CC BY
17
Penrose, E. "The Theory of the Growth of the Firm". Academy of Management Review. Vol. 33, no. 4 (2008): 1026-1028.
Shakhdinarian, A. "Chto segodnya neobkhodimo znat ob internet-auditorii?" [Today you need to know about the Internet audience?]. Marketing vUkraine, no. 5(98) (2016): 28-31.
Savytska, N. L., and Polevych, K. V."Tendentsii rozvytku merezh-noho ryteilu yak draivera hlobalnoi ekonomiky" [Trends in the development of online retail as the driver of the global economy]. Efektyv-na ekonomika. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3361
Sidorchuk, R. "Entrepreneurship and Marketing". https:// mpra.ub.uni-muenchen.de/19115/1/Entrepreneurship_and_mar-keting.pdf
"Svitovyi sektor rozdribnoi torhivli u 2016 rotsi" [The global retail sector in 2016]. https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/ press-room/research/Global-Powers-of-retailing-2016.html
Sethna, Z., Jones, R., and Harrigan, P. Entrepreneurial Marketing: a Global Perspective Bradford: Emerald Group Publishing Limited, 2013.
УДК 331.53
HR-БРЕНДИНГ як 1НН0ВАЦ1ИНИИ МЕХАН1ЗМ РОЗВИТКУ РЕГ10НУ
©2016 ГЕТЬМАН О. О., Т1ТКОВА Ю. С.
УДК 331.53
Гетьман О. О., Тггкова Ю. С. HR-брендинг як iнновацiйний MexaHi3M розвитку perioHy
Стаття присвячена висвтленню iнновацшних nidxodiB до побудови HR-бренда регону. Виявлено, що побудова сильного HR-бренда е актуальним завданням будь-якого регюну, що прагне залучити висококвал'ф'шованих профес'юнал'ю i тим самим забезпечити високу конкурентоспромож-н'кть. В основi брендингу територн лежить 'дея донесення широкому загалу уявлення про и уткальшсть. Результатом брендингу територн е пол'тшення якост'> життя населення. Досягнення результату сприяе виршенню такихмiкро- iмакроекономннихзавдань: створення привабли-вого туристичного продукту; формування швестицшноJ привабливостi територн; залучення робочоJ сили i/або зменшення вдтоку населення в тш'> рег'юни; посилення конкурентоспроможностi продукцИ'мщевих виробнимв на национальному та мiжнародному ринках; створення позитивного 'шджурегюну. Устатт'1 розглянуто мехашзм HR-бренда на прикладiДн'тропетровщини. Ключов'! слова: HR-бренд, мехашзм HR-бренда^ренд регюну, iмiджрегону. Рис.: 3. Табл.: 3. Ббл.: 14.
Гетьман Оксана Олександрiвна - кандидат економ'мних наук, доцент, зав'дувачка кафедри економ'ши та сощально-трудових в'дносин, Ушверси-тет митноJсправи та ф'танав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дн'тро, 49004, Украта) E-mail: conf2014@bk.ru
Тткова Юл'ш Сергнвна - магшрант, кафедра економки та со^ально-трудових в'дносин, Утверситет митноJ справи та ф'танав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дн'тро, 49004, Украта) E-mail: yul4ik@ua.fm
УДК 331.53
Гетьман О. А., Титкова Ю. С. HR-брендинг как инновационный механизм развития региона
Статья посвящена обоснованию инновационных подходов к построению HR-бренда региона. Выявлено, что построение сильного HR-бренда является актуальной задачей любого региона, который стремится привлечь высококвалифицированных специалистов и тем самым обеспечить высокую конкурентоспособность. В основе брен-динга территории лежит идея донесения широкой общественности представления о ее уникальности. Результатом брендинга территории является улучшение качества жизни населения. Достижение результата способствует решению таких микро- и макроэкономических задач: создание привлекательного туристского продукта; формирование инвестиционной привлекательности территории; привлечение рабочей силы и/или уменьшение оттока населения в другие регионы; усиление конкурентоспособности продукции местных производителей на национальном и международном рынках; создание положительного имиджа региона. В статье рассмотрен механизм HR-бренда на примере Днепропетровщины. Ключевые слова: HR-бренд, механизм HR-бренда, бренд региона, имидж региона. Рис.: 3. Табл.: 3. Библ.: 14.
Гетьман Оксана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, заведующая кафедрой экономики и социально-трудовых отношений, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: conf2014@bk.ru
Титкова Юлия Сергеевна - магистрант, кафедра экономики и социально-трудовых отношений, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: yul4ik@ua.fm
UDC 331.53
Getman O. O., Titkova Ju. S. The HR-Branding as the Innovation Mechanism for the Development of Region
The article is concerned with substantiation of the innovation approaches to building up the HR-brand of region. It has been found that building up a strong HR-brand is the topical task for any region, which aims to attract highly skilled workers and thus ensure high competitiveness. At the core of branding of territory lies the idea of bringing to the general public perception of its uniqueness. Result of the branding of territory is improving the quality of life of its population. Achieving results contributes to solving the following micro- and macroeconomic tasks: creating an attractive tourism product; formation of investment attractiveness of territory; involvement of labor force and/or reducing the outflow of people to other regions; strengthening the competitiveness of local producers at the national and international markets; creating a positive image of region. The article considers the mechanism of HR-brand on the example of Dnipropetrovsk region. Keywords: HR-brand, mechanism of HR-brand, brand of region, image of region.
