CC BY
17
Матер1али конференцм
Proceedings of the conference
ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
ЗА МАТЕРiАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦií З МiЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «VIII УКРАШСЬКИЙ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГiЧНИЙ ТИЖДЕНЬ»
24—25 вересня 2015 р. у м. Дншропетровську Державною установою «1нститут гастроентеролоп! НАМН Укра!ни» в дiловому центрi «Менора» проведено на-уково-практичну конференцш з мiжнародною участю «VIII Укра!нський гастроентерологiчний тиждень».
Науковий керiвник конференци — директор ДУ «1нститут гастроентеролоп! НАМН Укра!ни», голо-вний спещалют НАМН Укра!ни з гастроентеролоп! та дieтолоri!', заслужений лiкар Укра!ни, голова стл-ки «Асощащя з вивчення та л^вання хвороб органiв травлення в Укра!ш», доктор медичних наук, професор Юрш Миронович Степанов.
У робота конференци взяли участь провщш вченi, головнi позаштатнi спецiалiсти з гастроентеролоп!, ль карi-гастроентерологи, хiрурги, лiкарi загально! практики, терапевти, педiатри, лiкарi променево! дiагнос-тики, лшарьендоскошсти та iн.
З привiтанням вщ iменi президента Нацiонально! академи медичних наук Укра!ни, академiка А.М. Сердюка виступила перший проректор Дншропетровсько! медично! академи, член-кореспондент Нацiонально! академи медичних наук Укра!ни, доктор медичних наук, професор Т.О. Перцева.
Вщ М1н1стерства охорони здоров'я Украши кон-ференц1ю прив1тала головний позаштатний спец1ал1ст МОЗ Украши з1 спец1альносг1 «гастроентеролопя», член-кореспондент НАМН Украши, професор Н.В. Харченко.
Привггання в1д Дншропетровсько1 облдержадмь шстрацй прочитали заступник голови Дншропетров-сько1 обласно'1 ради, д.м.н., професор В.О. Павлов та провщний спец1ал1ст Департаменту управлшня охоро-ною здоров'я Ю.С. Черняк.
У рамках конференци було проведено 6 пленарних засщань, панель дискусй «Аналггачш п1дходи до акту-альних питань в гастроентерологй», 4 сателггаих сим-поз1уми, у тому числ1 симпоз1ум «Досягнення молодих вчених у практичнш та експериментальнш гастроентерологй», в1деозв'язок з Казахстаном, постерну сес1ю.
Перше секцшне засгдання в1дкрив директор ДУ «1н-ститут гастроентерологй НАМН Украши», професор Ю.М. Степанов (м. Дншропетровськ) 1з доповщдю «Розвиток гастроентеролопчно! науки: реалй та плани».
У доповщ була висв1тлена сучасна робота 1нституту гастроентерологй', у тому числ1 у сфер1 м1жнародного сп1вроб1тництва. Особливу увагу професор Ю.М. Степанов придтив досягненням молодих вчених шститу-ту, як1 були неодноразово нагороджеш грамотами та прем1ями державного й мюцевого значення. До пер-спективних напрям1в роботи належить в1дкриття в 1н-ститут1 гастроентерологй' в1дд1лення мшьшвазивних технолог1й д1агностики та л1кування пащенпв з хворобами орган1в травлення, створення Всеукрашського
центру мон1торингу стеатозу та ф1брозу при дифузних захворюваннях печ1нки, створення центру ранньо'1 вериф1кацй ф1брозу та стеатозу при патологй шлун-ково-кишкового тракту (ШКТ), розробка умов для стажування сшвробггаиюв у м1жнародних гастроенте-ролог1чних центрах, робота у склад1 робочих груп МОЗ Украши з подготовки протокол1в та стандарт медич-но'1 допомоги в частиш гастроентеролопчно1 патологй.
1з доповщдю «Стан гастроентеролопчно1 служ-би в перюд реформування галузЬ> виступила член-кореспондент НАМН Украши, професор Н.В. Харченко (м. Ки1в). У своему вистуй вона зупинилась на сучасних документах, що регламентують роботу гастроентеролопчно! служби в Украш. В1дм1чено, що з метою покращення роботи л1каря-гастроентеролога та удосконалення статистично1 зв1тност1 МОЗ Украши п1дготовлен1 та видаш «Класиф1кацй хвороб орган1в травлення» (2014). За останш 5 роыв в1дбулось зрос-тання поширеност1 хвороб оргашв травлення, що ста-новлять 28,5 % у загальнш популяцй, в1дм1чено значну динам1ку зб1льшення ктькосп гастроентеролог1чних хворих, як1 знаходяться тд диспансерним наглядом у закладах МОЗ Украши. В останш роки спостерйаеть-ся негативна тенденщя до суттевого скорочення штату л1кар1в-гастроентеролог1в в Укршш та к1лькост1 гастро-ентеролог1чних л1жок у л1карняних закладах системи МОЗ. Доповщач п1дкреслила, що на фош зменшен-ня ктькоста посад л1кар1в-гастроентеролопв це може сприяти зниженню доступносл та якост1 надання спе-Шал1зовано1 допомоги населенню.
Президент ГО «Украшська гастроентеролог1чна асоц1ац1я», професор О.Я. Бабак (м. Харюв) подав до-повщь на тему «Перспективн1 напрями фармакотера-пй 1 проф1лактики дифузних захворювань печ1нки». Ураження печ1нки будь-яко1 етюлогй супроводжуеться порушенням й структури та функцй. У структур1 хро-шчних дифузних захворювань печ1нки переважають в1русш, токсичн1 гепатити, генетично детерм1нован1 та авто1мунш захворювання печ1нки. Основу сучасно1 патогенетично1 терапй даних захворювань становлять 1мунодепресанти, 1муномодулятори, гепатопротек-тори. Доповщач зупинився на основних групах гепа-топротектор1в, що використовуються при лшуванш хрон1чних дифузних захворювань печ1нки. Так, до препарапв з1 значною доказовою базою належать аде-мет1он1н (гептрал), глутат1он (гепавал), L-орнiтин-L-аспартат.
