CC BY
11
психолого-невролопчних реабшггацшних за-ходiв [1, 5].
Зпдно iз сучасними концепцiями, попередне профiлактичне призначення препаратiв, що тдвищують адаптативнi можливостi дитячого органiзму (полiвiтамiннi засоби, iншi), може зб> льшувати загальну резистентнiсть дiтей раннього вшу та зменшувати рiвень !х захворюваност [2, 5, 6]. Але отримаш результати дослiдження свщ-чать про певш труднощi у визначеннi в першi мiсяцi життя окремих немовлят, яким необхщно застосовувати цi профшактичш заходи з метою покращення !х адаптаци до навколишнього се-редовища, з уие! групи ризику дтей, народже-них вiд матерiв з ускладненим перебiгом вапт-ностi. Тому вважаеться доцiльним обов'язкове профiлактичне призначення адаптогешв всiм дiтям вiд матерiв з ускладненим перебiгом вап-тносп протягом перших мiсяцiв життя. Трива-лiсть курсу реабштаци повинна визначатися
результатами повторних поглиблених обстежень цих дггей в удосконаленiй програмi !х диспансерного спостереження.
ВИСНОВКИ
1. У дтей раннього вiку, народжених вщ матерiв з ускладненим перебiгом ваптносп, в яких визначаються тривалi порушення в ка-техоламiновому обмiнi, спостер^аються високi показники загально! захворюваностi.
2. Отримаш результати дослщження дозволили прийти до висновюв про необхщшсть обо-в'язкового профiлактичного призначення дгам вiд матерiв з ускладненим переб^ом вагiтностi протягом перших мiсяцiв життя препара^в, що пiдвищують !х адаптативш можливостi. Розробка та апробацiя зазначених заходiв реабштаци у загальному обсязi диспансерного спостереження цих немовлят стане предметом наших подаль-ших дослiджень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Барашнев Ю.И. Гипоксическая энцефалопатия: гипотезы патогенеза церебральных расстройств и поиск методов лекарственной терапии // Рос.вестник перинатологии и педиатрии. - 2002. - № 1. - С. 6-13.
2. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. -3-е изд. - Ростов-на-Дону, 1990. - 222 с.
3. Диагностика и профилактика ранних отклонений в состоянии здоровья детей / Справочное пособие под ред. В.А. Доскина, М.Н. Рахмановой. - М., 1993. - 105 с.
4. Лук'янова О.М. Актуальш проблеми перина-
тологи на сучасному етат охорони здоров'я // Пери-натолопя та педiатрiя. - 2002. - №3. - С.3-6.
5. Пальчик А.Б. Эволюционная неврология. -СПб: Питер, 2002. - 384 с.
6. Современные подходы к диагностике и лечению гипоксически-ишемических поражений ЦНС у доношенных детей первого года жизни / Ильенко Л.И., Зубарева Е.А., Холодова И.Н., Давидова А.В. // Педиатрия.-2003. - № 2. - С.87-92.
7. A fluorometric micromethod for the simultaneous determination of serotonin, noradrenalin and dophamin in mg amounts of brain tissue / Schlumpf M., Lichtensteiger W., Langemann H. et al. // Biochem. Pharmacology. -1974.-Vol 23.-N 17.-P. 2337-2446.
♦
УДК 616.24-007.272:616.233-002]-036.1-08
Т.В. Юреева, Л.I. Конопкта, О. К. Саусь
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРАНУ ОD У Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ТА ХРОН1ЧНИЙ БРОНХ1Т
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ
(зав. - член-кор. АМН Укра'ти, д. мед. н., проф. Т.О.Перцева)
Ключовi слова: хротчний 6poHxim, хротчне обструктивне захворювання легень, iнфекцiйне загострення, дiагностика, антибiотикотераniя Key words: chronic bronchitis, chronic obstructive pulmonary disease, infection exacerbation, diagnosis, antibioticotherapy.
Резюме. Хронический бронхит и хроническое обструктивное заболевание легких являются важной медико-социальной проблемой. Инфекционные обострения этих заболеваний часто встречаются в практике врача. Вопрос о необходимости назначения антибактериальных препаратов всегда актуален. В исследовании показана высокая эффективность Цифрана OD (RANBAXY, Индия), отмечена клиническая безопасность и хорошая переносимость препарата.
Summary. Chronic bronchitis and chronic obstructive pulmonary disease is
an important medical and social problem. Infection exacerbations of these diseases often occur in the clinical practice. Question of necessity of antibacterial drugs administration is always topical one. In the investigation a high efficacy of Cifran OD (RANBAXY, India) is shown, clinical safety and good tolerance of the drug is noted.