Fig.: 3. Tbl.: 3. Bibl.: 14.
Getman Oksana O. - PhD (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Economics and Social and Labor Relations, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernadskii Str, Dnipro, 49004, Ukraine) E-mail: conf2014@bk.ru
Titkova Julia S. - Graduate Student, Department of Economics and Social and Labor Relations, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernad-skii Str., Dnipro, 49004, Ukraine) E-mail: yul4ik@ua.fm
Практика регюнального управлшня в УкраМ св1д-чить про брак iнновацiйних пiдходiв до розроб-ки програм розвитку регюшв; застосовуються традицiйнi механiзми у плануванш дiяльностi регiонiв, що врештьрешт гальмуе !х прогресивний розвиток. Сьогодш на регiональних ринках вiдбуваються значш трансформаци, якi змiщують акцент з домшування ро-ботодавцiв до формування щнност найманих пращв-никiв (що особливо показово для молодiжного сегмента ринку пращ). В умовах жорстко! конкуренци за висо-коквалiфiкований персонал роботодавщ шукають новi пiдходи, все частше застосовуючи маркетинговi технологи, серед яких показовим е формування iмiджу успш-ного роботодавця на основi ИИ-брендингу.
Значнi надбання в теори ИИ-брендингу належать Ф. Котлеру, С. Анхольту, К. Асплунду. Практику формування усшшних ИR-брендiв пов'язують з iм'ям К. Дш-ш. Сьогоднi в УкраМ ИИ-брендингом на регюнально-му рiвнi займаються Д. Богуш (вiце-президент Лiги по зв'язках ш громадськiстю, керiвник проекту «Форум полiтичних стратегiй»), О. Соскiн (директор 1нституту трансформаци суспкьства),В. Лаба (директор шституту «бвросощум»). Але в працях вказаних науковцiв i прак-тиюв ИИ-брендинг розглядаеться як iнструмент, а не щ-лiсний механiзм, здатний до iманентного регулювання регiонального розвитку.
Метою нашо! статтi е викладення авторського шдходу до побудови мехашзму ИИ-бренда регiону.
Пiдrрунтям ИИ-брендингу справедливо можна вважати територiальний маркетинг, який сформувався у 80-х рр. XX ст., коли за здобуття конкурентных переваг почали змагатися не лише окремi торговi марки, шдпри-емства, але й територiальнi одиницi (мюта, райони). Доведено, що стшка конкурентна позицiя полегшуе доступ до зовншнк ресурсiв, дае змогу залучати бкьше шве-сторiв, пiдвищувати ефектившсть регiональних суб'ектiв господарювання, що, своею чергою, сприяе пiдвищенню ефективностi функцюнування регiону та зростанню до-
бробуту його мешканщв. Людський фактор е виршаль-ним у побудовi стшкого ИИ-бренда регiону (територи, суб'екта господарювання тощо) [1].
Тлумачення сутностi поняття «ИИ-бренд», що зустрiчаються в науковш лiтературi, мають багато спкьного. ИИ-бренд доцкьно розглядати на макро-(ИИ-бренд краши), мезо- (ИИ-бренд регiону, галузО та мiкрорiвнях (ИИ-бренд суб'ектiв господарювання). Кра-!нам слiд просувати свш бренд для покращення еконо-мiчних вiдносин, з метою пiдвищення !х швестищйно1 привабливостi, для залучення туриспв, для змiцнення економiчноl та загальнонацюнально! безпеки, для шд-вищення державного престижу тощо [2, с. 302-304]. Побудова сильного ИИ-бренда е актуальним завданням i для будь-якого регюну, що прагне привернути увагу висококвалiфiкованих професiоналiв i тим самим пось сти пдне мiсце на ринку, забезпечивши високий рiвень конкурентоспроможностi [3, с. 5-15]. «Споживачами» бренда регiону переважно е люди, яю постiйно прожи-вають в регiонi, пiдприемства, яю здiйснюють у ньому свою дшльшсть, мiсцеве самоврядування. Бренд регю-ну повинен вцображати образ регiону, його цшсшсть; здiйснення брендингу територiй сприяе розвитку швес-тищйно1 привабливостi, зростанню репутацшного каш-талу регiону, викликае почуття гордост за свiй регюш позитивнi емоци в його жителш [4, с. 219-226]. Попри значний досвц застосування регiонального брендингу в зарубiжних крашах, в УкраМ лише останшм часом почали цьому придкяти увагу.
Нижче нами наведено найбкьш поширенi тракту-вання поняття «брендинг регiону» (табл. 1).
