CC BY
19
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
УДК 616.379-008.65-02:616.61]-07
Снтинська О.В., Гоцко М.С. Кафедра ендокринолог'И Льв'тський нацональний медичний ун'терситет iM. Данила Галицького
NGAL (NEUTROPHIL GELATINAS-ASSOCIATED
LIPOCALIN) ЯК РАННМ МАРКЕР ДiАГНОСТИКИ ДiАБЕТИЧНОl' НЕФРОПАТГÍ В ПАЦieНТiВ i3 ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Дiaбетичнa нефропатая е одним i3 найбтьш тяжких ускладнень цукрового дiабету (ЦД), адже е чинником розвитку хрошчно1 нирково! недостатностi (ХНН) i майже на 30 % провокуе летальнiсть пащентав. З iншого боку, початковi стада даабетично! нефропати перебта-ють без клшчних проявiв, що суттево ускладнюе !х дiа-гностику. Тому надзвичайно важливим аспектом е вияв-лення початкових стадш дiабетичноl нефропати з метою призначення адекватного л!кування, що запоб^ало б розвитку та прогресуванню даного ускладнення.
В1домо, що головним пусковим мехашзмом ушх па-толопчних прояв1в м1кросудинних ускладнень е спрово-кована оксидативним стресом гiперглiкемiя, яка викли-кае ендотелiальну дисФункц1ю, порушуе гемодинамiку та провокуе розвиток клубочково! гшерфтьтрацй.
Одним 1з найбiльш раншх та ефективних маркерiв i предиктор!в дiабетичноl нефропати е NGAL (neutrophil gelatinase-associated lipocalin). У норм1 NGAL стимулюе диференцiацiю й структурну реоргашзащю ренальних епiтелiальних кл1тин. NGAL плазми кров1 проникае в нирки, де абсорбуеться в проксимальних канальцях i зменшуе токсичний вплив на орган. При ушкодженш нирок стимулюеться локальний синтез NGAL як за-хисного фактора для пришвидшення й покращання пролiферацil нефроцитiв. Таким чином, вивчення р!вня NGAL в пацiентiв 1з р1зними стадиями дiабетичноl не-фропатй за наявностi ЦД 2-го типу було метою нашого дослщження.
Матер1ал i методи дослщження. Нами обстежеш 42 пацiенти з р1зними стад!ями дiабетичноl нефропати, яю були розподтеш на 4 групи: нормоальбумiнурiя (видь лення альбумiну з сечею < 30 мг/добу), мшроальбумь нур1я (концентращя альбумiну в сечi 30—300 мг/добу), протешур!я без ХНН та з ХНН (видлення альбумiну бтьше н1ж 300 мг/добу). Середнiй в1к пащентав стано-вив 57,3 року, а стаж д!абету — 12,4 року. Для контролю обстежеш 7 практично здорових ошб такого ж в!ку.
Результата дослщження та ix обговорення. У пащ-ентiв 1з нормоальбумшур1ею р1вн1 NGAL були на 28 % вищими, н1ж в ошб контрольно1 групи. У груп1 хворих з мiкроальбумiнурiею показники NGAL були пщвищени-ми на 62 %. У груш хворих за стшкою протешурш р1вн1 NGAL збтьшились на 89 %, а при ХНН — на 69 % по-р!вняно з контролем.
Висновок. Проведеш нами дослщження пщтвер-джують, що NGAL е чутливим маркером д!агностики дiабетичноl нефропати та ступеня тяжкост ураження
нефроцитiв за наявностi цукрового дiабету 2-го типу. Парадоксальне зниження NGAL у пащентав i3 ХНН можна трактувати виснаженням резервних депо NGAL в оргашзм^ що провокуе надмiрний апоптоз та прогре-сування нирково! недостатностi.
