CC BY
38
УДК - 616.344-002-03184-06-089 Русин В.1., Чобей С.М., Ш^ба 1.1.
Х1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ ХВОРОБИ КРОНА
ДВНЗ «Ужгородський нацiональний уыверситет»
Частота хвороби Крона зросла в 60-70 роки ХХ стол/'ття, особливо у Великобритани, Швец')', США та Н/'меч-чин/'. Набагато р/'дше вона в 1спани, Сицили та 1зра)'л1. Середнш показник частоти хвороби Крона становить 5,9 випадюв на 100000 населення в рк. Поширен/'сть хвороби коливаеться в межах в/'д 34 до 146 хворих на 100000 населення. Екстрен1 та терм/нов/' оперативн1 втручання при терм/'нальному лет показан/ при на-ступних ускладненнях: перитон/'т, перфораця, кишкова непрох/'дн/'сть. При рем/'сп хворих з ускладненою хворобою Крона потребуе планового етапного х/'рург/'чного лкування. 1нф1льтративно-норицев1 форми термна-льного ¡леТ'ту ускладнен1 абсцесом черевноТ порожнини сл/'д оперувати в три етапи - ¡леостом1я з розкриттям гнояка як перший етап, резекцю ураженого сегменту кишки - як другий етап, реконструщя кишки - трет/'м етапом.
Ключов1 слова: хвороба Крона, терм1нальний теТт.
Вступ
Частота хвороби Крона зросла в 60-70 роки ХХ стол1ття, особливо у Великобритании Швеци, США та ННмеччинк Набагато рщше вона в 1спани, Сицили та 1зраТл1. Середнш показник частоти хвороби Крона становить 5,9 випадюв на 100000 населення в р1к. Поширенють хвороби коливаеться в межах вщ 34 до 146 хворих на 100000 населення [1,4]. Середнш рь вень захворюваност1 в п1вн1чнш Сврот на 80% вищий, шж в п1вденнш ТТ частинк Недавн дослщження в Схщ-нш Сврот свщчать про низький р1вень захворюванос-т1 хворобою Крона I, що найбтьш важливо, звертають увагу на появу захщно-схщного напрямку у поширенн захворювання. Вщзначено також, що в регюнах 1з ви-сокою захворюванютю неспециф1чним виразковим кол1том спостер1гаеться I найвищий р1вень захворю-ваност1 хворобою Крона [2].
Рано чи тзно майже ус1 хвор1 з хворобою Крона пщдаються х1рург1чному л1куванню. Через 5 роюв пю-ля початку захворювання ймов1рнють операц1Т скла-дае близько 40%, через 10 роюв - близько 70%, а через 20 роюв - майже 90% [3]. Частота оперативних втручань залежить не ттьки вщ тривалост1 захворювання, але I вщ локал1зац1Т ураження. При комбЫова-ному ураженн1 тонкоТ та товстоТ кишок ймов1рн1сть операци найб1льш висока. Вона залишаеться досить високою при 1зольованому ураженн1 тонкоТ кишки I ви-являеться найбтьш низькою при 1зольованому ура-женш товстоТ кишки [5].
Як показали мультицентров1 досл1дження, важли-ве прогностичне значення мають локал1зац1я I поширенють уражень при хвороб! Крона. 1зольоване ураження тонкоТ кишки рщко призводить до виникнення кгишчно виражених рецидив1в (менше 30%) I необхщ-ност1 повторних оперативних втручань протягом 10 рогав п1сля першоТ операц1Т. Навпаки, при первинному ураженн клубовоТ I товстоТ кишок прогноз пом1тно п-рше: у 70% хворих розвиваються клУчно виражен1 рецидиви, у 60% протягом 10 рогав виникае необхщ-н1сть у повторних операц1ях [7]. Ризик розвитку кл1н1ч-них рецидив1в у ос1б з хворобою Крона при первинно-
му 1зольованому ураженн товстоТ кишки протягом 10 рогав становить 60%, тод1 як необх1дн1сть повторних операц1й виникае у 15% хворих [ 6]. Згщо з досль дженнями Michelassietal (2000), ризик повторних опе-рац1й при первинному ураженн1 дек1лькох вщдт1в шлунково-кишкового тракту виявляеться достов1рно бтьш високим (до 65%), а при 1зольованому ураженн1 лише одного з перерахованих вщдт1в шлунково-кишкового тракту (ттьки 25%).