Як показують нашi дослiдження, очевидним е взаемозв'язок мiж поняттями ИИ-бренд краши - ИИ-бренд регiону - ИИ-бренд шдприемств (табл. 2).
Останшм часом брендинг територи займае вагоме мiсце в полiтичному та економiчному розвитку держави та 'й регюшв. Успк територи залежить вiд економжо-географiчного розташування, наявностi стратеги розвит-
Таблиця 1
Сутнiсть поняття «брендинг регюну»
Автор Визначення поняття
Ф. Котлер Сукупысть унiкальних якостей, вiчних загальнолюдських цiнностей, що вщображають сво£рiднiсть, неповторнi оригiнальнi споживчi характеристики дано''' територи, вiдомi широкому загалу, одержали сусптьне визнання та користуються стабiльним попитом споживачiв дано'' територи
С. Анхольт Сукупысть шести елементiв: туризм, експортш бренди, полiтика, бiзнес та швестицп (прибуткова складо-ва), культура i населення (соцiальна складова)
Д. Вiзгалов Перезавантаження регюну в економiчному планi; регiональна щентичысть, системно виражена в яскра-вих i привабливих iдеях, символах, цшностях, образах, яка знайшла максимально повне вщображення в iмiджi регiону
О. Соскш Стратепя пiдвищення конкурентоспроможностi регiону, спрямована на завоювання зовнiшнiх ринкiв, залучення швестсрв, туристiв, нових мешканцiв та квалiфiкованих мiгрантiв
А. Панкрухш Результат дiяльностi багатьох суб'£кпв ринку, у тому числi незалежних один вщ одного, не пов'язаних сптьними iнтересами в бiзнесi, а iнодi й прямо конкуруючих мiж собою
£. Тихомирова Комплексний образ, системне сприйняття та осмислення регюну рiзними зацкавленими групами громадськостi, що ста£ важливим елементом когштивного механiзму сприйняття ршень та механiзмом регулювання внутрiшнiх процеав, якi мають мiсце в рамках регюнально''' спiльноти
<
<
о
ш
Джерело: складено за [5; 6].
Характеристика №-бренда та його елеменлв на макро- i мезо^внях
Показник Макрорiвень (кра'Гна) Мезорiвень (репон)
ИВ-бренд Сукупысть характеристик (назва, термiн, знак, символ, рисунок, тощо), яю складають уявлення кра'ни про себе, мiстять ексклюзивы позитивнi характеристики та видiляють V'' серед шших держав свпу Сукупнiсть неперехiдних цiнностей, що вщображають неповторнi сво£рiднi характеристики регюну i спiльноти, якi отримали сусптьне визнання та популярнiсть
Елементи ИВ-бренда Туризм; експорт; державне управлшня; швестицп, iммiграцiя; культура й iсторичнi надбання кра'ши; люди як капiтал Генерування ¡деТ регiонального лiдерства; вибiр сегмента лiдерства; формування лiдер-ського бренда; просування, розвиток i вiднов-лення лщерського бренда; корелiювання з брендами шших регюшв
Джерело: складено за [1-7].
ку регiону, самоцентифжаци жителiв - у щлому це все, що впливае на розвиток територи непрямо i в комплексi створюе синергетичний ефект.
Зокрема, у робой Ю. Шатави i М. Карпищенка зазначаеться, що в основi брендингу територи лежить iдея донесення широкому загалу уявлення про и уш-кальнiсть. Метою здiйснення брендингу територи в юн-цевому пiдсумку е полшшення якостi життя населення. Досягнення мети сприятиме вирiшенню таких завдань: створення привабливого туристичного продукту; фор-мування швестищйно1 привабливостi територи; залу-чення робочо1 сили i/або зменшення вiдтоку населення в iншi регюни; пiдвищення конкурентоспроможностi продукци мiсцевих виробниюв на нацiональному та мiжнародному ринках; додаткове висвтлення в дкових ЗМ1; створення такого iмiджу регiону, який дозволив би штенсивно розвивати новi види дiяльностi, якi ранiше не асощювалися з ним (диверсифiкацiя та/або переорь ентацiя економiки регiону) [8, с. 324-329].
Правильна оцшка бренда регюну його жителями сприяе його розвитку i змiцненню. Управлiння брендом регюну будуеться на тих самих принципах, що i загальне управлшня маркетингом територи [9, с. 98-100].
Результатом багатоетапного процесу брендингу територи, на наш погляд, мае стати полшшення рiвня i якост життя жш^в регюну за рахунок змщнен-ня його зовнiшньоекономiчних вцносин, полiпшення внутрiшнього соцiально-економiчного стану та багатьох шших систем, якi впливають на початкову мету. Таким чином, запропонований мехашзм брендингу територи дозволяе створити зрозумку систему просування регюну з можливютю досягнення чико продуманих цкей. На нашу думку, мехашзм ИИ-бренда регюну мае виглядати так, як це представлено на рис. 1. Алгоритм його здш-снення мютить таю етапи: 1) дiагностика ситуаци (аналiз чинного стану регюну); 2) формулювання змiсту бренда (визначення мети i задач брендингу, вибiр цкьово1 ау-дитори, маркетингове позицюнування регiону та вибiр моделi бренда); 3) складення плану з просування бренда; 4) реалiзацiя цього плану; 5) оцшка ефективност сфор-мованого бренда за результатами i за проявами.
