CC BY
14
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Summary
STATUS OF IMMUNE SYSTEM IN COMPLEX TREATMENT OF PERITONITIS BY USING REGIONARY ENDOLYMPHATIC COMBINED THERAPY.
Skripinets Yu.P., Filip S.S., Vajnagij O.M., Chundak S.S.
Key words: immune system, peritonitis, regionary endolymphatic combine therapy.
The experiments on animals (40 dogs) enabled us to establish that in case of the complex treatment of peritonitis the regionary endolymphatic combined therapy diminishes endogenic intoxication contributes rapid normalisation of the immunologic findings and rapid restored protective function of organism.
УДК 617.55-06-089
ВИБ1Р МЕТОДУ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИХ ГРИЖ ЧЕРЕВН01 СТ1НКИ У ХВОРИХ НА 0ЖИР1ННЯ
Стороженко О.В., ЛЫоненко О.В., Зубаха A.B., Чорна I.O., Сидоренко Ю.А.,Горб Л.1., Литвиненко С.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Узагалънений doceid та проанал{зоват результаты xipypziunozo лтування тсляоперацшних гриж черевног сттки у 113 хворих на ожиртня. Запропонований nidxid до вибору методу та обсягу оперативного втручання. ОбГрунтована доцшътстъ поеднання абдомтоппластики з дерматoлinектoмieю i3 алогертопластикою сучасними noлiмерними матерiалами у хворих i3 тсляоперацтною грижею черевног сттки та ожиртням.
Ключов1 слова: Пюляоперацмна грижа черевноТстшки, ожирЫня, алогернюпластика, абдомшопластика.
Вступ.
Xipypri4He лкування пюляоперацшних гриж черевноТ стшки (ПОГЧС) у хворих на ожиршня являе досить актуальну проблему абдомшальноТ, пластично!', реконструктивноТ та естетичноТ xipyprii. Косметична корекц1я передньоТ черевноТ стшки - один з основних та найбтьш суттевих етап1в операцп у хворих з ПОГЧС. Велика розб1жнють даних про частоту рецидив1в ПОГЧС у деяких автор1в [1-3], незалежно вщ cnoco6iB гернюпластики, свщчить про в1дсутн1сть ушверсальних метод1в та матер1ал1в для пластики. Збтьшення остаными роками ктькосп пац1ент1в ¡з ПОГЧС вимагае в1д xipypriB пошуку HOBiTHix технологш i зм1ни традиц1йних погляд1в у розв'язанш ц1е1 проблеми[2,4,5]. Але не дивлячись на б1льш широк! впровадження сучасних пол1мерних матер1ал1в для алопластичного закриття грижових BopiT, питання xipypriHHoY тактики л1кування ПОГЧС у хворих на ожиршня залишаються невир1шеними.
Метою дослщження було п1двищення ефективност1 лкування ПОГЧС у хворих на ожиршня, шляхом оптим1заци методу xipypri4Horo лкування.
Матер1али i методи досл1дження.