Питання про обсяг х1рурпчного втручання при ускладнених формах хвороби Крона дос1 не виршене. За даними б1льшост1 автор1в, обсяг операци в даний час обмежуеться економною резекц1ею сегмента кишки, вщповщального за розвиток ускладнень, як спри-чинили необх1дн1сть операци [7].
Мета дослщження
Розпрацювання диференцшованоТ х1рурпчноТ тактики л1кування ускладнень термшального 1леТту.
Об'ект i методи дослщження
Вщповщно до сучасноТ концепц1Т кураци хворих хворобою Крона, х1рург1чн1 методи застосовувалися ттьки для лкування ускладнень (кишкова непрохщ-н1сть, нориц1, формування абсцес1в, перфорац1я, карцинома), важкий загальний стан патента ст1йко об-межуе Тхню ф1зичну активн1сть.
В х1рурпчнш кл1н1ц1 ЗОКЛ 1м. Андр1я Новака (м. Ужгород) ми спостер1гали 43 пац1енти 1з розвиненими ускладненнями хвороби Крона. При цьому було вико-нано 79 операц1й. З них 1 хворому виконано 8 оперативних втручань, 10 пац1ент1в перенесли по 3 операци, ще 5 патентам було виконано по 2 операци, а ре-шта перенесли по одному оперативному втручанню. Види оперативних втручань представлен! в таблиц! 1. Найбтьш частими показаннями до виконання оперативного втручання в плановому порядку були зовншш нориц!, ¡нфтьтрати з м1жкишковими норицями та абс-цедуванням, 44% оперативних втручань виконували по невщкладних показах.
Таблиця №1
Види оперативних втручань застосованих при лжуванн1 хвороби Крона
Вид оперативного втручання Ускладнення хвороби Крона
Перитонiт Нори^ Стриктури 1нфтьтрати
Правобiчна гемколектомля - 3 16 1
Сегментарш резекцп - - - 9
Субтотальна колектомля - - 1 -
!леостомпя 2 - - 11
Розкриття i дренування гнояюв та лквща^я но-риць в тому чи^ - 16 - 8
Реконструктивнi операци 2 5 1 4
Де показами до екстреного та термшового оперативного лкування при хворобi Крона були:
1. Перитоыт.
2. Перфора^я.
3. Стриктури здухвинноТ кишки з явищами кишковоТ непрохiдностi.
У зв'язку з чим покази до операцп при хворобi Крона можна подiлити на:
Екстрен - при прогресуваннi ускладнень, не див-лячись на проведення консервативно!' терапп.
Термiновi - при недостатнш ефективностi консервативно' терапiТ та збереженн клiнiчних проявiв за-хворювання.
Плановi - клiнiчнi прояви захворювання лквщова-нi, але патологiчний субстрат збер^ався (внутрiшнi норицi, стриктури) i був реальний ризик рецидиву.
Перитошт при хворобi Крона спостерiгався у двох (4,7%) па^етчв i вс вони оперованi у декiлька етатв. Зовнiшнi норицi як ускладнення термшального iлеТту спостерiгались у 10 (23,3%) хворих i всi вони також оперувались у дектька етапiв. Стриктура здухвинноТ кишки з порушенням кишковоТ прохiдностi була у 17 (19,5%) па^ен^в, де у 10 (58,8%) з них виконана одномоментна опера^я, а у семи (41,2%) - у дектька етатв. Наявнють iнфiльтрату з мiжкишковими нори-цями та абсцедуванням спостер^алось у 14 (32,6%) хворих де у 11 (78,6%) опера^я виконувалась одномоментно, а у трьох (21,4%) - у дектька етатв. Реко-нструктивно-вщновы втручання виконан у 12 (26,7%) хворих.
