CC BY
7
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
з неускладненим гострим холециститом I прису-тнютю супутньоТ патологи, при якм е абсолюты протипоказання до операцп.
4. За нашими даними у 10% хворих з жовчно-кам'яною хворобою розвиваеться цукровий д1а-бет \ у 69% хворих виникае панкреатит (гострий або хроннний), тому ц1 хвор1 потребують планового оперативного лкування.
Л1тература
Филенко Б.П. Использование препара-предкаменной стадии желчно-
1. Богданова Н.Н
тов желчных кислот
каменной болезни // Актуальные вопросы хирургии. -2006. - Вып. 6 - С.9-11.
Геня Л.П. Состояние органов пищеварения у больных желчно-каменной болезнью при длительном лечебном применении препаратов хено- и урсодезоксихолевой кислоты: Автореф. дис.... канд. мед. наук. - М., 1989. Мансурова Ф.Х. Новые подходы для раннего патогенетического лечения и предупреждения камнеобразова-ния: Автореф. дис. канд. мед. наук. - М., 1983. Мансуров Х.Х. Развитие профилактического направления при холелитиазе в связи с успехами в разработке её важнейших аспектов // Здравоохранение Таджикистана. - 1986. - №1. - С.6-14.
Чумак П.Я. Острый холецисто-панкреатит его осложнения: Автореф. дис. докт. мед наук. - Киев, 1983. - 32 с.
Реферат
ОСТРЫЙ ХОЛЕЦИСТИТ и ЖЕЛЧНО-КАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ КАКХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАК И ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМАУ БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА
ЧумакП.Я., ЗубахаА.Б., ГорбЛ.И., СтороженкоА.В., ШумейкоИ.А, ЯрошенкоА.В.
Ключевые слова: возраст, желчно-каменная болезнь, острый холецистит, желтуха, оперативноелечение, дренирование.
Работа посвящена выбору способов лечение острого холецистита и желчно-каменной болезни (ЖКБ) у128 больных пожилого и старческого возраста. У 96 больных во время поступления в стационар установлена ЖКБ в стадии обострения. У 11 больных выявлен перитонит. У 87% больных во время обследования установлены сопутствующие заболевания. По поводу срока и объема оперативных вмешательств подход был индивидуальный. Средний койкодень до операции составил 3,65; после операции - 14,23. Летальность после операции составила 2,34%.
УДК 616.34-007.43-089.23
Х1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ ДВ0Б1ЧН01 ПАХ0В01 ГРИЖ1
Шейко В.Д., Лисенко Б.П., Лисенко Р.Б.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проанал1зоват безпосередш резулътати xipypziuHozo лгкування deoôiuHux пахових гриж з вико-ристанням полтропыеновог стки у 32 no.'^ieHmie втом eid 30 до 80 ротв. Показано, що викори-стання полтротленово1 стки надшно y^inarne дно пахового каналу без натягу тканин, що до-зволяе одночасно виконувати операцп з двох ботв та значно полтшити резулътати xiрyргiчнo-го лгкування двoбiчнux пахових гриж. Значт переваги тако1 гертопластики над традицшними аутопластичними та етапними алопластичними операщями, а саме зменшення тривалост1 лтування, маmерiалънux та моралъних витрат, рання реабШтащя тсля операцп та зменшення частоти рецuдuвiв, виправдовуютъ быъш широке застосування первинних двoбiчнux гертоп-ластик.
Ключов1 слова: двоб1чна пахова грижа, xipypri4He лкування, полтроптенова ciTKa.
Вступ
Майже у 3% населения св1ту виявляють па-хову грижу. Оперативы втручання з приводу пахових гриж, доля яких складае 75-80% вщ зага-льноТ ктькосл гриж черевноТ слнки, е найчасл-шими в загальнм х1рурги [1, 3]. Первины двобны пахов1 гриж1 спостер1гають у 20-30% цих хворих, ще у 10% - д1агностують контрлатеральну па-хову грижу пюля пластики пахового каналу з одного боку. У 31-38% пац1енлв з клннно д1агнос-тованою однобнною паховою грижею п1д час лапароскопнного втручання виявляють двобнну пахову грижу [2].
