CC BY
23
Огляд
Review
УДК 616.36-002.2-022.6-085-036.8:615.281.8(048.8) DOI: 10.22141/2312-413x8.1.2020.196165
Трихлiб В.1.
Укра/нська вйськово-медична академя, м. Кив, Украна
Актуальна Тнфектологш
Хрошчний вiрусний гепатит С. Ефектившсть противiрусноí терапп. AaHi методичних peкомeндaцiй ВООЗ (огляд лiтepaтуpи)
Резюме. У cmammi поданий огляд лтератури стосовно ефективностi npomueipycHoi терапи при хротчному eipycmMy гепатитi С. Наведет датрекомендацш ВООЗ щодо алгоритму дiагностики, лКування й мотторингу врусного гепатиту С.
Ключовi слова: хротчний вipусний гепатит С; противрусна тератя; огляд
Хрошчний вiрусний гепатит С (ХВГС) пошире-ний у кра!нах свггу [1], у тому чи^ високорозви-нутих европейських, i зберiгаe свою актуальшсть у сучасних умовах, незважаючи на значнi успки, досягнул завдяки застосуванню сучасних препаратiв.
Поширенють антитiл до вiрусу гепатиту С (анти-ВГС) у кра!нах бвропи подана в табл. 1 [2].
У бвропейському Союзу'бвропейському еконо-мiчному просторi (6С/6ЕП) приблизно в 7,4 млн оаб визначаеться позитивний результат анти-ВГС. Поширенють гепатиту — вщ 0,9 % у Захiднiй бврош до 3,3 % у Схщнш бврош За результатами проведе-ного дослщження поширенiсть анти-ВГС за межами 6С/6ЕП була вища, н1ж у 6С/6ЕП серед населения в щлому (0,50-13,00 % проти 0,54-1,50 %) i серед донорiв кровi (0,03-6,40 % проти 0,03-0,09 %), але нижча — серед осiб, яю вживають iн'екцiйнi наркотики (5,30-73,00 % проти 7,90-82,00 %). У 6С/6ЕП понад 14 млн людей живуть iз ХВГС. Менше за 15 % оаб iз ХВГС знають про свiй дiагноз [3].
Вщомо, що приблизно в 75 % хворих пiсля го-строго вiрусного гепатиту розвиваеться хронiчний вiрусний гепатит, а протягом 2 десятилиъ пiсля зараження у 27 % розвиваеться цироз печшки, у 25 % — гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК), причо-му рiчний ризик розвитку ГЦК у пащенпв iз циро-зом становить приблизно 1-4 % [3].
Довгострокове ретроспективне когортне до-слiдження в японських пацiентiв iз ХГС показало, що в нелжованих пацiентiв з F0/F1 щорiчний ризик розвитку ГЦК становить 0,5 %, у пащенпв iз F4 — до 7,9 %. У систематичному оглад пащенпв з ХГС в Азп, включно з Китаем, 5-рiчне виживання в пацiентiв iз цирозом, обумовленим ВГС, стано-вило 73,8 %, але тсля прогресування до термшаль-но! стади захворювання печiнки виживання падае до 39,2 %, тому потрiбна трансплантацiя печiнки. Дослiдження, проведене в Шанха!, показало, що в пацiентiв iз GT3 вщбуваеться бшьш швидке про-гресування захворювання, у даних хворих у вщ до 50 роюв вщзначаеться значно бшьш виражений фь броз, нж у хворих з не^Т3 [4].
Далi поданi результати дослщжень з ефективнос-тi противiрусного лiкувания.
Вщбуваються розробка, пошук рiзних препара-тiв i схем лiкуваннi хворих iз хрошчними вiрусними гепатитами. В одному дослщженш були обстеженi 304 пацiенти iз ХВГС, iз них 172 (56,6 %) мали цироз печшки. Щ хворi були пролiкованi за рiзними схемами, що включали штерферони (1НФ), пре-парати прямо! противiрусноI дп (ПППД). Пiсля лiкувания на 24-му тижш щiльнiсть печiнки зни-зилася з 16,9 (11,8-27,7) кПа до 11,9 (8,2-20,9) кПа (Р < 0,0001). Серед 304 пащенпв у 198 (65,1 %) щшь-
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Aktual'naa infektologia»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вiйськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
HicTb печшки зменшилася щонайменше на 20 %. У той же час, незважаючи на зниження вихщно! щiльностi печiнки, у бiльше нж половини пацieнтiв i3 цирозом показники цирозу залишалися на тому ж piBm на 24-му тижнi тсля лiкування [5].
