщною при р<0,05. Обчислення виконували за
допомогою програмного лщензшного продукту STATISTICA 6.0 (ф1рма StatSoft, США) [4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У 100% обстежених хворих спостер1гався тривалий кашель з в'язким мокротинням, що важко вщокремлюеться. Встановлено пряму за-лежтсть частоти прояв1в кашлю вщ ступеня тяжкога ХОЗЛ (p < 0,001): за результатами однофакторного дисперсшного анал1зу. Сила впливу (К2) бронх1ально1 обструкци на Bapia-бельтсть прояв1в кашлю дор1внювала 0,48. При цьому зв'язок м1ж ступеней тяжкосп ХОЗЛ та кшьюстю мокротиння, що вщкашлювалось, також був достов1рним (К2= 0,29, р < 0,001).
Пщвищення виразнога бронх1ально1 обструк-Ц11 супроводжувалось достов1рним посиленням прояв1в задишки (К2=0,63, р < 0,001), кшькога сухих хришв (СХК) (К2=0,37, р < 0,001). Резуль-тати обробки кттчних прояв1в захворювання з використанням форматзовано1 системи базових кттчних показниюв представлен! в таблиц! 1.
Таблиця 1
Кшшчш показники хворих на ХОЗЛ залежно ввд стадй' захворювання (M+m)
Показники, бали ХОЗЛ I (n=14) ХОЗЛ II (n=34) ХОЗЛ III (n=42)
Кашель 1,42±0,20 1,76±0,10 Pi-n = 0,17 2,71±0,09 Ри-ш < 0,001
Мокротиння 1,29±0,18 1,71±0,10 Pi-n = 0,07 2,14±0,07 Ри-ш < 0,05
Задишка 0,57±0,20 1,29±0,12 Pi-n < 0,05 2,76±0,11 рп-ш < 0,001
Щаноз - - 1,33±0,11 Рп-ш < 0,001
УДДМ - 0,04 ± 0,04 0,66±0,07 Рп-ш < 0,001
СХК 0,43±0,20 1,05±0,11 1,74±0,10
pi-n < 0,05 Рп-ш < 0,001
Прим1тка . р - достов1рнють р1знищ ]шж вщповщними трупами
Не виявлено ознак щанозу у хворих на ХОЗЛ I, II стадш i в 16,6% випадюв при ХОЗЛ III стадй. Слабко виражений акрощаноз спосте-р1гався в 33,3% випадюв при ХОЗЛ III стадй; в 50% випадюв при ХОЗЛ III стадй' виявлений виражений акрощаноз (табл. 2).
Участь у дихант допом1жно1 мускулатури (УДДМ) не вщзначена у хворих на ХОЗЛ I стадй, вщм1чена у 2 (5,9%) хворих на ХОЗЛ II стадй та у 28 (66,6%) хворих на ХОЗЛ III стадй'.
Результата проведеного дисперсшного ана-л1зу пщтвердили вщому за даними лгтератури залежтсть показниюв ФЗД у хворих на ХОЗЛ вщ стадй захворювання: для ОФВ1 сила впливу становила К2=0,87 (р < 0,001), для ФЖСЛ -К2=0,50 (р < 0,001). Стввщношення ОФВ1/ФЖСЛ у Bcix хворих було нижним 70% та також статистично вщр1знялось м1ж хворими трьох груп (К2= 0,50, р < 0,001) (табл. 2).
Таблиця 2
Показники ФЗД у хворих на ХОЗЛ залежно ввд стадп захворювання (М+ш)
Показники ХОЗЛ I ХОЗЛ II ХОЗЛ III
(П=14) (П=34) (П=42)
«ЛИ о/ • ОО п^ О 65,3±1,9 37,8±1,0
ОФВ! % вщ належ. 88,0±1,8 ' ' ' '
1 Р1-И < 0,001 рп.ш < 0,001
94 8±3 1 72 1±2 1
ФЖЕЛ % вщ належ. 107,2±2,9 „'„. ':.„'„„.
Ри < 0,05 Ри-ш < 0,001
оФв^Фжел % 66,3±1,2 55,7<±02,001 42,<±01,0401
Р1-П < 0,01 Ри-ш < 0,001
Прим1тка . р - достов1рнють р1знищ м1ж вщповщними трупами
Стан МЦК вивчали у хворих на ХОЗЛ у кттчно стабшьному стат залежно вщ ступеня виразносп бронх1ально1 обструкци за р1внем МСМ мокротиння.
Середнш р1вень МСМ у мокротинт хворих на ХОЗЛ I стадп становив 1114,6±21,5 мг/г бшка; у мокротинт хворих на ХОЗЛ II стадп -1226,8±47,7 мг/г бшка. Тобто прогресування бронх1ально1 обструкци супроводжуеться тен-денщею до пщвищення вмюту МСМ (у серед-
ньому на 10,0%) у мокротинт хворих на ХОЗЛ II стадп (р = 0,11).