Результати до^дження та 'х обговорення
Норицевi отвори на шкiрi передньоТ черевноТ стш-ки спостерiгались у 7 (50%) хворих, з них в трьох -два та бтьше отворiв в правш здухвиннш дiлянцi, в мiсцi пiсляоперацiйного рубця, з яких спостерiгались тонкокишковi видтення. У двох хворих зовнiшнi нори-цевi отвори спостерiгались в нижнш третинi нижньо-серединного лапаротомного рубця iз скудним видi-ленням гною.
У 7 па^ен^в iз iнфiльтратами в правш здухвиннш дтянщ перебiг хвороби ускладнювався утворенням нориць пiсля першого етапу оперативного лкування пiсля виконання апендектомп в iнших лiкувальних закладах. У одного хворого виконано виачення нориц з правобiчною гемiколектомiею, а у шести хворих у два етапи - виачення нориц та сегментарна резек^я ш-фiльтрату в межах тонкоТ кишки. При ураженн сигмо-подiбноТ кишки оперативне лкування проводили у два етапи, при першому накладали колостому, а пюля стихання запального процесу виконували другий етап в обсязi резекцiТ сигмоподiбноТ кишки з висiченням норицi передньоТ черевноТ стшки.
Термiнальний вiддiл здухвинноТ кишки був доступ-ний для ревiзiТ у 36 (77,8%) хворих. Ознаки запального перипроцесу виявлен у правш здухвиннш ямщ де до термшального вщдту здухвинноТ кишки були при-паянi сигмоподiбна та слта кишки. При роз'еднаннi спайок у 7 (17,3%) виявлено норицю мiж петлями зду-
хвинноТ та слтоТ кишки, а у двох (4,4%) млж петлями здухвинноТ та сигмоподiбноТ кишки. Лiкування цих па-qieHTiB виконувалось в два етапи де у 6 (13,3%) виконана резек^я теоцекального вiддiлу з формуванням тео- i асцендостоми. Резек^я здухвинноТ кишки з формуванням двостулковоТ iлеостоми виконано у 4 (8,9%) хворих.
Абсцеси черевноТ порожнини спостер^ались у семи хворих з шфтьтратом та мiжкишковими норицями, чотири в теоцекальному кутi мiж передньою черев-ною стiнкою та кишкою, три мiж петлями кишок в порожний малого тазу.
Враховуючи важку форму хвороби Крона з ура-женням термiнального вiддiлу здухвинноТ кишки, ускладненою формуванням зовнiшнiх i внутрiшнiх тонкокишкових нориць, обширного шфтьтрату з на-явнiстю абсцесiв черевноТ порожнини та наростаючоТ кишковоТ непрохщност1, неефективнiсть консерватив-ноТ терапiТ семи хворим (16,7%) оперативне лкування було роздтено на три етапи. На першому етат - виконувалось накладання двостулковоТ iлеостоми та розкриття i дренування абсцесу, на другому етат сегментарна резекцiя або гемiколектомiя через 2-8 мь ся^в. На третьому етапi - закриття iлеостоми через 1-3 мiсяцi пюля другого етапу.
При такому грiзному ускладненн як перитонiт екс-терна опера^я зводилась до санаци черевноТ порожнини з наступним дренуванням i створенням теосто-ми вище конгломерату кишок з перфора^ею яка окремо вишивають на передню черевну стшку. Наступним етапом, через 2-3 мюяц виконувалась сегментарна резек^я уражених петель кишки з вщновлен-ням пасажу.
