Научная статья на тему 'Endocrineand neurological diseases:problems of comorbidity'

Endocrineand neurological diseases:problems of comorbidity Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
103
87
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Endocrineand neurological diseases:problems of comorbidity»

Ендокринн та неврологiчнi захворювання: проблеми коморбшносп

For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(6):610-616. doi: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146074

Конгреси, конференцп

/Congresses, Conferences/

DOI: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146074

13—14 вересня 2018 року м. Чершвщ — столиця Буковинського краю, старовинне укра'шське mïcto з багатовiковою европейською iсторieю, — гостинно приймало ендокринологiчну та неврологiчну сшльно-ту з yrix куточкiв Укра'ши та з-за кордону. На базi Вищого державного навчального закладу «Буковин-ський державний медичний ушверситет» ввдбулася Всеукра'шська науково-практична конференц1я з шжнародною участю «Ендокринш та неврологiчнi захворювання: проблеми коморбщносп», оргашза-торами яко'1 виступили кафедра клшчно! iмунолоriï, алергологп й ендокринологп та кафедра нервових хвороб, психiатрiï та медично! психологи БДМУ. Загалом у науковому форумi брали участь 412 спещ-алiстiв з ендокринологп, неврологи, сум1жних спещ-альностей, було представлено 59 усних та стендових доповщей.

Пiд час церемонïï вщкриття конференций учас-никiв привiтали проректор i3 HayKOBOï роботи та м1жнародних зв'язкiв ВДНЗУ «Буковинський державний медичний ушверситет» професор О.1. 1ва-щук, вiце-президент НАМН Украши, директор ДУ «1нститут ендокринологИ та обмшу речовин iM. В.П. Комiсаренка НАМН Украши», президент Украшсь^ асоцiацïï клшчних ендокринологiв, академiк НАМН Украши, професор М.Д. Тронь-ко, а також представник Департаменту охорони здоров'я Чершвець^ обласноï державноï адмшь страцïï В.О. Павлюк.

Наукова програма розпочалася лекцieю директора ДУ «1нститут ендокринологп та обмшу речовин iм. В.П. Комкаренка НАМН Украши», президента Украшсько! асощаци' клiнiчних ендокринологiв, ака-демжа НАМН Украши, професора М.Д. Тронько (м. Кив, Укра'ша), в якiй були окресленi прiоритетнi проблеми дiабетологïï та тиреощологИ на сучасному етапi в Украш та у свiтi. За прогнозами Мiжнародноï федерацïï дiабетy (IDF), загальна кшьюсть хворих на цукровий дiабет (ЦД) у свiтi зросте до 2045 року на 48 % та досягне чисельност 692 млн оаб, тобто XXI сторiччя стане критичним за частотою вияв-лення ЦД. Досить значущою е проблема ускладнень ЦД. Так, за даними, наведеними в останньому ви-данш IDF Atlas (2017), ЦД викликае iнсyльт кожнi

2 хвилини, iшемiчне ураження серця — кожш 80 секунд, ниркову недостатшсть — кожнi 10 хвилин, призводить до ампутацп нижньо! кiнцiвки кожш 5 хвилин i стае причиною смерт кожнi 6,5 хвилини. В Украш, як i в усьому свт, спостерiгаеться зрос-тання показниюв захворюваностi на ЦД 2-го типу, i станом на 2017 рж кiлькiсть уперше виявлених хворих на ЦД 2-го типу становить близько 250 на 100 тис. населення, що вище, нж у попередш роки. Також спостерiгаеться зрiст захворюваност на ЦД 1-го типу серед дггей, i найбiльш високим цей показ-ник е у вжовш групi 7—14 рокiв. Ожирiння теж зали-шаеться проблемою сучасного свиу. Щодо Укра!ни, останнiм часом юльюсть осiб з ожирiнням у нашш кра'ш збiльшилася на 31 %. Торкаючись теми лжу-вання ЦД, акад. М.Д. Тронько навiв декшька тез iз недавнього конгресу Американсько! дiабетичноI асоцiацГl (ADA, 2018 р). Наприклад, пщ час обгово-рення основних стратегiй корекци шсулшорезис-тентносп було наголошено, що потенцiал зниження кардiоваскулярного ризику визначаеться не стшьки ефективнiстю препарату, скiльки здатнiстю впли-вати на iнсулiнорезистентнiсть, що значною мiрою змiнюе парадигму терапп ЦД 2-го типу. Щльовими рiвнями артерiального тиску (АТ) у пацiентiв iз ЦД е < 140/90 мм рт.ст., а в пацiентiв iз АГ у поеднаннi