В iншому рандомiзованому контрольованому до-слщжент дорослих iз ХВГС, проведеному у 2016 р., у якому хворi отримували противiрусну терапiю за допомогою противiрусних препарапв прямо! до або на основi iнтерферону, було встановлено: в оаб, якi досягли стшко! вiрусолоriчно! вщповщ (СВВ), щiльнiсть печiнки знизилася: на 2,4 кПа в юнщ терапп (95% довiрчий iнтервал (Д1) вщ —1,7 до —3,0); на 3,1 кПа — через 1—6 мю. тсля терапп (95% Д1 вщ—1,6 до —4,7); на 3,2 кПа — через 6—12 мю. тсля терапп (95% Д1 вiд —2,6 до —3,9); на 4,1 кПа — через 12 мю. або бшьше пiсля терапп (95% Д1 вщ —3,3 до —4,9); у той же час не було значно! змши щшьносп печiнки в пацieнтiв, якi не досягли стшко! вiрусолоriчно! вщ-
Таблиця 1. Поширенсть анти-ВГС у кра/нах Свропи
Авс^я (0,5 %; 0,1-0,7) Бельпя (0,9 %; 0,1-1,2)
Болгaрiя (1,1 %; 0,3-2,4) Хорватiя (1,3 %; 1,1-1,6)
Кiпр (0,6 %; 0,5-0,7) Чеська Республка (0,7 %; 0,2-0,7)
Данiя (0,7 %; (0,5-0,7) Естонiя (3,3 %; 1,6-4,5)
Фiнляндiя (0,7 %; 0,6-0,9) Францiя (0,7 %; 0,5-0,8)
Ымеччина (0,5 %; 0,3-0,9) Грецiя (1,9 %; 0,5-2,6)
Угорщина (0,8 %; 0,4-2,7) 1слан^я (0,9 %; 0,7-1,5)
lрландiя (1,1 %; 0,7-1,6) lталiя (4,4 %; 1,6-7,3)
Латвiя (2,4 %; 1,7-3,3) Лiхтенштейн (0,9 %; 0,7-1,5)
Литва (2,9 %; 0,7-3,0) Люксембург (0,9 %; 0,6-0,9)
Мальта (0,9 %; 0,7-1,5) Нiдерланди (0,2 %; 0,1-0,4)
Норвегiя (0,7 %; 0,6-0,9) Польща (1,1 %; 0,6-1,9)
Португалiя (1,8 %; 0,5-2,9) Румушя (3,2 %; 2,9-3,6)
Словаччина (1,4 %; 0,9-2,0) Словенiя (1,3 %; 1,1-1,6)
lспанiя (1,7 %; 0,4-2,6) Швецiя (0,6 %; 0,5-0,7)
Велика Бриташя (0,6 %; 0,4-1,2) ес/еЕП (1,4 %; 0,5-1,5)
повщ (через 6—12 мюящв тсля терапп — зниження на 0,6 кПа; 95% Д1 вщ —1,7 до 0,5). Було встановлено, що зниження щ1льност1 печшки було значно бшьшим у пащенпв, як1 отримували против1русн1 препарати прямо! против!русно! д11, н1ж при терапп на основ1 1НФ (зниження на 4,5 кПа проти зниження на 2,6 кПа; р = 0,03), за наявносп цирозу печшки (на 5,1 кПа пор1вняно з1 зниженням на 2,8 кПа у пащенпв без цирозу; р = 0,02), при високому р1вш АлАТ перед л1куванням (р < 0,01). Серед пащенпв 1з вихдною щ1льн1стю печ1нки понад 9,5 кПа 47 % ос1б (95% Д1 27—68 %) п1сля л1кування досягли щшьносп печ1нки менше за 9,5 кПа. Анал1з пщгруп за величиною зниження щшьносп печ1нки через 6—12 мюящв тсля терапп в пащенпв, яю досягли стшко! в1русо-лопчно! вщповщд, поданий у табл. 2 [6].