Директор ДУ «Нацюнальний iнститут терапй iм. академiка Л.Т. Мало1 НАМН Украши», професор Г.Д. Фадеенко (м. Харыв) у доповщ «Ожиршня як фактор ризику захворювань оргашв травлення» висвилила взаемозв'язок генетичних факторiв, метаболiчних по-рушень та особливостей харчово1 поведiнки у форму-ваннi ожиршня. Надмiрне споживання е етюлопч-ним фактором у 95 % випадыв ожирiння, але наявнiсть шмейно1 схильностi на даний час не викликае сумш-вiв. Найбiльш вiрогiдно, що успадковуеться схильнiсть до деилькох компонентiв метаболiчного синдрому та цукрового дiабету 2-го типу. Розглянутi захворювання
шлунково-кишкового тракту та печшки, що можуть виникати внаслiдок ожиршня. Намiчено основнi шляхи боротьби з даною проблемою (рацiональна дieта вiдповiдно до генотипу, фiзичне навантаження, пробь отики, консервативне лiкування гомеопатичними препаратами, хiрургiчне лiкування морбщного ожирiння та лiкування супутньо! патологи).
Щкавим нововведенням стало проведення панелi дискуси, що вперше в Укра!ш була апробована на на-уковш сеси 1нституту гастроентеролоп! в липш 2015 року. Панель дискуси «Аналггичш пiдходи до актуаль-них проблем в гастроентеролоп!» подали професори Ю.М. Степанов, Н.Б. Губергрщ (м. Одеса), А.6. Дорофеев (м. Ки!в). Даний формат знайшов широкий вщгук серед присутнiх та одержав високу оцшку провiдних вчених.
Проф. Ю.М. Степанов у доповщ «Критери адек-ватностi замiсно! ферментно! та спазмолггачно! тера-пи хронiчного панкреатиту» навiв данi щодо сучасного розумiння патогенезу хрошчного панкреатиту та ви-свгтлив можливi наслiдки мальнутрици у хворих. Шд-креслено необхiднiсть адекватно! замюно! ферментно! терапи при зовшшньосекреторнш недостатностi пiдшлунково! залози. Встановлення трофолопчного статусу е однieю з найголовшших задач при лшуван-нi хрошчного панкреатиту. Початкова доза ферменпв для хворих з ктшчними симптомами екзокринно! не-достатностi пiдшлунково! залози становить 40—50 Од лшази на прийом !ш з наступним збiльшенням до повного вщновлення трофологiчних показник1в. До основних груп медикаментiв у л^ванш хрошчно-го панкреатиту належать шпбггори протонно! помпи (1ПП), ферменти, спазмолитики, за потребою нарко-тичнi та ненаркотичш анальгетики, iнгiбiтори секреци тдшлунково! залози та iн.
Професор Н.Б. Губергрщ у сво!й доповiдi шдкрес-лила необхiднiсть своечасно! повноцiнно! дезштокси-кацiйно!, антифiбротично!, антистеатозно! та антиок-сидантно! терапи алкогольно! хвороби п^дшлунково! залози та печiнки в комбшаци з достатньою фермент-ною та антисекреторною терапieю. На особливу увагу заслуговують препарати метадоксину (лiверiя), фер-ментнi препарати у виглядi мшьмшросфер (креон).
Доповiдь професора А.6. Дорофеева була присвя-чена актуальним питанням дiагностики та лiкування позакишкових проявiв хронiчних запальних захво-рювань кишечника (ХЗЗК). На сьогодш вiдмiчаeться зростання захворюваност на запальнi захворювання кишечника, що призводять до ранньо! швалщизаци хворих. До найбiльш частих форм позакишкових про-явiв ХЗЗК належать ураження шири, суглобiв, печш-ки, меншою мiрою прояви дiагностуються у формi змiн з боку серця, щитоподiбно! та пiдшлунково! залоз. До предикторiв позакишкових проявiв ХЗЗК належать генетична схильнють, характер ураження кишечника (актившсть, поширенiсть), вираженiсть автоiмун-но! агреси (рiвень порушення iмунiтету, перехресно реагуючих антитiл), ступiнь метаболiчних порушень (порушення всмоктування, детоксикаци). Лшувальна
тактика включае базисну терапiю запальних захворю-вань кишечника, ад'ювантну терашю (купiрування бо-льового синдрому, стутнчата ферментотерапiя, дезiн-токсикацiйна терапiя, корекщя кишкового дисбiозу). Препаратами вибору при л^ванш пацieнтiв з ХЗЗК iз позакишковими проявами е iмунобiологiчнi препарати та тошчш стеро!ди.
Друге пленарне заадання вщкрила доповiдь професора Н.В. Харченко, яка звернула увагу на те, що Укра!на знаходиться на першому мющ за смертшстю вщ серцево-судинних захворювань, безпосередньою причиною бтьшоста з них е процес атерогенезу. На сьогоднi вiдомо, що до 80 % холестерину синтезуеть-ся в органiзмi людини. Клггани кишечника не тiльки синтезують холестерин, але й продукують сполуки, що регулюють його синтез у печшщ. Доведено, що бiфiдо-та лактобактери сприяють зниженню активностi ГМГ-КоА-редуктази, яка впливае на синтез холестерину. Порушення юльюсного та як1сного складу мшрофлори зустрiчаeться в 90 % хворих iз серцево-судинними за-хворюваннями, що пдкреслюе важливiсть своечасно! корекци дисбiотичних змiн.
Проблемi дисбалансу мшрофлори та ланцi «кишечник — печшка» присвячена доповiдь професора Т.Д. Звяпнцево! (м. Харкiв) «Взаемозв'язок печшки та кишечника на фош дисбалансу мшрофлори». При по-рушеннi кишкового бар'ера печшка пщдаеться дИ ток-сичних факторiв, що надходять iз кишечника. У свою чергу, ряд метаболтв, як1 продукуються печiнкою, абсорбуються в кишечнику, адже понад 70 % кровотоку печшки забезпечуеться воротною веною. Зв'язок мiж високими дозами бактерiального ендотоксину, запаленням й пошкодженням печiнки та подальшим фiброгенезом сьогоднi доведено та експерименталь-но щдтверджено. Доведено, що мiкрофлора може ш-дукувати неалкогольну жирову хворобу печшки чи Г! прогресування з розвитком неалкогольного стеатоге-патозу. Патогенетично обГрунтованим е призначення терап11', що направлена на вщновлення та регенерацш структури та функцiй клiтинних мембран та мшробюти кишечника.