3 одним або бшьше фактором ризику атеросклерозу — < 130/80 мм рт.ст. Терап1я АТ у хворих на ЦД повинна включати препарати, що довели зниження ризику серцево-судинних подш (шпбггори АПФ, БРА, тiазидоподiбнi дiуретики, антагонiсти кальць евих каналiв). Iнгiбiтори АПФ та БРА рекомендовав як препарати першо! лшп терапи АГ у пашен-пв iз ЦД та спiввiдношенням альбумш/креатинш > 300 мг/г креатинiну або 30—299 мг/г креатиншу.

Також тд час доповiдi акад. М.Д. Тронько при-дiлив увагу Укра!нсько-американському тирео-!дному проекту, що е проспективним когортним дослщженням радiацiйного раку щитоподiбноI за-лози (ЩЗ) й шшо! патологи ЩЗ у жителiв Укра!ни, якi були опромiненi в дитячому та пщлггковому вiцi внаслiдок аварп на ЧАЕС i мають прямi вимiри ак-тивностi ЩЗ в травш — червнi 1986 року. Протягом 1998—2000 роюв було обстежено 13 127 члешв ко-

© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018

горти та дiагностовано 45 випадюв раку ЩЗ. 1з них 11,2 випадки були ощнеш як спонтанш, TaKi, що не пов'язаш з Чорнобильською аварieю. У 2001—2008 роках було проведено 2-4-й цикли скриншгового обстеження 12 514 оиб, дiагностовано 65 випадкiв раку ЩЗ. При ощнюванш додаткового вiдносного ризику раку ЩЗ встановлена вiдсутнiсть вiроriд-ного зменшення ризику в перюд 15—22 роки пiсля опромiнення. На початку 2014 року було створено проект iз надання «агностично!» всебiчно! комплексно! геномно! характеристики радiащйно-шду-ковано! патлярно! тиреощно! карциноми з вико-ристанням бiологiчного матерiалу 500 мешканщв Укра!ни, а також пошуку маркера ризику розвитку раку ЩЗ. Ключовими напрямками подальших до-слщжень у цiй галузi е вивчення часово! динамiки ризику раку ЩЗ та впливу модиф^ючих факто-рiв у перiод 13—30 рокiв тсля опромiнення, мо-лекулярно-бiологiчнi та генетичш дослiдження на основi матерiалiв проекту, об'еднаний аналiз укра-!но-американсько! та бшорусько-американсько! когорт.

Професор Т.В. Мохорт (Быоруський державний медичний ушверситет, м. Мшськ, Бiлорусь) у сво!й доповiдi придшила увагу неврологiчним проявам гiпотиреозу. Було розглянуто вплив тиреощних гормонiв на нервову систему й основш невролопчш синдроми, що рееструються в пащенпв iз гшотире-озом. До цього перел^ входять психiчнi порушен-ня (депресп, когнiтивнi порушення, кретинiзм), периферичш невропатп (у 30—80 % хворих на гшо-тиреоз, у тому чи^ синдром зап'ястного каналу — у 30 % хворих), мюпатп, мiотонiчний синдром, мiастенiя, цефалгiя, ураження кранiальних нервiв, епiлептичнi напади, обмороки, синдром апное тд час сну. Було придшено увагу темi йодно! недостат-ност та !! впливу на розвиток нервово! системи в плода та симптомiв первинного гiпотиреозу. Згiдно з даними Американсько! тиреощно! асощацп (ATA, 2017) потреба в йодi гад час вагiтностi становить 250 мкг на добу. З урахуванням надходження хар-чового йоду в бшьшосп регiонiв для забезпечення адекватного рiвня йоду достатньо 150 мкг на добу у виглядi калiю йодиду на етат планування вагггнос-п. Також пiдкреслюеться, що немае необхщносп використання йодних добавок при л^ванш гшо-тиреозу левотироксином натрiю. Рекомендуеться уникати надлишкового надходження йоду понад 500 цг на добу у зв'язку з ризиком фатальних тире-охдних дисфункцiй. Золотим стандартом лжуван-ня гiпотиреозу е замiсна терапiя левотироксином. При цьому треба враховувати можливу наявнiсть у пацiента шдвищено! потреби в левотироксинi. Це ситуацп, коли мае мiсце зниження абсорбцп лево-тироксину в кишечнику або прийом препарапв, що знижують абсорбщю левотироксину (сульфат залiза, окис алюмшш, сукральфат, холестирамiн), препаратiв, що пщвищують виведення неметаболь зованого тироксину (рифампщин, карбамазепiн, фешто!н), та препаратiв, що блокують конверсiю тироксину в трийодтиронш (амiодарон, наявнiсть