Динамжа щ1льност1 печшки з плином часу в пащенпв 1з ВГС, як1 досягають стшко! в!русолопчно! в1дпов1д1, пор1вняно з патентами, як1 не досягають СВВ, подана на рис. 1 [6].
В шшому дослщжент, у якому було пролжовано 256 пац1ент1в 1з ХВГС (121 (47,3 %) чоловж, серед-н1й в1к 54 роки), 163 з них (63,7 %) були шфжоват генотипами 1, 4, 5, 6 1 93 (36,3 %) — генотипами 2 1 3. 1з дано! групи 108 (42,2 %) 1 103 (40,2 %) особи отримували пегшьований 1НФ 1з рибав1рином протягом 24 1 48 тижтв вщповщно 1 45 (17,6 %) отримували тератю на основ1 препарат1в прямо! дл, з яких у 9 (20 %) додавався рибав1рин. За даними МЕТАУЖ, у 93 (36,6 %) оаб був — F1, у 110 (43,3 %) — F2, у 29 (11,4 %) — F3, у 22 (8,7 %) — F4. Також було ви-явлено: у 43 (16,9 %) — А0, у 162 (63,8 %) — А1, у 44 (17,3 %) — А2, у 5 (2 %) — А3.
Пюля проведеного л1кування 256 пащенпв 150 (60,9 %) хворих досягли ранньо! в1русолопчно! вщповщ 1 219 (85,5 %) досягли стшко'! в1русолопчно! вщповщ. 1з 45 пащенпв, яю отримували тератю на основ! ПППД, 44 (97,8 %) досягли СВВ. Зниження щшьносп печшки було б!льш вираженим на стад1ях !з бшьш вираженим ф!брозом за МЕТАУЖ (F3 ! F4), н1ж при менш виражених стад1ях (F1 ! F2) у груп! з СВВ або без СВВ. У щлому приблизно у 80 % було отримано зниження парних значень щшьносп печшки. Встановлено, що частка пащенпв з! зниженням щшьносп в!ропдно не вщр!знялася м!ж група-ми: !з СВВ (80,8 %), рецидивами (77,8 %) ! групою без вщповщ (80,0 %) [7].
Таблиця 2. Величина зниження щльност печшки через 6-12 мюя^в псля терапп в пац'1снт1в, як досягли СВВ на фон р'зних схем лкування
Пщгрупа Противiруснi препарати Кшьмсть дослiджень Змши щтьност печiнки (кПа) Внутршньогрупова reTeporeHHicTb (I2), %
Противiрусна терапiя 1НФ 8 -2,63 (вiд -1,91 до -3,36) 59
ПППД 6 -4,46 (вщ -3,32 до -5,59) 45
Коiнфекцiя з В1Л (> 30 % з В1Л) Так 3 -2,41 (вщ -0,51 до -4,31) 20
Hi 12 -3,33 (вщ -2,65 до -4,02) 63
Пацieнти з цирозом (> 75 %) Так 5 -5,07 (вщ -3,26 до -6,87) 40
Hi 10 -2,79 (вщ -2,18 до -3,41) 56
За даними Wei-Fan Hsu 3i ствавт. (2019), i3 395 пащентш у 388 (98,2 %) oci6 була досягнута стшка вiрусологiчна вiдповiдь через 12 тижшв пiсля проти-BipycHo'i терапп за допомогою ПППД. 1ндекс АсАТ/ тромбоцити (APRI) знизився: з 1,19 (0,62—2,44) на початку дослщження до 0,50 (0,32—0,95) на 2-му тижш; до 0,51 (0,31—0,92) — 4-му тижнц до 0,48 (0,31-0,88) — у кшщ терапп; до 0,52 (0,33-0,92) — на 12-му тижш тсля терапп (р < 0,001). Середне значення FIB-4 знизилося: з 2,88 (1,56-5,60) на початку дослщження до 2,10 (1,30-3,65) на 2-му тижш; до 2,15 (1,30-3,65) — на 4-му тижш; до 2,11 (1,37-3,76) — у кшщ терапп; до 2,22 (1,45-3,82) — на 12-му тижш тсля терапп (р < 0,001). Шдльнють печшки (за даними фiбросканy) знизилася з 1,78 (1,25-2,30) до 1,38 (1,14-1,88) на 12-му тижш тсля терапп. Середнш рiвень АлАТ значно знизився з 2-го до 12-го тижня тсля терапп (р < 0,001). Юль-юсть тромбоципв значно збшьшилася з 2-го тижня тсля початку противiрyсноi терапп до 12-го тижня тсля терапп (р < 0,001); проте кшьюсть тромбоципв була зниженою. Автори дшшли висновку, що швидке зниження значень APRI i FIB-4 може бути переважно обумовлене зменшенням некрозапаль-ного процесу [8].
