CC BY
41
БОЙЧУК Т.М., ПеШКОВСЬКА Н.В., ЛЯШУК П.М., ЛЕОНОВА М.О. Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
iСТОРiЯ РОЗВИТКУ ЕНДОКРИНОЛОГП НА niBHiHHM БУКОВИН
CZl R ® Материалы конференции
/Proceedings of the Conference/
International journal of endocrinology
Розвиток ендокринолопчно! науки й практики на Швшчшй Буковинi нерозривно пов'язаний з icTopieKi краю. Першi згадки про поширенють ендокринних за-хворювань в регiонi припадають на перюд його перебу-вання у скпадi Австро-Угорсько! iмперii. Зокрема, уро-дженець мiста Czernowitz (Чернiвцi) санiтарний лшар Арнольд Флiнкер протягом 1907—1911 рр. опублiкував серiю робiт, присвячених поширенню, механiзмам роз-витку та особливостям переб^у ендемiчного кретишз-му в Буковинських Карпатах, а саме в повгтовому цен-трi Wiznitz (Вижниця).
Флiнкером детально описанi окремi клшчш ви-падки захворювань. З публшацш видно, що зоб i уро-джений гiпотиреоз у той час були надзвичайно по-ширеними серед мюцевого населення. Результатом багаторiчних дослщжень Арнольда Флiнкера стала видана у 1930 рощ у Лейпцигу монографiя «Studien über Kretinismus» («Дослщження кретишзму»), що тривалий час слугувала основним джерелом iнформацii щодо цього захворювання для багатьох поколiнь лiкарiв.
Слiд зазначити, що вже тодi на теренах Австро-Угорщини проблему йодного дефщиту вирiшували шляхом йодування харчово! солi. З початком пере-бування Пiвнiчноi' Буковини у складi Румунй' (з 1918 року) профтактика йододефiцитних захворювань при-пинилася.
Восени 1944 року заюнчилися бойов1 ди на тери-тори Буковини. Наркомат охорони здоров'я в серпш 1944 року звернувся до Ради народних комюар1в УРСР 1з проханням поновити д1яльнють 2-го Кшвського мед-1нституту з передислокащею його в м. Чершвщ, що майже не зазнало руйнувань тд час бойових д1й 1 мало вс1 необхщш умови для розмщення в ньому та забез-печення повнощнно! д1яльност1 вищого медичного навчального закладу. У надзвичайно важких умовах за-вершального року вшни та повоенно! розрухи понов-лював свою д1яльн1сть Другий Кшвський, а з 20 жовтня 1944 року — Чершвецький медичний шститут. 1з початком свое! д1яльност1 в Чершвцях 1нститут стае на-уково-методичним 1 лкувально-профтактичним центром Буковини. З цього часу починаеться новий етап в ютори розвитку ендокринологи на П1вн1чн1й Буковин1.
Починаючи з 1946 року в Чершвецькш област роз-гортаеться велика експедиц1йно-обстежувальна робота з вивчення поширення й тяжкост зобно! ендеми. Так, 1з червня по вересень 1947 року 1нститутом експери-ментально! й ктшчно! терапи АМН СРСР зд1йснена експедиц1я з вивчення ендем1чного зоба в Прикарпат-ськш Украш (М.Н. Фот1ева, 1948 р.). Активну участь у цш робот1 брали й практичн1 л1кар1, насамперед тера-певти, а також сшвробггники Черн1вецького медичного шституту. За результатами досл1джень зобна ендем1я
1люстрацИ з книги А. Фл1нкера «Вивчення кретинзму». Фотографа зроблен в Карпатах
П1вн1чно1 Буковини у 1910 роц
в Чершвецькш област була визнана чи не найтяжчою в СРСР.
У березш 1948 року розпочала свою дiяльнiсть об-ласна зобна станщя, яку очолив Х.Ш. Штерн. Тэдi ж були видтеш лшарьспещалюти вузького профiлю — ендокринологи. До того часу допомога хворим на ен-докринну патологш надавалася терапевтичною службою в цшому. Слiд зазначити, що пусковим моментом для оргашзаци спещалiзованоí служби стали результата масових обстежень населення област на зоб. У 1950 рощ зобна станщя перейменовуеться на протизобний диспансер, що шдкреслювало напрямок дiяльностi закладу. Ъда ж був оргашзований при диспансерi стащо-нар на 25 лiжок. 50-60-т роки минулого столiття були тим перюдом, коли iнтенсивно велася широка, багато-цiльова робота щодо боротьби з ендемiею зоба та профилактика цього захворювання.