Ми проанал1зували досл1д л1кування 113 пац1ент1в з ПОГЧС та супутн1м ожиршням у х1рург1чних KniHiKax MiCTa Полтави протягом 2002-2008 poKiB. Ж1нок було - 111 (98,2%),
чоловшв - 2 (1,8%), bík пац1ент1в вщ 27 до 74 poKiB. yci XBopi мали ожир1ння p¡3Horo ступеня вираженост1. У 61льшост1 хворих встановлено ал1ментарно - конституц1йне ожир1ння. Maca тта становила Bifl 90 до 160 кг, у середньому (112+ 4,5кг), ¡ндекс маси т1ла - вщ 29,8 до 58,4 кг/м2? Анамнестичне досл1дження виявило, що 35% хворих перенесли рашше p¡3H¡ гшеколопчш операц1|, 31% - холецистектом1ю, 16% - натяжш методи герн1опластики з приводу гриж черевноТ ctíhkh, в тому числ1 i п1сляоперац1йних, 8,1% -операцп з приводу ускладненоТ виразковоТ хвороби, 5,4% - травми черевноТ порожнини , 4,5% - люмботом1я при сечокам'ян1й XBopo6i. Згщно з класиф1кац1ею I. P. Chevrel, A.M.Path (2000р.), ПОГЧС W1 fliarnocTOBaHO у 19 (17,1%) хворих , W2 - у 39 (34,1%), W3 - у 44 (39,3%), W4 - у 11 (9,5%) oc¡6; до пщгрупи М вщнесено 106 хворих (93,8%), до пщгрупи L - 7 (6,2%). Рецидивы ПОГЧС вщзначали у 12 (10,6%) пац1ент1в, явища защемлення у 7 (6,2%) хворих. Майже bcí XBopi були з г1погастральною, та значна з мезогастральною локал1зац1ею грижових BopiT, мали пщвищене в1дкпадання жировоТ кл1тковини у нижнш частин1 живота, що мало форму «висячого фартуха» або «вщвислого живота». Передоперац1йне обстеження хворих полягало в проведенн1 кл1н1чних, лабораторних та функцюнальних досл1джень. В алгоритм передоперацшного обстеження обов'язково включали
¡нструментальн1 методи дослщження (УЗД, при
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
необхщносп ФГДС, комп'ютерна томограф1я) для виявлення симультанноТ' х1рурпчноТ або пнеколопчноТ' патологи оргаыв черевноТ порожнини з метою Т'х оперативно!' корекцп при гернюлапаротоми. Комплексне обстеження хворих давало можливють обфунтувати обсяг потр1бноТ' передоперацшноТ' пщготовки, спрямованоТ' на профтактику гншно -запальних, серцево - судинних, тромбоембол1чних та бронхо - легеневих ускладнень \ попередньо скласти план реконструктивноТ' операцп. Обсяг
профтактичного комплексу визначали ¡ндивщуально. При виконанш оперативних вручань перевагу вщдаемо комбшованому ендотрахеальному наркозу з мюрелаксантами та епщуральнш анестезп.
Результати та 1х обговорення.
У 106 (93,8%) хворих ¡з ПОГЧС та наявнютю „вщвислого живота" значних розм1р1в поряд ¡з грижоаченням виконували абдомшопластику з дерматолтектом1ею передньоТ' черевноТ стшки ¡з розширеного операцшного доступу за Фернандесом та Берсоном. Лшш майбутнього розр1зу позначали перед операщею у лежачш позицпхворого, так щоб вона проходила на 2 см вище та паралельно до пахових складок, полм на 3-4 см вище лобковоТ' складки та на 2-3 см латеральшше вщ гребешв здухвинних кюток. Пальцями визначали надм1рну шк1рно-жирову тканину з обох бомв вщ гребешв здухвинних кюток до початку формування шмрно-жировоТ' складки та можпивють зшивання тканин без натягу. Пот1м остаточно визначали величину розр1зу у стоячш позици хворого, коли шмрно-жиров1 тканини передньоТ' черевноТ стшки опущеы пщ д1ею сили тяжшня. У 7 (6,2%) хворих без наявносп значних розм1р1в" вщвислого живота" та ¡з серединною мезогастральною локал1зац1ею гриж1 намагалися використати доступ, найбтьш зручний для виконання обох втручань.