Також i Ya-Chao Tao зi спiвавт. (2018) встано-вили, що середш показники FIB-4 значно знизи-лися до 24-го тижня тсля завершення терапп як у пащенпв 1з цирозом (з 6,51 до 3,44, р = 0,009), так i в пащенпв без цирозу (з 2,84 до 1,44, р < 0,001). Показники APRI також знизилися у пащенпв 1з
Рисунок 1. Динамка щльност печшки з плином часу в пац '1ент1в iз в'1русним гепатитом С
цирозом (з 3,52 до 1,10; р = 0,003) i без цирозу (з 1,49 до 0,48; р < 0,001). Серед пащенпв зi СВВ i рецидивом показник FIB-4 значно знизився по-рiвняно з вихщним рiвнем до 24-го тижня тсля завершення лжування в обох групах (з 3,399 до 1,863; р < 0,001, у пащет1в iз СВВ через 12 тижшв (СВВ12) i з 9,801 до 4,123; р = 0,002, у пащен-пв iз рецидивами). Показник APRI знизився вщ 1,834 до 0,619 (р < 0,001) для пащенпв зi СВВ12 i з 5,026 до 1,248 (р = 0,002) — у пащенпв з рецидивами [9].
У дослщженш Masaru ЕпотоШ зi спiвавт. (2018) за даними пстолопчних дослiджень у 20 пащен-
Таблиця 3. Кльксть хворих, як отримували против'1русну терапю з приводу ХВГС, у краУнах свту
Кражи 2016 р. 2017 р. Збшьшення або зменшення (%)
Австралiя 32 400 22 300 -31
бгипет 500 000 600 000 20
Франтя 16 000 19 300 21
Грузiя 21 600 15 400 -29
lсландiя 450 200 -56
lталiя 33 700 43 000 28
Японiя 87 900 38 000 -57
Монголiя 10 400 15 300 47
Нiдерланди 2000 1200 -40
1спашя 32 000 29 700 -7
Швейцарiя +2300 +3200 39
Велика Британiя 11 500 14 800 29
Таблиця 4. Загальна кЛьксть хворих, як отримували против'1русну терапю з приводу ХВГС, у кра/нах iз рiзним рiвнем доходу
PiBeHb доходу 2016 р. 2017 р.
КраТни з високим piBHeM 534 813 484 753
КраТни з piвнeм вище вiд середнього 269 426 337 703
КраТни з piBHeM нижче вiд середнього 930 425 1 299 429
КраТни з низьким piвнeм 30 586 26 514
пв iз парно! бюпаею ступiнь запалення значно регресував (р = 0,0043), але фiброз — нi (р = 0,45), також значно регресував стутнь накопичення за-лiза (р = 0,0093), але стеатоз — ш (р = 0,10). Хворi з ХВГС генотипу 1Ь отримували лiкування: леди-пасвiр/софосбувiр, даклатасвiр/асунапревiр, ель-басвiр/гразопревiр; а пащенти з ХВГС генотипiв 2а, 2Ь отримували: софосбувiр/рибавiрин. Контрольна бюпсш проводилась через 44 ± 22 тижш пiсля закш-чення лжування [10].
Для порiвняння з Укра!ною далi наведенi данi стосовно кшькосп пролiкованих хворих проти-вiрусними препаратами з приводу ХВГС у кра!нах свггу (табл. 3, 4) [11].
На рис. 2 наведет дат рекомендацш ВООЗ щодо алгоритму дiагностики, лiкування й монiторингу вь русного гепатиту С вщ 2018 року.
Коли починати л1кування дорослих i пiдлiткiв?