дефщиту селену). Навпаки, пащенти похилого вiку й особи з ожиршням мають дещо знижену потребу в тироксиш.

Невролог1чним проявам тиреотоксикозу була присвячена допов1дь професора Н.В. Пашковсько! (ВДНЗУ «Буковинський державний медичний ушверситет», м. Черн1вц1, Укра'ша). У виступi надано характеристику рiзних форм тиреотоксикозу, ви-кладенi принципи !х лiкування згiдно iз сучасними клiнiчними настановами, а також пщкреслено, що вплив надлишку тиреощних гормошв на нервову систему полягае в прискоренш метаболiзму в головному мозку та стимуляцГi центрально! нервово! системи, посиленш нервово-м'язово! передачi, зни-женнi порогу судомно! готовностi, активаци вегетативно! нервово! системи та шдвищенш активностi Na+/K+-АТФази. Ураження центрально! нервово! системи при тиреотоксикозi можуть проявлятися тахiпсихiзмом, панiчними атаками, цефалпчним синдромом, епiлептичними нападами, вибiрковим ураженням пiрамiдного тракту i клiтин передшх рогiв спинного мозку, хореею. На фош вираже-но! декомпенсацп тиреотоксикозу, а частше на тлi тиреотоксичного кризу виникае гостра тирео!дна енцефалопат1я, симптомами яко! е сплутанiсть свь домостi, психомоторне збудження, пiрамiдний та бульбарний синдроми, офтальмоплепя, епiлептичнi напади. У хворих спостертаеться наростання симптоматики тиреотоксикозу, рiзке пщвищення рiвнiв тиреощних гормонiв у кровi, можливi гiпокалiемiя та гiперглiкемiя. Ураження периферично! нервово! системи при тиреотоксикозi представлен тирео-токсичною мiопатiею, периферичною невропапею, полiневропатiею, тиреотоксичним перiодичним паралiчем, оптичною невропатiею, окоруховими порушеннями внаслщок ендокринно! орбггопатп, мiастенiчним, мiалгiчним синдромами, м'язовими крампами, дисфапею. Запорукою запобiгання й устшного лiкування неврологiчних ускладнень тиреотоксикозу е максимальна ! своечасна його ком-пенсацiя.

Ожир1ння у фокус впливу ще! патолог!! на роз-виток цереброваскулярних захворювань було роз-глянуто професором М.В. Власенко (Вшницький на-щональний медичний ушверситет 1м. М.1. Пирогова, м. Вшниця, Укра'ша). Надлишкова маса тiла та ожи-р1ння е незалежними факторами ризику гострих порушень мозкового кровооб^. Ризик iшемiчного !нсульту в оаб !з 1МТ 25—30 кг/см2 зростае на 22 % пор1вняно з особами з нормальними значеннями 1МТ, а наявнiсть ожир1ння пiдвищуе ризик ше-м1чного !нсульту на 67 %, що пщвищуеться в м1ру збiльшення ступеня ожир1ння; за наявност ожи-р1ння зменшуеться ефективнiсть тром6ол1зису. На сьогодн! жирова тканина розглядаеться як окремий ендокринний орган. Адипоцит продукуе лептин, адипонектин, резистин, що мають вплив на синтез нейропептиду в гшоталамус та беруть участь у ме-таболiчних процесах, порушення !х синтезу спричи-няе розвиток ожиршня, iнсулiнорезистентностi, п-першсулшемп. Ппоадипонектинемiя е незалежним

y^acHUKU KOHtyepeHtfi

npotyecopu: nawKOBCbKMM B.M., naHbKiB B.I., yp6aHOBUH A.M., nyw^KMM C.B., EonrapcbKa C.B., MoxopT T.B., nawKOBCbKa H.B.