У 1947, 1948 та 1952 роках АМН СРСР та Чершвецьким медичним шститутом органiзовуються екс-педици в прсью райони з метою вивчення особливостей буковин-сько! ендемй зоба. З'ясувалося, що ця патолопя була чи не найтяжчою не тльки в Укрш'ш, але й у бврош. У деяких регiонах частка хворих на зоб становила вiд 49,6 до 59 % населення. Надзвичайно ви-сокою була й частота ендемiчного кретишзму (П.Е. Рибалюв, 1947; М.Н. Фатеева, 1948; Ф.А. Баштан, 1949; Б.Б. Роднянський, Н.М. Шинкерман, 1955).
Поглиблене вивчення чер-нiвецькими вченими причин зоба в його осередках показало, що поряд iз дефщитом йоду в продуктах харчування та водi значну роль вщ-гравали жахливi на той час соцiально-побутовi умови життя мiсцевого населення. Результатом дослщжень стала докторська дисертацiя Ф.А. Баштана «Роль гше-нiчних факторiв у етiологií ендемiчного зоба на Бу-ковиш» (1949 р.). Були внесет практичш пропозици щодо полшшення водопостачання, санггарно'1 очистки населених пункпв тощо (Ф.А. Баштан, Д.1. Головш, 1952; Л.1. Москалюк, 1958; А. Швец, 1956). Подальше вивчення чинниыв зовшшнього середовища показало, що не ттьки йод, а й iншi макро- (кальцш) та мшроеле-менти (марганець, кобальт, цинк) впливають на виник-нення та переби ендемй зоба (М.М. Ковальов,1957).
Значний внесок у розумшня характеру змiн у щито-подiбнiй залозi в мешканщв ендемiчних районiв зроби-ли глибоы морфологiчнi дослiдження, проведенi на ка-федрi патолопчно'1 анатоми iнституту гад керiвництвом професора Наума Мойсейовича Шинкермана, яким у 1955 роцi захищена докторська дисертацiя на тему «Матерiали до патологоанатомiчноí i нормально'1 морфологи щитоподiбноí залози в Буковинському енде-мiчному вогнищi зобно'1 хвороби». Отриманi данi стали своерiдним об'ективним стандартом для подальшого
обстеження за станом ендемй' зоба (Н.М. Шинкерман, 1954; Е.М. Александрова, 1964; В.С. Прокопчук, 1965). Комплексно вивчалися нормальна (Д.П. Кладieнко, 1955) та зобнозмшена щитоподiбна залоза на бiохiмiч-ному, функциональному та гiстофiзiологiчному рiвнях (Б.Б. Роднянський, П.Я. Овер, 1957; О.П. Красов-ський, 1962, 1965; О.Д. Юхимець, 1965; Г.П. Рушков-ський, 1968; Г.Д. Дейбук, 1972).
Колективи вчених низки кафедр Чершвецького медичного шституту дослiджували патологiю вну-тршшх органiв у хворих на ендемiчний зоб, зокре-ма, вивчали серцево-судинну систему (П.М. Боряк, 1961; Е.А. Сологорська, 1962; С.А. Чуракова, 1962; В.С. Сходницький, 1953; I.I. Гречко, 1980), органи травлення (П.М. Вакалюк, 1959; Н.1. Герасименко, 1964; Г.А. Сорокш, 1968), дихання (Ю.1. Щедрин, 1962), бюелектричну актившсть кори головного мозку (О.М. Кшменко, 1966), функщональний стан кори надниркових залоз (О.З. Гибка, 1963), гiпофiза та яечнишв (А.О. Дiкштейн, 1956), бiохiмiчнi змши в кровi (Л.Н. Заманський, О.Д. Юхимець, 1.К. Рус-нак, 1962, 1966; А.А. Савченко, 1967; П.1. Цапок, 1968), коагуляцшний гомеостаз (С.М. Васкуленко, 1965), окиснювально-вщновш процеси в тканинах (Л.Н. Заманський i сшвавт., 1964) тощо.