Як було зазначено нами, будь-який бренд перед-бачае певну ушкальшсть, наявнiсть конкурентних пере-
ваг, i ИИ-бренд регiону не е винятком, саме тому юнуе потреба в його постшному дослiдженнi, оновленнi та просуванш [12, с. 238-242]. Ми вважаемо, що на користь необхцносй побудови i подальшого просування меха-нiзму ИИ-бренда регiону свiдчить залучення нових меш-канцiв. Осккьки останшм часом невпинно вiдбуваеться стрiмке «старшня» працездатного населення, важли-вим е забезпечення привабливостi регiону на зовшшни ринках для цкьових груп або окремих квалiфiкованих працiвникiв; забезпечення регюну квалiфiкованою ро-бочою силою; формування iмiджу регiону як позитивного i привабливого мiсця для життя i працевлаштуван-ня; завоювання зовшшни ринкiв; залучення iнвесторiв; привабливiсть регюну для туриспв.
Для розумiння послцовносй формування бренда регiону розглянемо запропоновану схему на прикладi Днiпропетровщини, проведемо SWOT-аналiз (табл. 3).
За результатами представленого SWOT-аналiзу наведемо систематизацiю отриманих даних у виглядi пiдсумкових експертних результатiв (рис. 2, рис. 3).
За результатами даних, експертних дослцжень та графiчних зображень, наведених на рис. 2, рис. 3, видно, що ИИ-бренд Дншропетровщини вважати сильним: у Дншропетровсьюй областi високий рiвень економiч-ного розвитку з-помiж уси областей Укра1ни, потужнi зовнiшньоекономiчнi зв'язки, сприятлива iнфраструк-турна пiдтримка для залучення швестицш та розгалуже-на мережа навчальних закладiв, яка вцповцае потребам економiки областi. Усе це створюе сприятливi перед-умови для запровадження досягнень мiжнародноl практики, шновацш та технологiй. Покращити стан еконо-мiчного розвитку Днiпропетровщини можливо завдяки вцродженню рiчкового транспорту.
За результатами дослцжень було також виявле-но, що у Днiпропетровщинi знаходиться лише незначна частка малого та середнього бiзнесу в структурi еконо-мiки областi, бракуе iнфраструктури його шдтримки. Також вiдповiдно до результайв дослiдження бачимо, що територш областi належить до категорй забруднених, а 1/3 - до надзвичайно забруднених, що потребуе уваги з боку вiдповiдних контролюючих оргашв для запобi-гання екологiчноl катастрофи. Отже, на Дншропетров-щинi сформовано вцповцш передумови, якi необхiдно шдтримувати та виходити на б1льш високий рiвень кон-курентоспроможностi.
CL <
Рис. 1. Мехашзм формування регiонального HR-бренда
Джерело: складено за [7; 10; 11].
Просування HR-брендiв регiонiв в УкраМ вцбу-ваеться через регюнальних менеджерiв (мiських голiв, мерiв, губернаторiв, представникiв бiзнес-елiти тощо), саме вони е ключовими фiгурами у регюнах. Вiдбуваeться постшне вдосконалення професшних нави-чок з пiдбору ефективно! команди, з цiею метою постшно проводяться тренiнги, дистанцiйне навчання, тестування. Залежно вiд внутрiшнiх запитiв перюдично залучаються зовнiшнi тренери для ексклюзивних програм, таких як коучинг для топ-менеджерш, семiнари зi стратегiчного планування для регiональних менеджерш [14].
В УкраМ просування HR-брендiв регiонiв вцбува-еться через друкованi видання (газети, журнали, шфор-мацiйнi бюлетенi); 1нтернет (Web-сторiнки в соцiальних
мережах: FaceBook, LinkedIn, Xing, Однокласники, Вкон-такте, Twitter, Instagram), вiдео-реклама, промо-ролики на YouTube); зовнiшня реклама на бкбордах; телебачен-ня; радiо; через комушкаци людей одне з одним.
Поширення брендигу практично на Bci сфери жит-тя зумовлюе зростання штересу i до брендингу регiону як засобу реалiзацil регiонального маркетингу. Як було нами доведено, HR-брендинг е ефективним засобом просування штерейв регюну для вирiшення конкрет-них завдань його розвитку.
ВИСНОВКИ
На еташ економiчного спаду, в якому опинилася кра'1на, ключову роль у змМ кризово'1 ситуаци мае фор-
<
О ш
SWOT-аналiз ИР-бренда Днiпропетровськоi областi
Сильж сторони
Слабкi сторони
1. Сильна ресурсна складова (питома вага добувно''' промисловостi склада£ 41,5% (обсяг реалiзацN' 63,7 млрд грн) (6%).