До цього часу, у лкуваны двобнних пахових гриж, застосовують двохетапы втручання, до-сить часто ¡з аутопластикою, що подовжуе три-валють лкування хворих та зумовлюс додатков1 матер1алы-м, моралы-м, соц1алы-м витрати. Частота рецидив^ пюля виконання операцм з приводу двобнних гриж чи не найвища з уах ¡нших \ досягас 38%[1, 2], особливо при використаны пластики мюцевими тканинами. Розроблеы ра-ыше методики вщкритоТ гернюпластики бтате-
рально!' гриж1 единим протезом за Stoppa, Wanths не знаходять широкого практичного застосування ¡з-за складносл виконання та трав-матичностк
Останн1 даы л1тератури свщчать про пошуки нових напрямюв у лкуваны двобнних пахових гриж, вивчення патогенетично обгрунтованих метода пластики двобнних пахових гриж, зва-жаючи на ¡нтраоперацмне визначення типу гри-ж1, створення i впровадження нових тактичних пщходв, лкувальних захода та синтетичних матерев з метою покращення результалв лн кування та попередження рецидиву [2, 3]. Але залишаються невир1шеними деяю питання: чи двобнна пахова грижа - це дв1 npocTi naxoBi гриж1 чи це окремий специфнний тип гриж, на-явысть клнко-анатомнних умов ïx виникнення, особливосл лкувально!' тактики та вибору способу пластики. Ми у сво1'й дтльносл дотримус-мося думки, що двобнна пахова грижа - це окремий специфнний тип гриж i тому потребуе спецально!' лкувально!' тактики та вибору способу пластики.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Матер1али та методи дослвдження
У xipypriHHOMy вщдтены 1-ï МКЛ за 2005-2006 роки прооперовано 183 хворих ¡з паховою гри-жею bîkom вщ 30 до 80 poKÎB, ¡з них - 32 з двобн чними паховими грижами (17,47%). 2/3 гриж були прямими. Застосування полтроптенового протезу ф1рм "Ethicon" та "Линтекс" було вико-нане у 114 пац1ент1в (62,3%). У bcîx пац1ент1в ¡з двобнною паховою грижею визначався дефект дтянки дна пахового каналу розмфом бтьше 2 см, що було показаниям до використання полн проптеново!' cîtkh при виконаны гернюпластики.
Бтатеральна гернюпластика з використанням полтроптеново!' cîtkh за способом Л1хтен-штейна була виконана у 21 (65,63%) пац1ент1в, модифкований cnoci6 Л1хтенштейна у 5 (15,63%), преперитонеальна гернюпластика за Rives - у 6 (18,75%). 2-м патентам виконано комбновану гернюпластику: з одного боку - за Л1хтенштейн, з ¡ншого - аутопластику. У 1 патента виконана синхронна гернюпластика двома бригадами. Цей cnoci6 дозволяе значно скоро-тити час операци (до 1,5 год), що особливо актуально у хворих ¡з супутньою патолопею, пщ спи-нальною анестезию.
1з знеболення, що застосовувалося: спинно-мозкова анестез1я, перидуральна анестез1я, ен-дотрахеальний наркоз.
У Bcix nauicHTiB проводили трьохденну пери-операцмну антибютикопрофтактику, усклад-нень з боку пюляоперацмно!' рани не було. Шви зымали на 6-7 добу пюля операци, пюля чого хворих виписували на амбулаторне лкування.
Результати та ïx обговорення
Використання полтроптеново!' cîtkh при бта-тералы-мй гернюпластиц1, за рахунок надмного укртлення дна пахвинного каналу без натягу тканин, сприяе полтшенню результат^ xipyprN-ного лкування двобнних пахових гриж.