npo$. TpoHbKO M.ff.

npo$. MoxopT T.B.

npo$. BnaceHKo M.B.

npo#. naccHKO H.B.

npoty. AHOxiHa r.A., go^ BonrapcbKa C.B.

npotyecopu: naHbKiB B.I., flynM^KMM C.B., KupunwK M.fl.

npotyecopu: CMonaHKa B.I., nawKOBCbKMM B.M., nawKOBCbKa H.B., Opoc M.M.

npo$. Mi^eHKO T.C.

rrrmtrr

npoty. CnodogiH T.M.

npoty. KpaBHyH H.O.

npo$. Mi^eHKO B.M.

фактором ризику розвитку ЦД 2-го типу, iшемiчноi хвороби серця, артерiально! гшертензп, яю сприя-ють розвитку цереброваскулярних порушень.

Тему ожир1ння та розладу харчово! поведiнки продовжила у сво!й допов1д1 професор Г.А Анох1на (Нащональна медична акадешя шслядипломно!" освь ти 1м. П.Л. Шупика, м. Ки1в, Украша). Розглядалися симптоми харчово! залежностi в пацiентiв з ожи-ршням, було надано рекомендацп щодо лжування харчово! залежностi, а саме порад пащентам щодо зм1ни способу життя та харчування.

Професор Н.В. Пасечко (Терношльський держав-ний медичний ушверситет 1м. 1.Я. Горбачевського, м. Терношль, Украша) придiлила увагу проблемам серцево-судинно! та церебрально! безпеки в дiа-бетологи, а саме зупинилася на наслщках розвитку гшогакемп, пiдкресливши, що 95 % невiдкладних станiв в ендокринологи пов'язанi з тяжкою гшогль кемiею. Наслiдками гшоглжеми можуть бути по-рушення з боку нервово! системи, а саме ураження кори головного мозку, психози, гемiплегiя, атакуя, судоми, !нсульт, а також серцево-судинш порушен-ня, таю як аритмiя, iшемiя мiокарда.

Шляхам корекцп дисфункцп гiпоталамуса й ш-сулiнорезистентностi була присвячена допов!дь професора В.1. Паньк1ва (Укра'шський науково-прак-тичний центр ендокринно! х1рурги, трансплантацп ендокринних орган1в 1 тканин МОЗ Укра'ши, м. Ки!в, Укра'ша). Добре вщомо, що гiпоталамус (п1дзг1р'я) е складним регуляторним комплексом, що допомагае координувати гомеостаз i взаемодiю м1ж гормонами i клiтинами-мiшенями та забезпечуе адаптивну реакцго на стресори. До того ж проблема гшотала-м1чних порушень трапляеться в практицi не тшьки ендокринологiв, але й невропатолопв, терапевтiв, психiатрiв, акушеров-гiнекологiв. Доповiдач звер-нув увагу на питання термшологи, адже найбiльш аргументованим е дiагноз «дисфунк^ гшоталаму-са», який мае вщповщний шифр у МКХ-10 — Е23.3 i найточнiше вiдображае суть патологи, вказуючи на конкретний орган. Тому пропонуеться поширений в ендокринолопчнш практицi дiагноз «гiпоталамiч-ний синдром», що не мае вщповщного визначення в МКХ-10, замiнити на «дисфункщю гшоталамуса». У допов1д1 пiдкреслено, що велику роль у патогене-з1 гiпоталамiчних розладiв вiдiграе гормон жирово! тканини лептин, рецептори якого е в гшоталамуа, i через них вш регулюе харчову поведiнку. Завдяки йому спрацьовуе центр насичення, що запобтае пе-ре!данню i в юнцевому п!дсумку розвитку ожир1ння. На цьому тл1 формуеться лептинорезистентнiсть, а в подальшому й iнсулiнорезистентнiсть !з вщповщни-ми порушеннями вуглеводного обмшу. Доповiдач розглянув сучаснi ефективнi пщходи до корекцп ш-сулiнорезистентностi шляхом модифжацп способу життя та призначення препарапв метформiну.