Професор В.П. Шипулш (м. Ки!в) у доповщ «Нова ера в лшуванш хрошчного гепатиту» звернув увагу на поширешсть вiрусного гепатиту С (ВГС), адже в усьому свт ВГС шфшовано 185 млн людей. Сучасний арсенал противiрусних препаратiв для лiкування хрошчного гепатиту С включае препарати пепльованого штер-ферону, рибавiрин, боцепревiр, телапревiр, софосбу-вiр, симепревiр, даклатасвiр та безiнтерфероновi DAA комбiнацiГ. До пащентав, як1 мають найвищiй прiори-тет для початку противiрусно! терапГ! (ПВТ), належать пащенти з тяжким фiброзом (MetavirF3) та компенсо-ваним цирозом печшки (Мйау№4) при необхiдностi трансплантаци в найближчий час, у випадку змiшано! крiоглобулiнемi! типу 2/3 з ураженням органiв-мiше-ней, протеТнур!!, нефротичного синдрому та мембра-нопролiферативного гломерулонефриту. До пащенпв з високим прюритетом початку ПВТ належать пацieнти з пом1рним ф!6розом (MetavirF2) при кошфшуван-
Hi HIV, HBV, з iншими захворюваннями печiнки, ЦД 2-го типу, у випадку шзньо! кишково! порфiрil. Сучасш схеми лiкування припускають режим з використанням npenapaTiB штерферону та безiнтерфероновий режим. До противiрусних препаратiв першого поколiння, що застосовуються для безштерфероново! терапй', належать шпбггори NS3, що мають високу ефективнють, нижчу цiну порiвняно з препаратами другого поколш-ня, що робить рацюнальним !х використання при F3-F4 (за винятком декомпенсацй з низьким рiвнем тром-боцитав та альбумiну одночасно), особливо в державних програмах iз лiмiтованим бюджетом. До препарапв другого поколшня належать Нагуоп1 (ledipasvir/sofosbuvir), Exviera (dasabuvir) + Viekirax (ombitasvir/paritaprevir/ ritonavir), Daklinza (daclatasvir) + Sovaldi (sofosbuvir). До переваг препаратiв другого поколiння належать бтьш коротка тривалiсть лiкування (8—24 тижш) та менш складнi схеми л^вання, досягнення стшко! вiдповiдi у бтьше н1ж 90 % пащентав. Доповiдач зупинився на но-вих схемах терапй' вщповщно до вiрусного генотипу, що заснованi на даних доказово! медицини.
Професор С.М. Ткач (м. Ки!в) у доповiдi «Сучасш пiдходи до протирецидивного лiкування ГЕРХ» звер-нув увагу на актуальнють дано! нозологй'. Зауважено, що основними препаратами для лшування гастроезо-фагеально! рефлюксно! хвороби (ГЕРХ) залишаються стандартш чи подвiйнi дози 1ПП, що використовують-ся в рiзних режимах (залежно вiд форми ГЕРХ, фази захворювання). Вщповщно до останнього консенсусу Американського коледжу гастроентерологй пщтри-муюча терапiя 1ПП повинна проводитись у пащенпв iз ГЕРХ, у яких тсля вiдмiни 1ПП з'являються симп-томи, а також у пащентав з ускладненнями, такими як ерозивнш езофагiт та стравохiд Баррета. У пащенпв, якi потребують тривалого прийому 1ПП, вони повиннi використовуватись у найменших ефективних дозах, за-звичай половинних, включаючи терапiю за потребою чи штермпуючу терапiю. Антирефлюксну х^рурпчну терапiю слiд розглядати тiльки як резервну стратепю лiкування.
Професор А. 6. Дорофеев виступив з доповщдю «Порушення мiкробiоценозу кишечника у хворих з синдромом подразненого кишечника». У патогенезi синдрому подразненого кишечника (СПК) вщграють роль психосоматичш порушення, вiсцеральна гшер-чутливiсть, змiна кiлькiсного та яысного складу мь крофлори, дисрегуляцiя кишково! моторики, мшроза-пальнi змiни в кишечнику. Шляхами корекцй дисбiозу е застосування про- та пребютиыв, антибютиыв, фе-кальна трансплантацiя. До препарапв iз вагомою дока-зовою базою при л^ванш СПК належать препарати сахаромщетав булардi (ентерол), селективний кишко-вий ентеросептик рифаксимiн (альфа-нормiкс).
Професор Ю.М. Степанов подав доповщь «Прин-ципи гастроцитопротекцй в лiкуваннi хрошчного гастриту». Довготривалий прийом 1ПП у пацiентiв, ят iнфiкованi H.pylori, ассоцшований з розвитком гастриту з переважним ураженням тiла шлунка. Це при-скорюе втрату спецiалiзованих залоз та призводить до
атрофiчного гастриту (згiдно з Маастрихт IV). Еради-кацiя H.pylori у пащентав, яы тривало отримують 1ПП, сприяе усуненню запалення та запобiгае прогресуван-ню гастриту до атрофiчноï форми. Включення вiсмуту субцитрату (де-нол) до складу схем антихелшобактер-но! терапй е одним з найбтьш ефективних та доступ-них способiв оптимiзацй лiкування iнфекцй H.pylori.
Професор Н.В. Харченко виступила з доповщдю «Профилактика раку шлунка при асоцiйованих захво-рюваннях». Доведеними факторами ризику розвитку раку шлунка е Нр-шфекщя, високий умют солi в раць ош, пернiциозна анемiя, аденоматознi полiпи, хрошч-ний атрофiчний гастрит, дiя опромшення, перенесена резекцiя шлунка. За даними ВООЗ, 50 % онколопчних захворювань можна запобiгти, змiнивши стиль життя, адже використання нерафiнованих продуктiв, рослин-них волокон, каротиноïдiв е фактором захисту вщ розвитку раку шлунка. Ерадикащя H.pylori веде до статис-тично значимого регресу кишково!' метаплазй слизово! оболонки антрального вщдту, але не тiла шлунка. До-давання вiсмуту субцитрату до схем антихелшобактер-но! терапй пiдвищуе ix ефективнiсть на 20 % та бтьше. Де-нол пригшчуе патогенну та умовно-патогенну мiкрофлору кишечника, що покращуе переносимiсть схем антиxелiкобактерноï терапй.
Професор Г.Д. Фадеенко у доповщ «Препарати вь смуту: вщ xiмiчниx сполук до практики» акцентувала увагу на ушкальних властивостях колощного субцитрату вюмуту, що забезпечуе високу ктшчну ефективнiсть в лiкуваннi пептичних виразок та ерадикацй H.pylori, вщсутшсть резистентностi в мiкроорганiзмiв, безпеч-нють та доступнiсть, подальшу необмежену перспективу в гастроентерологй.