2. Потужний промисловий потен^ал (700 промислових тдпривмств 20 основних видiв економiчно''' дiяльностi; 20,1% (240,2 млрд грн усеТ реалiзовано''' промислово''' продукцп Укра'ни) (9%).
3. Сприятливi погодно-шматичш умови для розвитку сiльського го-сподарства (iндекс обсягу сiльгоспвиробництва 95,5% (7%).
4. Високий рiвень економiчного розвитку з-помiж усiх областей Укра'ни (10%).
5. Розвинена транспортна iнфраструктура (2 мiжнароднi аеропорти; 2 рiчковi порти; 3 нацiональнi автомагiстралi; залiзничнi магiстралi перевищують 3 тис км (6%).
6. Потужн зовнiшньоекономiчнi зв'язки (8%).
7. Значний науковий потен^ал, зокрема у машинобудуванш, ракетобудуваннi, металургп та сiльському господарствi (8%).
8. Велика мiсткiсть споживчого ринку в порiвняннi з iншими регiонами (7%).
9. Достатня кшьюсть трудових ресурав належно''' якостi для забезпе-чення потреб роботодав^в регiону (60,2% до населення вком 15-70 рокiв) (14%).
10. Розгалужена мережа навчальних закладiв, яка вщповщав потребам економки областi (52 навчальнi заклади I—IV рiвня акредитацй)
(7%).
11. Високий рiвень урбаызаци (50%) (5%).
12. Сприятлива шфраструктурна пiдтримка для залучення шве-стицiй (13%)
1. Нештегровашсть територГ'' областi (довжина зi Сходу на Захiд, роздiлення Днтром, вiддаленiсть периферiйних районiв вiд обласного центру, 5,3% площi Укра'ни (25%).
2. Значн диспропорцГ'' мiж районами за рiвнем урбанiзацГ'' та економiчного розвитку (25%).
3. Брак робочих мкць для жiнок у бтьшосп населених пунктiв (25%).
4. Незначна частка малого та середнього бiзнесу
в структурi економiки областi, брак шфраструктури його пiдтримки (усього кшьюсть пiдпри£мств 26228; великi пiдпри£мства — 61(12,3% до загально''' кiлькостi великих тдприемствпо Укра'''н|); середнi пiдпри£мства — 1346 (8,5% до загально''' кшькосп середых пiдпри£мств по Укра'''н|); малi пiдпри£мства (у т. ч. мiкропiдприемства) — 24821 (7,7% до загально'' шькосп великих тдпри£мств по Укра'ш) (25%)
Можливостi
Загрози
1. Вщродження рiчкового транспорту (2 порти, товарооборот 256,3 млн ткм) (10%).
2. Зростання попиту на товари харчування (20%).
3. Комерцiалiзацiя осво£ння космосу (30%).
4. Запровадження досягнень мiжнародно''' практики, шновацш i технологiй (57 фiрм, якi виконують науковi та науково-технiчнi робо-ти) (40%)
1. Неефективна полiтика управлiння вiдходами (9,5 млрд т промислових вiдходiв, |'х переробка
та утилiзацiя склада£ 32,5% вщ загального рiчного обсягу) (20%).
2. Вщсутшсть впливу мкцево''' влади на пщпри£мства, що забруднюють навколишн£ природне середови-ще (за обсягами вiдходiв Днтропетровська область посiда£ перше мiсце в Укра'ш 291 тис. т, чи 64,6% уах вiдходiв, що утворюються в Укра'''н|) (30%).
3. Попршення стану довкiлля внаслiдок продовження полiтики незбалансованого природокористування (20%).
4. Територiя обласп належить до категорГ'' дуже забруднених, а 1/3 — до надзвичайно забруднених (обсяг викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повггря вiд стацюнарних та пересувних джерел забруднення по Днтропетровськш областi 17,2% вiд загальнодержавних) (30%)
Джерело: складено авторами на основ! даних [13].
мування конкурентных переваг И регюшв. Саме тому виникае необхцшсть у створеннi стiйких HR-брендiв регюшв, основними цкями яких е залучення високо-квалiфiкованих фахiвцiв, !х мотивацш для досягнення високих результатiв, збкьшення репутацiйного катта-лу регiону та покращення його iмiджу в очах цкьово! аудитора, привабливiсть для iнвесторiв, туристiв та нових жителiв. Проте важливим е постшне вдоскона-лення Ж-бренда регiонiв, !х осучаснення та просуван-ня в конкурентному середовищЬ Тому, на нашу думку, на сучасному еташ регiонального розвитку розробка i впровадження механiзму стiйкого Ж-бренда приведе
до позитивного впливу на економжу та iмiдж регiону як конкурентоспроможного регiону-роботодавця. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гетьман О. О., Кацемба А. О., Мамичева А. С. 1н-
новацшнш пщхщ до формування ИР-бренда територГ''. иРЬ: http://sophus.at.ua/publ/2015_06_4_5_kam_podils/sekcija_ section_3_2015_06_4_5/innovacijnij_pidkhid_do_formuvannja_ 1пг_Ьгег^и^етогу^99-1-0-1416
2. Шагиева И. Т. Российский и зарубежный опыт управления развитием регионов в период модернизации экономики. Молодой ученый. 2013. № 3. С. 302—304.