Основним патогенетичним механiзмом розвитку ускладнень при хворобi Крона з локалiзацiею в термь нальному вщдл клубовоТ кишки е формування запа-льноТ стриктури з одночасною пенетрацею виразково-го дефекту в проксимальному вщд^ ураження за ме-жi кишковоТ стiнки. У цьому випадку розвиваеться ре-активне запалення iз формуванням паракишкового iнфiльтрату, а по™ розвиток внутрiшнiх i зовнiшнiх кишкових нориць. Якщо прогресування захворювання вщбуваеться на фон неадекватноТ консервативноТ терапи i призводить до порушення кишковоТ прохщно-стi, розвитку гнiйно-септичних ускладнень, то виникае необхщнють хiрургiчного лкування.
У половини хворих в черевнш порожнинi спостерь гали серозний вмют в об'емi 100-150мл. При бактерь ологiчному аналiзi наявнiсть iнфекцiйного асциту ви-явлена у 5 хворих, в тому чи^ чотири види мiкроор-ганiзмiв (citrabakter, streptococcus, staphylococcus, escherichia coli) з чутливютю до групи карбопенемiв.
У 11 хворих термшальний iлеТт не розповсюджу-вався безпосередньо на зону баупыевоТ заслiнки i спостерiгалась незмiнена дтянка тонкоТ кишки протя-жнiстю 10см до переходу в слту кишку. У трьох паць ентiв у запальний процес була втягнута здухвинна ча-стина тонкоТ кишки безпосередньо в теоцекальний кут (рис.1).
Рис. 1. Мкропрепарат хворо)'М. Стеноз термнального в'дд'ту тонко)'кишки в длянц переходу в сл1пу кишку.
Рис. 2. Кишково-шк1рн1 нориц1: а) вид ззовн1; б) вид з боку слизово)' прямо)'кишки.
1нфтьтрат розташовувався переважно в правш здухвиннш дтянц розмiрами вщ 5х8см до 20х30см. У вах хворих в шфтьтрат були втягнут теоцекальний кут з брижейкою термiнального вiддiлу тонкоТ кишки. Втягнут в iнфiльтрат були сигмовидна кишка у 5 (35,7%), сальник 7 (50%), сечовий мiхур у 2 (14,3%), матка з додатками у 1 (7,1%) патента.
Термшальний вщдт здухвинноТ кишки був доступ-ний для ревiзiТ у 11 (78,1%) хворих. Останнш був по-товщений, брижа шфтьтрована. При роз'еднанн спа-йок у 5 (35,7%) па^ен^в виявлена нориця мiж термь нальним вiддiлом здухвинноТ та слтоТ кишок.
Тривало iснуючi стриктури i iнфiльтрати при хво-робi Крона викликали гостру кишкову непрохiднiсть у 20 па^ен^в. Причинами, що викликали непрохщнють в 17 випадках, були стриктури, як локалiзувались в термшальному вiддiлi клубовоТ кишки. Iнфiльтрати черевноТ порожнини стали причиною виникнення ОКН у 3 па^етчв, у 3-х з них вони локалiзувалися також в теоцекальному кутк
У всiх 20 випадках операци виконували за екстре-ними показаннями одномоментно. При цьому при ОКН, що викликана стриктурою термшального вiддiлу клубовоТ кишки, виконували операцю в обсязi право-сторонньоТ гемiколектомiТ з назогастроiнтестинальною iнтубацiею тонкоТ кишки.
При ураженн дистальних вщдов товстоТ кишки у
80% випадюв спостерiгалися аноректальнi нориц (рис.2). Кишково-шфш норицi ускладнюються перь одично парапроктитами, що потребують свого xipypri-чного лкування.
Серед xipypгiчниx мeтодiв лкування цих хворих виконуеться розкриття та дренування парапроктиту, виачення задньоТ екстрасфЫктерноТ' ноpицi прямот кишки з проведенням л^атури, висiчeння задньоТ екс-трасфшктерноТ' ноpицi з ушиванням сфiнктepy, вщно-влення прямот кишки, на фон мiсцeвиx мазевих апль кацiй метрогта, мiкpоклiзми (гiдpокоpтизонy 125мг, салофальку 3мг/кг на добу), iмyнодeпpeсантiв (азатю-прин 2мг/кг на добу, антибiотики).