Загострення хрошчного обструктивного за-хворювання легень (ХОЗЛ) i хрошчного брон-xiTy (ХБ) часто зустрiчаються в лшувальнш пра-ктищ дшьничного лiкаря, терапевта, пульмонолога. Питання про необхщшсть призначення антибактерiальних препарапв е завжди акту-альним. Трьом чвертям пащенпв, що зверта-ються за медичною допомогою з ознаками заго-стрення захворювань нижнiх дихальних шляхiв, призначають антибiотики, хоча лише в деяких випадках вдаеться видiлити iнфекцiйного збуд-ника, а антибiотики або взагат не впливають, або мало впливають на природний хiд захворю-вання [2; 8].
Щодо рацiонального призначення антибакте-рiальних препаратiв при позагосштальнш пнев-монп лiкар полшлшчно! ланки знайде вiдповiдь у наказi МОЗ Укра!ни №499 вiд 28.10.2003 року. Складнiше вирiшити питання про необхщнють призначення антибактерiальних препаратiв хво-рим з шфекцшним ураженням брониального дерева. Чи потрiбнi антибактерiальнi препарати при гострому бронхт, при загостреннi хрошчного необструктивного бронх^у та при хро-нiчномy обструктивному захворюваннi легень? На це питання немае рекомендацш, затвер-джених наказом. Тому показання для призначен-ня антибютиюв та вибiр антибактерiальних препаратiв у цих категорш хворих не завжди е достатньо обгрунтованими.
Вiдомо, що бактерiальна шфекщя часто вщь грае провiднy роль при захворюваннях дихальних шляхiв. Бактерп виявляються у 50-60% хворих iз загостренням ХОЗЛ. За даними лтерату-ри, найбiльше значення мають штами Haemophilus influenzae, Moraxella (Branchamella) catar-rhalis та Streptococcus pneumoniae. Протягом ос-таннього десятатття було показано, що вщносно високу питому вагу серед патогешв, що викли-кають ураження бронхiального дерева, мае мiкроорганiзм, близький до H. Influenzae, -Haemophilus parainfluenzae. Ним зумовлено до 30% випадюв тяжких загострень ХБ [4]. Значення шшого, не менш актуального збудника, Moraxella catarrhalis встановлено вщносно недавно. Аналiз лiтератyрних даних показав, що у 54,6% ушх хворих з шфекщею, викликаною М. catarrhalis, був встановлений дiагноз ХОЗЛ [4]. Особливо! уваги заслуговуе роль грамнегативних мiкроорганiзмiв i, головним чином, Pseudоmonas aeruginosa. Збудник частiше зус^чаеться на
пiзнiх стадiях захворювання. "АтиповГ' мшро-органiзми також вщграють певну роль у патолога' дихальних шляхiв, хоча, очевидно, !хне значення невелике. В одному iз дослiджень чотири-разове збшылення титру антитiл до Mycoplasma pneumoniae у хворих iз загостренням ХОЗЛ визначалося у 6-8,7% випадкiв [1; 6]. Chlamy-dophila (колишня назва Chlamydia) pneumoniae вщграе дещо бшьшу роль у розвитку загострення ХОЗЛ. Ознаки активно! шфекци вщзна-чаються у 7% хворих [7]. Вiрyсна iнфекцiя може бути причиною до 30% загострень ХБ та ХОЗЛ i практично завжди - розвитку гострих рестраторних захворювань, причому найбiльше значення мають вiрyси грипу А та В, а також риновiрyси [3; 9].
Згiдно iз загальними принципами антибакте-рiально! терапи, вибiр антибiотика для лiкyвання шфекцшного загострення ХБ та ХОЗЛ повинен грунтуватися на пiдставi наступних факторiв:
■ клiнiчно! ситуацп;
■ активносп препарату по вiдношенню до основних (найбшьш iмовiрних у данiй ситуаци) збyдникiв iнфекцiйного загострення захворювання;
■ iмовiрностi антибiотикорезистентностi у даному регюш;
■ фармакокiнетики препарату (проникнен-ня в мокротиння та бронхiальний секрет, час на-пiввиведення i т.iнш.);
■ вiдсyтностi взаемоди з шшими лiкарсь-кими засобами;
■ оптимального режиму дозування;
■ мiнiмальних побiчних ефектiв;
■ вартостi препарату.
Незважаючи на теоретичну ефективнiсть такого шдходу, на практицi вибiр антибютика для лiкyвання пов'язаний iз значними труднощами, оскiльки всi перерахованi фактори е досить ла-бiльними. Важливе значення мае i компла-ентшсть пацiентiв, адже вiд правильносп вико-нання призначень лiкаря залежить половина ус-пiхy.
