CC BY
16
Клштна пед1атр1я
УДК 616.248-053.2
БЕЗРУКОВЛ.О., КОЛОСКОВА O.K., ОРТЕМЕНКА €.П. Буковинський державний медичний ун'верситет, м. Черн1вц
пор1вняльний анал13 цитолопчного складу мокротиння школяр1в, хворих на бронх1альну астму, при ео3иноф1льному та нейтроф1льному характер! 3апалення дихальних шлях|в
Резюме. Вумовах nульмоалергологiчного вiддiлення обласног дитячог клжчно1 лкарш в позаприступному перюдi обстежено 116 школярiв, хворих на бронхiальну астму, та 11 хх здорових однолтшв. Установлено, що запальний процес бронхiв при астмi зберкаеться навть на тлi клжчного удаваного благополуччя й опосередковуеться нейтрофлами, альвеолярними макрофагами, еозинофлами та шшими клтинами. При визначент еозинофыьного типу запалення дихальних шляхiв рекомендовано обирати показник 3 % та биьше еозинофшву мокротинш.
Ключовi слова: бронхiальна астма, дти, мокротиння, цитология.
Вступ
Неефектившсть базисно! протирецидивно! терапп бронх1ально1 астми (БА) пов'язують iз гетерогеншс-тю даного захворювання [1, 2], зокрема, з юнуванням еозинофшьного та нееозинофшьного (нейтрофшьно-го) титв запалення дихальних шляхов (ДШ) [1—3], що рееструеться у 30—50 % пащенлв [1, 3, 4]. Визначення цитолопчного складу мокротиння, iндукованого се-ршними iнгаляцiями гiпертонiчних сольових розчинiв, набуло рис золотого стандарту шентифшацп типу бронхиального запалення завдяки нешвазивносл та добрiй вiдтворюваностi методу [3, 5, 6].
Водночас iнтерпретацiя результат цитолопчного дослшження iндукованого мокротиння у хворих на БА дггей залишаеться суперечливою, а данi щодо норма-тивних показниюв цитологiчного складу бронхиального секрету в дитячiй популяцп — обмеженими [3, 4, 6]. Не виршене наразi питания щодо дискримшантно! вели-чини вiдносного вмiсту ацидофшьних гранулоцитiв у мокротиннi, що дозволятиме в^^знити еозинофiльний тип запалення бронхов вiд нейтрофшьного [2—6].
Мета дослщження: вивчити клiтинний склад щду-кованого мокротиння у хворих на брогалальну астму дггей та визначити цитолопчш критери верифшацп еозинофiльного та нееозинофшьного титв запалення дихальних шляхiв для подальшого обГрунтування iнди-вiдуалiзованоl контролювально! терапп захворювання та пщвищення и ефективностi.
Матер\али \ методи
На базi пульмонологiчного вiддiления ОДКЛ № 1 м. Чершвщ обстежено 116 дггей школьного вiку, хворих
на БА, серед яких частка хлопчитв становила 65,5 % (76 дггей), а д1вчаток — 34,5 % (40 дггей). Середнш в1к хворих дор1внював 11,6 року. У сшьськш м1сцевост1 проживали 76 дггей (65,5 %).
За результатами клшчного обстеження атотч-ну форму захворювання д1агностовано в 68 пащенпв (58,6 %), а зм1шану — в 48 дггей (41,4 %). 1нтермггую-чий переб1г брогалально! астми зареестровано у 22 д1тей (19 %), а персистуючний — у 94 хворих (81 %). Уш обсте-жен1 знаходилися в позаприступному перюд захворювання. Контролем у даному досл1дженн1 виступала когорта з 11 практично здорових школяр1в без вказ1вок на обтяжен1сть шдивщуального та с1мейного алерголопч-ного анамнезу, у яких не рееструвалося гострих рест-раторних захворювань упродовж останшх трьох м1сяц1в.
Ус1м д1тям проводився цитолопчний анал1з мокротиння, отриманого методом шдукцп, з використанням сершних розведень г1пертон1чних розчин1в (3, 5, 7%) натрш хлориду за методом I.D. Pavord у модиф1кацИ M.M. Pizzichini (1996 р.).