УДК 616.432-006.55-07
Станкова Н.1.1, Ляшук П.М.2, Грабовецький О.В.1, Ляшук Р.П.2
1 Чернiвецький обласний ендокринолопчний центр
2 Кафедра 1^мчно! 'мунологИ алергологИ та ендокринологн
Буковинський державний медичний ун'терситет, м. Чернiвцi
ВИПАДОК ПГАНТСЬКО'' НЕАКТИВНО'' АДЕНОМИ ГiПОФiЗА
Аденоми гшоф!за становлять групу пухлин, що роз-виваються 1з кл1тин передньо1 частки ще1 залози. За-лежно вщ тинкторiальних властивостей пухлинних кль тин розр1зняють хромофобш й хроматофiльнi аденоми. 3-пом1ж останшх видтяють еозинофiльнi й базофiльнi аденоми. Найчастше трапляються хромоФо6н1 (гормонально неактивш) аденоми. На !х частку припадае вщ 30 до 65 % ушх гiпофiзарних пухлин (Ромоданов А.П., Зозуля Ю.А., Мусийчук Н.М. и др., 1986; Халимова З.Ю., Холова Д.Ш., Урманова Ю.М. и др., 2013). Актуальнiсть проблеми полягае в тому, що в загальнш популяцй частота таких аденом становить 50 випадюв на 1 млн населения. На частоту поширеност впливають спадковiсть, несприятлив! чинники зовн1шнього середовища, а та-кож супутн1 захворювання. Дiагноз аденоми Грунтуеть-ся на даних клшчного обстеження, вiзуалiзацil гiпофiза (КТ, МРТ) та результатах гормонального дослщження.
Наводимо наше спостереження.
Хворий Г., 28 роив, скаржився на зниження гостро-ти зору, головний бть, загальну слабiсть. Вважае себе хворим протягом 2 мюящв. Терапевтичний статус без особливостей. АТ — 120/70 мм рт.ст. Мати хворiе на ди-фузний токсичний зоб.
Р1вш гормошв у кров1 (ФСГ, ЛСГ, СТГ, ТТГ, АКТГ, ПРЛ) знаходилися в межах контрольних значень. МРТ гiпофiза: ендосупраселярно, викликаючи дефект супра-селярних цистерн, визначаеться вогнище розмiрами 3,6 х 3,2 х 7,7 см, що зумовлене пухлиною з ознаками крововиливу. Серединнi структури не змiщенi. Шлуноч-кова система не змшена.
Консультацiя офтальмолога: visus OD — 0,5, visus OS — 0,3; бггемпоральна гетеронiмна гемiанопсiя.
Кл1н1чний диагноз: iнвазивна ендошфрасупрапара-селярна аденома гiпофiза. Синдром гiпофiзарноl апо-плекси.
24.10.2012 року в 1нститул нейрохiрургil 1м. А.П. Ро-моданова проведена операщя — видалення пухлини ен-докапсулярно-трансфенощальним доступом. Пухлина кровоточива, геморапчно просочена з крововиливами. Даш бюпси: аденома гiпофiза хромофобна (1з дiлянками фетального типу).
128
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
iE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
Шсляоперацшний перюд — без ускладнень. Хворий у задовтьному сташ виписаний за мiсцем проживання, вщшчае покращення зору.
Пацieнт визнаний швалщом III групи; знаходиться пiд спостереженням невролога, окулюта та ендокрино-лога.
УДК 616-0996546.175]:616.15-019 Степанчук В.В.
Кафедра медично! бюлогИ генетики та фармацевтично! ботаники Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ЦИРКАДiАННi ХРОНОРИТМИ ФУНКЦЮНАЛЬНОТ АКТИВНОСП НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ПРИ СВИНЦЕВОМУ ОТРУеНШ
Постiйний вплив на людину рiзних ксенобiотикiв до-вкшля, зокрема солей важких металiв, призводить до роз-витку рiзних патологiчних процесiв. Серед них — пору-шення морфоструктури та дiяльностi надниркових залоз.
Участь гормошв наднирнитв у реакцй' оргашзму на рiзнi зовнiшнi впливи e предметом активного вивчення. Зокрема, досл!джуються добовi, сезоннi та iншi хроно-ритми фiзiологiчних функцiй в адреналектомованих тварин. Водночас вiдомостi щодо циркадiанних змiн функцiонування надниркових залоз мають фрагментар-ний характер.
Матерiал i методи дослдження. Дослiдження вико-наш на 96 статевозртих нелiнiйних бших щурах-самцях масою тiла 0,20—0,25 кг. Утримували тварин за звичай-них умов вiварiю на стандартному харчовому рацюш з вiльним доступом до води та гш, при температурi при-мiщення 20—22 °С.
Проведено дв серй' експериментiв: I серiя — визна-чення показнитв циркадiанних ритмiв функцiонального стану надниркових залоз в штактних щурiв; II серiя — ви-значення показнитв циркащанних ритмiв функцiональ-ного стану надниркових залоз в умовах одноразового вливу свинцю хлориду. Тварин обох серш розподтяли на шють груп по вiсiм щурiв у кожнiй. Для встановлення циркащанних особливостей функцiонування надниркових залоз у кожнш з серiй експерименлв проводили до-слщження о 08:00, 12:00, 16:00, 20:00, 24:00 та 04:00.