Середнш р1вень МСМ у мокротинт хворих на ХОЗЛ III стадп становив 1443,6±35,5 мг/г бшка, що на 28,2% перевищувало вщповщт показники у хворих на ХОЗЛ II стади (р < 0,01). На д1аграм1 (рис. 1) показано д1апазон значень концентрацш МСМ для груп хворих на ХОЗЛ I, II та III стадш.
2200 2000 & Ю 1800 1600 и .5 1400 а <Й & 5 1200 а к о и 1000 800
п мед1ана 1 1 25%-75% 1 вщхилення ° викиди ;: крайш значения
с
□
□
ХОЗЛ I ХОЗЛ II ХОЗЛ III
Рис. 1. Концентращя МСМ у мокротинш хворих на ХОЗЛ
Слщ вщмггити, що вар1абельтсть концентрацш МСМ в мокротинт прямо залежить вщ ступеня бронх1ально1 обструкци - найбшьш1
коливання показника спостериаються в грут хворих на ХОЗЛ III стадп, найменш1 - при ХОЗЛ
I стади. Загальний зв'язок дор1внюе К2= 0,25 (р < 0,001).
Для встановлення взаемозв'язку р1вня МСМ у сироватщ кров1 хворих на ХОЗЛ та ступенем патолопчних змш бронх1альиого дерева виз-начали коицентращю МСМ у сироватщ кров1 пащент1в дослщжуваиих груп. Встановлено, що р1вень МСМ у сироватщ кров1 хворих на ХОЗЛ на Bcix стад1ях статистично достов1рно вщ-
МСМ, 1
(р) 3 КО] (р) м1ж
За отриманими даними посилення брон-xianbHoi обструкци супроводжувалось тдвищеи-ням концеитраци МСМ сироватки - К2=0,14 (р < 0,01). Спостер1галось тдвищення на 10,2% р1вня МСМ у сироватщ кров1 хворих на ХОЗЛ II стади пор1вняно з сироваткою кров1 хворих на ХОЗЛ I стади (p = 0,08). Достов1рне тдвищення концентрацй' МСМ (у середньому на 8,8%) вщм1чено м1ж трупами хворих на ХОЗЛ II та III стадш (р < 0,05).
Для визначення зв'язку м1ж р1внем МСМ та функщональними иоказниками дихально! систе-ми був проведений кореляцшний анал1з.
Сиостерп-аеться достов1рний (р < 0,001) кореляцшний зв'язок noMipHoi' сили м1ж ступенем тяжкога ХОЗЛ та вмктом МСМ у мокротинт (r = 0,60). Незважаючи на те, що МСМ у сироватщ е штегральним иоказником метабол1ч-них иорушень оргатзму в щлому, нами був зафшсований прямий пом1рний кореляцшний зв'язок м1ж цим показником та ступеней тяж-KOCTi ХОЗЛ (r = 0,46, р < 0,001). На рисунку 2 в1зуально вщтворена динамша змш концентрацш МСМ у сироватщ та мокротинт хворих на ХОЗЛ залежно вщ ступеня вираженога брон-xianbHoi обструкци. Сиостер1гаеться достов1рний (p < 0,001) зворотний кореляцшний зв'язок noMipHoi' сили м1ж ОФВ1 та р1внем МСМ у мокротинт (r = -0,60) та сироватщ KpoBi (r = -0,46) хворих на ХОЗЛ.
р1знявся вщ иоказниюв групи контролю (р < 0,001). Так, у сироватщ хворих на ХОЗЛ I стади р1вень МСМ був на 19,3% вищим по-р1вняно з цим показником у rpyni контролю. У хворих на ХОЗЛ II стади р1вень МСМ сироватки на 31,5% перевищував р1вень МСМ у сироватщ KpoBi oci6 контрольно! групи. Р1вень МСМ сироватки хворих на ХОЗЛ III стади був на 43,1% вищим за показник у rpyni контролю (табл. 3).
М1ж р1внем МСМ у сироватщ та мокротинт хворих на ХОЗЛ також встановлено достов1рний (р < 0,05), прямий, слабо пом1рний кореляцшний зв'язок (г = 0,34).