ВООЗ рекомендуе пропонувати лiкування всiм особам, у яких дiагностовано iнфекцiю ВГС, вь ком вщ 12 рокiв1 незалежно вiд стадп захворювання (сильнарекомендащя, середняяккть доказiв).
Яке лшування застосовувати дорослим i пiдлiткам?
ВООЗ рекомендуе використовувати пангено-типнi схеми з противiрусними препаратами прямо! дп для лжування осiб iз хронiчною ВГС-шфекщею вiком в!д 18 рокiв2 (умовна рекомендащя, середня яксть доказiв).
ф к
Ц
<3 * ц. «
Q.S
О
О ^
к и
X * х Ф
•I
с о с
к
X X
гс
ш >
m
Л
>
м ф Ü
ГС *
х J О
X
sü
S О
Рисунок 2. Алгоритм д'шгностики, лкування й монторингу хрон'чноУ ВГСчнфекцп в дорослих i тдлтюв Примтки: * — тривалсть курсу лкування для оЫб з ВГС генотипу 3, як отримували в минулому нтер-ферон Уабо рибав'рин, повинна становити 16 тижнiв; ** — може розглядатися в кранах, де вдомий роз-подл генотитв i поширенсть генотипу 3 становить < 5 %; *** — пщ час лкування тдлтюв для вибору оптимальноУ комб'шацУУпрепаратв все ще потр'бно проводити генотипування; АФП — альфа-фетопротеУн; APRI — Iндекс стввдношення АсАТ i к'шькост'! тромбоцитв; FIB-4 — тест для оцнки ступеня прогресування ф'брозу печ'/нки.
1 За винятком ваптних жЫок.
2 Група з розробки настанов визначила пангенотипн схеми як тага, що призводять до частоти стмко'Т вiрусолопчноT вщповвд > 85 % за вама шлстьма основними генотипами ВГС.
Для л^вання шдлитав вiком 12—17 рокiв або вагою не менше за 35 кг iз хронiчною iнфекцiею ВГС ВООЗ рекомендуе:
— софосбувiр/ледипасвiр протягом 12 тижшв для генотипiв 1, 4, 5 i 6;
— софосбувiр/рибавiрин протягом 12 тижиiв для генотипу 2;
— софосбувiр/рибавiрин протягом 24 тижиiв для генотипу 3 (сильна рекомендащя, дуже низька яксть доказiв).
Пангенотипш схеми, що зараз доступш для засто-сування дорослим в1ком в1д 18 рокв
Для л^вання дорослих без цирозу можна застосо-вувати тат пангенотипт схеми:
— софосбувiр/велпатасвiр (не зареестрований в Украш) — 12 тижшв;
— софосбувiр/даклатасвiр (Софген^рдак 60) — 12 тижшв;
— глекапревiр/пiбрентасвiр (не зареестроваш в Украш) — 8 тижшв3.
Для лтування дорослих iз компенсованим цирозом можна застосовувати тат пангенотипт схеми:
— софосбувiр/велпатасвiр (не зареестрований в Украш) — 12 тижшв;
— глекапревiр/пiбрентасвiр (не зареестрований в Украш— 12 тижшв3;
— софосбувiр/даклатасвiр (СофгещВрдак 60) — 24 тижш;
— софосбувiр/даклатасвiр (СофгещВрдак 60) — 12 тижиiв4.
Лжування дорослих пащенпв противiрусними препаратами прямо! дм: виб1р препарата
ВООЗ рекомендуе використовувати для лiкуван-ня оаб iз хронiчною ВГС-iнфекцiею вжом вiд 18 рокiв пангенотипнi схеми ПППД5 (сильна рекомендащя, середнш стутнь доказiв).
Таблиця 5. Класи против'/русних препаратв прямо/ дП'
1нпб^ори (протеази) NS3/4A 1нпб^ори NS5A lнгiбiтор полiмерази NS5B (нуклеотидний аналог) lнгiбiтор полiмерази NS5B (ненуклеозидний аналог)
Глекапрев1р Воксилапрев1р Гразопрев1р Паритапрев1р Симепрев1р Даклатасв1р (В1рдак 60) Велпатасв1р Ледипасв1р (Софген-Л) Омб1тасв1р П1брентасв1р Елбасв1р Софосбув1р (Софген) Дасабув1р
Таблиця 6. Пангенотипн'1 ПППД для лкування ВГСчнф'кованих осб без цирозу печнки
Препарат Тривалють курсу
Глекапрев1р/п1брентасв1р 8 тижн1в*
Софосбув1р/даклатасв1р (Софген/В1рдак 60) 12 тижн1в
Софосбув1р/велпатасв1р 12 тижн1в
Примтка: * — тривалсть курсу лкування для осб iз ВГС генотипу 3, як отримували в минулому '¡нтерферон И.або рибав'рин, повинна становити 16 тижшв.