Виходячи з того, що в здорових дией максимальний вшносний вмiст еозинофiльних лейкоципв у мокро-тиннi не перевищував 2 %, а також беручи до уваги данi лiтературних наукових джерел [1, 2], нами сформован двi клiнiчнi групи спостереження. Першу (I) сформу-вали 66 дией з еозинофiльним характером запалення бронхiв, у яких вiдносний вмiст еозинофшьних грану-лоцитiв у мокротиннi перевищував 2 %. До складу дру-го! (II) групи увiйшли 50 хворих iз нееозинофiльним (нейтрофiльним) типом запалення ДШ, в яких вшнос-ний вмют еозинофiльних лейкоцитiв мукостну не досягав 3 %.
(^ъюробье ^ЛГ/рвбёши
2(37) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
За загальнокшшчними показниками вiрогiдних вiдмiнностей у ктшчних групах порiвняння не ви-явлено.
Результати досл1дження та Тх обговорення
За результатами аналiзу цитограми мокротиння школярiв, хворих на БА з ознаками еозинофшьного i нейтрофшьного типiв запалення ДШ, вiдносно групи практично здорових дiтей вiдмiчено вiрогiдно вищий вмiст лiмфоцитiв, епiтелiоцитiв та еозинофшв при вщ-носному зменшенн кiлькостi альвеолярних макрофагiв (табл. 1).
Попри те, що вiдсотковий вмют нейтрофшьних лей-коцитiв бронхiального секрету вiрогiдно не вiдрiзнявся в групах спостереження i контролю, встановлена тен-денцiя до зростання частки брогагальних нейтрофiлiв у дiтей з еозинофшьним i нееозинофшьним типом запально! мюцево! реакцií. Водночас у пащентпв iз не-еозинофiльним типом запалення траплявся бiльший вiдсоток нейтрофiлiв у мокротинш порiвняно з хвори-ми на еозинофшьний тип БА. Так, вмют даних кттин у мокротинш в кшькосп 65 % та бшьше рееструвався в 42,0 ± 7,0 % дiтей iз нейтрофшьним типом запалення ДШ i лише в 21,2 ± 5,0 % хворих I групи спостереження (р < 0,02).
Вщмчено, що вищий вшносний вмют нейтрофшь-них лейкоцилв у мокротиннi школярiв iз нееозинофшь-ним типом запалення ДШ не залежав вiд вiку пацiентiв, мюця !х мешкання, а також тривалост та тяжкостi пер-систування i перiоду БА, оскшьки за цими основними ознаками групи спостереження були порiвняннi.
Слiд зазначити, що глюкокортикостерощи, яи спри-яють пщвищенню вмюту нейтрофшьних гранулоци-тiв у ДШ [7], перед проведенням цитологiчного аналiзу мокротиння в I клiнiчнiй груш отримував 21 пацiент (31,8 ± 5,7 %), а у II груш ж^вняння — 19 хворих (38,0 ± ± 6,7 %, р > 0,05), що шдтверджувало коректнють пор1в-няльного аналiзу мокротиння в дггей груп порiвняння.
Вщносний вмiст лiмфоцитiв у мокротиннi хворих на БА дней з еозинофшьною i нейтрофшьною запальною вiдповiддю бронмв вiрогiдно перевищував показники групи контролю, але кшькють даних лейкоцитiв суттево не вiдрiзнялася у школярiв ктшчних груп порiвняння. Це дало тдстави припустити, що незалежно вщ типу за-
палення ДШ при БА в бронхах вщбуваеться накопичен-ня Т^мфоцилв та !х субпопуляцiй [8].
У мокротинш пащенлв iз нейтрофшьним типом запалення ДШ вщшчався дещо вищий вщсоток альвеолярних макрофапв порiвняно з результатами цитолопчно-го аналiзу мукоспiну в дней з еозинофшьною запальною реакцiею бронмв. Так, вшносна кiлькiсть макрофагiв у мокротинш понад 35 % траплялося в 44,0 ± 7,0 % дней II ктнчно! групи та лише у 25,8 ± 5,4 % пащенлв групи порiвняння (р < 0,05). Отриманi результати непрямо шдтверджують данi лiтератури щодо ролi макрофагiв у реалiзацi! нейтрофш-асоцшовано! запально! вiдповiдi бронхiв та !х участi в процеш ремоделювання бронмаль-ного дерева при БА [9].