Нориц вiдносяться до ускладнень хвороби Крона i являють собою канали, що утворюються в peзyльтатi поширення трансмурального запалення або виразки на прилет тканини. Частота виникнення нориць у оаб iз довгостроково iснyючою хворобою Крона, за pi-зними даними становить вщ 5 до 40%. Як правило, вони розвиваються при важкому переб^ захворювання, утворень стeнозiв, а також пiсля операци. Но-pичнi ходи можуть досягати шфи (зовнiшнi ноpицi), сyсiднix оргашв (внyтpiшнi ноpицi) або ж заюнчуватися слiпо в навколишнix тканинах, стаючи придатною зоною для подальшого утворення абсцеав.
Кишково-кишковi ноpицi являють собою найбтьш частi ваpiанти нориць, що зуст^чаються при xвоpобi
Крона. Серед них переважають нориц1 м1ж р1зними дь лянками тонкоТ кишки, нориц1 м1ж терм1нальним вщдь лом клубовоТ кишки та ободовоТ або сигмовидноТ кишками. Нориц1 приводять до розвитку спадкового про-цесу м1ж ураженими д1лянками кишечника з форму-ванням пухлинопод1бних конгломерат1в.
Для д1агностики нориць доц1льно застосувати рен-тгенолог1чне досл1дження, ультразвукове дослщжен-ня, а також комп'ютерну томограф1ю. Найб1льш шфо-рмативним д1агностики нориць е фютулограф1я. Внут-р1шн1 нориц1 виявляються за допомогою пероральноТ ентерографп та 1р1госкоп1Т. Комп'ютерна томограф1я в 30% випадгав дозволяе виявити нерозтзнаы ран1ше зм1ни I в 80% д1агностувати наявн1сть ран1ше не вияв-лених нориць м1ж ураженими дтянками кишки I внут-р1шн1ми органами, а також шюрою та м'язами.
При локал1заци нориць в област1 прямоТ кишки I заднього проходу найкращ1 результати дають магн1то-резонансна томограф1я та ендосонограф1я прямоТ кишки.
Серед ускладнень хвороби Крона абсцеси зустрь чаються в 1-14% випадгав. Внутр1шн1 нориц1, а також перфорац1я ст1нки кишки можуть стати у хворих хворобою Крона причинами виникнення абсцес1в. Абсцеси частше розташовуються м1ж кишечником I черев-ною ст1нкою або заочеревинно. Рщше зустр1чаються л1гатурн1 або мезентер1альн1 абсцеси
Абсцеси, розташован1 внутр1шньоочеревинно, найчастше бувають пов'язан1 з норицями, попере-дньою ст1нки кишки або неспроможнютю анастомоз1в. Внутр1шньоочеревинн1 абсцеси також зазвичай обу-мовлюються норицями.
Стриктури кишки виявляють у 30-50% пац1ент1в 1з хворобою Крона. Кишкова обструкц1я частше розви-ваеться в раз1 ураження тонкоТ кишки (35%) при лока-л1заци процесу в товст1й кишц1 в 17% випадк1в. Стриктури I стенози кишки, що розвинулися на раннш стади захворювання, мають доброякюний характер. Ф1броз-н1 зм1ни в ст1нц1 кишки призводять до виникнення коротких дтянок стриктур або бтьш протяжних зон сте-нозування, що нагадують за формою слухавку. Стенози при хвороб! Крона обумовлюються в б1льшост1 випадюв ураженнями м'язовоТ оболонки, що включа-ють в себе дез1нтеграц1ю ТТ нормальноТ структури. Стенози, пов'язан1 з ураженням м'язовоТ оболонки найчастше локал1зуються в сигмовидн1й кишц1. Однак змши м'язовоТ оболонки нер1дко беруть участь I у фо-рмуванн1 стеноз1в тонкоТ I товстоТ кишок. Кишкова об-струкц1я част1ше розвиваеться на тл1 гострого запа-лення слизовоТ оболонки, яка супроводжуеться на-бряком I запально обумовленим звуженням просв1ту в тих випадках, коли початково е рубцев1 змши кишки, викликан попередшми загостреннями. Але завжди необхщно пам'ятати, що за виявленою стриктурою кишки може ховатися злоякюна пухлина. Найчаст1ше стриктури кишки локал1зуються в термшальному в1д-д1л1 клубовоТ кишки.