Пщ час конференцй було здiйснено пряме включення з м. Алмати (Казахстан). Через телемют професор О.В. Нерсесов подав свою лекцш на тему «Внутршньопечшковий холестаз: класифiкацiя, осо-бливостi дiагностики та лiкування». Доповщь присвя-чена питанням класифiкацй, дiагностики й лiкування внутрiшньопечiнкового холестазу. Особлива увага при-дiлена такш патологй, як первинний бшарний цироз. Наведеш данi лабораторно!', iнструментальноï дiагнос-тики, зокрема ендоскошчно! ультрасонографй, що з високою точнiстю дозволяе оцiнити стан жовчовивщ-них шляxiв та провести диференщальну дiагностику патологй.
Трете пленарне заадання вщкрила професор 1.Г. Палш (м. Вiнниця), яка висвiтлила питання епщемюлоги, кла-сифiкацiï, дiагностики та лшування ГЕРХ. Стандартизо-ваним шструментом для об'ективно! ктькюно! оцiнки симптомiв е спецiалiзованi опитувальники, включаючи Gerd-Q. У доповiдi висвiтлено переваги препарат пан-топразолу (нольпаза) при лшуванш ГЕРХ.
Доцент кафедри гастроентерологй, дiетологй та ен-доскопй Нацiональноï медично'1' академй шслядиплом-но! освiти iм. П.Л. Шупика (м. Кшв) С.В. Музика за-пропонував доповщь «Практичне значення ендоскопй з високою роздтьною здатнiстю». Результати проведених мультицентрових дослщжень демонструють ефектив-
нють та статистично Bipor^Hy перевагу ендоскопй' ви-соко'1 роздтьно'1 здатнoстi в ендоскопй' травного тракту.
Доцент В.В. Чернявський (м. Кшв) пpидiлив увагу практичному пiдхoдy до корекцй' мiкpoфлopи кишечника, адже вона бере участь в патoгенезi бтьшосп за-хворювань ШКТ. У доповщ висвгглено роль Bacilus clausii. Використання препаратав B.clausii е сучасним ваpiантoм корекцй' мiкpoфлopи у piзних клiнiчних си-тyацiях з доведеною клiнiчнoю ефективнiстю.
У свош доповщ професор В.М. Чернобровий (м. Вшниця) придтив увагу сyчаснiй кислотосупре-сивнш терапй', можливостям контролю ефективнoстi терапй' за допомогою гастpo-pН-мoнiтopингy Доповь дач детально зупинився на гpyпi 1ПП, питаннi рефрактерно! ГЕРХ та можливих шляхах il подолання.
Професор Л.Р. Шостакович-Корецька (м. Дншро-петровськ) подала доповщь «B^ip оптимально! терапй' гепатиту С з появою «нових схем терапй» в pеалiях Укра-ши». На сьoгoднi безiнтеpфеpoнoва терашя хpoнiчнoгo вipyснoгo гепатиту С не завжди е доступною, у першу чергу в силу екoнoмiчних обмежень. Терашя вшх гено-типiв, що базуеться на використанш пpепаpатiв штер-ферону та pибавipинy (1ФН + РБВ), а при генотип 1 — у комбшаци з бoцепpевipoм чи телапpевipoм, залишаеть-ся актуальною та високоефективною. При дoстyпнoстi безштерферонового режиму пацiенти з генотипом 3 мо-жуть отримати схему: pибавipин + сoфoсбyвip 24 тижнi, однак така теpапiя може бути субоптимальною в пащен-тiв iз попередшм дoсвiдoм лiкyвання та у хворих iз циро-зом, що потребуе альтернативного пiдхoдy.
Спiвpoбiтники вщщлу хipypгiï opганiв травлен-ня ДУ «1нститут гастроентерологй' НАМН Укра'1-ни» д.м.н. В.М. Ратчик, професор Б.Ф. Шевченко, С.О. Тарабаров (м. Дншропетровськ) у свош доповщ навели власш даш щодо застосування сучасних ен-доскотчних метoдiв дренування пpoтoкiв панкреато-бшарно! системи.
Другий день роботи конференци' та четверте пле-нарне засгдання розпочала професор Г.В. Осьодло (м. Ки!в), яка навела данi щодо контролю фiбpoзy та стеатозу печшки у хворих iз хpoнiчним вipyсним гепатитом С, зупинившись на нових можливостях у терапй' ВГС з використанням бщиклолу.
Професор Ю.М. Степанов у свош доповщ зупинився на гастроентеролопчних аспектах метабoлiчнoгo синдрому та цукрового дiабетy, шдкресливши необхщ нiсть своечасно! дезiнтoксикацiйнoï, антиоксидантно! та метабoлiчнoï терапй', у тому чи^ з використанням пpепаpатiв L-opнiтинy-L-аспаpтатy (гепавал).
Професор Ю.1. Решетiлoв (м. Запopiжжя) у допо-вiдi «Пoлiфеpментнi препарати та !х роль у змшаному травленш» акцентував увагу на дoбopi дози та форми випуску ферментних препарапв у piзних клшчних си-тyацiях, зупинившись на шновацшних роботах кафе-дри сiмейнoï медицини та гастроентерологй' ЗМАПО у вивченш аероюнного паспорта людини.
Дoпoвiдь професора Т.Д. Звягшцево! була присвя-чена хрошчним захворюванням печiнки. До фактopiв ризику розвитку хpoнiчних захворювань печшки нале-
жать розширення мiгpацiйних процешв, клiматичний та екoлoгiчний стреси, апное пщ час сну, споживання глютену, накопичений pанiше резервуар хpoнiчнo ш-фiкoваних oсiб, безсимптомний пеpебiг захворювань. Сприяють прогресуванню захворювання: накопичена рашше захвopюванiсть на гепатити та цирози, пoлiвi-русна мiкст-iнфекцiя, ВIЛ-iнфекцiя, вживання алкоголю, наркотичних та психотропних речовин, збтьшен-ня дoлi швазивних медичних процедур, пoлiпpагмазiя, гепатoтoксичнi препарати тощо. З пoзицiй доказово! медицини у випадку немoжливoстi використання про-тивipyснoï терапй' рекомендовано використання таких метoдiв, як флебoтoмiя, прийом препаратав урсодезок-сихолево! та глiциpизинoвoï кислот, що мають проти-запальний та антифiбpoтичний ефекти.
Сателтний симпозгум «Нoвi технологй' — нoвi yспi-хи в л^ванш кислотозалежних захворювань» вщкрив професор Ю.М. Степанов, який зупинився на питан-нях терапй' ГЕРХ з використанням сучасних лшарських засoбiв, що пiдтвеpдили свою ефективнiсть на пiдставi даних доказово!' медицини.