Отриманi данi дозволили з'ясувати особливост буковинського зоба: переважання багатовузлових еутирео'дних варiантiв (Н.М. Шинкерман, 1953; М.М. Ковальов, 1958) та наявшсть у хворих зна-чно1 супутньо! патологи. Зна-йденi суттeвi вiдмiнностi мiж вузлами зоба та позавузловою тканиною щодо вмюту муко-полiсахаридiв, нуклешових кислот та амшокислот, сульф-гiдрильних груп, цинку, мщ, активностi деяких ферментiв (О.П. Красовський, О.Д. Юхимець, 1965; Г.П. Рушковський, 1968; Г.Д. Дейбук, 1972). Ви-вчення патоморфозу зоба, його морфо- та патогенезу (В.С. Прокопчук, 1979) показало, що чшьне мюце в розвитку еутирео'дного зоба та зобних вузлiв належить внутршшм чинникам, що виникають у процесi гшерплази щитоподiбноl залози, зокрема блокуванню тирео'1дних гормонiв у тканинi зоба.
Визначення кшшчно-морфолопчних особли-востей буковинського зоба дозволило суттево по-кращити не тшьки його дiагностику, а й лшування. Всебiчно удосконалювалися методи лшування зоба та шшо! патологи щитоподiбноl залози (Д.А. Чумак, 1966). Зокрема, розроблена та впроваджена в практику методика економно'1 резекци щитоподiб-но'1 залози при вузлових формах зоба, запропоно-вана колишнiм ректором Чершвецького медичного шституту (1952—1962), професором Михайлом
Г/
Професор Н.М. Шинкерман, засновник науково/ школи
звивчення патоморфологн зоба на Пiвнiчнiй Буковин
Професор М.М. Ковальов, фундатор науко-во/ школи з вивчення клiнiки та розробки хiрур-пчних п'щход'в до л'1кування вузло-вих форм зоба
Професор Я.Д. Юршенблат,
засновник нейроендокринолопчноУ школи
Марковичем Ковальовим (1966), що набула значно-го поширення в клшчш практицi. Результатом його дослщжень стала захищена у 1960 рощ докторська дисертащя на тему «Матерiали до вивчення енде-мiчного зоба в Пiвнiчнiй Буковинi (Питання етю-логп зоба в свпл проблеми мiкроелементiв. Клiнiка i хiрургiчне лiкування вузлових форм зоба)». Запро-понований також патогенетичний метод консервативного лшування тиреотоксикозу (Х.М. Малш-ська, 1963).
Науковi та практичш розробки вчених медично-го шституту в боротьбi з зобною ендемieю перетворили Чернiвцi у провщний науковий центр. Бiльше того, вчеш нашого закладу вивчали йододефiцитнi захворювання не тiльки на Пiвнiчнiй Буковиш, а й далеко за li межами. Зокрема, Г.1. Ходоровським у 1977 рощ захищена докторська дисертащя на тему «Зоб у Замби i роль статевих гормошв у фiзiологil щитоподiбноl залози». Завдяки потужним спшь-ним зусиллям представникiв чершвецько1 школи тиреощолопв та працiвникiв практично1 охорони здоров'я з профiлактики та лшування йододефь цитних захворювань (здшснення контролю за йо-дуванням харчово1 солi, запровадження профшак-тично1 антиструмшзаци, впровадження у клiнiчну практику наукових розробок) вогнище зобно1 ен-деми на Пiвнiчнiй Буковинi було практично лш-вiдоване.
Велику увагу вчеш шституту придшяли також фiзiологil та патологи шших ендокринних залоз. Вивчеш механiзми регуляци функцй надниркових залоз (М.В. Кришталь, 1976; 1.Ф. Курченко, 1967; М.С. Соболев, 1976) та !х функщонального стану при гострому гепатит (Л.М.Петренюк, 1962), хро-шчному гепатитi, цирозах печiнки (В.Ф. Глошар-дiна, 1983; М.С. Ярома, 1967), ревматичних вадах серця (П.М. Ляшук, 1965), гшертошчнш хворо-бi (А.Н. Колбасова, 1966; Б.1. Шевченко, 1967; А.А. Рухманов, 1968), ревматизмi (П.С. Кушшр, 1968).
Особливостям гiстофiзiологil, механiзмiв регуляцй' функцй' шдшлунково1 залози та гiстохiмil цинку присвяченi роботи науковщв кафедри пстологи (1.А. Шевчук, 1963; Л.1. Сандуляк, 1979; 1.М. Риба-чук, 1970; А.1. Мардар, 1974; М.М. Панчук, 1974). Роль порушень бшкового обмiну в патогенезi дiа-бетичних ангiопатiй всебiчно вивчав П.М. Боднар (1974), особливост вуглеводного обмшу при за-хворюваннях оргашв травлення — О.1. Сплавський (1979), В.А. Маслянко (1984).