Таблиця 7. Пангенотипн'1 ПППД для лкування ВГСчнф'кованих оЫб iз компенсованим цирозом печнки
Препарат Тривалiсть курсу
Глекапрев1р/п1брентасв1р 12 тижшв*
Софосбув1р/даклатасв1р (Софген/В1рдак 60) 24 тижш
Софосбув1р/даклатасв1р (Софген/В1рдак 60) 12 тижшв можуть розглядатися в краТнах, у яких вщомий розподт генотитв 1 поширенють генотипу 3 становить < 5 %**
Софосбув1р/велпатасв1р 12 тижшв
Примтка: * — тривалсть курсу лкування для ос'б з ВГС генотипу 3, як отримували в минулому '¡нтерферон Уабо рибавiрин, повинна становити 16 тижн'в; ** — у груш осб з цирозом печ'1нки, у якй 5 % оЫб '¡нф'кован'! ВГС генотипу 3, СВВ повинна досягати 80 % серед 5 % ос'б, 1нф'1кованих генотипом 3, i 93 % для 95 % оЫб, '¡нф'кованих Iншими генотипами, що призведе до отримання загального рiвня СВВ 92 % (0,05 • 0,80 + 0,93 • 0,95).
3 Оаб з ВГСчнфекфею генотипу 3, яга ранше отримували Ытерферон ^або рибавiрин, слщ лкувати протягом 16 тижшв.
4 Може розглядатися в кражах, де вщомий розподт генотишв i поширенють генотипу 3 становить < 5 %.
5 Пангенотипною е схема, що дозволяе забезпечити рiвень СВВ > 85 % за вама шютьма основними генотипами ВГС.
ПППД розглядаються як пангенотипш, якщо вони забезпечують високу ефектившсть лшування за вама шктьма основними генотипами ВГС.
Софосбувiр/даклатасвiр (Ырдак 60) Даклатасвiр, iHri6iTop NS5A, який було ощ-нено у комбшацп з софосбувiром, був схвалений на piBHi EMA у 2014 р. i FDA у 2015 р. КлЫчш випробування показали високу ефектившсть комбшацп даклатасвiру й софосбувiру проти шфекцш з генотипами 1—4 в ос16 i3 некомпен-сованим ураженням печшки, пiд час станiв тс-ля трансплантацп печiнки й у разi кошфекцп В1Л/ВГС. Нещодавно отримаш данi демонстру-ють, що комбшащя софосбувiр/даклатасвiр е та-кож ефективною проти iнфекцiй з генотипами 5 i 6 (демонстрацiйний проект оргашзацп «^k^i без кордошв» [MSF]).
Пангенотипш ПППД у ВГС-шфжованих дорос-лих пащентш без цирозу печiнки
Наявш на даний час пангенотипнi ПППД для ль кування ВГС-iнфiкованих оаб без цирозу печiнки подано в табл. 6.
Докази ефективност пангенотипних ПППД при ВГС-шфекцп
Систематичний огляд, виконаний на замов-лення ВООЗ, виявив 142 кл1н1чних дослщження, у яких оцiнювалися безпека й ефектившсть р!з-
них схем ПППД, схвалених FDA та EMA. Щ схеми включали софосбувiр/велпатасвiр, глекапревiр/ шбрентасв!р, софосбувiр/даклатасвiр, даклатас-вiр/асунапревiр, елбасвiр/гразопревiр, ледипасв!р/ соФОС6УВ1Р, паритапревiр/ритонавiр/омбiтасвiр/ дасабувiр, софосбувiр/рибавiрин, софосбув!р/вел-патасвiр/воксилапревiр, софосбувiр/даклатасвiр/ рибавiрин.