Хоча в групах спостереження не виявлено вщмш-ностей у вщсотковому вмют! епггелюцилв у мокротин-ш, 61льш1сть цих кл1тин рееструвалася в пащенлв !з нейтрофiльним типом запалення ДШ. Так, вшсотковий вм1ст епiтелiальних кл1тин 60 % та бшьше вдв1ч1 частiше визначався в пащенлв II групи (26 %), шж у дiтей групи пор1вняння (13,6 %). Таю результати не лише пштвер-джували наявнiсть запально! реакцп ДШ при БА [10], але й дозволяли припустити можливють бшьш вираже-ного ремоделювання 6ронх1в у хворих з нееозинофшь-ним типом захворювання з формуванням !х рипдносл та зниженням гiперсприйнятливостi [9—11].
За нашими даними, у 5,2 % дней, яи страждають в1д БА, вщшчена наявнiсть тучних кл1тин у бронмальному секретi, проте в мокротинш школяр1в групи контролю ц1 клнинш елементи не визначалися в жодному випадку. Вщносно рiдкiсне виявлення даних метахроматичних кт-тин у мокротинш не було пов'язане з !х малою значущiстю в реалiзацlí патолопчного процесу при БА, а пояснювало-ся наслщком !х фшсац!! в м'язовому шарi бронхiально'í ст1нки [12]. Слщ вщзначити, що тучн1 клнини визначалися в мокротинн1 хворих з еозинофшьним типом запалення ДШ, окр1м одного пащента з нейтрофшьним типом запально! вщповщ бронмв. Попри незначну частоту виявлення тучних кттин у мокротинн1 хворих на бронмаль-ну астму в дней з еозинофiльним типом БА встановлено позитивний взаемозв'язок вщсоткового вмюту тучних кттин у мокротинн1 з наявнютю атопiчного дерматиту (г = 0,3; р < 0,01) та алерпчного синуситу (г = 0,3; р < 0,01), що непрямо пщтверджувало роль даних кштин у реалiза-щ! алерпчно! вщповщ оргашзму [9, 11, 12].
Таблиця 1. Показники клтинного складу мокротиння в обстежених дтей, М ± т (м1н1мальне значення —
максимальне значення)
Показники цитограми, % 1група (п = 66) II група (п = 50) Група контролю (п = 11)
Життездатнють кл^ин 74,6 ± 1,9 (29-65) 75,5 ± 1,7 (40-94) 72,1 ± 4,3 (52-95)
Еозинофти 14,5 ± 1,9 (3-82)а, с 1,1 ± 0,1 (0-2^ 0,6 ± 0,2 (0-2)
Нейтрофти 50,4 ± 2,3 (3-87) 56,9 ± 3,1 (12-93) 46,4 ± 6,6 (7-74)
Макрофаги 26,9 ± 2,1 (1-87)с 33,4 ± 3,0 (3-82)d 50,3 ± 6,7 (23-92)
Лiмфоцити 8,8 ± 1,4 (0-68)с 8,5 ± 1,4 (0-44)е 3,1 ± 0,6 (1-8)
Тучн клiтини 0,3 ± 0,2 (0-9) 0,04 ± 0,03 (0-1) 0
Епiтелiальнi клiтини 42,0 ± 2,2 (5-87)ь 46,7 ± 2,6 (20-93)е 32,6 ± 3,6 (13-59)
Примтка: в1рогщн1сть в'щм'шностей у I та II групах:а — р < 0,01; у I та контрольшйгрупах:ь — р < 0,05;с — р < 0,01; уII та контрольнйгрупах:" — р < 0,05;е — р < 0,01.
www.pediatric.mif-ua. сот
29
Клтт'чна педтатр!я
2(37) • 2012
Висновки
Таким чином, цитологiчний аналiз мокротиння у хворих на БА датей дае пiдстави припустити наявнiсть, навггь у позаприступному перiодi, активного запального процесу ДШ, що опосередковуеться як рiзними типами гранулоципв, так i iншими клiтинами (лiмфоцитами, епiтелiоцитами та макрофагами) та е бшьш вираженим при нееозинофшьному тит запального процесу.
Враховуючи, що в мокротиннi обстежених практично здорових школярiв кшькють еозинофiльних гра-нулоцитiв не перевищувала 2 %, як розподiльчу точку у визначенш еозинофiльного типу запалення дихальних шляхов рекомендовано обирати вмют у мокротинш 3 % та бшьше цих клгган.
Список л1тератури
1. Pavord I.D. Non-eosinophilic asthma and the innate immune response/I.D. Pavord// Thorax. - 2007. - Vol. 62. - P. 193-194.