Розвиток ендокринолопчно1 науки на Буковиш нерозривно пов'язаний з iм'ям видатного фiзiоло-га-ендокринолога Якова Давидовича Юршенблата. Започаткований ним науковий напрямок — нейро-ендокринолопя — залишаеться одним iз провщ-них в унiверситетi до тепершнього часу. Видано ряд оригiнальних монографш та навчальних по-сiбникiв: Я.Д. Юршенблат «Практикум з ендокри-нологи» (1969), «Загальна ендокринологiя» (1971), «Порiвняльна ендокринологiя яeчникiв (1973), «Телергони — хiмiчнi посередники взаемодН мiж тваринами» (1974).
Пiд керiвництвом Я.Д. Кршенблата детально вивчалися регуляцiя функцй статевих залоз (П.С. Вахнован, 1963; З.Г. Чигрша, 1964; Г.1. Ходо-ровський, 1965, 1986; С.Ф. Харченко, 1966; В.1. Ясiн-ський, 1973; 1.П. Катеренчук, 1976; Л.М. Кре-щук, 1977; Н.А. Малиця, 1978), взаемовщношення мiж головним мозком та ендокринною системою (Н.М. Малишенко, 1968; В.Ф. Мислицький, 1969, 1990; В.А. Андрусенко, 1973; М.С. Соболев, 1976; С.С. Ткачук, 1983; М.Л. Кирилюк, 1986), а також вплив гормошв на хромосомний апарат (С.О. Кото-ва, 1973).
Шд керiвництвом професора В.П. Шшака запо-чатковано новий науковий напрямок — хронобю-лопя. Науковцями ушверситету проведеш надзви-чайно важливi дослщження, присвяченi клiнiчнiй анатомП, морфологП, бiохiмil шишкоподiбного тiла та його ролi у функцiонуваннi рiзних органiв i систем (В.П. Пiшак, 1985; Н.В. Черновська, 1987; О.1. За-харчук, 1989; Т.М. Бойчук, 1995, 2000; О.С. Клюр, 1998; С.1. Анохша, 2002; В.В. Степанчук, 2005; Н.М. Шумко, 2006; М.1. Грицюк, 2007; Р.6. Булик, 2009; О.Ю. Кушшр, 2010, та шшь
Починаючи з кшця 60-х рокiв XX ст. змшюеться структура ендокринно1 патологП i на перший план почала виходити така нозолопя, як цукровий дiа-бет. На початку 70-х роыв в областi нараховувалося близько трьох тисяч хворих на цукровий дiабет, по-ширенiсть цього захворювання становила 400 на 100 тис. населення.
Дослщження науковщв Буковинського державного медичного ушверситету останшх рошв спря-мованi на вивчення механiзмiв розвитку, клiнiчно-дiагностичних особливостей цукрового дiабету та його ускладнень, розробку нових методiв лшуван-ня та профiлактики цього захворювання, а також коморбщних станiв. Кшшчш та експериментальнi
Вщповщальн! за викладання ендокринологП' у Черн1вецькому медичному iHCTwryri (зл'ва направо): доцент Венцом Борисович Роднянський (1948-1968 рр.), професор Петро Миколайович Боднар (1968-1973 рр.), доцент Петро Мефодiйович Ляшук (1973-1995 рр.), доцент В'палШ Антонович Маслянко (1995-2009 рр.)