З великою щкавютю учасники конференци слу-хали доповщь голови Укра!нсько! дiабетологiчно! асощацп, члена-кореспондента НАМН Укра!ни, професора Б.М. Маньковського (Нащональна ака-дем1я шслядипломно!" освгти 1мен1 П.Л. Шупика,

м. Кив, Украша), в якiй були поданi cy4acHi тенденций розвитку дiабетологiL Також п!д час пленарних засщань першого дня конференцïï обговорювалися теми дислшщемИ як фактора ризику церебровас-кулярних захворювань у хворих на ЦД (професор Урбанович А.М., м. Львiв), синдрому порожнього турецького сщла в клiнiчнiй нейроендокринологИ (професор Кирилюк М.Л., м. Кшв), нейропатичноï форми синдрому дiабетичноï стопи (доцент Болгар-ська С.В., м. Кшв), а також ендокринш та невроло-пчш прояви андрогенного дефiцитy (професор Лу-чицький G.B., м. Кшв), невролопчш та метаболiчнi аспекти iнсомнiй (професор Пашковський В.М., м. Чернiвцi), ендокринш порушення в пацieнтiв i3 посттравматичною енцефалопапею (професор Пае-нок А.В., м. Львiв), питання дiагностики та л^ван-ня гормональних спондилопатiй (професор Шева-га В.М., м. Льв1в) та iншi.

Бшьше уваги сучасним аспектам дiагностики та лiкyвання невролопчних розладiв, в тому числi й ускладнень ендокринологiчних захворювань, було придшено наступного дня конференций на окремо-му засiданнi. Професор Т.С. Мщенко (Харк1вський нац1ональний унiверситет Ьм. В.Н. Каразша, ДУ «1н-ститут неврологи", псияатрп та наркологи НАМН Укра'ши», м. Харюв) зробила докладний огляд реко-мендацiй i3 лiкyвання iшемiчного iнсyльтy 2018 року.

Профессор В.1. Смоланка (Ужгородський нащ-ональний ушверситет, м. Ужгород, Украша) подав деяю аспекти хiрyргiчного лiкyвання аденом гшо-фiза. Було п!дкреслено, що серед пухлин ЦНС цей вид пухлин посщае трете мiсце за поширенютю тс-ля глiальних пухлин та меншпом. Показаннями до операцИ аденом гiпофiза е апоплексiя гiпофiза (по-требуе хiрyргiчного втручання протягом перших 48 годин), прогресуюча втрата зору внаслщок стиснен-ня хiазми зорових нервiв, АКТГ-продукуюча аденома гiпофiза, СТГ-продyкyючi пухлини та пролакти-номи при неефективнш консервативнiй терапИ, але хiрyргiчне лiкyвання може розглядатися й як метод першого вибору. При хiрyргiчних втручаннях у бшь-шосп випадкiв використовують транссфенощаль-ний доступ, а при поширенш пухлини параселярно або при значному супраселярному рост (в III шлу-ночок) використовуються транскранiальнi доступи (найчастiше — птерюнальний та субфронтальний).

Як в!домо, одним iз найбшьш поширених ускладнень ЦД е дiабетична полiнейропатiя. Kni-шчна та патогенетична гетерогеннiсть дiабетичних полшейропатш була висвiтлена в доповiдi професора Т.М. Слободш (НМАПО iменi П.Л. Шупика, м. Кшв, Украша). Було вщзначено, що дiабетична периферична полшейропа^ е найбшьш частою полшейропапею. Однак не всi пацiенти з ЦД та полшейропапею мають саме дiабетичнy полшей-ропатiю. У 10—50 % пащенпв iз ЦД наявш додат-ковi причини для розвитку полшейропатш, таю як нейротоксична дiя лiкарських засобiв, дефiцит вь тамшу В12, вплив алкоголю, метаболiчний синдром, ниркова недостатшсть, хронiчна демiелiнiзyюча полшейропапя, спадкова нейропатiя та васкyлiти.