Дослщним групам щурiв упродовж 14 дiб внутрiш-ньошлунково вводили водний розчин свинцю хлориду в дозi 50 мг/кг, контрольним групам — водопровщну воду.
Дослщження вмiсту адреналiну та норадреналшу в плазмi кровi виконували за допомогою !мунофер-ментного аналiзу з використанням набору реагентiв CatCombi ELISA фiрми IBL (Гамбург, Шмеччина); рь вень кортикостерону в плазмi кровi щурiв встановлюва-ли за допомогою радЫмунного методу з використанням набору реагенпв Corticosterone RIA (for rats and mice) фiрми IBL (Гамбург, Шмеччина).
Отримаш цифровi даш обробляли методами вар!а-цшно! статистики за допомогою пакета програм Biostat
та Excel iз використанням для оцшки вiрогiдностi р!з-ниць окремих груп даних критерш Стьюдента.
Результата дослдження та ix обговорення. У результат проведених дослiджень встановлено, що ка-техоламiнам та кортикостерону характерна добова секреторна динамша, причому фазова структура цир-кащанних ршшв адреналiну та норадреналiну вияви-лася однаковою. Пiк секрецй' катехоламiнiв припадае на деннi години доби: о 12:00 концентращя адреналiну в плазмi кровi дор!внювала (16,50 ± 0,74) нмоль/л, а норадреналшу — (55,80 ± 1,03) нмоль/л. Батифаза вмюту цих гормонiв у плазмi кровi спостерiгалася о 04:00, у цей час рiвень адреналiну становив (11,10 ± 0,20) нмоль/л, норадреналiну — (33,80 ± 1,10) нмоль/л. Амплггуда секрецй' норадреналшу становила (43,10 ± 3,17) %, адре-налiну — (17,50 ± 4,35) %.
Отримаш нами даш збтаються з ведомостями лгге-ратури щодо добових ритмiв секрецй' катехоламiнiв, а також корелюють з описаними морфометричними до-слщженнями. В останнiх саме в шчних серiях дослiдiв вщшчено посилення обмiнних та синтетичних процешв у тканинi, що проявлялося збшьшенням розмiрiв ядер, виявленням велико'' юлькосп еухроматину в них, роз-ширенням ядерних пор, збiльшенням числа мггохонд-рiй та рибосом.
У результата проведених експериментав встановлено, що чита циркадiаннi характеристики мае й концентращя в плазмi кровi основного гормону пучково'' зони кори надниркових залоз щурiв — кортикостерону. Але його добова динамша мае iншi характеристики, нiж циркадь аннi хроноритми катехоламИв. Так, максимальна концентращя кортикостерону у плазмi кров! контрольних тварин спостер!галася в ранковий перюд доби й о 08:00 дор!внювала (119,20 ± 9,70) нмоль/л. Батифаза ритму припадала на 20:00 ((42,30 ± 3,84) нмоль/л). Амплпуда секрецй' гормону — (43,50 ± 3,17) %.
Одноразове введення водного розчину свинцю хлориду в доз! 50 мг/кг призводило до активаци секреторно'' дальноста клгган мозково'' речовини надниркових залоз у вшх досл!джених часових пром!жках доби, що супро-воджувалося збшьшенням викиду катехоламшш у кров.
Акрофазу концентрацй' адреналшу у плазм! кров! ре-естрували о 16:00 ((31,30 ± 0,67) нмоль/л), батифазу — о 08:00 ((22,40 ± 0,48) нмоль/л). Максимальну величину норадреналшу зафшсовано о 20:00 — (92,20 ± 1,12) нмоль/л, мЫмальну — о 12:00 ((58,6- ± 1,34) нмоль/л).
Амплпуда ритму секрецй' адреналшу доследних щу-р!в знизилася з 17,5 до 14,8 %, норадреналшу — !з 43,1 до 38,2 %. Хоча так! змши не мали в!ропдного характеру, вони е свщченням функционального виснаження кль тин, вщповщальних за секрецш катехоламшв.
Свинцеве отруення тварин викликало й шдвищення концентрацй' кортикостерону в плазм! кров! впродовж доби. Разом з цим архлектошка ритму цього показ-ника в досл!дних щур!в не в!др!знялася в!д штактних: акрофаза припадала на 08:00, батифаза — на 20:00. О 08:00 концентращя кортикостерону в плазм! кров! становила (192,40 ± 5,38) нмоль/л проти (119,00 ± 9,71) нмоль/л у контроль О 20:00 цей показник у доследних
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
129