HayKOBi роботи присвячеш цукровому дiaбету i змь нам з боку серцево-судинно!' системи (Т.Я. Чурсь на, 1995; О.В. Каушанська, 2002; Ш. Ахмед, 2007; О.А. Петринич, 2010; К.О. Mix^B, 2011; 1.Б. Гор-батюк, 2013; Е.1. Шоршов, 2013), оргашв дихання (Я.М. Телеы, 2010; В.М. Давидова, 2012), травлення (Р.П. Ляшук, 2005; А.А. Маковшчук, 2007; О.С. Хух-лша, 2006; О.Ю. Олiник, 2008; Ж.А. Нечiпай, 2010; Ю.Ф. Марчук, 2012), дiабетичнiй нефропатп' (М.С. Акентьева, 2013; M.I. Грицюк, 2013), невро-логiчним порушенням (I.I. Бшоус, 2004; Н.В. Паш-ковська, 2010; О.В. Ткачук, 2011; О.В. Бесединська, 2013; 1.А. Зорiй, 2013; В.П. Гавалешко, 2013; А.А. Га-лагдша, 2013; Т.П. Савчук, 2013) та синдрому дiабе-тично1 стопи (С.О. Боровкова, 2002; О.Б. Колотило, 2008; С.Ю. Каратаева, 2010). Клшчш науковi до-слiдження у цьому напрямi очолюють професори С.В. Бiлецький, О.1. Волошин, Л.О. Зуб, А.Г. 1фто-дiй, Н.В. Пашковська, В.П. Польовий, В.К. Тащук, О.1. Федiв, О.С. Хухлша, експериментальнi — професори Т.М. Бойчук, С.С. Ткачук, В.П. Шшак.
Проводяться потужш дослiдження щодо ви-вчення рiзниx аспектiв метаболiчного синдрому (1.Ю. Корнiйчук, 2011; В.В. Шевчук, 2011; 1.Б. Гор-батюк, 2013; А.А. Соколенко, 2013; Т.С. Булик, 2013; О.М. Пнгуляк, 2013; О.В. Танас, 2013; О.Б. Майков-ська, 2013; Н.О. Абрамова, 2013; Н.В. Швец, 2013; Г.Я. Ступницька, 2013).
У зв'язку 3i зростанням поширеност йододефь цитних захворювань внаслщок послаблення впро-довж тривалого перюду уваги до цiеï важливо!' ме-дико-соцiальноï проблеми вченими унiверситету останшми роками активiзувалася робота з вивчення тиреопатш у Карпатському регiонi. Науковi роз-робки присвяченi вивченню меxанiзмiв розвитку, клiнiчно-дiагностичниx особливостей, лшуван-ню та профiлактицi тиреопатiй, що перебиають на тлi iншиx патологiчниx сташв, зокрема змiн з боку серцево-судинно!' системи (В.М. Гаврилюк, 2004); оргашв дихання (Л.Д. Тодоршо, 2010), травлення (А.А. 1люшина, 2004; Т.В. Рева, 2012; К.А. Чим-
пой, 2012; I.I. Полянська, 2013), нирок (М.Д. Пе-репелюк, 1993; Н.В. Кривич, 1998; О.А. Оленович, 2004; А.А. Ходоровська, 2006); опорно-рухового апарату (Л.Д. Борейко, 2002; Л.О. Волошина, 2013), дерматолопчних (О.1. Денисенко, 2006; Т.П. Ви-сочанська, 2010; Ю.П. Карвацька, 2013), гемато-лопчних (В.М. Ходоровський, 2006), гшеколопч-них захворювань (Л.В. Попович, 2002; А.Д. Виток, 2003; Ю.В. Цисар, 2010), порушень вуглеводного обмшу (К.Б.Х. Лажимi, 2002; Н.О. Абрамова, 2013) тощо. Також здшснеш епiдемiологiчнi дослiдження (Н.В. Кроха, 2001; Л.В. Попович, 2002; А.В. Ваце-ба, 2004; В.М. Гаврилюк, 2004) та розроблеш новi пiдходи до хiрургiчного лiкування рiзних форм зоба (М.1. Шеремет, 2005; Я.В. Гирла, 2012). Hy^i до-слiдження в цьому напрямi очолюють професори
0.1. Денисенко, В.1. Панькiв, Н.В. Пашковська,
1.Ю. Полянський, Л.Д. Тодорiко, О.1. Федiв.
Пiдготовкою представникiв Чершвецько! пле-
яди ендокринологiв у певнi перюди займалися до-центи кафедри факультетсько! терапп Б.Б. Роднянський (1948-1968 рр.), П.М. Боднар (1968-1973 рр.) i П.М. Ляшук (з 1973 р.).
З 1 вересня 1977 року створено курс ендокрино-логп, який очолювали кандидати медичних наук, доценти П.М. Ляшук (1977-1995 рр.), В.А. Маслянко (1995-2009 рр.), д.м.н. Н.В. Пашковська (20092010 рр.). У певш перюди на кура ендокринологп викладали професори В.1. Паньшв та 6.В. Лучиць-кий.