Таким чином, в обстежених хворих сиосте-р1галось збшьшення кшькосп та ступеня вира-женосп кттчних симптом1в при посилент ступеня бронх1ально1 обструкци. Прогресування бронх1ально1 обструкци супроводжувалось змь нами МСМ мокротиння, що ищтверджувалось вщмшностями м1ж иоказниками хворих на ХОЗЛ I та II стадш та статистично достов1рними вщмшностями м1ж иоказниками хворих на ХОЗЛ II та III стадш. Результата кореляцшного анатзу показали наявтсть прямо! залежносп м1ж ступеней вираженосп бронх1ально! обструкци у хворих на ХОЗЛ та концентращею МСМ у мокротинт, що призводить до тдвищення в'язко-адгезивних показниюв мокротиння, внаслщок чого порушуються оптимальт умови функщо-нування МЦК. Справедливим е ирииущення, що хротчний заиальний ироцес у ДШ супровод-жуеться вщхиленнями визначуваних иоказниюв як у сироватщ кров1, так 1 в мокротинт, але зростання вм1сту МСМ у мокротинт е специф1чним, у той час як накопичення МСМ у сироватщ кров1 хворих на ХОЗЛ не специф1чне. Визначене явище дозволяв використовувати детермшащю вм1сту МСМ у мокротинт хворих на ХОЗЛ як валщний критерш патолопчних иорушень МЦК.
Таблиця 3
PieeHb МСМ у сироватщ Kpoei хворих на ХОЗЛ (M±m)
Групи обстежених
Показники
контроль ХОЗЛ I ХОЗЛ II ХОЗЛ III
(n=20) (n=14) (n=34) (n=42)
мг/л
нтролем
трупами
542,0±17,0
646,7±8,0 р < 0,001
712,7±22,6 р < 0,001 Pi-n = 0,08
775,6±18,1 р < 0,001 Ри-ш < 0,05
Рис. 2. Зв'язок ]шж ОФВ1 та р1внем МСМ у сироватщ та мокротинш хворих на ХОЗЛ
1000
950
900
850
800
750
700
650
600
о
□ э сос
□ о
ооа® ш □ <0 □ о □
" £ с о Ш □ иг о с 3 о : [ □ о э :
□ о -Ь > о □
о □ о о 0 о
" с о
2200
2000
1800
1600
1400
1200
1000
550 1-------■-■-■-■- 800 ^Ч МСМс, мг/л (Л)
20 30 40 50 60 70 80 90 100 МСМм, мг/гбшку (П)
ОФВь % ввд належних
Шдвищення вмкту МСМ при прогресувант бронх1ально1 обструкци найбшьш 1мов1рно по-в'язано з посиленим утворенням МСМ за ра-хунок появи надм1рно1 кшькосл деформованих бшкових метаболтв 1 продукпв, що мають у своему склад1 вуглеводт компонента. До цих продукпв вщносяться глшопротеши (муцини), до накопичення яких у бронх1альному секрет призводить перебудова слизово! оболонки тра-хеобронх1ального дерева (збшьшення числа ке-лихопод1бних клггин, тдвищення активносп слизопродукуючих клггин), що вщбуваеться при прогресувант патолопчного процесу у ди-хальних шляхах. Отже, 1снуе прямо пропорцшна залежтсть м1ж р1внем МСМ, концентращею муцитв (що визначае в'язюсть мокротиння) та станом МЦК. Зпдно з лггературними даними, для МСМ притамант основт ознаки ток-сичнога (р1зноматтт патофшолопчш змши, що вщбуваються на молекулярному, клггинному й системному р1внях) [20], тому вони сприяють прогресуванню порушень функци вшчастого еттелда ДШ. Зростання концентраци МСМ у мокротинт, що вщбуваеться при прогресувант ХОЗЛ, вщображае посилення порушень у
систем! МЦК. Можна припустити, що аку-мулящя показниюв ендотоксикозу в мокротинт е прогностичним критер1ем метабол1чних порушень у рестраторному тракп.
висновки
1. Прогресування бронх1ально1 обструкци у хворих на хротчне обструктивне захворювання легень супроводжуеться зростанням концентраци молекул середньо! маси у мокротинт, що вщображае посилення порушень мукоцитарного ктреису.
2. Визначення р1вня молекул середньо! маси у мокротинт е нешвазивиим, простим 1 доступним для пульмонолопчио1 практики методом, що дозволяе швидко та адекватно оцшювати стан мукоцил1арного ктренсу та сукуптсть метабо-л1чних порушень у рестраторному тракп хворих.
3. Хротчний запальний процес у дихальних шляхах хворих на хротчне обструктивне захворювання легень супроводжуеться системним ен-дотоксичним ефектом, що тдтверджуеться тдвищенням вм1сту молекул середньо! маси у сироватщ кров1.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Карякина Е. В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений: обзор литературы / Е. В. Карякина, С. В. Белова // Клинич. лаб. диагностика. - 2004. - № 3. - С. 3-8.