Споаб гернюпластики вибирали, беручи до уваги розм1р, локал1зацш, стан грижових вор1т \ тканин черевно!' стшки, вк, загальний стан патента, рецидиви й ускладнення. До пластики мюцевими тканинами вдавалися за умови збереження прилеглих до грижових вор1т м'яз1в та апоневрозу, можливосп зшивання дефекту без натягу тканин. У 33(29,2%)хворих виконана пластика за Сапежко у модифкаци клУки( при серединнш локал1заци дефекту). На сучасному еташ гернюлоги оптимальним слщ вважати використання полтроптенових атчастих протез1в ¡з монофтаментних ниток. Застосовуючи алопластичний матер1ал намагалися досягти максимально'! ¡золяцп протезу вщ оргаыв черевноТ порожнини. Найбтьш поширеною методикою ¡мплантацп атки був споаб алопластики эыЫау ¡з
заведениям атки на 4 см за краТ грижових BopiT i ф1ксац1ею IT окремими вузловими швами, застосований у 78(69%) хворих. Гернюпластику за методом onlay виконували, як вимушену, в ургентних випадках та при ригщних краях дефекту у 2 (1,8%) хворих. Методику inlay не застосовували, так як у бшьшосп пащетчв очеревина витончена, легко травмуеться, тому виникае значний ризик контактування експлантату ¡з внутр1шыми органами, що вкрай небезпечно. Операцш завершували активним дренуванням мюця пластики за Редоном протягом 4-5 д1б ,перед зашиванням операцшноТ' рани TT промивали розчином Декасана. 3 метою профтактики ускладнень з боку пюляоперацшноТ' рани, ¡нтраоперацшно застосовували внутр1шньовенно 1,5 г. Зшацефа з подальшим дворазовим внутр1шньом'язовим уведенням препарату через 12 годин по 750 мг. Пюляоперацшне ведения включало: ранню актив1зац1ю хворих; антибютикотератю до 3 д1б; антикоагулянтну терап1ю 5-7 д1б; еластичне бинтування нижшх кшц1вок; ультразвуковий контроль рани; видалення дренаж1в при BiflcyTHOCTi ознак сероми чи гематоми в paHi 3-5 д1б. Загоення ран пюля великих за обсягом операцш ¡з видаленням шмрно-жирового клаптя на значнш дтянц1 мютить ризик розвитку в ранньому пюляоперацшному nepiofli мюцевих ускладнень: серома виявлена у 3(2,6%) хворих, гематома пюляоперацшноТ' рани у 3 (2,6%), нагноення рани - 2(1,8%), частковий некроз краю шмри у 2 (1,8%). Результати спостережень протягом 2 poKiB свщчать про високу ефективнють запропонованого методу лкування ц1еТ категор1Т хворих. Практично yci XBopi задоволеш результатами операцш, як1 позбавили Тх ф1зичного та психолопчного дискомфорту та повернули до повноцшного життя.
Таким чином ,виконання абдомшопластики з дерматолтектом1ею у поеднанш з алогернюпластикою сучасними пол1мерними матер1алами дозволяе покращити результати лкування хворих ¡з ПОГЧС та ожиршням , а також покращити косметичш результати операцп та прискорити ф1зичну i соц1альну реабт1тацш пац1ент1в.
Л1тература
1. Грубник В.В., Лосев A.A., Боязитов Н.В. Современное лечение брюшных грыж .-К. : Здоров'я, 2001-280 с.
2. Ермолов A.C., Алексеев А.К., Уширев A.B. и др. Выбор способа пластики послеоперационных грыж живота полипропиленовыми ендопротезами // Xipyprm.-2005.-№8.-С. 16-21.
3. Жебровский В.В. Хирургия грыж живота.-М.,2005.-384с.
4. Мясников А.Д., Колесников С.Н. Герниология.- Белгород, 2005. - 348 с.
5. Саенко В.Ф., Белинский Л.С., Монайло Н.В. Современные направления открытой пластики грыжи брюшной стенки // КлЫнна xipyprm .-№6.-С.59-64.
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
Реферат
ВЫБОР МЕТОДА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПОСЛЯОПЕРАЦИОННЫХ ГРИЖ БРЮШНОЙ СТЕНКИ У БОЛЬНЫХ С ОЖИРЕНИЕМ.
Стороженко А.В., Лигоненко А.В., Зубаха А.Б., Черная И.А., Сидоренко Ю.А., Горб Л.И., Литвиненко С.Н.
Ключевые слова: послеоперационная грыжа брюшной стенки, ожирение, аллогерниопластика, абдоминопластика.
Обобщен опыт и проанализированы результаты хирургического лечения послеоперационной грыжи брюшной стенки у 113 больных с ожирением. Предложен подход к выбору метода и объема оперативного вмешательства. Обоснована целесообразность сочетания абдоминопластики с дерматолипэктомией и аллогерниопластикой современными полимерными материалами у больных с послеоперационной грыжи брюшной стенки и ожирением.
Summary
CHOICE OF SURGICAL TREATMENT METHOD OF POSTOPERATIONAL HERNIA OF ABDOMINAL WALL IN OBESE PATIENTS Storozhenko A.V., Ligonenko A.V., Zubaha A.B., Chernaja I.A., Sidorenko J.A., Gorb L.I., Litvinenko S.M. Keywords: postoperative hernia of abdominal wall, obesity, allohernioplasty, abdominoplasty.