З 1998 по 2006 р. на кафедрi кшшчно! iмyноло-ri'i, алергологп та ендокринологп працював доктор медичних наук, професор, заслужений лшар Укра'1-ни В.1. Панькiв, пiд керiвництвом якого була створена наукова школа ендокринолопв i пiдготовлено 7 кандидапв медичних наук. Ним було розроблено методологш та органiзовано скриншг населення з метою раннього виявлення цукрового дiабетy та шшо! ендокринно'1 патологп, проведено експеди-цп лiкарiв Чершвецько! та 1вано-Франывсько! областей iз метою дiагностики та лшування йододе-
фщитних захворювань у найвi,ддаленiшi куточки Карпатського регюну. У 2005 рощ на конкурент основi В.1. Паньшва було призначено головним спе-щалютом з ендокринологп МОЗ Укра'ши. З великим усшхом пiд егiдою Буковинського державного ме-дичного унiверситету у березш 2006 роцi в Коломи'1 була проведена Всеукрашська науково-практична конференщя, присвячена проблемi йододефiцитних захворювань.
За керiвництва доцента Б.Б. Роднянського об-ласна зобна станщя провела значну роботу щодо раннього виявлення зоба на Буковиш та йодно'1 про-фшактики серед населення. Видана ним монографiя «Эндемический зоб на Буковине» (1968) слугувала клiнiчним керiвництвом для багатьох поколшь ен-докринологiв.
Петро Миколайович Боднар викладав клiнiчну ендокринологiю на посадi доцента кафедри факуль-тетсько! терапп ЧМ1 впродовж 5 рошв. Нинi Петро Миколайович — доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри ендокринологп Нацiонального медичного унiверситету iм. О.О. Богомольця, за-служений дiяч науки i технiки Укра'ши. За участю професора П.М. Боднара видано 8 шдручниыв, 5 з них — за його швдативою та редакщею.
Вагомий внесок в ендокринолопчну науку та практику Чершвецько! област зробив доцент Петро
Мефодiйович Ляшук, який за 50 рокiв опублшував понад 450 наукових робiт.
Доцент Вггалш Антонович Маслянко очолював курс ендокринологп впродовж 14 роыв. Автор 143 наукових та навчально-методичних праць, у тому чи^ 6 монографш та 8 навчальних посiбникiв. На-вчальний посiбник Вiталiя Антоновича «Фгготера-пiя при ендокринних захворюваннях» користуеться популяршстю не тiльки серед фахiвцiв рiзного про-фiлю, а й серед пащенпв.
У 1963 рощ започаткована обласна асощащя ен-докринолопв, яку очолювали професори Я.Д. Юр-шенблат, Г.1. Ходоровський, доценти Б.Б. Роднян-ський, П.М. Боднар, П.М. Ляшук.
У 1996 рощ курс ендокринологп шдпорядко-ваний створенш роком рашше кафедрi кшшчно! iмунологil та алергологп, завiдувачем яко1 був при-значений професор 1.Й. Сидорчук. Кафедра прою-нувала до 2007 року, а попм була лiквiдована як са-мостiйний структурний пiдроздiл.
У зв'язку з навчально-методичною, науковою та кшшчною перспективнiстю розвитку спещаль-ностей «ендокринолопя», «клiнiчна iмунологiя», «алергологiя», що зумовлена значним поширенням ендокрино- та iмунопатiй, соцiальною значущiстю цих захворювань, наказом ректора БДМУ з 1 верес-ня 2011 року створено кафедру кшшчно! iмунологil,
Сп1вроб1тники курсу ендокринологп П.М. Ляшук та В.А. Маслянко пд час проведення практичних занять з ендокринологИ', консультацй та клiнiчних обход'в (1974-1980 рр.)
Cniepo6iTHHKH кафедри laiiHiHHoi ¡мунолоп/, Сп1вроб1тники кафедр и laiiHiHHoi ¡мунолоп/,
алергологп та ендокринологп (1999 рк) алергологп та ендокринологп (2011 piK)
Колектив Чершвецького обласного ендокринолопчного диспансеру (1979 рк)
алергологп та ендокринологп шд керiвництвом про-фесора Н.В. Пашковсько!, яка на сьогодш очолюе колектив у складi 11 викладачiв (дз них 3 доктори та 7 кандидапв наук) та 5 представниыв допомiжного персоналу.