У доповiдi було акцентовано увагу щодо ролi магнiю в зменшент ризику розвитку ЦД, у корекцГ! мета-болiчних порушень та полшшент симптомiв у пащ-ентiв iз полiневропатiями дiабетичного генезу.

Тему дГабетично! полiневропатГl продовжила професор Н.О. Кравчун (ДУ «1нститут проблем ен-докринно''' патологи 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра'ши», м. Харк1в, Укра'ша), бГльш докладно зупи-нившись у сво!й доповiдi на урогенiтальнiй формi дГабетично! полшейропати. Нейрогенна дисфунк-цiя сечового мгхура розвиваеться в 75—100 % пащ-ентiв iз соматичною полшевропапею дiабетичного генезу. За даними бвропейсько! асоцiацГl урологiв, у 43—87 % хворих на ЦД 2-го типу розвиваеться так звана дiабетична цистопатя. На сьогоднi розробленi ефективнi методики дiагностики та лiкування уроге-штально! форми дГабетично! полiнейропатГl. Основ-ним методом функцюнально! дiагностики й ощнки стану сечових шлях1в е комбшоване уродинамiчне обстеження (урофлоуметр1я, цистоманометр1я, про-фiлометрiя, електромiографiя). Вибiр специфiчного лжування дГабетично! цистопатГ! залежить вiд вияв-лених уродинамiчних аномалiй. Метою е зменшен-ня симптомiв, профшактика та лГкування iнфекцiй сечових шляхiв. Як фармакотерап1я дГабетично! цис-топатГ! призначаються М-холiноблокатори, альфа-лiпоева кислота, вггамши групи В.

ДоповГдь проф. М.М. Ороса (Ужгородський на-щональний ушверситет, м. Ужгород, Укра'ша) була присвячена лiкуванню мiофасцiального синдрому. Докладно були висвгглеш методи поспзометрично! релаксацГ!, фГзютерапи, медикаментозне лiкування.

Сучаснi аспекти патогенезу, дiагностики та ль кування фГбромГалгш були висвГтленГ в доповщ професора В.М. Мщенко (ДУ «1нститут неврологи, псияатри та наркологи НАМН Укра'1'ни», м. Харк1в). Ця патологГя посдае друге мГсце за частотою (тсля остеоартрозу) в групГ м'язово-скелетних захворю-вань. Основним механГзмом, що сприяе розвитку фГбромГалгГ!, е центральна сенситизацГя — рГзке по-силення чутливосп у вщповщь на звичайнГ ноци-цептивнГ стимули. Больовий порГг при фГбромГалгГ! залежить вГд ступеня дистресу в пацГента. Для бГль-шостГ пацГентГв характерним е дифузний мульти-фокальний бГль, що часто локалГзуеться в попереко-во-крижовому видЫ та поширюеться в сГдницГ та нижт кГнцГвки. Разом Гз цим зустрГчаються бГль та обмеження рухГв у ши! та м'язах верхнього плечово-

го поясу. У багатьох пащенпв вiдмiчаeться CKyTiCTb, особливо зранку, тсля пробудження. Також харак-TepHi психГчш порушення, такi як тривога, пашчш атаки, дeпpeсiя. Для дiагностики фГбромГалгГ! ви-користовують дiагностичнi критери Американсько! колегГ! peвматологiв (2010), кiлькiснi показники: ш-декс пошиpeностi болю (WPI), шкалу вираженост симптомiв (SS) й опитувальник FIRST. Щодо лжування фiбpомiалгГl, на сьогоднi найбшьш вiдомi три клiнiчнi протоколи, що базуються на мeтааналiзах клГнГчних дослiджeнь: спещалюти AWMF у своему протоколГ 2010 року прюритетним напрямом лжу-вання фГбромГалгГ! визнали нормалГзацГю фГзично! активностГ пацГента та когнГтивно-поведГнкову те-ратю; у рекомендацГях CFGC 2012 року вщзначено, що фармакотерапГя може бути помГрно ефективною тГльки за умов регулярно! фГзично! активностГ пацГента. У 2016 рощ EULAR впровадила рекомендацГ!, зпдно з якими немедикаментозна терап1я отримала найвищГй рГвень доказовостГ, що значно вщрГзня-еться вГд попереднГх рекомендацГй, де основною вважалася фармакотерапГя.