Зважаючи на те, що до загострення хрошчних захворювань дихальних шляхiв може призводити як грампозитивна, так i грамнегативна флора, необхщно застосовувати такий антибактерiаль-ний препарат, який проявляе активнiсть вiдносно широкого спектру збудниюв. Саме цим вимогам вщповщае препарат Цифран ОD (RANBAXY, 1н-дiя). Вiн активний вщносно грампозитивних i
грамнегативних патогешв, включаючи штами, резистентш пенщилшв, цефалоспоришв i/або ам1ногл1козид1в. Серед аеробних грамнегативних бактерш вiн проявляе актившсть до Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella spp., Escherichia coli, Proteus spp., Shigella spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia spp., Vibrio spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Campylobacter spp., P. cepacia, Neisseria gonorrhoeae, N. meningitidis, H. ducreyi, Acinetobacter spp., Gardnerella vaginalis, Pasteurella multocida, Helicobacter pylori. Серед аеробних грампози-тивних бактерш Цифран OD активний вщносно стафшокоюв, включаючи штами, продукуючi пенщилшазу, та штами, резистентш до мети-цил^, стрептокоюв, у тому чи^ Streptococcus рneumoniae, а також Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.
Цифранг OD (на вщмшу вiд iнших препарапв ципрофлоксацину) випускаеться у виглядi шгу-лок, вкритих двома оболонками, - оболонкою, що швидко розчиняеться (35%), та оболонкою, що розчиняеться повшьно (65%). Саме цими властивостями препарату зумовлена його фармакодинамiка та фармакокшетика. Пiгулки Цифран OD забезпечують тривале, рiвномiрне вивiльнення ципрофлоксацину, що зумовлюе прийом препарату лише один раз на добу. Одна доза Цифрану OD 500 мг та Цифрану OD 1000 мг здатна тдтримувати необхщну концентращю лшарсько! речовини, що за умов застосування звичайного лшарського засобу забезпечуеться його дворазовим прийомом у дозi 250 та 500 мг вщповщно. Пiсля прийому усередину ципро-флоксацин швидко абсорбуеться зi шлунково-кишкового тракту. Цифран OD 500 мг та Цифран OD 1000 мг показали аналопчш показники швидкосп i тривалост абсорбци у порiвняннi з негайною абсорбщею пiгулок ципрофлоксацину 250 мг i 500 мг за тих же умов дослщження. Пюля введення одше! дози пiковi концентраци препарату у плазмi досягаються протягом 6 годин i становлять 1,26 ± 0,41 мкг/мол i 2,42 ± 0,65 мкг/мол для Цифрану OD 500 мг i Цифрану OD 1000 мг вщповщно. Значення AUC0-t - 8,37 ± 2,07. Зв'язування Цифрану OD з бшками плазми кровi становить вiд 20% до 40%. Ципрофло-ксацин добре проникае у тканини та рiдкi середовища органiзму - легенi, шкiрнi покриви, жирову тканину, м'язи, хрящову й юсткову тканину, простату. У активнш формi ципрофлокса-цин виявляеться в слиш, секретi слизово! обо-лонки носово! порожнини та бронхiв, спермi, лiмфi, перитонеальнiй рiдинi та секрет простати.
Ципрофлоксацин частково метаболiзуеться у печiнцi. Близько 50% вщ прийнято! усередину дози виводиться iз сечею у незмiнному виглядi та близько 15% - у виглядi активного метабол^у оксиципрофлоксацину. Частина, що залишилася, пiддаеться ентерогепатичнiй циркуляци. Час натввиведення Цифрану OD становить близько 11-13,5 години.
Враховуючи спектр ди препарату, можливють його перорального застосування, однократшсть прийому, малотоксичнiсть, особливостi фармако-динамiки та фармакокiнетики, а також вартють, нами було проведене дослщження ефективностi Цифрану OD (1000 мг 1 раз на добу i 500 мг 1 раз на добу) при лшуванш шфекцшно зумовлених загострень ХБ та ХOЗЛ. Дослщження проводи-лося на базi полшлшчного вiддiлення 6-о! мюь-ко1' ктшчно! лiкарнi м.Днiпропетровська.