Тривалють операци при двобннм гернюплас-тиц1 скпадала бтя 2-х годин, при синхроный ге-рнюпластиц двома бригадами до 1,5 год., що дозволяло скоротити час операциу 1,5-2 рази.
Спостер1гали зменшення больового синдрому, пороняно з натяжними способами, що дозволяло не призначати данм KaTeropiï хворих нар-котичн1 анальгетики, а лише ненаркотичнк Три-
валють больового синдрому при бтатеральнм алогернюпластиц пороняно з аутопластикою зменьшилась з 4-5 д1б до 2, що зменьшувало кн лькють використаних анальгетик^ у 2 рази.
Уа пацюнти пюля двобнного грижоснення ¡з застосуванням полтроптеново!' атки з 2-1 доби пщымалися з постел1 та вели себе активно, що сприяло скороченню термЫу медикаментозноТ профтактики ТЕЛА у груп1 хворих з високим ри-зиком ТТ виникнення з 7 до 5 д1б. Тривалють ста-цюнарного лкування хворих теля бтатеральноТ гернюпластики становила 4-7 д1б.
ФЬична активнють пацюн^в вщновлювалась пюля операцм з використанням полтроптено-во1 атки - через 8-14 дыв, тод1 як пюля аутопла-стичних або етапних алопластичних операцм через 1-1,5 мюяцк У строки спотереження вщ 1 мюяця до 1,5 роюв пюля бтатеральноТ алогер-нюпластики рецидив^ не спостер1гали, вс1 хвор1 оцЫювали якютьжиття (за У^ск) як добру.
Висновки
Таким чином, одночасне виконання герню-пластик ¡з двох боюв ¡з застосуванням полтро-птеновоТ атки дозволяе значно полтшити результати х1рурпчного лкування двобнних пахових гриж. Значы переваги бтатеральноТ гернюпластики над традицмними аутопластичними та етапними алопластичними операцтми, а саме зменшення тривалост1 лкування, матер1альних та моральних витрат, рання трудова та соц1аль-на реабт1тацт пюля операци та зменшення час-тоти рецидив^, виправдовують бтьш широке ТТ застосування в х1рурпчному лкуваны первинних двобнних пахових гриж.
Л1тература
1. Черенько М.П., Валигура Я.С., Яцентюк М.Н. Брюшные грыжи. - К.: Здоров'я. - 1995. - 264с.
2. Манойло Н.В., Белянский Л.С. Синхронная гипогастра-льная преперитонеальная пластика паховых каналов в лечении билатеральных паховых грыж. - Материали 11 ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ конференци з м1жна-родною участю "Х1рурпчне лкування гриж живота з вико-растанням сучасних пластичних матер1ал1в". - Алушта, 2004. - С. 74-76.
3. Фелештинський Я.П., Чиньба О.В., Филип М.С. Нов1 пщ-ходи в х1рурпчному лкуваны складних пахвинних гриж. -Материали науково-практичноТ конференци з м1жнарод-ною участю "Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и евентраций". - Алушта, 2006. -С. 176-177.
Реферат
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДВУХСТОРОННЕЙ ПАХОВОЙ ГРИЖИ Шейко В.Д., Лисенко Б.Ф., Лисенко Р.Б.
Ключевые слова: двухсторонняя паховая грыжа, хирургическое лечение, полипропиленовая сетка.
Проанализированы непосредственные результаты хирургического лечения двухсторонних паховых грыж с использованием полипропиленовой сетки у 32 пациентов в возрасте от 30 до 80 лет. Показано, что использование полипропиленовой сетки надежно укрепляет дно пахового канала без натяжения тканей, что позволяет одновременно выполнять операции с двух сторон и значительно улучшить результаты хирургического лечения двухсторонних паховых грыж. Значительные преимущества такой герниопластики над традициоными аутопластичными и этапными аплопластичными операциями: уменьшение длительности лечения, материальных и моральных затрат, ранняя реабилитация после операции и уменьшение частоты рецидивов оправдывают более широкое использование первичныхдвухсторонних герниопластик.
Том 7, Выпуск 1-2
189