2. Siddiqui S. Airway disease:phenotyping heterogeneity using measures of airway inflammation / S. Siddiqui, C.E. Brightling // Allergy, Asthma & Clin. Immun. - 2007. - Vol. 3, №. 2. - P. 60-69.
3. Cowan D.C. Effects of steroid therapy on inflammatory cell subtypes in asthma/D.C. Cowan, J.O. Cowan, R. Palmay [et al.]//Thorax.. - 2010. - Vol. 65. - P. 384-390.
4. Berry M.A. Pathological features and inhaled corticosteroid response of eosinophilic and non-eosinophilic asthma / M.A. Berry,
Безруков A.A., Колоскова Е.К., Ортеменка Е.П. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ЦИТОЛОГИЧЕСКОГО СОСТАВА МОКРОТЫ ШКОЛЬНИКОВ, БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ, ПРИ ЭОЗИНОФИЛЬНОМ И НЕЙТРОФИЛЬНОМ ХАРАКТЕРЕ ВОСПАЛЕНИЯ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ
Резюме. В условиях пульмоаллергологического отделения областной детской клинической больницы в межприступный период обследовано 116 школьников, больных бронхиальной астмой, и 11 их здоровых сверстников. Установлено, что воспалительный процесс бронхов при астме сохраняется даже на фоне кажущегося клинического благополучия и опосредован нейтрофилами, альвеолярными макрофагами, эозинофила-ми и другими клетками. При определении эозинофильного типа воспаления дыхательных путей рекомендовано выбирать показатель 3 % и более эозинофилов в мокроте.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, мокрота, цитология.
A. Morgan, D.E. Shaw, D. Parker [et al.] // Thorax. — 2007. — Vol. 62. — P. 1043-1049.
5. Simpson J.L. Inflammatory subtypes in asthma: Assessment and identification using induced sputum / J.L. Simpson // Respirology. — 2006. — Vol. 11. — P. 54-61.
6. Lex C. Sputum induction in children with difficult asthma: safety, feasibility and inflammatory cell patterns / C. Lex, D.N. Rayne, A. Zacharasiewich, L. Li [et al.] // Pediatr. Pulmon. — 2005. — Vol. 39. — P. 318-324.
7. Barnes P.J. New molecular targets for treatment of neutrophilic diseases / P.J. Barnes // J. Allergy Clin. Immunol. — 2007. — Vol. 119. — P. 1055-1062.
8. Rensen E.L. Bronchial CD8 cell infiltrate and lung function decline in asthma/E.L. Rensen, J.K. Sont, C.E. Evertse, L.N. Willems// Am. J. Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 172. — P. 837-841.
9. Fixman E.D. Basic mechanisms of development of airway structural changes in asthma/E.D. Fixman, A. Stewart, J.G. Martin //Eur. Respir. J. — 2007. — Vol. 29. — P. 379-389.
10. Boxall C. The contribution of transforming growth factor-ß signaling to airway remodeling in chronic asthma / C. Boxall, S.T. Holgate, D.E. Davies//Eur. Respir. J. — 2006. — Vol. 27. — P. 208-229.
11. James A.L. Clinical relevance of airway remodeling in airway diseases / A.L. James, S. Wenzel // Eur. Respir. J. — 2007. — Vol. 30. — P. 134-155.
12. Bradding P. Mast cell regulation of airway smooth muscle function in asthma / P. Bradding// Eur. Respire. J. — 2007. — Vol. 29. — P. 827-830.
OTpuMaHO 07.02.12 □
BezrukovL.O., Koloskova O.K., Ortemenka Ye.P. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
COMPARITIVE ANALYSIS OF CYTOLOGICAL PROFILE OF SPUTUM OF SHCOOLCHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA UNDER EOSINOPHILIC NEYTROPHILIC INFLAMMATION OF AIRWAYS
Summary. In pulmonaty and allergy department of regional children clinical hospital in inter-attack period there were examined 116 schoolchildren with bronchial asthma and 11 healthy children. It has been established that inflammatory process of airways in bronchial asthma has remained even against the background of seeming clinical well-being, it's mediated by neutrophils, alveolar macrophages, eosinophils and other cells. The index of 3 % and more of eosinophils in the sputum should be recommended for identification of eosinophilic type of bronchial inflammation.
Key words: bronchial asthma, children, sputum, cytology.