I 2!
г ы
е
з О £ "о
м о
СП
Кшьккна оцшка сильних I слабих сторш, можливостей I загроз зовшшнього оточення
Сильш сторони № експерта Слабю сторони № експерта
Експерт1 Експерт 2 Експерт 3 Експерт 4 Експерт 5 Середнс значения Експерт 1 Експерт 2 Експерт 3 Експерт 4 Експерт 5 Середнс значения
с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а. с т 1Л X т а.
1.Сильна ресурсна складова 3 0,06 3 0,08 4 0,07 3 0,08 4 0,06 0,2 1. Нештегровашсть територм облаем 2 0,25 3 0,3 4 0,2 2 0,1 1 0,2 0,5
2. Потужний промисловий потенцш 2 0,09 3 0,07 4 0,08 3 3,07 3 0,08 0,2 2. Значш диспропорции^ районами за ршнем урбан1зацм та економтного розвитку 1 0,25 2 0,2 1 0,1 3 0,2 1 0,3 0,3
3. Сприятлив1 погодно-шматичш умови для розвитку стьського господа рства 4 0,07 2 0,06 3 0,05 3 0,07 3 0,09 0,2 3. Брак робочих мкць для жшок убшьшосп населених пунктш 4 0,25 1 0,3 2 0,3 2 0,2 3 0,2 0,6
4. Високий ршень економтного розвитку з-пом1жуах областей Укра'ши 2 0,1 4 0,11 3 0,12 3 0,1 3 0,1 0,3 4. Незначна частка малого та середнього бвнесу в структур! економ1ки область брак ¡нфра-структури його пщтримки 3 0,25 2 0,2 1 0,4 2 0,5 3 0,3 0,7
5. Розвинена транспортна ¡нфра-структура: 2 ртков1 порти; 3 нацю-нальш автомапстрал1; залвничш мапстрал1 перевищують 3 тис. км 4 0,06 3 0,07 3 0,05 4 0,07 3 0,05 0,2
б. Мщш зовшшньоекономтш зв'язки 3 0,08 3 0,07 4 0,09 4 0,07 3 0,05 0,2
7. Значний науковий потенцш в рвних галузях, зокрема у ма ш и нобудува н н ¡, ра кетобудува н н ¡, металургм та стьському господарств1 2 0,08 2 0,1 3 0,09 3 0,07 3 0,06 0,2
8. Велика мктккть споживчого ринку у поршнянш з ¡ншими репонами 4 0,07 4 0,05 3 0,06 3 0,08 4 0,08 0,2
9. Достатня ктьгасть трудових ресурав належноТякосп для за-безпечення потреб роботодавцш регюну 2 0,14 2 0,12 3 0,13 3 0,1 2 0,07 0,3
М
Рис. 2. Кшьккна оцшка сильних та слабих сторш, можливостей та загроз зовжшнього оточення (початок)
ЕКОНОМ1КА МЕНЕДЖМЕНТ I МАРКЕТИНГ
ЕК0Н0М1КА МЕНЕДЖМЕНТ I МАРКЕТИНГ
1л)
о
10. Розгалужена мережа навчальних закладш, яка вщповщае потребам економ1ки обласп 4 0,07 4 0,09 2 0,08 4 0,11 4 0,1 0,3
11. Високий ршеньурбашзацм 4 0,05 2 0,08 4 0,07 3 0,08 2 0,09 0,2
12. Сприятлива ¡нфраструктура пщтримки для залучення ¡нвестицм 2 0,13 4 0,1 2 0,11 3 0,1 4 0,13 0,3
Загрози № експерта Можливосп № експерта
Експерт1 Експерт 2 Експерт 3 Експерт 4 Експерт 5 Середнс значения Експерт1 Експерт 2 Експерт 3 Експерт 4 Експерт 5 Середнс значения
с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а. с т 1Л x т а.