Софосбувiр/даклатасвiр (Софген/Ырдак 60)
В об'еднанш груп1 пащеилв, як1 ранiше л1ку-валися або не л!кувалися i як1 отримували тера-п1ю софосбувiром/даклатасвiром, зведенi р!вш СВВ перевищили 92 % для шфекцп з генотипами 1, 2, 3 i 4. В одному з обсервацшних дослiджень (публiкацiя на стадп п1дготовки, демонстрацш-ний проект MSF) наведет дат про менш широко описат генотипи 5 i 6. У цьому дослiдженнi вЫм пацiентiв, iнфiкованих генотипом 5, i 123 пащен-ти, iнфiкованi генотипом 6, отримували л!куван-ня 1з застосуванням схеми софосбувiр/даклатасвiр протягом 12 тижшв. Р1вн1 СВВ становили 88 i 94 % в1дпов1дно.
Пангенотипш ПППД у ВГС-шфжованих дорос-лих пащенпв 1з компенсованим цирозом печшки
Наявш на даний час пангенотипш ПППД для л!кування ВГС-шфжованих оаб 1з компенсованим цирозом печiнки подано в табл. 7.
Таблиця 8. BepxHi й нижн'1 пороговi значення для виявлення вираженого ф'брозу й цирозу печнки
APRI FIB-4
Нижне порогове значення Верхне порогове значення Нижне порогове значення Верхне порогове значення
Значний фiброз (METAVIR > F2) 0,5 1,5 1,45 3,25
Цироз печшки (METAVIR F4) 1,0 2,0 - -
Таблиця 9. Чутливсть i специфiчнiсть теств APRI та FIB-4 для виявлення розгорнутих стадiй фiброзу
й цирозу печшки (95% Д1)
APRI FIB-4
Нижне порогове значення Верхне порогове значення Нижне порогове значення Верхне порогове значення
Значний фiброз (METAVIR > F2) Чутливють 82 (77-86) 39 (32-47) 89 (79-95) 59 (43-73)
Специфiчнiсть 57 (49-65) 92 (89-94) 42 (25-61) 74 (56-87)
Цироз печшки (METAVIR F4) Чутливють 77 (73-81) 48 (41-56) - -
Специфiчнiсть 78 (74-81) 94 (91-95) - -
Таблиця 10. Мехашзм мошторингу до та псля лкування iз застосуванням ПППД (загальноклЫчний аналiз кров'1, досл'1дження функцп нирок i печнки)
Час Тшьки ПППД ПППД + рибавiрин*
Перед початком л^вання X** X
Через 4 тижн X
Через 12 тижыв пюля завершення лкування X X
Примтки: * — рекомендована схема лкування для тдлтюв '¡з ВГС-нфек^ею генотитв 2 i 3; ** — якщо Hb > 10 г/дл, обстеження через 4 тижн не е необхщним.
Софосбувiр/даклатасвiр (Софген/Ырдак 60)
В об'еднанш rpyni пащенпв, яю ранiше лжу-валися або не лжувалися i якi отримували тератю софосбyвiром/даклатасвiром протягом 12 тижнiв, зведеш piBHi СВВ перевищили 93 % для шфекцп з генотипами 1 i 2. Рiвнi СВВ у випадку шфекцИ з генотипом 3 були низькими — вщ 79 % до 82 %. Однак тсля 24 тижшв лiкyвання р!вш СВВ тдви-щилися до 90 %. В одному з обсервацшних досль джень (пyблiкацiя на стадИ п1дготовки, демонстра-ц1йний проект MSF) наведеш данi про генотипи 5 i 6, а в клжчних описах з бгипту наведена шфор-мацiя про генотип 4. В одного патента 1з цирозом печшки й iнфекцiею генотипу 5, який отримував лжування софосбyвipом/даклатасвipом протягом 12 тижшв, вдалося досягти СВВ. Серед 185 пащен-т1в 1з цирозом печшки й шфекшею генотипу 6, яю отримували софосбyвip/даклатасвip протягом 12 тижшв, СВВ вдалося досягти в 92 % випадюв. Особи з цирозом печшки й шфекшею генотипу 4 мали р!вш СВВ, що перевищували 98 % тсля 12 тижшв лжування.