Професор О.Я. Бабак у свош доповщ poзпoвiв про еволюцш iнгiбiтopiв протонно'1' помпи вiд омепразолу до декслансопразолу, пдкресливши переваги використання сучасних ефективних препарапв.
У сво'1й доповщ професор 1.М. Скрипник (м. Полтава) придтив увагу новим дiагнoстичним та лшуваль-ним технoлoгiям у веденш хворих iз захворюваннями стравоходу.
П'яте пленарне засгдання вiдкpила професор Г.Д. Фадеенко з доповщю «Антихелшобактерна тера-пiя: стаpi постулати та нoвi тенденцй'». Мoжливoстi пiд-вищення ефективнoстi антихелiкoбактеpнoï терапй' в Укрш'ш пoв'язанi з використанням пoдвiйних доз 1ПП 2 рази на день при повторнш терапй' тpивалiстю до 14 дiб, одночасним призначенням пробютиив, використанням якiсних пpепаpатiв з доведеною ефективню-тю, iндивiдyальним подходом з урахуванням анамнезу використання антибактеpiальних засoбiв, контролем пpихильнoстi до терапй'.
Доцент 1.Я. Будзак (м. Днiпpoпетpoвськ) зупинився на кислoтoсyпpесивнiй терапй' функцюнально1 дис-пепсй' (ФД) та комплекснш терапй' ФД з урахуванням форми захворювання, клшчних пpoявiв та етюлопч-ного фактора.
Дoпoвiдь професора О.Я. Бабака була присвячена питанням терапй' абдомшального болю. Доповщач пiд-креслив, що спазмолггичш препарати пoвиннi вiдпo-вiдати таким кpитеpiям: ефективно лiквiдyвати спазми гладко!' мускулатури чи запобиати 1м, мати виражену анальгетичну д!ю, нopмалiзyвати функцюнування ор-ганiв та систем незалежно вiд ix лoкалiзацi'i, не впли-вати на меxанiзми болю (на вщмшу вiд ненаркотичних та ошо'1дних анальгетикiв), не стирати симптоматику та не маскувати клшчну картину можливих гострих та невщладних станiв, тобто не ускладнювати веpифiка-цiю дiагнoзy. До пpепаpатiв з пiдтвеpдженoю ефектив-нiстю та екoнoмiчнoю oбГpyнтoванiстю можна вiдне-сти дротаверин (но-шпа).
Професор Н.Б. Губергрщ зупинилась на сучасних можливостях лiкування поеднання неалкогольного статогепатиту та функцюнальних захворювань оргашв травлення.
У свош доповiдi професор Л.В. Журавльова (м. Хар-ыв) висвiтлила питання коморбiдностi захворювання печшки та цукрового дiабету. Доповiдач зробила акцент на необxiдностi ефективно! метаболiчноï де-токсикацй', гепатопротекцй' та бтково-вуглеводно!' корекцй', зокрема за допомогою препарату L-орштину-L-аспартату (ларнамiн).
Професор О.Ю. Губська (м. Кшв) розповта про сучаснi можливостi довготривалого лшування хворих на атрофiчний гастрит. На даний час особам з вира-женою атрофiею i/або вираженою штестинальною метаплазiею рекомендуеться ендоскопiчне спостере-ження кожш 3 роки, особи з помiрною та слабко вираженою штестинальною дисплазiею тiльки в антрумi спостереження не потребують. Пацiенти з дисплазiею без видимих ендоскопiчниx змш повиннi обов'язково спостерiгатись в перюд вiд 6 до 12 мюящв чи протягом 12 мiс., при дисплазй' високого ступеня та видимих пошкодженнях повиннi пiдлягати резекцй'. До неш-вазивних методiв дiагностики хрошчного атрофОчно-го гастриту належить визначення рiвня шлункового пепсиногену. Традицiйнi шдходи до ведення хворих з гастритом iз секреторною недостатнiстю включають препарати — стимулятори секреторно'1' функцй' шлунка, препарати, що покращують тканинний обмш та регенерацiю, антиоксиданти (альфа-токоферол, це-рулоплазмiн, препарати селену), антациди, протиза-пальнi препарати рослинного походження, спазмо-лiтичнi фiтопрепарати, препарати з протизапальною активнiстю — сукральфат, репаранти. Ферментш препарати використовуються для корекцй' диспепсп', пов'язано!' з залученням у патолопчний процес iншиx органiв травлення.
Сателтний симпозгум «Кафедрi гастроентерологй', дiетологiï та ендоскопй' — 50 роыв» урочисто вОд-крив директор ДУ «1нститут гастроентерологй' НАМН Украши» професор Юрш Миронович Степанов, який привггав кафедру з ювiлеем i вiдзначив, що за цей час кафедрою та il спiвробiтниками пройдено великий шлях становлення, творчого та професшного розвитку. Проведена значна робота зi створення науково'1', учбо-во-методично1 та клiнiчноï баз. Впровадження в життя наукових розробок кафедри робить суттевий внесок у гастроентеролопчну науку, значно сприяе ïï розвитку. Юрш Миронович побажав ушм працiвникам кафедри гастроентерологй', дiетологiï та ендоскопй' мщного здоров'я, добробуту i злагоди, невичерпно'1' працездат-ностi, нових успixiв у такш важливш справi, як подготовка фаxiвцiв.
Професор цiеï кафедри Г.А. Анохша (м. Кшв) ви-ступила з доповОддю «Парадокси ожиршня. НовО погляди на проблему». В останш роки увага багатьох фахОвшв прикута до «парадоксу» ожиршня, поддаеться сумшву негативна роль надлишково'1' маси тта вОднос-но серцево-судинно'1' патологй'. На даний час найбтьш
оптимальним вважаеться 1МТ 30,1 кг/м2. Найбiльш частими ускладненнями лiкування ожиршня е гшото-шя жовчного мixура (зменшення жиру в рацiонi зни-жуе скоротливу функцш жовчного мОхура), розвиток ЖКХ (у 40 % хворих). Також зменшення жиру в ращ-ош призводить до зниження холесекреторно'1' функцй' печшки, пОдсилення жирово! шфтьтрацй' печшки та розвитку стеатогепатиту (пОдсилений лшолОз жиро-во1 тканини веде до збшьшення надходження жирних кислот в печшку). Розвиток стеатозу, в результата чого печшка не виконуе належним чином сво1 метаболОчш функцй', е критерОем того, що звичайне накопичення енергй' в жировш тканиш перетворюеться на патоло-гш. Це потребуе призначення спещальних лшарських засобОв, прикладом яких е фосфотв, що являе собою комбшацш есенщальних фосфолшщв та глщиризи-ново1 кислоти, що мае протизапальну й антиалерпчну дш, антиоксидантну, антифОбротичну дш та противь русну актившсть.