Таблиця 1
Демограф1чш параметри хворих та режими дозування препарату
Параметр абс. %
Усього пащснтш 38 100
За статтю:
чоловжи 21 55,3
жшки 18 44,7
В1к (роки) 46,2 + 7,4
Вага (кг):
чоловши 78,3 + 4,8
жшки 69,8 + 3,5
Вздношення до
пал1ння:
школи не палив 2 5,2
раните палив 11 28,9
палить 25 65,8
Д1агноз:
ХБ 31 81,6
ХОЗЛ 7 18,4
Дозування
Цифрану OD:
1000 мг 35 92,1
500 мг 3 7,9
Тривалкть терапй:
5 даб 23 60,5
10 д1б 15 39,5
Супутня патолопя:
цукровий даабет 5 13,2
виразкова хвороба 3 7,9
1ХС 11 28,9
г1пертон1чна 4 10,
хвороба
хрошчний 9 23,7
холецистит
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження було включено 38 пащент1в iз ХБ та ХОЗЛ у ф^ загострення вiком понад 16 рокiв iз рентгенологiчно шдтвердженою вщсут-нiстю пневмони. Використовувалися наступш критери включення пацiентiв у дослщження:
■ встановлений дiагноз ХБ у фазi загострення та ХОЗЛ 2 або 3 стади у фазi загострення;
■ загострення шфекцшно1 етюлогп.
Демографiчнi параметри хворих та режими
дозування препарату наведенi у таблиц 1.
Методи дослiдження:
■ ктшчне обстеження;
■ дослiдження бронхiальноl прохiдностi (за даними ОФВ1);
■ рентгенолопчне дослiдження грудно1 клi-тки;
■ цитолопчне дослiдження мокротиння (шд-рахунок кшькост нейтрофiлiв, епiтелiальних кл> тин, макрофапв);
■ фарбування мокротиння за Грамом;
■ бактерюлопчне дослiдження мокротиння;
■ загальний аналiз кровi.
Зазначеш методи дозволили, з одного боку, провести диференщальну дiагностику (виключи-ти пневмошю, пухлини та iн.), а з шшого - виз-начити тяжюсть та тип (шфекцшний/нешфек-цшний) загострення захворювання.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ
Проведений клiнiчний огляд хворих шд час загострення патологiчного процесу дозволив оцшити питому вагу клшчних симптомiв у обстежених (табл. 2).
Кожна iз зазначених вище ознак могла бути iзольованою або сполучатися одна з одною, а також мати рiзний стушнь вираженостi, що хара-ктеризувало тяжкiсть загострення ХБ чи ХОЗЛ та дозволяло орiентовно припустити спектр
етюлопчних збудникiв. Бшьше 1 симптому мали всi пащенти, у 12 iз них були виявлеш всi 7 сим-птомiв.
При визначеннi типу загострення використовувалися стандартш критери [2; 8]. Так, перший тип загострення був у 19 (50%) пащен-та, другий - у 16 (42%) i третш - у 3 (8%). Хворим з 1 та 2 типами загострень призначався Цифран ОD по 1000 мг 1 раз на добу, з 3 типом загострення - Цифран ОD 500 мг 1 раз на добу. Вс пащенти також приймали муколггичш препа-рати (амброксол, лазолван), за наявносп бронх> ально1 обструкци - шгаляцшш бронхолiтичнi за-соби вщповщно до стандартiв лiкування.
Оцiнка клшчного стану хворих проводилася до початку лжування, на 3-5-й день та на 1012-й день лшування.
Зпдно з протоколом дослiдження, вш хворi (100%) закiнчили повний курс терапи. При зас-тосуваннi Цифрану ОD у хворих вiдзначалося зниження температури в середньому на 3 день, паралельно - зменшення сили кашлю та кшькос-п мокротиння. У бшьшосп хворих (36 (94,7%) ошб) до 10 дня лшування в цiлому був досягну-тий позитивний ктшчний ефект. Таким чином, клшчна ефективнiсть Цифрану ОD була практично однаковою у вшх хворих.
Небажанi явища при застосуванш Цифрану ОD вiдзначалися у 3 (7,9%) пащенпв у виглядi метеоризму, розладу процесу випорожнення кишечника, вщчуття гiркоти у ротi.
У даному дослщженш, проведеному на обме-женому контингентi хворих iз ХБ та ХОЗЛ, шд-тверджена висока ефектившсть Цифрану ОD. Вiдзначено ктшчну безпечнiсть препарату, його хорошу переноснють, зручнiсть прийому, мож-ливiсть застосування разом з шшими препаратами.