Мошторинг вщповщ на л1кування
У 2017 р. ВООЗ рекомендувала оцiнювати СВВ через 12 тижшв тсля завершення курсу лжування ПППД з використанням полiмеpазноï ланцюговоï pеакцïï на РНК ВГС.
Конфлжт 1нтерес1в. Не заявлений.
Список дператури
1. https://www.cdc.gov/hepatitis/global/index.htm
2. Falla A.M., Ahmad A.A., Duffell Е, Noori T., Veldhuij-zen I.K. Estimating the scale of chronic hepatitis C virus infection in the EU/EEA: a focus on migrants from anti-HCVendemic countries. BMC Infect. Dis. 2018. Vol. 18. P42.
3. Han Ru, Zhou J., François С., Toumi М. Prevalence of hepatitis C infection among the general population and high-risk groups in the EU/EEA: a systematic review update. BMC Infect. Dis. 2019. Vol. 19. P. 655.
4. Xie Qing, Jian-Wei Xuan, Hong Tang, Xiao-Guang Ye, Peng Xu, I-Heng Lee, Shan-Lian Hu. Hepatitis C virus cure with direct acting antivirals: Clinical, economic, societal and patient value for China. World J. Hepatol. 2019. Vol. 11(5). P. 421-441.
5. Dolmazashvili E, Abutidze A., Chkhartishvili C., Kar-chava M, Sharvadze L., Tsertsvadze T. Regression of liver fibrosis over a 24-week period after completing direct-acting antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C receiving care within the national hepatitis C elimination program in Georgia: results of hepatology clinic HEPA experience. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. 2017. Vol. 29(11). P. 1223-1230.
6. Siddharth Singh, Facciorusso A., Loomba R., Falck-Ytter Y.T. Magnitude and Kinetics of Decrease in Liver Stiffness After Anti-viral Therapy in Patients With Chronic Hepatitis C: A Systematic Review and Meta-analysis. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2018. Vol. 16(1). P. 27-38.
7. Chen Sheng-Hung, Lai Hsueh-Chou, Chiang I-Ping et al. Changes in liver stiffness measurement using acoustic radiation force impulse elastography after antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C. PLoS One. 2018. Vol. 13(1). e0190455.
8. Hsu Wei-Fan, Lai Hsueh-Chou, Su Wen-Pang et al. Rapid decline of noninvasive fibrosis index values in patients with hepatitis C receiving treatment with direct-acting antiviral agents. BMC Gastroenterol. 2019. Vol. 19. P. 63.
9. Ya-Chao Tao, Deng Rong, Wang Meng-Lan et al. Satisfactory virological response and fibrosis improvement of sofos-buvir-based regimens for Chinese patients with hepatitis C virus genotype 3 infection: results of a real-world cohort study. Virol. J. 2018. Vol. 15. P. 150.
10. Enomoto M., Ikura Y., Tamori A. et al. Short-term histo-logical evaluations after achieving a sustained virologic response to direct-acting antiviral treatment for chronic hepatitis C. United European Gastroenterol. J. 2018. Vol. 6(9). P. 1391-1400.
11. https://cdafound.org/just-12-countries-worldwide-on-track-to-eliminate-hepatitis-c-infection-by-2030-with-uni-ted-kingdom-italy-and-spain-among-those-joining-the-list/ ?platform=hootsuite
OTpuMaHo/Received 24.01.2020 Рецензовaно/Revised 03.02.2020 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 13.02.2020 ■
Трихлеб В.И.
Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Хронический вирусный гепатит С. Эффективность противовирусной терапии. Данные методических рекомендаций ВОЗ (обзор литературы)
Резюме. В статье представлен обзор литературы относительно эффективности противовирусной терапии при хроническом вирусном гепатите С. Представлены данные рекомендаций ВОЗ по алгоритмам диагностики, лечения и мониторинга вирусного гепатита С. Ключевые слова: хронический вирусный гепатит С; противовирусная терапия;обзор
V.I. Trykhlib
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Chronic viral hepatitis C. Effectiveness of antiviral therapy. The WHO methodical recommendations (literature review)
Abstract. The article reviews the literature on the effectiveness of antiviral therapy in chronic viral hepatitis C. Data presented by World Health Organization recommendations for the algorithm for the diagnosis, treatment and monitoring of viral hepatitis C.
Keywords: chronic viral hepatitis C; antiviral therapy; review