The results of surgical treatment of patients with postoperative hernia of abdominal wall in obese 113 patients are analysed. The approach to the choice of a method and volume of operative intervention is offered. The expediency of the combination of abdominoplasty with dermatolipectomy and allohernioplasty by modern polymeric materials in obses patients with postoperative hernia of abdominal wall and obesity is proved.
УДК 616.37-002.4.-022-089.873:53.082.4
ВИБ1Р МЕТОДУ НЕКРЕКТОМП У ХВОРИХ НА 1НФ1К0ВАНИЙ НЕКР0ТИЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ Сусак Я.М., Лобанова О.М.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О.О.Богомольця, Кшвська мюька кпУчна лпгарня швидкоТ медичноТ допомоги
В роботг представлений аналгз результатгв застосування ульразвуковог дисекцИ з астращею апаратом SON OKA 300 у лтувант хворих на тфтований некротичний панкреатит. Метод був застосований у 41 хворого пгд час лапаротомгг для однономентног панкреатонекректомгг. В результатг застосування даног методики вдалося зменшити ендотоксикоз, скоротити термти захворювання, вгдмовитися вгд лапаротомш i програмованого промивання черевног порожнини .Застосування апарату ультразвуковог дисекцп з астращею SONOKA 300 з максимальною панкреатнекректомгею дозволяе досягнути найбшьш повног санацы при панкреонекрозг без порушення природного грануляцшного бар'еру, зменшуе травматичтсть г термгни лгкування.
Ключов1 слова: некротичний панкреатит, некректомт, ультразвуковадисекцт.
Вступ.
Гострий панкреатит, який був на початку хх стор1ччя екзотичним захворюванням, зараз займае одне з перших мюць у списку ургентноТ' абдомшальноТ' патологи. Як вщзначав В.МоупШап (1925): „Гострий панкреатит -найбтьш жахливе з ус1х гострих захворювань оргашв черевноТ порожнини. Раптовють початку, безпрецедентне по важкосп страждання, викликане ц1ею хворобою, \ обумовлена нею летальнють, дозволяють назвати п найбтьш жахливою з уах можливих катастроф".
Сучасна д1агностика \ л1кування ¡нф1кованих форм панкреонекрозу е найб1льш проблемним розд1лом в невщкладнш панкреатолог1Т. Частота розвитку ¡нфкованого некротичного панкреатиту коливаеться в широких межах вщ 25% до 80% [1, 2]. Це обумовлено поширенютю некротичного ураження п1дшлунковоТ залози ¡\або заочеревинноТ кл1тковини, терм1нами захворювання, якютю д1агностики з вериф1кац1ею р1зноман1тних клУко-
морфолог1чних форм панкреонекрозу [3,4].
Вщкритим залишаеться питання щодо вибору тактики х1рурпчного втручання, а саме, виду
некректомп. Необх1дн1сть очищения
п1дшлунковоТ залози вщ детриту не викликае cyMHiBiB. Однак питання: на яку глибину сл1д очищати уражений орган, якими методами, як проникнути у некротизовш нориц1 та лакуни залози в умовах обмеженого операц1йного поля та основне питання - коли слщ зупинитися в своему бажанн1 максимально евакуювати детрит - до цих nip знаходять pi3Hi BiflnoBifli у р1зних панкреатолог1в [5,6,7].
Обраний нами метод ультразвуковоТ панкреатонекректом1Т (УПН) при ¡нфкованому некротичному панкреатит! дае в1зуально задов1льн1 результати, однак даних про морфолопчну оц1нку насл1дк1в застосування цього методу в л1тератур1 ми не знайшли..
Мета досл1дження. Покращити результати панкреатонекректомп у хворих на ¡нфкований некротичний панкреатит.
Матерiли та методи.
3 2004 по 2008 piK на 6a3i КиТ'вськоТ MicbKoT клш1чноТ' л1карн1 швидкоТ медичноТ допомоги нами пролковано 41 хворого на ¡нфкований некротичний панкреатит шляхом xipypri4Horo