1. Неефективна державна полтка у сфер1управлшня вщходами 4 0,1 3 0,2 3 0,1 4 0,2 1 0,1 0,4 1. Вщродження рткового транспорту 4 0,2 4 0,3 4 0,3 4 0,1 2 0,1 0,8
2. Вщсутшсть впливу мкцевоТ влади на пщприсмства, що забруднюють навколишне природне середовище 3 0,2 4 0,1 4 0,1 3 0,2 2 0,2 0,5 2. Зростання попиту на товари харчування 2 0,3 1 0,2 3 0,3 1 0,2 2 0,3 0,5
3. Попршення стану довктля вна-слщок продовження полтки незба-лансованого природокористування 2 0,3 3 0,3 3 0,4 2 0,3 2 0,2 0,7 3. Комерцшвацю освоения космосу 2 0,2 2 0,3 3 0,2 1 0,3 2 0,2 0,5
4. За ступеней забруднення майже вся територю облаем належить до категорм дуже забруднених, а понад третини - до надзвичайно забруднених 4 0,4 4 0,4 4 0,4 4 0,3 4 0,5 1,6 4. Запровадження досягнень мжнародно! практики, ¡нновацм \ технолопй 4 0,3 4 0,2 4 0,2 3 0,4 3 0,4 1
Е
и
е о « 12
Рис. 2. Кшьккна оцшка сильних та слабих сторш, можливостей та загроз зовжшнього оточення (закшчення)
Джерело: складено авторами на основ1 [13].
б1
3 О СП
Сильш сторони
0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,
0,05 0
0,240,23 0,210,32 0,210,270,20 0,240,270,33 0,210,34 0,24 - Сильна ресурсна складова 0,23 - Потужний промисловий потенщал 0,21 - Сприятлив1 погодно-шматичш умови для розвитку сшьського господарства
0,32 - Високий рюень економтного розвитку з-помж уах областей УкраТни 0,21 - Розвинена транспортна ¡нфраструктура: 2 ртков1 порти; 3 нацюнальш автомапстрал^ зал¡зничн¡ маг¡страл¡ перевищують 3 тисяч¡ к¡лометр¡в 0,27 - M¡цн¡ зовшшньоекономтш зв'язки
0,20 - Значний науковий потенцюл у р¡зних галузях, зокрема в машинобудуванш,
ракетобудуванн¡, металургГТ та сшьському господарств¡ 0,24 - Велика мктгасть споживчого ринку в поршнянш з ¡ншими рег¡онами 0,27 - Достатня к¡льк¡сть трудових ресурс¡в належноТ якост¡ для забезпечення потреб
роботодавцш рег¡ону 0,33 - Розгалужена мережа навчальних закладю, яка в¡дпов¡да6 потребам економ^и 0,21 - Високий рюень урбан¡зацíí
0,34 - Сприятлива ¡нфраструктура пщтримки для залучення ¡нвестиц¡й
Слабю сторони
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,
0
0,52
0,33
0,58
0,69
0,52 - Нештегровашсть територп област¡ 0,33 - Значн диспропорцГТ м¡ж районами за ршнем урбан¡зац¡Т та 0,58 - Брак робочих мкць для жшок у б¡льшост¡ населених пунктш 0,69 - Незначна частка малого та середнього бвнесу в структур¡
Загрози
1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
0,44 0,48 0,74 1,60 0,44 - Неефективна державна полгтика у сфер¡ управляя в¡дходами 0,48 - В¡дсутн¡сть впливу мкцевоТ влади на п¡дпри6мства, що забруднюють
навколишнб природне середовище 0,74 - Попршення стану довк¡лля внаслщок продовження пол¡тики
незбалансованого природокористування 1,60 - За ступенем забруднення майже вся територт област належить до категорп дуже забруднених, а понад третини - до надзвичайно забруднених
Можливосл
1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
0,76 0,50 0,46 1,04 0,76 - Вщродження рткового транспорту 0,50 - Зростання попиту на товари харчування 0,46 - Комерцшвацт освобння космосу 1,04 - Запровадження досягнень мжнародноТ практики, ¡нновацм ¡ технолог¡й
Рис. 3. Графiчна iнтерпретацiя SWOT-аналiзу HR-бренда Днiпропетровщини Джерело: складено за [13].
3. Гетьман О. О., Цибулько А. I. Розвиток сучасних мар-кетингових персонал-технологш в дiяльностi вггчизняних пщ-привмств. Вкник Запор'аького национального ун'шерситету. Серiя: Економiчнi науки. 2014. № 2 (22). С. 5-15.
4. Цибулько А. I. Формування мехашзму HR-бренда Днн пропетровського регюну: поточний стан та розвиток. Економ'!-ка iорган'зац'яуправлння. 2016. № 1 (21). С. 219-226.
5. Головня Ю. I. Конкурентне позицюнування регюыв у просторовому розвитку Укра'ни. Теоретичш i практичн аспек-ти економiки та 'штелектуально! власност'1. 2015. Вип. 2 (2). С. 48-53.
6. Колесницька Н. М. Теритсральний брендинг: науково-методолопчш пщходи до визначення та формування. Науков'1 працi Чорноморського державного ун'шерситету iмет Петра Могили. Сер.: Полгголопя. 2012. Т. 197, вип. 185. С. 47-50.
7. Гетьман О. О., Шаповал В. М. Мехашзм побудови HR-брендiв у вiтчизнянiй практицi. 1нвестицИ: практика та досв'д. 2014. № 21. С. 18-23.
8. Шатава Ю., Карпищенко М. Механизм разработки бренда территории. Маркетинг и менеджмент инноваций. 2012. № 4. С. 324-329.