Спiвробiтниками кафедри опублшовано 31 мо-нографiю, 22 навчальних поабники, розроблено та впроваджено в практику понад 80 методiв дiагности-ки та лiкування, отримано 24 патенти на винаходи.
Кафедра неодноразово була оргашзатором Все-укра!нських студентських олiмпiад з ендокринологп, клшчно! iмунолоri! та алергологп (Чернiвцi, 2004, 2005, 2006).
Як вже зазначалося, ендокринолопчну допомогу в Чернiвецькiй област як органiзовану службу за-початковано у 1948 рощ, коли було засновано зобну станцш, що незабаром отримуе права зобно! амбу-латорп. Уже через рiк амбулаторiя набула офщш-ного статусу диспансеру, який розпочав оргашза-цiйно-методичну роботу та контроль за дiяльнiстю вше! лшувально! мережi областi щодо профiлактики та лшування захворювань ендокринно! системи. У 1952 рощ стащонар, що дiяв при диспансерi, розши-рюеться з 25 до 50 лiжок.
У зв'язку зi зростанням захворюваностi населен-ня Буковини на цукровий дiабет виявлення та лшу-
Колектив лiкаpiв Чершвецького обласного ендокринолопчного центру разом i3 сп'вроб'тниками кафедри клiнiчноi' iмунолопí! алергологп та ендокринологп БДМУ, 2011 рк
вання ще! патологп стало ще одним важливим на-прямом дiяльностi ендокринологiчного диспансеру. Ще у 1994 рощ диспансером при активному сприян-ш обласного управлiння охорони здоров'я розроблено комплексну програму, спрямовану насамперед на ранне виявлення та контроль за дiабетом, профшак-тику його ускладнень.
Головними лшарями ендокринолопчного центру свого часу були: Х.Ш. Штерн (1948—1952 рр.), 6.А. Шнирьова (1952—1964 рр.), Л.1. Брюховецька (1964-1978 рр.), О.К. Руснак (1978-2008 рр.), з 2009 року — М.О. Леонова.
У 2009 рощ диспансер реоргашзовано в обла-сний ендокринолопчний центр, при якому роз-горнуто стащонар на 75 лiжок ^з них 25 — денний стащонар). У результат проведено! реоргашза-щ! полiклiнiчного вiддiлення створеш кабiнети профiлактики та лiкування ускладнень цукрового дiабету (кабiнети невролога, дiабетично! стопи, дiабетично! ретинопатi!, репродуктивно! ендокринологп), кабшет психолога, а також кабшет самоконтролю в лшуванш дiабету.
В ендокринологiчному центрi хворих обслугову-ють 26 лiкарiв (з-помiж них 15 — ендокринологи). Створена мережа ендокринолопчних кабiнетiв у Чершвцях та районних центрах.
ffl^0pi4H0 у стацю-Hapi оздоровлюються майже 2000 хворих i по-над 25 тисяч вщвщують полiклiнiчне вщдшення. Станом на 01.01.2013 року в Чершвецькш областi зареестрова-но 34,5 тис. хворих на цукровий дiабет, з них вперше виявлений — у 3200. Поширешсть ста-новить 3,4 %. Вузловий зоб — найбшьш пошире-на патолопя щитоподiб-но! залози. Захворю-
Черн1вецький обласний ендокринолопчний центр
вашсть серед населення Чершвецько! областi за три останшх роки збiльшилась у 1,5 раза.
На базi ендокринолопчного центру функщо-нуе регiональний реестр хворих на цукровий
дiабет. ВООЗ рекомендувала вщзначати щорiч-но 14 листопада як Мiжнародний день боротьби з цукровим дiабетом. Зазвичай у цей день шд-водяться певш пiдсумки виконано! роботи сто-совно реалiзацi! Державно! цшьово! програми «Цукровий д1абет» на 2009—2013 рр. Кафедрою сшльно зi спiвробiтниками центру та представ-никами Чернiвецького мiського управлшня охо-рони здоров'я проводяться акци «Об'еднаймося у боротьбi з дiабетом».
Цього року Чернiвецькому обласному ендокри-нологiчному центру виповнюеться 65 рошв. Ми з оптимiзмом дивимося в майбутне. Сшльними зу-силлями науковщв та представникiв практично! охорони здоров'я намагатимемося i в подальшому покращувати роботу з профiлактики, своечасного виявлення та лшування ендокринопатiй серед населення нашого краю.
Отримано 20.09.13 D