Доцент 1.Я. Лопух (м. Кшв) висвгшив проблеми терапй' хворих на неспецифОчний виразковий коли. На особливу увагу в терапй' запальних захворювань кишечника в наш час заслуговуе бюлопчна тера-шя. ДосвОд використання моноклональних антипл до ФНО-а становить близько 20 роыв. Синтез пре-парапв ще! групи вОдкрив революцшш можливосп в лшуванш виразкового колпу та хвороби Крона се-редньотяжкого ступеня, резистентних до глюкокор-тикостерощв та тюпуришв. Важливють впровадження в лшувальш схеми анти-ФНО препарапв складно переоцшити. В Укра'1Ш використання цих препарапв залишаеться обмеженим через невеликий досвОд використання, часткову вОдсутшсть на ринку (питання репстрацп' лшарських засобОв), сумшви щодо безпеки терапй', високу варпсть.
Шосте пленарне засгдання розпочав доцент О.В. Швець (м. Кшв) Оз доповОддю «Диференшальний дОагноз та особливост ведення пащентав з первинною i вторинною зовшшньосекреторною недостатшстю пОдшлунково!' залози». Зовшшньосекреторна недо-статшсть пОдшлунково!' залози (ЗНПЗ) являе собою клшчну ситуацш, при як1й унаслОдок значного зниження ылькосл функцюнуючих ацинушв пОдшлунко-во1 залози порушуеться здатшсть пОдшлунково!' залози виконувати повноцшш травш функцй'. Своечасна диференщашя панкреатично'1' та позапанкреатично! мальабсорбцй' е обов'язковою умовою призначення адекватно!' терапй'. Рання оптимальна замюна фер-ментна терапОя (ЗФТ) запобОгае розвитку порушення нутритивного статусу пащента та дефщиту окремих ну-трОентОв. ЗФТ у пацОентОв з первинною ЗНПЗ повинна брати до уваги прогресуюче зниження власно'1' функцй' пОдшлунково!' залози, тому доза ферментних препара-пв повинна поступово збтьшуватись. Не можна до-пускати вОдмОни та переривання ЗФТ, що може швидко призводити до дефщиту ферментав та тяжких систем-них ускладнень. При вториннОй ЗНПЗ за умови ефек-тивного контролю проявОв основного захворювання можливе поступове зниження дози ферментав.
Професор Г.А. Анохша зупинилась на особли-востях лiкyвальнoï тактики при коморбщних формах жирово'1 хвороби печшки (ЖХП). Враховуючи цен-тральне мiсце печiнки як органа регулятора вмюту глюкози, лiпiдiв та шших речовин в кpoвi, на даний час видшяють печiнкoвy iнсyлiнopезистентнiсть. Визначення HOMA-IR мае yвiйти в обов'язкове до-слiдження хворих на ЖХП. Неалкогольна жирова хвороба печшки визнана експертами Нащонального шституту здоров'я США одним з головних фактopiв ризику серцево-судинних захворювань. Лшувальна тактика включае повноцшне щодо бiлка, вггамь шв та мiнеpалiв харчування, зменшення вживання вyглевoдiв, як простих, так i складних, збiльшення фiзичнoï активнoстi, адекватний вибip лiкyвальниx сеpедникiв (у тому чи^ бетаpгiнy).
К.м.н. В.1. Дщенко (м. Днiпpoпетpoвськ) зупинився на ефективносп засoбiв натурального похо-дження в лшуванш фiбpoгенезy печiнки. За даними ВООЗ, 30 % людей у всьому свт страждають вщ ди-фузних захворювань печiнки. В Укра'1'ш за oстаннi 10 рошв заxвopюванiсть на xpoнiчний гепатит зросла на 76,6 %; поширешсть за цей же перюд збшьши-лася в 2,2 раза. У доповщ зроблено акцент на використанш в кшшчнш практищ артишоку польово-го — препарату, що дозволяе впливати одночасно на кшька патолопчних пpoцесiв за рахунок системних ефекпв, тобто використовуе принцип багатоцшьо-во1 монотерапп'.
Професор Г.В. Осьодло шдкреслила роль стресо-вого фактора при кислотозалежних захворюваннях. Етюлопя стресового пошкодження шлунка мульти-фактopiальна, основними умовами е дiя кислоти та iшемiя стiнки органу. Тому профшактика та теpапiя потребують забезпечення адекватно!' перфузп' та за-хисту слизово'1 оболонки шляхом пiдвищення рН.
Гепаторенальному синдрому при циpoзi печшки (ЦП) була присвячена доповщь д.м.н. 6.С. Орчак (м. Ужгород). Гепаторенальний синдром (ГРС) — це стан вторинного порушення функцп' нирок, аж до гостро! функщонально! нирково'1 недoстатнoстi, у пащенпв з вираженим порушенням функцп' печшки при вщсутносп для цього шших причин. ГРС спо-стеpiгаеться в кожного 5-го пащента з декомпенсо-ваним ЦП i е одшею з головних несприятливих про-гностичних ознак ^opi зазвичай гинуть протягом 2 тижшв). У хворих на цироз печшки спостертаеть-ся порушення piвнiв вазоактивних речовин (ЕТ-1, ФфВ, РgF2a, PgI2) у сиpoватцi кровь Зменшення piвня РgI2 у сироватш кpoвi е одним iз пpедиктopiв прогресування нирково! дисфункцп' при ЦП. Рiвень пpoстациклiнy в сиpoватцi кpoвi у хворих на цироз печшки зменшуеться пропорцшно до формування асциту та гепаторенального синдрому й залежить вщ вираженост фyнкцioнальниx порушень у пе-чiнцi. Комплексна теpапiя у хворих на ЦП з ГРС iз використанням препарату L-аpгiнiнy-L-глyтаматy (глутаргш) призводить до позитивно!' динамiки piв-нiв вазоактивних речовин у сироватш кpoвi (ЕТ-1,
ФфВ, PgF2a, PgI2). Комплексна терашя у хворих на ЦП з ГРС i3 використанням терлшресину, альбуш-ну та глутаргшу е бiльш ефективним методом, шж екстракорпоральнi методи гемокорекцй', за результатами оцшки вiддалених результатiв лшування (ви-живанiсть пацiентiв).