Професор В.М. Пашковський (ВДНЗУ «Буковин-ський державний медичний ушверситет», м. Чершвщ, Укра'ша) у свош доповщ розповГв про неврологГчнГ та метаболГчш аспекти ГнсомнГй. Як вщомо, до мета-болГчних розладГв призводить як недостатшсть сну, так i його надлишок. Зменшення тривалостГ сну асо-цГйоване з набором ваги i розвитком ожирГння, що пов'язують зГ збГльшенням споживання калорГй на фот обмеження сну. ТривалГсть сну 5 годин i менше пов'язана з 3,7-кратним збГльшенням ГмовГрностГ ожирГння серед чоловтв i з 2,3-кратним збГльшенням серед ж1нок, а також Гз 2-кратним збГльшенням ризику розвитку ЦД 2-го типу та серцево-судин-них захворювань. У той же час соматична патоло-г1я збГльшуе ризик шсомнп. ДГагностика ГнсомнГй базуеться на скаргах суб'ективного вГдчуття нестачГ сну, а також проводиться за допомогою опитуваль-никГв: шдексу тяжкостГ шсомнп, ПГттсбурзького опитувальника сну тощо. Також використовуеться полГсомнографГя. Для лжування безсоння викорис-товують когнгтивну поведГнкову терапГю, коротко-строково — бензодГазетни, агонГсти бензодГазет-нових рецепторГв, седативнГ антидепресанти.

Робота науково-практично! конференцГ! завер-шилася прийняттям РезолюцГ!, повний текст яко! наводимо нижче.

Резолюцiя науково-практичноТ конференцп з мiжнародною участю «Ендокринш та неврологiчнi захворювання: проблеми коморб^носп» (13-14 вересня 2018 року, м. Чершвщ)

Учасники науково-практично! конференцп з м1жнародною участю «Ендокринш та неврологГчнГ захворювання: проблеми коморбщностЬ» констату-ють, що ендокринш та неврологГчнГ захворювання становлять одну з найважливших проблем сучас-но! медицини внаслГдок неухильного зростання за-

хворюваностГ, негативного впливу на яюсть життя, ранньо! ГнвалГдизацГ! пащентш. НатомГсть залиша-еться низка проблемних питань, виршення яких на сьогодшшньому переломному етапГ розвитку укра-!нсько! медицини стае нагальною проблемою як на центральному, так i на регГональному рГвнях.

Оприлюдненi й обговорен! на конференци до-повщ свiдчать про те, що останшм часом особливо! актуальностi набувае проблема надання медично! допомоги пацiентам !з супутньою та поеднаною па-толопею. Ураження центрально! та периферично! нервово! систем е найбiльш частими ускладнен-нями та комор6!дними захворюваннями при ендо-кринопатiях р1зного генезу, яю внаслiдок реал!защ! механiзмiв взаемообтяження вкрай негативно по-значаються на переб!гу захворювань. Осо6ливост1 поеднаного перебiгу ендокринних та неврологiчних захворювань в оаб р1зного в1ку вимагають персо-шфжованого п!дходу до дiагностики, вибору л!ку-вально! тактики, заходiв профiлактики та реабшта-ц!! таких хворих.