Оцшка клiнiчноl симптоматики обстежених хворих
Таблиця 2
Частота
№ з/п Клшчт симптоми К1льк1сть хворих (абс.) стр1валь- ност1 (%)
1. Посилення кашлю 38 100
2. Збшьшення к1лькост1 видленого мокротиння 36 95
3. Зм1на характеру мокротиння (тдвищення гн1йност1) 32 84
4. Посилення задишки 17 45
5. Посилення кл1и1чних ознак бронх1ально!' обструкцЕ! 26 68
6. Декомпенсац1я супутн1х захворювань (серцева недостаттсть, артер1альна г1пертенз1я, цукровий даабет та 1н.) 14 37
7. Лихоманка (до 38оС) 31 82
ЩДСУМОК
У вщкритому контрольованому дослщженш, проведеному на обмеженому контингент хворих i3 хрошчним необструктивним бронхггом та хрошчним обструктивним захворюванням легень,
шдтверджена висока ефективнiсть Цифрану OD, вщзначена його клiнiчна безпечнiсть, хороша переноснють, зручнiсть прийому та можливiсть застосування разом з шшими препаратами.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Acute purulent exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease and Chlamydia pneumoniae infection / Mogulkoc N., Karakurt S., Isalska B. et al. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 1999. - Vol. 160. - P. 349-353.
2. Antibiotic therapy in acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease / Anthonisen N.R., Manfreda J., Warren C.P.W. et al. // Ann. Intern. Med. -1987. - Vol. 106. - P. 196-204.
3. A prospective study of infections with atypical pneumonia organisms in acute exacerbations of chronic bronchitis / Goh S.K., Johan A., Cheong T.H., Wang Y.T. // Ann. Acad. Med. Singapore. - 1999. - Vol. 28. - P. 476-480.
4. Branchamella catarrhalis respiratory infections / Hager H., Vergnese A., Alvares S. et al. // Rev. Infect. Dis. - 1987. - Vol. 9. - P. 1140-1149.
5. Bruce M.C., Poncz L. Biochemical and pathological evidence for proteolytic destruction of lung connective tissue in cystic fibrosis // Am. Rev. Respir. Dis. - 1985. - Vol. 132. - P. 529-535.
6. Carilli A.D., Gold R.S., Gordon W. A viro-logic study of chronic bronchitis // N. Engl. J. Med. -1964. - Vol. 270. - P. 123-127.
7. Chlamydia pneumoniae antibodies in chronic obstructive pulmonary disease / Von Hertzen L., Isoaho R., Leinonen M. et al. // Int. J. Epidemiol. - 1996. -Vol. 25 (3). - P. 658-664.
8. Prognosis in chronic obstructive pulmonary disease / Anthonisen N.R., Wright E.C., Hodgkin J.E. et al. // Am. Rev. Respir. Dis. - 1986. - Vol. 133. - P. 14-20.
9. Rhinoviruses are associated with exacerbations of COPD / Seemungal T., Donaldson G.C., Breuer J. et al. // Eur. Respir. J. 1998. - Vol. 12 (28). - 298p.
10. Sparfloxacin vs ofloxacin in the treatment of acute bacterial exacerbations of chronic bronchitis: a multicenter, double-blind, randomized, comparative study / DeAbate C.A., Henry D., Bensch G. et al. // Chest. -1998. Vol. 114. - P. 120-130.
11. Ruolo degli antibiotic! neltratta-mento delle ria-cutiza della bronchite cronica / Allegra L., Grass. C., Grossi E. et al. // Ital. J. Chest. Dis.- 1991.- Vol.45.- P. 138-148.
♦
УДК 616.314.14/.17-002-084.615.8-053.5
I.B. Ковач, €.Н. Дичко, О.В. Деньга, Е.М. Деньга
ОЦ1НКА СТУПЕНЯ МШЕРАЛ1ЗАЦП ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В ТА ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В У ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА П1Д Д1ею Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ У Д1ТЕЙ МЕТОДОМ СПЕКТРОКОЛОРИМЕТРП
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ та стоматологИ iнтернiв (зав. - д. мед. н., проф. А.В.Самойленко)
Ключовi слова: зуби, пародонт, дiти, спектроколориметрiя, профшактика
Key words: teeth, parodontium, children, spectrocolorimetria, prophylaxis
Резюме. Исследования минерализации твердых тканей зубов и воспалительных процессов в тканях пародонта у детей 7- и 12- летнего возраста методом спектроколориметрии показали, что проведенные курсы профилактических мероприятий разработанным лечебно-профилактическим комплексом, состоящим из биоантиоксиданта, адапто-гена, "антидота " экотоксикантов и пробиотиков, способствуют увеличению степени минерализации поверхностных слоев твердых тканей зубов и нормализации интенсивности кровообращения в микрокапиллярном русле тканей пародонта. Более стабильными эти изменения были у 12-летних детей.