Проф. Г.А. Леженко (м. Запорiжжя) подав доповщь «Пробютична пiдтримка антихелiкобактерноl терапй'». Досвщ практичного застосування ерадика-цшно! терапй' i результати сотень клШчних дослi-джень однозначно говорять про вщсутшсть гаран-тованого 100% усшху незалежно вiд обрано'1 схеми лшування. Можливий шлях пiдвищення ефектив-носп терапй' хелiкобактерноl iнфекцil та мiнiмiза-цй' мо^ивих побiчних явищ — посилення власних антихелшобактерних захисних механiзмiв. Призна-чення ентеролу спiльно з антибактерiальною тера-пiею пiдвищуе ефектившсть ерадикацй' H.рylori. Дiя Saccharomyces boulardii сприяе зниженню побiчних ефектiв з боку ШКТ i полiпшенню комплайенса пащента.
Професор Ю.М. Степанов у доповщ «1нновацш-ш пщходи до механiзму дй' сучасних гастроентеро-логiчних препаратiв» висвiтлив питання рефрактер-ностi до терапй' iнгiбiторами протонно'' помпи при кислотозалежних захворюваннях травного тракту. Можливими шляхами вирiшення цього питання е збшьшення прихильносп пацiента до терапй', збiльшення дози препарату, використання 1ПП з шшим типом метаболiзму, 1ПП з прискореним ви-вiльненням (езолонг). Розглядались питання нових технологш у пробiотичнiй терапй' з використанням спороутворюючих бацил, що мають пряму антимi-кробну дш на один чи декiлька штамiв Clostridium difficile, Clostridium perfringens, Listeria monocytogenes и Staphylococcus aureus (ентерожермша), питання селективно'' кишково'' антибiотикотерапil (альфа-нормiкс) та селективно'' спазмолiтичноl терапй' (ме-верин).
К.м.н. О.В. Омонова (м. Дншропетровськ) ви-ступила з доповщдю «Ендоскопiчнi особливостi слизово'' оболонки шлунково-кишкового тракту при портальнiй гiпертензil». У доповщ описаш харак-тернi ендоскошчш змiни при порт^ьнiй гiпертен-зп: варикозне розширення вен стравоходу й шлунка, портальна гастропапя, GAVE-синдром, васкулопа-тiя нижнiх вiддiлiв кишечника, гос^ або хронiч-нi виразки шлунка або дванадцятипало! кишки. У даний час гастропапя, асоцiйована з портальною гiпертензiею (ПГГ), розглядаеться як ушкальна па-тологiя, вiдмiнна вiд шших форм гастриту, при якш макроскошчш змiни слизово'' оболонки шлунка по-еднуються з розширенням судин без яких-небудь значних пстолопчних ознак запалення. ПГГ часто, але далеко не завжди поеднуеться з варикозно роз-ширеними венами стравоходу або шлунка. GAVE-синдром (gastric antral venous ectasia) являе собою ектазш вен в антральному вщдш, яка спостер^а-еться при портальнш гiпертензii' (синонiм — «слизо-
ва за типом кавуново! шрки»). Такi змiни призводять до повторних невеликих кровотеч i хрошчно! анемп. Усiм пацieнтам з уперше дiагностованим цирозом печiнки необхiдно виконувати ендоскошчне досль дження з метою виявлення варикозiв. На сьогоднi для первинно! профiлактики варикозно! кровотечi препаратами першо! лшп залишаються Р-блокатори. В даний час обговорюеться можливiсть комбшацп неселективних Р-блокаторiв та ендоскопiчного л^у-вання. При середнiх або великих розмiрах варикозiв у пацieнтiв, як мають протипоказання або толе-рантшсть до Р-блокаторiв, рекомендуеться ендоскошчне лiгування варикозiв. Прогноз для життя пащ-ента, у якого виявлеш ознаки ПГГ, GAVE-синдрому, визначаеться ступенем компенсаций цирозу печiнки, а при розвитку кровотечi — ступенем крововтрати, розвитком печшково! енцефалопати.
М.н.с. вщдшу патоморфологи ДУ «1нститут га-строентерологи НАМН Укра!ни» Н.Ю. Ошмянська (м. Дншропетровськ) виступила з допов1ддю «Екзо-кринна та ендокринна частина пщшлунково! залози в динамiцi розвитку хрошчного панкреатиту», що присвячена морфологiчним змшам пщшлунково! залози щурiв на тлi експериментального хронiчного панкреатиту з використанням даних комп'ютерно! морфометри.
На сателтному симпозгумг «Досягнення моло-дих вчених в практичнш та експериментальнiй га-строентерологи» в рамках науково-практично! конференци з мiжнародною участю «VIII Укра!нський гастроентерологiчний тиждень» молодi науковщ 1н-ституту гастроентерологи (м. Дншропетровськ) до-повiли результати власних дослщжень.
Так, науковий спiвробiтник В.А. Макарчук виступила з доповщдю «Розподш нейроспецифiчних бiл-кiв центрально! та периферично! нервово! системи при експериментальному хронiчному панкреатитi». Було показано, що за умови тривало! оклюзГ! пан-креатично! протоки в кровi визначаеться штенсифь кацiя пероксидного окиснення лшщв, збiльшення рiвня ендогенно! iнтоксикацi! та висока актившсть панкреатичних ферментiв, що призводить до збшь-шення проникносп гематоенцефалiчного бар'ера.
Доповiдач припускае, що даний комплекс змш у кровi спочатку може бути iндуктором перерозподь лу нейроспецифiчних бiлкiв як адаптащя мозку при iнтоксикацi!, а при прогресуванш панкреатиту вже може призводити до розвитку панкреатично! енце-фалопатГ!.
Науковий сшвробггник О.П. Галенко зробила доповщь на тему «Особливостi реагування iмуно-глобулiну G з бiлковими фракщями при хронiч-ному панкреатитi», у якш подала власнi науковi результати. Доповщач пiдтвердила наявнiсть IgG4-експресуючих клiтин у тканинi пiдшлунково! залози при автоiмунних захворюваннях, а при iмунохiмiч-ному аналiзi встановила бшьш виражену специфiчну реакцiю IgG з бшками ядерно! фракцГ! порiвняно з групою контролю. О.П. Галенко показала, що IgG4 е однieю з ключових ланок розвитку автоiмунного панкреатиту.