9. Петрякова Е. С., Лимарева Ю. А. Факторы формирования стратегии имиджа территории. Новый университет. 2016. № 5 (63). С. 98-102.
10. Бмоводська О. А., Гайдабрус Н. В. Стратепчний тдхщ до формування бренда мiста (на прикладi м. Сум). Маркетинг iменеджмент iнновацiй. 2012. № 2. С. 22-31.
11. Гринчук Н. Формування теритсральних маркетин-гових стратепй: Матерiали до курсу № 8. Кшв, 2014. URL: http://regionet.org.ua/files/08.Territorial_Marketing_Grynchuk_ Materials_UA.pdf
12. Мокша С. М. Пщходи до розумшня та визначення по-няття бренда роботодавця. Б'знес 1нформ. 2014. № 2. С. 238-242.
13. Показники розвитку ДнтропетровськоТ обласп. URL: http://ukrstat.gov.ua
14. HR-брендинг: как создать позитивный образ компании. URL: http://www.src-master.ru/article22844.html
REFERENCES
Bilovodska, O. A., and Haidabrus, N. V. "Stratehichnyi pidkhid do formuvannia brenda mista (na prykladi m. Sum)" [A strategic approach to the formation of the city brand (for example, Sumy)]. Marketynh imenedzhmentinnovatsii, no. 2 (2012): 22-31.
Hetman, O. O., and Tsybulko, A. I. "Rozvytok suchasnykh mar-ketynhovykh personal-tekhnolohii v diialnosti vitchyznianykh pid-pryiemstv" [The development of modern marketing staff-technologies in activity of domestic enterprises]. Visnyk Zaporizkoho natsion-alnoho universytetu: Ekonomichni nauky, no. 2(22) (2014): 5-15.
Hetman, O. O., and Shapoval, V. M. "Mekhanizm pobudovy HR-brendiv u vitchyznianii praktytsi" [The mechanism to build the HR brand in the domestic practice]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 21 (2014): 18-23.
Hetman, O. O., Katsemba, A. O., and Mamycheva, A. S. "Inno-vatsiinii pidkhid do formuvannia HR-brendu terytorii" [An innovative approach to the formation of HR-brand]. http://sophus.at.ua/ publ/2015_06_4_5_kam_podils/sekcija_section_3_2015_06_4_5/ innovacijnij_pidkhid_do_formuvannja_hr_brendu_teritoriji/99-1-0-1416
Hrynchuk, N. "Formuvannia terytorialnykh marketynhovykh stratehii: Materialy do kursu № 8" [The formation of territorial marketing strategies: materials for the course No. 8]. http://regionet. org.ua/files/08.Territorial_Marketing_Grynchuk_Materials_UA.pdf
"HR-brending: kak sozdat pozitivnyy obraz kompanii" [HR branding: how to create a positive image of the company]. http:// www.src-master.ru/article22844.html
Kolesnytska, N. M. "Terytorialnyi brendynh: naukovo-met-odolohichni pidkhody do vyznachennia ta formuvannia" [Territo-
rial branding: scientific-methodological approaches to definition and formation]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Seriia: Politolohiia vol. 197, no. 185 (2012): 47-50.
Mokina, S. M. "Pidkhody do rozuminnia ta vyznachennia poniattia brenda robotodavtsia" [Approaches to understanding and defining the concept of employer brand]. Biznes Inform, no. 2 (2014): 238-242.
Petryakova, E. S., and Limareva, Yu. A. "Faktory formirovaniya strategii imidzha territorii" [Factors of formation of strategy of development of]. Novyy universitet, no. 5(63) (2016): 98-102.
"Pokaznyky rozvytku Dnipropetrovskoi oblasti" [Indicators of development of Dnipropetrovsk region]. http://ukrstat.gov.ua
Shatava, Yu., and Karpishchenko, M. "Mekhanizm razrabotki brenda territorii" [The mechanism of development of the territory brand]. Marketing imenedzhment innovatsiy, no. 4 (2012): 324-329.
Shagiyeva, I. T. "Rossiyskiy i zarubezhnyy opyt upravleniya razvitiyem regionov v period modernizatsii ekonomiki" [Russian and foreign experience of management of development of regions in the period of modernization of the economy]. Molodoy uchenyy, no. 3 (2013): 302-304.
Tsybulko, A. I. "Formuvannia mekhanizmu HR-brendu Dni-propetrovskoho rehionu: potochnyi stan ta rozvytok" [The formation mechanism of HR-brand of the Dnepropetrovsk region: current state and development]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, no. 1(21) (2016): 219-226.
Holovnia, Yu. I. "Konkurentne pozytsionuvannia rehioniv u prostorovomu rozvytku Ukrainy" [Competitive positioning of regions in the spatial development of Ukraine]. Teoretychni i praktychni aspektyekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti, no. 2(2) (2015): 48-53.
Q_
<C
< £
O u
432 BI3HECIHQOPM № 11 '2016
www.business-inform.net