Захворювання не завжди вдаеться вилкувати за допомогою х1рурпчного втручання, проте вираженють кл1н1чних прояв1в, а також частота загострень, як1 по-требують лкарськоТ терап1Т, п1сля операц1Т суттево зменшуються. А при локал1зац1Т ураження в теоцека-льному зон1, зволкання з операц1ею не призводять до зменшення частоти оперативних втручань I не покра-щують переб1гу пюляоперацшного пер1оду. Це заклю-чення призвело в останы 20 рок1в до формування су-часноТ концепц1Т, зпдно якоТ х1рург1чн1 методи повинн1 застосовуватись ттьки для л1кування ускладнень (кишкова непрохщнють, нориц1, абсцеси, перфорац1я,
кровотеча), яю не п1длягають консервативн1й терапи.
Обсяг операц1Т в даний час обмежуеться економ-ною резекц1ею сегмента кишки, вщповщального за розвиток ускладнень, який спричинив необхщнють проведення операци.
У пац1ент1в 1з поширеними формами хвороби Крона подальший переб1г захворювання в значн1й м1р1 залежить вщ виду первинноТ операц1Т. Найкращий прогноз в1дм1чаеться у хворих, яю перенесли первин-ну проктоколектом1ю (частота клУчно виражених ре-цидив1в протягом 10 рогав складае 20%), хоча нерщко це досягаеться ц1ною накладення пост1йноТ колосто-ми. Суттево бтьш висою показники частоти рецидив1в спостер1гаються п1сля колектом1Т та первинноТ (або подальшоТ) 1леоректостом1я, а також пюля сегментар-ноТ резекц1Т частота клш1чно виражених рецидив1в протягом 10 роюв досягае 60-80% (рис. 3)
Рис. 3. Ф1броколоноскоп1я хвороТА.
Виразкування зони лео-ректального анастомозу.
При 1зольованому ураженш тонкоТ кишки найчас-т1ше показанням до операц1Т в 50% е кишкова обтура-ц1я (стеноз). Дал1 сл1дують нориц1 та абсцеси(23%). При 1зольованому ураженн1 товстоТ кишки найчасть шими показами до операци стають неефективнють консервативноТ терап1Т(27%).
Виб1р обсягу операц1й вир1шуеться 1ндив1дуально: при кишковш непрох1дност1, яка виникла на тл1 стенозу або шфтьтрату, показан! одномоментне оператив-
не втручання з назоiнтeстiнальною iнтyбацiею тонкоТ кишки. Ми вважаемо, що у бтьшоТ половини хворих виправдана тактика етапного оперативного лкування, при якому на першому етат передбачаеться накла-дення теостома або колостоми та штенсивне консер-вативне лiкyвання. Виконання другого етапу включае в себе резекцю уражених сeгмeнтiв кишки або колостоми i виконання вщновноТ реконструктивноТ операци.
Висновки
1. Екстpeнi та тepмiновi опepативнi втручання при термшальному iлeïтi показанi при наступних усклад-неннях: пepитонiт, пepфоpацiя, кишкова непрохщнють. При peмiсiï хворих з ускладненою хворобою Крона потребуе планового етапного xipypгiчного лiкy-вання.
2. lнфiльтpативно-ноpицeвi форми тepмiнального iлeïтy, yскладнeнi абсцесом черевно''' порожнини, слiд оперувати в три етапи - теостгшя з розкриттям гноя-ка як перший етап, резек^ю ураженого сегменту кишки - як другий етап, реконструк^я кишки - тре™ ета-пом.