Доповщь к.б.н. С.О. Бабiй на тему «Метаболiчнi порушення печiнки при формуванш стеатозу в дi-тей з бшарними розладами» була присвячена досль дженню змiн показникiв лiпiдного спектра сироват-ки кровi i яшсного складу жовчних кислот в жовчi у дiтей iз неалкогольним ожиршням печiнки на тлi розвитку дисфункцп жовчного мiхура. Було показано залежшсть мiж ступенем жирово! дистрофп печiнки та вмiстом лiпiдiв сироватки кров^ а також змiни у сшввщношенш жовчних кислот в жовч^ що може свiдчити про порушення синтезу або !х реаб-сорбцп в жовчному мiхурi.
Доповiдь молодшого наукового спiвробiтника 1.С. Коненко (м. Дншропетровськ) «Еластографiя печiнки та селезшки у пацieнтiв з ХДЗП: власш данi» була присвячена вивченню структурних змш паренхiми печiнки та селезшки на початкових ета-пах розвитку стеатозу та фiброзу. Було доведено, що при прогресуванш фiбротичних змш у печшш жор-сткiсть паренхiми селезiнки зростае.
Молодший науковий сшвробггаик О.Ю. Лук'я-ненко виступила з доповщдю «Фактори ризику розвитку стеатозу печшки у дiтей з функцюналь-ними бiлiарними та iнтестинальними розладами».
Виявлено, що в1ропдшсть формування стеатогепа-тозу переважае в груш дней вшом вщ 11 роыв та старше. Встановлено, що у дней стеатоз печшки асощюеться з ожиршням, окружшстю тали > 95-го центиля. Про суттевий ризик розвитку стеатозу печшки свщчить наявшсть захворювань ендокринно! системи, зокрема гiпоталамiчнi розлади. З'ясована асоцiацiя стеатозу печшки з астеновегетативним синдромом. Виявлеш даш дозволять видшити гру-пу шдвищеного ризику формування стеатозу печшки для подальшого обстеження та отримання адекватно! терапи.
Молодший науковий сшвробггаик А.О. Марчук зробила доповщь на тему «Особливост прояву мю-електрично! активностi шлунка та дванадцятипало! кишки в умовах напруження парасимпатично! ланки вегетативно! нервово! системи». Дослщження дозволило виявити характернi змши бiоелектрично! активностi шлунка та дванадцятипало! кишки у щу-р!в в умовах моделювання шдвищеного тонусу пара-симпатичного вщдшу нервово! системи.
Асшрант О.В. Зеленюк зробив доповщь на тему «Комбшована балонна сфiнктеропластика: пер-спективи та наш досвщ», присвячену впроваджен-
ню в юпшчну практику ендоскошчних мiнi-iнвазивних сфшк-терозбертаючих техно-логш у панкреатогепа-тобшарнш х!рурги та навiв результати балон-но! сфiнктеропластики за розробленою методикою у вщдш х!рурги ор-ганiв травлення ДУ «1н-ститут гастроентерологй НАМН Украши».
Темою доповщ наукового сшвробггаика О.О. Га-лшського було «Встановлення особливостей перю-дично! д!яльност шлунка та дванадцятипало! кишки при патолопях верхнiх вщдшв шлунково-кишково-го тракту». У нш молодий вчений торкнувся питань, пов'язаних з дослщженням функцюнально-морфо-
лoгiчнoгo стану шлунка та дванадцятипало! кишки при моделюванш поеднано! патологГ! печiнки та шдшлунково! залози шляхом створення дисбалансу оксиду азоту. Результати виконаного ним експери-ментального дoслiдження з використанням методик прямо! гастро- та дуоденоелектромюграфп' й функ-цioнальниx тестiв будуть корисними в розширенш уявлень щодо стану перюдично! дiяльнoстi гастро-дуоденально! зони, oптимiзацiï ïï дiагнoстики та ль кування патoлoгiй веpxнix вiддiлiв шлунково-киш-кового тракту.
Доповщь молодшого наукового спiвpoбiтника К.В. Петрово! «Розробка критерй'в oцiнки структурно -функцюнального стану клiтинниx мембран при хрошчних дифузних захворюваннях печшки» була присвячена вивченню фосфолшщного спектра мембран еритроципв та гепатoцитiв з подальшим розрахунком кoефiцiентiв спiввiднoшення фосфо-лiпiдниx фpакцiй. Був виявлений piзний меxанiзм порушення спiввiднoшення мiж мембранодеструк-тивними i мембpанoстабiлiзyючими фpакцiями фосфолшщв у бiк зниження oстаннix та значного шдвищення вмiстy лiзoфoсфатидилxoлiнy — най-бiльш цитотоксично! фракцй'. Встановлений дисбаланс у фосфолшщному спектpi гомогенату печiнки експериментальних щypiв показав, що юнуе piзний меxанiзм порушень залежно вщ впливу екзогенних фактopiв.
Молодший науковий спiвpoбiтник Г.Ю. Аржанова виступала з доповщдю, що була присвячена ка-pioметpичнoмy дослщженню гепатoцитiв у хворих на ХВГС. Були показаш мopфoлoгiчнi змiни форми ядер гепатоципв залежно вiд розвитку портально! гiпеpтензiï й фiбpoзy печшки у таких пашенпв.
У рамках конференци' була проведена нарада з обласними гастроентерологами, присвячена проблемам оргашзаци' спецiалiзoванoï гастроентероло-гiчнoï служби та перспективам ïï розвитку, а також постерна семя, на якш були представлеш are^^i дoпoвiдi науковщв мiст Днiпpoпетpoвська, Харкова, Одеси, Миколаева.
Завершив конференцш ïï науковий кеpiвник професор Юpiй Миронович Степанов, який вручив грамоти переможцям.
У конкура на кращу усну доповщь серед моло-дих вчених I мюце присуджено В.А. Макарчук, II мюце — О.О. Галшському та О.Ю. Лук'яненко, III мюце — О.В. Зеленюку та Г.Ю. Аржановш.
У кoнкypсi стендових доповщей були нагоро-дженi: за I мюце — О.О. Галшський, О.О. Загреба та А.1. Руденко, II мюце — А.В. Журавльова та III мю-це — О.М. Татарчук.
Подяками було нагороджено переможшв конкурсу публшацш молодих вчених у збipникy «Га-стpoентеpoлoгiя»: I мiсце — О.В. Огнева, II мюце — О.О. Ксенчин та III мюце — Ю.С. Бреславець.
Огляд тдготували к.м.н. 1.Ю. Скирда, м.н.с. О.Ю. Лук'яненко та к.б.н. В.А. Макарчук ■