2. Кобылянский В. И. Методы исследования мукоцилиарной системы: возможности и перспективы / В. И. Кобылянский // Терапевт. архив. - 2001. - № 3.
- С. 73-76.
3. Савченко В.М. Стандартизац1я fliarHOCTH4Horo процесу у хворих на хрошчний обструктивний брон-xît на eTani вiднoвлювaльнoгo лiкyвaння: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.27 «Пульмонолопя» / В.М. Савченко. - Ялта, 2003. - 42 с.
4. Юнкеров В. И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В.И. Юнкеров, С. Г. Григорьев. - СПб.: ВМедА, 2002.
- 266 с.
5. Фещенко Ю.И. Хронические обструктивные заболевания легких / Ю.И. Фещенко, Л.А. Яшина, Н.Г. Горовенко - К.: Морион, 2002. - 79 с.
6. Chung K. F. Multifaceted mechanisms in COPD: inflammation, immunity and tissue repair and destruction / K. F. Chung, I. M. Adcock // Eur. Resp. J. - 2008. -Vol. 31. - P. 1334-1356.
7. Cole P. Pathophysiology and treatment of airway mucociliary clearance. A moving tale / P. Cole // Minerva anestesiology. - 2001. - Vol. 67, N 4. - P. 206-209.
8. Fahy J.V. Airway mucus function and dysfunction / J.V. Fahy, B.F.N. Dickey // Engl. J. Med. - 2010. - Vol. 12.- P. 2233-2247.
9. Marchetti N. Preventing acute exacerbations and hospital admissions in COPD / N. Marchetti, G.J. Criner, R.K. Albert // Chest. - 2013. - Vol. 5. - P. 1444-1454.
10. Mucociliary and long-term particle clearance in the airways of healthy nonsmoker subjects / W. Moller, K. Haussinger, R. Winkler-Heil [et al.] // J. Appl. Physiology. - 2004. - Vol. 97, N 6. - P. 2200-2206.
11. Rogers D. F. Mucociliary dysfunction in COPD: effect of current pharmacotherapeutic options / D.F. Rogers // Pulmonary Pharmacology Therapeutics. - 2005. -Vol. 18, N 1. - P. 1-8.
12. Schans C.P. Airway clearance: assessment of techniques / C. P. Schans // Paediatric Resp. Review. -2002. - Vol. 3, N 2. - P. 110-114.
13. Voynow J.A. Mucins, mucus, and sputum / J.A. Voynow, B.K. Rubin // Chest. - 2009. - Vol. 2. -P. 505-512.
REFERENCES
1. Karyakina EV, Belova SV. [Medium weight molecules as an integral indicator of metabolic disorders: a literature review]. Clinical laboratory diagnostics. 2004;3:3-8. Russian.
2. Kobilyanskiy VI. [Methods of investigation of mucociliary system: opportunities and perspectives]. Therapeutic Archives. 2001;3:73-76. Russian.
3. Savchenko VM. [Standardization of the diagnostic process in patients with chronic obstructive bronchitis on the stage of restorative treatment] Abstract of dissertation for a scientific degree Doctor of Medical Science, specialization 14.01.27 „pulmonology". 2003;42. Ukrainian.
4. Yunkerov VI, Grigorjev SG. [Mathematical and statistical processing of data for Medical Research]. SPb: VMedA. 2002;266. Russian
5. Feschenko YI, Yashina LA, Gorovenko NG. [Chronic obstructive pulmonary disease]. Morion. 2002;79. Russian.
6. Chung KF, Adcock IM. Multifaceted mechanisms in COPD: inflammation, immunity and tissue repair and destruction. European respiratory j. 2008;31:1334-56.
7. Cole P. Pathophysiology and treatment of airway mucociliary clearance. A moving tale. Minerva anestesiology. 2001;67(4):206-9.
8. Fahy JV, Dickey BFN. Airway mucus function and dysfunction. Engl J Med. 2010;12:2233-47.
9. Marchetti N, Criner GJ, Albert RK. Preventing acute exacerbations and hospital admissions in COPD. Chest. 2013;5:1444-54.
10. Möller W, Häussinger K, Winkler-Heil R. Mu-cociliary and long-term particle clearance in the airways of healthy nonsmoker subjects. J of applied physiology. 2004;97(6):2200-6.
11. Rogers DF. Mucociliary dysfunction in COPD: effect of current pharmacotherapeutic options. Pulmonary pharmac and therap. 2005;18(1):1-8.
12. Schans CP. Airway clearance: assessment of techniques. Paediatric respiratory review. 2002;3(2):110-4.
13. Voynow JA, Rubin BK. Mucins, mucus, and sputum. Chest. 2009;2:505-12.
CTarra Ha^inmna ^o pe^aKuii 23.06.2014
♦