Лтература
Ривкин В.Л. Атлас практической колоректальной хирургии / В.Л. Ривкин, О.Э.Луцевич, С.Н.Файн, В.В. Лукин. - М. : ИД Медпрак-тика, 2006. - 144 с.
Григорьева Г.А. Болезнь Крона / Г.А. Григорьева, Н.Ю. Мешал-кина. - М. : Медицина, 2007. - 184 с.
Гюльмамедов Ф.И. Хирургическое лечение болезни Крона: показания, хирургическая тактика, профилактика осложнений / Ф.И. Гюльмамедов, П.Ф. Гюльмамедов, А.П.Кухто [и др.] // Xi-рурпя Укра'ни. - 2003. - № 2 (6). - С.22-27. Захараш М.П. Состояние колопроктологической помощи в Украине, ее проблемы и перспективы / М.П. Захараш // Матерн али II з'Тзду колопроктолопв Укра'ни за мiжнародною участю. -К. : Медицина, 2006. - С.21-34.
Кравченко Т.Г. Сучасш аспекти лкування хвороби Крона / Т.Г. Кравченко // Лки Укра'ни. - 1999. - №10. - С.51-52. Халиф И.Л. Воспалительные заболевания кишечника (неспецифический язвенный колит и болезнь Крона): клиника, диагностика, лечение / И.Л. Халиф, И.Д. Лоранская. - М. : Миклош, 2004. - 88 с.
Kucher M. The role of laparoscopic techniques in the treatment of inflammatory bowell disease (IBD) / M.Kucher, Y.Baltaitis, S.Sheveluk [et al.] // Falk Symposium "New Aspects in Hepatology and Gastroenterology". - Tbilisi/Tiflis (Georgia), 1998. - P.151. Michelassietal F. Surgical treatment of anorectal complications in Crohn's disease / F. Michelassietal // Surgery. - 2000. - №128. -Р.597-603.
Реферат
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМ БОЛЕЗНИ КРОНА
Русин В.И., Чобей С.М., Шкриба И.И.
Ключевые слова: болезнь Крона, терминальный илеит.
Частота болезни Крона выросла в 60-70 годы ХХ века, особенно в Великобритании, Швеции, США и Германии. Гораздо реже она в Испании, Сицилии и Израиле. Средний показатель частоты болезни Крона составляет 5,9 случаев на 100000 населения в год. Распространённость болезни колеблется в пределах от 34 до 146 больных на 100000 населения. Экстренные и срочные оперативные вмешательства при терминальных илеитах показаны при следующих осложнениях: перитонит, перфорация, кишечная непроходимость. При ремиссии больных с осложненной болезнью Крона требует планового этапного хирургического лечения. Инфильтративно-свищевые формы терминального илеита, осложненные абсцессом брюшной полости, следует оперировать в три этапа -илеостомия с раскрытием нарыва как первый этап, резекцию пораженного сегмента кишки - как второй этап, реконструкция кишки - третьим этапом.
Summary
SURGICAL TREATMENT OF COMPLICATED FORMS OF CROHN'S DISEASE
Rusyn V.I., Chobey S. M., Shkriba I.I.
Key words: Crohn's disease, terminal ileitis.
The incidence of Crohn's disease has increased in the 60-70 of the twentieth century, especially in the UK, Sweden, the USA and Germany. It is much less prevalent in Spain, Sicily and Israel. Average incidence rate of Crohn's disease makes up 5.9 cases per 100,000 population per year. Prevalence of the disease varies from 34 to 146 patients per 100,000 population. Emergency and urgent surgeries in terminal ileitis are indicated in cases of peritonitis, perforation, intestinal obstruction. The remission of patients with complicated Crohn's disease requires planned stage-by-stage surgery. The infiltrative-fistula forms of terminal ileitis complicated with abdominal abscess should be operated in three stages - ileostomy and abscess drainage, as the first stage, resection of the affected bowel segment as the second stage, and bowel reconstruction as the third stage.
2
3
4
5
6
7
8