Учасники конференци констатують, що в кль шчнш практиц! на тл1 одночасного виявлення ознак ураження нервово! системи та полюрганних порушень, зокрема ендокринних, законом1рно ви-никае питання про виокремлення основного за-хворювання, його ускладнень та супутньо! патолог!!. Встановлення такого причинно-насл1дкового взаемозв'язку — вельми складна проблема, адже клтчш прояви нейропатолог1чних стан1в позбавле-ш абсолютно! специф1чност1, а вторинне ураження нервово! системи може бути наслщком р1зномашт-но! соматично! патолог!!, у тому числ1 ендокринно! (невролог1чн1 порушення характерн! для патолог!! г1поталамуса, гшоф1за, надниркових, прищитопо-д1бних та щитопод1бно! залоз, на тл1 цукрового д1а-бету тощо). Взаемозв'язок та взаемообтяжуванють м!ж захворюваннями нервово! системи й ураженням ендокринних орган1в зазвичай е серйозною проблемою як при установлены д1агнозу, так ! при вибор1 тактики л1кування ! становить не лише академ1чний !нтерес, оск!льки в1д правильного встановлення та ранжування д1агнозу залежать виб1р диферен-щйованого л1кування та прогноз захворювання. При цьому недостатня проф1лактика, несвоечасн! д1агностика ! надання медично! допомоги хворим !з поеднаними ендокринними та невролопчними за-хворюваннями е причиною розвитку необернених патолог1чних зм1н, розвитку ! прогресування тяжких ускладнень !, як насл1док, зростання показник1в швалщносп ! смертност1.

Сьогодн1 розглянута на конференци проблема перестала бути т!льки медичною проблемою ! по-требуе системного п1дходу в режим! м!ждисципл!-нарно! штеграци.

З метою пщвищення якост1 надання медично! допомоги, посилення !! проф!лактично! спрямова-ност1 та збереження ! покращання здоров'я населен-ня Укра!ни учасники конференци (ендокринологи,

неврологи, нейрох1рурги, л1кар1 загально! практики — амейно! медицини, представники наукових установ, навчальних заклад1в вищо! осв1ти та дер-жавних л1кувальних установ) вважають за потр1бне:

— клопотати перед МОЗ Укра!ни про необх1д-н1сть продовження державно! програми «Цукровий д1абет», а також запровадження програми щодо бо-ротьби з цереброваскулярними захворюваннями;

— звернутися до МОЗ Укра!ни з пропозищею !н1ц1ювати розгляд програми «Про запобпання йо-дозалежним захворюванням в Украш» з метою за-побпання тяжким ускладненням йодного деф1циту, зокрема з боку центрально! та периферично! нервово! систем, збереження штелектуального, ф!зично-го та репродуктивного потенщалу населення;

— актив1зувати в репонах Укра!ни зд1йснен-ня проф!лактичних, саттарно-освггшх заход1в з орган1зац1! та проведення раннього виявлення та своечасного лжування хворих на ендокринн! та не-вролог1чн1 захворювання для зменшення частоти розвитку ускладнень, швалщизаци та смертности зб1льшення тривалост! та пол1пшення якост1 життя населення;

— сприяти застосуванню новггшх технолог1й у систем! л1кування та д1агностики ендокринних та невролог1чних захворювань, у тому числ1 за умов !х коморб!дного переб1гу, зокрема в сшьськш м1сце-вост1, запровадити телемедичш послуги при наданн1 ендокринолог1чно! та невролопчно! допомоги насе-ленню;

— розробити та затвердити регюнальш програми з проф!лактики та надання медично! допомоги хворим на ендокринн! та невролопчш захворювання з урахуванням !х коморбщного переб1гу;

— рекомендувати департаментам охорони здоров'я обласних державних адмшстрацш розглянути питання щодо розширення мереж! каб1нет1в профь лактики та д!агностики д!абетично! периферично! нейропати (каб!нет!в д!абетично! стопи);

— рекомендувати кафедрам (курсам) ендокринологи та нервових хвороб державних навчальних заклад!в Укра!ни розглянути питання щодо удоско-налення п!дготовки фах!вц!в у рамках м!ждисципл!-нарно! !нтеграц!!, створити умови для впровадження симуляц!йно-трен!нгових технологш у практиц! фа-хово! п!дготовки л!кар!в ендокринолог!в й невролог!в в систем! додипломно! та п!слядипломно! осв!ти;

— сприяти розвитку м!жнародного сшвробггни-цтва з питань боротьби з ендокринними та невролопчними захворюваннями, розв'язання проблем !х коморбщного переб!гу.

Пдготувала Наталiя Купрненко ■

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.